Казкар
Я міг би гнати тепле стадо або пізнав би легко і радо просте корисне ремесло.
І так лічив би добрі днини,
А дзигарі з високих веж
Мене хвалили б щогодини:
“Ти мудро й праведно живеш,
Якщо живеш, якщо живеш!”
А я – не той, бо родом з райдуг
І я махнув на похвали –
Мене ви знаєте як зайду,
А все ж зовете за столи!
Адже в мені бринить як свято
Земних історій вічний рух:
Про серце, вірне і завзяте,
Про творче диво теплих рук,
Про незугарне і прегарне,
Про сонний сад і жах темниць,
Про дівчину з очима сарни,
Що виросла в краю суниць,
Про двоголосся неба й хліба,
Коли у небі віщий птах,
Коли духмяна груша липня
В листках повисне і в літах,
А я повім коханій так:
Ти – достеменна як сльоза
Найтонша лагідна лоза
Ти – океан для корабля
Розкішна маревна земля
Ти – і колиска і труна
Найчарівливіша струна
В тобі живе моя луна
Моя небесна борозна
Я – просто пісенька твоя
Моє світило золоте
Холодний і бездарний я
Коли без тебе все не те
І світ як плід у нас надвоє
Аж ми ласуємо обоє





Related posts:
- Казкар Шарль Перро 12 січня 1628-го у Пакетт Ле Клерк почалися пологи. Подружжя Перро вже виховувало четверо синів і цього разу чекало на дівчинку. Однак народилися близнюки. Батько вирішив назвати їх на честь французьких королів – Шарлем та Франсуа. Та через півроку Франсуа помер. Смерть одного з близнюків, навіть у ранньому дитинстві, стає глибокою травмою для іншого. Шарль ріс замкнутим, усього боявся, цурався людей. Та батько все-таки вирішив дати йому освіту, і 8-річний […]...
- Добрий казкар Ханс Крістіан Андерсен У невеличкій країні біля синього моря жив собі бідний чоботар. Весела вдача та золоті руки – оце й усе, що він мав. Його дружина прала білизну для панів та поралася в убогій господі. У цій родині ріс хлопчик, худенький та бліденький, якого звали Ханс. Понад усе хлопчик полюбляв мріяти, слухати народні пісні й казки, а ще – гуляти серед квітів. Ханс підріс і вирішив стати поетом і актором. Для цього […]...
- Астролог Ю. Андрухович У нього палка потреба, шматочок неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч із ними “ахи”, Коли роззявлять на площі Голодні роти бідолахи. Земля собі пілігримить, Кружляє собі й кружляє, А хтось нові […]...
- Юрій Андрухович як класик “актуальної” літератури У сучасній українській постмодерній літературі можна назвати кількох авторів, що не тільки пишуть для “втаємничених”, але й здобули прихильність значної читацької аудиторії як в Україні, так і за її межами. У цьому ряду буде й ім’я Юрія Андруховича, відомого поета, прозаїка, есеїста, без перебільшення сучасного класика. Він розпочав свою діяльність у складі поетичного гуртка “Бу-ба-бу”, назва якого розшифровується як абревіація слів “бурлеск”, “балаган” і “буфонада”. У 1985 році побачила світ […]...
- Після мандрівного спудея Ю. Андрухович Після мандрівного спудея Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… З риторик і поетик академій – Гайда на площу, як на дно ріки! Підслухані у вирі цілоденнім, Ті рими – вчителям наперекір ! Або в поля, як на зелену прошу – Читати вірші травам і вітрам!.. І постарайтесь, я вас дуже прошу, Щоб явір […]...
- Юрій Андрухович класик “актуальної” української літератури Народився у м. Станіславі. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові, Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві, аспірантуру інституту літератури НАН України. Працював газетярем, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” . Був співредактором часопису “Четвер” . Мешкає у Івано-Франківську. Поет, прозаїк, есеїст. У1985р. разом із О. Ірванцем та В. Небораком заснував літературне угруповання “Бурлеск – Балаган – Буфонада” . Автор поетичних збірок “Небо і площі” […]...
- Видатний казкар Андерсен У маленькій країні на березі синього моря жив чоботар. Він був дуже бідний: весела вдача та вмілі руки – оце й усе, що в нього було. Дружина прала білизну для багатих панів і займалася вбогим господарством. Ріс у цій родині блідий худенький хлопчик, звали його Гансом. Понад усе він любив мріяти, гуляти по квітучих луках, слухати старовинні пісні, мудрі народні казки. Коли Ганс підріс, то вирішив стати знаменитим актором або […]...
- Творче зростання Бориса Олійника І. Полтавщина – колиска творчої еліти України. ІІ. “Живи – як пишеш, а пиши – як живеш” . 1. Перші поетичні спроби і перші успіхи. 2. Поезія – це спалахи натхнення і важкі робочі будні. 3. Секрети поетичної творчості. ІІІ. Місце Бориса Олійника в українській літературі....
- Добро і зло в п’єсі Самуіла Маршака “Дванадцять місяців” Самуїл Маршак, відомий російський письменник, написав багато віршів і казок для дітей. Його перу належить обробка казки видатної чеської письменниці Божени Нємцової “Дванадцять місяців”. У цьому творі, як і в будь-якій казці, ведуть боротьбу добро і зло. Втіленням добра є образ пасербиці, зла – образи мачухи та її рідної дочки. Пасербиця – мила, лагідна дівчинка, якій погано живеться, бо мачуха та її дочка змушують її тяжко працювати. Дівчина підкоряється наказам, […]...
- Чи треба знати кілька мов? Той, хто не знає іноземної мови, не знає своєї власної. В. Гете Знання декількох мов, крім своєї рідної, вважаю за необхідне. І чим більше людина знає мов, тим більше в неї можливостей. Деякі люди вивчають мови тому, що їм потрібно це для роботи, інші подорожують за кордоном. Усі, хто знають багато іноземних мов, можуть розмовляти з людьми з інших країн, читати твори закордонних авторів, що робить ширшим світогляд. У наші […]...
- Підготовка до виставки Підготовка до виставки Мій друг Василько ще в третьому класі захопився випилюванням фігурок з дерева. А навчив його батько. Я теж зацікавився, думав, що швидко така краса робиться. Але не все так видалося легко. Спочатку треба знайти відповідну дощечку, нанести на неї малюнок, що сподобався. Потім помалу за допомогою пилки зменшувати об’єм дощечки. Для цього береться найтонша пилочка, обводиться по ескізу. Ось і готовий каркас іграшки. Необхідно подбати про краї […]...
- Людина на яку я хочу бути схожою – Твір-опис Якщо людина досить розумна, то вона час від часу займається самовихованням. Читає книжки, розмовляє з дорослими, радиться, аналізує свої вчинки. І часто обирає когось більш ідеального, ніж вона сама і намагається бути схожим на свій ідеал. Це може бути герой з книги, фільму, або існуюча людина, яка живе, навчається, працює поряд. Людина, на яку я хочу бути схожою, :- це моя мати. Вона добра і завжди жаліє мене, ніколи не […]...
- Тереза Сергій Жадан Тереза 1 Пізній нехитрий Божий маневр – Місяць росте, наче плід у шлунку. Серпень, чіпкий, попри те, що мине, Впевнено згущує фарби в малюнку. Теплі циклони, мов слід поцілунку, Гоять природи розхитаний нерв. Мов сновидіння на кінчиках вій, Передосіння Східна Європа Нині застигло німує, і твій Голос приходить, ніби хвороба Крізь не причинені кимось ворота, Легко, мов пошесть або суховій. Бачиш сама, що чекає за цим – Наші дерева, недбало […]...
- Книга – морська глибина Книга живе поряд з людиною усе життя. Незважаючи на те, що зараз з’явилися телевізори та комп’ютери, вони не можуть замінити книжку. Коли я читаю книгу, занурююсь в її глибину, то розумію, скільки всього вона може у собі вмістити. Вона пробуджує мою уяву, кличе її до дії. Саме через читання книг у мене з’явилась мрія, навіть кілька мрій, які я хочу неодмінно здійснити у майбутньому. Чим більше я читаю, тим глибше […]...
- Мій улюблений вірш С. Єсеніна Мій улюблений вірш С. Єсеніна Сергій Єсенін – один із найвитонченіших російських поетів. Його вірші щирі, глибоко ліричні. Вони сповнені любові до людей, до природи рідного краю, до всього живого на землі. Природа у віршах Єсеніна живе неповторним поетичним життям. Вона в постійному русі, в нескінченній мінливості. Подібно до людини, вона співає й шепоче, сумує й радіє. Мій улюблений вірш С. Єсеніна – “Черемуха”. В цьому вірші перед нами постає […]...
- Мої улюблені танки Такубоку Ісікава Такубоку – один з найпопулярніших поетів Японії. Його танки відкрили нову епоху в створенні цієї давньої форми японської поезії. Танка завжди створює якесь одне цілісне враження, яке тягне за собою ланцюжок асоціацій. Так поет включає у процес співтворчості читача, оскільки поезія завжди розраховує на емоційне відлуння. Чи не найвідоміша танка Такубоку викликає безліч асоціацій: У Східному морі, на острівці, На прибережнім білім піску, Я, не втираючи сліз, Бавлюся з […]...
- Подорож планетами разом із Маленьким принцом Антуана де Сент-Екзюпері Одного разу я відчув себе чарівником. Мені потрібно було виконати завдання із зарубіжної літератури й прочитати “Маленького принца”. От і перевіримо мої магічні здібності. – Раз, два, три! Маленький принц, будь ласка, прийди! Я розплющив очі, здивувався й зрадів. Поруч зі мною стояв хлопчик, як на картинці в підручнику. – У подорож? – запитав він. – Я знаю твоє бажання. І допоможу. Моя планета знаходиться біля астероїдів 325, 326, 327, […]...
- Моя матуся Я дивлюсь на вас, Мамо, Бо душа ваша – яблуня Золота, золота… Бо квітує в ній сонячно Доброта. М. Косякевыч Мати… Красу жінки-матері оспівували з давніх-давен. їй присвячували вірші, поеми, пісні. Художники змальовували її неповторну чарівність. Скільки чудових зображень жінок з малим дитятком на руках! Скільки в погляді матері ніжності, тривоги за майбутнє її рідної крихітки! Так ясно і просто каже прислів’я про те, що мати – це людина, яка […]...
- Мої роздуми над долею дитини сироти після прочитання вірша Т Шевченка “Мені тринадцятий минало” Коли живеш у сім’ї, коли у тебе є і матуся і тато, коли з першого дня життя тебе огортають щоденно любов і турбота рідних людей, то цей родинний затишок, це щастя стає звичним і навіть непомітним. Але ось я прочитав вірш Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало” – і моя душа озвалася таким хвилюванням, таким болем, такими ніжними й вдячними почуттями до рідних, що й не вимовить словами! Яким же […]...
- Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
- Характеристика образа Ункаса у творчості Купера Д. Ф Ункас – Швидконогий Олень – індіанець, син Чингачгука, останній представник плем’я могікан. Разом із Чингачгуком і Соколиним Оком служить провідником сестер Мунро, а потім рятує їх від полону й гине разом з Корою Мунро. У пошуках Кори попадає до делаварам, у яких колись виховувався й жив його батько, і стає одним з вождів плем’я. У. відданий своїм друзям, шляхетний, чесний. У Корі, коханій У., є частка негритянської крові; загибель В. […]...
- Система ліричних образів у творах Бориса Олійника Ліричний герой Бориса Олійника – це той, хто сіяв гречку, брав штурмом Стамбул, воював із фашизмом, відбудовував країну, вчив і виховував дітей. Його діла “буремні і великі, відкриті перед людством, як сльоза”. У поезію Борис Олійник прийшов у 60-ті роки XX століття, які пізніше були названі “хрушовською відлигою”. Це наклало помітний відбиток на літературні пошуки і мистецькі смаки поета. У його творах присутні високі космічні мотиви, декларування обов’язків поета перед […]...
- Літній ранок Прокидаюсь рано, сонце тільки краєчок показало з-за обрію. Вибігаю на ганок і посміхаюся сонцю: “Ура! Літо, канікули!” Швиденько хапаю риболовні снасті. До річки спускаюсь вузенькою стежкою. А довкола на траві тремтять крапельки роси. Збиваю їх босою ногою. Як приємно! Річка з’явилася переді мною зненацька. Я навіть затамував подих від цього видовища. Широка, тиха, а над водою підіймається туман, густий, як молоко. Здається, що ріка парує, що це жива істота. Берег […]...
- Твори письменників-модерністів: Кохана! Лист до жінки Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая “Лист до жінки Ви пам’ятаєте, Все пам’ятаєте, Як я стояв Біля стіни в тіні; Схвильовані, ви почали не лаяти, А кидати свій гнів В лице мені. Ви говорили: . Нам пора розстатись. Бо вимучило вас Моє дурне життя І вам тепер пора за діло братись, Мені ж – Униз котитись без пуття. Кохана! Так, мене ви не любили. Не знали ви, що повз […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Лизавети Лизавета – молодша, звідна сестра процентниці Олени Іванівни. “…Висока, незграбна, боязка і покірлива діва, трохи не ідіотка, тридцяти п’яти років, що була в повному рабстві у сестри своєї, працювала на неї день і ніч, що трепетала перед нею і терпіла від неї навіть побої”. Смуглява добра особа. Займається пранням і лагодженням білизни. До вбивства була знайома з Раскольниковым, стирала йому сорочки. Була також в дружніх стосунках з Сонечкой Мармеладовой, з […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” – ІІ варіант ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У новелі “Камінний хрест”, що має символічну назву та базується на конкретному факті, В. Стефаник торкається болючого питання: еміграції селян за океан у пошуках кращої долі. Він показує, як крайня нужда жене селян з рідного краю на чужину. Письменник сам був свідком того, як з його села Русова сотні родин їхали до Канади і США. Еміграція галицьких селян до Америки була для […]...
- Якою я побачив зиму вчора на прогулянці Якою я побачив зиму вчора на прогулянці Рання зима. Ще зовсім не холодно, і так хочеться вибігти погуляти! Зиму на прогулянці я побачив не тою зимою, яка стара, холодна та жорстока, яка вбиває пташок та звіряток, насилає хвороби на людей та не дає навіть носа висунути на вулицю. Це була лагідна біла дівчина, яка припорошує землю снігом. Ця зима була вдягнута в пухнасту білу ніжну шубку. Вона не прилетіла без […]...
- Твір-есе на тему “Сенс життя людини” Над сенсом життя тисячоліттями мислять вчені, філософи, поети. А мені здається, що я розумію сенс життя. Звичайно ж, сприймаю я його по-своєму. І не розумом, а почуттям. Буває такий стан, коли кожною клітинкою тіла відчуваєш: живеш. Кожну хвилину гостро відчуваєш радість життя. Ось саме до такого почуття люди прагнуть весь життєвий шлях. І саме в ньому вони все бачать сенс життя, хоча пояснюють його по-іншому. По-різному пояснюють. Хтось – служінням […]...
- Чим зацікавила мене “Велесова книга” Однією з найдавніших пам’яток нашої історії є “Велесова книга” – найдревніший праукраїнський літопис на п’ятдесяти двох дубових дощечках. Оригінальність цього літопису не може не зацікавити. Особисто я була вражена мудрістю наших предків, умінням у ті далекі часи фіксувати інформацію про своє життя для нас, нащадків. Розмірковуючи над історією, яку фіксує даний літопис, я більше дізналася про релігійні вірування нашого народу дохристиянської доби. До цього часу я мало знала про рунвірівську […]...
- Відповіді до теми: творчість Василя Стефаника 1. Як називали сучасники В. Стефаника? Співцем селянської душі і володарем дум селянських, поетом мужицької розпуки і мужицьким Бетховеном. 2. Охарактеризуйте епоху, в яку жив і діяв В. Стефаник. Кінець XІX – початок XX століття – це період розвитку капіталістичних від носин у місті й селі. До краю загострилися класові суперечності, посилилось со ціальне й національне гноблення трудящих. Стефаник жив і працював у задушли вій атмосфері колишньої Галичини, що перебувала […]...
- Лист літературному героєві Чи неправда: дивне бажання з’явилося в мене – написати тобі листа, Мавко. Чи зможеш ти прочитати його? Адже вчителями твоїми були стара верба, лісовик, берізка. І тому пишу тобі лист першими весняними квітками, зеленою травичкою, сонячним промінням. Уявляю твої великі очі, що грають усіма кольорами, довгі коси і вінок на голові. Ти любиш і бережеш природу, в тебе світлі, як самоцвіти, душа та мрії. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша […]...
- Моє враження від новели Рея Бредбері “Посмішка” Коли я читаю новели Рея Бредбері, у мене виникає якесь тяжке відчуття. Він спонукає мене замислюватися над багатьма проблемами нашого земного існування і майбутнім планети Земля та її “хазяїв”. Письменник, намагаючись уявити майбутнє планети людей, настроєний дуже песимістично. Людство, з точки зору Бредбері, само собі вкорочує життя, гублячи свій дім, руйнуючи красу Землі, маленького куточку Всесвіту, створеного Богом для щастя людини. Поринаючи з перших рядків в зміст новели, відчуваєш жах. […]...
- Гарно в рідній стороні! Гарно в рідній стороні! Чи бачили ви коли-небудь, як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом віддзеркалює земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони. Чи ви чули, як бринить прозоре, кришталево чисте повітря веселою й радісною піснею пташки, як вдоволено гуде джміль, як шелестить, шурхотить листя під дотиком вітерця? Це – голос моєї землі. Чи торкалися ваших вій лагідні сонячні промені, ваших скронь – гілочки беріз, ваших рук […]...
- Чим мені подобаються твори Т. І Шевченка Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Читаєш ці рядки Т. Г. Шевченка, і тебе огортає сум і якась невловима туга. Так могла написати лише людина, яка зазнала багато горя й страждань у житті. Наділений поетичним талантом, Тарас Григорович виливав свої почуття та найпотаємніші думки на папір. Зокрема гіркі спогади про своє безрадісне дитинство він змалював у вірші “Якби ви знали, паничі…”: …В тім гаю, […]...
- Книга – морська глибина – І варіант I варіант Книга живе поряд з людиною усе життя. Незважаючи на те, що зараз з’явилися телевізори та комп’ютери, вони не можуть замінити книжку. Коли я читаю книгу, занурююсь в її глибину, то розумію, скільки всього вона може у собі вмістити. Вона пробуджує мою уяву, кличе її до дії. Саме через читання книг у мене з’явилась мрія, навіть кілька мрій, які я хочу неодмінно здійснити у майбутньому. Чим більше я читаю, […]...
- Образне змалювання краси весняної природи – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога Як твоя кровинка, як твоя сльоза. М. Стельмах Палка та щира любов М. Стельмаха до Батьківщини відбилася в його творчості. З натхненням описує він красу рідної природи. Боротьба весни з зимою особливо приваблює поета. Читача зачаровують незвичайні образи, що виникають в уяві письменника: Гаї спинились над водою І тихо входять в […]...
- Любить людей мене навчила мати. Саме про рідних, ми і будемо писати А зараз спробуємо вернутися до найріднішої в світі людини – матінки, матусі. Чи навчила вона вас любити увесь світ? Якщо так, то… Чи замислювались ви коли-небудь над тим, що для вас означає слово “мати”, який образ вимальовується у вашій уяві? Людина з нагайкою в руках, яка примушує вас робити уроки, чи підслуховує телефон, коли ви розмовляєте, або прискіпується до вас за кожну похибку? Ви, певне, вигадуєте. Мати зовсім не така. […]...
- Тема. Родинно-побутові пісні Мета: відновити в пам’яті учнів відомості про усну народну творчість як одне із джерел художньої літератури, ознайомити із жанром родинно-побутової пісні; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних фольклорних творів, висловлювання власної думки про них; виховувати прагнення до щирих почуттів, естетичний смак. Обладнання: збірки фольклорних творів, аудіо – та відеозаписи пісень, опорні схеми та плакати. Теорія літератури: народна пісня, її види, символіка, пафос, художні засоби. ХІД УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Родичів дає нам доля. І як добре, що друзів ми обираємо самі” Гадаю, не може викликати заперечень твердження, що кожна особа, так би мовити, приречена на те, щоб існувати в океані інших людей. Здається, що могло б бути кращим: навколо тебе тисячі таких самих, як ти, то й радій, насолоджуйся спілкуванням… Та ж ні! Виявляється, що в цьому океані людині інколи дуже важко знайти іншу близьку собі за духом людину – друга, існування, спілкування з яким приносило б справжню насолоду й утіху. […]...
- Пісенька про космічного гостя Л. Костенко Пісенька про космічного гостя Достигають яблука-ранети. Рання осінь листя золотить. Гарний хлопець з іншої планети, Може, завтра в гості залетить. Авторка описує уявний діалог з космічним прибульцем, сполукою “гарний хлопець” підкреслюючи своє позитивне ставлення до такого контакту. Діло звичне – міжпланетні мандри. Усміхнеться, зніме свій шолом. Скаже: – Там, в сузір’ї Саламандри, Твій коханий бив тобі чолом. Я спитаю: – Є у вас поети? Як по-марсіанськи – макогін? Знаєш, там […]...
Categories: Твори з літератури