Історія одного міста характеристика образа Грустилова ераста Андрійовича

Related posts:

1. Історія одного міста характеристика образа Брудастого Дементия Варламовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Брудастий Дементий Варламович – глуповский градоначальник. При першій же появі “перетнув безліч ямщиков” і приголомшив чиновників, що представлялися йому, вигуком: “Не потерплю!” Обмежуючись і надалі повторенням цієї єдиної фрази, він повалив усіх у жах. Загадковість поводження Б. знайшла несподіване пояснення: у нього в голові був органчик, здатний виконувати “неважкі музичні п’єси” – “Раззорю! ” і “Не потерплю! “. Відповідаючи на докори в “перебільшенні”, Щедрін писав: “Адже не […]...
2. Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що природні їхні властивості обростили масою наносних атомів… Тому про дійсні “властивостях” і мовлення ні, а є… тільки […]...
3. Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
4. Історія одного міста характеристика образа Беневоленского Феофилакта Иринарховича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Беневоленский Феофилакт Иринархович – градоначальник, що перемінив князя Микаладзе. При ньому “благополуччя глу-повцев… не тільки не порушилося, але одержало лише більше твердження”, тому що Б. фактично усунувся від справ. Однак на відміну від Микаладзе він “почував непреоборимую похилість до законодавства” і, незважаючи на начальницьку заборону, тайкома видавав закони, втім не занадто обтяжні для глуповцев і навіть носили комічний характер. Подумував навіть про твір конституції, хоча при цьому […]...
5. Історія одного міста характеристика образа Бородавкина Василіска Семеновича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Бородавкин Василіск Семенович – тип градоначальника, “у якого ноги повсякчас готові були бігти неведомо куди”. “Уміщав… у собі” багато лементу. У його творі “Думки про градоначальническом однодумність, а також про градо-начальническом єдиновладдя й про іншому” відбилися не стільки навіть його “ідеали”, скільки повсякденний побут його спілкування з обивателями, кожний з яких, за його переконанням, “завжди в чому-небудь винуватий”: “Мовлення повинна бути уривчаста, погляд обещающий подальші розпорядження, хода […]...
6. Історія одного міста Дана повість – “справжня” літопис міста Глупова, “глуповський Літописець”, обіймаються період часу з 1731 по 1825 р., яку “спадкоємно складали” чотири глуповський архіваріуса. У розділі “Від видавця” автор особливо наполягає на автентичності “Літописця” і пропонує читачеві “вловити фізіономію міста і встежити, як в його історії відбивалися різноманітні зміни, одночасно відбувалися у вищих сферах”. “Літописець” відкривається “Зверненням до читача від останнього архіваріуса-літописця”. Архіваріус бачить завдання літописця в тому, щоб “бути изобразителен” […]...
7. Твір по повісті “Історія одного міста” У творчості Салтикова-Щедрина “Історія одного міста” займає одне із центральних місць. Це яскравий зразок політичної сатири, у якій зазнають безкомпромісної критики самі основи самодержавства, викриваються будь-які форми деспотизму, виражений рішучий протест проти ідеології смиренності, покірності й пасивності. У сатиричній “Історії одного міста” сполучаються елементи побутове й фантастичні, своєрідно зіставлений минуле й сьогодення. Категорія художнього часу стає одним з найважливіших факторів, що визначають структуру всі книги Зовні оповідання, здавалося б, охоплює […]...
8. Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, і безгосподарних правителів. Геніальність передбачень Салтикова-Щедріна безсумнівна. І. С. Тургенєв писав, що “Історія одного міста” […]...
9. Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
10. “Історія одного міста” – сатирична енциклопедія російського Центральною темою “Історії одного міста” Салтикова-Щедріна є стосунки влади і народу. В образі Глупова сатирик змалював Російську державу з її злигоднями й потворністю, з її самодержавними правителями та приголомшеними деспотією обивателями. Казармений Угрюм-Бурчеєв поєднує у собі яскраві прикмети реакційних політичних режимів різних країн і епох. Сміх поступається місцем гіркоті та обуренню, коли йдеться про злиденну долю глупівців, які страждають під ярмом градоначальництва. Кожен градоначальник накладає свій відбиток на житті міста […]...
11. Дослідження образа головного героя у романі П. Зюскінда “Запахи. Історія одного вбивці” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Образ Гренуя контрастує з образом Квазімодо з роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Мабуть, кожен з нас, пізнаючи життя, нерідко замислювався про те, що людина, фізично довершена, навіть прекрасна, далеко не завжди має красиву та щиру душу. У народі здавна кажуть: “З лиця води не пити”, бо все ж таки найголовніше в людині її душевні якості. Про це розповідає роман відомого французького письменника […]...
12. Батьки й діти характеристика образа Кукшиной Авдотьи Никитишной БАТЬКИ Й ДІТИ Кукшина Авдотья Никитишна – емансипована поміщиця, псевдонигилистка, що наслідує самим крайнім проявам сучасного радикалізму. Розв’язна, вульгарна, відверто дурна. Іноді в ній переглядає щось людське. Можна припустити, що “нігілізмом” прикривається почуття ущемлення, пов’язане з жіночою неповноцінністю героїні. І все-таки домінанта її зображення залишається сатиричної: саму подібність її прізвища зі словом “дуля” підкреслює пародійну функцію образа...
13. Історія Нью-Йорка характеристика образа Дидриха Никербокера Никербокер Дидрих – умовний оповідач, від імені якого ведеться також оповідання в новелах “Рип Ван Винкль”, “Легенда про Сонну Балку”, “Будинок із примарами”. Восени 1809 р. у нью-йоркській газеті “Ивнинг пост” з’явилася замітка про “маленького літнього пана, одягненому в поношений чорний камзол і трикутний капелюх, по ім’ю Никербокер”. “Тому що є підозра, що він несповна розуму, і є занепокоєння про нього, те всі відомості просимо направляти в колумбійський готель на […]...
14. Тріумф і поразка Гренуя за романам П. Зюскіида “Запахи. Історія одного вбивці”) Світову славу одному з найпопулярніших шедеврів західноєвропейської літератури П. Зюскіиду приніс роман “Запахи. Історія одного вбивці” . Цей твір, перекладенно 33 мовами, понад 10 років утримував позицію бестселера. В Парижі автор отримав премію Гутенберга за найкращий іноземний роман. У центрі цього твору – парфумер Жан-Батіст Гренуй. Перший крик немовляти не викликав у його матері радості й замилування, навпаки, вона покинула його помирати “між роєм мух, між тельбухами та риб’ячими головами”. […]...
15. “Запахи – Історія одного вбивці” Книга друга В той час, коли Лора Ріші разом зі своїм батьком полишали Грас, Гренуй перебував в іншому кінці міста, мацеруючи жонкіль у майстерні пані Арнульфі. Він був сам і в доброму гуморі. Його перебування в Грасі доходило кінця. День тріумфу був попереду. В повітці, в оббитій ватином скриньці, лежало двадцять чотири малесенькі пляшечки з краплинами аури двадцяти чотирьох дівчат – найцінніші есенції, здобуті Гренуєм минулого року методом холодного жирового анфлеражу тіла, […]...
16. Історія міста Харків Заснований Харків близько 1654 року. Місто невдовзі стало фактичною столицею Слобідської України – великого регіону в північній частині колишнього “Дикого Поля”, колонізованого українськими переселенцями. У Харкові в 1726 році був заснований колегіум, де кілька років працював видатний український філософ Григорій Савич Сковорода, а у 1805 році з’явився перший в Україні університет, який виплекав цілу плеяду романтиків, що виступали за утвердження самобутності українського народу, розвиток української культури на основі фольклорних джерел. […]...
17. Батьки й діти характеристика образа Ситникова БАТЬКИ Й ДІТИ Ситників – псевдонигилист, що рекомендується всім як “учень” Базарова. Намагається демонструвати таку ж, як у Базарова, волю й різкість суджень і вчинків. Але подібність із “учителем” виявляється пародійним. По суті, повторюється прийом, знайдений Грибоєдовим, що поруч із Чацким, справді новим людиною свого часу, поставив його карикатурного “двійника” Репетилова. Від традиційній ” ріпі-тиловской” схеми фігуру С. відрізняє деяка психологічна розробка: “нігілізм” С. зрозумілий як форма подолання комплексів. Деяке […]...
18. Доктор Живаго характеристика образу Живаго Юрія Андрійовича Живаго Юрій Андрійович – головний герой роману, лікар і поет. Прізвище героя асоціює його з образом “Бога Живаго”, тобто Христа ; словосполучення “Доктор Живаго” може бути прочитаний як що “зціляє що усе, що живе”. Ім’я Юрій перекликається з обома основними топонімами роману – Москвою і Юрятином. Ср. також асоціативний зв’язок слів “Юрій” – “юрод”. Істотно і значення по батькові : Андрій – “людина”, Андрійович – “син людський”. Роман починається смертю […]...
19. Майстерність Івана Андрійовича Крилова Іван Андрійович Крилов – великий російський байкар, що зробив байку не тільки гостро сатиричним добутком, але поднявший її на небувалу висоту. Його добутки не просто оригінальні, високомистецькі, але вони не втратили свого значення й у наші дні Крилов у своїх байках не просто критикував царську владу, уряд і чиновників, у багатьох своїх добутках він зображував сатирично й висміював конкретні події й певних історичних особистостей. Так, у байці “Квартет” поет висміяв […]...
20. Декамерон характеристика образа Гризельди Гризельда – дружина Гвалтьери, маркіза Салуццкого, узята з бідної сільської сім’ї й піддана їм нечуваним випробуванням: спочатку він відбирає в неї дітей, дочку й сина, роблячи вигляд, що наказав їх убити, потім виганяє з будинку в одній сорочці й, нарешті, велить підготувати будинок до прийому нової дружини й прислужувати їй за столом. Г. приймає всі свої нещастя з найбільшою смиренністю й покірністю. Переконавшись, що терпіння Г. невичерпне, маркіз повертає їй […]...
21. Будинок про сім фронтонів характеристика образа Полковника Пинчена Полковник Пинчен – старий пуританин, засновник роду Пинченов, що прибув у Нову Англію разом з першими поселенцями. Померлий більш ніж за сто років до часу, коли розгортається дія роману, вона даний Готорном не як безпосередньо діюча особа, а через вплив його вчинків на героїв-сучасників автора, розкриваючи в такий спосіб центральну проблему роману – проблему зв’язку минулого й сьогодення, проблему присутності давно, здавалося, що минули в дні сьогоднішньому. Символом такого зв’язку, […]...
22. Характеристика героїв роману Гончарова “Звичайна історія” Дія роману Гончарова “Звичайна історія” відбувається наприкінці першої половини XІX століття, під час правління Миколи І, коли були сильні реакційні настрої в суспільстві, коли досяг неймовірних розмірів разросшийся бюрократичний апарат. І коли, незважаючи на недавно відгримілу Вітчизняну війну 1812 року, людиною століття, навіть у Росії, визнавали Наполеона. Він був ідеалом для дворянської молоді. У Росії було багато людей, що вважали себе росіянами наполеонами, людьми, породженими на світло, щоб змінити долю […]...
23. Фауст характеристика образа Маргарити Маргарита – кохана Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя й безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осередком, у той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, живуче у світі повсякденних життєвих турбот і радостей. Вона як би створена для щастя; тим більше страшн і несподіваної виявляється її загибель. З першої ж зустрічі […]...
24. Батьки й діти характеристика образа Базарова Василя Івановича БАТЬКИ Й ДІТИ Базарів Василь Іванович – батько Євгенія, представник патріархального миру, що йде в минуле, нагадуванням про яке Тургенєв змушує відчути рух історії й найбільше – драматизм цього руху. В. І. відставний штаб-лікар, різночинець по походженню, що йменує себе “плебеєм”. На відміну від своєї дружини, чия психологія зближає її з “старомосковскими” часом, він будує своє життя в дусі просвітительських ідеалів – живе незалежно й безкорисливо, трудиться, намагається випливати за […]...
25. Більярд о пів на десяту характеристика образа Фемель Генріха Фемель Генріх – герой роману, відомий архітектор. Роман побудований як мозаїка із внутрішніх монологів багатьох героїв, так що ті самі події висвітлюються з різних точок зору й оточені міцним шаром спогадів і асоціацій, де майже кожна деталь оповідання має другий, символічний зміст. Дія роману, що вміщає історію трьох поколінь сім’ї Фемелей, формально відбувається протягом одного дня – 6 вересня 1958 р., коли Ф. Г. святкує своє вісімдесятиліття. В 1907 г. […]...
26. Про любов характеристика образа Алехина Павла Костянтиновича ПРО ЛЮБОВ Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив університет, і хоча, як він говорить, по вихованню білоручка, а по похилостях кабінетна людина, проте змушений займатися господарськими справами у своєму маєтку, на якому був великий борг, тому що його батько багато витрачав на утворення […]...
27. Характеристика образа Бампо Натаниеля у творчості Купера Д. Ф Бампо Натаниель – Довгий Карабін, Звіробій, Шкіряна Панчоха, Натти, Слідопит, Соколине Око – мисливець і провідник, вихований у плем’ї індіанців-делаваров. Уперше сучасники Купера зустрілися з Н. у романі “Піонери”, де Н. – сімдесятирічний старий мисливець. Він губиться перед особою соціальних змін і хотів би зберегти старі звичаї, про які часто згадує зі своїм другом, індіанцем Чингачгуком. Туга про минуле – одне з визначальних властивостей характеру Н. Минуле відтворене іншими томами […]...
28. Життя й творчість Івана Андрійовича Крилова Іван Андрійович Крилов пройшов сувору школу життя, смог відбити свій досвід у прекрасних байках ставших невід’ємною частиною класичної російської літератури. Втративши батька й годувальника в дев’ять років, Крилов рано вступає в самостійне життя, служить переписувачем у канцелярії закуткової Твері, а переїхавши в Петербург, починає писати п’єси, комічні опери, водевілі й трагедії, видає журнал Пошта Парфумів У своїх творах Іван Андрійович різко критикує кріпосне право й поміщиків, малює розкладання вдач дворянського […]...
29. Літопис “Історія Русів” – політична й культурна історія України Особливе місце серед козацьких літописів посідає анонімна “Історія Русів”, яка вагомо посилила національну свідомість у середовищі української інтелігенції тим, що дух її – вільнодумний аж до протицерковного. Авторство “Історії Русів” тривалий час приписувалося Григорієві Конисько – му, але він не є автором літопису. Зважаючи на високе патріотичне звучання тек­сту і на крамольність його багатьох сторінок, автор просто не ризикував підписа тися під скомпонованим, справедливо побоюючись тюрми й російської диби. На […]...
30. Дубровский характеристика образа Троекуров Кирила Петрович ДУБРОВСКИЙ Троекуров Кирила Петрович – родовитий дворянин, багатий власник с. Покровського, генерал-аншеф у відставці, самодур, гроза всіх околишніх поміщиків; батько Маші, улюбленої Дубровского. Прототип Т. – поміщик Козловского повіту гвардії підполковник Семен Гаків, в 1832 р. неправедно отсудивший маєток у підпоручика Івана Муратова. Сварка Т. з його колишнім другом, батьком головного героя, приведшая до руйнування Дубровских, божевіллю, а потім і смерті старого поміщика, служить зав’язкою трагічного сюжету про дворянина, що […]...
31. Капітанська Дочка характеристика образа Пугачов КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Пугачов – новий тип героя російської прози, вождь антидворянського повстання, літературний “двійник” реального Омеляна Пугачова, зображеного в пушкінській хроніці “Історія пугачевского бунту” . “Той” Пугачов – безглуздо твердий, як усякий кривавий вождь збожеволілої стихії, і тільки. Образ “великого государя” “Капітанської дочки” багатогранний: П. те злісний, те великодушний, те хвалькуватий, те мудрий, те огидний, те всевладний, те залежимо від оточення. Він зв’язаний не тільки зі страшними подіями єкатерининської епохи, […]...
32. Тристан і Ізольда характеристика образа Тристана Тристан – головний герой сказань про Тристане й Ізольду, син короля Ривалена і принцеси Бланшефлер. Батько Т. гине в сутичці з ворогом, а мати – у родових борошнах. Умираючи, вона просить назвати новонародженої дитини Тристаном від французького trіste, т. е. “смутний”, тому що й зачатий, і породжений він був у смутку й сумі. Один раз Т. заходить на норвезький корабель і починає грати в шахи з купцями. Захопившись грою, Т. […]...
33. Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
34. Мати характеристика образа Ниловни Ниловна – головна героїня повести, образ якої символізує Росію, а також містить євангельські асоціації. З Н. у повісті зв’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується в Н. у любов до людей взагалі; християнський зміст любові сполучається з ідеєю активної політичної боротьби Революційний рух осмислюється Н. як всесвітній рух “дітей”, якому вона як мати не […]...
35. Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав, давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився на особистості правителя, що видно вже з назв окремих глав: “Про те, за що людей, особливо государів, вихваляють або гудять” , […]...
36. Жайворонок характеристика образа Жанни д’арк Жанна д’аркСтала ще при житті літературною героїнею: “Слово про Жанну д’арк” Христини Пизанской з’явилося в 1429 р. У п’єсі й союзникам і супротивникам Ж. д’а. очевидно, що вона живаючи легенда. Навіть граф Варвик, що називає її “замурзаною чаклункою, дурочкой, кретинкою й авантюристкою”, розуміє, що в ній зосереджена вся Франція. Він порівнює неї з “маленьким жайворонком, що нерухомо висить у повітрі, у те час як у нього цілиться стрілець”. Невидима ока […]...
37. Андромаха характеристика образа Пирра Пирр – син Ахілла, цар епира. Як військовий видобуток після перемоги греків у Троянській війні одержав удову Гектора Андромаху разом із сином Астианаксом. Відзначаючи його заслуги перед греками, цар Спарти Менелай посилає йому свою дочку Гермиону, шлюб П. з якої повинен зміцнити сполучник грецьких держав. Але П. любить Андромаху. Неразделеннаялюбовь П. трагична, як трагична безмовна любов інших персонажів Расина. Однак дії П. гідні осуди з того моменту, коли він ставить […]...
38. Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
39. Іліада характеристика образа Андромаха Андромаха – дружина Гектора. А. з’являється в 6-й пісні, що описує зустріну з нею Гектора, що повернувся з битви в місто. А. благає його залишитися в Троє, але чоловік відмовляється. Потім А. відсутній у поемі аж до смерті Гектора, про яку вона довідається, почувши стогону матері Гекуби. А. оплакує чоловіка, а після повернення Приама, пануючи Трої, з табору греків ридає вже над тілом мертвого героя. Головна тема, що супроводжує образу […]...
40. Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит гине, а Ф., повна каяття, отруюється, перед смертю визнаючись Тесею у своїй провині й невинності […]...