10 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
І варіант
Однією з найхарактерніших рис українського характеру є гумор. Недаремно ж кажуть, що в українців язик гострий та серце з перцем і що багатий наш народ на жарти та смішки. В здатності українського слова бути гострим та влучним я ще більше переконалася, коли прочитала повість “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького.
Утворі письменник правдиво змалював життя і побут українського народу, майстерно відобразив його національний характер.
Неможливо стримати щирого сміху кожного разу, коли читаєш цю повість. Гумористичні традиції нашого народу, його творчості широко представлені в творі. Повість пронизана комічними ситуаціями; комізм ситуації у Нечуя-Левицького вдало поєднано з комізмом характерів, з невідповідністю думок і поведінки героїв. Так, облеслива й добренька на оглядинах у Довбишів, Кайдашиха виявляється злою і сварливою в повсякденному житті.
Омелько Кайдаш регулярно відвідує церкву, навіть у будні намагається не пропускати вечірню службу. Але дуже часто прямо з церкви він іде в шинок, напивається до нестями. У повісті в гумористичній формі розповідається про вічні проблеми стосунків між дітьми та батьками, невістками та свекрухою, чоловіком-п’яничкою та сварливою дружиною. Маючи добрий достаток, старі Кайдаші продовжували “гребти тільки під себе”, як звикли робити протягом усього життя. Це й зруйнувало мир і злагоду в родині.
Мабуть, постійно думаючи про те, що невістка – чужа кістка, Маруся безпідставно прискіплювалася до Мотрі, не давала їй життя. Але й невістка почала перечити, бо “була горда та бриклива”. Коли Мелашка оселилася в хаті Кайдашів, вона мріяла про мирне життя та добрі стосунки з новими родичами. Але під впливом постійних сварок її ніжна, добра душа позлішала. Сварки між жінками породили бійки між Карпом та Лавріном, а потім між усіма членами родини.
Навіть діти й ті почали сваритися між собою. Сварки між членами родини автор майстерно посилив суперечками між бабою Параскою та бабою Палажкою, які беруть неабияку участь у ворожнечі.
Іван Нечуй-Левицький блискуче знав живу українську мову і тому сповна відтворив багате на жарти і комічні репліки мовлення українців. Мова героїв насичена гострими і влучними слівцями та приказками. Вже на початку твору розкривається глибина образного мислення героїв, схильність до жартів. Вдалими порівняннями комічного характеру сповнена розмова Карпа і Лавріна про дівчат.
Досконало знаючи народну мову, лукавий та гострий гумор селян, Нечуй-Левицький створив у повісті чудові діалоги, блискучі мовні партії, які неможливо читати без посмішки.
Багато поколінь сміялися і сміються, читаючи повість “Кайдашева сім’я”. І дарма, що відчутна гіркота в її рядках, адже великим є той народ, який вміє сміятися над собою.





Related posts:
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 роп: Вона є високохудожнім соціально-побутовим твором, у якому правдиво показано життя українського села другої половини XIX століття. Жанрова специфіка твору полягає у тому, що зображений повсякденний: плин життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових ситуаціях, які часто зображуються гумористично. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис характеру українців, органічним елементом національного менталітету, багатого, […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Український народ відзначається своїм оптимізмом і життєрадісністю. Він створив багато гуморесок, жартівливих пісень, приказок, у яких відбилося вміння сміятися навіть над власними вадами. І. Нечуй-Левицький, який добре знав життя народу, відтворюючи у повісті його побут, не міг не передати його гумору, а зображуючи вади не однієї людини, а цілої верстви, так би мовити, хвороби суспільства, не міг обійтися без сатири. Гумор і […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році, один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства “. Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – скасування кріпацтва. У зображенні цього життя Нечуй-Левицький […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче підкреслити і щось позитивне. […]...
- І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Тема. І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Варіант 1 1. Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “творцем живих типів”, “колосальним всеобіймаючим оком України”? А М. Коцюбинський. Б М. Рильський. В С. Васильченко. Г І. Франко. 2. І. С. Нечуй-Левицький – син… А Залізничника. Б Селянина. В Сільського священика. Г Чиновника-канцеляриста. 3. Після закінчення Київського духовної академії І. С. Нечуй-Левицький… А Працює священиком. Б […]...
- Зображення негативних рис у селянській психології в повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Справжні знавці народного менталітету, що глибоко розуміли селянську психологію, традиції, побут, ніколи не ідеалізували народ. До таких письменників відноситься вдумливий і спостережливий І. Нечуй – Левицький. Яскраві образи його творів, гумор, детальне відображення повсякденного життя здобули йому багато прихильників як серед сучасних письменникові читачів, так і серед нащадків. Любов до українського народу не зробила його сліпим, бо настирливе вихвалення селянства було б і помилковим. […]...
- Відтворення побуту і традицій у повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Всеобіймаючим оком України” назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який у своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу. Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх прошарків тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з їх національними рисами. Змолоду І. С. Нечуй-Левицький пізнавав звичаї […]...
- Творчість – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Творчість Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” , повістей: “Бурлачка” – про життя заробітчан, “Хмари” , “Над Чорним морем” – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” , “Старосвітські батюшки та матушки” , “Афонський пройдисвіт” . Нечуй-Левицький виступав і як драматург тощо, етнограф-фольклорист, “Українські гумористи й штукарі” та лінгвіст, “Граматика української мови” в 2-х ч. тощо). Погляд […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, що світяться через густий рядок верб, “ніби зумисне посаджених на вулицях […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – І варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант 1879 року вийшов з друку один з найкращих творів І. Нечуя-Левицького – повість “Кайдашева сім’я”, в якій талановито змальоване життя селян. Письменник добре бачив негативні риси селянського побуту й психології. Індивідуалізм, забобонність, заздрість, в основі яких лежить приватна власність наземлю, стали предметом аналізу й висміювання в цій повісті. Перед нами проходить низка колоритних селянських персонажів: старий Кайдаш з його забобонами й схильністю […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” належить до соціально-побутових повістей, а це означає, що побут у ній зображений не стільки заради себе самого, щоб читачі побачили, як живуть українські селяни, скільки заради певної мети. Саме у звичайному житті людина розкривається якнайповніше: у своїй хаті вона стає такою, якою є насправді, а не такою, якою хотіла би, щоб її бачили оточуючі. Отже, саме побутові […]...
- ПЛАНИ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ПЛАНИ Псевдоніми Івана Левицького I. Початок літературної творчості Івана Левицького. II. Псевдоніми письменника. 1.Народженім псевдоніма “Нечуй”. 2.Іван Нечуй-Левицький – талановитий публіцист. . У статтях письменник б’є на сполох, будить приспане сумління, національну свідомість, історичну пам’ять українців, задушувану великодержавниками.) 3.Хто такий “О. Криницький”? йдеться про соціальне визволення трудящих шляхом повстання. Друкувати його під уже відомим літературним прізвищем автор не наважився, тому […]...
- Іван Нечуй-Левицький – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Нечуй-Левицький Іван Семенович Левицький народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер І. Нечуй-Левицький 2 квітня […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – IV варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ IV варіант На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй – Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу Половину XIX століття. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можем почути зараз тільки з народознавчих книг, а побачити хіба […]...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Іван Семенович Нечуй-Левицький народився 25 листопада 1838 р. у містечку Стеблів, тепер Черкаської області в родині сільського священика. Змалку знав багато народних легенд, пісень, захоплено читав. Початкову школу закінчив вдома, а потім вчився у духовному училищі при Богуславському монастирі. Роки навчання в училищі описав письменник у своїх спогадах. Був це важкий час: постійне знущання вчителів, биття, сухе викладання та нікому не потрібне зубріння. У 1852 р. І. Левицький закінчив училище, […]...
- Кайдашева сім’я – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1879 р. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим самостійним життям. Соціально-побутові повісті І. Нечуя-Левицького становлять певний етап в українській прозі і за змістом, і за формою. На широкому соціальному тлі постають нові типи сучасної письменнику епохи. У центрі уваги письменника – […]...
- Змалювання буднів Кайдашів у повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник, автор багатьох прозових творів, що зображують повсякденне життя українського села з його звичайними турботами, труднощами, злигоднями, але й красою природи та людських відносин. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне правдиві. Одним з найяскравіших творів письменника вважається повість “Кайдашева сім’я”. […]...
- Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Іван Нечуй-Левицький – один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори стали неначе чистими перлинами на Грунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю. Уже з перших сторінок повісті “Кайдашева сім’я” читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який “в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами”. В […]...
- Характеристика Петра Джері – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Характеристика Петра Джері У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. Навіть весілля сина Миколи довелося справляти на позичені гроші. Треба […]...
- І. Нечуй-Левицький майстер пейзажу І. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. ІІ. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола Джеря” – майстерне змалювання письменником української природи. А) Опис річки Раставиці. б) Опис річки Рось – мальовнича картина неповторної української природи. 2. Мальовничі пейзажі України, майстерно відтворені письменником у повісті “Кайдашева сім’я”. а) Опис села Семигори – “жива краса, розлита в природі”. ІІІ. Велика любов письменника до рідної […]...
- Іван Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”. Стислий виклад та характеристика твору Іван Семенович Нечуй-Левицький – український прозаїк, перекладач. Він увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. За півстоліття творчої діяльності І. Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят ви-сокохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літератур-но-критичних статей. Особливості творчості: – увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими худож-німи засобами; – – у соціально-побутових оповіданнях та повістях відобразив тяжке життя українсь-кого народу другої половини XІX ст., показавши […]...
- Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – щоденної важкої праці. А якщо хтось не послухається, то поб’ють різками, як Миколу та його […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Повість “Микола Джеря” ввібрала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому фоні постають яскраві, світлі особистості, з незламним духом, здоровою душею, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – син того часу, коли кріпацтво, так би мовити, уже тріщало по швах. Він […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” Гумор і сатира – два способи зображення смішного в житті. Вони відрізняються характером висміювання. Якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. І те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів’я, жартівливі оповідання й пісні. Літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно поєднав правду життя з кращими фольклорними традиціями. Саме це вдалося І. Нечую-Левицькому в повісті “Кайдашева […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Народився в м. Стеблеві, що на Черкащині, у родині священика, помер у м. Києві. Письменник. Найвідоміші твори: романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький”, повісті “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я”, оповідання “Баба Параска та баба Палажка”, “Афонський пройдисвіт”, п’єси “Маруся Богуславка”, “На Кожум’яках”....
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Історична повість І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в XVII столітті” 1. Коли було завершено і вперше опубліковано повість “Князь Єремія Вишневецький” ? Завершено 1897 p., але за життя письменникові не вдалося її опублікувати, хоч він неодноразово звертався з цим до редакцій журналів “Київська старовина”, […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати на панів, а самі голодувати”. Треба було мати велику сміливість, аби […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпацтва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, це було шляхом пошуку кращої долі. Головний герой повісті Микола Джеря – молодий та вродливий парубок. У нього […]...
- Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів: Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських письменників і виводить українське письменство за межі побутовизму та етнографізму минулої, дошевченківської […]...
- Формування бунтарського характеру Миколи Джері під впливом кріпосницької дійсності – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено важке життя молодого парубка, який не міг терпіти несправедливих утисків панів, сміливо виступав проти всіх, хто кривдив селян. Бунтарська вдача Миколи Джері складалася поступово. Його обурює те, що селяни мають весь час працювати на панському лані, не встигаючи свій врожай зібрати. Несправедливість осавули, який може вдарити жінку-селянку, теж глибоко хвилює Миколу. Але найгірше в тому, що кривди оточують бідну людину: […]...
- Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – один із найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано пореформене село з усіма його суперечностями. […]...
- Біографія – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Біографія Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини XIX століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І. Нечуй-Левицький увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими художніми засобами. Іван Левицький народився 25 листопада 1838 […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де жила Нимидора. Микола не може терпіти більше знущань і підмовляє селян […]...
- Поєднання типового та індивідуального в образах повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу; створене письменником сплетіння різноманітних людських характерів породжує живу тканину його романів і повістей. У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша, про звичаї і порядки пореформеного українського села. Сім’я Кайдашів – типові сільські мешканці. Усі вони працьовиті: чоловіки працюють […]...
- Індивідуалізм егоїстичних натур, що став причиною духовної роз’єднаності членів сім’ї Кайдашів ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Надвечірня година… Заспокоюється гамірливе місто, готується відпочивати… Не знає втоми лише вітер-пустунець, що лагідними доторками все пестить обличчя перехожих. Серед них – і його давній знайомий, невисокий на зріст дідусь із ціпком у руках, який вечірні години дрібними кроками, помаленьку виходить на прогулянку. Багато киян, зустрівши цю літню людину на Хрещатику чи схилах Дніпра, впізнавали у ній письменника Нечуя-Левицького. “Я був радий – розповідав […]...
- ІBAH СЕМЕНОВИЧ НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини XIX століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І, Нечуй-Левицький увів в Українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими художніми засобами. Іван Левицький народився 25 листопада 1838 р. в м. Стеблеві […]...
- ПЛАНИ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ ПЛАНИ “Повість минулих літ” – видатна пам’ятка часів Київської Русі I. Що таке літопис? послідовності.) II.”Повість минулих літ” – найвідоміший і найдавніший літопис часів Київської Русі. 1.Засновники Києва. 2.Вибір віри – нелегке завдання. 3.Князь Ярослав – людина вчена та мудра. III. Значення літопису. Народження великого міста 1.Відокремлене життя давніх полян. 2.Три мудрі брати. 3.Щасливе […]...
- Історичні романи – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Історичні романи “Князь Єремія Вишневецький” і “Гетьман Іван Виговський” Чималий інтерес становить історична проза Нечуя-Левицького. Письменник вважав, що саме художні твори на теми з історичного минулого здатні викликати живий, непідробний інтерес ширших верств до свого минулого. Природа історичного роману зумовлена наявністю відповідних джерел. Основою історичних творів І. Нечуя-Левицького є козацькі літописи, наукові монографії М. Костомарова “Історія України в життєписах визначніших її діячів”, “Богдан Хмельницький”, “Іван Виговський” та […]...
- “…Йому було байдуже, чи він українець, чи полян” І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ “…Йому було байдуже, чи він українець, чи полян” “Князь Єремія Вишневецький” – це історико-біографічна повість про нащадка давнього українського роду Вишневецьких. Єремія Вишневецький походив з литовсько-руського князівського роду. Він був надзвичайно багатою людиною, йому на Лівобережжі належало 56 міст і містечок з центром у м. Лубни. 1631 р. Єремія перейшов з православ’я в католицизм, поширенню якого сприяв у своїх володіннях. […]...
- Хто заснував Київ? ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Хто заснував Київ? Про далеке минуле нашої країни ми дізнаємося з легенд, переказів, а також літописів, Найдавнішим літописом, у якому викладено історію Київської Русі, і “Повість минулих літ”. В одному літописному оповіданні розповідається про засновників Києва – Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь. Нестор-Літописець повідомляє, що Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – I варіант ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО
- Відкриття кохання
Categories: Шкільні твори