Гніздо на даху будинку

Related posts:

1. Вечір у дворі нашого будинку Вечори в нашому будинку в будень і вихідні мало чим відрізняються один від одного. У теплий час року хлопчиська грають у футбол на спортмайданчику, що обладнаний посередині двору. Малята проводять час на гойдалках, у пісочниці. Лавочки біля під’їздів – традиційне місце відпочинку жінок літнього віку. Але є в дворі заповітне місце, що збирає запеклих гравців у доміно. Стіл споруджували самі аматори цієї гри. Його поверхня настільки відполірована пластинками доміно, що […]...
2. Ластівчине гніздо Кожного літа я з батьками приїжджаю в гості до бабусі на Полтавщину в місто Зіньків. Одного разу, коли ми гуляли центральною вулицею міста, побачили під балконом на одному з будинків ластівчине гніздо. Невідомо, з яких причин, але раптом шматочок гнізда відвалився, а рештки гніздечка почали якось непевно коливатися, здавалося, що гніздечко ось-ось упаде на землю. А там же маленькі ластів’ята! Вражені побаченим, ми зупинилися. Поруч із нами стали зупинятися інші […]...
3. Чи варто рано покидати отче гніздо, чи навпаки залишатися з батьками до останього дня? Питання про те, чи варто рано покидати отче гніздо, чи навпаки залишатися з батьками до останього дня, є суперечливим і різноаспектним. Я вважаю, що повинна бути певна свобода і рівновага у стосунках між батьками і дитиною протягом усього життя. Хоч як би батьки не любили свою дитину, вони повинні усвідомлювати, що прийде час коли дитина подорослішає і захоче створити власну сім”ю. Батьки з розумінням повинні постпавитись до цього, а також […]...
4. Скрипаль на даху мегаполіса ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Скрипаль на даху мегаполіса Маленький скрипаль з’явився на даху високої будівлі мегаполісу якось несподівано і приголомшливо. Дарма що його не відразу помітили, чули тільки якусь незвичайну музику, яка, здавалося, йшла із серця кожного. Місто жило в шаленому ритмі. З висоти пташиного польоту містяни здавалися мурашками, котрі поспішали у своїх справах. Декотрі так і не зняли навушників попри те, що якасі. незвична музика таки проривалася крізь лавину […]...
5. Червоноармійці в будинку Мелехових 1. Конфліктний початок епізоду. 2. Зміна відносин персонажів і читача. 3. Гуманізм автора. Михайло Олександрович Шолохов у своїх добутках оповідає про найстрашніші й трагічні моменти історії Росії XX, століття. Найбільшим злом, на думку письменника, є громадянська війна. Це трагедія народу. Вона згубна для обох сторін, приносить непоправні втрати, калічить душі Шолохов прав: неприпустимо, коли люди, розумні істоти, приходять до самознищення й варварства. Тому письменник прагне показати в кожному своєму герої, […]...
6. Найсмачніші в світі яблука Прямо під вікном моєї кімнати росте яблунька. Пам’ятаю, як я все літо чекав, коли вже зможу поласувати її плодами. Аж ось наприкінці літа ми з дідусем потрусили деревце, схопили по яблучку. Та тільки вкусили – відразу скривились. – Ой, яке ж гірке та погане!- сказав я.- Зрубай, діду, це дерево. Воно нам не потрібне! На що дідусь, посміхнувшись, відповів: – У природі не буває нічого зайвого. Почекаймо весни. Навесні я […]...
7. Кошовий у будинку Мелехових 1. Гуманістичні ідеї автора в епізоді. 2. Глибинний конфлікт героїв. 3. Зміна взаємин персонажів. У романі-епопеї М. А. Шолохова “Тихий Дон” розповідається про багатьох трагічних моментах історії Росії початку XX століття. Як найстрашніше зло зображується тут громадянська війна – жорстока бойня, у якій брат бореться проти брата, сусід проти сусіда. Але люди повинні залишатися людяними, незважаючи ні на що Таку думку письменник затверджує, наприклад, в епізоді “Кошової в будинку Мелехових”. […]...
8. Ім’я Пушкінського Будинку… Блоку А. А Ім’я Пушкінського Будинку В Академії Наук! Звук зрозумілий і знайомий, Не порожній для серця звук! Це – дзенькоти льодоходу На торжествбнной ріці, Переклик пароплава З пароплавом удалечині. Це – древній Сфінкс, що дивиться Вслід повільній хвилі, Вершник бронзовий, що летить На недвижному скакуні. Наші жагучі суми Над таємничою Невою, Як ми чорний день зустрічали Білої вночі вогневий. Що за полум’яні далечіні Відкривала нам ріка! Але не ці дні ми кликали, […]...
9. Життя мешканців будинку Мелехових у романі “Тихий Дон” Поява геніального роману-епопеї Михайла Шолохова “Тихий Дон” рівносильно чуду. Цей роман воістину став “шедевром” століття завдяки могутньому таланту письменника. Народ, його минуле, сьогодення й майбутнє, його щастя – от основна тема роздумів письменника. У романі Шолохов описав боротьбу двох зовсім різних сил: донського козацтва й Червоної Армії. “Мелеховский двір – на самому краї хутора”, – так починається роман-епопея, і протягом усього оповідання Шолохов буде розповідати нам про мешканців цього двору. […]...
10. Чим будинок богатий? Обережи нашого будинку Колись навіть саме згадування про обереге, про їхній вплив на наше життя називали забобонами й висміювали. І останнім часом у побут народу знову повертають традиції, які складалися століттями. Із сивої Давнини прийшов до нас звичай прикрашати житло оберегами. Найчастіше їх виготовляють із природних компонентів, які символізують для людини здоров’я, затишок у сім’ї, любов, щастя. Іноді самі назви звичайних нам рослин підказують, яку роль вони зіграють у вживанні людиною. Хто не […]...
11. Лелека Лелека Своєрідним символом України є лелека. У народі говорять: двір, де є гніздо лелеки, вважається щасливим, село, де є хоч одне гніздо лелеки, обходять стороною великі хмари з бурею. Існує легенда про цього незвичайного птаха. Колись давно люди знайшли лелеку з поламаними крилами, вилікували. Птах хоч і одужав, але літати вже не міг, тому і жив серед людей. Якось на селі трапилася велика пожежа. Лелека, рятуючи від вогню малих дітей […]...
12. На канікулах у селі На літніх канікулах я обов’язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць. Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір’я з літньою кухнею, садком, городом. У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже солодкі й соковиті. Ростуть в садку і кущі смородини. На городі також всього багато: і цибуля, і часник, і редиска, […]...
13. Коли дідусь мій був маленький – ІІ варіант 6 клас II Варіант Мого дідуся звуть Олександр Устимович. Народився він у 1936 році на Кіровоградщині. Його дитячі роки припали на воєнне лихоліття. Коли наша країна вступила у війну, йому було чотири з половиною рочки. Але він розповідав мені, що пам’ятає німців. Вони оселились в хаті, де жив мій дідусь із сім’єю: братом, сестрою, двоюрідним братом, бабусею, дідусем та матір’ю. Він пам’ятає, що у дитинстві йому завжди хотілося їсти. Що […]...
14. Коли мій дідусь був маленький Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними. Ось, наприклад, мій дідусь. Нині це кремезний сивий чоловік із важкими загрубілими руками, якого я дуже люблю. Та колись це був худенький світлоголовий хлопчик, який рисами свого характеру нагадував мене нинішнього. Мій дідусь народився в останній рік Великої Вітчизня­ної війни. Дуже важкі то були часи. Війна вже майже рік гуркотіла в Західній Європі, але в центрі України жити було ще дуже й […]...
15. Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім повертаємось додому, щоб скуштувати того найсмачнішого пирога. Найулюбленіші свята в нашій родині – дні народження. їх ми святкуємо аж шість – наші з братом, батьків та бабусі з дідусем. Кожен з нас готує подарунок для […]...
16. Моя берізка Щодня я прокидаюсь від легенького постукування у вікно. Це будить мене красуня-берізка, струнка, висока, білокора. Я пригадую, як одного весняного ранку дідусь приніс маленький саджанець із зламаними гілками. Зібравши інструмент, дідусь почав розмічати місце для ями, а я замішував у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом почав копати яму. Коли вона була готова, я, зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку. Потім почав закидати її, а дідусь ніжно […]...
17. Коли дідусь мій був маленький – І варіант 6 клас І варіант Мій дідусь народився в глухому невеликому селі Іванівці, поблизу лісу. Родина дідуся жила у старенькій хаті, яка завжди дзвеніла від дитячих голосів, гамору і не знала замків, хоч замок символічний був. Хлопчиком дідусь бігав у “попову” школу, а потім, перейшовши в п’ятий клас, пішов до земської школи. Кожного дня на великій перерві він бігав додому, щоб ухватити картоплину чи хліба. Їдалень та шкільних буфетів він не […]...
18. Як я допомагав саджати картоплю Мої бабуся і дідусь живуть у селі. Біля їхнього будинку ростуть дерева, кущі, городина. Є також вільна ділянка, на якій щовесни саджають картоплю. Цього року ми з батьками приїхали допомагати бабусі і дідусеві саджати картоплю. Увечері напередодні було вирішено, що працювати на городі будуть лише чоловіки, а жінки готуватимуть обід. Отже рано вранці я, тато і дідусь вийшли на роботу. З собою ми несли дві лопати і одне відро, щоб […]...
19. Опис праці Щедре серце дідуся Сьогодні я прокинулась від легесенького постукування у вікно. Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів: “Яблунька розцвіла! Яблунька мого доброго дідуся.:.” Відчинила вікно, і дукмяна хвиля ранкової свіжості, напоєна тонким ароматом яблуневого цвіту, підхопила мене на крила спогадів. Я повертаюсь у дитинство… Як живий іде садом дідусь. Він і дня не міг про-.жити без роботи у свої сімдесят п’ять. – Відпочили б, дідусю,- просила я його. А він лише […]...
20. Стислий письмовий переказ казки “Хатка в березовому лісі” за поданим планом і словником План 1. Хатина в лісі та її мешканці. 2. Наміри вовка та вовчиці. 3. Доброта та дружба перемагають. Словник: давно-давно, коник, цапок, Рябко, дружно, страшний вовк, заховав, побудували, знайшов, розправилися, непереможні. Хатка в березовому лісі Казка Колись давно-давно жили біля лісу дідусь та бабуся. У них були коник, півень, цапок, баран, кізочка та песик Рябко. Жили всі дружно, разом працювали, були веселі та щасливі. Та ось із лісу прийшов страшний […]...
21. Твір “Лист дідусеві та бабусі” Здрастуйте, дорогі мої дідусь та бабуся! Пише вам онук Руслан. Як ваші справи? Як господарство? Як ся мають бджоли, голуби та собака Пірат? А як бабусин кіт Бурко? Напевне, як завжди, ходить гуляти на кілька днів? Я дуже скучив за вами та за Піратом. Я вже не дочекаюся, коли будуть канікули. Тоді я якнайшвидше приїду до вас в село. Я живу добре. Вчуся нормально, особливо мене хвалять з мови та […]...
22. Дідусева наука 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Тривалий час я вважав мого дідуся, який живе в селі, чарівником, адже він знав безліч цікавих речей, умів передбачати погоду, розмовляв з рослинами і тваринами. Щодня я дізнавався від діда щось нове. Якось у лісі він підвів мене до мурашника і сказав, що ці маленькі створіння краще за барометр передбачають зміну погоди. На небі жодної хмаринки, але мурахи позакривали ходи у свій будинок – отже, скоро […]...
23. Написати творчий переказ з елементами роздуму Одна з газет розповідала про якогось Мазура, який убив з рушниці трьох лелек. Навіщо вбив? А невідомо ні нам, ні, мабуть, йому самому. Нудно стало, взяв рушницю і стрелив. Тричі. У птахів, які споконвіку вважалися в українських селах недоторканними, священними. Я був ще зовсім малий, а вже знав – лелек зобижати не можна… Існували народні табу, переступати які було годі. Той, хто переступав їх, опинявся у конфлікті з народною мораллю… […]...
24. Коли дідусь мій був маленький – ІІІ варіант 6 клас III Варіант Мій дідусь народився в селі за рік до початку Великої Вітчизняної війни. Перші роки життя прийшлися на війну. Батько мого дідуся пішов воювати на фронт, але так і не повернувся, зник безвісти. Дідусь ріс без батька. Перші яскраві спогади, як не один раз розповідав мені дідусь, залишилися на все життя. Радість його матері і радість усіх людей навкруги – це перемога. Дитинство у мого дідуся було […]...
25. Сприйняття Михайликом навколишнього світу в повісті “Гуси-лебеді летять” – ІІ варіант – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Сприйняття Михайликом навколишнього світу в повісті “Гуси-лебеді летять” II варіант Повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” є автобіографічною. У ній письменник згадує своє дитинство, знайомить з рідними людьми – матір’ю, татом, дідусем, бабусею. Головний герой повісті маленький хлопчик Михайлик – це і є сам Михайло Стельмах. Весь світ Михайлик сприймає, наче казку. Лебеді, що пролітають над ним, за його бажанням роблять ще одне коло над хатою. Хлопчик вірить розповідям дідуся про […]...
26. Допис у газету інформаційного характеру Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. Зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. І ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. Всі зосереджено дивимося на вхідні двері. Вони відкриваються – і… я мало не впав від здивування. Першим йшов мій дідусь. Він був одягнений у свій новий костюм, а на костюмі виблискували ордени та медалі. […]...
27. ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ. 4 КЛАС ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, […]...
28. Шануймо хліб Якось я ненароком наступив ногою на шматок хліба, який упав зі столу. Бабуся за це насварилася на мене. Вона пригадала, як у роки Великої Вітчизняної війни, коли мій дідусь був на фронті, вона не мала хліба нагодувати мого батька. Як плакав тато, просивши хліба. Дідусь воював за нашу землю, щоб ми ніколи не були голодні, завжди мали на столі смачний хліб. Тепер у нас є хліб, є й до хліба. […]...
29. Що означає бути порядною людиною? Порядок, порядність… Ці слова мають однаковий корінь. Порядок – це коли все виконується згідно з певними правилами, вимогами. Порядок повинний бути й у душі людини. Що це означає? Слову повинна відповідати справа. У нашому під’їзді живе стара жінка Ксенія Петрівна. Чоловік її помер, діти зі своїми родинами живуть у різних кінцях міста, відвідують матір рідко. Наш сусід Іван Гаврилович, заходячи до мого дідуся пограти в шахи, з осудом говорить про […]...
30. Чому я люблю українську природу 6 клас Я народився та виріс в Україні. Тут моя батьківщина, тут народилися та виросли мої батьки, тут я навчаюся в школі, а під час канікул відвідую мальовниче село, де живе мій дідусь. Природа України дуже благодатна для сільського господарства. Літо довге та тепле, дощів випадає багато. За словами Гоголя, “посадиш вісь, а виросте віз”. Але не тільки за благодатність для сільського господарства я люблю українську природу. Про чудову природу […]...
31. Оповідання С. Черкасенка “Маленький горбань” Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою. Малеча грає у м’яча. Павлик з дідусем сидять на призьбі й захоплено спостерігають за грою. Обговорюють гравців. – Гоп-гоп! Та-та-та-та!.. Хе-хе-хе! Втік, матері його мішок груш!.. Чий такий? – питає дід ще про якого-небудь меткого пустуна. – Який? Отой… найбільший? – перепитує Павлик і показує пальцем. – То ж тітчин Явдошин… Захарко. – Ну й прудкий! Як заєць. – Він, дідусю, тютюн […]...
32. Друзі У нашого сусіда дідуся Миколи є чудовий песик. Невеличкий, кудлатий, з хвостом-бубликом і кмітливими карими очима. Дідусь зве його Дружком. Вони справжні друзі. Завжди разом. Дружок такий розумний собака – всіх у нашому дворі знає, ніколи на своїх не гавкає. Одного разу жінка дідуся Миколи поїхала до онуків, вони в іншому місті живуть. І треба ж дідусеві саме на той час захворіти! Ще й як захворіти – встати з ліжка […]...
33. Обдурили квочку Вітька Самохін, мій приятель, такий самий школяр, як і я. Кажуть, що він ша – іапут: частенько замість уроків вештається то у парку, то взагалі іде до лісопарку. Збирає якісь рослини, розшукує гніздо якоїсь пташини. Я не вважаю, що мій при­ятель шалапут, хоч школу відвідувати треба – куди ж без школи! Річ у тому, що Вітька цікавиться орнітологією – це така наука, яка вивчає життя пташок. Вітька вам розповість, коли […]...
34. Будинок моєї бабусі Будинок моєї бабусі Насті знаходиться в слобожанському селі Петрівка. Сама будівля мало чим відрізняється від інших у цьому селі. Будинок невисокий, на вулицю виходять три вікна, інші – на подвір’я й у сад. До оселі впритул підступають вишневі, яблуневі, абрикосові дерева. А гілки яблуні лежать просто на даху. Майже до пізньої осені частина даху покрита опалим яблуневим листям, серед якого видніються яблука. їх, мабуть, клюють птахи, але знадвору це погано […]...
35. Моє село Маленька крапелька величної держави – моє село, багато є таких! Зазнало лиха, бідувань і слави Воно живе і вічно буде жить! Нашому селу літ триста п’ятдесят, різні версії є про його назву. Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква […]...
36. Моє місто Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю. Колись, у сиву давнину, в степу виникла […]...
37. Однокрил Так непомітно й літечко збігло. Сонце стало нижче ходити над землею і, хоч було воно яскраве та веселеньке, вже не гріло, як раніше. На груші, що ніби ще цвіла, жовтіли кругленькі пахучі гнилички й осипалися додолу, а деревцята на розсаднику підросли, уквітчалися густим листям. Тепер їм ні гайворони, ні вепри не страшні: гайворони не подужають висмикнути, вепрам зміцніле коріння не смакує. І от настав день, коли Данило востаннє обходить розсадник, […]...
38. Як я провів вихідні Мені дуже подобаються вихідні, адже вони – час для відпочинку. Протягом робочого тижня і дорослі, і діти працюють, тому субота й неділя приносять багато задоволення. У ці дні вранці можна довше поспати, без поспіху поснідати, а потім увесь день присвятити приємним справам. Хтось зустрічається з друзями, хтось іде до кіно чи розважального комплексу, хтось із задоволенням читає улюблену книжку, а я люблю гуляти. Минулі вихідні виявилися для мене ще й […]...
39. З дитинства: дощ Голобородько Я уплетений весь до нитки У зелене волосся дощу, Вплетена дорога до батьківської хати, вплетена хата на горі, як зелений птах, Уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою, Уплетена річка, наче блакитна стрічка в Дівочу косу, Уплетена череда корів, що спочивають на Тирлі. А хмара все плете зелене і холодне волосся дощу. Але усім тепло, Усі знають: дощ перестане, І хто напасеться, хто набігається, Хто нахитається, Хто насидиться на горі, […]...
40. Переказ твору за поданим планом і заголовком. Граченя План 1. Пташеня в біді. 2. Дмитрик доглядає граченя. 3. Дружба з каченятами. 4. У вирій. 5. Дмитрикові сподівання. Зразок Під час грози блискавка відчахнула від липи гілляку, на якій було грачине гніздо. З гнізда випало граченя, і Дмитрик підібрав його. Узяв хлопчик коробку з-під торта, намостив сінця й посадив туди граченя. Так і підросло воно. Дмитрик давав йому розмочену в молоці булку, а мама ще й сиром та яєчним […]...