Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків.
Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича.
“Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю.
Волею долі потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється у сутності єства ліричного героя його сонетів:
Я так напружив слух, що вчув би в цій землі
І голос із Литви.
Вісімнадцять сонетів увійшли до кримського циклу Адама Міцкевича.
Усі вони уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої вій був силоміць відірваний царською поліцією:
О мисле! Спогадів є гідра мовчазна,
Що спить на дні твоїм під зливами-дощами,
А в супокійну мить рве серце пазурами.
У супроводі своїх п’яти супутників Адам Міцкевич був самотнім, бо двоє з них були служаками вищих щаблів царської таємної поліції, єдина присутня там жінка, Кароліна Собанська – коханка одного з цих посіпак, ще двоє – багаті одеські вельможі. Сонет про яструба – це твір, який відбиває почуття автора під час перебування в такому ворожому гурті. Цей твір не було закінчено Міцкевичем.
Але він є ключем до розуміння того ганебного середовища, в якому опинився польський поет. Автор не просто порівнює себе з підбитим птахом, він неначе зливається з яструбом, відчуває страшну загрозу від перебування у ворожому середовищі. Становище яструба – це становище висланого з рідної землі Міцкевича:
Нещасний яструб! Бурі його збили
З небес, в чужі закинувши краї;
Він мокрі пера розгорнув свої,
На щогли сівши, зморений, безсилий.
У всіх сонетах Міцкевича кримського періоду висновок – в останніх двох-трьох рядках. В останньому сонеті висновок не завершено, неначе автор дає змогу читачеві домислити його.
Мені здається, що сонет “Руїни замка в Балаклаві” перегукується з твором Лесі Українки “Царі”. Певно, в душі кожного генія є нотка єдності з народом і відповідальності за його долю.
Адам Міцкевич прагнув побувати в Криму. Перша поїздка була нетривалою і ніяк не позначилася на творчості поета. А друга подорож подарувала світові чудовий цикл “Кримських сонетів”:
Чорніє пасмо гір, долину ніч проймає,
Шепочуть, мов крізь сон, потоки у гаях,
І – квітів музика – солодкий ллється пах,
Що для ушей мовчить, до серця промовляє.
Як яскраво й образно розповідає поет про красу кримської ночі! Читаючи ці рядки, проймаєшся єдністю людини і чаруючої природи, вловлюєш навіть звуки і запахи, прагнеш дихати одним із поетом повітрям і відчувати те, що відчув він, проте Міцкевич невіддільний від своєї рідної землі. І тому чари Криму тмяніють, коли автор згадує свою батьківщину:
Далекої Литви природа непочата –
Грузька драговина, незаймані ліси…
Мені любіший тут шум сосон, дзвін коси,
Ніж солов’ї Байдар, салгірських лук дівчата.
А у сонеті “Аю-Даг” порівнює почуття молодого поета з чорними і грізними спіненими валами хвиль, то ясними, як сніг, то мінливими, як веселка. Але призначення поета в тому, щоб служити людям і не ламатися від бурі.
“Кримські сонети” Адам Міцкевич присвятив Пушкіну, якого вважав найвизначнішим поетом того часу. Проте ці твори молодого на той час поета вплели найкращу квітку в вінець його безсмертя:
Та лютню ти взяв,- і віхор враз одбіг,
Нісні зоставивши, що пам’ять людська з них
Вінок безсмертності зів’є тобі на скроні.





Related posts:
- Філософське осмислення єдності природи і людини в “Кримських сонетах” Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І уявлення це не зникає, коли я читаю сонети Петрарки, Шекспіра і Міцкевича. “Кримські сонети” – це особливі твори. Особливі за своїм звучанням і глибиною думки, особливі за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Волею долі потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич […]...
- Роздуми про єдність природи й людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Творчість А. Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, і. Франко, Леся Українка. Дружні стосунки пов’язували поета з О. Пушкіним. Його твори перекладали О. Фет, Ф. Тютчев, О. Бунін, М. Бажан, М. Рильський. Сліпий співає Козлов, котрий переклав “Кримські сонети”, перед від’їздом А. Міцкевича за кордон сказавши одному з польських друзів митця віщі слова: “Взяли мі його у вас дужим, а повертаємо могутнім”. Навесні 1825 долі А. Міцкевич вирушив у свою кримську […]...
- Природа і людина у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Я знаю, що сонети писали Петрарка, Шекспір. Та ось ми ознайомилися на уроці зарубіжної літератури із сонетами Адама Міцкевича. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі і голос із Литви. . До кримського циклу ввійшли […]...
- Людина й природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду Рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі Й голос із Литви. “Кримські сонети” – особливі твори за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він […]...
- Пристрасті і філософія у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Відомий польський поет Адам Міцкевич підняв польську літературу до високого загальноєвропейського рівня і надав їй неповторної самобутності, став яскравим пропагандистом боротьби за свободу і незалежність Польщі. Його творчість пов’язана з історією російської культури. Він написав “Оду до молодості”, “Балади і романси” – ранні поезії; “Кримські сонети”, які сповнені пристрастей і філософських думок; волелюбні патріотичні поеми “Гражина”, “Конрад Валленрод”; роман у віршах “Пан Тадеуш”. “Кримські сонети” неповторно оригінальні. Ліричний герой цього […]...
- Образи кримської природи у “Кримських сонетах’ А. Міцкевича Сонет – це той поетичний жанр, яким освідчуються у коханні. Ми можемо навести багато прикладів цього: сонети Данте, що присвячено Беатріче, невмиручі натхненні рядки Петрарки до Лаури… Польський поет Адам Міцкевич у своїй збірці “Кримські сонети” освідчується у коханні Криму: морю, горам, степу, кримському повітрю – усьому тому, що складає атмосферу, самий дух тієї чарівної держави, тієї вільної царини, тієї вічної казки-таємниці – поезії. Може, тому що теж беззавітно закохана […]...
- Природа і людина у “Кримських сонетах” Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється у сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі І голос із Литви. . “Кримські сонети” – особливі твори за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Вони уособлюють Внутрішній порив автора до рідної землі, від якої […]...
- Поет і воля у “Кримських сонетах” А. Міцкевича “О ЛиТво, вітчизно моя!…” – колись написав видатний польський поет – романтик Адам Міцкевич. Поет-вигнанець, як і композитори Шопен та Огін – ський, він змушений був жити в краях, далеких від рідної Польщі. До неї він звертав свої поетичні рядки, до неї линули його думки. Перебуваючи у Росії, Міцкевич бував у Петербурзі і Москві, бачив Одесу і Крим. Прекрасні, аче чужі міста мало надихали поета на творчість, аж поки у […]...
- “Кримські сонети” А. Міцкевича До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. “Кримські сонети” – твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю й тематичною розмаїтістю. Смороду уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний. Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду рідної землі, яка підсвідомо проявляється в єстві ліричного героя його “Кримських сонетів”. Співає […]...
- Людина і природа в “Кримських сонетах” А. Міцкевича Цикл “Кримські сонети”, до якого входить 18 віршів, А. Міцкевич написав під враженням двомісячної подорожі Кримом. Цей край справив незабутнє враження на нього, і згодом поет написав: “Я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі… Я бачив Схід у мініатюрі”. Захоплений кримськими пейзажами, вічнозеленою рослинністю та скелястим узбережжям Чорного моря, Міцкевич надав своїм поезіям виразно “східної” тональності, об’єднавши їх у поетичний цикл. У такий спосіб митець наголошує на змістовому […]...
- Назвіть і прокоментуйте основні мотиви “Кримських сонетів” Адама Міцкевича “Кримські сонети”- це цикл з 18 творів Адама Міцкевича, присвячених перебуванню поета в Криму. Сонети характеризуються мелодійністю, глибоким ліризмом, проникливістю. Вони наповнені високохудожніми описами краєвидів Криму, атмосферою півдня. Проте основні мотиви “Кримських сонетів” Міцкевича – це самотність людини, відірваної від рідної землі, закинутої на чужину, туга за батьківщиною – Литвою. Кримський цикл сонетів написаний Адамом Міцкевичем під час висилки його царським урядом за участь у підпільних товариствах. Цикл “Кримських сонетів” […]...
- Романтичний автопортрет, створений А. Міцкевичем у “Кримських сонетах” Образ самотнього героя, огорнутого ореолом загадковості, типовий для будь-якого романтичного твору. Саме таким є ліричний герой циклу сонетів А. Міцкевича “Кримські сонети”. Як і личить романтичному герою, він діє в обставинах екзотичних – у Криму. Тому вже перші сюжети пов’язані з морем: “Штиль”, “Плавання”, “Буря”. Високий душевний підйом змальовано через образ бурі, з якою герой відчуває спорідненість: Я криком радостным приветствую движенье. Косматым парусом взвилось воображенье. О счастье! Дух летит […]...
- “Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…” Романтичні балади А. Міцкевича … Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів… А. Міцкевич І. Балада як поетичний жанр. ІІ. Адам Міцкевич – натхненний співець польської минувшини. 1. Ранні балади А. Міцкевича – романтичні перекази стародавніх польських легенд. 2. Поеми А. Міцкевича – віршовані перекази балад. ІІІ. Міцкевич – співець польської незалежності....
- Призначення поета служити людям і не ламатися від бурі та негоди До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. “Кримські сонети” – твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Вони уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється в єстві ліричного героя його “Кримських сонетів”. Поет […]...
- Поетичне осмислення гармонійної єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича АНТОНИЧ БОГДН-ІГОР Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій “Привітання життя” , “Три перстєні” , “Книга Лева” , “Ротації”, “Зелена Євангелія” і “Велика гармонія” , працював над малою прозою, […]...
- Поетичне осмислення єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій “Привітання життя” , “Три перстені” , “Книга Лева” , “Ротації”, “Зелена Євангелія” “Велика гармонія” , працював над малою прозою, писав роман, лібрето […]...
- Філософське осмислення краси людини і природи у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” У кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” поетично відображене духовне багатство простих людей, їхня моральна велич, тверезість мислення, тонкий гумор. Вони народилися на цей світ для добра, праці та любові; вони черпали добро і любов зі своєї рідної матері-землі. Замилування красою людини і природи, пронизує кожен рядок незабутньої “Зачарованої Десни”. У “Щоденнику” письменник писав: “Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. У ній більше глибокої істини, ніж у одній […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи ТвІр по автобіографічній повісті Олександра Довженка “Зачарована Десна”. Що викликає спогади? І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих. О. Довженко. На схилі літ людина раз по раз озирається назад, згадує минуле і найчастіше – світле та безтурботне дитинство. В уяві Олександра Довженка також поставали різні картини дитинства. Ось він хлопчиком вперше поїхав з батьком до міста. Виїхали вночі, а вже невдовзі займався світанок у дорозі, зелені луки […]...
- Україна в долі Адама Міцкевича Близько двох століть тому липневим ранком біля Графської пристані в Севастополі зі шлюпки висадилась невелика група людей, серед яких був двадцятишестирічний, ставний, з буйною кучерявою чуприною, не дуже великопанського вигляду юнак. Його ім’я вже було відоме польському читачеві як ім’я талановитого поета. Не зі своєї волі цей юнак покинув рідні ліси, озера, долини. Народжений на хуторі біля невеличкого містечка Новогрудка, син бідного провінційного адвоката Адам Міцкевич потрапив до цієї дивної […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” – ІІ варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” II варіант Загадково блищить Десна, манячи до себе чистою водою та незабутньою красою, щось розповідає ворона, яка вміє розмовляти, лякає з берега казковий лев, і сидить на березі білоголовий хлопчик Сашко, який навчається любові до природи у своєї Десни й своїх батьків та дідів. Він ще маленький, але вже знає, що […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” – IV варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” IV варіант Задум написати кіноповість “Зачарована Десна” виник у О. Довженка ще в роки Великої Вітчизняної війни. Проте твір з’явився лише в 1955 році, за рік до його смерті. За своїм художнім і філософським звучанням повість стоїть на рівні кращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту. У творі немає чіткого сюжету. […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” – ІІІ варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” ІІІ варіант У кожної людини є місце, яке вона пам’ятає усе життя. Було таке місце і в Олександра Довженка. Це – його “зачарована Десна”… Світять м’яко зорі на перекинутому небі, а їх задумливо лічить маленький хлопчик Сашко, який, ставши дорослим, назавжди зберіг у своєму серці красу цієї “незайманої дівиці”, зберіг вічну […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” – І варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” І варіант Здається, життя – це чергування дійсності та спогадів. Дійсність інколи не дає часу заглибитися людині в минуле, але коли цей час надходить, тоді людина з радістю та деяким смутком починає споглядати те, що відбувалося колись, що ставало поштовхом до нових і нових зустрічей, ідей, надій та мрій. Сталось саме […]...
- Україна в долі Адама Міцкевича – АДАМ МІЦКЕВИЧ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Близько двох століть тому літнім ранком до Графської пристані в Севастополі пристала шлюпка. З неї висадилася невелика група людей, серед яких звертав на себе увагу скромно вдягнений юнак з буйною кучерявою чуприною. Ім’я цього юнака за тих часів вже було добре знайоме польському читачеві, а його перша книга віршів була видана у Вільні. Та не своєю волею цей ставний зеленоокий юнак покинув сповнені північної меланхолії рідні долини, озера, […]...
- Cонети Адама Міцкевича Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство. Іван Франко Минає 210 років з того часу, коли 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся, поблизу м. Новогрудка, в сім’ї збіднілого польського шляхтича народився Адам Міцкевич. Микола Міцкевич, його батько, працював юристом у Новогрудку, а мати вела скромне господарство і виховувала дітей. Ще з студентських років, а саме з Віленського університету, де він […]...
- Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії Л. Українки “Лісова пісня” У чому сенс людського буття? Для чого живе у світі людина? Споконвіку замислюється над цим людина й віками не може знайти остаточної відповіді, тому що скільки людей, стільки й відповідей. Людина ж з творчим духом, з розумом, який ніколи не б/вас в спокої, намагається усім своїм життям розв’язати це болюче питання. Драма-феєрія “Лісова пісня” створена на основі фольклорних українських джерел. Крім того, твір написаний у руслі романтичних традицій, пошуків зв’язку […]...
- Філософське осмислення долі людини й народу в “Повісті полум’яних літ” Герої “Повісті полум’яних літ” Олександра Довженка своє призначення на землі бачать у служінні людям – у навчанні дітей, вихованні нащадків на прикладах героїчного минулого свого народу. Розповідаючи про долю Івана Орлюка та Уляни Рясної, автор показує дивовижну красу людських почуттів – любові, вірності, мужності. Змальовуючи Івана, колгоспника з Наддніпрянщини, який пройшов усю війну простим солдатом, Довженко підкреслює, що саме такі люди здобули перемогу, що саме їм притаманні найкращі людські якості. […]...
- Відповіді до теми: творчість А. Міцкевича 1. Які географічні назви Криму згадано у “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Містечка Алушта, Бахчисарай, Балаклава, фортеця Чуфут-Кале, гори Аюдаг, Кікінеїс та Чатирдаг, степи Акерману, Байдарські ворота, плато Тарханкут. 2. Які ознаки романтизму є в “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Це романтична історія польки Гіотоцької у сонеті “Гробниця Потоцької”, романтичне зображення природи, яка втілює жагу до волі, образ поета-романтика, поета-одинака, поета-вигнанця, звертання до орієнтальних мотивів – мурза, мусульмани, мечеть, гарем та ін. […]...
- Відповіді до теми: Г. Гайне та А. Міцкевич 1. Який літературний напрям знайшов своє відображення у творчому доробку Г. Гайне та А. Міцкевича? Відповідь: Романтизм. 2. Хто з видатних російських поетів був у дружніх стосунках з Адамом Міцкевичем і перекладав його твори? Відповідь: О. Пушкін. 3. Під впливом творчості якого англійського поета-романтика Генріх Гайне написав цикл “Книга пісень”? Відповідь: Дж. Байрона. 4. Який провідний настрій, мотив збірки А. Міцкевича “Кримські сонети”?Відповідь: Туга за батьківщиною. 5. Що покладено в […]...
- Шляхетська історія 1811 і 1812 років. Стисло по твору Адама Міцкевича Поема “Пан Тадеуш” – широке епічне полотно, в якому зображені картини сільського життя Польщі. Пейзажі рідних місць, змальованих Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени полювання, старий дворянський побут, даються колоритні фігури сільського судді, графа, шляхтича Робака, російського капітана Рикова і центрального героя поеми – Тадеуша. Міцкевич обмежується в цш поемі зображенням побуту, не піднімаючи політичної проблематики. Але для багатьох тисяч польських вигнанців, учасників повстання 1830-1831 […]...
- Образ Альманзора-патріота в “Альпухарсьній баладі” з поеми А. Міцкевича “Конрад Валленрод” Поема польського поета-романтика XІX ст. Адама Міцкевича “Конрад Валленрод” написана за часів боротьби за незшіежність Польщі. Адам Міцкевич був заарештований, засуджений та висланий у центральні губернії Росії зі своєї улюбленої Вітчизни -■ Литви. Поет багато розмірковував над долею свого народу, тому і написав поему про Конрада Валленрода. Конрад Валленрод – герой, який обрав шлях помсти тевтонському ордену за загибель свого народу. У поемі є вставні тексти, які герої вважають загадковими, […]...
- І. Франко про А. Міцкевича Привертає увагу балада “Чати”, яка зацікавила І. Франка не тільки підзаголовком Міцкевича “Балада українська”, а й змістом. Козак Наум, якого польський воєвода називає “хамом” , “кодлом мерзенним” і примушує стріляти в коханця дружини, спрямовує постріл у свого звєрхника: Козак змірив і вцілив, Не чекаючи стрілив, І потрапив в сам лоб воєводу. М. Рильський у перекладі з незрозумілих причин пом’якшив окремі вислови, які покликані створити певне тло соціальної нерівності. Так, замість […]...
- Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” У чому сенс людського буття? Для чого живе у світі людина? Споконвіку замислюється над цим людина й віками не може знайти остаточної відповіді, тому що скільки людей, стільки й відповідей. Людина ж з творчим духом, з розумом, який ніколи не буває в спокої, намагається усім своїм життям розв’язати це болюче питання. Драма-феєрія “Лісова пісня” створена на основі фольклорних українських джерел. Крім того, твір написаний у руслі романтичних традицій, пошуків зв’язку […]...
- Сонети Шекспіра, розкриття сприйняття кохання в сонетах Почати вступне слово варто зі слів Йоганна Вольфганга Гете: “Ім’я й заслуги Шекспіра належать історії поетичного мистецтва, і було б несправедливо відносно всіх драматургів усього стародавнього й нового часів вбачати всю його заслугу лише в діяльності його в галузі театру” . Мистецтво Шекспіра як поета передовсім пов’язане із сонетом, старовинною за походженням формою вірша з 14ти рядків. Виник сонет у XІІІ ст. в Італії. Розквіт його – це творчі доробки […]...
- Оспівування краси природи та кохання у сонетах Петрарки Мабуть, скільки існує на світі любов, стільки люди намагаються знайти слова, щоб висловити свої почуття про те, “що движить сонце і світила”. Одним із неперевершених зразків любовної лірики є сонети великого італійського поета Відродження Франческо Петрарки. Майже сім століть відділяють нас від його збірки з такою звучною назвою “Канцоньєре”. Але через віки бентежить нашу уяву це незвичайне кохання. Предмет закоханості, ні, обожнювання поета – заміжня жінка, вони бачаться випадково, здалеку […]...
- Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з […]...
- Філософське осмислення життя у творі У. Самчука “Марія” Роман Уласа Самчука “Марія” являє собою розгорнуту картину життя українського села на початку двадцятого століття. Написаний він високим стилем хроніки життя жінки-селянки, образ якої піднесений автором до своєрідного символу України. Помираючи голодною смертю, Марія пропускає крізь просвітлену стражданням свідомість всю радість і горе свого життя. Епічності й масштабності надають твору навмисне точні дати й цифри, зокрема: “26 258 день… день останній, день кінця”, “коли не рахувати останніх трьох літ… зустріла […]...
- Філософське осмислення життя в поезії Ліни Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко “Безсмертним дотиком до душі” стала для мене поезія Ліни Костенко, м’яка, лірична, лаконічна і точна, вимогливо прискіплива і беззахисно щира. Читаючи й осмислюючи поезію Ліни Василівни, ще раз переконуюся, що саме жінку наділив Господь Бог даром глибоко проникати в суть буття, в суть питання про Всесвіт, […]...
- Філософське осмислення життя в поетичній творчості Бажана Творчість Миколи Бажана відзначається розмаїттям тематики, життєвого, літературного, мистецького, історичного матеріалу. Відлуння війни і проблеми національного минулого, його моральних уроків, події та факти сучасності й філософське осмислення людського буття – все це материк поезії Миколи Бажана. Важливе місце посідають у ньому питання культурологічні. Цс й осягнення мовою поезії архітектурних форм, і музичних тем, інтонацій, і скульптурних та малярських шедеврів майстрів минулих епох. Складні стосунки митця й суспільства хвилюють поета, коли […]...
- Філософське осмислення тисячолітніх сімейних традицій у романі Уласа Самчука “Марія” У народі кажуть: дерево міцне своїм корінням. І це правда. Спробуй підрубати коріння – дерево всохне, пропаде. Без коріння для дерева нема життя, бо через нього рослина харчується живлючими соками; за допомогою коріння дерево міцно тримається. І не страшні йому ніякі бурі та морози, поки коріння велике, міцне. Так само і людина. Якщо вона живе не сама, а з великою, дружною, міцною родиною, то ніщо не злякає цю людину, ніякі […]...
Categories: Твори з літератури