Маргарита – полюблена Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя і безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осереддям, в той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, таке, що живе у світі повсякденних життєвих турбот і радощів. Вона як би створена для щастя; тим страшнішою і несподіванішою виявляється її загибель. З першої ж зустрічі М. з’являється Фаусту в усій чарівливості своєї юності, скромності і чистоти, це – втілення живого життя, з нездоланною силою що тягне до себе Фауста. Їй властиве природне почуття власної гідності, що викликає мимовільну повагу навіть у цинічного Мефістофеля. “Дитя ти цією силою не візьмеш. /Тут потрібно приловчитися і лукавити”. Незабаром почуття М. до Фауста перетворюється на безоглядну пристрасть.
Вона переступає через усі заборони; щоб побути з Фаустом, вона дає матері снодійного, не знаючи, що це – отрута. Її стосунки з Фаустом перестають бути таємницею, стають предметом пересудів. Її брат Валентин, смертельно поранений Фаустом на поєдинку, помираючи, проклинає її. М. така простодушна, що її моральне падіння здійснюється як би без її провини. М. намагається шукати розраду у вірі: у сцені “На міському валу” вона ставить квіти перед статуєю матері, просячи у неї підтримки. Але замішання її все наростає: в соборі, мучена розкаянням після загибелі матері, вона непритомніє.
Сцени, де описані тяжкі душевні муки М., належать до самих вражаючих сторінок драми Гете. Події невідворотно рухаються до трагічної розв’язки: М., покинута Фаустом, опиняється у в’язниці, де вона чекає страти за вбивство своєї позашлюбної дитини, прижитого від Фауста. Глибоко драматична знаменита сцена побачення М. і Фауста у в’язниці. Фауст, що випробовує тяжке розкаяння у своїй провині, прийшов із зв’язкою ключів, щоб звільнити М. і відвезти її, їх вже чекають чарівні коні.
Але М. майже втратила розум від горя, вона насилу дізнається Фауста. М. відмовляється піти з Фаустом, загибель її неминуча, але голос зверху сповіщає, що вона “врятована”. Цим сумним прощанням закоханих завершується перша частина трагедії.
У другій частині трагедії Олена в якійсь мірі відповідає М. в першій частині; цим підкреслено структурна єдність трагедії. Знаменна поява М. у фінальній сцені другої частини : серед ангелів і святих, що зустрічають душу Фауста, являється і “одна з тих, що каються, раніше “Гретхен”, що називалася.





Related posts:
- Фауст характеристика образа Маргарити Маргарита – кохана Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя й безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осередком, у той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, живуче у світі повсякденних життєвих турбот і радостей. Вона як би створена для щастя; тим більше страшн і несподіваної виявляється її загибель. З першої ж зустрічі […]...
- Поясніть своєрідність зображення теми кохання в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете. Охарактеризуйте образи Фауста й Маргарити Тема кохання у “Фаусті” розкривається з різних боків. Це водночас, велике щастя, величне почуття, а водночас фатальна річ, яка призводить героїню до загибелі. Кохання Фауста та Маргарити пристрасне, велике, проте воно закінчується трагічно. Фауст – це діяльна, розумна, ерудована людина. В коханні він пристрасний та емоційний. Побачивши чарівну Маргариту на вулиці, він захоплюється нею вмить. В Маргариті його привертає чистота та невинність. Ця мила дівчина, майже дитя, нагадує йому ангела. […]...
- Образ Олени роман Фауст Олена – перенесене в трагедію з грецької міфології ідеальне втілення краси. Надбання Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, проте естетичний ідеал, що з’явився йому, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, співвідношувана з античністю, – вдохновляла і самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить в них і прагнення до свободи. […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
- Характеристика образу Мефістофеля з роману Фауст Мефістофель – один з центральних персонажів трагедії – в смисловому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, утілює той світ нечистої, “диявольської” сили, з якою Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Проте М. утілює і “зло” як витік протиріччя, початок занепокоєння, незадоволення, як спонукання до дії. В той же час з М. зв’язується заперечення усього відсталого, фальшивого в громадських встановленнях і в думках людей, […]...
- Фауст характеристика образу Вагнера Вагнер – кабінетний учений, для якого існує тільки книжкове знання : воно повинне відкрити суть життя і таємниці природи. У трагедії Гете В. – антипод Фауста, що прагне до досягнення сенсу життя за допомогою активної участі в ній. У першій частині трагедії В. виступає як помічник-підручний Фауста, фамулус. Уперше він з’являється в сцені “Ніч”, і вже перший діалог героїв демонструє протилежність їх спрямувань. За фігурою В. розпізнається певний розумовий рух, […]...
- Образ Мефістофеля в трагедії Й. В. Гете “Фауст” “Фауст” – найвище досягнення Гете. Легенда про доктора Фауста, ученого-чорнокнижника, виникла ще в XVI столітті. Розповіді про доктора Фауста, що зміг навіть викликати з небуття Єлену Прекрасну, оспівану Гомером, були над звичайно популярні в народі. Однак Гете, переосмисливши відомий сюжет, сповнює цю легенду глибоким філософським і символічним змістом, створивши один з найвизначніших творів світової літератури. Зав’язку конфлікту автор подає вже у “Пролозі на небесах”: об’єкт парі між Богом і Мефістофелем […]...
- Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете У трагедії “Фауст” Гете змальовані духовні пошуки головного героя, доктора, вільнодумця та чорнокнижника Фауста. Йому стало замало пізнання звичайної людини, він уклав договір з дияволом Мефістофелем про те, щоб подовжити своє життя до часів існування всього людства. Він хоче піднятись над дійсністю не тільки духом, але й своїми справами. Добро та світло у творі уособлює Господь, який веде суперечку з Мефістофелем у пролозі. Бог вірить у людину, у те, що […]...
- Боротьба добра і зла в трагедії Й. В. Гете “Фауст” Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете працював над написанням трагедії “Фауст” більше шести десяти років. Пошук істини і сенсу буття – ось ті питання, які хвилювали Гете все життя. І лише через шістдесят років роздуми Гете склалися у цілісний твір. У трагедії письменник показав боротьбу добра і зла як рушійну силу, динаміку життя. У пролозі автор ставить питання: чим є людина в цьому гармонійному і досконалому Всесвіті. Людина нещасна, вічно […]...
- Відповіді до теми: Гете “Фауст” 1. У чому полягає ідеологія Просвітництва? Просвітництво – це ідейна течія епохи переходу від феодальних відносин до капіталістичних, яка віддзеркалювала боротьбу новонародженого класу буржуазії та народних мас проти феодалізму. Просвітництво стало основою європейських буржуазних революцій. Основними в ідеології Просвітництва є віра у перетворювальну силу розуму і його перемогу у вихованні людства. 2. Розкажіть про Гете як представника епохи Просвітництва. Й. В. Гете – великий німецький письменник та філософ, автор всесвітньо […]...
- Двобій добра і зла у трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст” Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете написав трагедію “Фауст”, над якою працював понад 60 років. Образ великого шукача істини хвилював його все життя. У трагедії він показав двобій добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина нещасна, вічно страждає. Їй жилося б краще, якби не її розум, – іскра Божа. Герой його […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
- Боріння добра і зла в трагедії Й. Гете “Фауст” Образ великого шукача істини хвилював Гете все життя. У трагедії “Фауст” він показав боріння добра і зла к рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, забобонів, розуміє, що в соціальних бідах винна не природа, не всесвіт, а вона сама. У […]...
- Тема кохання в трагедії “Фауст” Людині властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання рядової людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природньо, що кохання Йоганна Вольфганта Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія “Фауст” створювалась протягом тривалого часу, то її автор переживав у ці роки багато потрясінь, він знаходив і зрікався, любив і страждай. І невідомо, чи існувала б сама трагедія, […]...
- Трагедія “Фауст” – вершина творчості Гете Гете – один із найвидатніших просвітників. Тонкий поет-лірик, драматург, романіст, мислитель, учений і державний діяч, який обіймав пост міністра, – так щедро обдарувала природа Йоганна Воль-фганга Гете. Він увійшов у літературу як предтеча романтизму: захоплювався творами німецького фольклору. Створений пізніше роман “Страждання юного Вертера” – один із головних творів європейського сентименталізму. В останній період творчої діяльності він пише чеканні вірші, утверджуючи поетику класицизму. У творчій спадщині письменника є твір, якому […]...
- Тема кохання в трагедії Гете “Фауст” Людині властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання рядової людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природно, що кохання Йоганна Вольфганта Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки Трагедія “Фауст” створювалась протягом тривалого часу, то її автор переживав у ці роки багато потрясінь, він знаходив і зрікався, любив і страждав. І невідомо, чи існувала б сама трагедія, […]...
- Боріння добра і зла в трагедії “Фауст” Образ великого шукача істини хвилював Гете все життя. У трагедії “Фауст” він показав боріння добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, забобонів, розуміє, що в соціальних бідах винна не природа, не всесвіт, а вона сама. У […]...
- Цитатна характеристика образу Маргарити Характеристика Фауста: “Я в жизни не видел подобной. Как неиспорченно-чиста И как насмешливо-беззлобна Багрянец губ, румянец щек, – Я их вовеки не забуду! Несмело покосилась вбок, Потупив взор, – какое чудо! А как ответила впопад! Нет, это прелесть, это клад!” “Ей исповедаться нет причины, Она, как дети малые невинна”. Слова Мефістофеля: “У меня над нею власти нет”. Про вік: “Ей более 14 лет”. Думки Маргарити: “Что толку в красоте природной […]...
- Образ Фауста як пошуки сенсу буття і призначень людини Головний герой трагедії Гете – вчений Фауст. Він прожив велике життя, набув багато різноманітних знань, але істина залишилася недоступною. Втомившись від наукових пошуків, Фауст розуміє, що життя проходить повз нього. Він розчарований, на межі самогубства. У нього більше немає стимулу продовжувати наукові дослідження, пошук істини. Заради того, щоб прожити життя заново, він закладає душу дияволу. В обмін Ліефістофель дарує Фаустові молодість. У Фаусті Гете підкреслює найважливіші властивості людської натури: невдоволеність […]...
- Гомункулус – центральний персонаж другої частини трагедії Й. В. Гете “Фауст” Винахід Г., людиноподібної істоти, вирощеного в колбі шляхом хімічних реакцій, – коронна ідея середньовічної алхімії, що володіла умами протягом кількох століть. Данина цієї ідеї заплатили чи не всі представники “магічного природознавства”, в їх числі – Парацельс, з працями якого Гете був добре знайомий. У трагедії творцем Г. виявляється учень Фауста, Вагнер, який опанував науку “кристалізувати, що життя творила органічно “. Однак народження цієї істоти відбувається не без участі Мефістофеля. Тому […]...
- Фауст характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
- Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Й. В. Гете “Фауст” Творчість Йоганна Вольфганга Гете – найвище досягнення світової літератури Просвітництва, своєрідний підсумок усього, що було створено “віком розуму”, а “Фауст” – найвище досягнення самого письменника. Його часто називають поетичним заповітом письменника людству. В основу сюжету покладено старовинну легенду про вченого, що уклав угоду з дияволом, але Гете суттєво переробляє сюжет, ставить питання, актуальні для його часу, а, як виявилось, вічні. Головна проблема книги визначена Ще в пролозі: це одвічні філософські […]...
- “Фауст” Гете легенда або життя? “Фауст” Гете – один з видатних художніх творів, які, доставляючи високе естетическое насолоду, одночасно відкривають багато важливого ожизни. Такі добутки перевершують за своїм значенням книги, які читають із цікавості, для відпочинку й розваги У добутках такого роду вражає особлива глибина збагнення життя й незрівнянна краса, з какою мир втілений у живі образи. Кожна їхня сторінка таїть для нас незвичайні краси, осяяння про зміст деяких життєвих явищ, і ми із читачів […]...
- Роман “Фауст”. Характеристика образу Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, удачливий. Образ Ф. супроводжував Гете усе життя, первинний нарис трагедії “Прафауст” відноситься до 1773-1775 рр.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. придбавав усе більш грандіозний філософський вимір. У остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканого жадання життя, волі до знання, творення і творчості. Надзвичайні […]...
- По поемі І. В. Гете “Фауст” “Фауст” – найбільше створення поетичного духу. О. С. Пушкін. Гете працював над “Фаустом” більше шістдесяти років. Образ великого шукача істини схвилював його ще замолоду й супроводжував йому до кінця життя. Твір Гете написано у формі трагедії. Правда, воно далеко виходить за межі тих можливостей, які має сцена. Це скоріше диалогизированная епічна поема, найглибша по своєму філософському змісті, всеосяжна по широті відображення життя. У філософії Гете ідея діалектичної єдності протилежностей є, […]...
- “Фауст” – драматичний твір. Переказ стисло “Фауст” – драматичний твір, але це не п’єса для театру, хоча окремі епізоди можуть бути поставлені на сцені. Це одночасно і трагедія, і колосальна філософська поема, яка відобразила пошуки цілої епохи німецької думки. Самому авторові важко було дати визначення основної ідеї “Фауста”, він не бачив можливості виразити весь його глибинний і багатозначний смисл однією думкою. Трагедія відкривається двома прологами. Перший із них “Пролог у театрі” – бесіда поета, актора і […]...
- Трагічний конфлікт “Фауст – Маргарита” Кохання Фауста та Маргарити – трагічне зіткнення різних за суттю та прагненнями людей. Гете В творі “Фауст” розповідає історію незвичайної людини, яка проходить шлях випробувань, зокрема коханням. Фауст – вчений, який вдається до чарів аби зрозуміти сенс життя. Він дуже розумний, спраглий до нових знань. Проте герой незадоволений, його замкнутий спосіб життя набрид йому, він прагне справжньої свободи серед прекрасної природи в полоні сильних почуттів. Автор не наділяє Маргариту ні […]...
- Життєвий і творчий шлях Гете. Проблематика твору “Фауст Творчий дух Фауста лине до нас із загадкових і химерних віків Середньовіччя і Відродження, коли людина пройнялася вірою у свою всемогутність, озброївшись силами таємничої науки алхімії, шукала філософський камінь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-який метал на золото, шукала “еліксир життя”, щоб повернути собі молодість. У цей час з’являються перекази про магів і чорнокнижників, які продавали душу дияволу, щоб той допоміг осягнути таємницю буття. Одна з найпопулярніших легенд Середньовіччя – […]...
- Аналіз трагедії Гете “Фауст” Історія написання Ідея твору про легендарного вченого та мага Фауста виникла у Гете ще в юності. Та втілював цю ідею автор протягом всього життя. Тому можна сказати, що трагедія “Фауст” є найважливішою книгою німецького письменника. А те, що цей твір і досі хвилює і змушує задуматись над життям багатьох читачів, доводить, що працював Гете не дарма. Спочатку був написаний “Прафауст”, де головний герой виступає в ролі бунтаря. Потім “Фауст” виходить […]...
- Актуальність трагедії “Фауст” Вершинним твором німецького Просвітництва стала трагедія Йоганна Вольфганга Гете “Фауст”. Роботі над цим твором митець присвятив понад шістдесят років. Він розпочав його ще в юності й повертався до нього протягом усього життя, тому можна вважати, що “Фауст” став результатом духовних та естетичних шукань Гете, синтезом його філософії. Цей твір письменник закінчив незадовго до смерті. Помирав він з єдиною думкою – про Істину. “Нема нічого більшого, ніж Істина. Який я радий, […]...
- Тема кохання у трагедії Гете “Фауст” І. Кохання в житті та творчості Йоганна Вольфганга Гете. ІІ. “Вінцем природи є любов”. 1. Маргарита. 2. Фауст. ІІІ. Головний висновок трагедії....
- Філософська трагедія “Фауст” – відтворення передових просвітницьких ідей епохи XVІІІ століття, що завершилося Великою французькою революцією, розвивалося під знаком сумніву, руйнування, заперечення та жагучої віри в перемогу розуму над марновірствами і забобонами, цивілізації над варварством, гуманізму над тиранією і несправедливістю. Тому історики називають його століттям Просвітництва. Ідеологія просвітителів восторжествувала в епоху, коли валився старий середньовічний уклад життя та формувався новий, буржуазний порядок, прогресивний для того часу. Діячі Просвітництва гаряче захищали ідеї культурного розвитку, самоврядування, волі, відстоювали інтереси народних мас, […]...
- Цитатна характеристика головного героя твору “Фауст” Безпідставні докори Фауста самому собі : “Корить себя решительно вам нечем. Скорей была заслуга ваша в том, Что вы воспользовались целиком Уменьем, к вам от старших перешедшим”. Дві душі Фауста: “Так две души живут во мне, И обе не в ладах друг с другом. Одна, как страсть любви, пылка И жадно льнет к земле всецело, Другая вся за облака Так и рванулась бы из тела”. Байдужий до влади: “Мне б […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Маргарити Маргарита – головна героїня роману. Безперечний прототипическая зв’язок з Е. С. Булгаковой – третьою дружиною письменника. Асоціації з гетевской Гретхен мають, швидше, поверхневий характер: істотним виявляється лише момент бездітності М. і проявлене нею милосердя по відношенню до дітовбивця Фріди. Героїні 30 років. Вийшовши заміж в 19 років, вона є дружиною “дуже великого фахівця”; проте, не люблячи чоловіка, М. сумує і подумує про самогубство. Вийшовши на вулицю з букетом мімоз в […]...
- Фауст – переможець, чи переможений? У світовій літературі дуже багато чудових героїв, але є серед них такі, які наділені особливими якостями. Їхні образи мають позачасове, притаманне всім епохам і народам значення. Такі образи стають вічними. Епоха Середньовіччя принесла світовій літературі образи Трістана та Ізольди – символ прекрасної, чаклунської любові, якій неможна чинити опір і яку неможна вбити. Вони дуже схожі на образи Ромео і Джульєтти створені У. Шекспіром – англійським письменником епохи Відродження. Ці образи […]...
- Спільна тематика в трагедії Йоганна Гете “Фауст’ і поемі Тараса Шевченка “Катерина” Тема кохання і зради є однією з так званих вічних тем у світовій літературі. Читаючи провідні найславетніші твори, усвідомлюєш, що дорога до щастя дуже часто була полита сльозами туги та каяття. Але людство завжди йшло і надалі буде йти немощеними дорогами кохання. Тема збезчещеної та покинутої дівчини була популярною у XVІІІ столітті. Багато хто з тогочасних літераторів звертається до неї, але лише Йоганну Гете вдалося піднести цю тему до рівня […]...
- Образ Фауста у творчості Й. В. Гете та О. С. Пушкіна Творчий дух Фауста лине до нас із загадкових і химерних віків Середньовіччя і Відродження, коли людина пройнялася вірою у свою всемогутність, озброївшись силами таємничої науки алхімії, шукала філософський камінь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-який метал на золото, шукала “еліксир життя”, щоб повернути собі молодість. У цей час з’являються перекази про магів і чорнокнижників, які продавали душу дияволу, щоб той допоміг осягнути таємницю буття. Одна з найпопулярніших легенд Середньовіччя – […]...
- “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом І. Боротьба добра і зла як вічна тема в літературі. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом. 1. Бог як утілення добра. 2. Фауст як утілення добра і зла. 3. Мефістофель як втілення зла у “Фаусті”. Чи є боротьба добра зі злом вічною?...
- “Любов! Блаженство! Серце! Бог!” Жодного великого митця не оминуло його кохання. Та й хіба тільки митця? Людині взагалі властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання простої людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природньо, що кохання Йоганна Вольфганга Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія “Фауст” створювалася протягом тривалого часу, то її автор переживав у ці роки багато потрясінь, він […]...
- Образ матерї в сучасній поезії Світ кожного поета починається з матері. Коли ж поетове слово – “від Бога”, образ матері стає домінуючим, набував символічного значення, підноситься до узагальненого образу матері-Батьківщини. Вершин художньої майстерності цей образ сягнув в поезії, Т. Шевченка, І. Франка, О. Довженка. Осанну матері проспі-вали П. Тичина і М. Рильський, В. Сосюра та І. Драч, Д. Павличко і В. Стус. Всенародну любов здобула поезія А. Малишка “Пісня про рушник” , написана в 1959 […]...
- Філософське осмислення долі людини й народу в “Повісті полум’яних літ”
- Улюблені українські рослини-символи
Categories: Твори з літератури