Етажерка в моїй кімнаті

Related posts:

1. Моя майстерня У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін – стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. Він у мене директор театру. Він казав, що це крісло списане, але на ньому ще […]...
2. Бабуся в моїй пам’яті Бабуся в моїй пам’яті Немає вже моєї рідної бабусі, лише спогади линуть до мене. Згадка про обличчя, посмішку й тиху розмову бентежить душу. Зустрічаючи мене, свою онуку, бабуся випромінювала радість. На її вустах була посмішка щастя. Дуже добре я пам’ятаю її невисоку, трохи згорблену від старості постать. А очі! Які в неї були очі! Сіро-блакитні ясні, вони завжди посміхалися з-під посивілих брів Високе чоло обрамляла барвиста хустка, з-під якої вибивалося […]...
3. Відчуття батьківщини – основне в моїй творчості С. Єсенін Сергій Олександрович Єсенін – справжній поет Росії. До вершин творчості він піднявся з глибин народного життя. З перших днів його оточував світ російських пісень, казок, легенд: Народився з піснями у трав’яному ковдрі. Зорі мене весняні в веселку звивали. Про що б не писав Єсенін, де б не був, доля “країни березового ситцю” завжди залишалася його радістю і болем. Для Єсеніна Русь немислима без її тихою, непомітною, але такий живий природи, […]...
4. Як святкують Різдво у моїй сім’ї Кожен народ має свої звичаї і традиції. Вони виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Багата на них і українська земля. Особливо шанують традиції на західноукраїнських землях. У мене там мешкає бабуся, до якої я люблю їздити відпочи­вати на канікули, особливо на зимові. Чому? Бо саме на цей час припадають різд­вяні свята, які проходять там по-особливому. Ще вдосвіта бабуся розпалює піч дванадцятьма полінами, бо в Ісуса Христа було дванадцять учнів. […]...
5. Як у моїй сім’ї святкують Різдво Різдво є одним з найбільших християнських свят року. У цей день два тисячоліття тому народився Син Божий, Ісус Христос. Різдво за новим календарем припадає на 7 січня. Цьому святу передує Різдвяний піст. У нашій сім’ї до святкування Різдва готуються зазда­легідь. Треба запасти дванадцять полін за числом місяців року, щоб розпалити різдвяне вогнище. Матуся на свят­вечір готують дванадцять пісних страв, теж за числом місяців року. Кожну з цих страв треба покуштувати, […]...
6. Рідна Україна в моїй уяві Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Кожному знайомі ці рядки з Шевченкової поеми “Сон”. Дійсно, саме так, з висоти пташиного польоту лише й можна уявити нашу Батьківщину – безмежну, прекрасну, могут­ню. Ось якби мені полинути Шевченковим шляхом! Я б, звичайно, не полетів до Петербурга, до суворої півночі. Я вибрав би інший маршрут. До душі мені облетіти Україну за ниточкою її кордонів. Лечу, а в […]...
7. Моя кімната 2 Узагалі моя кімната не зовсім особисто моя, тому що в ній стоїть телевізор. А телепередачі дивляться й батьки. Але у всьому іншому хазяїн тут я. Тут знаходяться мій письмовий стіл, книжкова шафа і книжкові полиці, диван, на якому я сплю, невеликий столик-тумбочка, де зберігаються мої ігри. Поруч – велике крісло, забравшись у яке з ногами, я люблю читати. А головне – в моїй кімнаті є куточок, де стоїть магнітофон і […]...
8. Учитель у пам’яті моїй – твори на вільну тему – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Усі стежки – від шкільного порога. Початок усіх професій – у шкільному класі. Ключ до всіх духовних багатств світу – у нього, шкільного наставника. Це ж бо він, учитель, повів нас у світ знань, допоміг обрати з тисяч свою дорогу в житті, навчив не лише премудрощів шкільних предметів, а й найскладнішої з наук – бути людиною. Тому стільки глибоких почуттів у словах “учителю мій”, які промовляють люди різного віку й […]...
9. Твори мистецтва, що вразили мене Звичайно, існує дуже багато творів мистецтва, якими захоплюється не одне покоління людей, але мені хочеться розповісти про звичайну картину, що висить на стіні в моїй кімнаті. Якось ми з мамою пішли на вернісаж. Картин було безліч, так що дуже важко було зупинити свій вибір на чомусь конкретному. Від усіляких пейзажів, написаних у різних стилях, розболілися очі. Був саме розпал літа, й усі знемагали від спеки. І раптом начебто звідкись повіяло […]...
10. Моя кімната Моя кімната невелика, але дуже затишна. Мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. Кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. Перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею – підставка для ручок і олівців. У шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. Біля столу – стілець, на якому я сиджу, коли роблю домашнє завдання. Коло […]...
11. Як створити затишок у домі Як створити затишок у домі Моя родина живе в звичайній однокімнатній квартирі. Хоча наше помешкання і маленьке, нам у ньому дуже затишно. Затишок – це не тільки зручні меблі та чиста підлога, а й стосунки у родині. Моє найулюбленіше місце – це кухня. Я полюбляю ввечері сидіти там з батьками і розповідати їм про свої пригоди за день. У кімнаті у нас дуже багато книжок. Прибирання – це нелегка справа. […]...
12. Мій друг Андрій Ми з Андрієм – друзі. Сидимо за однією партою з першого класу. Іноді разом робимо уроки, гуляємо. Це не означає, що ми з ним ніколи не сваримося, але ми навчилися швидко забувати образи. Мені цікаво бувати в Андрія в гостях. Його батько – художник. Це відчувається вже у вітальні: тут на стінах висять ескізи до картин. Є й одна готова. На ній зображено двір, куди виходять вікна квартири Андрія. У […]...
13. Колективне складання текстів описів художнього та офіційно-ділового стилів Моя кімната. Опис в офіційно-діловому стилі. Кімната, у якій я вчу уроки, велика, квадратна. Біля вікна стоїть стіл. За дверима стоїть шафа, а біля стіни – ліжко. Над ліжком висить картина. Опис у художньому стилі. Кімната, у якій я вчу уроки, велика, простора і світла. Біля вікна стоїть стіл. Він накритий білою скатертиною. На столі – ваза з польовими квітами. За дверима стоїть дерев’яна шафа, а біля стіни – моє […]...
14. Твір-опис приміщення за картиною Вінсента Ван Гога “Кімната художнина” 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис приміщення за картиною Вінсента Ван Гога “Кімната художнина” Видатний голландський художник Вінсент Ван Гог жив дуже бідно, адже його картини не користувалися попитом у сучасників. Картина “Кімната художника” це зображення його власного помешкання, де Ван Гог спав, обідав, малював. Біля правої стіни стоїть дерев’яне ліжко, вкрите яскраво-червоною ковдрою Над ліжком художник розмістив два портрети в простих рамах. Біля стіни, напроти ліжка, стоїть невеличкий заставлений посудом […]...
15. Довженкова хата На канікулах я був на гостинах у бабусі, і вона вирішила показати мені хату – музей відомого українського письменника Олександра Довженка в Соснівці. Усе тут на подвір’ї і в самій хаті залишилося таким, яким було за життя письменника. Перед самою хатою, ще на вулиці, зустрічає відвідувачів скульптура молодого Довженка. На подвір’ї – старезний колодязь із цямриною та журавлем, ворота з дашком, клуня з сільським знаряддям праці. У сінях хати стоїть […]...
16. Сюрприз Я живу з батьками у двокімнатній квартирі. У мене є своя кімната. У ній стоять письмовий стіл, ліжко, шафа для одягу. На підлозі лежить вовняний килимок; тому мені тепло ходити босоніж у будь-яку погоду. Ще у мене є полиця біля книг і комп’ютер. У батьківській кімнаті – канапа, меблева стінка і телевізор. А перед ним – велике м’яке крісло, яке дісталось нам від матусиних батьків. Мені подобається сидіти в ньому, […]...
17. Кульбаба Кульбаба – звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ці квіти, бачив, як вони “сивіють” і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. “Сиві” кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, […]...
18. Твір “День народження” Я люблю відзначати всякі свята. Здається, ніби це якісь незвичайні дні, коли обов’язково відбувається що-небудь цікаве. Взагалі, моє улюблене свято – Новий рік, тому що його відзначають всі люди, повсюди святкова атмосфера. А день народження – індивідуальне свято, в якому беруть участь тільки іменинник та його близькі. Раніше, коли я був маленьким, організацією мого дня народження займалася мама. Вона запрошувала моїх хрещених, бабусь і дідусів, братів і сестер, готувала святковий […]...
19. “Ах, скільки струн в душі дзвенить!” І. Неповторність творчості О. Олеся. ІІ. Світ слова й почувань поета. 1. Я марив лицарем з’явитись перед вами, Гінцем і вісником життя! 2. Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга – Се лиш тому, що склалось так життя. 3. Я в полі буду сам стояти, Шаблі ворожі відбивати. ІІІ. Сенс життя О. Олеся....
20. Павличко Дмитро Два кольори Два кольори Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги, Переплелись, як мамине шиття, Мої сумні і радісні дороги. Мені війнула в очі […]...
21. Подорож по мальовничій Яремчі Яремчі – це мальовниче містечко в Карпатах. Я давно мріяла побувати в Яремчах, тому що читали про цей чудовий куточок України. Подорож для мене була дуже цікавою. Хоч я і чула про Карпати, але ніколи не думала, що вони такі красиві. Особливо мене вразили велетенські буки. Приваблювали своєю зеленню смереки. Вони вільно росли на пагорбах, красуючись своїми розлогими вітами. Гірське повітря було свіжим і чистим. Таким свіжим, що дихалося незвичайно […]...
22. Чи буде квітень, як завжди дарунком весняної здоби, чи славним іменем біди ми назвемо його – “Чорнобиль”? Кажуть, що на світі нема нічого випадкового, усе заплановано й обдумано перед Вищим Розумом. До мене часто приходить думка, що назва Чорнобиль теж не випадкова. За якісь страшні провини людства саме в цю місцевість прийшло чорне лихо, щоб розлитися полином по “нашім раї на землі”. Воно змією вповзло в життя ні в чому не винних людей, ділячи весь час на дві частини: до і після Чорнобиля. Але для багатьох людей […]...
23. Улюблена дитяча іграшка Назвати одну-єдину улюблену іграшку мені важко. Дуже любив заводні: зайця з барабаном, танк-самохід, підйомний кран. Але впевнено можу назвати улюблену гру: це чудова залізниця. Привезли її з Києва, коли мені виповнилося сім років. Залізниця надовго стала головною справою мого життя. У своїй кімнаті я розмістив її на підлозі, і більше там нічого не вміщалося, навіть ходити було ніде. Я зробив із трісок “стовпи”, прикріпив до них маленькі електричні лампочки, і […]...
24. Щира розповідь про власне дитинство Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова “Блакитна дитина”, то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? “Мабуть, фантастика”, – подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір – чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями вчителя в щоденнику, то бабуся та мати, дорікаючи йому, з І’виховною метою” розповідають, яким слухняним та розумним ріс батько хлопчика. […]...
25. Жива пам’ять про Котляревського Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливо коли тягнуться через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками,, бо вони справді нагадують сіренькі стрічки, що пролягли аж до небокраю. Вони, як вічний поклик до вирію, кличуть мандрівників у незвідані краї. Тими шляхами мандрував колись і Котляревський. Може, теж задивлявся на птахів, що летіли до вирію, а може, просто приємно було міряти кроками цю […]...
26. Характеристика героя казки – Стійкий оловяний солдатик Стійкий олов’яний солдатик – казковий персонаж, втілення непохитної мужності, стійкості і завзятості. Він явний невдаха. На його відливання не вистачило олова, тому він стоїть на одній нозі. Але він стоїть на ній “так само твердо, як інші на двох”. Основна риса його натури – надзвичайна твердість духу. Він вирушає в небезпечне плавання в легкому паперовому човнику, вступає в поєдинок з великим зухвалим щуром, не втрачається, опинившись в животі величезної риби, […]...
27. Кульова блискавка Одного разу я вийшов прогулятися до Центрального ринку. Раптом почався сильний дощ. Я був у новій шкільній формі, але не взяв із собою парасольки. Щоб не промокнути, я сховався під високим дубом. Там я стояв та чекав, коли вже закінчиться дощ. Я сподівався, що він закінчиться також швидко, як і почався, але він, навпаки, ставав усе сильнішим. Аж ось, нарешті, він припинився, і я подумав, що можу йти. Я зробив […]...
28. Життя і творчість В. Самійленка ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ САМІЙЛЕНКО Мати В. Самійленка, Олександра Кіндратівна, належала до дворових кріпаків. У шістнадцять років її віддали на службу до панів Лесе-вичів. Юна красуня сподобалася поміщикові, який мав п’ять тисяч десятин землі, любив танці, музику, бенкети. Пан зумів прихилити серце дівчини, а потім її відправив до батьків. Так у Великих Сорочинцях на Полтавщині народився Володимир Іванович Самійленко. Кажуть, що він не успадкував від свого батька нічого, хіба що любов до […]...
29. Прогулянка до зимового лісу Настала зима. Ми вирішили піти до лісу. Ось переді мною казковий ліс. Лісова красуня стоїть посеред галявини, а на її гілочках лежить сніг. А ось молода берізка стоїть біля старого дуба з могутніми гілками. Білими шапками вкрилися яблуньки. Ось зі старого дуба на молоду берізку стрибнула маленька пухнаста білочка. Вона одягнена в сіру шубку. А ось заєць-біляк стрибнув на галявину і зник у кущах. На гілочках груші я побачила трьох […]...
30. Твір “Новорічна ялинка” Струнка, пишна, пахуча новорічна ялинка – справжня окраса новорічних свят. Свіжа, принесена в дім з зимового морозу, вона наче казкова лісова принцеса веде за собою святковий настрій. Ялинку встановлюють у кімнаті на видноті та починають прикрашати. Прикрашання новорічної ялинки – відповідальне та радісне заняття. З коробок дістають блискучі прикраси – кульки, іграшки, дощик, цукерки у золотих обгортках. Спочатку встановлюють верхівку або зірку, потім розвішують найбільші кульки. Ялинку опутують спіраллю різнокольорових […]...
31. Чому я люблю читати науково-фантастичні твори Чесно кажучи, я б не сказав, що таки люблю. Є твори, які мені дуже подобаються, але, на жаль, зараз видається багато друкованого мотлоха, який може тільки відвернути від читання науково-фантастичної літератури і книжок взагалі. Або вибити останні думки про реальний світ, підмінивши їх маячнею про зоряні імперії та галактичні війни. У моїй уявній бібліотеці чільне місце посідають книги І. Єфремова “Туманність Андромеди” та “Cor serpentіs”. Це чудові твори, які змушують […]...
32. Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. У світлі ліхтарів сніг іскрився […]...
33. Книга в житті людини Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: “Хто багато читає, той багато знає”. Кожен – інтелігент, бізнесмен робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку. Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх […]...
34. Краще маленька справа, ніж велике ледарство Краще маленька справа, ніж велике ледарство Як на мене, то це прислів’я дуже справедливе. Спробую довести. Цього року я став учнем середньої школи. А раніше навчався у початковій школі. Так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. Стільки нових предметів, стільки домашніх завдань! І я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! Мої батьки цілий день на роботі. Я приходив зі школи, […]...
35. Своєрідність світобачення Ф. Кафки та його художнє вираження в оповіданні “Перевтілення” Кафка, Кафка, Кафка… Знаєте, чесно кажучи, мені його жаль. Зламана людина, яка боялася світу. Письмовий стіл для нього був єдиним другом. Людей він сторонився, у родині жив, як “більш чужий, аніж найчужіший”, жінок боявся. Дивно, що людина з таким похмурим поглядом на життя, із таким відстороненим ставленням до людей могла привернути до себе увагу читачів усього світу. Комфортно Кафка почувався тільки у своїй кімнаті за зачиненими дверима. Так, ми на […]...
36. Народний письменник Народний письменник Про полтавські шляхи написано багато, а ще більше, мабуть, співано. Я це особливо відчула, коли гостювала у бабусі на Полтавщині. Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливу неповторність і чаруючу силу. Вони прямують через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, пройшовши ними, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками, і не просто зі стрічками, а стрічками, що в’ються. Вони кличуть мандрівників у незвідані краї, манять якимись […]...
37. Твір за картиною “Їхав козак на війноньку” М. І. Кривенка Важкий час змальовує художник у своїй картині. Це було коли українські козаки боролися з Кримським ханством. Тоді скрутно жилось українському народові. На картині відобразив художник літо, навкруги зеленіє степ, цвітуть квіти. Десь далеко горить багаття і йде дим – це були сигнали тривоги. Таким був своєрідний телеграф у козаків. За короткий час у всіх полках знали про напад ворога. Так художник показав козаків готовими до бою. Засмучена дівчина стоїть біля […]...
38. Матренин будинок характеристика образа Оповідача Оповідач – автобіографічний персонаж. Матрена називає його Игнатьичем. Відбувши посилання в “курній, гарячій пустелі”, він реабілітований в 1956 р. і побажав жити в селі де-небудь у середній смузі Росії. Виявившись у Тальнове, він оселився в Матрени, викладав математикові вшколе. Табірне минуле проступає у всіх його вчинках і бажаннях: піти від сторонніх очей, від будь-якого втручання у своє життя. І. болісно переживає випадок, коли Матрена випадково надягла його тілогрійку, не виносить […]...
39. Інтимна лірика Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів. XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозречено боролася за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, за національну гідність і самосвідомість народу. Тому він більше відомий читацькому загалу як поет-борець. Але його перу належать і самобутні, сильні поезії інтимної лірики, більшість із яких були написані у в’язницях і таборах. Інтимна лірика Василя Стуса включає в себе твори, присвячені мамі, жінці, […]...
40. Гарні вчинки Існує таке гарне прислів’я: “Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю”. Отже, у житті людини, все починається зі вчинка. Я вирішив зробити такий експеримент і упродовж одного дня робити тільки гарні вчинки. Вранці я зробив зарядку, після сніданку помив посуд. У мами очі засвітились радістю. На серці у мене було також радісно, коли я йшов до школи. Допоміг перейти дорогу якійсь бабусі […]...