Дума “Маруся Богуславка”: душевна роздвоєність головної героїні

Related posts:

1. Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” Дума про Марусю Богуславку заснована на реальних історичних подіях. Вона відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Маруся Богуславка – легендарна українська героїня XVI-XVII сторіч. Це об раз жінки, у якому втілені високі патріотичні почуття. Маруся – […]...
2. Аналіз “Дума про Марусю Богуславку” Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ-ХVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. Саме такою є Маруся Богуславка. Вона – головна героїня, […]...
3. Жінка-полонянка Маруся Богуславка Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Особливо хвилює своєю яскравістю образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка щиро переймається долею своїх єдинокровних братів-козаків і випускає їх на волю. Це один із найсвітліших жіночих образів українських народних дум, у якому втілено високі патріотичні почуття. Як засвідчують […]...
4. Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” – дума “Маруся Богуславка” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Художні особливості думи “Буря на Чорному морі” Кого можна назвати справжнім, зразковим читачем? Мабуть того, хто, читаючи, сам собі ставить запитання, шукаючи відповідь на них у творі, біографії письменника, засвоює уроки твору. Яке ж перше запитання повинне виникнути в такого читача? На мою думку, питання: “Чому твори усної народної творчості збереглися до наших часів? Як змогли вони пройти через віки історії, незважаючи на те, що навіть […]...
5. Славетна героїня Маруся Богуславка Справжнім літописом українського життя стали народні думи. Народні співці засвідчили героїчні і трагічні сторінки вітчизняної історії, емоційно і пристрасно оспівали славетних воїнів-козаків, справжніх патріотів своєї землі. Окреме місце посідає “Дума про Марусю Богуславку”, яка, на відміну від інших, уславила подвиг жінки. Знаємо з історії, що татари своїми набігами спустошували українські землі, а люд зганяли в полон. Безліч молодих хлопців і дівчат змушені були все життя провести в неволі. Схожа доля […]...
6. Душевна роздвоєність Марусі Богуславки Історичне минуле України багате як звитяжними, так і болісними епізодами. Турецько-татарські напади тривалий час спустошували українські землі. Жінки, вивезені на чужину ставали служницями, чоловіки невольниками, що виконували важку роботу, але найстрашніша доля чекала молодих дівчат, які потрапляли до гаремів. Козаки, борючись з нападниками, влаштовували походи на чужинців, але бувало так, що в бою перемагали не українці, а турки чи татари. Тоді козаки опинялися в неволі. Саме такий епізод з історії […]...
7. “Секрет чарівної чарівності” головної героїні роману Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Життя, повне подій. 2. Любов до себе й навколишньої. 3. Заперечення самопожертви Гарна людина гідна любові. Антисфен Своє розуміння “секрету чарівної чарівності” Л. Н. Толстой сховав у головній героїні роману “Війна й мир” – Наташе Ростовой. Протягом тривалого чотиритомного оповідання перед нами проходить значний відрізок її життя. Так, автор показує нам, що саме завдяки своїй любові вона переборює всі перешкоди й перешкоди на життєвому шляху. Вона зіштовхується й зі […]...
8. Образ і характеристика головної героїні роману “Ганна Каренина” Спочатку “Ганна Каренина” була задумана Толстим як сімейно-побутовий роман про невірну дружину. У процесі роботи задум заглиблювався й розширювався. У центрі уваги письменника виявилися не тільки сімейні, але й економічні соціальні, суспільні відносини. На сторінках роману відтворювалася широка панорама російського життя. Один з героїв добутку – Левин – говорив: “У нас тепер… все це перевернулося й тільки укладається”. Таку формулу. І. Бєлінський уважав класичної для характеристики російського післяреформеного розвитку Усе […]...
9. Неземні почуття головної героїні драми Лесі Українки “Лісова Пісня” Один з найзагадковіших і водночас найчарівніших в історії української літератури – образ дитини лісу Мавки з драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Образ Мавки, в якому так багато від самої Лесі Українки, символізує митця, що своїм мудрим поетичним словом “озвірілих в люди повертає”, “чинить диво”, завжди, за всіх обставин сповнений почуттям людської гідності, волелюбства, гуманності, митця, якому “забуття не суджено”. Перед тим, як перейти до аналізу образу Мавки, необхідно усвідомити особливості […]...
10. Доля Оксани – головної героїні драми Лесі Українки “Бояриня” І. Історична основа драматичної поеми “Бояриня”. ІІ. Життєва трагедія Оксани – доньки козацького старшини Олекси Перебійного. 1. Заміжжя Оксани. 2. Моральні страждання молодої українки Оксани на чужині. 3. Невідома хвороба Оксани. ІІІ. Вина Оксани і Степана та кара за цю провину....
11. Дума й плач народні Потаємні почуття, споконвічні прагнення, народні цінності пробуджувались в українських селян із приходом до їхньої хати старця-сліпця кобзаря, що протяжним, журливим, але до болю близьким і знайомим мотивом народної думи наповнював повітря теплих надвечір’їв трудового дня запахами рідної землі, подвигів її звитяжців, тяжкої долі, солодкої муки, гіркої науки. І ось, навколо кобзаря вже зібралася чимала сільська ватага, об’єднавшись у єдину духовну спільність завороженого, уважного слухача. Дорослі, діти, мудрі старці – всі […]...
12. Дума про Марусю Богуславку: вічна проблема вибору Кожна людина прагне внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто трапляються ситуації, коли всередині особи точаться суперечки. Я розумом та серцем, між любов’ю до себе і альтруїзмом, між обов’язком перед Батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно з цієї ситуації. Проблема вибору в найширшому розумінні – проблема насправді вічна і дивно, що навіть у найдавніших текстах народного епосу ця проблема такі освітлена. Народні […]...
13. Піснярка Маруся Чурай Був тихий райок. Життя набирало свого звичною темпу Я стояла біля вікна і слухала пісню, що долинала від сусідів. Це по радіо звучала пісня “Ой не ходи, Грицю…” Відома пісня легендарної Марусі Чурай. Маруся Чурай… Прославлена українська піснярка, яка жила у XVІІІ столітті в Полтаві. Про її життя нам відомо лише з легенд і переказів, а ще з її пісень. Бо історія не донесла до нас документів з життя дівчини, […]...
14. Образ Марусі в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Маруся – головна героїня повісті, наділена найкращими людськими якостями: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна. її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки – неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані”. Особливо […]...
15. “Маруся Чурай” – це роман у віршах Ліна Костенко написала його, щоб прославити українську співучу душу, її пристрасні й чисті поривання. Маруся Чурай – справжня історична особа, яка, здавалося б, нічого видатного не зробила, але народ пам’ятає про неї. Вона полонила людські душі своїми піснями. Невипадково Ліна Костенко написала свій роман у віршах. Для української людини говорити віршами або співати – так само природно, як просто розмовляти. А для Марусі співати було навіть легше, ніж просто говорити. […]...
16. Психологічна навантаженість роману Л. Костенко “Маруся Чурай” І сьогодні в серцях українських людей живуть пісні легендарної поетеси-співачки з Полтави Марусі Чурай, що ввійшла в нашу історію світлою, але водночас трагічною постаттю. Легенда про цю талановиту дівчину обросла такими життєвими подробицями, що їх сприймаємо як реальність. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми. Одним із найвідоміших творів про Марусю Чурай є роман у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай”. Цей твір зацікавлює та інтригує читача вже з перших рядків, […]...
17. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. 3. Найбільше Маруся полюбляла… А Читати книжки. Б […]...
18. Героїчний вчинок Марусі Богуславки Героїчний вчинок Марусі Богуславки Коли я прочитала “Думу про Марусю Богуславку”, то була вражена моральною красою героїні – жінки – полонянки. Цей образ склався в народній уяві, узагальнивши долю багатьох жінок, що жили в неволі. Маруся Богуславка приваблює нас своєю добротою та чистим серцем. Вона співчуває стражданням бідних невільників. Ця жінка – патріот своєї Батьківщини. Вона не забувала рідної землі і намагалась зробити для неї щось корисне. Саме тому вона […]...
19. Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. 2. Працелюбність дівчини. 3. Доброзичливість та привітність Марусі. 4. Вірність і відданість у коханні. 5. Надмірна релігійність, покірність долі. 6. Туга та журба Марусі. ІІІ. Маруся – окраса й гордість української прози. І. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози. ІІ. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі. 2. Основні […]...
20. Проблема історичної та художньої правди у романі “Маруся Чурай” Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко. Сюжет роману можна розглядати у двох аспектах: зображення контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного тла України XVІІ століття, і життя Марусі Чурай, історія її нещасливого кохання. Використовуючи відомий сюжет, […]...
21. Маруся Чурай – головна героїня однойменного роману Л. Костенко Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” писався Ліною Костенко в роки її вимушеного мовчання і представляє в українській літературі рідкісний жанр. Працюючи над ним, письменниця використала ті скупі історичні, а по суті, на-півлегендарні відомості про співачку-поетесу з Полтави Марусю Чурай, шо з плином часу дійшли до нас. Образ Марусі Чурай, її пісні надихали багатьох митців і до Ліни Костенко: О. Шаховського, Л. Боровиковського, С. Руданського, В. Самійленка. Ольга Кобилянська поклала […]...
22. Головні образи у романі у віршах “Маруся Чурай” І. Роман “Маруся Чурай” – історія та людські долі. ІІ. Головні образи роману “Маруся Чурай”. 1. Маруся. 2. Гриць. 3. Іван Іскра. 4. Другорядні образи. ; родина Вишняків є яскравим прикладом змізернення людських душ; філософія пристосуванства та орі­єнтації на матеріальне не обминала деяких людей за усіх часів; нема нічого поганого в тому, щоб піклуватися про матеріальні статки своєї родини, але не слід при цьому забувати про духовне, про вічні цінності. […]...
23. Митець і суспільство як центральна проблема роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” є перлиною української літератури ХХ століття. Центральною філософською проблемою твору є проблема митця й суспільства. Головна героїня – Маруся Чурай. Це людина, наділена геніальним піснетворчим даром, що означає надзвичайно тонку і багато в чому специфічну, не таку, як в інших, духовну організацію. Ліна Костенко аналізує у своєму романі психологію творчості Марусі Чурай, її стосунки із суспільством. Учені, які досліджують психологічні особливості художньо талановитих людей, […]...
24. Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору І. Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості І. Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені довершеністю поеми, не могли вже сказати нічого поганого. Але вони знайшли інший “вихід з ситуації”, стверджуючи, що українська мова придатна […]...
25. Багатство характерів у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Михайло Слабошпицький назвав роман Ліни Костенко “Маруся Чурай” енциклопедією життя українського народу середини вісімнадцятого століття. Це енциклопедія народних звичаїв, традицій і, звичайно ж, народних характерів, типів. Герої роману у віршах Ліни Костенко живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, що піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Майже всіх героїв роману можна поділити на дві групи: міщанство і козацтво. Багатство внутрішнього світу, моральні принципи, […]...
26. Маруся – моя улюблена героїня повісті Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані…” Цей портрет можна […]...
27. Г. Квітка-Основ’яненко. “Маруся” короткий опис і художня характеристика твору Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільїш про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників і гонителів”. Письменникам радив: “Як говоримо, так і писати треба”. “Маруся” Цією повістю письменник […]...
28. “Маруся” перша україномовна повість нової української літератури Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – наш славетний земляк, автор багатьох прозових і драматичних творів українською й російською мовами. Його повість “Маруся” – перший український прозовий твір, написаний живою народною мовою. За жанром це сентиментально-реалістична повість. Автор розповідає про життя простолюду так, що. викликає щире співчуття, розуміння проблем, які стоять перед цими людьми. В основі сюжету повісті лежить історія нещасного кохання сільської дівчини-красуні Марусі й парубка Василя. На перепоні їхнього одруження стала […]...
29. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XІX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з […]...
30. Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”. Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок хліба, і її спіймали “на гарячому”. Але я не можу назвати її “злодійкою” і вимагати, […]...
31. Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Далека і глибока історія нашого народу. Сивиною і забуттям вкриті одні її сторінки, славою і звитягою – інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії хліба, історії, що знайомить нас з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, пекти. Чи не замислювались ви, чому між далекими за лексичним значенням словами “життя” і “жито” такий близький зв’язок? А справа […]...
32. Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила вона насправді. Найімовірніше Маруся Чурай справді жила на Полтавщині у XVІІ столітті, складаючи пісні, яких […]...
33. Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай” І. Роман “Маруся Чурай” – енциклопедія духовного життя України XVІІ століття. ІІ. Картини історичного минулого українського народу. 1. Відомості про козацький рух. 2. Дід Галерник – як символ невмирущості народу. 3. Героїчна єдність та згуртованість полтавчан. 4. Змалювання Богдана Хмельницького. 5. Історичні персонажі роману. ІІІ. Значення роману “Маруся Чурай”....
34. Маруся – моя улюблена героїня з повісті Г. Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей. Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха і смирна, і усякому покірна”. Маруся одразу заворожує читача своєю вродою, розумом, охайністю, ставленням до […]...
35. Історично-фольклорна основа роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Ліна Костенко, створюючи видатний твір “Маруся Чурай”, використовувала як історичні, так і фольклорні джерела. Так, з історії ми знаємо, що пісенна скарбниця нашого народу нараховує сотні тисяч народних пісень. Час, на превеликий жаль, не зберігає всіх імен творців української пісні. Винятком є Маруся Чурай. Щоправда, її традиційно називають “дівчиною з легенди”, тому що реальність її існування поки що документально не підтверджена. Досить значна кількість переказів та легенд, згадка в одній […]...
36. Спробуємо написати твір: Зображення життя селянства в повісті “Маруся” Коли читаєш твір Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XІX століття, – настільки живо зображено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, закрий-но тільки очі – і побачиш люб’язну дівчину Марусю – надію батьків, яка весело розмовляє зі своїм коханим Василем десь серед чарівної української […]...
37. Утвердження безсмертя народу та його пісні у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVІІ століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець – драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів Богдана Хмельницького, авторка створює широку галерею народних образів. Роман виховує в читачів почуття любові до […]...
38. “Ця дівчина не просто так, Маруся” Якщо зазирнути в сиву давнину, то ми побачимо, яку величезну роль відігравав образ жінки у прадавніх слов’ян, що поклонялися їй, як богині. Ще в часи Давньої Русі на світовому небосхилі з’явитеся зоря – мужня, справедлива, мудра княгиня Ольга. Все своє життя вона присвятила виведенню Русі на світову арену. Через кілька століть прекрасна й весела Роксолана продовжила її справу, хоч і за межами України. Хуррем подарувала Батьківщині п’ятдесят вільних років, коли […]...
39. Проблема “нерівності душ” у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Проблема “нерівності душ” у романі реалізується за допомогою образів Марусі й Гриця. Незвичайність любовного сюжету у романі випливає із незвичайності самої Марусі Чурай. У її глибокій натурі живе дуже сильне максималістське начало, вона керується принципом: “Все – або нічого”. Грицева мати каже про Марусине серце, що воно “горде і трудне”. Трудне – бо не визнає компромісів, відкидає напівпочуття, мучиться самотою, вимагаючи справжності й повноти в усьому. Але нещастя Марусі в […]...
40. “Дума про Марусю Богуславку”. Балада “Бондарівна” Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події. Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно. дієслівне римування; більша за обсягом. Балада – невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного або героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом. У давнину баладами супроводжувалися танці. Пізніше спів […]...