Заповіт – це висловлення останньої волі людини щодо майна, сім’ї. Заповіт же митця, письменника – це ліричний твір, в якому той висловлює народові свої бажання не лише особистого, а й громадського, суспільного характеру. Який же “Заповіт” Тараса Шевченка?
Відомо, що поет написав свій твір, будучи тяжко хворим. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години життя. І якщо це смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями і ослаблими руками Т. Шевченко написав перші такі страшні для молодої людини слова:
Як умру, то поховайте
Мене…
Але не тільки хвороба стала причиною написання “Заповіту”. Насправді ж вірш був спричинений умовами життя країни в ЗО-40-х роках XІX ст. Відвідавши Вітчизну, проїхавши сотні сіл, він чув відгомін селянських повстань по Україні.
Побувавши в панських палатах і в мужицьких хатах, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам – пекло. Тому вірш – це своєрідний заклик до свободи через боротьбу.
Перші слова “Заповіту” вражають своєю простотою, навіть буденністю. Неначе батько зібрав своїх синів перед смертю і лагідно, спокійно, без жалю і зітхань, як колись загадував їм чергову роботу, нині просить з ледь помітною зажурою поховати його, як годиться. Але в цій простоті – глибина думки і образу. Кількома звичайними словами намальована ціла картина: перед нами Україна, широкопола, до болю мила батьківщина.
Вчитуєшся в ці рядки, відчуваєш себе господарем цієї краси, цієї величі і усвідомлюєш відповідальність за долю рідної Вітчизни. Так пробуджується в людині патріотизм, її національна гордість.
Ділі, у наступних строфах поет уже не думає ні про себе, ні про свою можливу смерть, а лине думою і турбується за долю рідного народу, його майбутнє. Відчувається хвилювання автора. Якщо станеться так, що Дніпро “понесе з України у синіє море кров ворожу”, тобто коли будуть знищені усі кати його народу, а люди стануть вільними і щасливими, він готовий линути з вдячності до Бога і молитися йому.
Т. Шевченко звертається до рідного народу з наказом-порадою:
…вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
Рядки ці – кульмінація думок поета, вибух пристрасті, його найзаповітніше бажання, здійсненню котрого він віддав усі сили і помисли. Це програма життя поета. Він хоче, щоб після смерті здійснилась його мрія: народ став вільний. Тарас Шевченко прямо говорить народові, що порвати кайдани неволі можна шляхом збройної боротьби, в якій проллється кров.
Але це буде справедлива війна. Епітети “вража зла кров” вказують прямо, що йдеться про тиранів-царів, панів-кріпосників. Інакше пани ніколи не віддадуть своєї влади.
В останній строфі особисті і громадянські мотиви зливаються в один. Після емоційного спалаху-заклику відчувається перехід до інтимного світу поета, його мрій. Він упевнений, що народ збудує нове суспільство – “велику сім’ю, вольну, нову”.
Це суспільство буде відмінним від існуючого, бо люди в ньому будуть вільними.
І от у цьому прекрасному суспільстві, за яке боровся і страждав поет, нехай не забудуть його. Хай інколи мати-Вітчизна згадає “незлим тихим словом” свого вірного сина.
Мрії великого Кобзаря збулися. Виконано особисте прагнення поета. Чернечу гору названо Тарасовою, і нема такого дня, щоб до могили безсмертного сина українського народу не приходили відвідувачі. Україна стала вільною, незалежною державою.
Я вірю, що ми, молоде покоління, гордо понесемо у світ високе звання українця, ніколи не забудемо, хто ми і “яких батьків діти”.





Related posts:
- Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачко вськопИ Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знаменитий “Заповіт”. ІІ. Головна думка поезії. (Вірш починається звертанням поета до народу. У ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те, […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки старовини. У дорозі він застудився і захворів на запалення легенів. Цей тяжкий недуг тоді не […]...
- Заповіт нащадкам Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У картинах-мріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи про справедливе суспільство, поетично відображає прекрасну картину всенародного щастя та вільного життя. Відчувається турбота Т. […]...
- Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус протистояв злу. За його крилатими словами – вчинки, за ними – “дорога болю”, невизнання, ув’язнення, брежнєвські табори. В. Стус мужньо переніс всі випробування долі і “в смерті повернувся до життя”. Його лірика […]...
- Важливість участі кожної людини в боротьбі за незалежність І один у полі воїн. Юрій Дольд-Михайлик Творчість Ф. Шіллера належить до літератури видатних німецьких гуманістів XІX століття. Його творчі пошуки виливалися в не – перевершені за своєю драматичністю твори, бо письменник намагався осягнути не тільки хід історії, але й участь конкретної людини в подіях, що відбувалися. Тож цілком природно, що Шіллер звернувся до теми, яка була важливою для усвідомлення ролі особистості в історії та виявлення прагнень народу в певний […]...
- Місце поета, співця, митця в боротьбі за соціальне й національне визволення народу Місце поета, співця, митця в боротьбі за соціальне й національне визволення народу – постійна тема в творчості Лесі Українки. В зв’язку з наростанням революційної ситуації в країні посилилися репресії царату. Царське самодержавство перетворило Росію в “тюрму народів”. В. І. Ленін, викриваючи імперіалістичну великодержавницьку політику російського царизму, з обуренням писав, що “українська культура на протязі століть придушувалася російським царизмом і експлуататорськими класами” ‘. Обов’язком прогресивних кіл російської громадськості Ленін вважав рішучу […]...
- Втілення духу свободи в поемі Михайла Лєрмонтова “Мцирі” Уславлення духу свободи є наскрізною темою творчості М. Ю. Лєрмонтова. Кавказький народ, що боровся за свою незалежність, уособлював в уяві поета відвагу, честь, благородство і прагнення до волі. Кавказький кинджал у багатьох його поезіях постає символом гордої вольності. Кавказький горець – головний персонаж романтичної поеми Лєрмонтова “Мцирі”. Мцирі зображений автором як полонений. Він знає лише одну пристрасть: прагнення свободи. Він хоче повернутися в рідні гори, де воюють його співвітчизники. Мцирі […]...
- Відповіді до теми: творчість Т. Шевченка 1. До кого звертається Т. Шевченко в поезії “Сонне заходить, гори чорніють”? Вірш “Сонце заходить, гори чорніють” написаний 1847 року на засланні, в Орській фортеці. У цьому вірші поет звертається до милої його серцю України, згадки про яку і втишують його душевні болі, і навівають печать. 2. Яка подія стала поштовхом до написання вірша “І виріс я на чужині…”? Вірш Т. Шевченка “І виріс я на чужині…” належить до відомого […]...
- Письменники Волині у боротьбі проти польських впливів Перебування західноукраїнських земель у складі Польської держави сповнене постійною боротьбою українського населення за збереження і розвиток своїх традицій, культури і віри. Намагаючись ополячити населення, польські власті починають офіційний наступ на українську інтелігенцію. Режим Пілсудського проводить політику “санації”, що поширюється на східні кордони Польщі. Заборонялися державні школи, товариства тощо. Потрібна була кропітка робота численних громадських діячів Волині, щоб отримати дозвіл приватно заснувати навчальні заклади, театри, бібліотеки – усе те, що ставало […]...
- Віра в щастя України “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з плином часу його ім’я й творчість не забудуться. Розмірковуючи про долю Батьківщини, Шевченко ніби […]...
- Твір: “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі їі не засвітила” Твір за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”. Доля не була лагідною матір’ю для українського народу, бо все линули та й линули на родючі землі України незчисленні вороги, намагаючись поставити її на коліна. Хто тільки не хотів підкорити волелюбний народ, хто тільки не побував на українських землях! Прийшли сюди й литовські князі, щоб робити свою чорну справу, щоб відняти волю й зробити українців рабами. Знесилений народ не зміг дати відсічі, […]...
- Твір: Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ліриці Павла Тичини Ім’я видатного українського поета Павла Тичини відомо кожному. Його поезії, особливо рання лірика, знайомлять нас з незвичайним світом, в якому панують ідеали свободи та національного визволення. І постає перед нами романтичний герой, ім’я якому – український народ, заради якого автор ладен віддати все, із-за якого у нього рветься душа. Україна, рідна земля, Батьківщина… А що може бути краще для Батьківщини, ніж свобода, ніж “струмок серед гаю як стрічечка”,’ніж коли “хвилюють, […]...
- Дух непокори, дух свободи в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Про це святе почуття людини і йде мова в одному з найпатріотичніших творів – поемі М. Вороного “Євшан-зілля” . В основу сюжету покладено легенду з літопису про сина половецького хана, якого взяв у полон з ясирем князь Володимир, оточивши “його почтом і розкошами догідно”. З часом юнак, кохаючись у розкошах, почав забувати рідний степ, а “край чужий, чужі звичай як за рідні уважати”. Переродилося, зчерствіло його серце, забув він і […]...
- Мотиви свободи і самотності лірики М. Ю. Лєрмонтова Ще за життя ліричні твори М. Лєрмонтова принесли йому славу другого поета після Пушкіна, але справжнє значення його ліричної спадщини відкрилося вже після його смерті. А поетична чарівність його віршів приваблює читача і сьогодні. У віршах поета відбилися всі його творчі інтереси, моральні і художні пошуки, особисті переживання, навіть Суспільні явища його часу. З цих творів можна зрозуміти, які друзі і вороги його оточували, які події хвилювали світ, які проблеми […]...
- Втілення духу свободи в поемі “Мцирі” Лермонтова Уславлення духу свободи є наскрізною темою творчості М. Ю. Лермонтова. Кавказький народ, що боровся за свою незалежність, уособлював в уяві поета відвагу, честь, благородство і прагнення до волі. Кавказький горець – головний персонаж романтичної поеми Лермонтова “Мцирі”. Мцирі зображений автором як полонений. Він сповнений прагнення свободи, хоче повернутися в рідні гори, де воюють за волю його співвітчизники. І тюрма, на думку Лермонтова, – не тільки монастир, в якому перебуває Мцирі, […]...
- Аналіз “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, що породили твір, крилися в тій суспільно-політичній дійсності, яку спостерігав і вивчав поет у 30-40-х […]...
- Фрідріх Шиллер – виразник просвітницьких ідей свободи і справедливості Свою статтю про митця, творчість якого ми починаємо вивчати, російський письменник, літературознавець Костянтин Паустовський почав такою фразою: “В одной из сказок Андерсена засохший розо-вьш куст покрнвается среди жестокой зимы белыми ду-шистыми цветами. Потому что кнему прикоснулась добрая человеческая рука. Зта сказка могла бы бить написана о Фридрихе Шиллере”. Точно і прекрасно сказано. Звернення до творів Шиллера завжди облагороджує людину. Ода “До радості” – справжній шедевр, одна із вершин світової поезії. […]...
- Осмислюючи проблему свободи особистості в повісті “Людина” Осмислюючи свій етичний ідеал, проблему свободи особистості, О. Кобилянська в повісті “Людина” йде вже насамперед від спостереженої дійсності. Тепер вона заперечує і свої попередні літературні авторитети з їх індивідуалізмом, зокрема Фр. Шпільгагена, на концепції якого міцно спиралася, коли творила позитивні образи в “Долі чи волі”, “Привиді”. В повісті “Людина”, взявши за епіграф цитату з роману Шпільгагена “Завжди вперед”, де підкреслюється прагнення тільки до особистої свободи, письменниця всім ходом розвитку образу […]...
- Спільні мотиви “Заповіту” Шевченка і творів Горація та О. Пушкіна Тарас Шевченко хоч і створив свій “Заповіт” під впливом хвороби, цей твір став бойовою програмою. Він починається звертанням до народу. Автор висловлює палку любов до трудящих, до рідної землі, віру в те, що пригноблені повстануть, порвуть кайдани і побудують нове суспільство. “Заповіт” має спільні мотиви з такими творами, як ода римського поета Горація “До Мельпомени” і вірш О. Пушкіна “Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…”. У цих творах підсумовується пройдений поетом […]...
- Василь Стус – незламний лицар правди і свободи Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великою літери, яка відважно і самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення людської душі, до піднесення сили людського духу. Поет належить до покоління “шістдесятників” – покоління новаторів, […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Тичини П. Г. Тичина – один з тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, возвеличує помисли, дає насолоду. Якщо вірити в те, що поет починається з джерела, то перша збірка поета “Сонячні кларнети” є весняною повінню. Якщо вірити в те, що поет народжується один раз, то Павло Тичина сповістив про своє народження знову ж таки збіркою “Сонячні кларнети”. Отже, що б не було джерелом наших домислів, перша збірка засвідчила появу […]...
- Тема свободи у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Мабуть, немає людини, яка не погодився б з тим, що тема свободи традиційно була однією з найбільш гострих тем в російській літературі. І немає такого письменника або поета, який не вважав би свободу для кожної людини настільки ж необхідною, як повітря, їжа, любов. Те важкий час, який ми бачимо крізь призму роману “Майстер і Маргарита”, на перший погляд не так вже й страшно для героїв твору. Проте, знаючи історію, ми […]...
- Олег Чорногуз: “Всі мої романи це оснолон дзеркала епохи”. Перо сатирика в боротьбі з вадами суспільства І. Творчість О. Чорногуза. . ІІ. Гумореска “Як поводитися в кіно”. 1. Невихованість і нечемність через призму бачення гумориста. і їжте. Добре до ковбаси з хлібом іде часник. Отож не забудьте прихопити з собою один-два зубчики. Коли ви не взяли бутерброд, то жуйте кекс, облизуйте ескімо або лузайте насіння. Соняшникове, підсмажене на олії. Як тільки на екрані з’являються титри, починайте читати. Теж голосно. Бажано так, щоб вас чули аж в […]...
- Мотиви свободи і щастя у книжці Сковороди “Сад божественних пісень” Сковорода був видатним філософом-гуманістом. Його творчість починаючи з циклу “Сад божественних пісень”, пройнята ідеєю людської рівності; критикою паразитизму експлуататорських класів, любов’ю до “людей праці”, полум’яним патріотизмом. Високі моральні якості людини виявляються у добрих вчинках. А добрі вчинки – в мудрості, бо й сама мудрість є джерелом усіх доброчесностей. Тому збірка “Сад божественних пісень” є своєрідним ліричним щоденником, в якому відбилися життєві події, роздуми, ліричний настрій їх автора. Мислитель добре розумів […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим за багатьох з них, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу, залишився в пам’яті поколінь. Розповідаючи про почуття, викликані березневими подіями 1917 року, у поемі “Золотий гомін” поет говорить: Предки […]...
- Прагнення добровільної втрати свободи Майже сто років “Лісова пісня” чарує читачів та глядачів. Цей драматичний шедевр Лесі Українки, мабуть, можна читати протягом усього життя, і кожного разу будеш відкривати новий зміст, нову мудрість. Для дітей “Лісова пісня” – прекрасна казка про любов і зраду, про лісову та водяну силу. Для старших читачів вона цікава глибоким філософським змістом, кличе до гармонії. Спочатку я теж читала її, як казку, але поступово починала розуміти, що “Лісова пісня” […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими Грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор Полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг свою душу. І ось прийшли в Київ литовські князі. Змучений віковим ярмом, обезкровлений і знесилений […]...
- Прагнення до волі як духовної свободи у соціально-побутових піснях Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Пісня! Як багато вона важить в історичному, громадському, суспільному житі ті українця протягом цілих віків! У ній – його минуле, сучасне і майбутнє, його погляди та світобачення. У ній найповніше виявилась душа народу, як тепер кажуть, його ментальність. XVІ-XVІІ століття – час розквіту українського героїчного епосу, багатьох пісень соціального спрямування. Вони чітко окреслюють сферу діяльності простого поневоленого люду. І уявляєш собі невеличке українське […]...
- Чи має право одна людина, навіть батько, позбавляти свободи та вирішувати долю іншої? Де закон, причина де, Щоб людині, мов для страху, Відібрати перевагу З нею й пільгу ще таку, Що Всевишній дав струмку, Дав і рибі, й звіру, й птаху? Педро Кальдерон. “Життя – це сон” Педро Кальдерон, видатний іспанський поет і драматург, народився в Мадриді, у родині аристократів. Батько мріяв бачити сина священиком, тому ще восьмирічним хлопчиком віддав його на виховання єзуїтам. Та малий Педро був надто неспокійним і задерикуватим, що […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу. Розповідаючи про почуття, викликані березневими подіями 1917 року, в поемі “Золотий гомін”, поет говорить: Предки. Предки встали з могил, Пішли по місту. Предки жертви сонцю приносять – і того золотий гомін! ,. Ах, той гомін!.. За ним не чути, що друг твій […]...
- Мотиви свободи і самотності лірики Лермонтова Ще за життя ліричні твори М. Лермонтова принесли йому славу другого поета після Пушкіна, але справжнє значення його ліричної спадщини відкрилося вже після його смерті. А поетична чарівність його віршів приваблює читача і сьогодні. У віршах поета відбилися всі його творчі інтереси, моральні і художні пошуки, особисті переживання, навіть суспільні явища його часу. З цих творів можна зрозуміти, які друзі і вороги його оточували, які події хвилювали світ, які проблеми […]...
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного раба, до якого кожен може зневажливо поставитися, знущатися, розуміючи, що не буде ніякої відсічі. Але […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” Історія нашого народу трагічна й героїчна водночас. Бо народ, якого було позбавлено багатьох можливостей, завжди боровся за свої права. Про один із таких епізодів розповідається у драматичній поемі І. Кочерги “Свіччине весілля”, написаній 1930 року. Скориставшись історичним фактом про заборону світла в хатах ремісників у середньовічному […]...
- Віра в світле майбутнє України – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Віра в світле майбутнє України А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу – “Заповіт”. У вірші поет заповідає поховати його на милій серцю Україні “серед степу широкого”, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як […]...
- Зображення сміливості і винахідливості запорожців у боротьбі з турками та поляками у творі “Над Кодацьким порогом” – АДРІАН КАЩЕНКО Все своє життя А. Кащенко захоплювався історичним минулим України. Відчуття історії, а також глибоке розуміння трагедії рідного народу знайшло відображення у творах письменника. У творі “Над Кодацьким порогом” письменник відтворив події, які сталися на Запорозькій Січі у сімнадцятому столітті. Біля Дніпра над Кодацьким порогом поляки будують міцну фортецю, “маючи на думці одрізнити Запорожжя від України і перешкоджати поневоленому українському людові тікати на Січ, і запорожцям виходити з Січі на Україну […]...
- Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини Бурхливе громадське життя, величезні історичні зміни, що відбувалися на початку XX століття, стали каталізатором літературного процесу. В українській поезії того часу з’явилося стільки талановитих митців, що їхніми здобутками майже століття могла б живитися більш спокійна епоха. Яскравою зіркою в цьому сузір’ї сяє ім’я Павла Тичини. Поезія Тичини народжувалася разом із революцією і проникнута її […]...
- “Інститутка’ Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XІX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XІX століття: соціальні протиріччя між селянами-кріпаками й поміщиками, умови […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи у ранній ліриці Павла Тичини Павло Тичина прийшов у літературу зовсім юним і приніс своє радісне світовідчуття, що вибухнуло в ній раптово “Сонячними кларнетами”. Поява цієї збірки розцінювалася тоді як справжня революція в українській поезії. Вона вийшла з тісних рамок традиційної поетики, несла в собі свіжу образність, пошуки цікавих форм. Її автор був тоді сповнений надій, щасливого передчуття близької всеочисної грози. Він вірив у революцію зі всім шалом юності, і тому сприймав її спрагло, з […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Шевченка Коли я вперше прочитала “Заповіт”, то відчула в душі незвичне хвилювання. Читаю вдруге, втретє… І раптом зрозуміла, що саме збентежило мене і вразило! Я неначе доторкнулася до чогось трепетно-могутнього, що, мабуть, можна назвати величчю душі люблячого сина. Саме тому, на мою думку, “Заповіт” не викликає суму й скорботи від слів, у яких йдеться про час смерті поета. Звертаючись до співвітчизників, Тарас Григорович думав не про неї, а про долю своєї […]...
- Твір Романтичний ідеал національного визволення та свободи в pанній ліpиці Павла Тичини Романтичний ідеал національного визволення та свободи в pанній ліpиці Павла Тичини Твоpчість П. Тичини в pізні часи спpиймалась і оцінювалась по-pізному. Та й сам він, на мою думку, був pізний. Hіжний натхненно-pадісний, коли в нього квітувала “веселка дум”. Сумний і тpивожний, коли по сеpцю вдаpяло людське гоpе. Однак, хочеш-не хочеш, а бував і нещиpим, себе неваpтим, коли вимушено “поцілував пантофлю” сталінізму, ставши його фальшивим оспівувачем, але оминемо те кволе твоpиво […]...
Categories: Твори з літератури