Уславлення духу свободи є наскрізною темою творчості М. Ю. Лермонтова.
Кавказький народ, що боровся за свою незалежність, уособлював в уяві поета відвагу, честь, благородство і прагнення до волі. Кавказький горець – головний персонаж романтичної поеми Лермонтова “Мцирі”.
Мцирі зображений автором як полонений. Він сповнений прагнення свободи, хоче повернутися в рідні гори, де воюють за волю його співвітчизники. І тюрма, на думку Лермонтова, – не тільки монастир, в якому перебуває Мцирі, тюрма – це весь суспільний лад імперії
Це твір про сучасника Лермонтова, його однолітка, про долю кращих людей того часу. Адже й сам поет був позбавлений волі та змушений брати участь у братовбивчій війні на Кавказі. Поет змальовує не просто абстрактну східну країну з екзотичною ж природою.
За кожним рядком у поемі постає Грузія. Поет змальовує середньовічні храми, гробниці, дивну красу природи краю, у творі відображено грузинські легенди, пісні й перекази.
Все це засвідчує велику повагу митця до культури іншої країни. А також підкреслює співчуття Лермонтова вільнолюбним прагненням поневолених Російською імперією народів.
Related posts:
- Втілення духу свободи в поемі Михайла Лєрмонтова “Мцирі” Уславлення духу свободи є наскрізною темою творчості М. Ю. Лєрмонтова. Кавказький народ, що боровся за свою незалежність, уособлював в уяві поета відвагу, честь, благородство і прагнення до волі. Кавказький кинджал у багатьох його поезіях постає символом гордої вольності. Кавказький горець – головний персонаж романтичної поеми Лєрмонтова “Мцирі”. Мцирі зображений автором як полонений. Він знає лише одну пристрасть: прагнення свободи. Він хоче повернутися в рідні гори, де воюють його співвітчизники. Мцирі […]...
- Поема Лермонтова “Мцирі” та її герой Хто хоч раз милувався горами Кавказу, гой завжди буде прагнути неба, волі, життя, сповненого тривог, мрій, і не міг бути іншим романтичний герой поеми “Мцирі” М. Лермонтова, дитя гір і стихій, дитя волі, якому судилося стати монахом. Та поки що він “мцирі”. Грузинською мовою не слово означало “послушник, що готується до постригу”. Як може хлопчина, народжений у горах, з такою палкою вдачею, таким могугнім духом, жити в тісних келіях монастиря? […]...
- Мотиви свободи і самотності лірики Лермонтова Ще за життя ліричні твори М. Лермонтова принесли йому славу другого поета після Пушкіна, але справжнє значення його ліричної спадщини відкрилося вже після його смерті. А поетична чарівність його віршів приваблює читача і сьогодні. У віршах поета відбилися всі його творчі інтереси, моральні і художні пошуки, особисті переживання, навіть суспільні явища його часу. З цих творів можна зрозуміти, які друзі і вороги його оточували, які події хвилювали світ, які проблеми […]...
- Романтичний герой Мцирі Я мало жил, и жил в плену. Таких две жизни за одну, Но только полную тревог, Я променял бы, если б мог. М. Ю. Лєрмонтов. “Мцирі” Поема М. Ю. Лєрмонтова “Мцирі” – твір романтичний. Його дія розгортається на Кавказі – у місцевості, де живуть горді непокірні горці, де суворі монастирі з аске точними способами життя і побуту зберігають свої вікові таємниці, де “обнявшись, будто две сестры, струи Арагвы и Куры” […]...
- У чому для Мцирі сенс життя? Тема поеми М. Лєрмонтова “Мцирі” – воля і зміст людського життя. Головний герой поеми – Мцирі. Його історія проста: шестирічною дитиною він потрапив у полон, був відданий у монастир, втікав, але збився зі шляху, знесиленим і хворим був знову повернутий до своєї в’язниці. Цікаво, що цей монастир зберігся і зараз. Високо від підлоги розташовані вузькі довгі гратовані вікна – в’язниця! Так і здається, що от стоїть перед нами худенький підліток […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Лермонтова Вважається, що ознакою великого таланту митця є його вміння відтворити епоху, в якій він живе. Ця ознака повною мірою стосується творчості М. Ю. Лермонтова. За недовге творче життя поет зумів окреслити долю сучасного йому покоління. У поезію Лермонтова входить повсякденне життя і конкретний час – 30-40-ві роки з їхніми суперечностями: піднесенням ідейної зацікавленості молодого покоління і глибоким суспільним застоєм. Скорботна і сувора думка про покоління, що, як здавалося поетові, приречене […]...
- Ідейно-тематична зв’язок поеми “Мцирі” з лірикою М. Ю. Лєрмонтова Поема “Мцирі” – один з останніх класичних зразків російської романтичної поезії. Проблематика цього твору тісно пов’язана З центральними темами ліричної творчості Лєрмонтова: темою самотності, незадоволеності навколишнім світом, жагою боротьби і свободи. Мцирі – герой-борець, який протестує проти насильства над особистістю. Він жадає волі, свободи, “просить бурі”, подібно вітрилу, не задовольняючись тихою долею ченця, не вірячи року: Таких два життя за одну, Але тільки повну тривог, Я проміняв би, якби міг. […]...
- “Зайві люди” у творах Пушкіна й Лермонтова У світі був він самотній. Байрон Цей рядок з поеми Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” обраний як епіграф не випадково. Байронов-Ский герой, розчарований у житті й людях, ображений у своїх кращих почуттях, з’явився одним з родоначальників галереї “зайвих людей” у світовій літературі. І не випадково з’явилися схожі за духом і умонастроєм персонажі у творах Пушкіна й Лермонтова. Самотнім, відкинутим суспільством або сам “зайва людина, що відвернулася від його,” не був тільки […]...
- Мцирі характеристика образу Мцирі – герой однойменної поеми; кавказький юнак, що потрапив до росіян. Відвезений генералом, він захворів в дорозі і був відданий для лікування в монастир. Існує розповідь біографа Лєрмонтова П. А. Висковатого з посиланнями на свідчення А. П. Шан-гірея і А. А. Хастатова, що в основу поеми покладений дійсний випадок. Відзначалося також, що Лєрмонтову могла бути знайома історія чеченця П. 3. Захарова, згодом художника-академіка, відвезеного А. П. Ермоловым в Тифліс. У […]...
- Мцирі – улюблений ідеал Лєрмонтова Коли я вперше прочитав цю поему, мене вразив вислів про полонену дитину. Адже полоненим може бути лише воїн! Так мені здавалося. З іншого боку я вже знав про вірність Лєрмонтова правді життя. Отже, така дитина була насправді. Згодом я дізнався, що був такий спосіб контролювати підкореного супротивника: беруть дитину у заручники, і якщо батько щось не те зробить, дитину стратять. Лєрмонтовський маленький герой, може, й знав, куди його везуть, та […]...
- Постать Кобзаря як втілення народного духу Т. Г. Шевченко! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий народ, цілу націю. Остап Вишня Доля карбувала його життя у формах трагічних. Думаючи про нього, згадуєш слова Стефана Цвейга, який казав, що світ розуму не знає оманливого поняття числа, і на його терезах один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного… Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу, в пам’яті якого дотлівали останні задимлені головешки […]...
- Собор як втілення високого духу народного Мабуть, немає письменника, в творчому доробку якого не було б твору, присвяченого якійсь вічній проблемі. У XX столітті, столітті науково-технічної революції, митців особливо почала цікавити проблема духовності людини, народу. Одним з українських письменників, що порушив цю проблему, був Олесь Гончар. Його роман “Собор” присвячено саме боротьбі духовності і бездуховності, в ньому він доторкнувся до глибин людського існування. У романі собор постає як диво довершеності народної архітектури, народного бачення і розуміння […]...
- Втілення духу національної культури в повісті Я. Кавабати “Тисяча журавлів” На невеликих островах у Тихому океані розташована “країна, де сходить сонце” – Японія. Протягом тривалої історії її жителі створили свою самобутню культуру, яка вирізняється перш за все схилянням перед прекрасним. Культ краси в повсякденному житті японців виявляється в складних умовностях японської ввічливості, у витонченості ієрогліфічної писемності, в традиції чайної церемонії, в мистецтві ікебани, і незвичайних для європейців святах милування природою: навесні – квітучою сакурою, восени – місяцем, узимку – снігом. […]...
- Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний і національний гніт гальмували духовний розвиток народу. Але художня література живилася соками народної мудрості, гумору […]...
- Образ Тараса Бульби втілення ратного духу запорожців Твір по повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба”. Микола Васильович Гоголь багато займався вивченням історії. Особливо велику увагу письменника звернула Запорізька Січ – перше в Європі демократична “держава”. Зображенню складного й суперечливого періоду української історії й присвячена повість Гоголя “Тарас Бульба”. Ми знайомимо з Тарасом Бульбою у мирній домашній обстановці, під час невеликого перепочинку головного героя між ратними подвигами. Гордість у Бульби викликають сини Остап і Андрій, що приїхали додому […]...
- Світ тримається на протистоянні творчого духу і духу заперечення і руйнації, сумніву і зневіри В епоху Відродження людина пройнялась вірою у свою всемогутність, що викликало хвилю церковної диктатури і вилилось у вогнище інквізиції, спрямованих на вияв і знищення демонів. Тоді з’явилось безліч легенд про угоду людини з нечистим, серед яких і легенда про доктора Георгія Фауста, яка у безлічі перекладів стала духовно рідною всій Європі. Але Фауст був героєм насамперед для Гете. бо жив у ньому протягом шістдесяти років. За цю трагедію, яка стала […]...
- Мефістофель – втілення духу скепсису та цинізму 1. Місце Мефістофеля в трагедії “Фауст”. 2. Парадоксальність Мефістофеля. 3. Скепсис Мефістофеля і його смисл. 4. Мефістофель і мораль. 5. Зміст образу Мефістофеля....
- Утвердження сили народного духу в поемі “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської імперії. Котляревський же. написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, […]...
- Ідеальний і фантастичний мир у поезії Лермонтова Однак ця соціальна зумовленість ще не одержує всебічної й розгорнутої характеристики. Вона як і раніше залишається досить сумарних, повної традиційних протиріч. Конфлікт між особистістю й героєм часто переростає рамки даної соціальної дійсності й мислиться як трагічна колізія між людиною й усім миром. Зовнішній мир те звужується до зневажуваної світської юрби, то розширюється до космічних меж. Серцевина конфлікту лежить у найближчому оточенні поета, але поширюється на весь всесвіт Любити: але кого […]...
- Музика поеми Михайла Лєрмонтова “Мцирі” Коли дивишся на далекі льодяні вершини Кавказьких гір, здається, що вони сяють у промінні сонця. Як мені сподобались твої гори, Кавказе! Твої бурі, твої громи в горах! На пологому схилі самотнє дерево, вітром, дощем схилене, таємничі міжгір’я, де шумить гірська ріка. Усе так прекрасно в цьому краю! Ось старий, напіврозвалений монастир… І згадується поема М. Ю. Лєрмонтова “Мцирі”. А в серці починає звучати музика. Серйозна, сумна музика у виконанні симфонічного […]...
- Дух непокори, дух свободи в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Про це святе почуття людини і йде мова в одному з найпатріотичніших творів – поемі М. Вороного “Євшан-зілля” . В основу сюжету покладено легенду з літопису про сина половецького хана, якого взяв у полон з ясирем князь Володимир, оточивши “його почтом і розкошами догідно”. З часом юнак, кохаючись у розкошах, почав забувати рідний степ, а “край чужий, чужі звичай як за рідні уважати”. Переродилося, зчерствіло його серце, забув він і […]...
- Характеристика образу Максима Максимовича в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Максим Максимович в романі Лермонтова “Герой нашого часу” виступає в якості оповідача. Автор не дає цілісної характеристики цьому героєві, обмежуючись окремими штрихами. Основна увага зосереджена на його розповіді про Печоріна – головного героя. Хоча дещо все ж таки Максим Максимович повідомляє і про себе. В нього немає сім’ї: більше дванадцяти років не отримував звістки від батьків, а гідної жінки на роль дружини так і не трапилось. Звичайно, йому подобалися різні […]...
- Художнє втілення патріотичної ідеї в драматичній поемі Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Художнє втілення патріотичної ідеї в драматичній поемі Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Тема патріотичного минулого завжди приваблювала сучасних письменників. І це не випадково, адже не одна чорна вість сколихнула нашу рідну землю, хто тільки не хотів загарбати Україну! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність прекрасного міста Києва! Вони приходили з вогнем і мечем і гинули на майданах Києва, біля його стін, на стрімких берегах Дніпра. У народі він завжди був […]...
- Утвердження сили народного духу в поемі Івана Котляревського “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської імперії. Котляревський же, написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, […]...
- Жіночі образи в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, написаний Лермонтовим в 1839-1840 роках, являє собою перше реалістичне прозовий соціально-психологічний і філософський твір в російській літературі. Час написання роману припало на період реакції, яка настала в країні після розгрому грудневого повстання. Основним завданням Лермонтова було намалювати портрет людини тієї епохи, тобто героя свого часу, образ якого складено з пороків всього сучасного авторові покоління. Новаторством Лермонтова стало зображення центральної фігури роману – Печоріна – зсередини. Особливу […]...
- Ідея і художні засоби її втілення в поемі С. А. Єсеніна “Анна Снегина” С. А. Єсенін юнаків сімнадцяти років вперше з’являється у Москві: він приїхав з далекої Рязанської губернії до столиці цілком оформившимся поетом. Це кучерявий рожевощокий хлопчик, на думку сучасників, “дуже схожий на свої вірші”. А ранні вірші його кшталт пісень: це музика, складена сільським хлопцем на тальянки, гармошці. Такі пісні, здається, чути в шумі листя, співі солов’я; їх співають селяни, прибираючи хліб, на покосах. Русь Єсеніна встає в тихих і заграви […]...
- Літературний аналіз вірша “Мцирі” Лєрмонтова Винятковість особистості Мцири підкреслюють незвичайні обставини його життя. Доля з дитинства прирекла його на сумовите монастирське існування, що було зовсім чужо його палкій, полум’яної натурі. Неволя не змогла вбити в ньому прагнення до волі, навпаки, вона ще більше розпалила в ньому бажання за всяку ціну “пройти в рідну країну”. Вся поема являє собою монолог Мцири, його сповідь ченцеві. Не автор описує почуття й переживання Мцири, а сам герой розповідає про […]...
- До свободи завдяки боротьбі Заповіт – це висловлення останньої волі людини щодо майна, сім’ї. Заповіт же митця, письменника – це ліричний твір, в якому той висловлює народові свої бажання не лише особистого, а й громадського, суспільного характеру. Який же “Заповіт” Тараса Шевченка? Відомо, що поет написав свій твір, будучи тяжко хворим. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години життя. І якщо це смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями і ослаблими […]...
- Втілення у поемі Гомера “Іліада” античного ідеалу воїна-героя Центром нашого твору будуть воїни-герої поеми Гомера “Іліада”. У страшному двобої зіштовхнулись грецькі війська та військо троянців. Війна немилосердно справляє свої криваві бенкети. Багато невимовної жорстокості, невиправданого гніву, немилосердності. Жорстокий час – жорстокі люди. Неможливо без здригання спостерігати, як річками ллється кров, як тисячами гинуть люди. Ореол трагізму оповиває голови майже всіх учасників Троянської війни: ніхто не знає, коли прийде його смертний час, але кожен до нього щохвилини готовий. Центральною […]...
- Прагнення добровільної втрати свободи Майже сто років “Лісова пісня” чарує читачів та глядачів. Цей драматичний шедевр Лесі Українки, мабуть, можна читати протягом усього життя, і кожного разу будеш відкривати новий зміст, нову мудрість. Для дітей “Лісова пісня” – прекрасна казка про любов і зраду, про лісову та водяну силу. Для старших читачів вона цікава глибоким філософським змістом, кличе до гармонії. Спочатку я теж читала її, як казку, але поступово починала розуміти, що “Лісова пісня” […]...
- Твір Романтичний ідеал національного визволення та свободи в pанній ліpиці Павла Тичини Романтичний ідеал національного визволення та свободи в pанній ліpиці Павла Тичини Твоpчість П. Тичини в pізні часи спpиймалась і оцінювалась по-pізному. Та й сам він, на мою думку, був pізний. Hіжний натхненно-pадісний, коли в нього квітувала “веселка дум”. Сумний і тpивожний, коли по сеpцю вдаpяло людське гоpе. Однак, хочеш-не хочеш, а бував і нещиpим, себе неваpтим, коли вимушено “поцілував пантофлю” сталінізму, ставши його фальшивим оспівувачем, але оминемо те кволе твоpиво […]...
- “Інститутка” Марка Вовка: прагнення героїв до особистої свободи Питання свободи з давніх давен не переставало турбувати людину. З плином часу це філософське питання частково модифікувалося, частково змінювалося під впливом нових ідей, прагнень та уподобань, але завжди залишалося актуальним. Не втратило воно новизни і в наш час, але уже в трансформованому вигляді: питання особистої свободи розглядається як необмежена можливість утілювати в життя всі свої наміри та прагнення, у чому і закладений парадокс, адже ідеальної особистої свободи не може існувати, […]...
- Національні мотиви і особливості їхнього художнього втілення у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Леся Українка. Леся… Це тепле сонячне ім’я мені знайоме з дитячих років. Відоме воно всім прогресивним людям, і в першу чергу, українцям, бо Леся Українка у недовгім житті стала народною поетесою. Вона була мислителькою та борцем шевченківського гарту. Все в її житті було справжнім: вірші, кохання без фальшу, мука без порятунку, праця – спасіння. Читати її вірші без хвилювання не можна. На мою думку, мало хто так палко любив свій […]...
- Характеристика жіночих образів в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Жіночі образи в романі Лермонтова “Герой нашого часу” – це не тільки гарний фон, який доповнює портрет головного героя, але й неповторні особистості. Бела і княжна Мері – дуже різні жінки, яких об’єднує кохання до одного чоловіка – Печоріна. Головний герой розкривається у стосунках з цими героїнями. Бела – дикунка, дитина Кавказу. Вона ще дуже юна, і тому недосвідчена та полохлива, немов сарна. Автор підкреслює її екзотичну гарну зовнішність: чорні […]...
- Осмислюючи проблему свободи особистості в повісті “Людина” Осмислюючи свій етичний ідеал, проблему свободи особистості, О. Кобилянська в повісті “Людина” йде вже насамперед від спостереженої дійсності. Тепер вона заперечує і свої попередні літературні авторитети з їх індивідуалізмом, зокрема Фр. Шпільгагена, на концепції якого міцно спиралася, коли творила позитивні образи в “Долі чи волі”, “Привиді”. В повісті “Людина”, взявши за епіграф цитату з роману Шпільгагена “Завжди вперед”, де підкреслюється прагнення тільки до особистої свободи, письменниця всім ходом розвитку образу […]...
- Художнє втілення прагнення українського народу до волі І. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” . ІІ. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі. 2. Соломія – жінка, що уміє боронити себе. ІІІ. Дорогою ціною здобути бажану волю....
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим за багатьох з них, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу, залишився в пам’яті поколінь. Розповідаючи про почуття, викликані березневими подіями 1917 року, у поемі “Золотий гомін” поет говорить: Предки […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу. Розповідаючи про почуття, викликані березневими подіями 1917 року, в поемі “Золотий гомін”, поет говорить: Предки. Предки встали з могил, Пішли по місту. Предки жертви сонцю приносять – і того золотий гомін! ,. Ах, той гомін!.. За ним не чути, що друг твій […]...
- Сравнительная характеристика поэм М. Ю. Лермонтова “Мцыри” и “Демон” Основной конфликт творчества Лермонтова строится на противопоставлении образов “неба” и земли”. Контрастные отношения к миру проступают в поэмах “Демон” и “Мцыри”. Это видно если сопоставить анализ пейзажа и его идейно-художественных функций. Можно выявить несколько моментов, сближающих эти поэмы и дающих возможность рассматривать Демона и Мцыри в качестве вариантов одного типа героя, сохраняющего связь с демоническим мироощущением. В этих поэмах много места и значения занимает описание кавказской природы. Бросается в глаза […]...
- Тема свободи у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Мабуть, немає людини, яка не погодився б з тим, що тема свободи традиційно була однією з найбільш гострих тем в російській літературі. І немає такого письменника або поета, який не вважав би свободу для кожної людини настільки ж необхідною, як повітря, їжа, любов. Те важкий час, який ми бачимо крізь призму роману “Майстер і Маргарита”, на перший погляд не так вже й страшно для героїв твору. Проте, знаючи історію, ми […]...
Categories: Твори на різні теми