Дивосвіт Василя Скуратівського

Related posts:

1. Дивосвіт І. Калинець Дивосвіт Вірші І. Калинця вирізняються серед вивчених раніше творів специфічним синтаксисом і, відповідно, пунктуацією. Відсутність розділових знаків, своєрідний поділ на строфи створюють індивідуально-авторський, неповторний ритм цієї поезії. Стежечка Ходім зі мною Стежечко Обережно Не зачепися за камінець Переступи соломку І під спориш не ховайся Все одно бачу а там За городом Ого як ти виросла Сама біжиш Через струмок перескакуєш Батіжком по пилюці цвяхуєш За суницею збочуєш Топчеш горох при […]...
2. Дитячий дивосвіт в оповіданні Герберта Веллса “Чарівна крамниця” На світі існує чимало чудес і див – Фароський маяк, Александр ій-ська бібліотека, сади Семіраміди та інше. Нам здається, що до цих споруд, уславлених у давнину, можна додати дитину – адже її дивосвіт, уявлення про реальний світ є неповторними і унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у сірих фарбах. Саме про цей урок сприйняття життя як чарівного свята, який маленький хлопчик […]...
3. Незвичайний дивосвіт образів І. Драча Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – де своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і соняшник, піднявши свої голови, дивилися на промені сонця небесного. Так виглядала перша збірка поезій Івана Драча “Соняшник”. А поетичним кредо […]...
4. Художній дивосвіт Катерини Білокур Багата українська земля на славних жінок. Невмирущу та божественну енергію несуть справжні Берегині. Серед них ім’я народної художниці Катерини Білокур. Чарівна природа рідного села Богданівки, що на Київщині, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Захоплює нас одержимість цієї жінки. Вона самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, травиночкою, гілкою і стовбуром дерева, кольоровою гамою сутінків і світань, художниця у природи навчається поєднувати […]...
5. Дитячий дивосвіт в оповіданні “Чарівна крамниця” Уявлення дитини про реальний світ с неповторними і унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у сірих фарбах. Саме про урок сприйняття життя як чарівного святна, який маленький хлопчик дає своєму батькові, і йдеться в оповіданні “Чарівна крамниця”. Бо, як нам здається, інколи і діти можуть багато чого навчити своїх батьків Вже саме місцезнаходження магазину є загадковим – щось у ньому є […]...
6. Художній дивосвіт – поруч, або Як написати твір за літературою рідного краю Цікаво, а ви задумувались коли-небудь над тим, що для вас значить рідний край? Що це: місце, звідки хочеться скоріше втекти, щоб не бачити кожної зими чорного снігу, а влітку не знемагати від спеки, бо у ставку попередихали усі риби, і жаби перестали навіть кумкати – “чудова” екологія; або це місце, до якого ви все ж таки повертаєтесь знову і знову. З туристичних походів, з будинків відпочинку, навіть з поїздок за […]...
7. Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч Колись цей край називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих річок нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Тут все кінчалось. Тут був край землі. Тут і великі роси, і малі Однаково вкраїнцями були, У смерті і життя ходили скраю, – пише у вірші “Слобожанщина” сучасна харківська поетеса Олександра Ковальова, художньо осмислюючи історію рідного краю. […]...
8. У чому зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест’? Із кінця XІX століття провідне місце в літературі посідає тема еміграції українців до Америки. Нестатки, неможливість заробити на прожиття гнали робітників, селян, інтелігенцію в далекий край. У родині Василя Стефаника теж постало питання про еміграцію найстаршого сина Семена. Письменник у цій справі звернувся за порадою до свого товариша Мирослава Урчана, і той з Канади відповів, що закордонне благополуччя показне: у країні економічна криза, сила-силенна безробітних, робітники перебувають у великій нужді. […]...
9. Художній дивосвіт – поpуч Hаша літеpатуpа щедpа на таланти. Таким яскpавим талантом є Володимиp Сосюpа. Кожна епоха наpоджує своїх великих співців. Володимиpа Миколайовича Сосюpу наpод спpаведливо називав дзвінкоголосим співцем Укpаїни, Донецького кpаю. Він часто оспівував pідний кpай в обpазі калини – символу зеленої кpаси, молодості, повнокpовного життя. Поет залишив у спадок свої невмиpущі твоpи, які буде згадувати, читати ще не одне покоління укpаїнців. Любив свій кpай В. Сосюpа, землю, на якій пpойшло босоноге дитинство: […]...
10. Твір: Художній дивосвіт – поруч Озираючись навкруги, ми бачимо, скільки краси та дива містить в собі наша донецька природа. Але не лише природа є скарбницею нашого краю. Скільки багатства у нашому художньому дивосвіті! Він бере свій початок із сивої давнини, з Половецького поля. Саме ним, Диким полем, їхав у свій безславний похід князь Ігор з дружиною. І бачив нашу донецьку землю: Вовки грозу в ярах навивають, Орли – білозерці клекотом Звірину скликають на кості, Лисиці […]...
11. Незвичайний дивосвіт образів Івана Драча Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – це своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і соняшник, піднявши свої голови, дивилися на промені сонця небесного. Так виглядала перша збірка поезій Івана Драча “Соняшник”. А поетичним кредо […]...
12. Творче кредо Василя Симоненка У 60-ті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, але талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Тема рідної землі, України – провідна у ліриці поета: Україно! Ти для мене – диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік. У кожному слові – любов […]...
13. Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Прочитавши новелу Василя Стефаника “Камінний хрест”, О. Кобилянська писала йому: “Страшно сильно пишете Ви. Так, якби-сьти витесували потужною рукою пам’ятник свого народу… Гірка, пориваюча, закровавлена поезія Ваша, котру не можна забути…” І справді, ця новела заворожує правдивим зображенням людської злиденної долі. Таке відчуття, що ти знаходишся поруч з обездоленими героями твору, переймаєшся їхніми стражданнями і болем. Мені здається, це відчувається невипадково, бо […]...
14. Тема твору: Шевченківські мотиви в поезії Василя Стуса Два різних століття. Дві не такі вже й різні долі. І одна незмінна любов, одна одвічна тема поезій, одна найдорожча для двох поетів, Т. Шевченка і В. Стуса, Батьківщина – Україна. Молився на неї великий Кобзар. Все життя було принесене їй в жертву і В. Стусом. їхні почуття до Батьківщини – це насамперед вимоглива любов, яка не прощає гріхів, похибок, вимагає бути золотом найвищої проби. Два різних століття. Дві не […]...
15. Художній дивосвіт – поруч Колись давно Харківщину називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих рік нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Чула ця земля стогін і плач” клич бойових сурм і тупіт звихрених козацьких коней. Перелила свою зажуру й ніжність кришталеві мелодії диво-пісень, що забриніли у віщих струнах сивих кобзарів. Народила світові багатодітну сім’ю яскравих художніх талантів, що […]...
16. Твори Василя Стефаника – шедеври світової новелістики Василь Стефаник увійшов в українську літературу як неперевершений майстер новели. Стефаникові шедеври стали яскравим свідченням засвоєння нашим письменством найновіших досягнень європейських літератур. За спостереженням І. Франка, нове покоління, яке з гідністю представляв В. Стефа-ник, намагалося “модерним європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу”. Новелістика Стефаника дала змогу Франкові узагальнити новаторство молодих прозаїків, які ніби засідали “в душі своїх героїв і нею, мов магічною лампою”, висвітлювали їхнє оточення. Передача найтонших, найсклад-ніших […]...
17. Основні мотиви лірики Василя Симоненка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий у життя і поезію. Він залишив нам неоціненний духовний скарб: збірки “Тиша і грім”, “Земне […]...
18. Донеччина – Художній дивосвіт – поруч За давніх часів територія сучасної Донеччини називалася Диким Полем. Спочатку русичи, а потім запорізькі козаки боронили рідний край, заселяли велетенські степові простори. В одному з перших художніх творів Київської Русі “Слові о полку Ігореві” невідомий автор відтворив прикмети нашої землі. Вирушаючи “на землю Половецьку, за землю Руську”, князь Ігор із своєю дружиною проходив донецькими степами, щоб “…шоломом пити воду з Дону”. Там, де закінчуються донецькі степи, на шляху до Дону, […]...
19. Роль книжки в житті людини Знання… Це велика сила, як говорять дорослі. Мабуть, варто їм повірити, адже вони мають великий життєвий досвід. Сьогодні більшість моїх однолітків, чесно кажучи, дуже рідко відкривають книжки, крім підручників, звісно. Це легко пояснити: телевізори, музичні центри, комп’ютери, які не просто розважають, а можуть дати нам корисну інформацію. Справді, по телевізору можна подивитись не тільки розважальну, але й пізнавальну передачу. Той же реферат: його можна написати, знайшовши відповідний матеріал завдяки комп’ютеру. […]...
20. Сповідь душі у віршах Василя Герасим’юка Василь Дмитрович Герасим’юк народився 1956 року в місті Караганда у родині репресованих, яка того ж року повернулася у рідні Карпати. Закінчивши філологічний факультет Київського університету імені Т. Г. Шевченка, працює на видавничій роботі. 1972 року у журналах “Дніпро” і “Ранок” з’явилися перші поетичні публікації Герасим’юка. Дебютна книжка поезій побачила світ десять років по тому у видавництві “Молодь” . Наступні збірки: “Потоки” , “Космацький узір” , “Діти трепети” , “Осінні пси […]...
21. Казка Василя Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон” Серед численних книжок, які я любила читати, мені надзвичайно подобалася весела, дотепна казка “Цар Плаксій та Лоскотон”. У ній автор показує нам два світи: Добра і Зла. Спочатку Василь Симоненко знайомить нас із країною Сльозолій, царем якої був Плаксій. Автор так описує царя: Голова його – мов бочка, Очі – ніби кавуни. Він мав трьох плаксивих доньок і трьох синів. Імена доньок – Нудота, Вай-Вай, Плакота. Здавалися вони мені потворними. […]...
22. У бібліотеці У нашій школі бібліотека – одне з найцікавіших місць. Вчителі й учні часто заходять туди упродовж дня. І не тільки взяти потрібну книжку, а й просто поспілкуватися. Поруч зі стелажами з книгами і газетами стоять столики, за якими ми на перервах і після уроків відпочиваємо, ділимося новинами. Дехто тут просто готується до уроків. Щодо мене, то я часто відвідую бібліотеку, бо люблю читати. Цим я завдячую нашій бібліотекарці Оксані Іванівні. […]...
23. Дивосвіт прадавніх слов’ян Дивосвіт прадавніх слов’ян Здавна в Україні, багатій на хліб та усяке зело, землі, кожна травинка, билинка, тварина чи домашня худоба промовляла до людини близькою і зрозумілою мовою. Від дощу, сонця залежало головне в житті стародавнього та далекого пращура-слов’янина. Тому й намагалися наші далекі предки жити в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися, і боготворили. Тому й наділяли явища природи людськими рисами: розумом, добротою, злом, підступністю. […]...
24. Твір з народознавства “Дивосвіт прадавніх слов’ян” Наші далекі предки жили в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися. Тому і наділяли явища природи людськими рисами, розумом, добротою, злом, підступністю. Грози та битви грізний бог – так можна назвати Перуна, бога блискавки, грому та дощу. Його видимими земними символами вважали кремезного дуба, червону калину, вепра та півня-будимира, що проганяв нечисту силу темряви та пробуджував сонну природу. Сварог був богом небесного вогню. Він “подарував” […]...
25. Книга – морська глибина Книга живе поряд з людиною усе життя. Незважаючи на те, що зараз з’явилися телевізори та комп’ютери, вони не можуть замінити книжку. Коли я читаю книгу, занурююсь в її глибину, то розумію, скільки всього вона може у собі вмістити. Вона пробуджує мою уяву, кличе її до дії. Саме через читання книг у мене з’явилась мрія, навіть кілька мрій, які я хочу неодмінно здійснити у майбутньому. Чим більше я читаю, тим глибше […]...
26. Відповіді до теми: творчість Василя Стефаника 1. Як називали сучасники В. Стефаника? Співцем селянської душі і володарем дум селянських, поетом мужицької роз­пуки і мужицьким Бетховеном. 2. Охарактеризуйте епоху, в яку жив і діяв В. Стефаник. Кінець XІX – початок XX століття – це період розвитку капіталістичних від носин у місті й селі. До краю загострилися класові суперечності, посилилось со ціальне й національне гноблення трудящих. Стефаник жив і працював у задушли вій атмосфері колишньої Галичини, що перебувала […]...
27. Дорогами любові Василя Симоненко Думаю, пора вже починати писати твір: “Я б побажав тобі кого так любити, як я тебе люблю…” Так, для любові відстань не має значення. Головне, щоб прийшла улюблена, а все інше – неважливо. Не можна забути ці рядки, тому що вони відкривають красу людської душі, щирість людських відносин. Любов для Симоненко – це чудо, що підвладно тільки двом, і тому говорить автор: Нехай досада або гнів тепліє Нехай до сліз […]...
28. Кохання – мотив творчості Василя Симоненка Поезія Василя Симоненка – справжній гімн рідній Батьківщині – Україні, гімн невтомним рукам матері, гімн чарівності кохання. Поет ніби перебуває в іншому, лише йому відомому світі, де разом йдуть “і будні і свята” кохання, де “крізь століття” вчувається голос Великого Кобзаря, де лагідною посмішкою всміхається до нього мати. Але одночасно цей світ знайомий кожному з нас, тому такими близькими стають вірші В. Симоненка. Маючи палке серце і щиру душу, хочеться […]...
29. Твір Художній дивосвіт – поpуч Художній дивосвіт – поpуч. Hаша літеpатуpа щедpа на таланти. Таким яскpавим талантом є Володимиp Сосюpа. Кожна епоха наpоджує своїх великих співців. Володимиpа Миколайовича Сосюpу наpод спpаведливо називав дзвінкоголосим співцем Укpаїни, Донецького кpаю. Він часто оспівував pідний кpай в обpазі калини – символу зеленої кpаси, молодості, повнокpовного життя. Поет залишив у спадок свої невмиpущі твоpи, які буде згадувати, читати ще не одне покоління укpаїнців. Любив свій кpай В. Сосюpа, землю, на […]...
30. Новаторство поезії Василя Стуса Василь Стус… Це ім’я викликає подив, бо життя його було коротке, але яскраве. Доля – трагічна. Творчість – національна гордість, бо є духовним надбанням. В чому ж його сила і своєрідність таланту?! Так, саме таланту XX століття. Його поправу можна назвати Людиною з великою букви, бо вболівав за свій народ, переживав із ним печалі і радощі, був патріотом своєї землі, справжнім громадянином країни. У своїх поезіях Василь Стус відтворив добро […]...
31. “Знак лиха” Василя Бикова Тема Великої Вітчизняної війни стала на довгі роки однією з головних тем літератури XX століття. Причин тому багато. Це й неминуще усвідомлення тих втрат, які принесла війна, і гострота моральних колізій, які можливі лише в екстремальній ситуації, і те, що з радянської літератури надовго було вигнано всяке правдиве слово про сучасність, – тема війни залишалася часом єдиним острівцем дійсності в потоці надуманої, фальшивої прози, де всі конфлікти, відповідно до вказівок […]...
32. Чому головний герой новели Василя Стефаника “Новина’ викликає суперечливе ставлення до себе? Новела Василя Стефаника “Новина” має невеликий обсяг, лише дві з половиною сторінки, прочитав її я дуже швидко. Та вже тривалий час не можу заспокоїтись, серцем відійти від неї, бо вона глибоко стривожила мою душу, викликавши суперечливі почуття. Саме, мабуть, через неоднозначність цих почуттів я раз у раз повертаюсь думками до тих страшних подій, які змальовано у новелі. Вони видаються мені виразним відбиттям трагедії українського села кінця ХІХ – початку ХХ […]...
33. Оригінальний погляд на світ у віршах Василя Голобородька Не так часто літературні твори викликають жваве обговорення серед моїх од­нолітків. А поезія Василя Голобородька викликала, якщо можна так сказати, справжній фурор. Перше, що спадає на думку, якщо виникає потреба схаракте­ризувати якось його творчість, – слово “дивно”. Він пише дивні й неочікувані тексти: До того ж усе в його творах є дивним і неочікуваним. Дивує форма, вона близька до вільного, білого вірша – в ній простежується темп, але часто нема […]...
34. Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Раніше слово “емігрант” викликало в мене негативні емоції, а зараз я, навпаки, шукаю твори емігрантів, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Іване Багряний за те, що ви знайшли у собі сміливість і дали повну картину того страшного явища в Україні – голодомору. Не знаю чому, але я беззастережно повірила цим авторам. Уже накопичилося досить […]...
35. Поетична творчість Василя Голобородька У поезіях Василя Голобородька ожив прадавній світ української казки, пісні, обрядів, у них використовуються елементи фольклору. А ще поет пробує осмислити наше непросте життя, побачити в ньому себе і своїх сучасників, передати відчуття і переживання. “Кожен народ відображає дійсність через мову і культуру, тому дійсність… відображена в українській мові, є унікальною…” – писав В. Голобородько. У поезії “Ми йдемо” автор показав українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею: Ми йдемо […]...
36. Краса і щирість почуттів в ліриці Василя Симоненка Справжнього поета народжують гнів і любов. Гнів і любов народили Василя Симоненка. Великий, праведний гнів проти приниження людини, знищення її людської гідності. Тому, можливо, центральною в творчості поета вважається патріотична тема – любові до України, її безталанного народу, віра у світле майбутнє, де будуть вічно жити радість і кохання. Ліричне слово Василя Симоненка – справжнє коштовне надбання, воно сяє всіма мальовничими гранями. Поет не думав про літературну славу – вона […]...
37. Життя на межі смерті – головна філософська проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг повертає деякою мірою творчість письменників діаспори. Василь Барка належить до тих митців, які жили і працювали в еміграції. Най-відоміший твір, що приніс йому славу, – роман “Жовтий князь”. У ньому автор понад усе прагнув показати світові болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка нищила все світле […]...
38. Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника, визначного українського письменника-демократа, назавжди ввійшла в духовну скарбницю нашого народу, у золотий фонд української класики. Неповторний майстер соціально-психологічної новели Стефаник з великою художньою силою відобразив життя трудящих Галичини за страшних умов буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австрії та шляхетської Польщі. Його новели – це своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров’ю серця великого гуманіста. Він горів болем свого народу, страждав його стражданнями. Як письменник високого громадського покликання […]...
39. Нев’януча квітка любові у поезії Василя Симоненка Переважно інтимним, на перший погляд, може видатись цикл віршів “Тиша і грім”. При бажанні відшукаємо в ньому і відгомін блоківського обожнення “прекрасної незнайомки”, і подаленілу луну інтимних звірянь О. Олеся, В. Сосюри. Є навіть майже буквальні збіги. Пригадай мо Олесеве “З журбою радість обнялась”. У Симоненка: “І обнявся сміх з журбою, Ненависть – з любов’ю” . Або Сосюрине “Коли потяг у даль загуркоче…”, – і Симоненкове: “Все одно я люблю […]...
40. Твір на тему – Герої новел Василя Стефаника Творчість В. Стефакника – оригінальне явище світового рівня. За словами І. Франка, він – “може, найбільший артист, який появився у нас від часів Шевченка. Марко Черемшина точно визначив основне тематичне зацікавлення В. Стефакника – галицьке селянство. Глибинний реалізм і психологічна заглибленість, чесність і мистецька довершеність – основні риси творчого доробку цього прозаїка, який цілком входив до чужого життя, роз’ятрюючи своє серце чужим болем. Біда й розпука галицького села на зламі […]...