Дивосвіт прадавніх слов’ян Здавна в Україні, багатій на хліб та усяке зело, землі, кожна травинка, билинка, тварина чи домашня худоба промовляла до людини близькою і зрозумілою мовою. Від дощу, сонця залежало головне в житті стародавнього та далекого пращура-слов’янина. Тому й намагалися наші далекі предки жити в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися, і боготворили.
Тому й наділяли явища природи людськими рисами: розумом, добротою, злом, підступністю.
Грози та битви грізний бог – так можна назвати Перуна. Бога блискавки, грому та дощу. Його видимими земними символами вважали кремезного дуба, червону калину, вепра та півня-будимира, що проганяв нечисту силу темряви та пробуджував сонну природу. Сварог був богом небесного вогню. Він “подарував” землеробам ковальське знаряддя, “навчив” їх розпікати в горнилі залізо та кувати з нього зброю.
Цим він нам нагадує грецького героя Прометея, який у давньогрецьких міфах приніс людям вогонь і навчив ним користуватися. А ще Сварога ми впізнаємо у казці про Кирила Кожум’яку, який оборонив людей від страшного змія, запряг його в плуг і проорав величезну борозну, слід від якої тягнеться і зараз від Києва до Житомира.
Освячення й боготворіння Сонця збігалося з пошануванням Дажбога, сина Сварога. Великої честі заслуговувала людина, яку порівнювали із сонцем. Коли ми щедруємо на старий Новий рік, 13 січня, то співаємо: “Ясне сонечко – то господиня, ясен місяць – то господар, ясні зірки – то його дітки”.
Богом живої природи був Ярило, кохання – Лада, що й досі у слові “лад” уособлює злагоду і мир між людьми.





Related posts:
- Твір з народознавства “Дивосвіт прадавніх слов’ян” Наші далекі предки жили в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися. Тому і наділяли явища природи людськими рисами, розумом, добротою, злом, підступністю. Грози та битви грізний бог – так можна назвати Перуна, бога блискавки, грому та дощу. Його видимими земними символами вважали кремезного дуба, червону калину, вепра та півня-будимира, що проганяв нечисту силу темряви та пробуджував сонну природу. Сварог був богом небесного вогню. Він “подарував” […]...
- Незвичайний дивосвіт образів Івана Драча Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – це своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і соняшник, піднявши свої голови, дивилися на промені сонця небесного. Так виглядала перша збірка поезій Івана Драча “Соняшник”. А поетичним кредо […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – де своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і соняшник, піднявши свої голови, дивилися на промені сонця небесного. Так виглядала перша збірка поезій Івана Драча “Соняшник”. А поетичним кредо […]...
- Дитячий дивосвіт в оповіданні “Чарівна крамниця” Уявлення дитини про реальний світ с неповторними і унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у сірих фарбах. Саме про урок сприйняття життя як чарівного святна, який маленький хлопчик дає своєму батькові, і йдеться в оповіданні “Чарівна крамниця”. Бо, як нам здається, інколи і діти можуть багато чого навчити своїх батьків Вже саме місцезнаходження магазину є загадковим – щось у ньому є […]...
- Художній дивосвіт – поpуч Hаша літеpатуpа щедpа на таланти. Таким яскpавим талантом є Володимиp Сосюpа. Кожна епоха наpоджує своїх великих співців. Володимиpа Миколайовича Сосюpу наpод спpаведливо називав дзвінкоголосим співцем Укpаїни, Донецького кpаю. Він часто оспівував pідний кpай в обpазі калини – символу зеленої кpаси, молодості, повнокpовного життя. Поет залишив у спадок свої невмиpущі твоpи, які буде згадувати, читати ще не одне покоління укpаїнців. Любив свій кpай В. Сосюpа, землю, на якій пpойшло босоноге дитинство: […]...
- Твір: Художній дивосвіт – поруч Озираючись навкруги, ми бачимо, скільки краси та дива містить в собі наша донецька природа. Але не лише природа є скарбницею нашого краю. Скільки багатства у нашому художньому дивосвіті! Він бере свій початок із сивої давнини, з Половецького поля. Саме ним, Диким полем, їхав у свій безславний похід князь Ігор з дружиною. І бачив нашу донецьку землю: Вовки грозу в ярах навивають, Орли – білозерці клекотом Звірину скликають на кості, Лисиці […]...
- Твір Художній дивосвіт – поpуч Художній дивосвіт – поpуч. Hаша літеpатуpа щедpа на таланти. Таким яскpавим талантом є Володимиp Сосюpа. Кожна епоха наpоджує своїх великих співців. Володимиpа Миколайовича Сосюpу наpод спpаведливо називав дзвінкоголосим співцем Укpаїни, Донецького кpаю. Він часто оспівував pідний кpай в обpазі калини – символу зеленої кpаси, молодості, повнокpовного життя. Поет залишив у спадок свої невмиpущі твоpи, які буде згадувати, читати ще не одне покоління укpаїнців. Любив свій кpай В. Сосюpа, землю, на […]...
- Донеччина – Художній дивосвіт – поруч За давніх часів територія сучасної Донеччини називалася Диким Полем. Спочатку русичи, а потім запорізькі козаки боронили рідний край, заселяли велетенські степові простори. В одному з перших художніх творів Київської Русі “Слові о полку Ігореві” невідомий автор відтворив прикмети нашої землі. Вирушаючи “на землю Половецьку, за землю Руську”, князь Ігор із своєю дружиною проходив донецькими степами, щоб “…шоломом пити воду з Дону”. Там, де закінчуються донецькі степи, на шляху до Дону, […]...
- Художній дивосвіт Катерини Білокур Багата українська земля на славних жінок. Невмирущу та божественну енергію несуть справжні Берегині. Серед них ім’я народної художниці Катерини Білокур. Чарівна природа рідного села Богданівки, що на Київщині, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Захоплює нас одержимість цієї жінки. Вона самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, травиночкою, гілкою і стовбуром дерева, кольоровою гамою сутінків і світань, художниця у природи навчається поєднувати […]...
- Дивосвіт Василя Скуратівського Не можу не написати про чарівну книжку “Святвечір”, якою користуюсь досить часто. Це моя помічниця. Автор двотомника – відомий український письменник, етнограф Василь Скуратівський. До книжки увійшло понад сто грунтовних описів свят та обрядів. Оповіді автора написані образною мовою, пересипані піснями, прислів’ями, приказками. Навіть оформлена книга досить вдало: вся обкладинка обрамлена українським орнаментом, а в центрі обкладинки, наче у вікні під Різдво, – три свічечки і рушники, й колосся житнє… […]...
- Дивосвіт І. Калинець Дивосвіт Вірші І. Калинця вирізняються серед вивчених раніше творів специфічним синтаксисом і, відповідно, пунктуацією. Відсутність розділових знаків, своєрідний поділ на строфи створюють індивідуально-авторський, неповторний ритм цієї поезії. Стежечка Ходім зі мною Стежечко Обережно Не зачепися за камінець Переступи соломку І під спориш не ховайся Все одно бачу а там За городом Ого як ти виросла Сама біжиш Через струмок перескакуєш Батіжком по пилюці цвяхуєш За суницею збочуєш Топчеш горох при […]...
- Художній дивосвіт – поруч Колись давно Харківщину називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих рік нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Чула ця земля стогін і плач” клич бойових сурм і тупіт звихрених козацьких коней. Перелила свою зажуру й ніжність кришталеві мелодії диво-пісень, що забриніли у віщих струнах сивих кобзарів. Народила світові багатодітну сім’ю яскравих художніх талантів, що […]...
- Художній дивосвіт – поруч, або Як написати твір за літературою рідного краю Цікаво, а ви задумувались коли-небудь над тим, що для вас значить рідний край? Що це: місце, звідки хочеться скоріше втекти, щоб не бачити кожної зими чорного снігу, а влітку не знемагати від спеки, бо у ставку попередихали усі риби, і жаби перестали навіть кумкати – “чудова” екологія; або це місце, до якого ви все ж таки повертаєтесь знову і знову. З туристичних походів, з будинків відпочинку, навіть з поїздок за […]...
- Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч Колись цей край називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих річок нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Тут все кінчалось. Тут був край землі. Тут і великі роси, і малі Однаково вкраїнцями були, У смерті і життя ходили скраю, – пише у вірші “Слобожанщина” сучасна харківська поетеса Олександра Ковальова, художньо осмислюючи історію рідного краю. […]...
- Дитячий дивосвіт в оповіданні Герберта Веллса “Чарівна крамниця” На світі існує чимало чудес і див – Фароський маяк, Александр ій-ська бібліотека, сади Семіраміди та інше. Нам здається, що до цих споруд, уславлених у давнину, можна додати дитину – адже її дивосвіт, уявлення про реальний світ є неповторними і унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у сірих фарбах. Саме про цей урок сприйняття життя як чарівного свята, який маленький хлопчик […]...
- З дитинства: дощ Голобородько Я уплетений весь до нитки У зелене волосся дощу, Вплетена дорога до батьківської хати, вплетена хата на горі, як зелений птах, Уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою, Уплетена річка, наче блакитна стрічка в Дівочу косу, Уплетена череда корів, що спочивають на Тирлі. А хмара все плете зелене і холодне волосся дощу. Але усім тепло, Усі знають: дощ перестане, І хто напасеться, хто набігається, Хто нахитається, Хто насидиться на горі, […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах III варіант Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити літній […]...
- Аналіз казки Комора сонця Пришвіна М. М “Комора сонця” – казка-минуле. Цілком реальні діти відправляються в цілком реальну подорож – за журавлиною. Але їм доводиться зіштовхуватися з одушевленими силами природи – як прихильно настроєними, так і ворожими. Пришвін – великий знавець і аматор природи. Він поетично описує пробудження весняної природи, голосу птахів і звірів, що зливаються в єдиний чарівний хор Природа – теж діюча особа в казці-минулому. Пришвін дуже уважний до дітей. Він з м’яким гумором і […]...
- Етюд. Краса поетичного слова Багатьом людям подарував Шевченко цілющий промінь поезії. Його іскра завжди освітлює найзаповітніший куточок серця – куточок прекрасного. Люди не в змозі забути прекрасних рядків Шевченка, звернених до сучасника: Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої! Коли доброї жаль, боже, То дай злої, злої! Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити… Життя іде розміреним кроком назустріч сонцю. […]...
- Поезія М. Рильського “Перед грозою” Літературне життя М. Рильського тривало близько п’ятдесяти років. Поет залишив нам багато цікавих, проникливих, чутливих віршів. Тема природи близька поетові. Він спостерігає та розуміє найменші зміни у ній і передає їх у своїй поезії. Вірш “Перед грозою” переносить нас у пізню весну, коли вже відцвіли дерева, осипалися пелюстки, а все навкруги жадає вологи, дощу. І ось з’являється ознака того, що скоро цей дощ розпочнеться: “землю ластівка черкає”. Усім відомо, що […]...
- Довгоочікувана дощова симфонія С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Довгоочікувана дощова симфонія Максим Тадейович Рильський – відомий український поет, учений, перекладач. А ще, на моє переконання, він не просто поет, а художник слова. Особливо це відчуваєш, коли читаєш його твори про природу. Перед очима постають цілі картини, які відображають те, про що пише поет. Коли я ознайомилася […]...
- Дажбог Стародавні слов’яни вважали Сонце, Блискавицю і Вогонь – два небесних полум’я і одне земне – рідними братами, синами Неба і Землі. Бога Сонця називають Дажбогом – богом, який дає всі блага. Тому Дажбог втілює першу частину міфологічного протиставлення: Доля – Недоля. Слов’яни дуже любили Сонце. Воно щезає ввечері, начебто приборкане рукою Смерті, і постійно кожного ранку знову з’являється в усьому своєму блиску та величі. Ось чому Сонце сприймалось і як […]...
- Храм природи Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками “Андрійко-говорійко”, “Мак”, “Літній ранок”, “Ластівка біля вікна” та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші “Грім” письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. Ми бачимо, що образ грому в постійному русі, в змінах. Він “натрусив […]...
- Наші предки, якими я їх уявляю Давніх русичів я уявляю міцними, кремезними, з орлиним поглядом. Ходили вони статечно, з гідністю тримаючи голову. Хода була некваплива, тиха, вони сторожко дослухалися до всіх довколишніх звуків: ворог міг з’явитися будь-якої миті. І взагалі, слід пам’ятати, що тоді мирного часу майже не існувало. Якщо й були хвилини радощів на честь якоїсь події чи свята, то все одно мали бути ті, хто пильнував за спокоєм своєї общини чи навіть просто своєї […]...
- Народні обряди Народні обряди В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Важко уявити Різдво без куті, Великдень – без писанки, Святу Трійцю – без клечання. Кутя – символ урожаю, писанка – народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів. Ці ритуали виникли на зорі людства, були тісно пов’язані з міфологією, трудовою діяльністю людини. Існували спеціальні обряди, пов’язані із землеробством, мисливством, рибальством. Усі вони супроводжувалися піснями, танцями, […]...
- Відповіді на білет № 5 ДПА-2013 9 клас “Світова література” 1. Охарактеризуйте романтизм як напрям у літературі та мистецтві. Романтизм – напрям у мистецтві та літературі, що виник наприкінці 18 століття в Німеччині та поширився по Європі та Америці. Ознаки романтизму: – Підкреслена увага до людської особистості, індивідуальності, внутрішнього світу людини. – Зображення виняткового характуру в виняткових обставинах, сильної, бунтарської особистості, непримиренної зі світом. Це людина не лише вільна духом, а ще цілком особлива та незвичайна. Найчастіше це одинак, якого […]...
- Розкрийте ідею жертовності та стійкості в трагедії Есхіла “Прометей закутий’. Поясніть суть поняття “прометеїзм” Головний герой трагедії античного драматурга Есхіла “Прометей закутий” – це титан Прометей. Сюжет базується на давньогрецькій міфології. В основі сюжету – конфлікт Прометея з верховним богом Зевсом. Прометей, наперекір волі Зевса, прийшов на допомогу людям. Він навчив їх користуватися вогнем, приручати тварин, будувати кораблі, знаходити корисні копалини. Прометей дав людям письмо, навчив рахувати числа. Це викликало гнев Зевса, який сподівався тримати людей безпорадними, у пітьмі та невігластві, голодними та голими. […]...
- Гімн природі Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш “Гаї шумлять…”, в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари: Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Відтворюючи красу рідного краю, П. Тичина викликає в нашій уяві дзвін, думки: Гей, дзвін гуде – Іздалеку. […]...
- Чим цікавий образ Прометея за трагедією Есхіла “Прометей прикутий”? У відповідності до змісту трагедії Есхіла “Прометей прикутий” один з давньогрецьких титанів Прометей був прикутий богом вогню Гефестом всім своїм тілом до гори за вказівкою Зевса. Ноги, руки і плечі Прометея були заковані в кайдани, в його груди був вбитий залізний клин. Йдучи геть, Гефест закликав Прометея самого помислити, як же йому вибратися з цієї ситуації, адже Прометей є Промислителем. Але Прометей не може не тільки вибратися, він ще не […]...
- Соняшник Соняшник Серпень називають у народі вершиною літа. Зріють хліба. Під променем гарячого сонця посвітлішали поля. Король серпневого поля – соняшник. Це посланець сонця. Його знайдеш усюди: на полі, у городі, на подвір’ї. Соняшник, мабуть, єдина квітка, що поєднує в собі красу і користь. Рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою голівкою. А якщо зазирнути під пелюстки, то побачиш чорні клітинки. Саме ці маленькі клітинки і приносять стільки користі людині. Соняшники […]...
- План і відповіді до теми по літературі: Мій улюблений міфологічний герой Подвиги Геракла. Виконуючи волю богів, Геракл за наказами царя Еврисфея вчинив дванадцять подвигів, які були б не під силу нікому з людей. Вчинивши ці подвиги, герой вбивав звірів, які шкодили людям. Важкий подвиг Геракла. . Міфи давніх слов’ян. Загальне в міфології різних народів. Міфологія, звичаї і повір’я давніх слов’ян. Причини популярності образу Прометея. Прославляння цивілізації в міфі у Прометея. Поява міфів у богах і героях в Давній Греції. Велич подвигу […]...
- МІФ БЕРЕГИНЯ Йшли і йшли люди до Сварога та Берегині зранку й до вечора: подивитися на хатину, на піч і жорна, скуштувати того дива, що хлібом зветься й схоже на Сонце. І нічого не таїв од людей Сварог, все показував і пригощав хлібом. Їли вони той хліб і казали: “Хочемо й ми піч мати та хліб пекти”. І казав їм Сварог: “Спочатку кутини будуйте, виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в […]...
- Гайявата – мудрий вождь індіанців Майже у кожного народу є міф про Спасителя – людину, яка прийшла, щоб навчити мудрості та багатьох умінь, конче потрібних людству, щоб не зникнути з лиця Землі. Я читав, що католицькі ченці, що йшли слідами конкістадорів “рятувати душі” поневолених індіанців, були спантеличені цими міфами, такими схожими на біблійні, проте зовсім іншими. У північних індіанців теж були такі легенди, хоч їхнього героя у кожному племені звали інакше: за тамтешніми звичаями у […]...
- ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Тема. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Варіант 1 1. Ліричний герой поезії В. Забіли “Соловей” звертається до солов’я з проханням, щоб птах… А Підбадьорив його. Б Не додав жалю. В Оспівав красу земну. Г Ощасливлював тих, кому не поталанило в житті. 2. Солов’їний спів у творі В. Забіли “Соловей” порівнюється… А Із грою. Б Щебетанням […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і тукани взором днища світу”, – сказав про Богдана – Ігоря Антонича Дмитро Павлнчко. Творчість Антонича – цілісний, складний і цікавий світ інтелектуала, котрий за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші […]...
- Веселка – твір-опис явища природи Веселка Веселка – одне із самих дивних явищ природи. Над сутністю цього явища люди замислювалися здавна. Веселка є супутницею дощу. Час її появи залежить від переміщення хмари, що дає зливові опади. Веселка може виникнути як перед дощем, так і в процесі випадання опадів або по закінченні процесу Що таке веселка? Звичайно веселка являє собою кольорову дугу з кутовим радіусом 42°. Дуга проглядається на тлі дощової завіси або смуг падіння дощу, […]...
- Підготовка до виставки Підготовка до виставки Мій друг Василько ще в третьому класі захопився випилюванням фігурок з дерева. А навчив його батько. Я теж зацікавився, думав, що швидко така краса робиться. Але не все так видалося легко. Спочатку треба знайти відповідну дощечку, нанести на неї малюнок, що сподобався. Потім помалу за допомогою пилки зменшувати об’єм дощечки. Для цього береться найтонша пилочка, обводиться по ескізу. Ось і готовий каркас іграшки. Необхідно подбати про краї […]...
- У літньому лісі У літньому лісі Особливо гарний літній ліс вранці. У ньому стільки сонця, що аж очам лоскітно! А всі дерева, кущі, трава густо прошиті золотими нитками сонячних променів. Листя з краплями роси міниться різними барвами. А серед дерев та чагарників сховалося невеличке озерце. Дивишся на воду – дзеркало, та й годі! Черемха та очерет густо оточили озеро, наче сховавши його від сторонніх очей. Милуєшся лісом і здається, що потрапив у казкову […]...
- Хто ми й куди йдемо – Велесова книга “Хто ми й куди йдемо” “Я присвячую цю книгу Богу Велесу, вищій силі, яка нас захищає”. Ця присвята на дощечці 2 невипадкова, тому що Бога Велеса слов’яни вважали своїм заступником у господарській діяльності: він навчив їх розводити худобу та обробляти землю. На дощечках 1, 2А, 4Г “Велесової книги” описані події, які відбувалися на території Русі – у степах від Карпат до Дону та у Криму. Книга розкриває суспільний устрій слов’янських […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах ІІ Варіант Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима картину […]...
Categories: Твори на різні теми