Давня українська література

9 клас

ІІ. Старе українське письменство

Давня українська література

Література XIV – XV ст.

Період переписування давніх творів та укладання книг-зводів.

Оригінальна література: послання, повчання митрополита Фотія, Григорія Цяблака, Перекладна література з грецької, сербської, болгарської мов, наприклад, сербська повість “Александрія”.

Період кінця XV – початку XVII ст. вважається Першим українським Відродженням. Особливістю українського Ренесансу є те, що він мав значно більше поширення у суспільно – культурному житті, ніж у мистецтві, літературі.

Це період організації церковно-освітніх товариств, шкіл з викладанням староукраїнською мовою.

Розпочалося книгодрукування. Створюються і рукописні книги. Розвивається мовознавство.

У зв’язку зі створенням так званої уніатської церкви особливого значення набула полемічна література. Полеміка гостра суперечка під час обговорення, з’ясування яких-небудь проблем, питань.

Полемічна література кінця XVI початку XVII ст. являла собою публіцистичну дискусію між прихильниками й противниками унії.

– Іван Вишенський “Послання до єпископів”;

– Петро Скарга “Про єдність церкви Божої”;

– Герасим Смотрицький “Ключ царства небесного” ;

– Василь Острозький “Книжиця” ;

– Стефан Зизаній “Казання св. Кирила…” ;

– Христофор Філарет “Апокрисис” ;

– Захарій Копистецький “Палінодія, або Книга оборони” та інші.

Українське бароко виникає на межі XVI XVII ст. і розвивається протягом двох віків.

Бароко стиль в архітектурі й мистецтві, для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність; метою є справити сильне враження, викликати зворушення, хвилювання.

Характерні риси українського бароко:

– духовні складники переважають над світськими;

– широко задіюються антично-міфологічні образи: релігійна лірика перебуває під охороною давньогрецьких муз, Пресвята Діва часом ототожнюється з Діаною, хрест порівнюється з тризубом Нептуна тощо;

– співіснують два гатунки стилю: “високе” бароко і “низове” .

Жанри українського бароко:

– полемічна література ;

– “низькі” комедійно-гумористичні жанри ;

– “середні”, “вищі” жанри ;

– епіграматична поезія ; ораторська проза ;

– емблематична література, ;

– історико-мемуарна проза ; пісенно-інтимна лірика.

Панегірик – жанр ораторської і поетичної творчості, своєрідний гімн на честь певної особи.

Епіграма – коротенький злободенний сатиричний вірш, спрямований проти якоїсь особи чи негативного суспільного явища.

Визначні представники українського бароко:

Іван Вишенський письменник-полеміст, автор трактатів, і послань; представники проповідницької прози Мелетій Смотрицький, Іоанникій Галятович, Лазар Баранович. Дмитро Тугітало та ін.;

Проза

Мелетій Смотрицький

Творча спадщина: “Граматика словенська”, “Тренос, або Плач єдиної святої Вселенської апостольської східної церкви” .

Ідея твору: українець буде щасливим, якщо житиме за Божими заповідями, буде вірним рідному краєві.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Давня українська література

Categories: Твори на різні теми