Ставлення до людей:
“Он эту искру разумом зовет
И с этой искрой скот скотом живет”.
Думка Господа:
“Таким, как ты, я никогда не враг.
Из духов отрицанья ты всех менее
Бывал мне в тягость, плут и весельчак”.
Перевтілення:
“Забавный пудель. И притом – огонь.
Живой такой, понятливый и бойкий”.
Про себе:
“Я дух, всегда привыкший отрицать.
И с основаньем: ничего не надо.
Нет в мире вещи, стоящей пощады,
Творенье не годится никуда.
Итак, я то, что ваша мысль связала
С понятьем разрушенья, зла, вреда.
Вот прирожденное мое начало,
Моя среда”.
“Я – части часть, которая была
Когда-то всем и свет произвела”.
Про свої справи, зло:
“Я донимал мир землетрясеньем,
Пожарами лесов и наводненьем”.
“Не завладей я областью огня,
Местечка не нашлось бы для меня”.
Про свій одяг:
“Из кармазина с золотою ниткой
Камзол в обтяжку, на плечах накидка,
На шляпе петушиное перо.
А сбоку шпага с выгнутым эфесом”.
Про себе:
“Я не всеведущ, я лишь искушен”.
Фауст про нечесність Мефістофеля:
“Ты пищу дашь, не сытную ничуть.
Дашь золото, которое, как ртуть,
Меж пальцев растекается; зазнобу,
Которая, упав к тебе на грудь,
Уж норовит к другому ушмыгнуть.
Дашь талью карт, с которой, как ни пробуй,
Игра вничью и выигрыш не в счет;
Дашь упоенье славой, дашь почет,
Успех, недолговечней метеора;
И дерево такой породы спорой,
Что круглый год день вянет, день цветет”.
10. Про перетворення:
“Меняется и бес,
Арктический фантом не в моде,
Когтей ты не найдешь в заводе,
Рога исчезли, хвост исчез”.
11.Про своє ім’я:
“Хоть в мифологию оно
Давным-давно занесено,
Но стало выражать презренье…”
12. Про невміння:
“Я книгу изучил до точки,
И все ж, представь, ни в зуб тыкнуть.
Согласие противоречий
Для головы моей овечьей
Непроницаемая муть”.
13. Характеристика:
“Его коварный, острый взор.
Он так насмешлив и хитер.
И ни во что людей не ставит”.





Related posts:
- Цитатна характеристика образу Цахеса Но зареготав”. Бачення інших людей: “Він був невеличкий на зріст, але тендітної постави, з приємними рисами обличчя і найкращими в світі кучерями. До того ж, він показав себе прегарним їздцем, бо скочив з коня так спритно, з такою гідністю, ніби найкращий стаєнний нашого князя”. Думка Моша Терпіна: “Обдарований, надзвичайно здібний юнак”, “Він, напевне, князівської крові, а можливо, що й королівський син”. Мета приїзду: “Прибув до нашого університету і має намір […]...
- Цитатна характеристика образу Фауста Бог впевнений у ньому: “Он мой раб…” “Он служит мне, И это налицо, И выбьется из мрака мне в угоду”. Характеристика Мефістофеля: “Странно, этот эскулап Справляет вам повинность божью. И чем он сыт, Никто не знает тоже. Он рвется в бой, и любит брать преграды, И видит цель, манящую вдали, И требует у неба звезд в награду, И лучших наслаждений у земли”. Невіра в свої сили: “Однако я при этом […]...
- Цитатна характеристика образу Маргарити Характеристика Фауста: “Я в жизни не видел подобной. Как неиспорченно-чиста И как насмешливо-беззлобна Багрянец губ, румянец щек, – Я их вовеки не забуду! Несмело покосилась вбок, Потупив взор, – какое чудо! А как ответила впопад! Нет, это прелесть, это клад!” “Ей исповедаться нет причины, Она, как дети малые невинна”. Слова Мефістофеля: “У меня над нею власти нет”. Про вік: “Ей более 14 лет”. Думки Маргарити: “Что толку в красоте природной […]...
- Цитатна характеристика до образу Шерлока Холмса Портрет героя: “Сама його зовнішність неминуче привертала увагу всіх, хто його бачив. Маючи понад шість футів зросту, він був надміру худий, через що здавався значно вищим. Погляд у нього був гострий і пронизливий, за винятком тих періодів апатії, про які вже відомо, а тонкий орлиний ніс надав його обличчю жвавості й рішучості. Випнуте квадратне підборіддя також свідчило про те, що він людина рішуча. Його руки завжди були в чорнилі й […]...
- Цитатна характеристика до образу Тараса Бульби Опис зовнішності: ” … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…”; “… посивілою в козацьких справах головою”. Порівняння: “і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю”. У скруті: “…і заплакав старий кремезний козак”. Запальний: “старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився”. Переваги: “Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, […]...
- Характеристика образу Мефістофеля з роману Фауст Мефістофель – один з центральних персонажів трагедії – в смисловому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, утілює той світ нечистої, “диявольської” сили, з якою Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Проте М. утілює і “зло” як витік протиріччя, початок занепокоєння, незадоволення, як спонукання до дії. В той же час з М. зв’язується заперечення усього відсталого, фальшивого в громадських встановленнях і в думках людей, […]...
- Цитатна характеристика до образу Толька із твору Анатолія Дімарова “Блакитна дитина” Жвава дитина, яку часто вважають хуліганом, із яскравою уявою: “Адже коли б оце блакитна дитина залетіла б багато-багато років тому в наш п’ятий “Б” клас, вона не вирвалася б звідти живцем. А якщо й вирвалася б, то з обдертими крилами. І найбільше отого блакитного пір’я, звичайно ж, лишилося б у моїх кишенях”. Совісний: “Увесь той день, до пізньої ночі, не давала мені спокою ота блакитна дитина. І я врешті-решт зрозумів, […]...
- Цитатна характеристика до образу Деві – головного героя твору Джеймса Олдріджа “Останній дюйм” Деві – головний герой оповідання Джеймса Олдріджа, який протягом усього твору постає перед нами персонажем, який змінюється, розкриває свою душу та являє світові свої справді вражаючі моральні якості. За допомогою цитат я б хотіла більше охарактеризувати цього видатного хлопчину: Хлопчик обділений увагою, материнською турботою та батьківською опікою, а батько вважає приблизно так: “…десятирiчного сина, що народився надто пiзно i, – Бен розумiв десь у глибинi душi, – чужого їм обом, […]...
- Цитатна характеристика діда з повісті “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха В автобіографічній повісті “Гуси-лебеді летять” Михайло Стельмах відкрив перед нами спогади власного дитинства. Він згадує маленьке село, своїх друзів та рідних. З особливою приязню говорить Стельмах і про своїх діда й бабу. Автор розповідає, що його дід народився кріпаком, побрався вже вільним та все життя працював, щоб викупити землю “та й продав за них свою силу й роки”. Для маленького Михайлика дід був уособленням життєвої мудрості та досвіду. Автор згадує […]...
- Характеристика образів твору “Лісова пісня”. Цитатна характеристика Лукаша та Мавки Чарівний, казковий світ розкривається перед читачем у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Цікавим він постає не тільки з боку композиційної побудови, а насамперед багатошаровим смисловим навантаженням. Багатьох філософських питань торкаються головні герої протягом усього дійства. Тут можна зазначити конфлікт добра та зла, і питання творчої особистості в умовах реального життя, і питання конфлікту людини та природи, проблему існування згідно з природними схильностями, і звичайно ж, питання любові – як незвичайної […]...
- Характеристика твору “Дорогою ціною”. Цитатна характеристика героїв – Остапа, Соломії та Івана Котигорошка Важке життя українського селянства не раз було відтворено на сторінках видатних письменників, адже ця тема продовжувала хвилювати усіх небайдужих до страждань України. Михайло Коцюбинський у своєму творі “Дорогою ціною” детально зобразив той відчай та поневіряння селян у своїх спробах знайти кращої долі, втікаючи з рідної землі, де панували жорстокі та агресивні експлуататори-самодури. Центральні образи повісті – Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали […]...
- Цитатна характеристика на тему: “Ставлення до Різдва героїв твору Діккенса “Різдвяна історія” Збирачі коштів для бідних: ” У ці дні нестаток відчувається особливо гостро, а достаток дає багато радості”. Рудокопи: “Усі вони були одягнені по-святковому”. Охоронці маяка: “Розпалили вогонь, потиснули один одному руки, побажали один одному веселого свята”. Клерк і його сім’я: “Усі тут були щасливі, задоволені один одним, раді святу, вдячні долі”. Фред: “Я вірю, що Різдво приносить мені добро і буде приносити. Хай живе Різдво!” Тайні Тім: “Добре, що мене […]...
- Цитатна характеристика Евгения Онегина Статок: “Наследник всех своих родных”. Характер: “молодой повеса”. Дитинство: “Служив отлично-благородно, Долгами жил его отец, Давал три бала ежегодно И промотался наконец. Судьба Евгения хранила: Сперва Madame за ним ходила, Потом Monsieur ее сменил. Ребенок был резов, но мил. … Француз убогий, Чтоб не измучилось дитя, Учил его всему шутя, Не докучал моралью строгой, Слегка за шалости бранил И в Летний сад гулять водил”. Освіта: “Он по-французски совершенно Мог изъясняться […]...
- Парадоксальність образу Мефістофеля Я – тої сили часть, Що робить лиш добро, бажаючи лиш того. Й. В. Гете Я раніше вважала, що диявол – нечиста сила – уособлює в собі лише нега тивне. Проте, прочитавши філософську трагедією Гете “Фауст”, з подивом для себе відкрила зовсім іншого диявола – Мефістофеля. Ім’я Мефістофеля складається з двох давньоєврейських слів: “Мефіз” – руйнівник і “Тофель” – обманщик. Це одне з численних імен диявола. Завдання Мефістофеля – спокусити […]...
- Цитатна характеристика Скруджа , хитрий та прикрий, скрипів”. “Він жив у тій домівці, що колись належала його покійному товаришу. Це був ряд темних кімнат у здоровенному домі, що стояв у самому кінці маленького двора, де йому було дуже тісно” “Холодний іній лежав у Скруджа на голові, на бровах, на сухім підборідді. Скрудж всюди носив із собою той холод; в найгарячіші дні він морозив ним свою контору і не давав їй нагрітися хоч би […]...
- Цитатна характеристика головного героя твору “Фауст” Безпідставні докори Фауста самому собі : “Корить себя решительно вам нечем. Скорей была заслуга ваша в том, Что вы воспользовались целиком Уменьем, к вам от старших перешедшим”. Дві душі Фауста: “Так две души живут во мне, И обе не в ладах друг с другом. Одна, как страсть любви, пылка И жадно льнет к земле всецело, Другая вся за облака Так и рванулась бы из тела”. Байдужий до влади: “Мне б […]...
- Цитатна характеристика Енея з поеми І. Котляревського “Енеїда” Еней – центральний персонаж травестійно-бурлескної за жанром поеми І. Котляревського. Увесь сюжет “Енеїди” побудований на мандрах Енея просторами морів та перевдягнутої в українське “вбрання” Італії. У традиції тогочасної літератури було типізоване зображення героїв, тому ми не знайдемо надто індивідуальних рис чи глибокої психологічності образу Енея. З тесту поеми ми дізнаємося про Енея, що він був енергійний хлопець, досить легковажний та пристрасний, справжній вояка, що бере від життя все, незважаючи на […]...
- Цитатна характеристика Оксани в поемі “Гайдамаки” Т. Шевченка Оксана – героїня поеми “Гайдамаки” українського класика Тараса Шевченка. Ця дівчина прекрасна, як зоря, дуже ніжна та сердешна. Вона здатна на велике кохання, хоч вибрала звичайного “сіромаху” Ярему, а сама – донька титаря, тобто, заможного селянина. Різниця у матеріальному становищі Оксану не мучить. Для неї існують тільки почуття. “Попід гаєм, мов ласочка, Крадеться Оксана. Забув; побіг; обнялися. “Серце!” – та й зомліли. Довго-довго тiлько – “серце”, Та й знову нiмiли. […]...
- Цитатна характеристика Марусі Чурай та героїв поеми Маруся Чурай – головна героїня поеми Ліни Костенко. Це горда та обдарована дівчина, мешканка Полтави часу Гетьманщини, яка складає пісні для козацтва. Її обранець – Гриць Бобренко, який виріс без батька, теж козак… “Я ж лицаря чекаю, козака…” – каже романтична та запальна Маруся про коханого, наділяючи його найкращими властивостями, яких він і сам не має. Вона проводжає його до походу, як найвірніша дружина. “Нема ж бо слави у дому […]...
- Цитатна характеристика Бертольда та поета з “Давньої казки” Лесі Українки Бертольдо та поет – це герої поеми “Давня казка” знаменитої поетеси Лесі Українки. Бертольдо – лицар, вояка, ясновельможний пан та володар краю, де проживає поет. А поет – просто людина: “Тільки мав талан до віршів Не позичений, а власний. На обличчі у поета Не цвіла урода гожа, Хоч не був він теж поганий, – От собі – людина божа!…” Люди полюбляли поета за його добрий хист, талан та науку, яку […]...
- Головні герої повісті “Конотопська відьма” – цитатна характеристика “Конотопська відьма” – сатирично-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка, в якій у зневажливо перебільшеному вигляді показане життя козацької верхівки ХVІІІ ст. Автор розкриває усі вади тогочасного суспільного устрою, події у повісті практично що перетворився на фарс, де честь і совість вже не грають ніякої ролі, де високі посади отримуються не за здібностями, а в якості спадщини. Письменник вважає, що славне минуле часів Запорізької Січі було забуто, а лінощі, інтриги, недолугість козацьких старшин […]...
- Роль Мефістофеля в пошуках сенсу буття Фауста Творчість Гете віддзеркалила найважливіші тенденції і протиріччя епохи. У підсумковому філософському Творі-трагедії “Фауст” митець виклав свої роздуми про сенс життя, який він вбачав у діяннях в ім’я людини. Трагедія відкривається “Прологом на небі”, де зіштовхуються два філософських погляди на сенс людського буття. Суперечка Бога з Мефістофелем про гідність людини, про її можливості та сенс існування закінчуються згодою Господа на експеримент, який Мефістофель збирається провести з доктором Фаустом. Оптимістичний погляд Бога, […]...
- Протистояння Фауста і Мефістофеля У основу твору “Фауст” покладено народну книжку про Фауста, що з’явилася у XVI столітті. До цього сюжету неодноразово зверталися й раніше, але тільки Гете створив новаторський за формою й духом твір. Над “Фаустом” митець працював фактично впродовж усього життя. Близько 1773 року з’явився первісний варіант трагедії, так званий “Прафауст”. До роботи над цим твором поет повертається 1778 року в Італії. У 1797-1801 pp. складається остаточний його сюжет, створюються сцени “За […]...
- Характеристика образу Елен Безухова в романі “Війна і Мир” У той час як П’єр йде по Москві під конвоєм французьких улан; у той час як Наташа, викинувши з підведення майно всієї сім’ї, опускається на коліна перед пораненим князем Андрієм; в той час як по палаючій Москві скачуть солдати Мюрата і похмурий Наполеон сидить у Кремлі, – ніщо не змінилося в житті петербурзького світла, тільки “з великим запалом, ніж коли-небудь, йшла складна боротьба партій… заглушається, як завжди, трубеніем придворних трутнів”. […]...
- Образ Мефістофеля в трагедії Й. В. Гете “Фауст” “Фауст” – найвище досягнення Гете. Легенда про доктора Фауста, ученого-чорнокнижника, виникла ще в XVI столітті. Розповіді про доктора Фауста, що зміг навіть викликати з небуття Єлену Прекрасну, оспівану Гомером, були над звичайно популярні в народі. Однак Гете, переосмисливши відомий сюжет, сповнює цю легенду глибоким філософським і символічним змістом, створивши один з найвизначніших творів світової літератури. Зав’язку конфлікту автор подає вже у “Пролозі на небесах”: об’єкт парі між Богом і Мефістофелем […]...
- Характеристика образу Роксоляни М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Характеристика образу Роксоляни “…У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, у єгиптян – Клеопатра, у французів Жанна Д’Арк… у нас – Роксолана”, – так сказав про героїню повісті О. Назарука П. Загребельний. З такою високою оцінкою постаті Роксолани важко не погодитися. Але щоб донести до читача цю думку, будь-якому митцю знадобляться не абиякі здібності. Назарук зі своїм завданням […]...
- Шинель характеристика образу Башмачкина Акакія Акакиевича Башмачкин Акакій Акакиевич – центральний персонаж повести про зниклу шинель, “вічний титульний радник” , “Маленький чоловічок з лисиною на лобі”, трохи більше п’ятдесяти років, служить переписувачем паперів “в одному департаменті”. У основу сюжету покладений повністю переосмислений анекдот про чиновника, який довго копив на рушниці, втратив його під час першого ж полювання, захворів і помер би, якби товариші по службі не зібрали по підписці гроші на нову рушницю. Образ А. А. […]...
- Характеристика образу Фауста Образ Фауста захоплював не тільки Гете, але й багатьох інших письменників. Але саме Гете зміг найбільш філософськи підійти до розкриття особистості Фауста. Образ Фауста – не витвір уяви автора. Існував в Середньовіччі його прототип – доктор Фауст, який був відомий як вчений і маг. Гете ускладнив цей образ, вклавши в уста героя багато своїх ідей. Ім’я Фауст у перекладі означає “щасливий”. Та чи був щасливим герой геніального автора? Він пройшов […]...
- Характеристика образу Ноздрева Ноздрев – молодецький 35-річний “балакун, гуляла, лихач”; третій по рахунку поміщик, з яким Чичиков затіває торг про мертві душі. Знайомство відбувається в 1-ій главі, на обіді у Прокурора; поновлюється випадково – в корчмі. Чичиков спрямовується від Коробочки до Собакевичу. Ноздрев, у свою чергу, разом з “зятем Межуевым” повертається з ярмарку, де пропіл і програв все, аж до екіпажа. Н. негайно заманює Чичикова до себе в маєток, попутно атестувавши Собакевича “жидомором”, […]...
- Характеристика образу Олени Ляуфер Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. Вона читає серйозні книги, розмовляє з молодими людьми про “соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання […]...
- Характеристика алегоричного образу коня Шептала в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” В короткому оповіданні “Білий кінь Шептало” Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження. Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини – неординарної, особливої… Таку людину часто називають “білою вороною”. І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на […]...
- Характеристика образу Гобсека в повісті О. Бальзака “Гобсек” Оноре де Бальзак був майстром слова і неабияким знавцем людської сутності. Кожен його літературний образ – це типовий представник якоїсь соціальної групи людей. Письменник вважав, що характер людини формується під впливом оточення. Герої Бальзака – люди далеко не ідеальні. Автор правдиво зображує їх пороки, хоча відкрито не засуджує. Гобсек з однойменної повісті – неоднозначний образ. Він – лихвар, який знає багато таємниць своїх клієнтів. Бачачи на що здатні люди заради […]...
- Характеристика образу отця Василя в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті змальовані й негативні персонажі. Уже з перших сторінок ми довідуємося про отця Василя. Спочатку про нього говорять інші персонажі. Так, дяк Запорожець різко негативно характеризує попа. Поступово перед читачами розкривається натура цієї людини. Отець Василь лицемірний, грубий у ставленні до людей, розпусний, боягузливий. Негативне ставлення викликає в читача опис зовнішності отця Василя. Він “лютий, як звір”, “блідий, як глина, очі зеленяві, злісні”, не розмовляє, а шипить. Нетактовно, презирливо […]...
- Ревізор характеристика образу Городничий Городничий – другий за значимістю персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скачи, ні до якої держави не доїдеш”. Таке “серединне” місто повинне служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-ник-Дмухановский – втілювати собою тип “городничого взагалі”. Згідно гоголевским “Зауваженням для рр. акторів”, Г. що “вже постарів на службі і дуже не безглузда, по-своєму, людина. Риси обличчя його грубі і жорсткі, як у всякого, що розпочав важку службу […]...
- Характеристика образу Стефана Лієвича – “нової людини” Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутньою. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів приснячепо саме цьому питанню, а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця дає відповідь хай і епізодичним, але важливим образом Стефана Лієвича. Це студент-медик, який приїхав на канікули додому і познайомився з Оленою Ляуфер та іншими […]...
- Роль Мефістофеля в духовних шуканнях Фауста Йоганн Вольфган Гете вважається основоположником німецької літератури нового часу. Ця всебічно обдарована людина залишила помітний слід у світовій літературі і науці. Творчість Гете є гідним віддзеркаленням найважливіших тенденцій і протиріч тієї епохи. Трагедія “Фауст” є підсумковим твором Гете, в якому автор виклав свої думки щодо сенсу людського життя. “Фауст” – це пристрасне уславлення потягу людства до знань та істини. За думкою Гете, сенс людського життя полягає у невтомній діяльності заради […]...
- Мертві душі характеристика образу Манілова Манілов – “солодкий” сентиментальний поміщик; перший, до кого спрямовується Чичиков в надії придбати мертві душі. Персонаж, “зібраний” з уламків літературних штампів; пов’язаний з водевільно-комедійним типом жалісного “карамзиниста”; з мольеровским типом “безглуздого дворянина” та ін. Крізь численні літературні маски в образі М. просвічує маска соціальна. У його портреті, в малюнку його поведінки, навіть у віці можуть бути пізнані риси “сентиментального”, душевного і порожнього государя Олександра I останніх років його правління, що […]...
- Характеристика образу Тетяни в повісті “Талант” С. Васильченко З великою душевною теплотою створений образ головної героїні – Тетяни. Вперше ми зустрічаємо її у IV розділі твору, коли молода вчителька прийшла до Андрія Марковича по книжки. Вона життєрадісна, енергійна, закохана в пісню. Дівчина має чудовий голос, наділена великими акторськими здібностями і мріє стати артисткою, грати у справжньому театрі. Портретною характеристикою Тетяни автор виявляє своє ставлення до персонажа: “На мене пильно дивилися цікаві очі. Великі, довірливі, карі. Ці очі зразу […]...
- Характеристика образу Печоріна в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Михайло Лермонтов в романі “Герой нашого часу” створює образ людини, яка є своєрідним дзеркалом сучасної йому дійсності. Цей персонаж схожий на Пушкінського Онєгіна, але в більшій мірі є філософом та навіть ідеологом. Григорій Олександрович Печорін за походженням являється дворянином, якого за нестриману поведінку відправляють на службу в заслання. Герой має незламну силу волі та активну життєву позицію. Він вважає себе розумнішим за інших людей і тому дозволяє собі принижувати оточуючих. […]...
- Характеристика образу Собакевича Михайла Семеновича Собакевич Михайло Семеныч – четвертий “продавець” “мертвих душ” Чичикову; наділений могутньою “природою” – в 7-ій главі скаржиться Голові палати і Чичикову на те, що живе п’ятий десяток, а не хворів жодного разу, і за це доведеться коли-небудь “заплатити”; апетит відповідає його могутній натурі – в тій же главі описано “поїдання” їм осетра в 9 пудів. Саме ім’я, багаторазово обігране оповідачем, вказує на могутню “звіроподібність” героя, на його медвежье-собачьи риси. Усе […]...
Categories: Шкільні твори