Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук.
Я носила його в кишені свого фартуха, відпускала ненадовго на травичку, загородивши з усіх боків той шматочок землі, де ми гуляли. Намагалася один раз узяти із собою до кінотеатру, куди ми ходили з мамою. Правда, цього мені не дозволили.
Курча росло не без пригод. Одного разу я впустила його в цеберко з водою. Бабуся пробурчала: “Спасибі, не в окріп”. Бувало, що воно застрявало десь у густих заростях трави в дворі. І от виріс із нього величезний красень півень! Як же він мене ненавидів!
Він налітав на мене, як шуліка, і норовив дзьобнути куди тільки дістане. Мені було дуже прикро: адже я вважала, що виняньчила його. Коли я виходила гуляти в двір, півня замикали. А якщо гуляв півень, за дверима залишалася я і з тугою спостерігала за ним через вікно. Дивне те, що ненавидів він тільки мене, а на всіх людей свою ненависть не переніс.
Мені здається, більше за все моє життя таких ворогів у мене не було.





Related posts:
- Цікавий життєвий випадок Цікавий життєвий випадок Місто, в якому я жив до приїзду в Харків, розкинулось на красивому березі Каховського водосховища. Колись тут не було ні водосховища, ні самого міста, а тільки великі зелені луки та степ з невисокими пагорбами. .1 текла тут велика, могутня ріка – Дніпро. Коли на Дніпрі побудували водосховище, то затопились при цьому острови і значна частина луків. На нових берегах Дніпра виросли міста, а на відкритих від води […]...
- Цікавий випадок з життя Коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати. І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з’являвся вдома […]...
- Випадок на морі Нарешті ми з сім’єю біля моря. Як добре, що можна цілий день відпочивати. Мама поряд і не поспішає нікуди, тато вчить мене плавати. Ми разом плануємо день, розважаємося. Дні, на жаль, летять швидко. Я вже добре вивчила місцевість, тому батьки іноді відпускали мене погратися з іншими дітьми на невеликий майданчик. Там завезли спеціально для дітей пісок, бо навколо була галька, і ми з радістю будували замки. Ось і того дня […]...
- Равлик на парковій стежці. Твір-оповідання про випадок з життя Кілька днів поспіль лив дощ. Я не виходила з дому. Стоячи на балконі, я слухала його шум, дивилася з вікна на каламутні потоки, які неслися по дворовому асфальту. Стовбури дерев були чорними, здавалося, вони просочені вологою. Сумно було. Уранці визирнуло сонце, небо сяяло блакиттю, і, як це буває влітку, волога миттю почала випаровуватися. Нарешті можна прогулятися. Я поспішила у парк. Де-не-де на стежках були калюжі, але й вони танули майже […]...
- Чим цікавий образ Прометея? Твір по твору Есхіла “Прометей закутий” Чим цікавий образ Прометея? Есхіл і його продовжувачі, Софокл і Еврипід, поклали початок традиції, шо ставить жанр трагедії на чолі всіх літературних жанрів. Чи виправдано це? Мабуть, так, бо сама дійсність трагічна: наше життя є короткою миттю між народженням і смертю. Філософ Н. А. Бердяєв писав: “Буття є трагедією, в якій всі акти не йдуть один за одним у часі, а ідеально перебувають в абсолютній дійсності”. Мабуть, тому в усі […]...
- Метеорит. Твір-розповідь про випадок із життя Одного разу ми з хлопцями пішли купатися на річку. Раптом ми побачили на небі зірку, яка швидко падала. “Загадай бажання, – сказав Юрась. – Моя мати каже, що як загадаєш бажання в той час, коли падає зірка, це бажання здійсниться”. “Бажаю, щоб про мене написали в газеті”, – подумав я і всміхнувся. Я не вірив у ці прикмети. Мій тато казав, що це забобони та обскурантизм. Аж ось зірка зникла, […]...
- Чим цікавий образ Броньки Пулкова з оповідання Шукшина В. М. Миль пардон, мадам!? Dіxі et anіmam meam levavі Иезекииль В. І. Немирович-Данченко говорив, що в п’єсах А. П. Чехова створюється “підводний плин”, тобто подвійне подання про кожну діючу особу Цей же принцип використовує Шукшин для розкриття образа Броньки Пупкова. Зовні Бронька Пупків – невдаха й п’яниця. До роботи в колгоспі душу в нього не лежить, а любить він бродити з міськими мисливцями потайте. Сімейне життя в нього не зложилася: він постійно скандалить зі […]...
- Випадок на зупинці Теплого літнього вечора ми з подругою поверталися з концерту. Людей на зупинці було багато, всі поспішали додому, хотіли першими зайти в автобус. Люди штовхалися, деякі навіть ображали інших, повчали. А осторонь від натовпу стояли дві бабусі. Вони дивилися на нас, молодих, і спокійно чекали, коли зможуть поїхати з цієї зупинки. У їх погляді було німе питання: “Куди ви так поспішаєте? Ще встигнете! Не ображайте гідність людей!” Нам із подругою стало […]...
- Випадок із життя Улітку мене часто будив дріб дятла. Я вставав, підходив до вікна і прислухався, звідкіля доноситься переривчастий дріб. Побачити дятла було не так-то просто. Біля нашого будинку багато різних дерев. Тут і тополі, і клени, а просто напроти вікна моєї кімнати – стара береза. Вона досить висока, з товстим стовбуром. Дятел міг бути і на березі, а міг – і на сусіднім дереві. Дятли в наших краях не дивина. Особливо багато […]...
- Пригостила яблучком сорока. Твір-оповідання про випадок з життя Кажуть, колись наша школа мала розкішний фруктовий сад. У ньому росли і вишні, і абрикоси, але переважали яблуні. Поступово сад дичавів, за ним припинили доглядати, деякі дерева повирубували. Якимось дивом уціліла стара яблуня – високе розложисте дерево, з розкішною густою кроною. Повесні вона пишно цвіте біло-рожевим кольором, розливаючи ніжний аромат, приваблюючи бджілок. Коли опадають пелюстки, земля під яблунею наче вкрита снігом. Поступово білий колір змінюється на зелений колір яблуневого листя. […]...
- Твір “Випадок із життя” Це розповідь про тварину. Випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою Маргаритою. Вона дуже хотіла домашнього улюбленця. Але батьки відмовилися подарувати його. Мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. Від хом’яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. Сестра, звичайно, засмутилася. Стояла зима. Одного вечора Марго почула дивний шурхіт біля вікна. Нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. Сестра […]...
- Як я готував обід про випадок з життя Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село допомогти бабусі. Я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам пригготувати обід. Добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв’язався маминим фартухом. Неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: “Світити волоссям під час обіду не можна”. Спершу я хотів приготувати тільки локшину. Налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, […]...
- Випадок у супермаркеті 8 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Випадок у супермаркеті Батьки вважають мене достатньо дорослим, а тому довіряють ходити в супермаркет і купувати продукти на всю сім’ю. У магазині я зустрічаю різних людей, спостерігаю за тим, як вони поводяться. Одного дня я стояв у черзі до каси і звернув увагу на стареньку жінку, яка тримала в руках кошик з продуктами. Там була четвертинка буханця, маленькийшматочок ліверної ковбаси, пакетик найдешевших цукерок. Бабуся […]...
- Рибалка – Випадок із життя Мій тато-завзятий рибалка! Він їздить на річку з вудочками по неділях в будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним. І от якось влітку ми всією сім’єю поїхали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обіцяв юшку! Поки тато розставив вудки, ми з мамою розвели вогнище біля річки на галявині. Навкруги було дуже гарно, бо світанок […]...
- Чим цікавий образ Прометея за трагедією Есхіла “Прометей прикутий”? У відповідності до змісту трагедії Есхіла “Прометей прикутий” один з давньогрецьких титанів Прометей був прикутий богом вогню Гефестом всім своїм тілом до гори за вказівкою Зевса. Ноги, руки і плечі Прометея були заковані в кайдани, в його груди був вбитий залізний клин. Йдучи геть, Гефест закликав Прометея самого помислити, як же йому вибратися з цієї ситуації, адже Прометей є Промислителем. Але Прометей не може не тільки вибратися, він ще не […]...
- Як написати твір – оповідання про випадок з життя на тему “Відвідування театру” Нерідко вчителі дають завдання учням V-VІ класів написати твір – оповідання про випадок з життя на тему “Відвідування театру”. Нам представляється, що в цих класах ще рано пропонувати такі теми. Програма по розвитку мовлення для V – VІ класів орієнтує вчителя на навчання творам типу опису предмета або місця; тема ж “Відвідування театру” веде учня убік, орієнтує на виклад послідовних подій. Тому такі твори ми рекомендуємо проводити в VІІІ – […]...
- Випадок з життя Віра – моя подруга. У її житті сталася дивна подія. Одного разу у відчинені балконні двері її кімнати влетів птах, як з’ясувалося, – канарка. Як птах міг опинитися на волі, ніхто не знав. Новим місцем її мешкання стала кімната Віри. Батьки моєї подруги купили для канарки клітку. Поставили клітку на широке підвіконня, пофарбоване в білий колір. Коли сонце освітлювало підвіконня, від нього відбивалося сяйво. Це дуже подобалося канарці, і вона […]...
- Старенька Випадок з життя Одного дня ми з сім’єю проводили вихідний день на пляжі. Діти купалися в морі і будували замки на піску. Раптом вдалині показалася маленька старенька, її сиве волосся розвівалося на вітрі, одяг був брудним і обірваним. Вона щось бурмотіла про себе, підбираючи з піску якісь предмети і перекладаючи їх у сумку. Батьки покликали дітей і веліли триматися їм подалі від старенької. Коли вона проходила мимо, раз у раз нагинаючись, щоб щось […]...
- Випадок, який я ніколи не забуду У кожного своя життєва історія. Впродовж усього життя людина переживає багато різних ситуацій. Та все ж, є історії, які неможливо забути. Вони закарбовуються у пам’яті назавжди. Про один з таких незабутніх випадків хочу розповісти і я. Було це у травні. Ми з татом повертались з прогулянки. Коли заходили до під’їзду, нашу увагу привернув шурхіт біля поштових ящиків. Яким же було наше здивування, коли ми побачили двох молоденьких голубів, які ще […]...
- Як я готував обід – Твір-розповідь про випадок з життя Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село допомогти бабусі. Я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам приготувати обід. Добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв’язався маминим фартухом. Неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: “Світити волоссям під час обіду не можна”. Спершу я хотів приготувати тільки локшину. Налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, […]...
- Уявлення давніх слов’ян про природні стихії І. Відображення в міфах уявлень первісної людини про навколишній світ. ІІ. Головні боги, яким поклонялися давні слов’яни. ІІІ. Портрет славетного Дажбога – родоначальника русів-українців. ІV. Кінь Дажбога. V. Півень – божий вісник. VІ. Значення Дажбога у житті слов’ян. VІІ. Покарання за провини або недостатню повагу до бога Сонця. VІІІ. Пошанування давніми слов’янами Дажбога....
- На канікулах у селі На літніх канікулах я обов’язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць. Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір’я з літньою кухнею, садком, городом. У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже солодкі й соковиті. Ростуть в садку і кущі смородини. На городі також всього багато: і цибуля, і часник, і редиска, […]...
- Мій друг Максим Ми з Максимом навчаємось в одному класі і дружимо вже два роки. Я впевнений, що мій друг завжди допоможе мені і будь-кому, бо він добрий, сміливий і чесний. Ще два роки тому якось ми повертались зі школи додому. Ішов невеличкий дощик, було холодно, і вода на землі швидко перетворювалась на тоненьку льодову кірку. Було дуже слизько. Коли ми були вже досить далеко від школи, почули голосний регіт. Подивились – стоять […]...
- Сьогодні – неділя. Ранковий репортаж Неділя! Вихідний! Ура, у школу не йти, уроки вчити не буду. Батьки виїхали на дачу. Повна самостійність. Раз, два – потягнулися; три, чотири – устали. П’ять, шість – заглянули в холодильник. Їжі валом. Сім, вісім – зробили зарядку, попрацювали щелепами. Вернемося в зал, вмикаємо телевізор. “MTV – мій канал! Ой, “Дванадцять злісних глядачів”. Падаю на диван? так… знову та ж претензійна компанія. Так що ти мелеш, дурень? Реп чисто негритянська […]...
- У шкільній бібліотеці Бібліотека є в кожній школі. І немає школяра, який би не переступив її порога. Зрозуміло, що сюди приходять за підручниками або для того, щоб узяти додому прочитати книгу “за програмою”. Для мене бібліотека в школі – це спілкування з розумною і доброю людиною Вірою Михайлівною. Завдяки їй я приходжу до бібліотеки майже щодня, мені постійно щось тут потрібно. Віра Михайлівна навчила мене працювати в бібліотеці. Тут у мене улюблений куточок, […]...
- “Бо жити спішити треба…” У мене ще й досі не вкладається в голові, чому на долю найталановитіших, найкращих людей випадають різні випробування, чому так часто їхнє життя уривається неочікувано і трагічно. Мені завжди подобались вірші Симоненка, але після того, як я уважно прочитав біографію поета, моє ставлення до нього й до його творчості остаточно сформувалось. Поетові довелося прожити дуже коротке, але дуже насичене життя. Передчасна смерть обірвала його. Мене дуже вразило все, що я […]...
- Характеристика образа Кота в байках Жана де Лафонтена Кіт – персонаж багатьох байок Лафонтена, що втілює наполегливість і винахідливість у війні з мишами й пацюками, здатний здаватися м’яким і лагідним, але обладающий вправністю й залізною хваткою. К. у байках Лафонтена співвідносимо своєю спритністю з К. – персонажем народних казок. М’якість і гнучкість пластики К. передані в байці “Півень, Кіт і Мишеня”. У боротьбі з пацюками К. пускається на всілякі хитрості. У байці “Кіт і Старий Пацюк” центральним персонажем […]...
- Мій письмовий стіл У більшості моїх друзів є власний письмовий стіл. У мене теж є. Хоча деякі дотепер роблять уроки за партою. Не подобається мені вона. Мій стіл майже історичний. Його подарував моєму дідусеві друг, від’їжджаючи з міста. Цей стіл дубовий, дуже важкий, але весь якийсь теплий, ніжний. Я люблю іноді провести рукою по його поверхні, ніби погладити. Він мені як друг. У столі три шухляди і ще невелике поглиблення для моїх таємних […]...
- Вірні друзі Вірні друзі Я навчаюсь в 5-в класі і для своїх 10 років я дуже розумна. Ця історія зі мною трапилась на днях. Отже іду я значіть в школу і по звички зайшла в магазин. В мене не було слів віт почутого там… Спочатку я думала що це жарт, але ні. Прийшовши в школу, першою я зустріла Юлю, в неї було стільки емоцій, що коли вона мені розповідала про Сашу я […]...
- Як я заблукала в лісі Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі пастушки. Господарство в бабусі велике: корова, три кози, кури. Раніше, коли я просила бабусю дозволити […]...
- Переказ – ПТАШИНА РЕСПУБЛІКА Качки, кури та індики будуть у мене підданцями одного королівства. Це будуть національності, що належать до одного племені. Качки одно, кури друге, індики третє, а всі вони свійська птиця. Як оселився в нас цей народ, я цього не знаю, це зникає в тумані віків або найменпіе десятиліть. Властиво, у них було не королівство, а республіка. Правда, траплялося, що іноді вихоплювався який-небудь півень або індик, котрий намагався верховодити, але з того […]...
- Твори письменників-модерністів: Кохана! Лист до жінки Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая “Лист до жінки Ви пам’ятаєте, Все пам’ятаєте, Як я стояв Біля стіни в тіні; Схвильовані, ви почали не лаяти, А кидати свій гнів В лице мені. Ви говорили: . Нам пора розстатись. Бо вимучило вас Моє дурне життя І вам тепер пора за діло братись, Мені ж – Униз котитись без пуття. Кохана! Так, мене ви не любили. Не знали ви, що повз […]...
- Стислий письмовий переказ казки “Хатка в березовому лісі” за поданим планом і словником План 1. Хатина в лісі та її мешканці. 2. Наміри вовка та вовчиці. 3. Доброта та дружба перемагають. Словник: давно-давно, коник, цапок, Рябко, дружно, страшний вовк, заховав, побудували, знайшов, розправилися, непереможні. Хатка в березовому лісі Казка Колись давно-давно жили біля лісу дідусь та бабуся. У них були коник, півень, цапок, баран, кізочка та песик Рябко. Жили всі дружно, разом працювали, були веселі та щасливі. Та ось із лісу прийшов страшний […]...
- Як я провів літо Літо цього року нічого не обіцяло гарного: дощ не припинявся уже другий місяць, ледве затихаючи на декілька годин удень. Бридко було на вулиці, холодно, незатишно, брудно. А вдома одному нудно. Друзі роз’їхалися, батьки на роботі. Зненацька мамі запропонували для мене “роботу”. Тобто треба було купити путівку й у той же час ніби працювати за цією путівкою в одному невеликому чи то зоопарку, чи то заповіднику Криму. Я поїхав туди з […]...
- Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
- Твір “День народження” Я люблю відзначати всякі свята. Здається, ніби це якісь незвичайні дні, коли обов’язково відбувається що-небудь цікаве. Взагалі, моє улюблене свято – Новий рік, тому що його відзначають всі люди, повсюди святкова атмосфера. А день народження – індивідуальне свято, в якому беруть участь тільки іменинник та його близькі. Раніше, коли я був маленьким, організацією мого дня народження займалася мама. Вона запрошувала моїх хрещених, бабусь і дідусів, братів і сестер, готувала святковий […]...
- “Фарбований шакал”. Чому не варто видавати себе за когось іншого? У казці “Фарбований шакал” розповідається про те, як шакал обманув звірів. Він ускочив у бочку з синьою фарбою, виліз звідти геть, синій. Звірі не впізнали його. Тоді хитрий шакал захотів стати царем над лісовими звірами. Усі лісові мешканці, коли побачили такого дивного звіра, спочатку злякалися, а потім вирішили, що його створив бог Брахман, і сказали йому: “Прав нами, о царю!” І шакал став правити аж доти, поки звірі не зрозуміли, […]...
- Куди поспішаєш, струмочну? Твір з власного досвіду на основі побаченого Стояв спекотний липневий день. Ми гралися у дворі: хтось осідлав гойдалки, хтось – велосипед, а ми з Дмитром грали у шахи. Раптом здійнявся вітер, сонце почало меркнути. Хтось із дорослих сказав, що зараз буде дощ. І справді, невдовзі перші великі холодні краплі впали на землю, і дощ пустився щосили. Дитячий майданчик спорожнів, діти розбіглися по домівках, а ми з Дмитром сховалися у невеликій альтанці. Краплі дощу барабанили по покрівлі, залітали […]...
- Куди запрошує читачів В. Підпалим? Вивчаючи світову та українську літературу, я поступово навчаюся бачити у творах прихований зміст. Тепер кожен вірш, кожний роман чи оповідання для мене – не просто якийсь сюжет, ніби звичайна історія з життя, але ціле джерело підтекстів, натяків повчального та філософського змісту. Тепер я зрозумів, що серед визнаних шедеврів нашої літератури чи літератури інших народів нема “дво – мірних”, “пласких” творів, які тільки й обмежуються своєю поверхнею: всі вони містять глибину, […]...
- Шлях і стежка Шлях і стежка Поруч із лісом біг шлях. А поряд загубилась майже непомітна у траві стежка. Якось стежка і каже шляхові: – Не заздрю я тобі. По тобі автомобілі їздять, люди весь час не дають спокою. А я ось лежу собі у м’якій травичці, ніхто мені не заважає. Як на мене, не те щоб люди велосипедами їздять, а навіть пішки рідко ходять. – А я тобі не заздрю, – відповідає […]...
Categories: Твори з літератури