Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко
Бурлескно-реалістичні твори
У творчому доробку Г. Ф. Квітки-Основ’яненка є вісім бурлескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” , “Мертвецький Великдень” , “От тобі і скарб” , повість “Конотопська відьма” і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” , “На пущання, як зав’язано” , “Купований розум” і “Підбрехач” .
Бурлескно-реалістичні твори Г. Квітки-Основ’яненка за змістом і формою наближаються до фольклорних зразків прози та до бурлескної поезії першої половини XIX століття.
Найпопулярнішим у народі було оповідання “Салдацький патрет”, вперше надруковане 1833 року в альманасі “Утренняя звезда” у Харкові. Ідейний задум цього оповідання Квітка виклав в листі до редактора журналу “Современник” Плетньова у 1839 році: “Я написав “Марусю”, і коли переконували мене друкувати, то я, боячись цехових скалозубів, написав для них “Салдацький патрет”, щоб захистити себе від їх глузувань і щоб вони зрозуміли, що шевцеві не можна тямити кравецької справи”. Тобто “Салдацький патрет” за своїм задумом є захистом на закидання про нездатність писати українською мовою глибокі серйозні твори.
Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ’яненка є повість “Конотопська відьма”. Цей твір виділяється не тільки обсягом, але й гостротою і соціальним змістом сатири, особливістю композиції та майстерністю творення образів. Автор, майстерно переплітаючи реалістичні картини з фантастикою, сатирично зображує життя й побут козацької старшини кінця XVIII століття. В одному з листів до П. Плетньова Квітка повідомляє про купання відьом.
На думку дослідника В. Гнатюка, такі розправи над людьми були зумовлені посухою та голодом. У відчаї люди влаштовували топлення відьом. Якщо жінку підозрювали у відьомстві, то кидали її у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму.
За старовинними переконаннями вода не приймає до себе нечистого, бо освячена Божим хрещенням.
Повість – не тільки сатира на козацько-старшинницький устрій, а й твір, тісно пов’язаний з фольклором.
Талановитий письменник-гуморист Г. Квітка-Основ’яненко створив ряд високохудожніх сатирико-гумористичних повістей, висміявши в них окремі суспільні вади та негативні людські риси і цим саме зробив значний крок на шляху до критичного реалізму.
Гумористично-сатиристичні твори Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, не зважаючи на фантастичні сюжети, були побудовані на мотивах соціальної нерівності, критики Побуту панів, сваволі судочинства, були близькими до народного життя і мали мудрого оповідача з народу. У цьому й полягав їх великий успіх у читача. ?





Related posts:
- Бурлескно-реалістичні твори у творчості Г. Квітки-Основ’яненко У творчому доробку Г. Ф. Квітки-О. снов’яненка є вісім бур-лескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” , “Мертвецький Великдень” , “От тобі і скарб” , повість “Конотопська відьма” і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” , “На пущання, як зав’язано” , “Купований розум” і “Підбрехач” . Бурлескно-реалістичні твори Г. Квітки-Основ’яненка за змістом і формою наближаються до фольклорних зразків прози та до бурлескної поезії першої половини XIX століття. Найпопулярнішим у народі […]...
- Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в монастирській школі, і через патріархально-релігійне оточення на все життя залишився дуже релігійною людиною. З 1793 до 1797 року Г. Квітка […]...
- Формування літературно-естетичних поглядів – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Формування літературно-естетичних поглядів Світогляд письменника формувався у складних суспільно-політичних та культурних умовах. Вели кий вплив на нього мали просвітительська російська література кінця XVIII – початку XIX століття і представники української літератури, зокрема Г. Сковорода та І. Котляревський. Життя і творчість Григорія Квітки припали на часи загострення класових суперечностей, у літературі домінуючими стали сатиричні тенденції. Сильними вони були і в творчості письменника. Майстерності сатиричного зображення людських вад Г. […]...
- Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Розпочавши епоху прози в новій українській літературі, Квітка дав могутній поштовх для її розвитку, продемонструвавши своєю творчістю можливості-української мови як мови літературної. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко правдиво показав життя народу, довівши своїми творами, що українською мовою можна писати про серйозне і розчулити читача. Повість “Конотопська відьма” проклала стежку романтично-фантастичній традиції в українській прозі, одним із перших представників якої був О. Стороженко. […]...
- Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко “Маруся” До сентиментально-реалістичних творів Г. Квітки-Основ’яненка належать сім повістей: “Маруся” , “Добре роби, добре й буде” , “Козир-дівка” , “Щира любов” , “Божі діти” , “Сердешна Оксана” та “Перикотиполе” . Повість “Маруся” з’явилась 1834 року внаслідок полеміки Г. Квітки з тими представниками офіційних кіл і критики, які скептично стверджували, буцімто українською мовою неможливо створити щось таке, що було б “і звичайне, і ніжненьке, і розумне, і корисне”. […]...
- Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Народився Григорій Федорович Квітка в селі Основа. Виростав він в атмосфері глибокої поваги до рідної мови. В родині багато читали, постійними були домашні вистави. Часто тут гостював Григорій Сковорода. Закінчив Курязьку монастирську школу. У 19 років був зарахований на військову службу. Та в армії не зміг пробути навіть і дня. Після невдалої військової кар’єри стає послушником у монастирі, переживши нещасливе кохання. Але й тут не залишається надовго. Квітка розпочинає культурно-громадську […]...
- Проза – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Проза У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім – драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на грунті якої могла б розвиватися нова проза, тому драматургія розвинулася раніше. Не останню роль у слабкому розвитку української літератури відіграла відсутність можливостей для друкування. Тому значна частина творів, які були написані у 20-30-х роках, видані були лише в другій половині XIX століття. Виникненню української прози сприяв посилений […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненно – батько української прози Поява повістей та оповідань Квітки-Основ’яненка українською мовою має собою новий важливий етап не лише в його творчості, а й загалом у розвитку української літератури, у формуванні її реалізму й народності. До 30-х років XІX століття у новій українській літературі розвивалися і поетичні й драматичні жанри. Вимоги часу, посилення реалістично-пізнавальних завдань літератури потребували зображення дійсності в її широкому охоплений в усіх труднощах, суперечностях і деталях показу людини в складних суспільній відносинах, […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво відображувати життя та побут селян, яскраво й точно описав народні звичаї і обряди. Письменник поставив […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Справжнє ім’я – Григорій Федорович Квітка. Народився на хуторі Основа, що на Харківщині, у дворянській родині, помер у м. Харкові. Письменник, перший прозаїк нової української літератури. Найвідоміші твори: повісті “Маруся”, “Сердешна Оксана”, “Конотопська відьма”, п’єса “Сватання на Гончарівці”....
- ЗНО – Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників і гонителів”. Письменникам радив: “Як говоримо, так і писати треба”. Епічні твори Г. Квітки-Основ’яненка […]...
- Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко 9 клас III. Нова українська література Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова и література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі. Деякий час провів у монастирі як послушник. Залишивши монастир, працював на різних державних та виборних посадах. Кілька разів обирався предводителем дворян […]...
- Гумористичні твори Г. Квітки-Основ’яненка В історії вітчизняної культури визначне місце по праву належить Г. Ф. Квітці-Основ’яненку. Це – перший український прозаїк, один з видатних письменників до шевченківського періоду. Його творча спадщина заслужено користується широкою популярністю в народі. У своїх творах письменник майстерно відобразив життя різних верств феодально-кріпосницького суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. Він мав велике бажання відтворити життя простого українського народу, заговорити його рідною мовою, показати звичаї і обряди селянина-трудівника. Українські прозові […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Письменник, “батько” української прози. Повість “Маруся” Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – перша україномовна повість нової української літератури; – сентименталізм; – зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці; – оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Понятійний апарат Сентименталізм – ідейно-художній напрям у європейській Літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення до переживань і почуттівпростих людей, до […]...
- “Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка I. Квітка-Основ’яненко – визнаний майстер слова. II. “Конотопська відьма” – зразок гумористично-сатиричної повісті. 1. Відьми у повісті Квітки-Основ’яненка. 2. Представники козацької верхівки. 3. Присутність автора у повісті. III. Із чого сміється Квітка-Основ’яненко?...
- Історичні умови – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Історичні умови Велике значення для розвитку культури на Україні наприкінці XVIII – у перших десятиліттях XIX століття мало відкриття у ряді міст вищих і середніх світських навчальних закладів. У 1805 році завдяки В. Н. Каразіну було засновано Харківський університет, 1820 року відкрилася гімназія вищих наук у Ніжині, яка 1832 року була реорганізована у ліцей, у 1834 році засновано університет у Києві, гімназії у Полтаві, Одесі та Харкові. У стінах цих […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Завдання для самоконтролю 1. Розкажіть про розвиток освіти в Україні кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття. Як він вплинув на розвиток науки? 2. Чому період розвитку української літератури кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття отримав назву нової літератури? 3. Чому друга половина XVIII століття стала часом розвитку національної культури та піднесення національної свідомості? Яка роль української інтелігенції в цьому процесі? 4. У яких напрямках відбувались становлення і розвиток […]...
- Тема 11. Марко Вовчок – Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст 9 клас III. Нова українська література Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. Тема 11. Марко Вовчок Марко Вовчок – письменниця, перекладачка. Біографічні відомості 22 грудня 1833 р. в селі Єкатерининське Євецького повіту народилася Марія Олександрівна Вілінська у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. На формування поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарева. У салоні тітки К. Мардовіної в Орлі […]...
- Левко Іванович Боровиковський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Левко Іванович Боровиковський Один із найяскравіших представників українського романтизму цього періоду – Левко Іванович Боровиковський. Близький до гуртка Срезневського, він захоплювався фольклористикою, обробляв народні сюжети у своїх віршах та баладах. Велику увагу Л. Боровиковський приділяв перекладанню творів польських та російських поетів. Злет творчості Л. Боровиковського припадає на 1828-1834 роки. У цей період його поетичні твори друкуються у багатьох виданнях: балади “Молодиця” та “Маруся” були надруковані у “Вестнике Европы”, вірш “Козак” […]...
- Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор української прози Надзвичайно важливе значення для розвитку української літературноїмови має творчість Г. Квітки-Основ’яненка. До нього українська літературна мова застосовувалася тільки у віршованій поезії і драматургії. З-під пера Квітки-Основ’яненка вона вперше розгорнулась у художній прозі. Справжнім патріархом у культурному житті Харкова й України кінця XVIII – початку XIX ст. слід визнати Григорія Квітку-Основ’яненка. Його цілком правомірно вважають основоположником української художньої прози, одним із тих, хто своєю творчою діяльністю вводив українську мову в коло […]...
- Руська трійця – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС “Руська трійця” На такому соціально-політичному і культурному тлі у 30-х роках XIX століття з’явився гурток, заснований українською прогресивною інтелігенцією, – “Руська трійця”. Ініціаторами створення гуртка стали три студенти філософського факультету Львівського університету – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Усі троє були дітьми сільських священиків. “Руська трійця” гуртувалася навколо Маркіяна Шашкевича, який особливо виділявся організаторськими здібностями та умінням переконувати, і складалася переважно з його друзів та співчуваючих – Маркелла […]...
- Твір Основна ідея оповідання Г. Квітки – Основ’яненка “Салдацький патрет” Основна ідея оповідання Г. Квітки – Основ’яненка “Салдацький патрет” Українські письменники першої половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб они поняли, что сапожнику не можно […]...
- Енеїда – Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Іван Петрович Котляревський “Енеїда” Робота над “Енеїдою” з перервами тривала понад 30 років. Котляревський почав працювати над поемою приблизно 1795 року. Перші розділи поеми набули такої популярності, що ходили у рукопис них списках. Один із цих списків під назвою “Мало российская “Энеида” в трех частях” 1798 року без погодження з автором у Петербурзі видав Конотопський дворянин М. Парпура. Повторне видання вийшло у Петербурзі 1808 року, а третє, яке вже підготував […]...
- Віктор Миколайович Забіла – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Віктор Миколайович Забіла Творчість Віктора Миколайовича Забіли була позначена сумною зіркою нещасливого кохання. Дівчину, до якої він сватався, віддали за іншого. У своїх поезіях він виливав увесь біль кохання, яке проніс крізь життя, тугу за щастям та сумні роздуми про майнову нерівність, що руйнує долі людей. Талант Віктора Забіли, прониклива глибина і ліризм його віршів, гарна мова і близькість поетики до народнопісенної – все це привернуло увагу літераторів до його […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Першим прозаїком нової української літератури був Г. Квітка-Основ’яненко, який довів, що і українською мовою можна писати серйозні повчальні твори. Г. Квітка – Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль. Про високо моральних людей і розповідається у повісті “Маруся”. Усе своє подружнє життя прожили Наум та Настя Дроти дружно, […]...
- Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст.- III. Нова українська література 10 клас III. Нова українська література Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. Український народ в XIX ст. перебував у колоніальній залежності від двох імперій Російської та Австро-Угорської. Колоніальний гніт гальмував духовний розвиток нації, стримував культурно-мистецькі процеси. Кардинальні зрушення в громадській думці почали відбуватися після скасування кріпацтва та проведення в Росії земської, судової, освітньої та інших реформ. Пожвавлення громадського, наукового і культурно-освітнього життя відбивається у творчості Івана Нечуя-Левицького, Панаса […]...
- Енеїда І. Котляревського як бурлескно-травестійна поема Енеїда І. Котляревського як бурлескно-травестійна поема І. “Енеїда” – перший друкований твір нової української літератури. ІІ. Жанр поеми. 1. Травестія, або переодягання. 2. Жартівливий тон поеми. 3. Специфіка зображення персонажів. ІІІ. Значення “Енеїди” І. Котляревського....
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас з’явилась цікавість до фольклору, етнографії, народного побуту. […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-50-х років ХХ століття Літературний процес – це багатогранне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній та жанровій своєрідності творів тощо. Обумовлюється літературний процес багатьма факторами мистецького і суспільного порядку, зокрема інтенсивністю літературного життя в тому чи іншому регіоні країни чи в певному культурному центрі. Культурними і духовними осередками нашого народу були не тільки відомі адміністративно-культурні центри України, а й місця, що знаходились […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Другий період розвитку нової української літератури припадає на 40-60-ті роки XIX століття. Початком його вважається вихід у світ “Кобзаря” Тараса Шевченка. Цей період характеризується наближенням літератури до суспільного життя й підвищенням її ролі у визвольному русі, адже саме ці роки характеризуються загостренням кризи феодально-кріпосницького суспільства, посиленням боротьби народу з кріпосним правом і самодержавством. На цей період припадає значна активізація громадсько-політичного і культурного життя самодержавної Росії: волелюбні ідеї декабристів підхоплено представниками […]...
- Амвросій Лук’янович Метлинський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Амвросій Лук’янович Метлинський Амвросій Лук’янович Метлинський за життя вів дуже різнобічну діяльність. Окрім того, що він був літературознавцем та науковцем, А. Метлинський був ще й поетом, і видавцем. Хоча ним були видані найцінніші збірки того періоду – “Южный русский зборник” , “Байки та прибаютки” Л. Боровиковського, “Народные южнорусские песни” , поетичний доробок Амвросія Метлинського складається лише з однієї поетичної збірки “Думки і пісні та ще дещо”, що вийшла 1839 року […]...
- Тема 18. Василь Стефаник – Літературний процес кінця XIX – початку XX ст 10 клас III. Нова українська література Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. Тема 18. Василь Стефаник Василь Семенович Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. З ім’ям Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризувалася пошуками в передачі найтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював певні сторони психіки людини, з різних точок зору говорив кількома голосами від себе, від імені інших персонажів твору. Новеліст майстерно передає […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і […]...
- Літературний процес кінця XIX – початку XX ст 10 клас III. Нова українська література Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. Літературний процес наприкінці XIX – на початку XX ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії. Це визначило характерні тенденції розвитку літератури не тільки в Наддніпрянщині, але й в Галичині та Буковині, які перебували в межах Австро-Угорської імперії. Українські письменники прагнуть передати пафос визвольної боротьби народу, показують її політичні форми, зображують зростання соціальної […]...
- Значення творчості та вшанування пам’яті І. П. Котляревського – Іван Петрович Котляревський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Іван Петрович Котляревський Значення творчості та вшанування пам’яті І. П. Котляревського Значення творчості І. П. Котляревського полягає в тому, що він перший звернувся до народної мови, до фольклорних традицій і, поєднавши їх з книжною мовою, суттєво збагатив українську літературну мову. “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали підтвердженням самобутності української нації, її культури і мови та її права на самостійний розвиток як рівної серед рівних народів. Михайло Коцюбинський так писав: “Котляревський показав, […]...
- Основна ідея оповідання “Салдацький патрет” Українські письменники І половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб они поняли, что сапожнику не можно разуметь портного дела”. Оповідання, написане у 1833 році, створено […]...
- Харківська школа романтиків – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС “Харківська школа романтиків” Однією з локальних течій української романтичної поезії була “Харківська школа романтиків”. Наприкінці 30-х – на початку 40-х років розповсюдження набула романсова лірика та лірика особистих переживань. У цьому напрямку виокремилася нова тенденція – розкривати внутрішній світ людини у різних несприятливих та сприятливих життєвих обставинах. Найпомітнішими серед ліриків цієї групи були Віктор Забіла та Михайло Петренко. ?...
- Драматургія і театр – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Драматургія і театр Новий український театр виник, як і вся нова українська література, на тлі занепаду феодально-кріпосницького ладу і появи нових соціально-культурних відносин у суспільстві. Українські шкільні театри, які досягли піку свого розвитку в першій половині XVIII століття, зникли вже у середині століття внаслідок заборони, а також реорганізації духовної академії. Але традиції шкільного театру після його занепаду не зникли, трансформувавшись у вертепи, ярмаркові балагани, а з кінця XVIII століття – […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати й твори серйозні, зворушливі, навіть трагічні. У […]...
Categories: Твори на різні теми