Образ великого шукача істини хвилював Гете все життя. У трагедії “Фауст” він показав боріння добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття.
У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, забобонів, розуміє, що в соціальних бідах винна не природа, не всесвіт, а вона сама.
У філософії Гете ідея діалектичної єдності протилежностей є однією з провідних. У боротьбі суперечностей створюється гармонія світу, у зіткненні ідей – істина. Поет постійно нам нагадує про це.
Два герої трагедії – Фауст і Мефістофель – наочно нам демонструють це діалектичне споріднення позитивного і негативного.
Образ Мефістофеля уособлює в собі дух заперечення і руйнування. Але він не може знищити основне – життя. Він теж творить через заперечення.
Фауст і Мефістофель постійно сперечаються, але цим вони лише взаємно доповнюють єдину ідею.
У Фауста і Мефістофеля автор вклав певні людські риси. Натура палка і енергійна, Фауст надто чутливий, його серце легко поранити, іноді він егоїстичний, але завжди безкорисливий, чуйний, людяний. Фауст шукає. Розум його в постійних сумнівах і тривогах. Суть страждання Фауста – прагнення до істини.
Це жага до осягнення, вулканічна енергія пізнання. Фауст і Мефістофель – два антиподи: перший жадає, другий насичений, перший рветься “за межі”, другий знає, що там нема нічого, там порожнеча. Мефістофель грається з Фаустом, як з нерозумним хлопчиком, дивлячись на всі його поривання як на пустощі, примхи, і весело їм потурає – адже у нього, Мефістофеля, договір із самим Богом.
Мефістофель – це тин людини, стомленої довгим спостереженням за злом і зневіреної у гарному початку світу. Він не вірить ні в добро, ні в зло, ні в щастя. Він бачить недосконалість світу і знає, що вона – вічна, що ніяк її не переробити. Він сміється з людини, яка при всій своїй нікчемності намагається щось виправити в світі.
Сміх цей поблажливий. Мефістофель навіть жаліє людину, вважаючи, що джерело всіх її страждань – та сама іскра Божа, яка веде людину до ідеалу, до досконалості, до недосяжного.





Related posts:
- Боріння добра і зла в трагедії Й. Гете “Фауст” Образ великого шукача істини хвилював Гете все життя. У трагедії “Фауст” він показав боріння добра і зла к рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, забобонів, розуміє, що в соціальних бідах винна не природа, не всесвіт, а вона сама. У […]...
- Двобій добра і зла у трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст” Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете написав трагедію “Фауст”, над якою працював понад 60 років. Образ великого шукача істини хвилював його все життя. У трагедії він показав двобій добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина нещасна, вічно страждає. Їй жилося б краще, якби не її розум, – іскра Божа. Герой його […]...
- Боротьба добра і зла в трагедії Й. В. Гете “Фауст” Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете працював над написанням трагедії “Фауст” більше шести десяти років. Пошук істини і сенсу буття – ось ті питання, які хвилювали Гете все життя. І лише через шістдесят років роздуми Гете склалися у цілісний твір. У трагедії письменник показав боротьбу добра і зла як рушійну силу, динаміку життя. У пролозі автор ставить питання: чим є людина в цьому гармонійному і досконалому Всесвіті. Людина нещасна, вічно […]...
- Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете У трагедії “Фауст” Гете змальовані духовні пошуки головного героя, доктора, вільнодумця та чорнокнижника Фауста. Йому стало замало пізнання звичайної людини, він уклав договір з дияволом Мефістофелем про те, щоб подовжити своє життя до часів існування всього людства. Він хоче піднятись над дійсністю не тільки духом, але й своїми справами. Добро та світло у творі уособлює Господь, який веде суперечку з Мефістофелем у пролозі. Бог вірить у людину, у те, що […]...
- Поясніть своєрідність зображення теми кохання в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете. Охарактеризуйте образи Фауста й Маргарити Тема кохання у “Фаусті” розкривається з різних боків. Це водночас, велике щастя, величне почуття, а водночас фатальна річ, яка призводить героїню до загибелі. Кохання Фауста та Маргарити пристрасне, велике, проте воно закінчується трагічно. Фауст – це діяльна, розумна, ерудована людина. В коханні він пристрасний та емоційний. Побачивши чарівну Маргариту на вулиці, він захоплюється нею вмить. В Маргариті його привертає чистота та невинність. Ця мила дівчина, майже дитя, нагадує йому ангела. […]...
- “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом І. Боротьба добра і зла як вічна тема в літературі. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом. 1. Бог як утілення добра. 2. Фауст як утілення добра і зла. 3. Мефістофель як втілення зла у “Фаусті”. Чи є боротьба добра зі злом вічною?...
- Образ Мефістофеля в трагедії Й. В. Гете “Фауст” “Фауст” – найвище досягнення Гете. Легенда про доктора Фауста, ученого-чорнокнижника, виникла ще в XVI столітті. Розповіді про доктора Фауста, що зміг навіть викликати з небуття Єлену Прекрасну, оспівану Гомером, були над звичайно популярні в народі. Однак Гете, переосмисливши відомий сюжет, сповнює цю легенду глибоким філософським і символічним змістом, створивши один з найвизначніших творів світової літератури. Зав’язку конфлікту автор подає вже у “Пролозі на небесах”: об’єкт парі між Богом і Мефістофелем […]...
- Мефістофель – втілення духу скепсису та цинізму 1. Місце Мефістофеля в трагедії “Фауст”. 2. Парадоксальність Мефістофеля. 3. Скепсис Мефістофеля і його смисл. 4. Мефістофель і мораль. 5. Зміст образу Мефістофеля....
- Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Й. В. Гете “Фауст” Творчість Йоганна Вольфганга Гете – найвище досягнення світової літератури Просвітництва, своєрідний підсумок усього, що було створено “віком розуму”, а “Фауст” – найвище досягнення самого письменника. Його часто називають поетичним заповітом письменника людству. В основу сюжету покладено старовинну легенду про вченого, що уклав угоду з дияволом, але Гете суттєво переробляє сюжет, ставить питання, актуальні для його часу, а, як виявилось, вічні. Головна проблема книги визначена Ще в пролозі: це одвічні філософські […]...
- Тема кохання в трагедії “Фауст” Людині властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання рядової людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природньо, що кохання Йоганна Вольфганта Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія “Фауст” створювалась протягом тривалого часу, то її автор переживав у ці роки багато потрясінь, він знаходив і зрікався, любив і страждай. І невідомо, чи існувала б сама трагедія, […]...
- Тема кохання в трагедії Гете “Фауст” Людині властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання рядової людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природно, що кохання Йоганна Вольфганта Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки Трагедія “Фауст” створювалась протягом тривалого часу, то її автор переживав у ці роки багато потрясінь, він знаходив і зрікався, любив і страждав. І невідомо, чи існувала б сама трагедія, […]...
- Актуальність трагедії “Фауст” Вершинним твором німецького Просвітництва стала трагедія Йоганна Вольфганга Гете “Фауст”. Роботі над цим твором митець присвятив понад шістдесят років. Він розпочав його ще в юності й повертався до нього протягом усього життя, тому можна вважати, що “Фауст” став результатом духовних та естетичних шукань Гете, синтезом його філософії. Цей твір письменник закінчив незадовго до смерті. Помирав він з єдиною думкою – про Істину. “Нема нічого більшого, ніж Істина. Який я радий, […]...
- Аналіз трагедії Гете “Фауст” Історія написання Ідея твору про легендарного вченого та мага Фауста виникла у Гете ще в юності. Та втілював цю ідею автор протягом всього життя. Тому можна сказати, що трагедія “Фауст” є найважливішою книгою німецького письменника. А те, що цей твір і досі хвилює і змушує задуматись над життям багатьох читачів, доводить, що працював Гете не дарма. Спочатку був написаний “Прафауст”, де головний герой виступає в ролі бунтаря. Потім “Фауст” виходить […]...
- Тема кохання у трагедії Гете “Фауст” І. Кохання в житті та творчості Йоганна Вольфганга Гете. ІІ. “Вінцем природи є любов”. 1. Маргарита. 2. Фауст. ІІІ. Головний висновок трагедії....
- Відповіді до теми: Гете “Фауст” 1. У чому полягає ідеологія Просвітництва? Просвітництво – це ідейна течія епохи переходу від феодальних відносин до капіталістичних, яка віддзеркалювала боротьбу новонародженого класу буржуазії та народних мас проти феодалізму. Просвітництво стало основою європейських буржуазних революцій. Основними в ідеології Просвітництва є віра у перетворювальну силу розуму і його перемогу у вихованні людства. 2. Розкажіть про Гете як представника епохи Просвітництва. Й. В. Гете – великий німецький письменник та філософ, автор всесвітньо […]...
- Спільна тематика в трагедії Йоганна Гете “Фауст’ і поемі Тараса Шевченка “Катерина” Тема кохання і зради є однією з так званих вічних тем у світовій літературі. Читаючи провідні найславетніші твори, усвідомлюєш, що дорога до щастя дуже часто була полита сльозами туги та каяття. Але людство завжди йшло і надалі буде йти немощеними дорогами кохання. Тема збезчещеної та покинутої дівчини була популярною у XVІІІ столітті. Багато хто з тогочасних літераторів звертається до неї, але лише Йоганну Гете вдалося піднести цю тему до рівня […]...
- Гомункулус – центральний персонаж другої частини трагедії Й. В. Гете “Фауст” Винахід Г., людиноподібної істоти, вирощеного в колбі шляхом хімічних реакцій, – коронна ідея середньовічної алхімії, що володіла умами протягом кількох століть. Данина цієї ідеї заплатили чи не всі представники “магічного природознавства”, в їх числі – Парацельс, з працями якого Гете був добре знайомий. У трагедії творцем Г. виявляється учень Фауста, Вагнер, який опанував науку “кристалізувати, що життя творила органічно “. Однак народження цієї істоти відбувається не без участі Мефістофеля. Тому […]...
- “Фауст” – драматичний твір. Переказ стисло “Фауст” – драматичний твір, але це не п’єса для театру, хоча окремі епізоди можуть бути поставлені на сцені. Це одночасно і трагедія, і колосальна філософська поема, яка відобразила пошуки цілої епохи німецької думки. Самому авторові важко було дати визначення основної ідеї “Фауста”, він не бачив можливості виразити весь його глибинний і багатозначний смисл однією думкою. Трагедія відкривається двома прологами. Перший із них “Пролог у театрі” – бесіда поета, актора і […]...
- Життєвий і творчий шлях Гете. Проблематика твору “Фауст Творчий дух Фауста лине до нас із загадкових і химерних віків Середньовіччя і Відродження, коли людина пройнялася вірою у свою всемогутність, озброївшись силами таємничої науки алхімії, шукала філософський камінь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-який метал на золото, шукала “еліксир життя”, щоб повернути собі молодість. У цей час з’являються перекази про магів і чорнокнижників, які продавали душу дияволу, щоб той допоміг осягнути таємницю буття. Одна з найпопулярніших легенд Середньовіччя – […]...
- Вічні проблеми добра і зла в трагедії “Гамлет” На початку XVII ст. зіткнення світу, в якому панують “сила золота і згубні пристрасті”, зі старим світом жорстокого феодального насильства похитнули світлу віру гуманістів у торжество добра, людяності, честі. Саме в ті часи англійський драматург Вільям Шекспір створює свій найбільш філософський і найпроблемніший твір – трагедію “Гамлет”. Принц Гамлет, головний герой трагедії, спочатку постає перед нами як типовий інтелігент-гуманіст, який щиро вірить в людину – “найдовершеніше з усіх створінь”. Сповнений […]...
- Втілення в образі Фауста вищих духовних поривань людини і їх протиставлення скепсису та цинізму, уособлених в образі Мефістофеля Є ряд творів, без яких уявити розвиток літератури просто неможливо. Ці безсмертні шедеври визначають людський прогрес, який полягає, насамперед, у духовному розвитку. Саме таким твором і являється трагедія Гете “Фауст”, яка є підсумком шукань самого автора. Це дуже складний філософський твір, який порушує проблеми людського буття, місце і призначення людини в світі. У центрі твору постає сам герой – Фауст, бо саме цей образ втілив у собі вищі поривання людської […]...
- Трагічний конфлікт “Фауст – Маргарита” Кохання Фауста та Маргарити – трагічне зіткнення різних за суттю та прагненнями людей. Гете В творі “Фауст” розповідає історію незвичайної людини, яка проходить шлях випробувань, зокрема коханням. Фауст – вчений, який вдається до чарів аби зрозуміти сенс життя. Він дуже розумний, спраглий до нових знань. Проте герой незадоволений, його замкнутий спосіб життя набрид йому, він прагне справжньої свободи серед прекрасної природи в полоні сильних почуттів. Автор не наділяє Маргариту ні […]...
- Проблема добра і зла в трагедії Вільяма Шекспіра “Гамлет” Так создан мир, что живо, То умрет. В основу трагедії “Гамлет”, створеної Шекспіром 1600 року, покладено давні сказання про принца, який удає з себе божевільного, щоб приховати свій план помсти за вбивство батька. Але якщо в легенді головною темою була родова помста, то у Шекспіра Гамлет почав нове життя. У центрі трагедії проблема добра і зла, проблема вибору. Гамлет з’являється на сцені, і глядач одразу розуміє, що принц не схожий […]...
- Роман “Фауст”. Характеристика образу Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, удачливий. Образ Ф. супроводжував Гете усе життя, первинний нарис трагедії “Прафауст” відноситься до 1773-1775 рр.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. придбавав усе більш грандіозний філософський вимір. У остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканого жадання життя, волі до знання, творення і творчості. Надзвичайні […]...
- Парадоксальність образу Мефістофеля Я – тої сили часть, Що робить лиш добро, бажаючи лиш того. Й. В. Гете Я раніше вважала, що диявол – нечиста сила – уособлює в собі лише нега тивне. Проте, прочитавши філософську трагедією Гете “Фауст”, з подивом для себе відкрила зовсім іншого диявола – Мефістофеля. Ім’я Мефістофеля складається з двох давньоєврейських слів: “Мефіз” – руйнівник і “Тофель” – обманщик. Це одне з численних імен диявола. Завдання Мефістофеля – спокусити […]...
- Вічні проблеми добра і зла в трагедії Вільяма Шекспіра “Гамлет” На початку XVII століття зіткнення світу, в якому панують “сила золота і згубні пристрасті”, зі старим світом жорстокого феодального насильства похитнули світлу віру гуманістів у торжество добра, людяності, честі. Саме в ті часи англійський драматург Вільям Шекспір створює свій найбільш філософський і найпроблемніший твір – трагедію “Гамлет”. Принц Гамлет, головний герой трагедії, спочатку постає перед нами як типовий інтелігент-гуманіст, який щиро вірить в людину – “найдовершеніше з усіх створінь”. Сповнений […]...
- Світ тримається на протистоянні творчого духу і духу заперечення і руйнації, сумніву і зневіри В епоху Відродження людина пройнялась вірою у свою всемогутність, що викликало хвилю церковної диктатури і вилилось у вогнище інквізиції, спрямованих на вияв і знищення демонів. Тоді з’явилось безліч легенд про угоду людини з нечистим, серед яких і легенда про доктора Георгія Фауста, яка у безлічі перекладів стала духовно рідною всій Європі. Але Фауст був героєм насамперед для Гете. бо жив у ньому протягом шістдесяти років. За цю трагедію, яка стала […]...
- Проблеми добра і зла в трагедії Шекспіра “Гамлет” Шкільний твір. На початку XVІІ ст. зіткнення світу, в якому панують “сила золота і згубні пристрасті”, зі старим світом жорстокого феодального насильства похитнули світлу віру гуманістів у торжество добра, людяності, честі. Саме в ті часи англійський драматург Вільям Шекспір створює свій найбільш філософський і найпроблємніший твір – трагедію “Гамлет”. І Принц Гамлет, головний герой трагедії, спочатку постає перед нами як типовий інтелігент-гуманіст, який щиро вірить в людину – “найдовершеніше з […]...
- Характеристика образу Мефістофеля з роману Фауст Мефістофель – один з центральних персонажів трагедії – в смисловому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, утілює той світ нечистої, “диявольської” сили, з якою Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Проте М. утілює і “зло” як витік протиріччя, початок занепокоєння, незадоволення, як спонукання до дії. В той же час з М. зв’язується заперечення усього відсталого, фальшивого в громадських встановленнях і в думках людей, […]...
- Образ Олени роман Фауст Олена – перенесене в трагедію з грецької міфології ідеальне втілення краси. Надбання Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, проте естетичний ідеал, що з’явився йому, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, співвідношувана з античністю, – вдохновляла і самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить в них і прагнення до свободи. […]...
- Роль Мефістофеля в духовних шуканнях Фауста Йоганн Вольфган Гете вважається основоположником німецької літератури нового часу. Ця всебічно обдарована людина залишила помітний слід у світовій літературі і науці. Творчість Гете є гідним віддзеркаленням найважливіших тенденцій і протиріч тієї епохи. Трагедія “Фауст” є підсумковим твором Гете, в якому автор виклав свої думки щодо сенсу людського життя. “Фауст” – це пристрасне уславлення потягу людства до знань та істини. За думкою Гете, сенс людського життя полягає у невтомній діяльності заради […]...
- Філософська трагедія “Фауст” – відтворення передових просвітницьких ідей епохи XVІІІ століття, що завершилося Великою французькою революцією, розвивалося під знаком сумніву, руйнування, заперечення та жагучої віри в перемогу розуму над марновірствами і забобонами, цивілізації над варварством, гуманізму над тиранією і несправедливістю. Тому історики називають його століттям Просвітництва. Ідеологія просвітителів восторжествувала в епоху, коли валився старий середньовічний уклад життя та формувався новий, буржуазний порядок, прогресивний для того часу. Діячі Просвітництва гаряче захищали ідеї культурного розвитку, самоврядування, волі, відстоювали інтереси народних мас, […]...
- Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
- Фауст – образ Маргарити Маргарита – полюблена Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя і безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осереддям, в той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, таке, що живе у світі повсякденних життєвих турбот і радощів. Вона як би створена для щастя; тим страшнішою і несподіванішою виявляється її загибель. З першої ж […]...
- Трагедія “Фауст” – вершина творчості Гете Гете – один із найвидатніших просвітників. Тонкий поет-лірик, драматург, романіст, мислитель, учений і державний діяч, який обіймав пост міністра, – так щедро обдарувала природа Йоганна Воль-фганга Гете. Він увійшов у літературу як предтеча романтизму: захоплювався творами німецького фольклору. Створений пізніше роман “Страждання юного Вертера” – один із головних творів європейського сентименталізму. В останній період творчої діяльності він пише чеканні вірші, утверджуючи поетику класицизму. У творчій спадщині письменника є твір, якому […]...
- Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
- По поемі І. В. Гете “Фауст” “Фауст” – найбільше створення поетичного духу. О. С. Пушкін. Гете працював над “Фаустом” більше шістдесяти років. Образ великого шукача істини схвилював його ще замолоду й супроводжував йому до кінця життя. Твір Гете написано у формі трагедії. Правда, воно далеко виходить за межі тих можливостей, які має сцена. Це скоріше диалогизированная епічна поема, найглибша по своєму філософському змісті, всеосяжна по широті відображення життя. У філософії Гете ідея діалектичної єдності протилежностей є, […]...
- Найвища – це мова трагедії, диво її тексту Трагедія Гете Фауст займає особливе місце в історії європейської літератури. Вона увібрала в себе художній досвід усіх попередніх епох – античності, середньовіччя, Ренесансу, класицизму – і в той же час стала абсолютно новим досягненням не тільки по відношенню до минулих часів, але і по відношенню до сучасної поетові літературі Просвітництва. Твір Гете позначило собою перехід до нового типу творчості, остаточно сформувався в прогресивній літературі XІX-XX століть. До цього часу яскраво […]...
- “Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” Протягом усієї своєї історії людство намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, направлені на винахід “філософського каменя”, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути “еліксир життя”, що повертає молодість і здоров’я. Але саме в епоху Відродження людина пройнялася вірою у свою всемогутність, що викликало новий вибух церковної […]...
- Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого “Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” Людство завжди намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, спрямовані на винахід “філософського каменя”, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути “еліксир життя”, що повертає молодість і здоров’я. Але саме в епоху Відродження людина пройнялась вірою […]...
Categories: Твори на різні теми