Батьківська хата

Related posts:

1. Українська хата Українська хата Батьківська хата… Вона завжди є світом наших предків, які в ній народжувалися, робили перші кроки, вивчали перші букви, нарешті, з неї пішли різними шляхами здобувати щастя. Кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло. “Без господаря двір, без господині хата плаче”, – говорить народне прислів’я. В Україні хати незвичайні. Чисті, вибілені, розмальовані кольоровою глиною, оздоблені витинанками, уквітчані пахучими травами. У інтер’єрі хати, в усій організації внутрішнього її простору відбиваються […]...
2. Хата моя, біла хата Традиційна українська хата, за визначенням багатьох іноземних мандрівників і дослідників, які свого часу побували на наших землях, являла цілком оригінальний витвір. Вона була самобутнім явищем в історії архітектури, високим зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково французький військовий інженер Г. Боплан, мандруючи в XVІІ ст. по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом […]...
3. Моя хата скраю Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі, Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За кожним класом закріплений свій куточок, який ми прибираємо. Ось і цього разу наша класна керівниця […]...
4. Пісні для України все: і поезія, й історія, і батьківська могила Пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила І. Українські пісні – це національний епос. ІІ. Українські історичні пісні – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу. 1. Пісні про боротьбу з турками й татарами. а) “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш” – правдивий художній документ епохи. б) “За річкою вогні горять” – картина татарського набігу на українську землю. в) “Зажурилась Україна, бо нічим прожити” – образ-уособлення України, […]...
5. Хата в літній день Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, мабуть, десь на другому плані, бо з-під даху падає на білі стіни тінь. Біля хати […]...
6. Твір “Українська хата” Кажуть, що оселя відбиває характер та смаки свого володаря. Так і традиційне народне житло відображає світогляд та уклад життя цілого народу. Українська хата – то маленький всесвіт, в якому жили та частиною якого відчували себе наші предки. Типова українська хата – то одноповерхова будівля з солом’яним дахом, білими стінами та вікнами зі ставнями. Стіни хати ретельно обмазували глиною та білили. Часто стіни фарбували у різні символічні кольори та розмальовували. Так […]...
7. Слобожанська хата Територія Сумської, Харківської, частини Полтавської, Луганська область називались колись “Диким Полем”, а з 30-х років XVII ст. почала заселятись переселенцями з Лівобережної та Правобережної України, які рятувалися від гніту польських панів та місцевих феодалів. Одночасно “Дике Поле” заселялося і вихідцями з Росії. Переселенці заснували тут слободи, а звідси і назва – Слобідська Україна. У кінці XIX ст. – на початку XX ст. на Слобідській Україні вже існують усталені типи народного […]...
8. Довженкова хата На канікулах я був на гостинах у бабусі, і вона вирішила показати мені хату – музей відомого українського письменника Олександра Довженка в Соснівці. Усе тут на подвір’ї і в самій хаті залишилося таким, яким було за життя письменника. Перед самою хатою, ще на вулиці, зустрічає відвідувачів скульптура молодого Довженка. На подвір’ї – старезний колодязь із цямриною та журавлем, ворота з дашком, клуня з сільським знаряддям праці. У сінях хати стоїть […]...
9. Моя хата скраю – нічого не знаю Одні думають, що можна жити не переймаючись негараздами сусіда, а лише віддавши себе на благо сім*ї. Інші вважають, що повноцінним є життя з турботою про інших. На мою думку, кожна людина має перейматись своїм життям, а не проблемами інших. Адже часто переймаючись проблемами інших, ми не помічаємо своїх власних. По-перше, у наш час багатьом людям у наш час потрібно бути самостійними, оскільки надмірна турбота близьких, буде заважати самореалізації та самовдосконаленню […]...
10. Громадянин. Який він? Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин? На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу. Бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, т вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, мови. Кожен повинен обов’язково шанувати своїх батьків, бо без цієї поваги не можна називатися громадянином. […]...
11. ГРИГІР ТЮТЮННИК – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ГРИГІР ТЮТЮННИК Народився в с. Шилівці, що на Полтавщині, у селянській родині, помер у м. Києві. Письменник, належить до шістдесятників. Найвідоміші твори: новели “Оддавали Катрю”, “Три зозулі з поклоном”, “Зав’язь”, “Син приїхав”, повісті “Климко”, “Вогник далеко в степу”, збірки оповідань “Деревій”, “Коріння”....
12. Українські традиції Традиції – це уявлення, звичаї, певні моделі дії відповідно до ситуації, що протягом століть складаються в кожного народу. В різних куточках землі визначні події супроводжуються певними діями людей: так вчиняли їхні діди й прадіди, так вони навчать діяти своїх дітей та онуків. Українці також виробили моделі поведінки за певних життєвих умов. Коли народжується дитина, родичі та знайомі намагаються відвідати її, принести подарунки. Звичайно, це може бути обтяжливим для молодих батьків, […]...
13. Материнська доля й материнське щастя Матері в художній літературі присвячено багато задушевних, вдячних поетичних рядків. Недаремно називають і змелю матінкою, і Батьківщину, їх, на думку В. Симоненка, не можна вибирати: Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. … Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Яка ж вона, материнська доля? Щаслива і нещасна, весела і сумна. Щастя матері – народити дитину, бачити, як вона зростає, […]...
14. Рибалка – Випадок із життя Мій тато-завзятий рибалка! Він їздить на річку з вудочками по неділях в будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним. І от якось влітку ми всією сім’єю поїхали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обіцяв юшку! Поки тато розставив вудки, ми з мамою розвели вогнище біля річки на галявині. Навкруги було дуже гарно, бо світанок […]...
15. Відроджуймо традиції! Відроджуймо традиції! Дуже часто кожному з нас доводиться чути від дорослих такі вислови: “Не можна”, “Що люди скажуть?”, “Не сміши людей”. Але нерідко ми не замислюємось над їхнім глибинним змістом. Повага до громадської думки – одна з основ народного етикету, який є неписаним зведенням норм і правил поведінки людини з рідними, знайомими. На жаль, часто доводиться зустрічатися із зухвалим ставленням моїх однолітків до старших за віком, зневажливістю до молодших. Це […]...
16. Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” Швидко, на одному диханні, прочитала я повість Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” – останній твір письменника. Напрочуд чиста, світла, талановита повість, у якій письменник майстерно змалював важке повоєнне дитинство підлітків, їх навчання і працю в ремісничому училищі, отих “дітей війни”, їх силу духу, якій можуть позаздрити й дорослі. “Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її […]...
17. Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: “Доброго здоров’я!” Прощаючись, говорили: “Бувайте здорові!” У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя людське сповнене турбот і клопотів, щоденної праці й нервових перенапружень. Але робота роботою, а свято – це свято. Українці готувалися […]...
18. Пісня – Пісня Пісня – одна з найдавніших форм народної творчості. Вона зародилася в трудовій діяльності людини і стала виявом почуттів, дум і сподівань. Тісний зв’язок пісні з трудовою і суспільною діяльністю людей спричинив до появи багатьох видів і жанрів народних пісень, які відображають історичні періоди розвитку народу, його боротьбу за національне і соціальне визволення, а також вірування, обряди, побут, родинні відносини тощо....
19. “Полювання” зі сміхом Остапа Вишні “Остав Вишня. Хто він для нас? Країна веселої мудрості. Слава України, її невмируща усмішка”, – так писав про видатного українського гумориста О. Гончар. Традиції гумору в Україні давні, ще із запорозьких козацьких часів. У літературі – від І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Л. Глібова та багатьох інших. Великі попередники й природна схильність до комічного вказали Остапові Вишні ту царину діяльності, яка найповніше виявила його талант. Це – художнє освоєння явищ дійсності […]...
20. Рідний дім – І варіант 6 клас I Варіант Рідна домівка… У цих словах всі людські сподівання. Тільки в рідних стінах людина почуває себе господарем. Наші предки, заселяючи нові землі, вибирали мальовничі місця. Ці місця були біля води, з багатими угіддями, зручні для оборони від ворога. Адже там мали постійно жити їхні родини. Символом Україні стала біла хата. Не тільки у свята, а й у будні господині білили хату, розписували стіни, сволоки, піч. З давніх-давен […]...
21. Міні-твір на тему: “Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої” Кожному з нас найбільше усього мила своя рідна сторона. Лише на рідній землі людина відчуває себе справжнім господарем. Лише на рідній землі людина наполегливо працює і має змогу отримати задоволення від життя. А ось на чужині людина, як правило, відчуває себе незатишно, сумує за своєю батьківщиною, за своєю домівкою, і навіть якщо живе на чужині довгі роки, усе одно залишається там чужою. Там людина ніколи не буде почувати себе вільною […]...
22. Білокора красуня Білокора красуня Біля нашої хати росте білокора береза. Тато посадив її кілька років тому. З тоненького пагінчика берізка перетворилася на струнку красуню, яка погойдує гнучким гіллям від подиху вітерця-пустуна. Існує легенда про це дерево. На березі Дніпра жив зі своєю матір’ю юний Доброслав. Коли напали на нашу землю вороги, пішов молодець боронити рідний край. В одному з боїв загинув хоробрий воїн. З туги за сином старенька мати-вдова простояла всю ніч, […]...
23. “Без родини нема щастя для людини” Кожен, хто народжується, претендує на щасливу долю. Але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? Що таке щастя? Як його знайти? “Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими” . Поглядів на це багато, та врешті кожен це з’ясовує сам для себе. Кажуть: “Щасливими не народжуються, ними стають”. І вирішальну роль у цьому відіграє сім’я. Народна мудрість стверджує: “З родини йде життя людини”, “Без сім’ї нема щастя […]...
24. “Я починаюсь з отчої землі…” – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими й широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх. Для кожної людини дорога у великий світ починається від отчого порога, який ми звемо домівкою, рідним краєм, своєю малою батьківщиною. Адже Батьківщина – це не тільки наша країна, а й місце, де ти народився й виріс, де промайнуло твоє […]...
25. Фразеологізми на літеру Ч Через вулицю навприсядки. Вираз, яким заперечуються родинні зв’язки; дуже далекі родинні зв’язки, що вже втратили силу. А звати мене Микола Єгипта, хоч з єгиптянами я родич такий… через вулицю навприсядки! . Через гречку перегнати. Дати доброго прочухана, провчити. Кажи йому від мене, нехай дасть тобі чистий спокій, а то я не буду вважати, що він пан писар, а через таку його гречку перегоню, що своїх двох ніг не дорахується. Через […]...
26. Твір з народознавства “Народне житло” Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. “Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?..”, високонравственну людську оселю”, – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці застосовували в оформленні зовнішніх кінців крокв, кронштейнів – коників, підстрішних лиштв. Накривала хату висока солом’яна […]...
27. “Підранки” Григора Тютюнника Доля в українського письменника Григора Тютюнника була складною і навіть трагічною з дитинства, на яке припали роки воєнного лихоліття, повоєнної розрухи й голоду. Дітям у той час доводилося дуже рано дорослішати, заміняти батьків, що пішли на фронт. А свого тата Григір не бачив із шести років, бо той був репресований і не повернувся із заслання. Читаючи малу прозу та повісті Тютюнника, поринаєш у трепетний, вразливий, проте такий мудрий світ дитячої […]...
28. Значення обряду весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Значення обряду весілля Весілля є відображенням світогляду, моралі та етичних уявлень народу про суспільні та родинні стосунки на певному етапі розвитку суспільства, культури. Найперші відомості про давні форми шлюбу у східних слов’ян були зафіксовані ще у літописах. Але найдавніші записи про українське весілля зробив французький інженер Г.-Л. де Боплан у XVII столітті. Описом весільних обрядів займалися також І. Калиновськийу 1777 році, І. Червінський, П. Чубинський, […]...
29. Твір Громадянин. Який він? Громадянин. Який він? Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин. На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу, бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, то вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, мови. Кожен повинен обов’язково шанувати своїх батьків, бо без цієї поваги не […]...
30. Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей. ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. 2. Роль звичаїв у об’єднанні людей в націю. 3. Поєднання в народній культурі українців староукраїнської, дохристиянської та християнської культур ; символічне значення куті, писанки, зеленого гілля, Дідуха; українські календарні традиції, звичаї, обряди підпорядковувалися сільськогосподарським роботам і формують ментальність […]...
31. Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати хоча б яку професію. А Кібкало, здається цього усього міг би минути. Навіщо йому […]...
32. Аналіз “Лебеді материнства” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: громадянська. Провідний мотив: любов до матері й Батьківщини. Віршовий розмір: хорей. Тип римування: суміжне. За формою – це колискова, мудре й щире напучування матері маленькому синові. Композиційно твір розгорта­ється як кілька взаємопов’язаних мотивів. Спочатку це мотив казкового дивосвіту, яким оточена дитина завдяки старанням батьків. Материн­ська турбота і ніжність, батьківська опіка – це підвалини щасливого й безхмарного дитинства, яке неможливо уявити без народної […]...
33. Мій улюблений міф Людину завжди поважають за силу і мужність. Людину шанують за розум і здібності. Людиною милуються за її красу. Але більш за все Людину цінують за Доброту, за бажання служити іншим, за змогу всю себе принести у жертву людству. Саме всі ці чесноти втілилися в Прометеєві. Завдяки цьому титанові люди навчилися ремісництва і приборкали тварин, познайомилися з довкіллям і стали лікувати хворих, збудували кораблі й почали мандрувати, пізнавати море й землю, […]...
34. Я – українець Я – українець Я щасливий, що довелося народитися в Україні – країні зі славною історією, багатою культурою. Виникнення українського етносу вчені відносять до IV ст. нашої ери, а існування народності як демократичної спільності припадає на IX ст. Для процесу утворення української народності вагомими були спільні риси характеру українців – волелюбність, відвага, ненависть до всіляких гнобителів, патріотизм, музикальність, гострий гумор, поетичність. Наш народ створив унікальну й багату духовну культуру. Останнім часом […]...
35. Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка Світ творчості А. Малишка – ліричний і неповторний. Його вірші впливають на читача насамперед своєю щирістю та емоційністю. Теми, до яких звертається поет, досить різноманітні. Проте є певні сталі мотиви, які мандрують від одного вірша до іншого. Однією з повторюваних тем творчості Малишка є тема туги за рідною домів­кою, спогади, пов’язані з дитинством та батьками. З біографії автора ми знаємо, що понад усе він поважав батьків, дуже любив матір і […]...
36. Шукайте папороті цвіт у своїй душі Шукайте папороті цвіт у своїй душі. Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши в життєве плавання, людина починає вести відлік свого життєвого шляху. Часто це зоровою пам’яттю прив’язується […]...
37. Мій батько Я дуже люблю свого батька. Зовні він здається звичайним. Батько високий на зріст, у нього сині очі, темне волосся, прямий ніс. У дитинстві та юнацтві батько займався легкою атлетикою, тому у нього красива спортивна статура, він сильний, дужий, витривалий, спритний. Я люблю, коли ми разом із ним влаштовуємо різні спортивні змагання. У цей час мені здається, що поруч зі мною не батько, а мій старший товариш. У синіх очах батька […]...
38. Чим багатий мій народ? Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говорячи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори – жовтий і блакитний – стали кольорами державної символіки українців. Моя земля багата родючими грунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни ворог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. […]...
39. Багатство Українського народу Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говорячи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори – жовтий і блакитний – стали кольорами державної символіки українців. Моя земля багата родючими Грунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни ворог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. […]...
40. “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті І. “Кайдашева сім’я” – новий крок у розкритті теми селянства. ІІ. Колоритні персонажі – засіб розкриття проблеми. 1. Родина – основа патріархального устрою. 2. Образи героїв як засіб змалювання “ідіотизму селянського життя”. 3. “Берегині” домашнього вогнища. А) Маруся Кайдашиха. Б) Мотря. в) Мелашка. 4. Громада села Семигори. ІІІ. Суспільне спрямування у розв’язанні проблеми життя народу....