“Підранки” Григора Тютюнника

Доля в українського письменника Григора Тютюнника була складною і навіть трагічною з дитинства, на яке припали роки воєнного лихоліття, повоєнної розрухи й голоду. Дітям у той час доводилося дуже рано дорослішати, заміняти батьків, що пішли на фронт. А свого тата Григір не бачив із шести років, бо той був репресований і не повернувся із заслання.

Читаючи малу прозу та повісті Тютюнника, поринаєш у трепетний, вразливий, проте такий мудрий світ дитячої та юнацької душі.

Герої Григора Тютюнника – прості, але часто з тонкою душевною організацією,

із прагненням до гармонізації світу, з його особливим баченням, як, наприклад, Олесь із оповідання “Дивак”, Климко з однойменної повісті, Павло з повісті “Вогник далеко в степу” та інші. їм доводиться переживати не тільки зовнішні несприятливі обставини, а ще й людську жорстокість, ницість, несправедливість, байдужість. Незважаючи на свою незахищеність, часто навіть виходять переможцями із цього двобою з життям.

Павлусеві з повісті “Вогник далеко в степу” доводилося разом із товаришами щодня, у спеку й завірюху, долати вісімнадцять кілометрів до ремісничого училища і не спізнюватися, щоб отримати сніданок, та ще й окраєць хліба зекономити для голодної тітки Єлісовети. А як раділи підлітки, коли їм вдалося власноручно виготувати першу лопату! Як пишалися вони своєю формою!

Які мрії плекали! І тільки про чесну працю, освіту, про освоєння світу власними силами та розумом.

Павло ледь не гине через злу волю водія автомашини зі зневажливим прізвиськом Фріц. Але і товариші, і майстер-наставник не залишили хлопця в біді, сприйняли це як особисту образу. Вражає ота щедрість душі, відкритість, безмежна доброта.

Малий хлопчина Климко, залишившись сиротою у воєнний час, не лише зумів про себе подбати, а ще й допоміг учительці з малим дитям. Сам іще дитина, Климко вирушає у небезпечну подорож за кілька десятків кілометрів по сіль, щоб потім виміняти її на молоко для немовляти та їжу. Випадкова куля обриває життя хлопчика майже біля рідної домівки.

А з рюкзака тоненькою цівкою ллється молоко і сиплеться сіль…

Зовсім інша, “любовна” історія у героя новели з такою колоритною назвою – “Три зозулі з поклоном”. За життєвими стосунками Марфи, а також Софії та її чоловіка – батьків ліричного героя – криється велика трагедія усього народу – сталінська репресія, тоталітарний режим. Мільйони безневинних людей відправлялися на заслання і знищувалися морально та фізично.

У будь-якій ситуації залишатися людиною – ось до якої думки приводить читача незабутня й неперевершена проза Григора Тютюнника.





“Підранки” Григора Тютюнника

Categories: Твори на різні теми