В історії виділяють три етапи еміграції за кордон:
1) перед Першою світовою війною ;
2) у міжвоєнний період ; емігранти – представники української інтелігенції, прихильники вільної України);
3) у період Другої світової війни; “переміщення осіб” .
Довгий час письменників, які потрапили у хвилю еміграції називали зрадниками, їхні твори не були введені в програми, не друкувалися. З проголошенням незалежності України у 1991 р. більшість творів письменників-емігрантів знайшли свого читача.
Є. Маланюк підкреслював; “Еміграція – це завжди наслідок поразки”. Шукаючи її причини, поет зазначав: “у підступності більшовиків, егоїзмі європейських урядів, бракові військових засобів – зброї чи амуніції, ще якихось зовнішніх причинах, як, навпаки якраз, у власному небажанні вибороти собі волю”.
Після поразки УНР 1921 р. багато українських письменників емігрувало до Чехословаччини. Об’єднані світоглядними позиціями, державницькими переконаннями, проблематикою, мистецькими уподобаннями, митці утворили “празьку школу” поетів.
“Празька школа” – об’єднання письменників і поетів, своєрідний творчий клуб, у якому циркулювалася низка художніх, філософських, політичних ідей. Це українські поети, що творили в Празі, Варшаві, Подєбрадах, Львові. Це були діти колишніх емігрантів або українські письменники-емігранти, які сприйняли поразку революції 1917 р. як національну ганьбу, були інтерновані в табори, спробували об’єднати творчу енергію на основі художньої літератури.
Через неприязне ставлення Польщі до українців більша частина митців емігрувала до Чехословаччини і навчалася у вищих навчальних закладах. Творчість “пражан” формувалася під впливом західної культури та історичного минулого українського народу. Для них була характерна історіософічна лірика.
До “Празької школи” належать Юрій Дараган, Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Олекса Стефанович, Олег Ольжич, Олена Теліга, Галя Мазуренко, Оксана Лятуринська, Іван Ірлявський та ін.
Друга хвиля еміграції українського письменства – постає на теренах Західної Німеччини.
Найяскравішою сторінкою українського літературного процесу 40 – 50-х років було заснування восени 1945 р. в Західній Німеччині Мистецького українського руху, який об’єднав письменників-емігрантів.
Українські письменники-емігранти, зокрема ті, хто врятувався від більшовицьких репресій, прагнули відродити українське культурне життя на окупованій німцями території. У Харкові виходила газета “Нова Україна” . Багато уваги літературним справам приділяла редагована У. Самчуком газета “Волинь”.
В. Винниченко звернувся до письменників української діаспори з настановою писати на теми, заборонені в СРСР. Так з’явилися твори: “Марія” Уласа Самчука, “Жовтий князь” Василя Барки, “Тигролови”, “Сад Гетсиманський” Івана Багряного та ін. Найголовніша тема творів письменників-емігрантів – викриття сталінського тоталітарного режиму.
У творах присутні мотиви туги за рідною Батьківщиною, прагнення їй щасливої долі і світлого незалежного майбутнього.
Незважаючи на утиски українського письменництва з боку існуючої радянської влади, творчість митців діаспори набула сплеску в період 40 – 50-х років XX ст.





Related posts:
- Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Протягом XX ст. у зв’язку зі складними соціально-економічними й політичними умовами мільйони українців залишали свої домівки в пошуку кращого життя на чужині. В історії виділяють три етапи еміграції за кордон: 1) перед Першою світовою війною ; 2) у міжвоєнний період ; емігранти – представники української інтелігенції, прихильники вільної України); 3) у період Другої світової війни; “переміщення осіб” . Довгий час письменників, які потрапили у хвилю еміграції […]...
- Творчість письменників-емігрантів Еміграція… Для українських письменників ЗО-80-х років XX століття еміграція була трагедією їх життя. Бо це не просто життя за кордоном, це означало заборону повернутись до рідного краю. А хіба може бути щасливим письменник, позбавлений можливості спілкуватися з народом? Звичайно, ні. Однак, як не важко було письменникам-емігрантам, які знали, що їх твори не дійдуть до українського читача, вони писали, щоб народи світу знали, що є така країна – Україна, що є […]...
- ЄВГЕН МАЛАНЮК – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ЄВГЕН МАЛАНЮК Народився в с. Архангороді на Херсонщині, у родині українських інтелігентів, помер у м. Нью-Йорку. Поет, представник еміграційної літератури, належить до Празької поетичної школи. Найвідоміші твори: збірки поезій “Стилет і стилос”, “Земля й залізо”, “Перстень Полікрата”, вірші “Сучасники”, “Шевченко”....
- ІВАН БАГРЯНИЙ – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ІВАН БАГРЯНИЙ Справжнє ім’я – Іван Павлович Лозов’ягін. Народився в с. Куземині, що на Полтавщині, у родині робітника-муляра, помер у м. Шварцвальді. Належить до письменників-емігрантів. Найвідоміші твори: романи “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”, роман у віршах “Скелька”, повість “Огненне коло”, збірка поезій “Золотий бумеранг”; із публіцистики – лист “Чому я не хочу вертатись до СССР?”....
- Тема 41. Євген Маланюк – Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Тема 41. Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк – визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст. Його творчість справляла велике враження не тільки на митців “празької школи”, а й на всю українську лірику XX століття. Автор поетичних збірок: “Стилет і стилос”, “Гербарій”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Влада”, “Проща”, “Остання весна”, “Серпень”, “Перстень і посох” […]...
- ЗНО – Тест № 25 – Творчість українських письменників-емігрантів 1. Укажіть, хто з письменників не є емігрантами. А Улас Самчук Б Василь Барка В Євген Маланюк Г Василь Симоненко 2. У вірші “Стилет чи стилос” Є. Маланюк розмірковує про А долю України та її народу. Б творчу місію митця та його покликання. В роль Кобзаря в українській літературі. Г давні цивілізації. 3. Укажіть справжнє прізвище Івана Багряного: А Очерет Б Стрілець В Фітільов Г Лозов’яга 4. Укажіть першу назву […]...
- ЗНО – Євген Маланюк – Творчість українських письменників-емігрантів Євген Филимонович Маланюк – визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст. Його творчість справляла велике враження не тільки на митців “празької школи”, а й на всю українську лірику XX століття. Автор поетичних збірок: “Стилет і стилос”, “Гербарій”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Влада”, “Проща”, “Остання весна”, “Серпень”, “Перстень і посох” та ін. Особливості творчості: – основні теми творів: […]...
- Стилет чи стилос? – ЄВГЕН МАЛАНЮК – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ЄВГЕН МАЛАНЮК Стилет чи стилос? Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І ввесь дзвенить од гимнів п’яних птиць, Співа трава, ніким ще не зім’ята, І вабить сном солодких таємниць. Там зачарують гіпнотичні кобри Під пестощі золототілих дів… А тут – жаха набряклий вітром обрій: […]...
- Теоретико-літературні поняття – Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Теоретико-літературні поняття Лірика – поряд з епосом і драмою один з основних літературних родів, у якому життя відображається через передачу почуттів, переживань, думок людини в певних обставинах; під впливом певних подій. Умовна класифікація за мотивами та основним ідейним спрямуванням: – громадянська лірика – лірика із соціальною та національною проблематикою, у якій представлено глибоке розуміння поетом сучасного життя і ставлення до нього: суспільно-політична, патріотична ; – філософська […]...
- Тема 40. Іван Багряний – Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Тема 40. Іван Багряний ) Іван Багряний – відомий український письменник-романіст, автор повістей, численних публіцистичних виступів, памфлетів, поезій, активний учасник творення літератури відродження. Життєве кредо письменника – “Я мислю, отже існую”. Одним з перших був заарештований радянською тоталітарною системою 30-х років XX ст. Його життя можна назвати шляхом постійних звинувачень, тортур, концтаборів. Більшість творів має автобіографічне начало. Людина – це найвеличніша з усіх істот. Людина – […]...
- ЗНО – Іван Багряний – Творчість українських письменників-емігрантів ) Іван Багряний – відомий український пиеьме нник-романіет, автор повістей, численних публіцистичних виступів, памфлетів, поезій, активний учасник творення літератури відродження. Життєве кредо письменника – “Я мислю, отже існую”. Одним з перших був заарештований радянською тоталітарною системою 30-х років XX ст. Його життя можна назвати шляхом постійних звинувачень, тортур, концтаборів. Більшість творів має автобіографічне начало. Людина – це найвеличніша з усіх істот. Людина – найнещасливіша з усіх істот. Людина – найпідліша […]...
- І. БАГРЯНИЙ – ОДИН ІЗ НАЙТАЛАНОВИТІШИХ ІЗ КОГОРТИ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ. “ТИГРОЛОВИ” – АВАНТЮРНО-ПРИГОДНИЦЬКИЙ РОМАН Тема. І. БАГРЯНИЙ – ОДИН ІЗ НАЙТАЛАНОВИТІШИХ ІЗ КОГОРТИ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ. “ТИГРОЛОВИ” – АВАНТЮРНО-ПРИГОДНИЦЬКИЙ РОМАН Варіант 1 1. З драконом у творі асоціюється… А Тоталітарний режим. Б Потяг з ув’язненими до Сибіру. В Залізнична колія, що пролягала вздовж болота і густого лісу. Г Літак, який кружляв над концтабором. 2. Вагони потяга порівнюються у творі… А 3 ящиками. Б Перевантаженими човнами. В Коробками. Г Великими валізами. 3. Якої пісні виконував Г. Многогрішний, […]...
- Біблійні мотиви та образи в творчості українських письменників 19-20 ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури. Донедавна українську літературу кінця ХІХ – початку […]...
- Бароко в літературі українських письменників Визначне місце в історії української літератури від давнини до сьогодні посідає письменництво XVII-XVIII ст. Для характеристики літературної спадщини XVII-XVIII ст. історики літератури вживають поняття “стиль бароко”. Перші риси барокового стилю в українській літературі почали з’являтися ще наприкінці XVI ст. Тривалий час вважалося, що риси барокового стилю характеризували лише мистецтво і літературу Західної Європи. Перегодом почали говорити й про українське бароко. Втім, досить тривалий час це поняття прийнято було застосовувати лише […]...
- ТЕМА КОХАННЯ У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ Тема кохання – одна з найдавніших у творчості кожного народу. Хвилюючими творами про кохання, сповненими найщиріших людських почуттів, славиться український фольклор. Кохання у народній поезії сильніше родинних стосунків, сильніше смерті. Шекспірівські “Ромео і Джульєта” анітрохи не вагоміші образи, ніж герої українських пісень, бо найпопулярніший мотив, притаманний народній творчості, – це мотив вірності, готовність до самопожертви. Уже кілька століть привертає увагу українських письменників народна пісня про кохання “Балада про Гриця”, котру […]...
- Ідеал сильної української жінки в творчості українських письменників Гармонійне, лагідне мислення українця-хлібороба тяжіє до ідеалу жінки як Землі-годувальниці й берегині. Тому й образ України більшість із нас співвідносить із жінкою. Національне відродження 20-х років висунуло цілий ряд тлумачень образу сильної, взірцевої жінки – матері, соратниці, громадянки молодої країни. Ми розглянемо соціально-детективний роман Володимира Винниченка “Поклади золота”. Твір описує життя української інтелігенції в Парижі 20-х років. Париж, еміграція протистоять Україні, краю любові, своїм лицемірством і раціоналізмом. Місія відродження, повернення […]...
- Образ матері в літературі українських письменників Мама… Найтепліше, найсвятіше слово для кожної людини. Мама – це символ любові і ласки, ніжності і найвірнішого кохання. І тому не дивно, що найтепліші, найщиріші слова присвячують письменники і поети матерям. І образу матері як вічному уособленню безкорисливої любові і відданості. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мама, Твою ласку я чую, рідненька, – чуєш пісню на слова Миколи Сингаївського, і серце наповнюється приємним […]...
- Ідейно-естетичні пошуки українських письменників “Розстріляного відродження” Кінець XІX-початок XX ст. в європейській культурі позначився складним процесом пошуків нових форм, ідей та естетичних основ відтворення життя в мистецтві. Прикметними рисами цієї доби стають тривога і драматизм, руйнування старих і створення нових форм мистецтва, нового світовідчуття. Адекватними формами осягнення дійсності тепер визнаються музика, поезія, творче осяяння; пріоритетне значення відводилося яскравій індивідуальності митця, що зумовлювало появу нового типу естетичної свідомості, закладення основ модернізму та авангардизму. Цей рух виявив себе […]...
- Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, аби була земля. Жінка-трудівниця над усе любить поле, чує його подих, саме до землі звертається […]...
- Художнє осмислення Чорнобильської трагедії у творах українських письменників Перший удар на себе, Перший вогонь на себе, Так одчайдушний Данко Людям віддав своє серце. З атомом стати до бою – З полум’ям смертоносним, І заступити собою Світ, що малий і дорослий. М. Сингаївський Спочатку з’являється заграва. Вона росте, розгоряється, і ось уже сліпучо-біла лавина котиться до міста. Вогонь охоплює будинки, вулиці, спалахують автомобілі. Дерева чомусь займаються швидко, як свічки, хоча зараз розпал весни… Вогняна лавина котиться містом. Залишається лише […]...
- Міркування про щастя в добутках українських письменників Г. Сковорода, “Алфавіт, або Буквар миру”. Твір в афористичній формі розповідає про найважливіший у житті: “Любов виникає з любові. Бути щасливим – пізнати себе”. А теперішнім щастям для кожного автор уважає улюблену роботу, тобто роботу з покликання й щоденне самовдосконалення Котляревский, “Наталка Полтавка”. У п’єсі щастя тлумачиться як чесна й чисте життя в сім’ї з коханою людиною Т. Шевченко. У багатьох добутках поет обрисував трагічні картини життя українців, і все-таки […]...
- Трагедія громадянської війни у творах українських письменників Трагедію особливо гостро відчуває душа делікатна, ніжна, беззахисна. А ще – довірлива. Наче квітка до сонця, вона розкриває пелюстки, вітаючи життя. І раптом – чорний смерч. Губить надію, карає за простоту і наївність. Та квітка проросла навесні 1917 року. Звалася вона молодою українською республікою. Над Києвом стояв “золотий гомін”, що його так точно вловило вухо молодого-молодого П. Тичини. Крокували барвисті маніфестації, маяли поруч синьо-жовті й червоні прапори, вірили, що визволені […]...
- Творчість письменників 60-х років Дивовижна здатність життя до самовідродження за генетичною програмою в єдності з процесами ентропії та занепаду культури там, де вона постійно не плекається, відкрилась нам у роки ослаблерння ідолопоклонства – у роки т. зв. відлиги, кінець 50-х – початок 60-х. Але характерно, що ослаблена традиція застигає в протистоянні руїнним силам і втрачає творчу силу цвісти та плодоносити. Спроби повернення до святинь, напр., у романі “Диво” П. Загребельного, не підіймались вище фантазії […]...
- Євген Маланюк – УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 року в Новоархангельську на Кіровоградщині. Батько походив із козацько-чумацького роду, а мати, Гликерія, була дочкою чорногорця Якова Стоянова. 1914 року Є. Маланюк закінчив земське реальне училище в Єлисаветграді і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початку світової війни став слухачем військової школи в Києві. У січні 1916 року Є. Маланюк потрапив на Південно-Західний фронт, де до пізньої осені […]...
- Пісенна творчість українських поетів та її значення в нашому житті Пісня! Як багато вона важить в історичному, громадському, побутовому, інтимному житті українця упродовж цілих століть! У ній – його минуле, сучасне й майбутнє, його погляди, його світобачення і психологія. У ній найповніше виявилася душа українського народу, яка з піснею росте, розцвітає, в’яне і вмирає. У пісні найповніше виливається любов до рідного краю, до коханої, до матері. Хіба можна краще сказати про рідний край, як сказали про нього Микола Сингаївський у […]...
- Найпоширеніші мотиви українських народних пісень про кохання УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА Найпоширеніші мотиви українських народних пісень про кохання Українські народні пісні охоплюють усі сфери суспільного життя, чільне місце серед них посідають ті, у яких ідеться про кохання. Кохання може бути вірним чи зрадливим, взаємним чи нерозділеним. Однак воно завжди торкається найпотаємніших струн серця. Закохані – головні герої пісень цього циклу, як правило, здатні на глибокі переживання, емоційні прояви своїх почуттів. Таким є й ліричний герой пісні “Місяць […]...
- Пісенна творчість сучасних українських поетів Широко відомі і користуються популярністю пісні на тексти сучасних укра-їнських поетів. Серед них пісні-поезії на тексти М. Ткача, М. Синга-ївського, Ліни Костенко, Любові За-башти. Народними піснями стали поезії В. Симоненка. Мало кому в Україні сьогодні не знані слова: “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину”. Особливо популярними в останні роки є численні пісні на слова Миколи Луківа і Дмитра Павличка. Дмитро Павличко – поет щедрого і […]...
- Іван Багряний – один із найталановитіших із письменнинів-емігрантів До своєрідних здобутків українського художнього слова належать твори українських письменників, які з різних обставин змушені були покинути рідну країну. Але й там, далеко від батьківщини, вони зберегли любов до неньки-України, плекаючи рідне слово. Калинова гілка з України сто літ цвіте в Бразилії, Канаді, Сполучених Штатах як продовження нашого роду. Українці оживили чужу землю, відстояли себе по світах як нація і народ. Вони повсякчасно звертали свій погляд до матері-України, щоб не […]...
- Специфіка драматургії української діаспори Коли робимо огляд літератури і додаємо географічні визначення, то тим самим визнаємо, що вона якось особливо відмінна від основного масиву літератури певної країни. Драма в літературі української діаспори, можливо, більше, ніж будь-який інший жанр, несе на собі відбиток її незвичної долі, адже ці твори написано поза материком. До того ж у багатьох літературах не всі драматурги пишуть для сцени, а тим паче ті автори, які творять поза межами своєї батьківщини […]...
- Іван Багряний – один із найталановитіших із когорти письменнинів-емігрантів До своєрідних здобутків українського художнього слова належать твори українських письменників, які з різних обставин змушені були покинути рідну країну. Але й там, далеко від батьківщини, вони зберегли любов до неньки-України, плекаючи рідне слово. Калинова гілка з України сто літ цвіте в Бразилії, Канаді, Сполучених Штатах як продовження нашого роду. Українці оживили чужу землю, відстояли себе по світах як нація і народ. Вони повсякчасно звертали свій погляд до матері-України, щоб не […]...
- Творчість Маланюка на тлі історіософських пошуків “Празької школи” Творча енергія “розстріляного відродження” не зникла зовсім – вона продовжувала існувати вже за кордоном. Це відгалуження української літератури -. “празька школа”. Основу “празької школи” склали вчорашні учасники визвольних боїв 1917-1921 pp., інтерновані в Польщі: О. Ольжич, Є. Маланюк, Л. Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Юрій Клен тощо. Після того, як Польща стала дуже прохолодно ставитися до українців, більшість їх перебралися до Чехословаччини, до Праги – великого культурного і […]...
- Постать гетьмана Мазепи очима двох слов’янських письменників Поема В. Сосюри “Іван Мазепа” – це своєрідна відповідь великому російському поетові Пушкіну, який понад століття тому написав свою поему “Полтава”, де змалював українця Мазепу як підступного владолюбця, наклепника і зрадника. На початку творів перед читачем постає старий Мазепа. Але кожен із поетів по-різному показує старість українського гетьмана, вкладає у його портрет своє ставлення до героя. Чигаємо в Пушкіна: Он стар. Он удручен годами, Войной, заботами, трудами; Но чувства в […]...
- Мотиви перестороги у творах визначних письменників XX століття Література XX століття відзначається стійкою увагою до моральних проблем, питань історії і культури, положення людини в сучасному світі. Величезні соціальні зміни, що відбувалися в XX столітті, примусили багатьох письменників стати на захист людини, її особистості, її гуманістичних ідеалів. Жовтнева революція 1917 року в Росії гостро поставила питання взаємин людини і суспільства. Найкращі російські письменники ще в 20-ті роки усвідомили небезпеку нового політичного устрою, який вів до нівелювання людської особистості. Антиутопічний […]...
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного пророка, поета національної ідеї. Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це лиш рупор […]...
- Літературна творчість – Улас Олексійович Самчук Улас Олексійович Самчук Літературна творчість Дослідники поділяють творчість Самчука на два періоди: I. Воєнний – 1938-1944 pp. ; II. Повоєнний, який ділиться на два часові відтинки: – 1945-1948 pp. ; – осінь 1948 р.- до кінця життя. “Ось моя власна історія, – писав він 1 серпня 1945 р. Маю сорок років життя. Народився під час війни, виріс під час війни, зрів під час війни. Одинадцять років війни і революції, п’ятнадцять […]...
- Характеристика драматургії ранньої економічної еміграції Емігранти, які виїжджали до різних країн Європи, мали намір на тимчасовий побут поза Батьківщиною, а ті, хто від’їздив до Північної Америки – на сталий побут. Вибір останніх був добровільним, хоча він і був спричинений політичними обмеженнями в освіті і праці для українців в Україні, що була толі під чужою владою. Десятиліттями вони продовжували жити Україною та її проблемами; чи то в Канаді чи Америці вони гуртувалися, організовували свої невеличкі громади, […]...
- Відповіді до теми: творчість Євгена Маланюка Яку роль у житті Євгена Маланюка відіграло Єлисаветградське училище, де чіп навчався? На початку XX століття у місті Єлисаветграді було близько 80 тисяч жителів Та невелике містечко мало таке училище, якому могли б позаздрити і значно біль ші міста. У різні роки його закінчили письменники: А. Тарновський, Я. Івашке вич, Дон-Амінадо, М. Станіславський; художники: П. Покар жевський, О. Фойницький, О. Осмьоркін; композитор К. Шимаковський, піанісі Г. Нейгауз, актор Г. Юра, […]...
- У. САМЧУК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ”, “МАРІЯ” Тема. У. САМЧУК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ”, “МАРІЯ” Варіант 1 1. Батьківщиною для У. Самчука… А Є Поділля. Б Полісся. В Волинь. Г Канада. 2. Визначте письменника, з яким не навчався Улас Олексійович, перебуваючи за кордоном. А О. Ольжич. Б І. Багряний. В Є. Маланюк. Г Л. Мосендз. 3. За типом світобачення У. Самчук… А Романтик. Б Класик. В Імпресіоніст. Г Реаліст. 4. У частині твору “Марія” У. […]...
- Поети “Празької школи” Поети “Празької школи” Поети “Празької школи ” – це наші співвітчизники, які або були безпосередніми учасниками боротьби за УНР, або дітьми її діячів. Ці поети несли з собою ідею української державності, тому їх творчість перегукується з творчістю представників стрілецької поезії в Галичині. Поети-емігранти друкували свої твори в галицькій періодиці, видаючи свої збірки у Львові. Тому дослідники вважають українською еміграційною літературою тільки ту, яка з’явилася після Другої світової війни, зокрема в […]...
- Розмаїття та краса українських пісень Навчаючись у школі, ми читали твори усної народної творчості. Народні пісні вивчали щороку. А коли в сьомому класі я ознайомилася із ліричними піснями, то ще раз переконалась, що не дарма говорять, що українці – співуча нація. Пісня була моєму народові оберегом усе життя, була найближчим товаришем, допомагала в найтяжчі хвилини лихоліть. Але в кожну епоху життя нашої країни пісні звучали по-різному, відтворюючи історію життя і боротьби нашого народу, їх переживання, […]...
Categories: Твори на різні теми