У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.
Жанрово-тематичне розмаїття:
– козацькі;
– чумацькі;
– кріпацькі;
– солдатські;
– бурлацькі;
– заробітчанські.
Козацькі пісні
Козацькі пісні виникли у XV – XVI ст. з появою козацтва й увібрали в себе інформацію про історичні реалії доби: боротьбу з нападниками, перемоги й поразки козацького війська, чужинську неволю, рабство та ін.
Козацькі пісні витворюють ліричний образ козака – типового представника Запорозької Січі, передають романтику козацької волі.
Найпоширеніші теми козацьких пісень:
Прощання козака з рідними та його від’їзд із дому,
– мотив ностальгії за рідною домівкою,
– мотив небезпеки, що постійно загрожує козакові,
– тема смерті.
Козацькі пісні:
“Гомін, гомін по діброві”,
“Ой на горі та женці жнуть”,
“Стоїть явір над водою”,
“А вже літ більш двісті”,
“їхав козак містом”,
“Козак від’їжджає” та ін.
У цих піснях звеличена воля, воїнська звитяга, патріотичний дух, безстрашність, відданість справі національного визволення; оспівано козацьку славу.
У козацьких піснях використовуються традиційні для українського фольклору символи:
Калина – символ України;
Явір – молодий хлопець, козак, лицар;
Могила – своєрідний обеліск козацької слави.
Чумацькі пісні
За тематикою й поетикою вони близькі до козацьких.
Чумакування як суспільне явище виникло приблизно в той самий час, що й козацтво. Уже з XV ст. в Україні відомий торгівельний промисел чумаків, які волами їздили до берегів Чорного й Азовського морів. Найпошренішими предметами торгівлі були сіль, риба, віск, дьоготь, прянощі та ін.
Це була важка й небезпечна справа, але водночас овіяна романтикою далекої дороги, безмежного степу, моря. Дорогою чумаки співали пісні.
Найпоширеніші теми чумацьких пісень :
– від’їзд у дорогу;
– приготування до тривалої подорожі;
– прощання з родиною;
– пригоди чумаків ;
– гуляння після повернення, застереження дівчатам не закохуватися в чумака, висміюється чумакова жінка, яка гуляє, поки чоловіка немає вдома та ін.
Чумацькі пісні:
“Ой у степу криниченька”,
” Буркун – зілля “,
“Волики”,
“Гуляв чумак на риночку”,
“їхав чумак із Криму додому”,
“Над річкою бережком”,
“Ой у полі криниченька”,
“Ой ясно, ясно сонечко сходить”,
“Ох і не стелися, хрещатий барвінку” ,
“У Києві на ринку” та ін.
Солдатські та рекрутські пісні
Специфіка рекрутських пісень полягає в зображенні подій, породжених явищем рекрутизації ; на Західній Україні – вербування українців до австро-угорської армії).
Довідка: за Петра І служба була довічною, у 1793 р. термін скоротили до 25 років, у 1834 р. – до 20 років, пізніше – 12, 15, 10 років, 3 1874 p., коли була введена загальна військова повинність, служба тривала 7 років.
Пісні, що супроводжували відхід хлопця до війська, сповнені сумним настроєм, бо знаменували перехід зі “свого” світу в “Чужий”, де діють бездушні закони, панує чужа мова, невідоме майбутнє.
Солдатські та рекрутські пісні:
“На тій горі, на тій горі”,
“Ой понад морем, понад Дунаєм”,
“Била мене мати березовим прутом”,
“А в неділю рано, рано-ранесенько”,
“А на горі два явори”,
“Бідна моя головонька” та ін.
Кріпацькі пісні
Поява пісень зумовлена суспільними явищами: відновлення Росією кріпацтва на українських землях, кріпосне право узаконювало залежність селянина від землевласника. Серед різних видів кріпацької повинності, крім численних податків, була ще й панщина чи відробіткова рента – примусова праця закріпачених селян у господарстві поміщиків.
Для кріпацьких пісень характерно:
– вираження негативного ставлення селян до тяжкої долі, умов підневільного життя;
– відсутність романтичних рис ;
– народна уява і фантазія поступається місцем змалюванню нелегкої праці, умов селянського побуту, епізодів знущання поміщиків з кріпаків, приниження людської гідності.
Кріпацькі пісні:
“Бодай пану в дворі страшно”,
“В неділеньку рано”,
“Гой кувала зозулечка, кувати забула”,
“Із-за гори вітер віє”,
“На панщину ходжу, ходжу”,
“Наступає чорна хмара”,
“Нема в світі правди, правди не зиськати”,
“Ой летіла зозуленька, летячи кувала”,
“Ой служив би я в війську запорозькім” та ін.
У добу Руїни й пізніше, особливо після скасування кріпацтва 1861 р., з’явилася ще одна верства населення – бурлаки. Ними ставали люди, що не мали власної хати чи притулку, поневірялися по чужих землях, шукаючи засобів для прожиття, а також колишні козаки, що після знищення Січі, не маючи дому, рятувались від розправи з боку російської влади. Бурлаками ставали також кріпаки-утікачі, і ті, хто тікав від рекрутчини.
У Росії бурлаками називали робітників, що тягали річкові судна. В Україні слово “бурлака” має більше, більш узагальнене значення – самотня бездомна людина, як правило, неодружена або яка з певних причин покинула сім’ю.
Найбільшу групу бурлацьких пісень становлять пісні про життя втікачів від кріпаччини.
Основні мотиви:
– тяжка праця,
– поневіряння на чужині,
– мізерність тимчасових заробітків,
– нарікання на злу долю.
Бурлацькі пісні:
“Віють вітри все буйнії”,
“Горе, горе тим сиротам”,
“Жив дома – добра не знав”,’
“Забіліли сніги”,
“Крутий берег, крутий, річенька бистренька”,
“Летить орел понад воду”,
“Нема горя так нікому”,
“Ой колись були степи, сінокоси”,
“Ой на морі на синьому”,
“Ой у лузі при березі”,
“Ой що ж бо то та за ворон, що на морі крякає”,
“Ох, піду я, сяду в зеленім саду”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)ЗНО – Соціально-побутові пісні – Народна лірика
- Тема “принижених і ображених” у творчості Ф. М. Достоєвського
- Ідейно-художній зміст оповідання “Дорогою ціною” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ
Categories: Твори на різні теми