Значущість і декларативність характеру вірші підкреслювалися й особливим шрифтом, яким воно було надруковано. Це один з найглибших добутків російської поезії про співвідношення гражданственности й мистецтва. За образом громадянина вгадувалися вчителі й друзі поета, великі громадяни Росії – Бєлінський, Чернишевський.
Але це не просто повчання. У суперечці, що ведуть поет і громадянин, розставлені не всі крапки над “і”.
Поет Н. А. Некрасов висловив багато болісних і гірких сумнівів, у яких, безперечно, знайшли вираження настрою, що володіли самим Некрасовим, і в які відбивалася його творча доля. Таким чином, “Поет і громадянин” не тільки твердження, але й роздум. І звичайно, це нетерпляче очікування кращого майбутнього й заперечення сьогодення:
Коли вільно нишпорить звір, А людина бреде лякливо…
Вірш викликав особливі нападки й довго друкувався з купюрами й цензурними варіантами. Некрасов запитував: “А що таке громадянин?” І відповідав: “Батьківщини гідний син”. І питання й відповідь не випадково виникають у другій половині 50-х років, що коли готувалася до змін, може бути, до революції Росія викликала до життя новий людський тип. Відповідь Некрасова начебто б невизначенийі: “Батьківщини гідний син”. Його відповідь укладена не стільки у твердженнях, скільки в запереченнях: не чиновник, не купець, не мішанин, не кадет: … не сенатор, Не автор, не герой, Не проводир, не плантатор…
Не… не… не… тобто людина, вільний від усього цього, не людина служби, а людина служіння. Уважається, що на питання про поезію й гражданственности Некрасов відповів відомою формулою: “Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний”. Справа не тільки в тім, що не можна зводити зміст великого добутку до однієї, хоча і ємній формулі, до того ж висловленої від третьої особи.
Справа в тому, що сама ця формула часто читається неточно й вузько, як: не будь поетом, але будь громадянином. Тобто не важливо, чи поет ти, важливо – чи громадянин ти? Тим часом адже щирий зміст некрасовской фрази, здається, такий: якщо ти не поет, то громадянином бути зобов’язаний.
Цензура не випадково запекло переслідувала вірш. Адресат звертання тут зовсім не тільки поет. Це звертання до гражданственности кожного, до читачів взагалі, до всіх людей, а не до поета або поетів, які – особлива стаття.
Збірник 1856 року будувався так, що один розділ являв собою щось начебто поеми про народ, увінчаної оптимістичним “Школьником”.
Особливий розділ склали вірші, багато хто з яких оповідали про далекі народу силах. Тут в усій красі розкрилося сатиричне дарування Некрасова. Сатира часто була для нього не тільки засобом викриття, але й зіграла важливу роль у звільненні поета від старих літературних канонів. У Некрасова вона завжди більше, ніж просто пародія.
Це, по суті, нова літературна форма.





Related posts:
- Громадянська лірика Миколи Некрасова Громадянська лірика Миколи Некрасова Якщо Пушкін уявляв свою музу “подругою пустотливою”, “вакханкою”, то некрасовська муза – це “муза помсти і суму”, “сестра народу”. У вірші “О шостій вчора завернув…” поет називає свою музу рідною сестрою молодої селянської жінки, яку січуть батогом: Ни звука из ее груди, Лишь бич свистал, играя… И Музе я сказал: “Гляди! Сестра твоя родная!” У 1858 році Некрасов написав вірш “Роздуми біля парадного під’їзду”. У ньому […]...
- Твір Громадянин. Який він? Громадянин. Який він? Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин. На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу, бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, то вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, мови. Кожен повинен обов’язково шанувати своїх батьків, бо без цієї поваги не […]...
- Аналіз поетики Некрасова другої половини 50-х років ХІХ століття Одним з наочних ознак суспільного підйому, що почався, був вихід у світло збірника віршів Некрасова в 1856 р. Поет включив у нього кращі добутки, створені їм за 10 років. Збірник відкривався віршем “Поет і громадянин”, у якому Некрасов викладав свої погляди на призначення поезії в житті, виступав захисником високоідейного цивільного мистецтва, затверджував думку про єдність революційного слова й справи. Необхідно враховувати, що Поет і Громадянин у вірші Некрасова не антагоністи. […]...
- Громадянин. Який він? Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин? На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу. Бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, т вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, мови. Кожен повинен обов’язково шанувати своїх батьків, бо без цієї поваги не можна називатися громадянином. […]...
- Народність і громадянськість лірики М. О. Некрасова М. О. Некрасов належить до числа тих поетів, у творчості яких народна тема є основною і у чиїх добутках чітко сформульована цивільна позиція. “Я ліру присвятив народу своєму”, – писав Некрасов, Він був не єдиним, хто так зробив. Наприклад, Тарас Шевченко, що вийшов із кріпосного середовища, також був народним письменником, але Некрасову стати їм було набагато складніше: він походив із дворянського роду, він повинен був завзято працювати, щоб зрозуміти селянина, […]...
- Відповіді до теми: творчість М. Некрасова 1. Який вплив мали дитинство і юність поета на його творчість? Ф. Достоєвський сказав про Некрасова, що його серце було поранене ще на початку життя. Ця рана ніколи не загоювалась, вона була початком і джерелом всієї пристрасної і страдницької поезії Некрасова. 16-річний юнак на власному досвіді відчув, що таке голод і поневіряння, коли, обравши свій шлях у житті, залишився без батькової підтримки. Був у Некрасова і спомин із раннього дитинства: […]...
- Моральний вибір в ліриці Н. А. Некрасова Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про “всесвітню чуйність” поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, […]...
- Моральний вибір у лірику Н. А. Некрасова Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про “всесвітню чуйність” поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, […]...
- Тема народу в творчості Миколи Некрасова Відомий російській поет М. Некрасов лише зараз набув великої популярності, якої раніше не мав. Поезія Некрасова, просякнута любов’ю до батьківщини і народу, вірою у святість і благородство революційного подвигу, ненавистю до експлуататорів та гнобителів, повністю зберегла і до сьогодні свою виняткову силу та художню виразність. Життя давало йому багаті спостереження за світом “униженных и оскорбленных”, життям вогких напівтемних підвалів, заселених міською біднотою. Майже двадцять років Некрасов був редактором журналу “Современник” […]...
- Доля поета з народу у вірші Н. А. Некрасова “На смерть Шевченко” Виріс Н. А. Некрасов серед селянських дітей. Ніякі заборони батьків не могли удержати його від спілкування із сільськими дітлахами. Згодом проста мова, богатый і співучий, заворожливий нас своєю музикою, що був засвоєний сином поміщика в ярославському селі, став основним інструментом поета. Його поеми й вірші написані народним мовленням так красиво й точно, що створюється враження, начебто з мережив сплітаються образи й картини нелегкого побуту селян. Досвід дитинства, знання життя селян […]...
- Я – громадянин України Що означає бути громадянином держави? Чи доводилося тобі замислюватися над цим? Громадянин України – це не лише той, хто має синій паспорт, прикрашений тризубом. Це не лише той, хто бере участь у виборах, цікавиться життям власної держави тощо. Кого ж тоді слід вважати справжнім громадянином нашої незалежної Батьківщини? На мій погляд, для того щоб відчути себе громадянином України, треба перш за все перейнятися її історією. Згадаємо й скіфів-орачів, і походи […]...
- Ліричний герой у добутках Н. А. Некрасова Іди у вогонь за честь Вітчизни, За з любов… Н. А. Некрасов Микола Олексійович Некрасов – це ціла епоха в російській літературі. Більше того, російська культура й громадське життя другої половини XІX століття не можуть бути зрозумілі без його творчості. “Не принижуючи ні на хвилину, – писав А. В. Луначарський, – ні великих вівтарів Пушкіна й Лєрмонтова, ні більше скромних, але прекрасних пам’ятників Тютчева, Фета й інших, ми завжди говоримо: […]...
- Сатиричний характер поезії Некрасова У віршах другий половини 40-х років Некрасов найчастіше прямо зіштовхує гнобителів і пригноблених. Вірша носять гостро конфліктний характер. Поряд з описом трагічної долі своїх героїв Некрасов не міг не писати й про винуватців народних нещасть. Так, “Псове полювання” побудована на зіткненні іронічно описаних захватів поміщика від панської потіхи й похмурої похмурості, навіть відкритого протесту кріпаків. І пейзаж, яким відкривається вірш, витриманий у сумовитих, сумних тонах. Правда, далі поет згадує про […]...
- Тема народу в творчостi Миколи Некрасова Вiдомий росiйськiй поет М. Некрасов лише зараз набув великої популярностi, якої ранiше не мав. Поезiя Некрасова, просякнута любов’ю до батькiвщини i народу, вiрою у святiсть i благородство революцiйного подвигу, ненавистю до експлуататорiв та гнобителiв, повнiстю зберегла i до сьогоднi свою виняткову силу та художню виразнiсть. Життя давало йому багатi спостереження за свiтом “униженных и оскорбленных”, життям вогких напiвтемних пiдвалiв, заселених мiською бiднотою. Майже двадцять рокiв Некрасов був редактором журналу “Современник” […]...
- Ліричний герой у лірику Некрасова Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про “всесвітню чуйність” поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, […]...
- Головна тема життя й творчості Некрасова Некрасов – народний поет не тільки тому, що він говорив про народ, але тому, що їм говорив народ. Звідси всієї його особливості: герої, теми, образи, ритми. Народний поет. І немає у великій російській літературі письменника, якого б ці слова визначали настільки точно й всеобъемлюще. Лірикові поета відрізняє достаток героїв. Це часом ціла галерея перевтілень Уміння Некрасова ввійти в мир інших, багатьох людей, стать поетом маси й визначило своєрідність його багатотемної, […]...
- Зміст вірша Некрасова “Слухаючи жахи війни” Микола Олексійович Некрасов – поет дивно проникливої ліричності, глибокої теплоти й ніжності. Його вірші, частіше смутн і мелодійні, нагадують народні пісні, що розповідають про життя простої людини, його стражданнях і сумах. Вірш “Слухаючи жахам війни…”, присвячене Кримській війні 1853-1856 років, звучить разюче сучасно. Проходять роки й десятиліття, століття поміняють один одного, а мир людей дивно постійний у своїх оманах. Війни не припиняються на землі, вони стали кровопролитнее, страшнее, чим бачені […]...
- Образ жінки-селянки в поемі Некрасова “Мороз, Червоний ніс” Тема російського жіноцтва була наскрізною у творчості М. О. Некрасова. Дружин декабристів поет зображує в поемі “Російські жінки”; трагічну долю старої матері-селянки відтворено в поемі “Орина, мати солдатська”. Про трагічне і безправне становище російської селянки Некрасов пише в одному з кращих своїх творів – у поемі “Мороз, Червоний ніс”. Некрасов вирішив зобразити не тільки тяжку долю російської селянки, а й показати її велич, самовідданість, терплячість. Поет хотів, щоб читач відчув […]...
- “Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У всіх своїх добутках Н. А. Некрасов звертається до народу. І поема “Кому на Русі жити добре” не виключення. Некрасов писав про народ і для народу. Героєм своєї поеми Некрасов обрав не окрему особистість, а всі “мужицьке царство”. “Кому на Русі жити добре” – істинале народна поема, широке епічне полотно. Некрасов не ідеалізує народ, але в той же час ми бачимо, скільки парфумівний краси й величі в його героях, простих […]...
- Жанр і композиція поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов працював над поемою більше 13 років. За цей час багато чого змінилося в поемі – від первісного задуму і до сюжету. Галерея сатиричних образів численних панів не була завершена, Некрасов залишив тільки попа і поміщика Оболдуєва. На перше місце поет поставив народ, відомості про життя якого Некрасов збирав довгий час. Поема “Кому на Русі жити добре” стала поемою про долю народу і його тяжкий стан. Написана в той час, […]...
- “Деревенские русские люди” у вірші М. Некрасова “Роздуми біля парадного під’їзду” І. Народ – головний герой творів М. Некрасова. ІІ. Концентрація болю й емоцій поета у вірші “Роздуми біля парадного під’їзду”. 1. Співчуття тяжкій долі народу. 2. Заклик поета прокинутися і звільнитися від знущань і приниження. Тема народу – стара, реалії – нові. . І лише мудрі люди до кінця усвідомлюють, що безсловесність натовпу – нетривка і оманлива.)...
- Тема жіночої долі в поезії М. Некрасова Не обділений у дитинстві увагою і любов’ю матері, Микола Некрасов проніс через усе життя почуття вдячності до рідної неньки і особливе ставлення до жінок, сповнене співчуття до їхніх страждань і безправного становища. Іноді це ставлення поета настільки трепетне і пронизливе, що викликає сльози, смуток і гіркі роздуми. Там, де розповідається про жіночу долю, у Некрасова і народна мова особливо милозвучна, і епітети та метафори нанизуються як намисто, і слова підбирає […]...
- Правдошукацтво російського селянина у віршах Некрасова Некрасов має повне право на назву мислителя. Мало того, це – мислитель глибокий і чесний. В основі його лежить висока гуманність і любов до своєї батьківщини, не під далеким від дійсності уявленням батьківщини, а під живим, діючим образом народу. Я б назвав м. Некрасова народним поетом, якщо б прозвання це не було замарано естетиками, що додавали його до всякої нечистоти. Народним поетом я назвав би м. Некрасова тому, що герой […]...
- Народ в ліриці М. О. Некрасова Я ліру присвятив народу своєму. М. О. Некрасов Тема Росії і стан російського селянства хвилювали багатьох письменників і поетів. Ще Пушкін показав важкий стан селянства в безправній і голодній Росії. Чітко зобразив ситуацію в Росії Лєрмонтов: “країна рабів, країна панів”. Некрасов у своїй ліриці відбиває свій погляд на стан народу в сучасній йому Росії. Він насмілився глянути в очі правді й у весь голос заявити про страждання народу, про його […]...
- Російська жінка у творах Некрасова Новим словом у некрасовской поезії стала його поема “Коробейники” . Головним достоїнством поеми виявилася народності, що дуже багатосторонньо розкрилася. Нею визначається вже незвичайність присвяти ” другові-приятелеві”, костромському селянинові Гаврилу Яковичу Захарову. Але це не тільки доброзичливий жест! Поема дійсно присвячена селянинові в тому розумінні, що він розглядається Некрасовим як імовірний і бажаний читач. Такого ще не було в практиці письменника. Не випадково в основу покладений сюжет-подорож, що дає можливість широкого […]...
- Художня своєрідність поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” займає центральне місце у творчості Некрасова. Вона стала своєрідним художнім підсумком більш ніж тридцятирічної роботи автора. Всі мотиви лірики Некрасова розвинені в поемі, заново осмислені всі проблеми, що хвилювали, використані вищі його художні досягнення. Некрасов не тільки створив особливий жанр соціально-філософської поеми. Він підкорив його своїй надзадачі: показати картину, що розвивається, Росії в її минулому, сьогоденні і майбутньому. Почавши писати “по гарячих слідах”, тобто […]...
- Народні мотиви в поезії Некрасова Поет спостерігав відомі явища, що скрізь попадалися йому на очі, відомі різко виступаючі картини з великого ландшафту його батьківщини; вони не відразу вражали його, не негайно ж запалювали в ньому поетична пожежа одушевления, полум’я якого стрімко, нестримно, майже несвідомо й мимоволі з боку поета пробивається назовні й гармонійні звуки якого вириваються з вуст поета, причому рука його мимоволі проситься до пера й паперу Немає; він попередньо обмірковував глибоко й всебічно […]...
- Філософський зміст поезії Некрасова Некрасова можна по праву назвати народним поетом. Ще до нього Пушкін і Лєрмонтов заявили про своє співчуття селянству. Але тільки некрасовская поезія воістину відкрила читачеві духовний мир російського селянства, виразила його потреби, прагнення, ідеали Неослабний інтерес поета до життя народу, до життя країни у всіх її проявах привів до розширення тематики його лірики. Теми його віршів перегукуються між собою. Образ революціонера – борця створюється Некрасовим для того, щоб вести вперед […]...
- Образ російської жінки у творчості Н. А. Некрасова Твір По поемах “Мороз, Червоний ніс”, “Російські жінки”. Красуня миру напрочуд, Рум’яна, струнка, висока, У всякому одязі гарний, До всякої роботи спритна. Н. А. Некрасов. “Велична слов’янка” стала героїнею багатьох віршів і поем Н. А. Некрасова; всі вони перейняті глибоким жалем до її долі. Поет страждає разом з нею й від непосильної роботи, і від моральних принижень. Однак не можна сказати, що російська жінка з’являється у віршах Некрасова тільки лише […]...
- Аналіз вірша Рилєєва “Громадянин” Вірш “Громадянин” – вершина цивільної лірики Рилєєва. Тут явно чується голос поета-трибуна, полум’яного оратора, що вважає себе вправі грізно дорікати, вимагати відповіді від коливних співгромадян. Вірш будується на прямому протиставленні поета, борця за волю, щирого громадянина, і юрби, що складає з “перенароджених слов’ян”. У цих словах укладений важливий зміст. Головна провина деяких молодих сучасників Рилєєва саме й полягала в тім, що вони забули про героїчні подвиги предків, “переродилися” і тепер […]...
- Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” , “Забуте село” , “Школьник” , “Міркування в парадного під’їзду” , “Пісня Еремушке” ; із другого періоду – поеми “Мороз, Червоний ніс” і “Залізниця” ; з останнього – поему “Кому на Русі жити добре”. Тема – зображення російського селянства – […]...
- Любовна лірика Некрасова Нарешті, велике місце в збірнику зайняла лірика інтимна. Було б невірно, однак, у ряді цивільних віршів розглядати любовну лірику Некрасова тільки як данина, що поет віддав традиційній “вічної” темі. І тут повною мірою виявилося його художнє новаторство. “Коли з мороку заблужденья… Давно відкинутий тобою… Я відвідав твій цвинтар… Ах, ти, пристрасть фатальна, марна… і т. п. буквально змушують мене ридати… ” – писав Некрасову Чернишевський. А який високий зліт людяності […]...
- Поняття про щастя в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов писав свою поему більше 13 років, але ще більше часу витратив на те, щоби “по слівцю”, як він сам виразився, збрати всі відомості про російський народ. Поет показав не тільки всі сторони селянського життя з її виснажливою працею, оскорблениями й гнобленнями з боку влади, але й протиставив їм клас крепостников. Поема має єдиний значеннєвий центр. Це подання про щастя. У поняття “щастя” поет вкладає трохи значений. Моральне зміст щастя […]...
- Маяковський – поет-новатор …створення правил – це не є сама по собі мета поезії, інакше поет виродиться в схоласта, що вправляється в складати правил для неіс-нуючих або непотрібних речей і положень. В. Маяковський Їх було четверо, великих, хоробрих, що насмілилися залишити протоптані шляхи і піти поетичним бездоріжжям. Двоє визнаних і шанованих і двоє, що заперечуються або принаймні підлягають дискусії. Тредіаковський, Пушкін, Некрасов, Маяковський… Вони замінили прийоми і поетичний словник попередників більш демократичним, зрозумілим […]...
- Пролог поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Вся поема Некрасова “Кому на Русі жити добре” – це розпалюється, що поступово набирає силу мирський схід. Для Некрасова тут важливий сам процес, важливо, що селянство не тільки задумалося про сенс життя, але й відправилося у важкий і довгий шлях правдошукацтва В “Пролозі” зав’язується дія. Семеро селян сперечаються, “кому живеться весело, привільно на Русі”. Мужики ще не розуміють, що питання, хто счастливее – піп, поміщик, купець, чиновник або цар, – […]...
- Поміщики й “люди холопського звання” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У поемі “Кому на Русі жити добре” Некрасов виступив гнівним викривачем про щественно-політичний лад Росії й виніс йому строгий вирок. Поміщики представлені в поемі очами селян, без усякої ідеалізації й співчуття. Сатирически зобразив Некрасов паразитическую життя поміщиків до реформи, коли “дихали груди поміщицька вільно й легко”. Пан, що володів “хрещеної собственностью”, був повновладним царьком у своїй вотчині, де всі йому “покорствовало”. Ні в кому протиріччя, Кого хочу – помилую, Кого […]...
- Павло Грабовський – лірик і громадянин Павло Арсенович Грабовський прожив усього тридцять вісім років, з них двадцять літ поневірявся в засланні, перебував у холодних тюрмах під наглядом царських посіпак. Але ніщо його не зламало. Не перестаєш захоплюватись цільністю й стійкістю революційних переконань письменника, його працьовитістю і надзвичайною порядністю. Твори Грабовського пройняті високими помислами, які тлумачаться просто: митець повинен служити своєму народові. Естетичною програмою Павла Арсеновича можна вважати вірш “Я не співець чудовної природи”, який присвячений темі […]...
- Твір по романі Некрасова “В окопах Сталінграда” Повість “В окопах Сталінграда” присвячена героїчній обороні міста в 1942-1943 роках. Це добуток уперше був надрукований в 1946 році в журналі “Прапор”. Але відразу ж було заборонено, тому що в ньому показувалося автором “дійсна особа” війни з усіма поразками й невдачами. Але сам головне полягало в тім, що в цьому творі Віктор Некрасов розповідав, якою ціною російський народ домігся довгоочікуваної Перемоги! Ця повість дуже легко читається. Вона написана буденно, простою […]...
- Образи правдошукачів у поемі H. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” 1. Семеро мандрівників, що шукають щасливої людини. 2. Єрмил Гирин. 3. “Кріпосна жінка” Матрена Тимофіївна. 4. ГриГорей Добросклонов. Тема пошуку щасливої частки й ” правди-матінки” займає значне місце у фольклорній традиції, на якій опирався Н. А. Некрасов, створюючи поему “Кому на Русі жити добре”. Мандрівництво відігравало особливу роль у культурі народу: подорожуючи до святих місць, мандрівники найчастіше ставали збирачами переказів, спостерігали за повсякденним життям представників всіляких шарів суспільства, а потім […]...
- Сюжет, герої, тематика поеми Некрасова “Кому на Русі жити добре” Зображення післяреформеної Росії. Некрасов писав поему протягом двадцяти років, збираючи матеріал для неї “по слівцю”. Поема надзвичайно широко охоплює народне життя. Некрасов хотів зобразити в ній всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, на жаль, поема так і не була закінчена – перешкодила смерть поета. Головна проблема, головне питання добутку вже ясно видний у заголовку “Кому на Русі жити добре” – це проблема щастя Поема Некрасова “Кому на Русі […]...
Categories: Твори з літератури