Значення прозивних імен для розкриття характерів дійових осіб у казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших”

Related posts:

1. Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити в мирі з іншими. У казці дерево велике, могутнє, високе, сильне. Воно має охоронця, якого […]...
2. Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” – I варіант – МИКОЛА МАГЕРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант Казка про Хоробрих з Найхоробріших створена письменником М. Магерою, тому являється літературною. На початку казки М. Магера зображує волелюбний, чесний, роботящий народ, який живе із сусідами в мирі і злагоді. Цей народ мав чудо-дерево Мову, зірване листя якого передавало немовлятам силу і міць, допомагало їм навчитися розмовляти рідною мовою батьків. Але землю цього народу грабував цар Нелюд, вбивав людей і кував для них рабські […]...
3. Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” – IІ варіант – МИКОЛА МАГЕРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Казка М. Магери “Хоробрі з Найхоробріших” розповідає про боротьбу українського народу за волю. Жив собі “народ волелюбний у мирі і злагоді, не хотів ні з ким воювати. Плекав своє “невмируще чудо-дерево Мову”. Охороняв це дерево Сивобородий – втілення мудрої старості. І коли напали на нашу землю загарбники, кращі сини – Хоробрі з Найхоробріших – вирішили боронити свою землю, свій народ. Пішли вони до Сивобородого, […]...
4. Внутрішній стан М. Коцюбинсьного – дзеркало душі дійових осіб новели “Іntermezzo” І. Що означав для М. Коцюбинського 1908 рік? ІІ. Особисте життя М. Коцюбинського. ІІІ. Причини душевного занепаду М. Коцюбинського. ІV. Передумови написання новели “Іntermezzo”. V. Образи-символи новели. . Людське горе – символ тяжкого становища народу, для якого митець і натягнув струни своєї душі. Сценою для розвитку подій є душа ліричного героя з її болями і радощами, з утомою та надією, вірою в перемогу світлих ідеалів.)...
5. Значення художньої деталі у розкритті характерів чеховських героїв А. Чехов – один із найвидатніших письменників Росії був блискучим майстром коротких оповідань, які вирізнялися глибиною та художньою силою. Неабияку роль у розкритті характерів чеховських героїв, таких неповторних у своїй індивідуальності, відіграє художня деталь. В оповіданні “Хамелеон” поліцейський наглядач Очумєлов йде базарною площею “у новій шинелі і з-клуночком в руці”, а за ним ступає рудий городовий “з решетом, вщерть повним конфіскованого агрусу”. І читачеві відразу зрозуміло, що блюститель порядку не […]...
6. Колоритність характерів возного, виборного, Миколи У п’єсі “Наталка Полтавка” в сатиричному плані подано Образи возного й виборного. Возний – дрібний урядовець, що “помазався паном”, “юриста завзятий і хапун такий, що і з рідного батька злупить!” З цинічною відвертістю виправдовує він хабарництво, несправедливість, які панували в тогочасному суспільстві. Вовча мораль возного найвиразніше проступає в його пісні “Всякому городу нрав і права…” Возний проповідує огидну мораль здирників і гнобителі: Всякий, хто вище, той нижчого гне, – Дужий […]...
7. Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло’ вчора і сьогодні У цьому творі найввдатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. Ї саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української нації взагалі. Українізація, як і будь-що, має і своїх прихильників, і своїх супротивників. Одні допомагають […]...
8. Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році, один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства “. Її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – скасування кріпацтва. У зображенні цього життя Нечуй-Левицький […]...
9. Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – ІІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” належить до соціально-побутових повістей, а це означає, що побут у ній зображений не стільки заради себе самого, щоб читачі побачили, як живуть українські селяни, скільки заради певної мети. Саме у звичайному житті людина розкривається якнайповніше: у своїй хаті вона стає такою, якою є насправді, а не такою, якою хотіла би, щоб її бачили оточуючі. Отже, саме побутові […]...
10. Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – IV варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ IV варіант На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй – Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу Половину XIX століття. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можем почути зараз тільки з народознавчих книг, а побачити хіба […]...
11. Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” – І варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант 1879 року вийшов з друку один з найкращих творів І. Нечуя-Левицького – повість “Кайдашева сім’я”, в якій талановито змальоване життя селян. Письменник добре бачив негативні риси селянського побуту й психології. Індивідуалізм, забобонність, заздрість, в основі яких лежить приватна власність наземлю, стали предметом аналізу й висміювання в цій повісті. Перед нами проходить низка колоритних селянських персонажів: старий Кайдаш з його забобонами й схильністю […]...
12. Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. Гоголь змалював образ чиновника нижчого рангу – Акакія Акакієвіча Башмачкіна Він проживає у бідності, його […]...
13. Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою Протягом століть напруженої боротьби за національне і соціальне визволення український народ творив сувору, мужню й водночас ліричну поезію – думи та історичні пісні. В них відбито світогляд народу, його морально-етичні норми, погляди, естетичні смаки. Розрізняють декілька основних тематичних груп історичних пісень, які були пов’язані з певними подіями, важливими для українського народу. В кожній з них маємо свій тип героя. В історичних піснях про татарську неволю знайшли втілення кращі риси українців: […]...
14. Символіка імен персонажів повісті “Над прірвою у житі” Джерома Девіда Селінджера Повість Селінджера із непростою тематикою, що наповнена складною символікою, тонкими ледь помітними мотивами, де ліризм оповіді поєднується з гумором, від сумного стилю він різко переходить до радісного і навпаки, де складна й багатогранна система образів, тонкий психологізм у зображенні внутрішнього світу головного героя та його відношень до інших персонажів, все це ставить повість “Над прірвою у житі” на рівень світових шедеврів ХХ століття. Ця повість увібрала найкращі здобутки Селінджера у […]...
15. “Перші хоробрі митці” як явище і міф Ситуація в українській поезії ХІХ-ХХ століть складалася досить своєрідно. Якщо в російській і зарубіжній літературі цієї доби життя відтворювались у формах самого життя, стверджувались активні способи віддзеркалення існуючої дійсності, то українська література знаходилася на шляху пошуку суб’єктивного ставлення до всього, що відбувалося в реальному житті. Одним з чинників, які не сприяли її розвитку, була також перша світова війна та революційні події 1917-1918 років. Усе це зумовило незвичайне явище: паралельне існування […]...
16. Тема твору: Чарівництво в казці “Сніжна королева” Як би мені хотілося виявитися в теперішній чарівній казці! Знайти здатність перетворюватися в птахів і тварин, навчитися користуватися живою й мертвою водою, одержати подарунок від могутнього чарівника… Або відправитися в шлях, повний пригод, на пошуки зачарованого друга, як це зробила Герда із чарівної казки X. К. Андерсена. Однак у цій казці потрібно бути напоготові, адже від чарівництва тут більше неприємностей, чим користі. Лиха й нещастя приносять людям разлетевшиеся по мирі […]...
17. Розкриття моральних якостей людини в оповіданні Олени Пчілки “Сосонка” Багато захопливих книжок для дітей написала Олена Пчілка. Її твори навчають нас любити Україну, бути її патріотами. Добру працю Олени Пчілки можна охарактеризувати народним прислів’ям: “Родюча, як земля, а робоча – як бджола”. З давніх-давен у багатьох народів Новий рік зустрічали з вічнозеленою со­сною. Кажуть, що ця лісова красуня – благословенне дерево, а тому воно вічно­зелене й радісно шумить. В оповіданні “Сосонка” Олена Пчілка відтворила світ людини і природи. Вона […]...
18. ПІСНЯ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ХАРАКТЕРІВ ГЕРОЇВ По П’ЄСІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО “НАТАЛКА ПОЛТАВКА”. З давніх-давен знали українців як людей співучих, бо на нашій землі не тільки кожне село чи місто мало свою пісню, а й кожна людина, у якої була добра і чиста душа. Казали, скільки зірок у небі, скільки крапель у морі, стільки й пісень в Україні. Не було колись жінки чи дівчини, яка не вміла б вишити собі рушник чи сорочку. І так само […]...
19. Протиставлення характерів Назара і Хоми Немає потреби зупинятися на тій ролі, яку відіграв в українській літературі та взагалі в історії нашої держави Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко. Саме ця людина, наділена всіма рисами генію, піднесла українську літературу до світових висот, надихнула народ України на здобуття самостійності та незалежності. У творчості Тараса Шевченка однією з провідних є історична тема. У сивій давнині Кобзар шукав відповідей на найболючіші питання свого часу. Особливе захоплення в геніального митця […]...
20. Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка Володимир Винниченко – виняткова постать в українській літературі та історії. Новеліст, романіст, драматург, публіцист, поет, митець-маляр і одночасно політичний діяч. Його твори уже на початку XX ст. перекладали багатьма мовами. У центрі його художніх пошуків завжди була Україна та болючі проблеми української нації. Уже перша збірка творів Винниченка “Краса і сила” виділялася в тогочасній прозі своєрідною, не традиційною манерою письма. Головною рисою оповідань, що увійшли до неї, була сувора реалістичність […]...
21. Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі Франка “Мойсей” Кожен народ має душу. Народна душа – це співці слова і духу народного. Одним із них є Іван Якович Франко. У поемі “Мойсей” він висвітлює проблему відносин між вождем і народом. Вождь і народ – це дві частини одного цілого. Якщо не буде першого – то не буде й другого, і навпаки. Вождь веде свій народ до кращої долі. Він бачить те, чого не бачать інші, й бажає передати їм […]...
22. Глибокий психологізм у змалюванні людських характерів Л. М. Толстого 1898 року в щоденнику Л. Толстой запише: “Одна із помилок полягає в тому, щоб вважати людей добрими, злими, дурними, розумними. Людина тече, і у ній є всі можливості: був нерозумним, став розумним, був злим, став добрим, і навпаки. У цьому велич людини “. А ще письменник стверджував, що не можна описати людину такою, якою вона є, можна лише записати враження, які ти маєш від людини. Як бачимо, Л. Толстой був […]...
23. Розкриття у творі І. Франка “Захар Беркут” одвічних проблем честі та зради Іван Франко був визнаним істориком, написав багато художніх творів і наукв вих праць. Як відомо, зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурами, Іван Франко все життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним зробило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. У відтворенні історичного минулого письменникові помогли художня вигадка та народна творчість, […]...
24. Значення творчості Т. Г. Шевченка Шевченко – основоположник нової української літератури. Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття […]...
25. Диво перемоги надії та справжнього кохання в повісті-казці “Пурпурові вітрила” Казкар Егль, можливо, знав свою справу, та не знав людей – і дітей, і дорослих. Через його базікання на березі лісового струмка мала вирости нещасна людина. Сталося дійсно чудо, що чекання На пурпурові вітрила не було марним. А диво – це явище протиприродне. Насправді у Каперні з’явилася б місцева причинна Ассоль Корабельна. Ось як все сталося. Ассоль бавилася іграшкою і впустила її. Егль спіймав “утікачку” і віддав її дівчинці. А […]...
26. Поетичність і глибина зображення жіночих характерів у творах О. Кобилянської І. Духовний світ письменниці. ІІ. Твори, що вчать цінувати людину в собі та в інших. 1. Олена Ляуфлер, головна героїня повісті “Людина”, – представниця передового мислячого жіноцтва свого часу. 2. Наталка Веркович – царівна власної долі. ІІІ. Спільне у характерах героїнь творів і письменниці....
27. Розкриття образа Давидова у романі “Піднята цілина” Михайло Олександрович Шолохов був безпосереднім учасником і свідком колективізації на Доні. Спостерігаючи за роботою робітників-путиловцев Баюкова й Плоткина, він зумів згодом створити правдивий характер посланця партії, двадцатипятитисячника Семена Давидова. За плечима в Давидова сувора школа життя: батька за участь у страйках засилають у Сибір, ще хлоп’ям Семен іде працювати на завод. “І білизна сестричкам стирати, і штопати, і обід готовити, і на завод бігати” – усе повинен був робити підліток, […]...
28. Тема народу в творчості Миколи Некрасова Відомий російській поет М. Некрасов лише зараз набув великої популярності, якої раніше не мав. Поезія Некрасова, просякнута любов’ю до батьківщини і народу, вірою у святість і благородство революційного подвигу, ненавистю до експлуататорів та гнобителів, повністю зберегла і до сьогодні свою виняткову силу та художню виразність. Життя давало йому багаті спостереження за світом “униженных и оскорбленных”, життям вогких напівтемних підвалів, заселених міською біднотою. Майже двадцять років Некрасов був редактором журналу “Современник” […]...
29. Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки З порога смерті повертається до нас творчість Григорія Михайловича Косинки. Повертається, щоб нагадати про тих людей, які жили вірою в світле майбуття, які без усяких компромісів зустрічали проблеми пореволюційної доби. Мавши веселу вдачу та енергійний характер, письменник активно пропагував свої твори: майстерно читав їх перед будь-якою аудиторією. Любили Косинку і любили його твори. Чому? Та тому, що письменник у ставленні до правди життя, до правди характеру селянина був кришталево чесним. […]...
30. Багатство характерів у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Михайло Слабошпицький назвав роман Ліни Костенко “Маруся Чурай” енциклопедією життя українського народу середини вісімнадцятого століття. Це енциклопедія народних звичаїв, традицій і, звичайно ж, народних характерів, типів. Герої роману у віршах Ліни Костенко живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, що піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Майже всіх героїв роману можна поділити на дві групи: міщанство і козацтво. Багатство внутрішнього світу, моральні принципи, […]...
31. Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі Творчість Котляревського знаменувала початок нової української літератури. Його твори “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали її класичним надбанням. Хоч для “Енеїди” Котляревський використав сюжет твору Вергілія, проте він переробив його по-своєму і відобразив у ньому правдиве життя свого народу, його звичаї, побут. П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір у новій українській літературі. Котляревський показав моральну вищість трудового народу над панівним класом, підкреслив, що й під грубою свитиною б’ється серце, […]...
32. Суспільне та історино-літературне значення поеми І. П. Котляревського “Енеїда” “Їснують в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя і утворюють межу високу посеред рівного шляху історичних подій. Минувшина остається по той бік межі, майбутність стелиться по цей, і хоча генетичні зв’язки і очевидні для кожної людини, проте зразу ж видно, що історія тут круто сходить з свого попереднього шляху й починає якусь нову путь… Ми маємо таку істо ричну дату – це пам’ятний в історії України 1798 […]...
33. Громадянська лірика Миколи Некрасова Громадянська лірика Миколи Некрасова Якщо Пушкін уявляв свою музу “подругою пустотливою”, “вакханкою”, то некрасовська муза – це “муза помсти і суму”, “сестра народу”. У вірші “О шостій вчора завернув…” поет називає свою музу рідною сестрою молодої селянської жінки, яку січуть батогом: Ни звука из ее груди, Лишь бич свистал, играя… И Музе я сказал: “Гляди! Сестра твоя родная!” У 1858 році Некрасов написав вірш “Роздуми біля парадного під’їзду”. У ньому […]...
34. Розповідь про життя Нимидори після втечі Миколи Тяжко переживала вона розлуку, “йшла на панщину – плакала, йшла з панщини – так само плакала”. їй все здавалося, що Микола десь поблизу. Минуло десять років, і стара Джериха померла. Тим часом підросла дочка Любка і трохи розважала змучену працею і горем Нимидору. Письменник підкреслює, що її “ізсушила, ізв’ялила нужда, як холодний вітер зелену билину. Лиха недоля ізстарила її завчасу. Минула половина її літ, а вже здавалось, що Нимидора доживає […]...
35. Розкриття проблеми “Вождь і народ” у поемі “Мойсей” Поема І. Франка “Мойсей” належить до найкращих творів поета. Одна з найголовніших тем поеми – взаємовідносини ватажка і народних мас. Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі – до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли за ним. Але пройшло надто багато часу, і народ зневірився. Усі перестали чекати дива і зайнялись звичайними, буденними справами. Один лише Мойсей, “дідусь слабосилий”, палає незгасимим вогнем. Наприкінці […]...
36. Зав’язка у російській казці “У певному царстві, у певній державі” – оскільки ніби медлительно-эпически починається чарівна казка. Однак це повільність оманлива. Казка сповнена найбільшого напруги. Вона зовсім на статична, їй ніколи не описує і характеризує, хоче до дії. Формула “у певній царстві” свідчить про просторову невизначеність місця дії. Така вступна формула характерна А ЛЯ російських казок. У казках інших народів цьому відповідає невизначеність у часі: es war eіnmal ; once upon a tіme ; […]...
37. Любов і біль казці Н. С. Лєскова “Лівша” В “Лівші” дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були згодні: автор наслухався оповідань тульських мастерових і “сфабрикував” з них свого “Лівшу”. Тим часом “Лівша” придуманий Лєсковим від першого до останнього слова. І всі нібито “народні” слівця винайдені ім. Разюче, як знав, почував, любив народ ця […]...
38. Розкриття проблеми “вождь і народ” у поемі І. Франка “Мойсей” Поема І. Франка “Мойсей” належить до найкращих творів поета. Одна з найголовніших тем поеми – взаємовідносини ватажка і народних мас. Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі – до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли за ним. Але пройшло надто багато часу, і народ зневірився. Усі перестали чекати дива і зайнялись звичайними, буденними справами. Один лише Мойсей, “дідусь слабосилий”, палає иезгасимим вогнем. Наприкінці […]...
39. Твір за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна Куліш відзначала у спогадах: “Микола безнастанно працював над мовою. Знав її досконало, як небагато його сучасників. Особливо він захоплювався мовою, пишучи “Мину Мазайла” , часто при столі він прочитував […]...
40. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Евшан-зілля” Батьківщину не обирають, вона, як мати, завжди одна. Це наша Вітчизна сповнює душу дивними піснями, напоює чар-зіллям широких степів та буйних лісів, полонить цілющими пахощами рідної землі. І все це живе в нас змалечку, успадковане від далеких пращурів. Часом людина відривається від рідного коріння, мандрує в далекі світи, переймає чужі звичаї, заглушуючи в собі голос родової пам’яті. А чужина ловить душу у свої тенета, відлучає від рідної матері, а потім […]...