Живий куточок

Related posts:

1. Улюблений куточок природи Мій улюблений куточок природи знаходиться просто перед нашим будинком. Це палісадник – невеликий обгороджений садок. Розбив його один з мешканців нашого будинку, Віктор Іванович. Щодня його можна було бачити в цьому палісаднику. Він доглядав за вишневими деревами, які щедро плодоносили, яблунями, абрикосовими деревами. Є в палісаднику і ягідні кущі. Тут ростуть і звичайні дерева: липа і горобина. І немає вільного клаптика землі, не рахуючи стежин. Просто до невеликого фарбованого ослона […]...
2. Живий Федору Хомич Кузькіну, прозваному на селі Живим, довелося піти з колгоспу. Адже і не останньою людиною в Прудка був Хомич – колгоспний експедитор: то мішки добував для господарства, то діжки, то збрую, то воза. І дружина Авдотья працювала так само невтомно. А заробили за рік шістьдесят-два кілограма гречки. Як прожити, якщо у тебе п’ятеро дітей? Важка для Фомича життя в колгоспі почалася з приходом нового голови Михайла Михайловича ГУЗЕНКОВА, до […]...
3. Запоріжжя – унікальний куточок на сході України Коли б уявити себе маленькою пташкою, то можна було б подумки мандрувати всією Україною. І скрізь ви б зустріли привітних доброзичливих людей, які є найбільшим багатством нашої держави. Мешкаючи у певному місті все життя, ми часто не звертаємо уваги на безліч цікавинок, що нас оточують. Місто здається звичним, а відтак – нецікавим. Дивно, що, опинившись у іншому місті, ми роззираємось довкола, фотографуємо чи не кожну будівлю, дивуємось і захоплюємось. А […]...
4. Шпак Був теплий осінній день. Мені подобалося спостерігати за сонячним промінчиком. Ось він ковзнув по дереву і гайда бавитися – стрибати зверху-донизу, знизу-догори. Аж раптом під ще зеленим листячком деревця я помітив яскраву плямочку, яка на сонечку переливалася всіма кольорами веселки. Придивившись уважніше, я зрозумів, що то на гілочці сидить шпак. Весь чорного кольору, але пір’я в нього було блискучим. Птах ніби оперезаний строкатою стрічкою. Міцний дзьоб надавав йому дуже поважного […]...
5. Твір “День народження” Я люблю відзначати всякі свята. Здається, ніби це якісь незвичайні дні, коли обов’язково відбувається що-небудь цікаве. Взагалі, моє улюблене свято – Новий рік, тому що його відзначають всі люди, повсюди святкова атмосфера. А день народження – індивідуальне свято, в якому беруть участь тільки іменинник та його близькі. Раніше, коли я був маленьким, організацією мого дня народження займалася мама. Вона запрошувала моїх хрещених, бабусь і дідусів, братів і сестер, готувала святковий […]...
6. Моє улюблене свято Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую побажання і […]...
7. Переказ на тему: Літературна казка – авторський художній твір Що таке літературна казка? Літературна казка – авторський художній твір, в основі якого лежить захоп-пива вигадана історія, що об’єднує елементи дійсності і фантастики. Серед літературних казок є авторські казки, вигадані письменниками, і є такі, що створені на основі-фольклору, тобто автори використовують запозичені сюжети і героїв. У чому Герда допомогла маленькій розбійниці? Маленька розбійниця була розбещеною, жорстокою. Вона могла вкусити за вухо власну матір, знущалася з голубів, оленів. Вона казала Герді: […]...
8. Автобіографічні мотиви в поезії “Мені тринадцятий минало” Усім нам добре відома біографія Тараса Григоровича Шевченка – геніального письменника, талановитого художника, видатної особистості. Мене, наприклад, завжди дивувало те, що ця людина змогла піднятися з низів суспільства та стати провідною постаттю в українській культурі. Адже Шевченко був сином кріпака, народився й виріс в українському селі, пізнав злидні, голод, зневагу. Про це він розповідає у своїх творах, зокрема в автобіографічній поезії “Мені тринадцятий минало…”, яка була написана в далекій Орській […]...
9. Шлях і стежка Шлях і стежка Поруч із лісом біг шлях. А поряд загубилась майже непомітна у траві стежка. Якось стежка і каже шляхові: – Не заздрю я тобі. По тобі автомобілі їздять, люди весь час не дають спокою. А я ось лежу собі у м’якій травичці, ніхто мені не заважає. Як на мене, не те щоб люди велосипедами їздять, а навіть пішки рідко ходять. – А я тобі не заздрю, – відповідає […]...
10. Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась Кримські гори, немов хвилі, виростають на очах туриста під час подорожі по узбережжю Чорного моря. Найвища з них – Ай-Петрі. З Алупки зубці Ай-Петрі видно в усій її красі. Унизу, в міжгір’ї, тече гірська річка, яку місцеві мешканці звуть “Козкою”. Шлях на вершину Ай-Петрі прокладено по дорозі, яка має назву “серпантин”. На Ай-Петринському плато встановлено пам’ятник на братській могилі партизан. Тут загін кримських партизанів […]...
11. Казка Г. К. Андерсена “Соловей” Палац китайського імператора. Розмова імператора з камергером про солов’я. Соловей та імператор. Паперовий соловей. Гнів імператора. Пташка зламалася. Імператор і Смерть. Повернення солов’я. Розмова солов’я з імператором....
12. Красний Іванко і закляте місто. Українська народна казка Жила, де не жила, одна жінка, що одного разу без нікого подалася в місто – до самої столиці. По дорозі перестрів її якийсь чоловік та й каже: – Жінко, я знаю, що ти бідна, і я тобі радо допоможу, якщо будеш згодна продати мені те, про що ти не знаєш. Погодишся – зроблю тебе багатою і ти більше ніколи й ні в чому не будеш терпіти нестатків. Жінка довго думала. […]...
13. Мова землі Земля прокидається щороку від сну. Здається, що коли збігають останні струмочки, то вона востаннє зітхає, щоб далі вдихнути на повні груди свіжого повітря й дати буяння всьому живому. Тоді настає справжня весна. А ще мені уявляється, що земля ніби звертається до нас: “Бережіть мене, я багата, я родюча. Піклуйтеся про мене – і ви не знатимете нестатків. Доглядайте мене, і вас ніколи не хвилюватиме майбутнє. Поважайте мене, я гідна такої […]...
14. Ввічливі слова Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я – так. І ось що виявилося. Якщо до людини звертаються гречно, вона і сама буде гречною з тобою. Су­діть самі. У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють. Тоді мені шкода його. Мої батьки ніколи не вживають у розмові грубих слів. Коротше кажучи, […]...
15. Сюрприз Я живу з батьками у двокімнатній квартирі. У мене є своя кімната. У ній стоять письмовий стіл, ліжко, шафа для одягу. На підлозі лежить вовняний килимок; тому мені тепло ходити босоніж у будь-яку погоду. Ще у мене є полиця біля книг і комп’ютер. У батьківській кімнаті – канапа, меблева стінка і телевізор. А перед ним – велике м’яке крісло, яке дісталось нам від матусиних батьків. Мені подобається сидіти в ньому, […]...
16. Мистецтво у моєму житті Я не скажу, що мистецтво для мене понад усе. Воно є в моєму житті ще з дитинства, коли мати зажуреним голосом співала мені колискової, бо я був дуже крикливий. Спати не давав, а як приспить мене, то години зо дві спокою в домі. А потім знов співи. Ще нічого не розумів, а музика і поезія вже були біля мене. Малим я видирався на диван, щоб роздивится картину, яка на стіні […]...
17. Країна Пестливих Слів Я дуже люблю географію. День за днем я роздивляюся глобус, але моєї улюбленої країни чомусь немає. Ця країна Існує тільки в моїй уяві. Я називаю її Країною Пестливих Слів і охоче подорожую нею. Тут кожного зустрічають особливо тепло й лагідно. Спробую розказати про Країну Пестливик Слів більш докладно. Першою в цій країні мене зустрічає люба бабусенька. Вона частує мене пиріжечками й молочком. Татусь допомагає мені приготувати уроки. Матуся шиє мені […]...
18. Таємнича пісня лісових дзвіночків Чи прислухалися ви до мелодій рідної землі? Чи були зачаровані лагідним сонячним світлом, що огортає чудові квіточки-дзвіночки? Якщо так, то ви зрозумієте мелодії поезії П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”. Квіти погойдуються від легкого подиху вітру, розповідаючи про красу поля, лугу, трав, хлібів. Здається, у дзвіночків справжній злагоджений хор, пісню якого підхоплює ліс і гукає: “День! День”. А потім мелодія стає тихіщою, повільно спадає, мов хвиля, і залишає в душах почуття […]...
19. Хто для мене приклад Люди, які вважають себе досконалими, помиляються. У кожного з нас є недоліки або навіть і вади, і щоб позбутися їх, потрібна допомога – приклад людини, котра змогла цього досягти. Немає нічого поганого в тому, що хтось прищеплює собі добрі риси і якості за взірцем іншої людини, погано, коли це відбувається навпаки. Найкращим прикладом для мене є мій тато. Він сильний, але не просто тому, що таким народився. Щоранку мій тато […]...
20. Як я організую свій робочий день Як я організую свій робочий день Свій робочий день я намагаюся вкрай заповнити. Я не люблю, коли хоч одна хвилина прожита даремно. Змалку мене привчили батьки жити наповнено, цікаво і корисно. Корисно не лише для себе, а й для інших. Іноді друзі дивуються: невже не хочеться відпочити – просто полежати, “поплювати у стелю”? Для мене відпочинок – це дія. Я вважаю, що слід прожити день так, щоб увечері я мав […]...
21. Твір Таємнича пісня лісових дзвіночків Таємнича пісня лісових дзвіночків Чи прислухалися ви до мелодій рідної землі? Чи були зачаровані лагідним сонячним світлом, що огортає чудові квіточки-д’звіночки? Якщо так, то ви зрозумієте мелодії поезії П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”. Квіти погойдуються від легкого подиху вітру, розповідаючи про красу поля, лугу, трав, хлібів. Здається, удзвіночків справжній злагоджений хор, пісню якого підхоплює ліс і гукає: “День! День!” А потім мелодія стає тихішою, повільно спадає, мов хвиля, і залишає […]...
22. Мама – мій найкращий друг Щодо дружби так багато говорять. А що це значить? Я довго цього не розумів, доки не стався зі мною досить дивний випадок. Того дня все йшло не так. Ні, я не запізнювався до школи. Будильник задзвенів вчасно. Мама мене, як завжди, нагодувала. Тато, як завжди, провів мене до зупинки. Та й погода була чудова. А що ж було поганого? Спочатку я з’ясував, що забув удома щоденник. І щоуроку мене за […]...
23. Моє дозвілля На все життя мені запам’ятався мій десятий день народження. Тільки-но почався серпень, я проводив канікули в селі, і в той день дідусь взяв мене із собою в поле. Гуркотіли трактори, удалині безмежне поле зливалося з небом, співав жайворонок. І раптом я побачив вершника на сірому коні. Помітивши, що я задивився на благородну тварину, молодий вершник з усмішкою спитав: “Хочеш спробувати?” Я навіть не пам’ятаю, як опинився позаду нього на коні. […]...
24. Промінний день Олена Теліга Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний сокіл, І зриває рідних і охочих! Все чекаю на гарячий подих, – Геній людський чи лише випадок, […]...
25. Що значить бути щасливою людиною Прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. Бачу неправду, бачу зло – і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. Якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними – світ став би зовсім іншим. Ніхто б нічого не крав, ніхто б нікого не вбивав, тільки правда йшла б попереду, а ми всі йшли б […]...
26. Як я ставлюся до вигадок барона Мюнхгаузена Знайти нових друзів мені допомогли “Пригоди барона Мюнхгаузена” німецького письменника Рудольфа Еріка Распе. Одного разу мене запросив на день народження хлопчик із нашого двору. За святковим столом хлопці сміялися з жартів, якими їх пригощав один із запрошених. І отут я подумав: а що коли розповісти одну з незвичайних історій барона Мюнхгаузена? І я розповів про восьминогого зайця, про політ Мюнхгаузена на ядрі, про його подорож на Місяць. Понад усе хлопцям […]...
27. Моє улюблене свято – ІІІ варіант ІІІ варіант Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую […]...
28. Дощовий день Здавалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? У мене небагато однодумців, тому що більшість любить яскраві, сонячні дні. А я люблю дощ завжди, у будь-який час року, ну хіба що взимку він мені не до вподоби. Але навесні, влітку й восени в мене навіть настрій піднімається, коли йде дощ. Тепло або холодно – мені все рівно. У теплу дощову погоду я люблю просто бродити вулицями, натягнувши на себе […]...
29. Громадянином бути зобов’язаний Твір-роздум у публіцистичному стилі на патріотичну тему. Був передсвятковий день. Ближче до вечора хтось подзвонив нам у двері. Хто б це міг бути? Ми ні на кого не чекали. На порозі стояла незнайома літня жінка. “Мабуть, помилилася квартирою”, – подумав я. Жінка привітно привіталася, вибачилася за те, що потурбувала, а мати запропонувала їй увійти у передпокій. Тут при світлові я роздивився гостю: на вигляд вона була старшою від моєї бабусі. […]...
30. Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
31. Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
32. Чи цікаво ми живемо? Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая На перший погляд, кожен мій шкільний день схожий на інший. Уроки, школи, дім, де знову заняття за письмовим столом. Потім – телевізор або комп’ютер, спілкування з товаришами у дворі. Щось особливе пригадати важко. Проте друзі на нудьгу не скаржаться. А я подумав: що означає жити цікаво? На цю тему нещодавно у нас була класна година – дискутували. Запитали, наприклад, Микиту Бєлова, що цікавого […]...
33. День звільнення Харкова Я йду алеєю з трьома червоними гвоздиками в руках. Повз мене проходять люди, молоді і старі, веселі і смутні, й усі вони несуть квіти. Алея довга, з боків її вишикувалися високі дерева. Мені здається, що я потрапила у великий коридор із блакитною стелею – небом. І все це якесь урочисте: і небо, і сонце, і дерева. І люди. Що сталося? Я обертаюся – позаду йдуть мої батьки, вони жваво про […]...
34. Тиха елегія Володимир Підпалий Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” – я знов мовчу, бо від них себе не відокремлю до смерті. Коли мене питають: […]...
35. Випадок на морі Нарешті ми з сім’єю біля моря. Як добре, що можна цілий день відпочивати. Мама поряд і не поспішає нікуди, тато вчить мене плавати. Ми разом плануємо день, розважаємося. Дні, на жаль, летять швидко. Я вже добре вивчила місцевість, тому батьки іноді відпускали мене погратися з іншими дітьми на невеликий майданчик. Там завезли спеціально для дітей пісок, бо навколо була галька, і ми з радістю будували замки. Ось і того дня […]...
36. Хом’ячок Сеня На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше дев’ятої. Батьки зрозуміли, що цей подарунок для мене виявився найкращим. Я спостерігав за Сенею постійно, […]...
37. Як я пізнала справжню цінність речей На літні місяці мама з татом відвезли мене до бабусі. Довгий час у мене не виходило увійти в режим їх селища: прокидатися з появою сонця, вони називають це “з першими півнями”, гнати на випас тварин, працювати на грядках і в саду. Якось я запитала бабусі: “Навіщо так рано?” Тоді вона сказала, посміхнувшись: “А ти, онучка, вийди в город годині о дванадцять і спробуй бур’яни повисмикувати, грядки переглянути, підійди до малинник […]...
38. Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. Коли я ще був маленьким, мені дуже подобалося бути разом із батьками, особливо у вихідні […]...
39. Тоталітаризм – це злочинна форма влади У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від Радянської імперії, вони змогли розповісти нам правду. Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола, які влаштувала радянська влада “своєму” народові. Уперше його заарештували в Харкові 1932 року, звинувативши в українському націоналізмі. Під […]...
40. У пошуках зайвого квитка Якось до нашого міста приїхала моя улюблена співачка. Мені дуже хотілося піти на її концерт. Але хоч я дізналася про її приїзд ще за два тижні, скільки я не стояла по чергах, не бігала по касах, мені не пощастило дістати квиток на її виступ. Залишалося тільки чекати концерт з надією, що десь якось знайдеться квиток. Ось настав довгоочікуваний день. Я розуміла, що вже не зможу потрапити до Палацу молоді, де […]...