Наша історія – це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. Коли ворог вибивав із наших рук шаблю, тоді на зміну їй приходило слово. Іноді таке могутнє і гаряче, що було дужче за легіони військ. Із Божого веління це слово приходило в час найбільшої скрути. Тоді, коли здавалося, що втрачено все. Така чорна смута огорнула Вкраїну, після ліквідації гетьманщини і знищення Січі. Націю спіткав цілковитий моральний занепад. І тут, на цьому німому згарищі, раптом з’являється живе українське слово.
З’являється Котляревський, який отим словом переносить козацьку славу в убогу сирітську хату. Пробудження і народження новітньої думи. Квітка, Гулак, Гребінка, Костомаров, Куліш…
Починається новий життєпис народу. Куліш виношує ідею про всеохоплюючу книгу буття українства, книгу, яка б увібрала в себе нашу історію, пісню, еволюцію духу. Але згодом відмовляється від цього задуму і каже, що такої книги вже не треба.
Чому?! Та тому, що вона вже є! У світ виходить “Кобзар” Тараса Шевченка. Виходить у вічність священна книга пророка української нації.
З’являється слово, яке стає на сторожі народу. Ось уже півтора століття воно береже і живить українську націю, її духовну соборність, веде нас крізь морок і нетрі до жаданої волі. Чи є ще у світі такий поет, слово якого б урятувало народ?
Слово, яке дає відповідь на найпекучіші питання, що постають перед цим народом за будь-якої доби.
В усі роки нас вражало дивовижне співзвуччя Шевченкові)! поезії із сучасністю. Кожне покоління гортало “Кобзаря” справді як Святе Письмо – книгу пізнання добра і зла. Ми пізнавали з нього самих себе і вчилися бути собою.
Розгорнімо ж цю книгу й сьогодні! І ми побачимо: те, що нині нуртує, в наших душах, що постійно хвилює і не дає нам спокою,- там є!





Related posts:
- Образ Малахія Стаканчика – українського Дон-Кіхота й пророка Микола Куліш, український драматург початку XX століття, створив новітню українську драму, заснував український театр абсурду. У своїх непересічних творах він відображав епоху, до якої належав, та життя людини, яка повірила фальшивій ідеології цієї епохи. П’єса “Народний Малахій” написана 1927 року – глибоко новаторський твір. У ньому автор відходить від конкретних фактів, намагаючись таким чином зосередити увагу на сутності явища. Основною проблемою, на якій грунтується твір, є проблема фальшивого пророка. Автор […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам’ як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – її своєрідний звіт перед нами, перед суспільством? […]...
- Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн Пеpегоpтаємо стоpінки “Кобзаpя”,знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли іх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в’яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко. “Сон”. Вже з пеpших pядків поеми пеpед читачами постає обpаз коханоі Укpаіни, бідноі вдови-вітчизни і пpоpочий обpаз іі сина-поета, що, наче птах, […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки старовини. У дорозі він застудився і захворів на запалення легенів. Цей тяжкий недуг тоді не […]...
- Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей. ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. 2. Роль звичаїв у об’єднанні людей в націю. 3. Поєднання в народній культурі українців староукраїнської, дохристиянської та християнської культур ; символічне значення куті, писанки, зеленого гілля, Дідуха; українські календарні традиції, звичаї, обряди підпорядковувалися сільськогосподарським роботам і формують ментальність […]...
- Полум’яний заповіт нащадкам Читаючи один із найвідоміших творів, який був написаний Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї Батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Як і кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ліричний герой ставить перед собою питання: що залишиться після мене? Як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться […]...
- Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій… Перший рядок будить в уяві образ труни, що є складовою частиною більшої цілості – […]...
- Чи виконали ми заповіт Шевченка? …Вітер. Він прийшов із синьої глибини Дніпра, з диких широких степів, вологих густих лісів. Приніс із собою свіжість води, гіркий запах полину, солодкувато-прохолодний – кориці: саме так пахне ліс восени. Повітря насичене новинами. Вони кружляють між небом та землею. На що чекає вітер? Кому він приніс звістку? …Він стоїть на високій Чернечій горі, звідки бачить все навкруги. Неперевершену стрімкість ріки, глибину лісу. Спостерігає небо. Воно плине над його головою, сумне, […]...
- Мудрий заповіт князя Ярослава На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно розумів, що саме в єдності сила. Бо коли народ єдиний, його важко здолати. А зараз […]...
- Поетичний заповіт Пушкіна. Твір за поезією “Я пам ятник себе воздвиг…” Я тисячами душ живу в сердцах Всех любящих, и, значиш, я не прах, И смертное меня не тронет тленье. Макіавеллі. Читаючи вірш О. С. Пушкіна “Я памятник себе воздвиг нерукотворньїй…”, мене найперше вражає дар передбачення, дарований усім великим поетам. Адже вірш написано 1836 року, коли поету залишалося жити менше року. З чого б раптом тридцятисемирічному Пушкіну підбивати підсумок свого життя, своїй творчості, роздумувати про значення всього написаного ним? Звідки ця […]...
- “Заповіт” Тараса Шевченка. Чи виконуємо ми його? Зі свого власного, нехай поки що незначного життєвого досвіду я зрозумів, що всі люди справді дуже різні. І це не банальна фраза, а правда життя. Кожна людина прагне різного, має свої заповітні мрії, таємні сподівання та бажання. І не так вже легко розібратися в них комусь сторонньому, майже неможливо збагнути людську душу. Часом – навіть свою. Ще складніше з людьми творчими, бо люди з мистецьким талантом, з природним обдаруванням ніби […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – заповіт Т. Шевченка нащадкам І. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. ІІ. Пророцтво поета. 1. Упевненість у силі народу. 2. Віра в перемогу й торжество справедливості. 3. Звернення до передової інтелігенції. ІІІ. Засудження перекручень історії України. ІV. Роздуми про самобутність української культури....
- Ще 1845 року Шевченко написав свій невмирущий “Заповіт” Нарешті, наприкінці травня 1859 року, Шевченко дістає дозвіл на відвідини України на п’ять місяців. По дорозі він відвідує своїх знайомих, зустрічається з лікарем Козачковським, пише нові вірші, малює краєвиди, плаває з рибалкою на “дубі”, ловить рибу, захоплюється красою України. Хвилюючими моментами для Тараса Шевченка під час цієї подорожі були відвідини рідних сіл. Відвідав Корсунь, Моринці, Кйрилівку та інші. Як розповідають у спогадах, до Кирилівки Тарас Григорович прибув у жнива, у […]...
- Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачко вськопИ Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знаменитий “Заповіт”. ІІ. Головна думка поезії. (Вірш починається звертанням поета до народу. У ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те, […]...
- Опис та характеристика творів Тараса Шевченка “Заповіт”, “Сон” , “Кавказ”, “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”, “Мені однаково” “Заповіт” Історія написання Гостюючи на Переяславщині в грудні 1845 p., Шевченко серйозно захворів. У нього виникла невесела думка сказати людям останнє слово. Композиція, ідейний зміст За формою “Заповіт” – монолог. Складається з шести строф, які об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку. Перші – вражають простотою, буденністю. Простежується логічний ланцюжок: слово “поховайте” – образ труни – висока могила – уся Україна, зігріта любов’ю […]...
- Колискова-заповіт юні Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… І як переклик з народним – Симоненкове: Ой, біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову […]...
- Аналіз “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, що породили твір, крилися в тій суспільно-політичній дійсності, яку спостерігав і вивчав поет у 30-40-х […]...
- І сповідь, і заповіт живим у вірші “Я був вбитий під Ржевом” Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту – себе, близьких, рідної землі. У 1941 році вони, учорашні хлопчики, які тільки уявляли собі бої, побачили справжню війну. Від імені одного з них написаний вірш О. Твардовського “Я був вбитий під Ржевом…”. Рядки вірша – це наче голос тих, хто загинув в перших боях із фашистами, тих […]...
- “Лебеді материнства” – материнський заповіт на всі віки Зі згадок сучасників про поета та з чорнових варіантів його творів ми знаємо, що Василь Симоненко над кожним словом своєї поезії працював багато та уважно, він багато разів переробляв, виправляв, доповнював написане, добирав якнайточніші слова, необхідний ритмічний малюнок поезій. Коли я вперше дізнався з науково-критичної літератури про таку манеру письма Василя Симоненко, я був щиро вражений: його поезії настільки легкі, що читаються, як кажуть, на одному диханні: одразу складається відчуття, […]...
- Минуле сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Минуле сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Коли читаєш вірші Василя Голобородька, то здається, що потрапляєш у чудовий поетичний світ. Він наповнений людьми і птахами, щирістю і відвагою, болем і добротою. Він казковий і реальний водночас. Але, чи то буде вірш інтимної лірики, чи замальовка з життя, чи оживлений автором пейзаж, – з кожної поезії дивиться на нас Україна. Як же треба її любити, як […]...
- Заповіт нащадкам Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У картинах-мріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи про справедливе суспільство, поетично відображає прекрасну картину всенародного щастя та вільного життя. Відчувається турбота Т. […]...
- “Велесова книга” – скрижалі буття українського народу в прадавні часи Одним із прадавніх джерел нашої історії і культури є “Велесова книга” – дерев’яні дощечки, на яких записано розповіді про життя і релігію праукраїнців. “Велесова книга” – це найдавніша слов’янська пам’ятка V-ІX століть, яка допомагає нам поглибити свої знання про те, як і чим жили наші пращури. Дерев’яні дощечки присвячені богу Велесу – заступнику українців. Дощечки з давніми письменами були знайдені 1919 року на Харківщині полковником Алі Ізенбеком, який вивіз їх […]...
- Новий Заповіт поетична розповідь про духовний подвиг Ісуса Христа І. Структура та композиція Біблії – найвидатнішої книги церковної літератури. ІІ. Новий Заповіт – відтворення духовних пошуків і життєвого досвіду, виклад суто християнської ідеї. 1. Історичні книги. 2. Послання апостола Павла. 3. Одкровення, або Апокаліпсис. ІІІ. Місія Ісуса Христа....
- Відгук на пісню “Заповіт” На уроці української літератури, вивчаючи поезію Т. Шевченка, учителька дала нам можливість послухати пісню “Заповіт”. Вірш Т. Шевченка ми вже знали напам’ять, і от – пісня. Мелодія “Заповіту” пройнята мінором, але в ній немає суму і безнадійності, пов’язаних із думками про смерть. Музика звучить оптимістично, життєстверджуючи. Правда, спочатку повільно і неголосно, але мужньо, без усякого суму. Потім на словах “серед степу широкого” спів посилюється, голоснішає, викликає враження величі і безмежності […]...
- Дохристиянські вірування українського народу Дохристиянські вірування українського народу Той, хто не знає свого минулого, не вартий і свого майбутнього. Максим Рильський Вірування наших предків можна умовно поділити на кілька періодів, які залежали у певній мірі від політичної та соціальної ситуації у державі. Кожен з них має свої особливості, хоча грані між ними іноді чітко не простежуються. Дохристиянський період характеризується пануванням серед нашого народу язичницьких вірувань. Кожен народ мав свого бога, одні з них у […]...
- Показ історичного минулого українського народу Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Твір за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван підкова”. Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщини завжди хвилювала поета. Україна, як багато почуттів вкладено в це слово! Яка юна велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені багряною кров’ю поля жорстоких битв із завойовниками, широкі степи, що чули плач полонянок і стогін […]...
- Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка А. Малишко – поет ліричний, романтичний, який відчував і бачив зв’язок поколінь, зв’язок минулого і сучасного. У цьому самобутність його лірики. Цикл “Запорожці” став мовби прологом до творчості поета періоду Великої Вітчизняної війни. Цикл складається з трьох віршів: “Ворон”, “Битва І”, “Битва ІІ” – і відтворює славну історію козацтва. Поет згадує імена Остряниці, Хмельницького, Сагайдачного, які боролися за визволення і незалежність України. […]...
- ЗАПОВІТ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЗАПОВІТ Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани, і гори – Все покину, і полину До самого Бога Молитися… а до того Я не знаю […]...
- Твір Колискова-заповіт юні Колискова-заповіт юні Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… I як переклик з народним – Симоненкове: Ой, біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе […]...
- Відтворення життя українського козацтва в суспільно-побутових піснях Історія України налічує багато сотень років. Були часи слави, були часи забуття. Та найгероїчніший період – це 250 років козацтва. Запорозька Січ – перша в історії Європи вільна держава, зв’язки між коз’аками грунтувалися на повній довірі, дружбі, братерстві і взаємодопомозі. Тому саме на той час припадає створення великої кількості суспільно-побутових пісень. Вони оспівували життя та подвиги героїв-козаків, їх боротьбу проти ворогів України. Тому і сприймаються ці пісні як живі свідки […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XІX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з […]...
- Леся Українка – геніальна дочка українського народу Українська земля породила багатьох письменників і поетів, які не тільки збагатили нашу літературу, але й уславили її серед інших літератур світу. Одне з найвеличніших імен серед них – ім’я Лесі Українки. Доля не була поблажливою до неї. Захворівши в дитинстві, поетеса змушена була все життя долати тяжку недугу, вести, за її словами, “тридцятилітню війну” з хворобою. Коротким було її життя – лише 42 роки прожила вона. Не судилося їй особистого […]...
- Народні пісні про минуле українського народу З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про важливі події країни. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники, але залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди. І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині. Народ уславив історичну боротьбу і загиблих своїх синів Так в історичних піснях розповідається про боротьбу нашого народу з турецько-татарськими нападниками, […]...
- Збирачі та дослідники українського фольклору Початок дев’ятнадцятого століття – це пора розквіту романтизму. Специфіка його в Україні лолягала в тому, що герої війни 1812-1815 років засвоїли разом з європейським вихованням і принципи романтизму, зокрема, унікальність і виняткову цінність будь-якої народної культури. Але багато хто з цих героїв походив з української шляхти та козацької старшини, наприклад, не останню роль у повстанні декабристів відігравали Сергій та Артемон Муравйови-Апостоли, родичі одного з гетьманів, Данила Апостола. І цікавили їх […]...
- Роль козацтва в історії українського народу Сьогодні в Україні намагаються відродити козацтво, ретельно вивчають життя козаків, їх звичаї, традиції, створюють сучасні козацькі загони. Справді, часи козацтва – частина героїчного минулого українського народу. Так в чому ж полягає такий жвавий інтерес до козаків? Чому ж ми, українці, пишається ними на весь світ? Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що у козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Кожен в Україні чув про козаків. […]...
- Іван Богун – ватажок українського козацтва Ім’я прославленого героя визвольної війни 1648-1654 років, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна донесли до нас історичні думи та пісні. Героїчна постать Івана Богуна приваблювала багатьох українських письменників. Один із них – Яків Качура. У творі Богун змальований у трагічний для нашої країни час – майже вся Україна стогнала під ярмом шляхти. Доведений до відчаю народ розпочинає тривалу боротьбу за волю. Одним із тих, хто очолив цю боротьбу, був […]...
- Основні риси українського національного характеру 9 клас Одну націю від іншої відрізняє зовнішність, мова, традиції, культура у широкому розумінні цього слова. Але, крім того, кожна нація, як і людина, має свій характер. Цей характер, з одного боку, формується під впливом різних зовнішніх чинників: територія, що належить нації, вплив сусідніх народів, історичні події тощо. Але, з другого боку, характер нації і впливає на її історію, культуру. Можна провести паралель з людиною. Характер її формується під впливом […]...
- Відповіді до теми: “Леся Українка – геніальна донька українського народу” 1. Які провідні мотиви поетичної збірки “На крилах пісень” ? До збірки увійшли всі написані на цей час поетичні твори та три поеми – “Русалка”, “Самсон”, “Місячна легенда”. У більшості творів звучать громадянські мотиви. Вірші циклу “Сім струн” – це своєрідна “музична гама”, сповнена безмежного почуття любові до України. Триптих “Сльози-перли” теж має виразне патріотичне спрямування. У вірші “Скрізь плач, і стогін, і ридання…” поетеса засудила пасивне ставлення людей до […]...
- Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу Без пісні, що мені оспівала мати, Я навіть дня прожити би не зміг. / В. Вихрущ / Горять у вогні часу храми і фортеці, пергаменти літописань, розсипається на порох матеріальна культура, іржавіють і розчиняються у землі знаряддя праці. Але залишаються майже в первозданному вигляді мова і пісня – незнищенні скарби, котрі, хоч і забарвлені відтінками епох, пошарпані вітрами віків, несуть у […]...
- Відображення історії українського козацтва в поемах Шевченка “Іван Підкова”, “Тарасова ніч” ШЕВЧЕНКО ТАРАС Письменник, художник, громадський діяч. Центральна постать не тільки українського літературного процесу, а й української культури взагалі. Став культовою постаттю, своєрідним символом духовності української нації, її самосвідомості. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури та літературної мови. Збагатив літературу новими темами, ідеями, був новатором у пошуках нових художніх форм та засобів. Романтична творча система Шевченка відзначається синкретизмом стилів, природною реалістичністю світосприйняття. 1814 р. 9 […]...
Categories: Твори з літератури