Заборони в казці

Related posts:

1. Зав’язка у російській казці “У певному царстві, у певній державі” – оскільки ніби медлительно-эпически починається чарівна казка. Однак це повільність оманлива. Казка сповнена найбільшого напруги. Вона зовсім на статична, їй ніколи не описує і характеризує, хоче до дії. Формула “у певній царстві” свідчить про просторову невизначеність місця дії. Така вступна формула характерна А ЛЯ російських казок. У казках інших народів цьому відповідає невизначеність у часі: es war eіnmal ; once upon a tіme ; […]...
2. Недостача Проте чи все чарівні казки розпочинаються з біди. Іноді біді відповідає якась ситуація, коли він чогось бракує, бракує. Ефект виходить хоча б, що й за викраденні. Герой, наприклад, вирушає шукати собі наречену. У цьому шляху це може чекати таку ж пригоди, коли б він пішов за викраденої царівною. Викраденим предметів відповідають будь-які дивини чи чарівні предмети, яких ще замало на початку казки. Приміром, старий цар хворий. Він посилає сина за […]...
3. Уславлення людських чеснот у казці братів Грімм “Пані метелиця” Із казки братів Грімм “Пані Метелиця” ми дізналися захоплюючу історію про те, як зло було покаране, а добро, милосердя і працелюбність – щедро нагороджені. Пасербиця тяжко працювала, а її мачуха все була незадоволена. Одного разу дівчинка випадково упустила в колодязь свій починок. Нерідна мати примусила полізти його діставати, і пасербиця впала у криницю. А прийшла до тями на чудовій зеленій луці. Дівчинка пішла і по дорозі допомогла хлібові, яблуні. Потім […]...
4. Перемога над хитрістю у казці І. Франка “Фарбований Лис” Казка І. Франка “Фарбований Лис” розповідає нам про Лиса Микиту й інших мешканців лісу. В ній змальовано життя тварин, але тварини в ній зображені дуже схожими на людей. Вони вміють говорити, здатні мати людські почуття, робити певні вчинки тощо. Тому вже з перших рядків ми розуміємо, що сенс цієї казки не тільки в зображенні певної події, а й у тому, щоб навчити чогось читачів. В образах тварин ми одразу ж […]...
5. Значення прозивних імен для розкриття характерів дійових осіб у казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Казка Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” незвичайна. Кожне ім’я в ній яскраво розкриває характер дійової особи. Цікаво спостерігати за вчинками героїв у казці. Кращі захисники волелюбного і працьовитого народу – Хоробрі з найхоробріших. Вони вирішили помститися ворогам, які постійно нападали на вільний народ, убивали немовлят і старих людей та забирали в рабство молодих. Зібралися вони на священній горі, де росло невмируще чудо-дерево Мови. Дерево було символом щасливого життя народу і […]...
6. Протистояння добра та зла в казці С. Маршака “Дванадцять місяців” Декілька разів я читав казку “Дванадцять місяців”, декілька разів дивився відео. Казка мені дуже подобається. Одразу виникає симпатія до пасербиці. Вона трудолюбива, добра. Дівчинка повертається додому в зимову хуртовину й знов іде до лісу, бо жадібні мачуха зі своєю дочкою мріють про золото. Вони вибирають найбільший кошик. Якщо в такий кошик набрати пролісків, то “на золоті їстимеш-питимеш, у золоті ходитимеш, у золото взуєшся, золотом вуха завісиш”. І дівчина могла б […]...
7. Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів’ О. Пушкіна Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” О. Пушкіна О. Пушкін – геніальний російський поет із дитинства захоплювався народними піснями, казками. З ними ознайомила його няня, селянка-кріпачка Арина Родіонівна. Пізніше Олександр Пушкін використав фольклорні сюжети при створенні своїх чудових казок. У “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” багато чарівних предметів, відбуваються незвичайні перетворення, тому вона належить до чарівних казок. Злій цариці дісталася в придане незвичайна […]...
8. Зміни у ставленні до казці Перелом у ставленні до казці настає аж наприкінці XVІІ століття і віднаходить своє розвиток в XVІІІ веке60. Реформи Петра, вступ Росії у число великих європейських держав, розвиток міждержавних культурних зв’язків із Європою, створення великої промисловості – усе це призводить до крахові старого феодально-патриархального способу життя на Русі. Церковна культура починає втрачати свій вплив і значення, з’являється нова, світська культура і світська література. Ця нова світська література не мала ще традицій, […]...
9. Змагання правди і кривди в казці “Правда і кривда” Я люблю читати українські народні казки. В багатьох із них розповідається про добро та зло. Одна з таких казок – це казка “Правда та кривда”. В ній дядько вирішив довести своєму племіннику, що краще жити неправдою. Вони запитали заробітчанина, пана та попа, як “тепереньки лучче жити”: чи правдою, чи кривдою? Усі ці люди вибрали кривду, запевняючи, що правди не існує. Небіж засумував. Він був бідний, і до того ж мусив […]...
10. Доброта і покірність у казці С. Маршака “Дванадцять місяців” У більшості казок розкривається тема боротьби добра і зла. Але кожен автор розкриває цю тему під новим кутом зору. Самуїл Маршак у своїй казці “Дванадцять місяців” ставить на передній план дуже важкі і водночас цікаві запитання: чи є покірність складовою доброти? Чи може тверда і незламна людина бути доброю? Чи може покірлива людина збільшувати зло у світі? Кожен образ казки втілює відповіді на ці запитання. Образ Падчерки складний і сповнений […]...
11. Доброта і покірність у казці С. Маршака Самуїл Маршак – російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства – він придумував віршики і записував їх у свій зошит. Поталанило йому на зустрічі з людьми, які підтримали у житті: і батьки, і гімназійні вчителі, а згодом і відомий співак Федор Шаляпін, і літератор Володимир Стасов доклали зусиль, щоб талант хлопця не розпорошився. Маршак поїхав навчатися до Петербурга, а завершував освіту в Англії. Повернувшись із-за кордону, Самуїл Маршах […]...
12. Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила” Поезію Івана Драча “Крила” не можна сприймати як іронічну “новорічну казку” – настільки глибинний підтекст криється за її зовні простим казковим сюжетом. Якщо замислитися над прочитаним, то зрозумієш, наскільки влучно викриває алегорія казки характер нашого суспільства. Поет окреслив його дуже своєрідно, показавши під образами-символами бажані новорічні подарунки, різноманіття матеріальних запитів наших сучасників: Новий рік дарує й “шапку смушеву”, і “люльку дешеву”, і “модерні кастети”, і “фотонні ракети”, і “солі до […]...
13. Розвиток поглядів на казці в XVІІІ і на початку ХІХ століття Історія вивчення казки викладалася у російській науці неодноразово. У працях А. М. Пипіна, М. М. Сперанського, З. У. Савченка, Ю. М. Соколова та інших історія вивчення казки викладається за напрямами та його представникам. Це дає можливість, не повторюючи вже сказаного, сконцентрувати виклад нашої науки навколо окремих центральних проблем. Кожна епоха, кожне протягом десятиліть і окремі вчені висували нові проблеми, які підхоплювалися у розвитку науки. Переказ нашої науки з проблем зрештою […]...
14. Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила в криницю. Але відбулося фантастичне перетворення: героїня опинилася на чудових луках серед тисячі чудових квітів. За законами композиції казки […]...
15. Образи фантастичних істот у казці В. Короліва-Старого “Потерчата” Василь Королів-Старий написав для дітей багато творів, У збірці “Нечиста сила” він зобразив домовиків і мавок, русалок і потерчат. І змалював їх не як злих сил, а як дружніх людині. Вони не шкодять, не заважають людям, а навпаки – допомагають їм, визволяють у скрутний час. У казці “Потерчата” зустрічаємося з домовиком. Це фантастична істота, яка захищає добробут людей, допомагає в побуті. Домовик приходить на допомогу І дядьку Оверку, витягує його […]...
16. Образ Герди в казці Андерсена “Снігова королева” Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для міні такою казкою стала “Снігова королева” Г. К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка прикрутила мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять тільки справжні друзі. Смороду не кидають товаришів у лихі часи. Діти гралися разом весь свій вільний година, вирощували чудові троянди на […]...
17. Маленький принц твір по казці Багато хто проживають життя, так і не насмілившись реалізувати свою дитячу мрію. Більшість що марили, літаками стають просто колекціонерами їхніх моделей, а Екзюпері став льотчиком. Маючи сильний характер, Антуан завжди йшов назустріч небезпекам. Робив він це не із хвастощів, а по велінню серця В Екзюпері мені імпонує й те, що він жив не тільки для себе, але завжди прагнув внести свою лепту в загальне діло У своїх оповіданнях Екзюпері писав […]...
18. Любов і біль казці Н. С. Лєскова “Лівша” В “Лівші” дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були згодні: автор наслухався оповідань тульських мастерових і “сфабрикував” з них свого “Лівшу”. Тим часом “Лівша” придуманий Лєсковим від першого до останнього слова. І всі нібито “народні” слівця винайдені ім. Разюче, як знав, почував, любив народ ця […]...
19. Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Враження від прочитання драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” дуже сильні. Твір неперевершений. Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури. Це Лесина лебедина пісня. Незвичайний твір і незвичайна історія його написання. Драма – вияв туги за Батьківщиною, потяг до високого, красивого. Твір надзвичайно глибокий і викликає роздуми над багатьма вічними проблемами. Але все-таки неперевершеність його в найголовнішому – майстер ному і переконливому зображенні двох світів. Перший світ […]...
20. Диво перемоги надії та справжнього кохання в повісті-казці “Пурпурові вітрила” Казкар Егль, можливо, знав свою справу, та не знав людей – і дітей, і дорослих. Через його базікання на березі лісового струмка мала вирости нещасна людина. Сталося дійсно чудо, що чекання На пурпурові вітрила не було марним. А диво – це явище протиприродне. Насправді у Каперні з’явилася б місцева причинна Ассоль Корабельна. Ось як все сталося. Ассоль бавилася іграшкою і впустила її. Егль спіймав “утікачку” і віддав її дівчинці. А […]...
21. Образ Герди в казці Андерсена “Сніжна королева” Дівчинки бувають різні: є капризухи, є бовтанки, є ябеди й вредини. Але, на щастя, зустрічаються й такі, як маленька героїня казки X. К. Андерсена “Сніжна королева”. Герда – надійна й вірна подруга. Вона навіть не підозрює про жахливі чарівні осколки, що потрапили в око й у серце її названого брата Кая, і проте, коли він перетворюється з веселого, доброго й турботливого хлопчика в жорстокого, злого й глузливого, Герда не відвертається […]...
22. Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Власне, інакше і не могло б бути: у основі цієї казки Пушкіна лежить народна німецька, а у фольклорі добро завжди перемагає, хоч само і не воює, а лише терпить. Такою ж терплячою була і головна героїня пушкінської казки: “Белолица, черноброва, нраву кроткого такого”. Отже, хоч ми нічого не знаємо про її життя у батьківському […]...
23. Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Хороші казки – це казки, з яких можна зробити корисний висновок для себе. Саме такою є казка Івана Франка “Фарбований Лис”, яка вчить нас не бути пихатими і занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповідається у цій казці, був спритним і хитрим, він міг би щасливо жити, але сам собі все зіпсував: “незвичайне щастя та його хитрість зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нічого неможливого для […]...
24. Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити в мирі з іншими. У казці дерево велике, могутнє, високе, сильне. Воно має охоронця, якого […]...
25. Поетичні картини літнього ранку в казці М. Коцюбинського “Хо” Природа – це мати, яка дарує людині життя, надихає її на любов та працю, дає щедрі дари. Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, зворушливо ставився до птахів, дерев, квітів. У казці “Хо”, а саме в уривку “Ранок у лісі”, він із любов’ю відтворює невимовну красу природи, оспівує її. У пейзажі, яким починається твір, змальовано літні картини лісу. Все в ньому ніби живе: “зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у траві […]...
26. Тема твору: Чарівництво в казці “Сніжна королева” Як би мені хотілося виявитися в теперішній чарівній казці! Знайти здатність перетворюватися в птахів і тварин, навчитися користуватися живою й мертвою водою, одержати подарунок від могутнього чарівника… Або відправитися в шлях, повний пригод, на пошуки зачарованого друга, як це зробила Герда із чарівної казки X. К. Андерсена. Однак у цій казці потрібно бути напоготові, адже від чарівництва тут більше неприємностей, чим користі. Лиха й нещастя приносять людям разлетевшиеся по мирі […]...
27. Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця” М. М. Пришвін – один зі головних письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М. Пришвіна “Комора сонця”. “В одному селі, біля Будова болота, у районі міста Переділ авльзалесського, осиротіли двоє дітей”, – так починається […]...
28. Містика у казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Живописність і музикальність прози Гофмана, романтична іронія, химерна вигадка і переконлива реальність в описах його фантазій захоплюють уже не одне покоління читачів. Сам Гофман, наприклад, розглядав свою казку “Малюк Цахес” як щось значно більше, ніж гра романтичної фантазії. Гофман у художніх образах розкрив основну ваду капіталістичного суспільства, де праця і нагорода за неї розподілені всупереч здоровому глузду. Тоді як один працює, похвали, гроші й слава дістаються іншому. У своєму творі […]...
29. Віра у силу надії та справжнього кохання у повісті-казці Олександра Гріна “Пурпурові вітрила” Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри всі негаразди. Після тяжкої хвороби, не маючи ані грошей, ані власної домівки, він написав чарівну […]...
30. Гротескові персонажі у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітна Цахес…” Німецький письменник-романтик Ернест Теодор Амадей Гофман назвав свою казку про Крихітку Цахеса “невибагливим жартом, легко начерканим задля ско – роминущого розважання”. Та читачі усього світу “розважаються”, із цікавістю чи­таючи. її уже два століття! Коли починаєш читати казки Гофмана, навіть і не здогадуєшся, що зіткнешся з іронічним зображенням героїв. Іронія звучить в ав­торській мові Гофмана, який піддає усе сумніву, запереченню. Одна з найго – етріших барв іронії Гофмана – гротеск. Гротескові […]...
31. Треба зберегти світ людства у казці-притчі “Маленький принц” Епіграф: Треба зберегти цей світ для тих, хто ще тільки народився, треба захистити цей світ від сваволі, дурості, пожежі. Анатолій Маркуша, російський журналіст XX ст. У книзі “П’ять образів Сент-Екзюпері” біограф письменника Жорж Пелісьє писав: “…Антуан. котрий ніжно любив цю свою книжку, був невдоволений у ній одним: “тут забагато планет”, казав він, інакше кажучи, він залюбки скоротив би міжпланетні мандри Маленького принца або хоча б частину з них: я знаю, […]...
32. Дитяче сприйняття світу у казці А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” Дитяче сприйняття світу у казці А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” “Маленький принц” – зворушлива, сповнена тонкого ліризму казка, яку одразу ж полюбили дорослі і діти. Маленьких читачів вона захоплює цікавим сюжетом, незвичайними пригодами, що відбуваються з чарівним хлопчиком-принцом. Дорослим подобається філософський зміст, що змушує замислитись над важливими питаннями життя і людських стосунків, над такими вічними цінностями, як любов та вірність і почуття обов’язку перед людьми. Героєм казки виступає дитина. У […]...
33. Містичне у повісті-казці Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Відомий німецький письменник – романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман написав багато оповідань і повістей, в яких фантастичне поєднується з реальністю настільки міцно, що складно визначити межу. Фантастичне у творах Гофмана настільки притягує і зачаровує, що починаєш сприймати розказане, як реально існуюче. Одним із таких творів є повість-казка “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер”. Письменник запрошує читача до реалістично-фантастичного і страхітливого світу, де праця і нагорода за неї розподіляються всупереч […]...
34. Потворне і прекрасне у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Гофман розглядав свою долю як частку загальної долі “маленьких людей”, що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними справами і великими ілюзіями. Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є суверенною частиною людського духу. У казці-новелі “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” дійсність постає в образі країни, де введено просвітництво. Гофман викриває за допомогою всевладної іронії химерну велич великих князів, […]...
35. Містична атмосфера у повісті-казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” Видатний німецький письменник – романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман створив чимало оповідань і повістей. Живописність і музикальність його прози, романтична іронія, химерна вигадка і переконливо реальне в описах його фантазій беруть за душу і сучасного читача. Сам Гофман, наприклад, розглядав своє оповідання “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” як щось значно більше, ніж гра романтичної фантазії. У художніх образах оповідання він розкрив основний порок капіталістичного суспільства, де труд і […]...
36. Фантастика і реальність у повісті-казці Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Навіть той, хто прочитав бодай один з творів Е. Гофмана, відразу міг би вказати на одну особливість. Це дивовижне поєднання фантастики і дійсності. У новелі-казці “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” знайшли відображення і протиставлення два світи – ілюзорний і реальний, і протиставлення романтичного й буденного, і протиставлення добра й зла в обох світах. Для чого ж і як використовується мотив фантастики, казки? Перш за все для того, щоб яскравіше висловити […]...
37. Світ потворного і прекрасного у казці Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” Е. Гофман – видатний прозаїк німецького романтизму. Його дотепні, химерні за змістом новели і казки, дивовижні перипетії в долі його героїв, приголомшливі переходи від реальності до фантастики відбивають збентеження і розгубленість романтичного письменника перед оточуючим світом і разом з тим трагедію великого художника, який задихається в тяжкій атмосфері феодально-міщанської Німеччини в сумну пору наполеонівської реакції. Гофман, як ніхто інший, демонструє своєю творчістю багатогранність можливостей романтизму. Він же переглядає основні ідеї […]...
38. Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи здійснюють один і той же шлях через колодязь потрапляють до фантастичного світу, в якому відбуваються […]...
39. Головні життєві цінності у казці Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері – надзвичайно цікава особистість. Він поєднав у одній особі відомого письменника і досвідченого льотчика. Антуан де Сент-Екзюпері – автор незвичайного твору – казки-притчі “Маленький принц”. Казка повинна була допомогти людям краще зрозуміти одне одного, зблизитись, усвідомити цінність таких понять як любов, дружба, відданість, відповідальність… Герой казки – Маленький принц – подорожує планетами у пошуках друга і водночас із цікавості. Його світ, світ маленького хлопчика, відрізняється від погляду […]...
40. Примарне і прекрасне у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Е. Гофман розкриває у своїх творах ілюзорність і примарність світу, в якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості та порожнечі лише за допомогою сили мистецтва, романтичних уявлень і створення великих і світлих ілюзій. У казці-новелі “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад і де успіх часто приходить не до того, хто на нього заслуговує, а […]...