За швацькою машинкою

Related posts:

1. Розсипався бісер, як макове зерно Прикраси з бісеру відомі ще з давніх часів. Хто й коли першим придумав нанизувати маленькі кульки й тоненькі скляні трубочки та прикрашати ними одяг, – невідомо, віки надійно зберігають цю таємницю. Можливо, це був якийсь мрійник, що хотів аби все жіноцтво на світі мало можливість оздоблювати свій одяг та виготовляти різні прикраси. Якийсь час це мистецтво було забуте, подекуди лише зберігали його, виготовляючи браслети, гердани, намисто та ще вишиваючи різні […]...
2. Вишиванка Вишивана сорочка – улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя! І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу. Для вишивання потрібні нитки “муліне”. їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід гарненько прополоскати й висушити. Найлегше вишивати па канві, бо на цій цупкій тканині плетиво ниток […]...
3. Як одягалась українська дівчина Українська дівчина одягала спершу сорочку, на неї спідницю чи плахту, потім запаску, зав’язувалася поясом і наостанок одягала керсетку. На ноги чобітки або ошатні черевики, на голову – віночок, на шию намисто, дукачі. Дещо про сорочку. Тканина сорочки, вишивка і навіть колір ниток, вважалося, мали чарівну силу. Виготовляли полотно за допомогою прядок, мотовил, веретен, станків для ткання і прикрашали їх магічними знаками сонця, поля, води. Ці знаки нібито відлякували злі, ворожі […]...
4. Усі різні – усі рівні Який загадковий світ у своїй грандіозній картині – поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше – своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один – єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не був. Так само є неповторним світ тих, хто поруч зі мною. Людина має не тільки […]...
5. Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
6. Моє улюблене свято Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую побажання і […]...
7. Згаяного часу конем не здоженеш Не існує машини часу, щоб повернути його плин назад і виправити зроблені в минулому помилки, зробити те, що не встиг. Плин часу невпинний. Не можна ступити в одну воду два рази, казали давні греки. Та вода, в яку ти входив вперше, вже далеко. Тому треба цінувати час сьогодні, щоб не жалкувати за ним завтра. Бо вже завтра “сьогодні” стане минулим. Є люди, які за своє коротке життя встигають зробити більше, […]...
8. Мій фольклорний килимок Фольклорний килимок. Як же його створити? Зазвичай килимки бувають із ниток, із тканини, але щоб із фольклору? Це цікаво. Спробую. У дитячому садку ми завжди гралися на килимках. Вони були яскравими та м’якими. У центрі килимка був якийсь яскравий малюнок, а по краях – різні смужки й візерунки. Може, так само можна скласти килимок із народної мудрості? У центрі мають бути ті прислів’я, приказки, які сподобалися найбільше, а далі – […]...
9. “Куди йдемо? Який лишаємо слід?” Людина. Вінець Божого творіння. Творець людської історії. Чи часто вона згадує про це? Чи часто вона замислюється над тим, що вона – Людина, що все в її житті залежить від неї, що світ буде таким, яким робить його вона, що майбутнє – це результат її життя, наслідок кожного дня, прожитого нею? Мабуть, у вирі щоденних проблем людині не часто доводиться згадувати це. І тільки іноді, коли у неї відповідний настрій, […]...
10. Про межі добра і зла Добро і зло – одвічні дві сили, що змагаються за владу у світі, але жодна з них не може перемогти, тому світ і існує досі. Але це висока патетика, а у звичайному людському житті все, з одного боку, виглядає значно простішим, а з другого, виявляється значно складнішим. Інколи людині дуже важко відчути, де пролягає межа між добром і злом. Наприклад, тепер у світі багато сперечаються про евтаназію – штучне переривання […]...
11. Пізнай самого себе Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що […]...
12. Міфологема “золотого віку” у романі О. Толстого “Гіперболоїд інженера Гаріна” і В. Винниченка “Сонячна машина” Мрія вирватися з лабетів сірості буденної праці й набути вже на цім світі ідеального життя, де праця для виживання стала б радісним духовним творінням, не залишала людство здавна. Художнє втілення таке прагнення до ідеального найчастіше отримує через актуалізацію міфологеми античного “золотого віку” чи близького їй християнського “втраченого раю”, що, зокрема для європейської літератури, природно. Залежно від ряду факторів та з огляду на власне міфологічну невизначеність своєї семантики “золотий час” у […]...
13. Мова – найцінніший скарб народу Багата і барвиста мова українського народу. У піснях, казках, прислів’ях і при­казках – життя і мудрість народу, його характер, мрії про щастя. Але скільки судилося пережити, щоб ми зараз, у XXI столітті, могли сміливо, без перешкод, спілкуватися нею. Вона прийшла до нас від наших прадідів, збагатившись і відшліфувавшись протягом багатьох століть. Наші дідусі й бабусі розказують нам, як її забороняли і знищували. І, відверто кажучи, нашим можновладцям це майже вдалося. […]...
14. Якою я уявляю школу майбутнього У майбутньому школа буде збудована з прозорого матеріалу. Школярі будуть учитися, сидячи на прозорих стільцях за прозорими партами. Від цього в класах буде дуже багато світла. А якщо батькам заманеться поди­витися на нас, то треба буде лише пройти повз шкільний будинок. Шкільних предметів у школі майбутнього буде наба­гато більше, ніж сьогодні, але уроки продовжуватимуться не більш як чверть години. Учителів не буде. Замість них кожного з учнів буде навчати персональний […]...
15. Яка буде моя майбутня професія У світі є дуже багато цікавих професій, але яку з них вибрати. Моя майбутня професія повинна в першу чергу подобатися мені. Немає нічого кращого, ніж кожен ранок вставати і радіти тому, що йдеш на роботу. Моя професія повинна приносити мені радість. Людина, яка любить свою професію, хоче ставати професіоналом, асом у своїй справі, тому так важливо вибрати професію до душі. Не всі люди працюють із задоволенням, багато хто навіть переживають […]...
16. Як ставали запорожцями Існує досить поширена думка, що в запорозькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися та сказати, що вірує в Бога. Проте це не так. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти дуже нелегку школу навчання й скласти суворі іспити, які витримували не всі, тож не всі й ставали козаками. Тому новачок, незалежно від віку, приймався спочатку в “молодики”. Молодик 7 років учився фехтувати, влучно стріляти, “реп’яхом” на […]...
17. Що нам заважає вчитися Навчання – це наша робота. Платню за неї ми одержимо пізніше – коли будемо закінчувати школу, вступати до університету або навіть коли працюватимемо. Хтось стане гарним учителем, лікарем, програмістом, видатним ученим, хтось обере інший шлях у житті. Підвалини нашого майбутнього життя ми закладаємо саме зараз. Як говорив мій батько, дитинство – чудова пора, але вона дуже швидко закінчується. Мабуть, це так і є, бо ми вже в шостому класі, а […]...
18. “У прекрасному і лютому світі” твір-відгук А. Платонов у роки громадянської війни працював машиністом на паровозі, тому в оповіданні “У прекрасному й лютому світі” зі знанням справи він оповідає про труднощі цієї роботи. Машиніст кур’єрського поїзда Мальцев все життя віддав роботі, ніхто не знав і не почував машини так, як він. Тому, коли в черговій поїздці на дорозі відбувся НП – розряд блискавки засліпив Мальцева, – він упевнено продовжував вести машину. Осліплий, він бачив ту дорогу, […]...
19. У компанії з Вигуком З приводу вихідного дня у службовому приміщенні було тихо, безлюдно. За дверима одного з кабінетів лунали голоси. Там обговорювали дуже важливе пи­тання: де Частка, Прийменник й Сполучник проведуть час: у лісі, на річці або в зоопарку. Треба ж і Службовим Частинам мови колись відпочити, не лише пра­цювати. Серед них вперше на збори запросили Вигука – хоч і відділився, про­те ж свій. – Мої вітання, добродії, здорові будьте! Спасибі, що запросили, […]...
20. Автотраса змінює пейзаж Наш будинок стоїть на проспекті. Повз нього вдень і вночі снують автомобілі, Навіть тротуари нерідко служать для них стоянками. Шосе в багатьох місцях пошкоджено автомобілями. Свою справу роблять сніг і дощ, спека і морози. Правда, трасу час від часу ремонтують, але цей так званий клаптевий ремонт довго не витримує навантажень. За лічені місяці асфальтні клаптики, накладені на вибоїни, стають непридатними, і авто і тролейбуси знову підстрибують на ямах, різко вищать […]...
21. Дефіцит людяності в оповіданні А. П. Чехова “Туга” Оповідання А. П. Чехова відрізняються стислістю й насиченістю сюжету. В оповіданні “Туга” здається, що не відбувається ніяких подій. Візника Іону Потапова в нудних зимових сутінках засипає снігом. Він очікує своїх пасажирів. Насправді ж Іона нікого й нічого вже не чекає. От уже целую тиждень він живе як у півсні: у нього вмер син. Трагедія Іони нікого не цікавить: ні військового, ні гулящу молодь, ні людини його ж стану – візника. […]...
22. Мої громадянські обов’язки Людина є членом суспільства. Хоч яким егоїстом вона себе буде вважати, але завжди її оточуватимуть люди. А люди складають уже цілу державу. Отже, кожна людина має обов’язки щодо суспільства, щодо держави. Цього року пройшов всеукраїнський перепис населен­ня. Пам’ятаю, як жінка, яка збирала в населення дані, шкодувала, мовляв, дуже неорганізовані ми люди, не вміємо поки що жити в суспільстві. Це означало, що не всі громадяни правильно зрозуміли значення цього перепису, а […]...
23. Гордість України 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Гордість України Кінець зими 2013 року видався в нас дуже сніжним. Заметілі накрили непроглядною пеленою ледь не всю Україну. Занесло снігами дороги, міста й села. Величезні вантажівки, автобуси, легковики не могли зрушити з місця, люди запізнювалися на роботу, не мали змоги дістатися дому, цілі села були відрізані від цивілізації: не доставлялися продукти, машини швидкої допомоги не могли проїхати до хворих, у заметах застрягали навіть […]...
24. Що таке почуття власної гідності У житті кожна людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем. У її житті бувають торжества, веселощі, але й години страждання від якогось горя. Душу її бентежить то всепоглинаюча любов, то відчуття огиди до певних явищ у житті. Бувають такі моменти в житті, коли треба від чогось відмовитися заради рідної людини, а на чомусь слід принципово наполягати. Треба піднятися силою своїх думок, переконань над почуттям і емоційними поривами з […]...
25. Прекрасний зимовий день у моєму місті Зима наскочила зненацька. Ще вчора на землі під деревами лежали золоті кола опалого листя. Ця жовтизна поступово мерхнула – свою справу робили нічні тумани, дощі, прохолода, що ставали все сильніше і сильніше. До вечора наступив якийсь дивний затишок. Небо було бузковим, і на його тлі особливо чітко вимальовувалася чорна хмара ворон, що кудись летіли, начебто поспішали укритися від негоди, що насувається. Мені здалося, що вночі до кімнати з вулиці лилося […]...
26. Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
27. Школа майбутнього Мені цікаво роздумувати про те, якою буде школа в майбутньому. Не можу сказати, що сучасна мені зовсім не подобається. І все ж мені здається, колись навчання у школі повністю відрізнятиметься від того, що ми знаємо сьогодні. Важко уявити, яким буде наше майбутнє взагалі. Тому я хочу помріяти про те, якою буде школа, коли людина відкриє для себе секрети науки, досі нам невідомі. У майбутньому школярі будуть мало знаходитися у класах, […]...
28. Крила Костенко Ліна А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. У цьому правда пташина… А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху – пір’я, А з правди, чесноти і довір’я. У кого – з вірності у коханні. У кого – з вічного поривання. У […]...
29. Мистецтво бути собою Важко сказати, чи існує взагалі таке мистецтво – бути собою. Це, скоріше, право бути собою таким, яким ти є. І щоб інші сприймали тебе саме таким, бо коли кожен намагається тебе “переробити”, це викликає спротив, небажання піддаватися чужим впливам і, взагалі, породжує неадекватну реакцію стосовно тих подій, що відбуваються. Перш ніж творити себе, – бути собою, – слід з’ясувати, який ти є? Що ти можеш? Мабуть, треба бути режисером свого […]...
30. За що я люблю свій ліцей Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та відмінників навчання попереднього року, потім дуже красиво танцювали вальс старшокласники, а потім ми, новачки, приймали […]...
31. Яким має бути справжній друг Напевне, людина не вижила б, якби в неї не було родини і друзів, адже просто неможливо бути самому. У школі, на роботі, просто на вулиці нам буває необхідна допомога друга. Дружба – не просто слово, здатність бути близьким із нерідною тобі людиною відрізняє людей від тварин. Справжній друг ніколи не зрадить, прийде на допомогу в будь-якій ситуації, захистить, якщо треба, підтримає, коли ти сподіватимешся на його підтримку. Він буде ділитися […]...
32. Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть ІІІ варіант Культура мовної поведінки – своєрідне дзеркало, в якому відображуються культура, інтелект, духовність людини. Щодня, зустрічаючись із знайомими, слід вітатися. Це не тільки вияв увічливості. У цих словах виявляємо свою людську сутність. Ми говоримо один одному: здрастуйте, доброго здоров’я. Цим висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності – людини. Не сказати людині “здрастуйте” – значить виявити свою невихованість. Це слово має чудодійну властивість. Воно пробуджує почуття взаємного довір’я, зближує людей, відкриває їм […]...
33. Як не розминутися сьогодні з майбутнім Як не розминутися з майбутнім? Безперечно, йдеться про вибір життєвого шляху. Куди спрямувати свої здібності? Який фах опановувати? Ці питання важливі для кожного з нас. Та на моє глибоке переконання, це питання слід порушити трохи інакше: слід думати про вибір шляху для України, тоді й особисті питання буде простіше вирішувати. До цього треба докладати зусилля, тоді й вибір нашої життєвої дороги буде простішим. Чому? Та тому, що тоді не буде […]...
34. Чому треба бути ввічливим Кажуть, що ввічливу людину можна пізнати по тому, як вона слухає. Вміння вислухати співрозмовника, не перебиваючи його, до того ж, вислухати до кінця, навіть якщо висловлюване ним іде в протиріччя з вашими власними думками, – це і є головна з ознак вихованої і ввічливої людини. Таку людину ще називають тактовною, до речі, слово такт походить із латинської мови й має два значення: “дотик” і “почуття”. Тактовна людина, починаючи розмову, завжди […]...
35. Автотраса змінює вбрання Наш будинок стоїть на проспекті. Повз нього вдень і вночі снують автомобілі, Навіть тротуари нерідко слугують для них стоянками. Саме шосе в багатьох місцях пошкоджено автомобілями. Свою справу роблять сніг і дощ, спека й морози. Щоправда, трасу час від часу ремонтують, але цей так званий клаптевий ремонт довго не витримує навантажень. За лічені місяці асфальтні клаптики, накладені на вибоїни, стають непридатними, і авто і тролейбуси знову підстрибують на ямах, різко […]...
36. Яке значення в людському житті має праця? Яке значення в людському житті має праця? Я знаю багацько прислів’їв та приказок, які розповідають про важливість праці. Ось, наприклад: “Без труда нема плода”, “Хочеш їсти калачі – не сиди на печі”, “Діло майстра величає” та інші. Та чи правдиві вони? Чи дійсно воно так є? Пропоную вам разом поміркувати над цим. Ось взяти хоча б школи. У кожному класі є діти, що вчаться добре і вчаться погано. Як ви […]...
37. Щасливе дитинство. Яке воно? Концертна зала переповнена. Лунають оплески, яскраве освітлення, ведучі в гарному вбранні. Лунають теплі красиві слова. Номер за номером – калейдоскоп танців, пісень, циркових номерів. Веселощі на сцені – через край. А хто ж у залі? Глядачі – діти-сироти та діти-напівсироти, а також діти з неблагополучних родин. Оченята блищать, руки плескають у захопленні, адже концерт – для них, і вся увага – також для них. Але концерт не може тривати вічно, […]...
38. “Вибір” Олійника і мій вибір “Життю – ні кінця, ні начала”, – пише Борис Олійник у своєму вірші, і од­разу ж зміст і значення того описаного поетом вибору виносяться далеко за межі окремої ситуації, окремого життєвого епізоду. У своєму вірші поет говорить не про вибір, а про Вибір – світогляду, життєвої позиції, філософії. Зрештою, антитеза в цій поезії проста: Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи […]...
39. Справжня п’ятірка Одни з найцікавіших у нашій школі – уроки трудового навчання. Вони проходять дуже швидко. Так було й учора. Микита Михайлович оголосив конкурс на кращу шпаківню. Учитель, як завжди, ще раз розповів про порядок роботи, наголосивши на техніці безпеки. Переконавшись, що ми його зрозуміли, Микита Михайлович дозволив розпочати роботу. Відразу запрацювали верстати. По майстерні розлігся стукіт і брязкіт. Кожен із нас намагався впоратися із завданням якнайліпше і якнайкраще. Спочатку першість у […]...
40. Як народжується літак Літак – повітряна машина, важча за повітря. За до­помогою літака можна перевозити пасажирів і вантажі на дуже далекі відстані. Узагалі, історію людства у XX, а те­пер і у XXI столітті не можна уявити без літаків. На перший погляд може здатися, що зробити літак дуже просто: до корпусу прилаштувати крила, наробити віко­нець і розставити всередині м’які крісла. Насправді кожен літак проходить довгий шлях від свого народження до першого польоту. Насамперед інженери-конструктори […]...