За що я люблю школу?

Related posts:

1. За що я люблю свою школу Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго – умитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати – ось я і готовий! Добре, що матуся привчила мене з вечора збирати портфель та готувати на стільці чистий одяг на завтра, це дуже економить час. Поки снідаю на кухні, поглядаю у вікно: там видно стежку, якою дітлахи поспішають до школи. Отже, й мені […]...
2. Якою я уявляю школу майбутнього У майбутньому школа буде збудована з прозорого матеріалу. Школярі будуть учитися, сидячи на прозорих стільцях за прозорими партами. Від цього в класах буде дуже багато світла. А якщо батькам заманеться поди­витися на нас, то треба буде лише пройти повз шкільний будинок. Шкільних предметів у школі майбутнього буде наба­гато більше, ніж сьогодні, але уроки продовжуватимуться не більш як чверть години. Учителів не буде. Замість них кожного з учнів буде навчати персональний […]...
3. Якою я уявляю школу майбутнього – ІIІ варіант III варіант Здається мені, що у недалекому майбутньому зміниться та звичайна школа, у якій ми навчаємось. Можливо, у школі не будуть вчитись цілих одинадцять років. Може, винайдуть машину, здатну зробити запам’ятовування прискореним і більш тривалим. Люди будуть здатні знати дванадцять і більше мов. А чим же вони займатимуться у вільний час? Самовдосконалюватись! А може, навчання у школі стане таким: діти сидять за комп’ютерами і відповідають на питання. Знання ж вони […]...
4. Якою я уявляю школу майбутнього – IІ варіант II варіант Школа майбутнього… Це повинна бути велика тла споруда. В ній буде не тільки спортивний зал, ще й басейн, різні тренажери. Кабінети, мабуть, теж Будуть мати не такий вигляд, як у сучасній школі. Може, не буде дошки, а замість неї буде екран. І парти не будуть стояти рядами, а півколом, або в шаховому порядку. І будуть це навіть не парти, а столи з комп’ютерами або з безліччю кнопок. А […]...
5. Оповідання І. Франка про дітей та школу I. ФРАНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ I. ФРАНКО Оповідання І. Франка про дітей та школу Серед значної спадщини І. Франка для дітей виділяються ті, у яких письменник розповідає про дітей та їхню долю у несправедливому суспільстві, про шкільне життя тогочасних учнів. Франко завжди любив дітей, завжди знаходив час поспілкуватися з малечею. Як зазначав сам: “Життя мало мені всміхалося, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке […]...
6. Якою я уявляю школу майбутнього – I варіант I варіант Я дуже люблю свою школу, але все ж таки вважаю, що її не завадило б удосконалити. Мені подобається, як наші учителі викладають уроки, та я вніс би в навчальний процес, а також в організацію роботи школярів деякі зміни. Було б дуже добре, якби в майбутньому у кожного учня в школі був свій комп’ютер, на якому він міг би виконувати завдання вчителя, а вчитель за своїм комп”ютером перевіряв би […]...
7. Моя школа – IІІ варіант 6 клас III варіант Я дуже люблю школу, в якій навчаюсь. Бо до школи приходять зовсім маленькими, а виходять вже дорослими, з певними знаннями та досвідом людьми. Саме у школі з’являються справжні та вірні друзі, які залишаються на все життя. Цьому у великій мірі сприяє школа, та атмосфера, яка в ній панує. А створюють цю атмосферу вчителі. Тому ми завжди повинні бути їм вдячні за їх роботу. Труд вчителя надзвичайно […]...
8. Чому я люблю українську природу 6 клас Я народився та виріс в Україні. Тут моя батьківщина, тут народилися та виросли мої батьки, тут я навчаюся в школі, а під час канікул відвідую мальовниче село, де живе мій дідусь. Природа України дуже благодатна для сільського господарства. Літо довге та тепле, дощів випадає багато. За словами Гоголя, “посадиш вісь, а виросте віз”. Але не тільки за благодатність для сільського господарства я люблю українську природу. Про чудову природу […]...
9. Моя школа – IІ варіант 6 клас II варіант Школа – наш другий дім. Ця фраза відома кожній людині. А чи справді багато людей сьогодні так думає?! Хто не згоден із цим загальновідомим висловом, нехай приходить до моєї школи. Коли я вперше потрапила до неї, зразу ж відчула якийсь приємний затишок, якого не було в попередній школі. Наша школа – маленька, в ній вчиться небагато дітей. Через невелику кількість учнів ми всі знаємо один одного, […]...
10. За що я люблю свій ліцей Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та відмінників навчання попереднього року, потім дуже красиво танцювали вальс старшокласники, а потім ми, новачки, приймали […]...
11. Я люблю моделювати одяг Коли я була ще зовсім маленькою дівчинкою, то мала багато ляльок. Усі вони були різного розміру та різні на вигляд. Вони були такі рідні мені, гарнесенькі, я їх любила сильно-сильно. Але був у них один недолік: всі вони мали лише по одній сукні. Деякі були вдягнені у спідницю та блузку, але теж не мали одягу на переміну. Це мене засмучувало, і тому я вирішила допомогти їм: власноруч створити для них […]...
12. Роки мої шкільні… – твори на вільну тему – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір У житті кожної людини є декілька важливих етапів, навчання в школі – один із них. Мені пощастило навчатись у школі, де панує культ знань, де працюють справжні майстри, тому я сміливо дивлюсь у майбутнє. Впевнена, що пробиватися крізь життя буду відважно й сміливо, бо школа мене до цього готує. Моя мрія – стати вчителем, і вже зараз я знаю “поезію” і “прозу” цієї професії. Учитель – це не тільки привітання […]...
13. Що я люблю, чим я живу У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до оточення, незважаючи на власний настрій. Кожного разу, коли я […]...
14. Розкажіть про українську перекладацьку школу Багато українських письменників проявили себе як талановиті перекладачі шедеврів світової літератури. Наприклда, драматург Михайло Старицький, перекладач трагедії Шекспіра “Гамлет”, поезій німця Гейне та британця Байрона, а також російських авторів – Пушкіна, Лєрмонтова. Український письменник та поліглот Пантелеймон Куліш переклав з англійської багато творів Шекспіра, поезій Байрона, з німецької – поезій Гете, Шиллера, Гейне, з польської – віршів Міцкевича, а з давньогрецької – уривки “Іліади” та “Одисеї”, Також у співавторстві з […]...
15. Школа майбутнього Мені цікаво роздумувати про те, якою буде школа в майбутньому. Не можу сказати, що сучасна мені зовсім не подобається. І все ж мені здається, колись навчання у школі повністю відрізнятиметься від того, що ми знаємо сьогодні. Важко уявити, яким буде наше майбутнє взагалі. Тому я хочу помріяти про те, якою буде школа, коли людина відкриє для себе секрети науки, досі нам невідомі. У майбутньому школярі будуть мало знаходитися у класах, […]...
16. “Люблю слова. Їх музика іскриста…” ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО “Люблю слова. Їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх […]...
17. Чому я люблю читати казки Чудовий світ казки… Я добре пам’ятаю, коли бабуся мене, ще зовсім маленьку, своїм лагідним голосом запрошувала до нього. І я мандрувала тим чудовим і неповторним світом. Уявляла себе на місці головного героя чи поруч із ним. Уболівала за Василису Премудру, захоплювалася красою Людмили та мужністю Руслана, а також казковим котом, що ходив по ланцюгу. І, мабуть, тому я з повагою ставлюся до чорного пустотливого бабусиного кота, вважаючи, що він із […]...
18. “Люблю отчизну я, но странною любовью…” Любов до батьківщини, почуття патріотизму… Як їх пояснити? За що мати любить свою дитину? А за що ми любимо своїх матерів? Адже далеко не всі діти, якщо подивитися збоку, гідні материнської любові. Але це – якщо збоку. – Так і любов до батьківщини. Вона є, тому що є країна, у якій народила тебе мати, де народилися і спочивають з миром на цвинтарях твої предки. Саме в цій країні, а не […]...
19. “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним і таким, щоб одразу по промовлянні цієї ознаки у свідомості поставало певне відчуття, узагальнене враження […]...
20. Школа і ми 11 клас Школа і ми Ми починаємо навчатися змалечку. Перші наші вчителі – це найрідніші люди в світі: матуся, татко, дідусі та бабусі. Ми спочатку вивчаємо слова, потім починаємо рахувати. Але час домашнього навчання надто швидко спливає. Час готуватися до школи. Я згадую свій перший день в школі з великою теплотою. Клас був такий чистенький, охайний, як і ми; парти сяяли в променях вересневого сонця. Ми посідали за парти, і […]...
21. Чому я люблю читати Коли я був зовсім маленьким, щовечора мама читала мені казки. З них я дізнавався про те, як розмовляють тварини, які дива відбуваються в далеких казкових країнах, як добро врешті перемагає зло. Мені дуже подобалося слухати історії казкових героїв, і матуся ніколи не повторювалася, обираючи щоразу нову казку на вечір. Одного такого вечора я вирішив, що обов’язково навчуся читати. Книжки допомагають нам, коли ми залишаємось удома, потрапити до будь-якої країни, до […]...
22. Твір Люблю весну Люблю весну Я дуже люблю весну, “коли життя цвіте, як пишний сад”. Бо тануть сірі кучугури снігу, розбігаючись навколо дзвінкими струмочками. Усе навкруги починає оживати, струменіти, виспівувати. Немає жодного деревця, жодної маленької травички, жодної живої істоти, яка не раділа б весні, яскравому сонечку, дзвінкому щебету пташок. Весна несе з собою нове життя й нові надії....
23. Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю – за поезією В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Неординарною й пристрасною, вогневою і ліричною ввійшла поезія Василя Симоненка в нашу літературу. Адже витоки її йдуть із глибин народного життя, вона є часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, нашими помислами й чарами, якими ми живемо. В. Симоненко став сурмачем післявоєнного покоління, того, що дітьми вийшло з заграв страхітливої […]...
24. Гарно того вчити, хто хоче все знати Щойно народжена дитина не знає геть нічого. Батьки навчають її розмовляти, задовольняти свої потреби, і дитина швидко вчиться, бо її мозок прагне знань, щоб жити. Пізніше малюк питає батьків про те, що йому цікаво: чому небо блакитне, чому поїхала машина, чому яблуко таке солодке. І вони відповідають на безліч таких запитань. Під час навчання в школі найуспішнішими виявляються ті, хто цікавиться навчанням, кому подобається дізнаватися нові речі. Звичайно, комусь більше […]...
25. За що я люблю своє місто Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю… Напевно, за те, що ти є. Це так добре – те, що ти є. Зі своїми батьками я об’їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ… А тебе я просто люблю. Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в людини два рідних міста? Або три? Ні. Воно може бути тільки одне. І для мене це ти. Що ти кажеш? […]...
26. Твір Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… Hад поезією Василя Симоненка навіть час не владний. Давно відшуміли над весною його весни, та не згасає його зіpка на літеpатуpному небокpаї. Виблискує вона любов’ю до Укpаїни, до матеpі, до жінки.. Інтимна ліpика – особлива стоpінка твоpчості Василя Симоненка. Вpазливість його натуpи, щедpість і чистота почуттів тут виявилися настільки сильно, що найбуденнішими словами поетові вдалося виpазити найсокpовенніше, відкpити глибини […]...
27. З ювілеєм Тебе, Школо! З неймовірного хвилювання і пишного букету квітів, з нового портфеля і нових щирих друзів почалося моє шкільне життя. Усміхнені обличчя вчителів, відчуття, що я – маленька частинка одного великого цілого і хочу залишатися цією часточкою якомога довше. Школа – важливий етап життя кожної дорослої людини. Точніше сказати, саме в школі і починається оте справжнє суспільне життя учня. Адже кожна дитина – це маленька насінинка, яку необхідно посадити у добрий грунт. […]...
28. Дякувати за чистоту? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, це цілком справедливо. […]...
29. Чому я люблю читати науково-фантастичні твори Чесно кажучи, я б не сказав, що таки люблю. Є твори, які мені дуже подобаються, але, на жаль, зараз видається багато друкованого мотлоха, який може тільки відвернути від читання науково-фантастичної літератури і книжок взагалі. Або вибити останні думки про реальний світ, підмінивши їх маячнею про зоряні імперії та галактичні війни. У моїй уявній бібліотеці чільне місце посідають книги І. Єфремова “Туманність Андромеди” та “Cor serpentіs”. Це чудові твори, які змушують […]...
30. За науку – цілуй батька і матір у руку Ми всі вчимося у школі. Вона дає справді великі знання, які потім кожна людина вдосконалює, обравши власну стежку в житті. Це стосується не лише знань із якоїсь галузі – математичної, хімічної, сільськогосподарської, філологічної тощо, – а й життєвого досвіду, духовних шукань. Школа має велике значення для кожного. Але справжній фундамент інтелекту, моральних, духовних, загальнолюдських цінностей закладається в сім’ї. Те, що дитина отримує від матері, батька, дідусів і бабусь, залишається з […]...
31. “Люблю слова, їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх вирішення. Викликає повагу до поетеси те, що вона ніколи не йшла на угоду […]...
32. Люблю я осінь Із всіх пір року я найбільше люблю осінь. Може, тому чарівний пейзаж, що я побачив! минулою осінню, так запав мені в душу. Золотим жовтневим ранком я йшла через парк і насолоджувалася свіжим вологим повітрям. Чорний від учорашнього дощу асфальт блищав, а в калюжах відбивалося блакитне небо із пливучими по ньому білосніжними хмарами. Подекуди по воді вже плили опалі листочки, жовті із зеленуватими прожилками Доріжка вивела мене на широку галявину, що […]...
33. “Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну) Іноді мені здається, що українська нація – це нація поетів. Кожен вважає себе генієм і намагається будь-що донести своє творіння до широкого загалу, знайти свого читача. Та більшість із них так і залишаються невідомими чи маловідомими. Микола Вороний прийшов у літературу із бажанням змінити життя, піднести Красу, повести людей за нею. У вірші “Краса!” поет зізнається, що життя – це коротка мить, але в ній він ловить “щастя одробини”. Він […]...
34. Люблю я ліс! Живемо ми в селі, великому, гомінливому, у мальовничій місцевості. Біля села тече річка Мжа, з одного її боку – пасовища, з іншого – ліси. І село, розтягнуте вздовж річки, одним своїм краєм майже заходить в ліс. З раннього дитинства ми з братами ходимо до лісу, він наш вірний друг і годувальник. Влітку ягоди достигають – малина, ожина, терен, восени по гриби збираємося. Яких тільки грибів там немає: поважні боровики, рудуваті […]...
35. “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці”, прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, любові, правди, справедливості. Поезія Василя Симоненка несла на собі відбиток думок і сподівань тогочасної […]...
36. Моя школа – IV варіант 6 клас І V Варіант Навчаюсь я в спеціалізованій фізико-математичній школі, в шостому класі. Вже шостий рік я школяр. І в моєму шкільному житті буває все – і розчарування, і радість перемоги. Школа – це мій другий дім, бо я проводжу тут чималу частину дня. Тут у мене друзі, з якими я спілкуюсь і після школи. Тут мій класний керівник, до якого я завжди можу прийти зі своїми шкільними, і […]...
37. За що я люблю вірші С. Єсеніна А хто може відповісти на питання, за що любиш? Хіба я знаю? Просто він мені близький, може, то гени моїх пращурів даються взнаки. Як і він, я не знаю сільської праці. Тобто він знає, але не пише про це, а я просто не знаю. І наше село – то просто місце, де людина може залишитися наодинці з небом, із річкою, з полем, на якому золотавиться пшениця. Клен ты мой опавший, […]...
38. Я люблю свій старий сад Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку – теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. […]...
39. Гармонія природи у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Люблю я ланцюга синіх гір…” М. Ю. Лєрмонтов чудово почував природу й точно міг передати свої відчуття. У вірші “Люблю я ланцюга синіх гір…” він описує барвистий захід у горах: Ярка без світла й червона Спливає через них місяць… або На заході вечірній промінь Ще горить на ребрах хмар И поступитися все бариться він Місяцю – похмурий небокрай… Кожне слово вірша пронизане настроєм, образом, кольорами. А потім – прагнення, політ, стукіт копит, і завмирає подих: […]...
40. “Я б побажав тобі когось отак любить, як я тебе люблю…” Юність завжди бере своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає скронях, ніжним світом любові спалахує в серці. І те п’янке, незбагненно солодке почуття переливається в чарівну Поезію. Василь Симоненко зізнається: Прийшла любов непрохана й неждана – Ну як мені за нею не піти? Інтимна лірика – особлива сторінка творчості митця. Вразливість його натури, щедрість і чистота почуттів тут виявилися настільки сильно, що найпростішими, найзрозумілішими словами поетові вдалося виразити найсокровенні-ше, відкрити […]...