У кожного аматора поезії є свої кумири. І зовсім необов’язково, щоб ними були Тютчев і Фет. Кожен шукає у віршах своє: близькі і зрозумілі думки, яскраві образи, несподівані метафори, свої ритми й інтонації. Хтось любить перечитувати Пушкіна і не припиняє дивуватися вічній новизні і свіжості його віршів. Комусь до душі витончений Блок. Іншому ближче гіркі сповіді Цвєтаєвої або задушевна відвертість Єсеніна. Є свої шанувальники в сучасних поетів: Кінчева, Башлачова, Шевчука, Цоя.
Але кожна людина, не позбавлена художнього смаку, погодиться з тим, що вірші Тютчева і Фета – зразок високої, справжньої поезії, з якої виросли різнобічні обдарування поетів XX століття, тому що їм було в кого вчитися поетичному погляду на світ, природу і людину, точному і ємкому слову, тонкому художньому смаку.
У поезії Тютчева і Фета є все, що повинно бути в гарних віршах: глибина і ясність думки, досконалість форми, несподіванка і краса образу. Тютчев і Фет – поети, яким удалося знайти “поєднання прекрасного і вічного”.
Вічні теми любові, природи, життя і смерті в кожного поета одержали свій новий розвиток, неповторне звучання. Хто краще Фета зміг показати народження і розвиток почуття, від “боязкого подиху” до сплесків пристрасті, що переповнює? І все це без жодного дієслова, без жодного зайвого слова:
Шепот, робкое дыханье,
Трели соловья,
Серебро и колыханье
Сонного ручья,
Сад ночной,
Ночные тени, тени без конца,
Ряд волшебных изменений
Милого лица…
А Тютчев у декількох рядках вивів свою “формулу” любові:
Любовь, любовь – гласит преданье –
Союз души с душой родной –
Их единенье, сочетанье,
И роковое их слиянье,
І… поединок роковой…
Справжня поезія неможлива без уяви, без польоту фантазії, на які багаті вірші Тютчева і Фета. Візьмемо хоча б усім відоме тютчевське “Люблю грозу в начале мая…” Звичайне природне явище наприкінці вірша дуже природно переходить у незвичайну, але переконливу картину, в яку важко не повірити: весняна гроза – лише жарт богів, у яких теж свої турботи і свої вдачі:
Ты скажешь: ветреная Геба,
Кормя Зевесова орла,
Громокипящий кубок с неба,
Смеясь, на землю пролила.
І відразу висвітлюються невидимі нитки, що зв’язують у єдине ціле усю світобудову: і небо, і землю, і людей, і богів, і прозаїчний дощ, і високу поезію.
Читаючи Тютчева і Фета, ми заражаємося їхнім життєлюбством і спокійною мудрістю, їхнім настроєм і сприйняттям світу, і починаємо вірити, що
Все пошлое и ложное
Ушло так далеко.
Все мило-невозможное
Так близко и легко
Не так уже мало для поетичного слова. Але, щоб навчитися його чути, треба, справді, мати непоганий художній смак.





Related posts:
- У чому схожість і відмінність поглядів Тютчева і Фета на поезію? Імена Тютчева і Фета в історії літератури завжди стоять поруч. І не тільки тому, що вони сучасники, поети однієї епохи. Некрасов теж близький їм за часом, але це зовсім інша поезія, і його Муза зовсім іншого, земного походження. Вона, на думку поета, “рідна сестра” молодої селянки з вірша “Вчерашний день часу в шестом…” – страждаюча, терпляча, уся в земних турботах і сумі. Вона якщо і гляне на небо, так тільки […]...
- Людина і природа у поезії Тютчева Із поезією Федора Івановича Тютчева у кожного покоління читачів пов’язані свої згадки. Але я не знаю людини, якій була б не знайома ця лірика. У дитинстві ми читаємо вірш на дитячих святах: Зима недаром злится, Прошла ее пора – Весна в окно стучится И гонит со двора… А згодом нас починають вабити інші тютчевські рядки: О, как убийственно мы любим, Как в буйной слепоте страстей Мы то всего вернее губим, […]...
- Основні мотиви поезії Тютчева Тютчев – один із найбільш відомих поетів ХІХ століття. Його поезія відрізняється особливою філософською спрямованістю, переосмисленням тих символів і мотивів, котрі були властиві російській, та й світовій поезії того періоду. Один з основних мотивів поезії Тютчева – крихкість, примарність, оманливість буття. Примарне в розумінні поета – минуле, те, чого вже немає. Але і сьогоднішнє буття, оскільки воно безперервно рухається, теж лише примара. Символом примарності життя у Тютчева виступає веселка. Вона […]...
- Основні мотиви поезії Федора Тютчева Тютчев – один із найвідоміших поетів XІX століття. Це століття дало світовій поезії чимало відомих російських поетів. Поза те, поезія Тютчева вирізняється своєю особливою філософською спрямованістю і особливим переосмисленням тих символів і мотивів, котрі в цілому були властиві російській та й світовій поезії того періоду в цілому. Одним із основних мотивів поезії Тютчева став мотив крихкості, примарності, оманливості буття. Примарним в розумінні поета є минуле, те, чого вже немає. Але […]...
- Людина і природа в поезії Федора Тютчева Із поезією Федора Івановича Тютчева у кожного покоління читачів пов’язані свої згадки. Я не знаю людини, якій не була б знайома ця лірика. У дитинстві ми читаємо вірш на дитячих ранках: Зима недаром злится, Прошла ее пора – Весна в окно стучится И гонит со двора… А згодом нас починають вабити інші тютчевські рядки: О, как убийственно мьі любим, Как в буйной слепоте страстей Мы то всего вернее губим, Что […]...
- День і ніч у поезії Ф. І. Тютчева У кожному його вірші відчувається не тільки погляд художника, але і розум мислителя. В. Брюсов Серед поетів XІX століття Ф. І. Тютчев виділяється своїм прагненням осмислити таємниці світобудови, розгадати мову природи, зрозуміти значення і можливості людини у світі природи. Як філософ Тютчев розділяє пантеїстичні погляди. Людина – частина великого світу природи, що має справжнє буття. А людина лише її “мрія”, “мислячий очерет”. І цей “мислячий очерет” намагається зрозуміти все таємниче, […]...
- Твір про природу по добутках Ф. І. Тютчева, А. А. Фета Живучи в тісному, шумному індустріальному місті, досить складно оцінити всю красу й глибину віршів про природу. Начебто б розумієш, що це насправді прекрасно, але щось усередині мовчить, не озивається гармонією, тому що “безбережна, як море… жито”, безшумний політ луня, покриті “мережею золотавої” ниви залишаються для нас усього лише картинкою із книги Для мене вірша А. А. Фета й Ф. І. Тютчева про природу по-справжньому починають звучати влітку, коли наступають канікули […]...
- Лірика кохання у творчості Ф. І. Тютчева І. Закоханість Тютчева в життя. ІІ. Любовна лірика Ф. І. Тютчева. 1. Секрет чарівності Тютчева. 2. Вірші присвячені Ернестині Федорівні – другій дружині поета. 3. Денисьєвський цикл – шедевр російської любовної лірики ІІІ. Поезія Тютчева – це музика душі....
- Ліричний герой поезії А. Фета “Кто не в состоянии броситься с седьмого этажа вниз головой с непоколебимой верой в то, что он воспарит по воздуху, тот не лирик”. Ці дивні слова належать Афанасію Фету, і вони, ймовірно, розповідають про того, від чийого імені ллються вірші поета – іноді як мед, а то як струмок у лісовій гущавині, а то як кров з розтятого серця. Сутність цього героя – любов. “Любить есть действие – не состоянье”. […]...
- Природа в поезії Ф. Тютчева Федір Іванович Тютчев був великим поетом та писав дуже гарні вірші. Але особливо вражають нас твори, в яких описується краса природи. Я був здивований та зачарований картинами, які виникають у моїй уяві під впливом віршів. Поет, напевне, як ніхто розумів довершеність природи, яку зумів передати у своїх творах. Його пейзаж вражають різнобарв’ям, різноманітністю звуків та ароматів. Лежать у полі ще сніги, А води весняні шумлять І сонні будять береги Біжать, […]...
- Мелодійність поезії А. А. Фета АФАНАСІЙ ФЕТ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АФАНАСІЙ ФЕТ Мелодійність поезії А. А. Фета Поезія Фета – поезія натяків, догадок, умовчань; його вірші у більшості своїй не мають сюжету, – це ліричні мініатюри, призначення яких не стільки передати читачеві думки і почуття, скільки “летючий” настрій поета. Фет обмежував свою поезію трьома темами: кохання, природа, мистецтво. Він був далекий від душевних бурь і тривог. Поет писав: Язык душевной непогоды Был непонятен для […]...
- Філософська лірика Федора Тютчева Тютчев – один із кращих поетів у російській літературі XІX ст. – відомий нам насамперед своєю філософською лірикою. Саме ця спрямованість віршів поета істотно відрізняє його поезію від творчості сучасників, виділяє його твори з-поміж творінь інших відомих поетів того часу. Філософським підгрунтям для творчості Тютчева стали роботи Шеллінга. Дійсно, зв’язок образів ночі й хаосу, думка про “нічний бік” людської психіки, що яскраво проступає в тютчевській поезії, беруть свій початок у […]...
- Твір-аналіз творчості А. А. Фета У своїй творчості А. А. Фет виходив з визнання високого й неминущого значення поезії, різко протиставляючи її реальної дійсності, що представляється йому “миром нудьги й праці”. “Скорбота ніяк не могла надихнути нас”,- писав він наприкінці життя. Фет був переконаний у тім, що література покликана відбивати лише вищі цінності, відгукуватися на вічні, загальнолюдські потреби, зовсім залишаючи осторонь актуальні питання суспільно-політичного життя Поезія Фета різко відрізняється від демократичної лінії в російській літературі. […]...
- Мелодійність поезії А. А. Фета Поезія Фета – поезія натяків, здогадів, умовчань; його вірші по більшій частині не мають сюжету, – це ліричні мініатюри, призначення яких передати читачеві не стільки думки й почуття, скільки “летуче” настрій поета. Фет обмежував свою поезію трьома темами: любов, природа, мистецтво. Йому були далекі щиросердечні бури й тривоги. Поет писав: Мова щиросердечної непогоди Була незрозуміла для мене. Любов для нього – захист “від вічного плескоту й шуму життя”. У той […]...
- Життєвий і творчий шлях Ф. І. Тютчева Ф. І. Тютчев поряд з Пушкіним є одним із самих цитуємих російських поетів. Його вірши “Розумом Росію не зрозуміти…” і “Люблю грозу на початку травня…” відомі, мабуть, усім. Близькі вірші Федора Івановича Тютчева й серцям наших сучасників. Не одержавши загального визнання при житті, у наш час поет займає важливе місце в російській літературі. Для більшості ж його сучасників вірші Тютчева вважалися далекими від духу часу, а за формою здавалися то […]...
- Філософська лірика Тютчева Тютчев відомий насамперед своєю філософською лірикою. Саме філософська спрямованість виокремлює його твори з-поміж творінь інших відомих поетів того часу. Філософським підгрунтям для творчості Тютчева стали роботи Шеллінга. На думку філософа, основа історії Всесвіту і життя людської душі – боротьба світла з темрявою, з “хаотичним рухом первісної природи”, з “несвідомою, темною сліпою волею” в природі й людині, яка прагне до первозданного хаосу, до загибелі. У Тютчевській поезії яскраво видно зв’язок образів […]...
- Яскравість і сила поетичних образів Ф. Тютчева Нам розповіли, що Федір Іванович Тютчев був професійним дипломатом. А в дипломатії кожне слово чи словосполучення дуже важливе. Через те він і навчився точно добирати слова до віршів. У всякому разі, я так гадаю. А влучно дібране слово завжди яскраве і сильне. І тому Пушкін надрукував вірші Тютчева у своєму журналі. Мені дуже подобається вірш Ф. Тютчева “Весняні води”. У ньому поет розповідає про прихід весни. Спочатку ще серед зими […]...
- Мир разючої гармонії в ліриці Панаса Фета Лірика Панаса Фета відкриває нам мир разючої краси, гармонії й досконалості, три складові якого – природа, любов і пісня. Фета можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осіннє зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про все це пише він у своїх віршах. Природа у Фета завжди спокійна, притихла, вона начебто завмерла. І в той же […]...
- Твір-аналіз творчості Ф. І. Тютчева Ф. І. Тютчев належить до числа видатних російських поетів. Довгий час його вірші не користувалися широкою популярністю. Уперше значення поета Тютчева було розкрито в статті Некрасова “Російські другорядні поети” . Незважаючи на назву статті, Некрасов сміло відніс Тютчева “до російських першорядних поетичних талантів”. Кілька років через Добролюбов у статті “Темне царство” відзначив, що Тютчеву На відміну від Фета доступна “і пекуча пристрасність, і сувора енергія, і глибока дума, порушувана не […]...
- Тема: Тонкий ліризм поезії Ф. Тютчева. Вірш “Я знаю в праосені пору…” Мета: оЗнайомити учнів із творчістю російського поета Ф. Тютчева; поглиблювати навички аналізу поетичного тексту; розвивати зв’Язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до природи. Обладнання: Портрет Ф. Тютчева; виставка його книг; картини із зображенням російської природи. Аудіо запис музики П. Айковського ” Пори року”. Головна цінність поезій Тютчева – У живому, граціозному, пластично-тонкому Зображені природи. М. Некрасов Хід уроку І. Підготовка до сприйняття учнями навчального матеріалу Вступне слово вчителя Кожна пора […]...
- Поезія Тютчева Поезія Тютчева – одне із драгоціних надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева повна думки, але він був насамперед художником. Він жагуче любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я пам’ятаю час золоте”, “Ні, мого до тебе пристрасть я”, “Ще землі сумний вид…”, “Весна”, “Весняні води”, “Весняна гроза”. І в той же час саме природа, на думку поета, – вище блаженство людини. Тютчев володів надзвичайно живим і безпосереднім почуттям природи. Поет […]...
- Основні мотиви лірики Ф. І. Тютчева Напевно, немає людини, що, прочитавши хоч один раз вірші Тютчева, залишиться до них байдужим. Поезія Тютчева дихає свіжістю й чистотою, земною красою й космічною досконалістю. Тютчев вміє описати те просте, що ми бачимо у світі, такими незвичайними словами, що воно з’являється перед нами зовсім в іншому світі. Тільки Тютчев може зрівняти “лагідну посмішку увядання” з “соромливістю страждання” розумної істоти, дощові краплі з людськими сльозами. Лірика Тютчева різноманітна й неповторна, але […]...
- Майстер ліричних поезій – Афанасій Фет І. Афанасій Фет – оригінальний поет-лірик. ІІ. Майстер ліричної мініатюри: 1. Поетичний “авторитет” Фета 2. Зв’язок новизни зображення явищ природи у Фета з ухилом до імпресіонізму ; 3. Музикальність віршів Фета. ІІІ. Свіжість поезії Фета....
- Основні мотиви вірша Тютчева “Sіlentіum” Російську поезію неможливо собі уявити без творчості Ф. І. Тютчева, який щедро обдарував людство безцінними духовними скарбами, лірика якого і сьогодні хвилює й захоплює мільйони вдячних читачів. Написавши першу свою поезію в одинадцять років, пройшовши школу російського й західного романтизму, Тютчев перейняв чимало з його філософських ідей, ставши найбільш відомим представником російської філософської лірики. Все, що він пережив і передумав, відчув, поет зумів втілити у художні образи й піднести їх […]...
- Основні теми та ідеї лірики Ф. І. Тютчева Видатний російський лірик Федір Іванович Тютчев був у всіх відносинах протилежністю своєму сучасникові і майже ровесникові Пушкіну. Якщо Пушкін одержав дуже глибоке й справедливе значення “сонця російської поезії”, то Тютчев – “нічний поет”. Хоча Пушкін і надрукував у своєму “Сучаснику” в останній рік життя велику добірку віршів тоді нікому не відомого, що находився на дипломатичній службі в Німеччині поета, навряд чи вони йому дуже сподобалися. Хоча там були такі шедеври, […]...
- Не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили Не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили “Не можна припустити, щоб люди спрямували на своє знищення ті сили природи, які вони зуміли відкрити і підкорити” / Ф. Жоліо-Кюрі / Природа… Велике творіння Боже, колиска людства, втілення краси і добра. З перших кроків людини на Землі вона годувала своїми плодами, давала тепло і м’ясо диких звірів… Так було і за біблійною версією, і за матеріалістичною […]...
- Природа в ліриці Ф. І. Тютчева І солодкий трепет, як струмінь, По жилах пробіг природи, Як би гарячих ніг її Торкнулися ключові води. Можна провести цікаве порівняння двох віршів. Треба відзначити, що у вірші “Осінній вечір” майже не згадується небо. Навпроти, в ньому говориться про землю і про усе, що з нею зв’язане: про дерева, листя. Лише єдиний раз Тютчев говорить про лазур, але “мрячну й тиху”. Вона начебто от-от впаде на “землю, що сиротіє”. У […]...
- Як я розумію лірику Ф. І. Тютчева Мене завжди захоплював надзвичайний світ поезії, що зачаровував своєю таємничістю, загадковістю, хвилював душу, наповнював її коханням до всього: до людини, до природи, до батьківщини… Ще з малих років пам’ятаю улюблені рядки: “Лазур небесна сміється, Нічною обмита грозою, И між гір росисто в’ється Доліна світлою смугою…”. Це уривок із чудового вірша Ф. І. Тютчева “Ранок у горах”. Не дивно, що саме ці слова великого поета звучать в моїй душі, адже навіть […]...
- Трагічна забарвленість теми кохання в поезіях Ф. Тютчева У поезії кохання – завжди трагедія, бо щасливе кохання спонукає автора звертатися до самого себе, тобто людина любить, і це і є на той час її творчість. Інша річ, коли перед коханням поета стають різноманітні перешкоди. То можуть бути непереборні відстані у просторі або суспільних станах закоханих. То може бути смерть коханої чи кохання. То може бути зрада. То може бути час… Тепер відкриємо збірку поезій Тютчева і зануримось у […]...
- Поезія Фета – сама природа, що дзеркально дивиться в людську душу А. Фет писала: “Поезія й музика, не тільки родинні, але нероздільні… Немає музичного настрою – немає художнього твору”. Для поета особливу цінність мало все, що близько засобам музичного впливу: ритм, добірка звуків, мелодії вірша, прийоми музичної композиції. У російській літературі XІX століття немає іншого поета з таким прагненням до ритмічної індивідуальності своїх добутків – насамперед з такою розмаїтістю строфічних форм. Величезна маса його віршів не знає строфічних стандартів. Більша частина […]...
- Життєвий і творчий шлях Ф. Тютчева Видатний російський поет, яскравий представник пізнього романтизму. Його творчість позначена глибиною філософської думки та здатністю проникати в таємниці природи і людської душі. У філософській ліриці поета – трагічна роздвоєність душі, приреченість на земне існування на тлі універсального природного життя. Проникливий лірик-мислитель, Тютчев був майстром російського вірша, який надав традиційним розмірам надзвичайного ритмічного розмаїття. Отже, розглянемо життєвий та творчий шлях поета та спробуємо зануритись в романтичний світ поезії Тютчева. Видатний російський […]...
- Тема Батьківщини у творчості Ф. І. Тютчева Все своє життя Ф. І. Тютчев вірило в особливе призначення Росії, у велику долю її. Доля ж самого поета зложилася так, що свої кращі роки він провів за кордоном. Тютчев тривалий час служив у Мюнхені, у російській дипломатичній місії. Живучи в Німеччині, Федір Іванович побував у багатьох країнах Європи – у Греції, Італії, у Франції. Однак думка його завжди була спрямована до Росії, він був “росіянин серцем і душою”. Розумом […]...
- Леся Українка завжди дотримувалася того погляду, що людям силоміць не можна нав’язувати чужої думки Розмова Руфіна з Парвусом, у якій Прісцілла лише вряди-годи вставляє своє слово,- це зіткнення двох поглядів на християнство. Прихід Прісціллиного батька Аеція Панси на короткий час знову повертає дію до того драматичного конфлікту між чоловіком і дружиною, яким розпочалася п’єса. Далі розмова знову точиться навколо питань християнства і служби Римові. Для Аеція Панси, провінціального рабовласника, християнство – секта, Що млявість прищепляє та байдужість, недбайність про державу і громаду. Прихід Кая […]...
- Характеристика лірики Ф. І. Тютчева Художницька доля поета незвичайна: це доля останнього російського романтика, що творив в епоху торжества реалізму і все ж таки зберіг вірність завітам романтичного мистецтва. Романтизм Тютчева проявляється, насамперед, у зображенні природи. Перевага пейзажів – одна із прикмет його лірики. При цьому зображення природи й думка про природу з’єднані у Тютчева воєдино: його пейзажі одержують символічний філософський зміст, а думка знаходить виразність. Природа у Тютчева мінлива, динамічна. Вона не знає спокою, […]...
- Я читаю вірші Ф. Тютчева про весну Ф. Тютчева називають співцем природи. її краса з дитинства ввійшла в серце поета з полів і лісів, що оточували його рідний Овстуг, із чудових придеснянських луків і березняків, неосяжного синього неба Брянщини. Один із найкращих віршів відомого поета “Весняна гроза” присвячений природі. Незважаючи на те що поет написав його в Німеччині, мені здається, думками і душею він линув на Батьківщину і оспівував красу її природи: Люблю грозу в начале мая, […]...
- Зміст вірша А. Фета “Зоря прощається із землею” Панас Опанасович Фет – видатний росіянин лірик, що зумів у своїх віршах передати всю красу природи. Мені здається, у творчості А. Фета можна виділити два типи пейзажних віршів. У добутках “Ще травнева ніч”, “Вечір”, “Ліс”, “Степ увечері” він звертається безпосередньо до зображення природи, використовуючи при цьому безліч яскравих деталей, соковитих фарб. Але, на мій погляд, не такі вірші є сильною стороною його пейзажної лірики. Набагато більше значні ті, у яких […]...
- Тема Батьківщини у творчості Панаса Фета У його віршах, незмінно доконаних стилістично, часто проявляється прагнення осягнути простір і час. Тема Батьківщини також займає важливе місце в його творчості. Так, збірник 1850 року відкриває вірш “Я росіянин”, у якому описується сувора, але прекрасна природа Півночі: Я росіянин, я люблю молчанье дали мразной, Під пологом снігів як смерть одноманітної, Лісу під шапками иль в інеї сивому Так річку дзвінку під темно-синім льодом Цікавий вірш “Шепіт, боязке диханье…”. У […]...
- Що значила для Тютчева Росія Для Тютчева Росія була не стільки предметом любові, скільки віри – “у Росію можна тільки вірити. Особисті почуття його до батьківщини були дуже складні й багатобарвні. Було в них навіть деяке відчуження, з іншого боку – благоговіння до релігійного характеру народу: “всю тебе, земля рідна,- у рабському виді Цар Небесний – виходив благословляючи” ,- бували в них, нарешті, хвилинні захоплення самим звичайним шовінізмом Тютчев не любив Росію тою любов’ю, що […]...
- Мотиви лірики Ф. І. Тютчева “Тютчеву досить декількох рядків; сонячні системи, мрячні плями “Війни й миру” і “Братів Карамазових” стискає він в один кристал, в один алмаз. От чому критика так нещадно б’ється над ним. Його досконалість для неї майже непроникно. Цей орешек не так-те легко розкусити: око бачить, а зуб неймет. Тлумачити Тютчева – перетворювати алмаз у вугілля”, – писав Д. Мережковский. Сьогодні, через багато років, ми беремо на себе сміливість знову узятися за […]...
- Людина створена не для того, щоб терпіти поразки Шкільний твір По повісті Э. Хемінгуея “Старий і море”. Хемінгуей є одним з популярних письменників XX століття. Ще при житті він став людиною-легендою. Письменник Хемінгуей був журналістом, військовий кореспондентом на п’ятьох війнах. Цікаво те, що Хемінгуея знали тих, хто ніколи не був знаком з його творчістю, у нашій країні в багатьох будинках можна було побачити фото бородатої людини з високим чолом і ясним поглядом: це був Ернест Хемінгуей у зеніті […]...
Categories: Твори з літератури