З історії походження рідного міста

Related posts:

1. Що я знаю про походження назви рідного міста Кожне місто має свої особливості, історію, культуру, назву. Є такі міста, що змінили своє ім’я. Звідки ж пішла назва нашого міста – Харків? Здається, що про заснування Харкова ми знаємо багато. Дійсно, проблема походження такого великого центру, як Харків, не могла залишитися поза увагою дослідників. Найбільш поширеною є версія, що Харків заснував козак Харитон, який завів собі хутор у цій місцевості. За версією Григорія Квітки-Основ’яненко, наше місто було засноване його […]...
2. Початок історії міста Варшави Початок історії міста Варшави сягає кінця XІІІ і початку XІV століття, хоча археологічні дослідження минулих років відкрили на цьому терені сліди поселень з X століття. У 1596 році король Сигізмунд ІІІ Ваза переніс свій двір до Варшави, котра стала столицею Польщі. Друга Світова Війна повністю змінила вигляд Варшави, оскільки німці вщент спалили місто. Трагедія польського композитора та піаніста єврейського походження Владислава Шпільмана, спогади якого екранізував у своєму найновішому фільмі “Піаніст” […]...
3. Пам’ятки історії та архітектури Харкова Харків… Для кожного жителя нашого міста це слово майже святиня. І нехай вчені-лінгвісти ламають голову над тим, звідки пішла ця назва: чи то від прізвища полкового сотника Харька, чи то від назви річки Харків, чи то взагалі від назви племені “хорвати” . Нам, пересічним громадянам, все одно, бо для нас Харків – це, перш за все, не назва, а саме поняття, символ. Ми живемо у місті, яке має не тільки […]...
4. Історія міста Харків Заснований Харків близько 1654 року. Місто невдовзі стало фактичною столицею Слобідської України – великого регіону в північній частині колишнього “Дикого Поля”, колонізованого українськими переселенцями. У Харкові в 1726 році був заснований колегіум, де кілька років працював видатний український філософ Григорій Савич Сковорода, а у 1805 році з’явився перший в Україні університет, який виплекав цілу плеяду романтиків, що виступали за утвердження самобутності українського народу, розвиток української культури на основі фольклорних джерел. […]...
5. З історії нашого міста Київ – моє рідне місто. Тут народилися мої батьки, тут народилась і я. Уже більше десяти років я росту і змінюю­ся разом із моїм містом. Історія Києва така багата, що всіх книжок у світі не вистачить, аби описати її детально. Коли ж я думаю про своє місто, мені чомусь згадується рік 1943, осінь. Тоді війська Першого українського фронту під командуванням генерала Ватутіна, наступаючи з плацдармів північніше Києва, прорвали оборону фашистів […]...
6. Написання слів іншомовного походження Складності у написанні слів іншомовного походження виникають при написанні деяких голосних, вживанні апострофа та м’якого знаку, подвоєнні приголосних. Написання голосного и в словах іншомовного походження: 1) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш та р перед іншими приголосними крім й: дизель, ширма, риф, режим, стимул; 2) у географічних назвах на – ида, – ика: Антарктида, Мексика; 3) у географічних назвах після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним […]...
7. Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, і безгосподарних правителів. Геніальність передбачень Салтикова-Щедріна безсумнівна. І. С. Тургенєв писав, що “Історія одного міста” […]...
8. Звідки назва Харкова? Гортаючи сторінки історії сивих віків, уважно вчитуючись у хвилюючі легенди, літописи, ми щоразу зустрічаємося з таємницями назв, які мовби починають оживати, розкриватися перед допитливим дослідником. Оповита серпанком легенд та переказів і назва міста Харкова. Нині відомо декілька версій її походження. У 1787 році з’явилася праця академіка В. Зуєва про його подорож, під час якої він проїжджав через Харків і записав легенду про його заснування. Учений писав, що свою назву місто […]...
9. “Історія одного міста” – сатирична енциклопедія російського Центральною темою “Історії одного міста” Салтикова-Щедріна є стосунки влади і народу. В образі Глупова сатирик змалював Російську державу з її злигоднями й потворністю, з її самодержавними правителями та приголомшеними деспотією обивателями. Казармений Угрюм-Бурчеєв поєднує у собі яскраві прикмети реакційних політичних режимів різних країн і епох. Сміх поступається місцем гіркоті та обуренню, коли йдеться про злиденну долю глупівців, які страждають під ярмом градоначальництва. Кожен градоначальник накладає свій відбиток на житті міста […]...
10. Питання походження чарівної казки Питання походження чарівної казки загалом поставлене монографії У. Я. Проппа “Історичне коріння чарівної казки”. Відмінність цих робіт від англійських у тому, що подібність казок пояснюється не єдністю людської психіки, та її закономірною зв’язком із формами матеріального виробництва, які ведуть до однаковим чи подібним формам соціального життя і ідеології. Один із труднощів стадіального вивчення у тому, що ми маємо чіткої й загальновизнаною періодизації стадій розвитку людського суспільства. Фундамент на таку періодизації […]...
11. Походження й виникнення назви “Україна” Перша згадка про Україну датована 1187 роком у літописі про великий сум народу з приводу загибелі князя Володимира Глібовича в битві з половцями. У 1189 році Україною були названі Галичина з Покуттям та Подністров’ям. Починаючи з XVI ст. цей термін набуває поширення в легендах, піснях. Звідки ж походить ця назва? Довгий час панувала думка про походження слова Україна від “окраина” . А у 1987 році М. Ткач висуває іншу гіпотезу. […]...
12. Сковорода в історії Харківщини “Ми сотворим світ получшій, созиждем день веселейший”, – мудро пророкував видатний письменник і філософ Григорій Сковорода, сягаючи мріяти у майбутнє України, рідної Слобожанщини. 30 віршів, більше як 20 байок, 17 філософських трактатів нашого земляка увійшли до скарбниці світової літератури, уславивши харківську землю, на якій вони були народжені “українським Горацієм” – так ще за життя називали Григорія Сковороду. За його власним виразом, він любив Слобожанщину, як “рідну тітку”, не менше, як […]...
13. Походження трипільської культури В епоху енеоліту на території, що охоплює майже всю Правобережну Україну і окремі землі Польщі, Молдови, Румунії, формується і досягає значного розвитку трипільська культура, . Відкриття В. Хвойки зайняло почесне місце серед яскравих археологічних відкриттів кінця ХІХ – поч. ХХ ст., коли Г. Шліманн розкопав Трою, Мікени, Тірінф, а А. Евансн знайшов залишки держави із Кносським палацом легендарного царя Міноса. І це знакові співпадіння. Трипільська культура, що розвивалася у ІV […]...
14. Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що природні їхні властивості обростили масою наносних атомів… Тому про дійсні “властивостях” і мовлення ні, а є… тільки […]...
15. Література рідного краю Кожна країна, кожне місто, кожне село пишаються видатними особистостями, що народилися, навчалися або працювали в них. Я живу в місті з цікавою історією, з різноманітним мистецьким життям. Саме Харківщина стала батьківщиною багатьох художників, композиторів, письменників та поетів. Харків здавна славиться іменами людей, які посідають визначне місце в літературному житті України. Вулицями міста та стежками ланів і лісів Харківщини ходили Григорій Сковорода і Квітка-Основ’яненко, Євген Гребінка і Петро Гулак-Артемовський, Борис Грінченко […]...
16. Твір Невмирущість рідного слова Невмирущість рідного слова Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, людина зрікається і перших материних слів, і колискових пісень, і рідної землі. А якщо передаватиметься з покоління в покоління рідна мова, то і в […]...
17. Твір по повісті “Історія одного міста” У творчості Салтикова-Щедрина “Історія одного міста” займає одне із центральних місць. Це яскравий зразок політичної сатири, у якій зазнають безкомпромісної критики самі основи самодержавства, викриваються будь-які форми деспотизму, виражений рішучий протест проти ідеології смиренності, покірності й пасивності. У сатиричній “Історії одного міста” сполучаються елементи побутове й фантастичні, своєрідно зіставлений минуле й сьогодення. Категорія художнього часу стає одним з найважливіших факторів, що визначають структуру всі книги Зовні оповідання, здавалося б, охоплює […]...
18. Рідне місто Харків Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, по яким можна ходити, чи їздити, або просто стояти і милуватися течією. В центрі міста […]...
19. ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ Таку назву дано пісням, що написані конкретними авторами – поетами й композиторами – і широко виконуються поряд з народними. Отже, до фольклору вони увійшли завдяки популярності й усному поширенню серед людей. Якщо побутування і виконання цих пісень засвідчують їх близькість до народної творчості, то деякі інші риси дозволяють виділити їх в окрему групу пісень літературного походження. Це більш індивідуалізована мелодія, переважно лірична, і наявність інструментального супроводу, хоч у народі вони […]...
20. Софія Київська – пам’ятка історії та архітектури 8 клас Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол або з прийомами іноземних дипломатів. Прямокутну споруду Софії Київської за сивої давнини оточували […]...
21. Пам’ятки історії та архітектури. Софія Київська Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XІ столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол або з прийомами іноземних дипломатів. Прямокутну споруду Софії Київської за сивої давнини оточували два ряди […]...
22. Походження “Фізіолога” ФІЗІОЛОГ – перекладний природознавчий твір: книга про властивості реальних і фантастичних тварин, птахів, дерев, мінералів із тлумаченням їх у символіко-алегоричному дусі. Ф. відомий на Русі у двох редакціях. Одна з них виникла в ІІ-ІІІ вв. у грецькій олександрійській літературі. У цій редакції, наприклад, оповідання про лисицю втілює поняття хитрості: голодна, воно причиняється бездиханної, а коли до неї злітаються птахи, то вистачає їх і з’їдає Оповідання про неясити розкриває подання про […]...
23. Євшан-зілля – символ рідного краю Поема Миколи Вороного “Євшан-зілля” розповідає про ту частину історії України, що стосується княжої доби. Описана в ній доля юнака-половця, який потрапив у полон і забув свою Батьківщину. Така біда, як полон, неволя, необхідність жити в чужому краї, не обходила українців. У воєнних походах потрапляли вони у полон до ворога. Під час набігів на Київську Русь поневолювали наш народ кримські татари, турки, інші вороги, плюндрували землю, забирали в рабство жінок, дітей. […]...
24. “Повість про два міста” Діккенса “Повість…” – другий і останній історичний роман Диккенса – складається із трьох книг. У першої повествуется про “повернення до життя” доктора Манетта, що довгі роки провів в одиночній камері в Бастилії. Банківський містер, що служить, Лорри й дочка доктора Манетта Люси відвозять його з Парижа в Лондон. Друга книга починається оповіданням про суд над Чарльзом Дарнеем і його рятуванні від смерті. Незабаром Люси виходить за нього заміж, і сім’я веде […]...
25. Образ Міста в однойменному романі Валер’яна Підмогильного Частину свого життя Валер’ян Підмогильний прожив у Києві. Там він поринув у творчість і роботу, а також здобув значний авторитет серед однодумців. На той час столицею УСРР був Харків і тому письменника вабило те, що місто залишалося осторонь столичного галасу, хоча над ним все ще панувало типове міщанське середовище: “Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах!.. Ця вулиця завтра розтечеться по установах і […]...
26. Походження ісламу Іслам – одна з трьох “світових релігій”, шо займає за кількістю послідовників після християнства друге місце. За приблизними підрахунками загальна чисельність віруючих складає близько 800 мільйонів чоловік. Величезна кількість мусульман проживає у всіх країнах Північної Африки, у країнах Південно-Західної. Південної, Південно-Східної Азії. У таких країнах, як Афганістан, Пакистан, Іран, Ірак, Алжир, Індія, Індонезія, Бангладеш, Судан та ін. іслам є державною релігією і його сповідують понад 80 відсотків населення. Значна кількість […]...
27. Історія одного міста характеристика образа Брудастого Дементия Варламовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Брудастий Дементий Варламович – глуповский градоначальник. При першій же появі “перетнув безліч ямщиков” і приголомшив чиновників, що представлялися йому, вигуком: “Не потерплю!” Обмежуючись і надалі повторенням цієї єдиної фрази, він повалив усіх у жах. Загадковість поводження Б. знайшла несподіване пояснення: у нього в голові був органчик, здатний виконувати “неважкі музичні п’єси” – “Раззорю! ” і “Не потерплю! “. Відповідаючи на докори в “перебільшенні”, Щедрін писав: “Адже не […]...
28. Думка Л. Толстого про роль особистості в історії Думка Л. Толстого про роль особистості в історії І. Як, на думку Толстого, складається історична подія? ІІ. Чи вільна людина у своєму виборі? ІІІ. Загальна закономірність і особистість. 1. Хто диктує необхідність дії? не имел ни малейшего чаяния”.) 2. Чому Толстой не визнає Наполеона великим? 3. У чому велич Кутузова? ІV. Що може одинична воля?...
29. Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. Але вже з початку він переосмислює своє ставлення до села, яке стає для Радченка уособленням […]...
30. Історія одного міста Дана повість – “справжня” літопис міста Глупова, “глуповський Літописець”, обіймаються період часу з 1731 по 1825 р., яку “спадкоємно складали” чотири глуповський архіваріуса. У розділі “Від видавця” автор особливо наполягає на автентичності “Літописця” і пропонує читачеві “вловити фізіономію міста і встежити, як в його історії відбивалися різноманітні зміни, одночасно відбувалися у вищих сферах”. “Літописець” відкривається “Зверненням до читача від останнього архіваріуса-літописця”. Архіваріус бачить завдання літописця в тому, щоб “бути изобразителен” […]...
31. Прогулянка рідним містом Я дуже люблю своє місто. А особливо люблю блукати старими вулицями центру. Окраїнні місця схожі між собою і з районами інших міст. А на стареньких вуличках, у старовинних будинках – краса і неповторність рідного міста. Тут забувається метушливість, плин часу і незгоди, а відчуваєш лише спокій, рівновагу, мир і радість у душі. Милуєшся найстарішим у Харкові величним Покровським собором або Успенською дзвіницею, що й понині відлічує години мелодійним дзвоном, старими […]...
32. Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
33. Образ міста в поезії В. Я. Брюсова 1. Особистість Брюсова, його виховання. 2. Основа світогляду поета. 3. Тема міста в лірику поета. 4. Оглядовий аналіз творчості. Навколо талановиті труси И знахабніла бездара!.. І тільки ви, Валерій Брюсов, Як якийсь рівний государ… І. Житель півночі Початок XX століття принесло із собою багато нового й невластивого іншим епохам З’явилися нові жанри й напрямки, змінилися описувані образи й події. Ця епоха знаменується також появою особливого напрямку в мистецтві – модернізму. […]...
34. Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч Колись цей край називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих річок нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Тут все кінчалось. Тут був край землі. Тут і великі роси, і малі Однаково вкраїнцями були, У смерті і життя ходили скраю, – пише у вірші “Слобожанщина” сучасна харківська поетеса Олександра Ковальова, художньо осмислюючи історію рідного краю. […]...
35. Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
36. Уроки історії, які ми маємо знати Історія народу, його культура – ті компоненти без яких неможливе повноцінне існування людства, бо, як говорять, без минулого немає сьогодення, без сьогодення – немає майбутнього. Тож і хочу нагадати своїм ровесникам деякі сторінки історії України. Можна було б починати розповідь від монголо-татарської навали, яка не тільки знищила нашу державність, а й фізично вигубила народ, так підірвала біологічні сили, що він став легкою здобиччю сусідів, попав до них у неволю. Однак […]...
37. Виступи з повідомленнями до теми “Герої Овідія – жителі міста Томи” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Місцеві жителі носять імена героїв “Метаморфоз”, вони ніби зійшли зі сторінок спопелілого твору. Діт в античній міфології – бог підземного світу, у Томах він німець, знівечений війною, лікар і гробар. Уві сні ветеран розбитої армії бачить жахи концтаборів, чує гуркіт канонади. Він носить “беззахисне серце” і живе “задля мертвих”. Діт переконаний, що “жива людина здатна на все” і “людина людині вовк”. Ці “банальні […]...
38. Краса природи рідного краю ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас З раннього дитинства в серці Л. Глібова виникло тепле почуття до народних пісень, любов до рідного краю. Майбутній письменник милувався красою української природи, знаходив у ній відгук на свої душевні переживання. Його почуття відбивались у сповнених ліризмом поезіях, однією з яких є “Журба”. Витриманий у стилі народної пісні, цей твір близький до фольклору і своїм змістом. Поет милується красою природи рідного краю: Стоїть гора високая, Попід горою гай, […]...
39. П. КУЛІШ “ДО РІДНОГО НАРОДУ” 1. “У завітах предків”, як зазначає П. Куліш, народ позбавлений… А Радості та щастя. Б Честі й поваги. В Матеріального благополуччя. Г Можливості духовно збагачуватися. 2. Рідна мова для українців… А Засіб спілкування. Б Неперевершене чудо. В Єдиний скарб. Г Сонячне проміння. 3. Ворогів поет у вірші називає… А Хижаками-сусідами. Б “Доброжелателями” вітчизняної культури. В Лжепатріотами. Г Безкультурними гайдамаками. 4. Поезія має три епіграфа, один із яких містить висловлювання… А […]...
40. Краса рідного серцю куточка Рідним серцю куточком прийнято називати місце, де людина народилася. Навряд чи є більш приємне для людини місце, ніж те, де вона проводила своє саме раннє дитинство, спілкувався зі своїми першими друзями або ходила до школи. Для когось таке місце – це його рідне село, більшість часу там проводиться на вулиці. Комусь ближче невелике містечко, де все, тим не менш, один одного знають. Ну а хтось народився у великому місті і […]...