Дивний у Чехова сміх! Що більше читаю чеховські оповідання, то менше вірю в те, що він сміється. Ось іде вулицею невідомого містечка місцева влада – поліцейський наглядач із городовим. Але прізвище у цієї влади як тавро – Очумелов. Хто ж нагородив таким прізвищем чиновника, який уособлює Російську імперію та її закони?
За цією історією про незначний випадок заховалося саме життя з його складнощами. Головне – чий собака, а не Хрюкін із його покусаним пальцем та претензіями. Від цього проймає вогнем і холодом. Тому і треба весь час то зняти, то одягти шинель… Бо закон законом, а генерал Жигалов – то генерал.
Дарма, що не поліцейський. Його чин вищий від усіляких законів. Це розуміють усі.
Натовп буде сміятися з Хрюкіна і його покусаного пальця.
І нема жодного писаного чи неписаного закону, який би не відступав перед високим чином. Так і сталося на пероні вокзалу Миколаївської залізниці. Зустрілися двоє чоловіків.
Неначе повернулися давні часи, коли не було родинних турбот і найбільшою турботою були оцінки у гімназійному журналі. Яке щастя зустріти однокласника, згадати молодість! Ось і стоять, взявшись за руки, два вже літніх чоловіки – товстий і тонкий – посеред натовпу. І нічого не помічають.
Але надто багато років минуло, і треба якнайшвидше заповнити цю прірву стислою розповіддю про життя. І один виявився генералом! Дарма, що чужого відомства! І на місці друга дитинства одразу опинився очманілий і принижений раб, якого проймає вогнем і холодом. Яка ж пошесть скосила людську гідність героїв цих двох оповідань?
Очумі-ти – це означає захворіти на чуму, перестати бути людиною, втратити гідність. Інфіковані чумою смертельно небезпечні для оточення.
Яка чума косила особистості людей, ми всі давно зрозуміли. Це людська нерівність, у чому б вона не виявлялася – у чинах, власності чи простій фізичній силі. У слабких духом людей з’являється бажання підлещуватися, плазувати перед сильними.
А “сильні” сприймають це як належне. І пошесть поширюється серед людей.
І ось із цього ми сміємось? Ні, не з цього. Чи помічали ви, що часто ми сміємося з невдачі? Так і тут. Чи не побоюємося ми самі опинитися на місці чехов-ських персонажів?
Чи сміємося ми з себе, коли нас оббризкала грязюкою іномарка? А ми дивимося їй услід очманілими очима. 1 це побачив через своє пенсне Чехов, і одного разу написав: “На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілись двоє приятелів…” Йому не смішно, а сумно.





Related posts:
- Чеховські оповідання: Чехов сміється Чеховські оповідання написано понад сто років тому. Люди нічого не чули і не знали ні про реактивні літаки, ні про телевізори, ні про освоєння космосу. По вулицях їздили дрожки, запряжені кіньми. Асфальтованих тротуарів не було, як не було міських багатоповерхівок. Але люди, як і зараз, складали вірші, писали музику, картини, книжки, лікували людей. Вони відчували ті самі почуття, що і ми: любили, ненавиділи, страждали, заздрили. Хіба чимось відрізняються почуття героя […]...
- Над ким і чим сміється Чехов у своїх оповіданнях? Видатний російський письменник і драматург А. П. Чехов – автор багатьох сатиричних і гумористичних оповідань, про які можна сказати “такі смішні сумні історії”. У них він висміював такі людські вади, як лицемірство, рабське поклоніння, підлещування до начальства, грубість, неосвіченість, нахабство, відсутність почуття власної гідності. Так, поліцейський наглядач Очумєлов, головний герой оповідання А. П. Чехова “Хамелеон” – втілення готовності принижуватися перед сильнішими й владнішими. І він, і городовий Хрюкін, і натовп […]...
- З чого сміється Мольєр? Комедія і трагедія в епоху класицизму. Класицизм як художній напрям літератури XVІІ ст. “Класицизм” – у перекладі з латині – означає “зразковий”. Для нього характерне звернення до античності як до ідеального. Класицизм засуджує розквіт абсолютної монархії, яка представляла себе в чистих і прекрасних формах, позичених в античності. Він тісно пов’язаний з ідеями Просвітництва, заснованого на пануванні філософії раціоналізму і ідеї розумно створеного світу. Правила комедії Класицизму: єдність часу, місця і […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич’? Мольєр – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне – гроші. Є гроші, але немає елементарної […]...
- З чого сміється І. Карпенко-Карий у своїй комедії “Сто тисяч”? Карпенко-Карий – видатний український драматург, що працював наприкінці XІX століття. Іван Тобілевич зробив значний внесок не тільки в розвиток української літератури, а й у розвиток культури нашої Батьківщини. 1882 року у Катеринославі було створено перший український професійний театр, який здобув значне визнання не тільки серед народу, а й закордоном. П’єси для нового театру Тобілевич писав сам, у багатьох сам виконував головні ролі. Його драматичні твори характеризуються реалістичністю зображення усіх подій. […]...
- Для кого і заради чого ми навчаємося? Мій дядько в службових справах часто буває за кордоном. Об’їздив півсвіту. З кожної поїздки він завжди привозить багато подарунків, до того ж дуже цікавих. З останньої своєї поїздки дядько привіз мені конструктор. Розкривши ошатну щільну коробку, на якій було зображено машини; я побачив безліч металевих деталей, інструмент. Я захоплено ойкнув. Було таке враження, що я маю збирати справжню машину! До конструктора були додані вигадливі креслення й інструкція… англійською мовою. Без […]...
- Чого навчають нас байки? Байка – один із найулюбленіших жанрів літератури. Байки Езопа, Федра, Лафонтена, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова, Кантеміра, Тредіаковського, І. Крилова знають, люблять і цінують в усьому світі. Чому ж байка є такою популярною і улюбленою в народі? Чи не тому, що в цих коротеньких байкових оповідях зображуються незвичайні герої? Тут ми бачимо хижих Вовків і Ведмедів, хитрих, підступних Лисиць і беззахисних Ягнят… “Звірі мої за мене говорять”, […]...
- А. П. Чехов і театр Театр був для Чехова першим коханням. Цій любові він залишався вірним усе своє життя. Театр створив Чехова, і драматург відплатив йому тим же – він створив театр. Чехов нерідко зарікався писати для театру, але він не міг не повертатися до нього. Характерно також і те, що жанр водевілю він віддавав перевагу високим жанрами театру. Відомо: Вишневий сад Чехов задумав як чотириразовий водевіль, де чорт буде ходити ходором. Мрія написати хороший […]...
- Чому попри поразки страйку трудовий Борислав все-таки сміється? Повість І. Франка “Борислав сміється” увійшла в історію української літератури як перший твір про організовану боротьбу робітників проти експлуатації й визиску. Її темою є зображення життя робітничого класу кінця XІX століття, наростання боротьби між працею і капіталом, організація першого робітничого страйку, змалювання життя капіталістів, конкуренції між ними, виродження буржуазної сім’ї. Франко перший в українській літературі розробляє тему праці робітничого класу в умовах капіталістичного визиску. Своїм об’єктивним показом життя, праці і […]...
- А. П. Чехов – Шекспір xx століття Чехова іноді називають Шекспіром XX століття. І це дійсно так. Його драматургія, подібно шекспірівської, зіграла в історії світової драми величезну поворотну роль. Зрозуміло, новаторство драматургії Чехова було підготовлено пошуками і відкриттями його великих попередників, драматургічними творами Пушкіна й Гоголя, Островського і Тургенєва, на добру міцну традицію яких він і спирався. Чехов блискуче показав, як у вульгарних середовищі дрібніє, спотворюється будь-яке людське почуття, як калічаться людські душі, як почуття перетворюються на […]...
- А. П. Чехов майстер малого жанру Твір з розповідей Чехова. А. П. Чехов по праву вважається майстром малого жанру – короткого оповідання, новели мініатюри. Як ніхто інший, він уміє вкласти в мінімум тексту максимум інформації і моральний урок для своїх читачів. Так як у невеликому за обсягом оповіданні неможливі розлогі описи, портретні характеристики і внутрішні монологи, то на перший план у його творах виступає план художня деталь. Саме деталі несуть у Чехова величезне смислове навантаження: буквально […]...
- Твір доповідь: Чехов драматург Протягом всієї своєї творчої діяльності Чехов виступав і як прозаїк, і як драматург. Між його прозою й драматургією існує тісний зв’язок, що виражається в спільності проблематики, широті соціально-філософських узагальнень, у подібних художніх прийомах. Взаємодія прози й драматургії благотворно відбивалося в багатьох його добутках, надаючи оповіданням сценічність, драматургічну чіткість і лаконізм у розвитку дії. П’єси ж, у свою чергу, будувалися в Чехова з використанням новаторських принципів його прози Уже юнацька п’єса […]...
- Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду. Кілька байок Г. Сковорода присвятив злободенній темі про справжню цінність людини. Такою є байка “Ворона і Чиж”. Автор показав короткозорість і егоїзм Ворони, яка […]...
- Основна проблематика драми А. П. Чехов “Дядько Ваня” 1. П’єса “Дядько Ваня” як продовження й збільшення теми. 2. Новий тип драми. 3. Тема міщанства й вульгарності в драмі. 4. Мрія Чехова про внутрішнє звільнення особистості. У людині повинне бути все прекрасно: і особа, і одяг, і душу, і думки. Вона прекрасна, суперечки ні, але… Адже вона тільки їсть, спить, гуляє, чарує всіх нас своєю красою – і більше нічого. У неї немає ніяких обов’язків, на неї працюють інші. […]...
- А. П. Чехов – викривач міщанства й вульгарності Оповідання “Ионич” А. П. Чехова побудований на зіставленні двох мирів – Старцева й Туркиних. На початку оповідання Туркини – це духовно примітивне середовище провінційного міста, це символ вульгарності й шаблонового мислення. Тут література зведена до рівня домашнього времяпрепровождения, музика – до голосного стукоту по клавішах, театр – до кривляння лакея Старців же при всій своїй прозаїчності земського доктора краще їх: він зумів побачити в Котику щось особливе, миле, він говорив […]...
- З світової літератури на тему: “Антон Павлович Чехов” П. А. Чехов народився 17 січня 1860 р. в м. Таганрозі. Його батьку належала невеличка крамничка. Торгували в ній з 5 год. ранку до 11 вечора. Павлу Ігоровичу повинні були допомагати сини. Батько був дуже обдарованим чоловіком: любив співати, грав на скрипці, малював. Але любов і ласку в сім’ї діти бачили лиш зі сторони матері, доброї, лагідної жінки. А. П. Чехов говорив: “Талант у нас зі сторони батька, а душа […]...
- Антон Павлович Чехов: однин з найвидатніших російських письменників Одним з найвидатніших російських письменників останніх десятиліть XІX ст. вважають в усьому світі Антона Павловича Чехова. Як драматург і новеліст він зробив особливо вагомий внесок у всесвітню художню літературу, його твори мали найбільший резонанс в різних країнах на всіх континентах. У XX ст. на сценах Англії та Японії, Німеччини і Сполучених Штатів, Угорщини і Польщі, Іспанії і Бразилії і т. д. з’являлися нові вистави за його п’єсами. Переклади оповідань письменника […]...
- Антон Павлович Чехов: Вироблення власного стилю Антон Павлович Чехов народився 21 січня 1860 року в південноросійському місті Таганрог, невеликому, провінційному, та з гарними культурними традиціями. Чехови належали до небагатих міщанських родин. Але батько-бакалійник прагнув дати своїм дітям гарну освіту. Атмосфера батьківського дому була по-домостроївськи деспотичною. Господарство повністю вела мати, а добрий і лагідний Антон допомагав їй в усьому. А до того ж, коли треба, працював у крамниці суворого батька. Пізніше письменник з гіркотою казав, що у […]...
- Роман Гюго “Людина, що сміється” Крім “Знедолених”, у період вигнання Гюго написав ще два романи: “Трудівники моря” і “Людину, що сміється” . Дія першого з них відбувається на островах Ла-Маншського архіпелагу, де Гюго провів роки вигнання. Враження від життя рибалок цих островів, від картин моря, сповнених могутньої динаміки й мінливої краси, від боротьби людей із стихією лягли в основу цього твору, визначили його колорит і ритм, схожий на дихання морського прибою. Провідною тут виступає інша […]...
- І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” , “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Тема. І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” , “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Варіант 1 1. М. Бажан яскраво передав життєвий подвиг І. Франка, порівнюючи його з образом… А Потужного сонячного променя. Б Великої кручі. В Свіжого повітря. Г Могутнього дуба. 2. ” … – великі дві сили!” – зазначає І. Франко. […]...
- “Ніяка література не може своїм цинізмом перехизуватися дійсне життя…” А. П. Чехов 1. Життєвий шлях письменника. 2. Цинізм головних героїв оповідань Чехова. 3. Майстер невеликих добутків А. П. Чехов народився в 1860 році в сім’ї дрібного купця, тому з дитинства був змушений працювати. Довгими годинниками він просиджував у холодній крамниці батька, обслуговуючи покупців. Здавалося б, безрадісне життя повинна була негативно відбитися на характері хлопчика, однак майбутній письменник завжди залишався життєрадісною й веселою дитиною Він любив жарти й розіграші. У дев’ятнадцять років парубок […]...
- Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Одного дня восени 1669 року трапилась і у Версалі зовсім пересічна подія. На аудієнцію до Людовика XІІІ було запрошено турецьке посольство, втім, прийняли його далеко не одразу. Спершу дипломатів змусили довго чекати і врешті-решт запросили до Галереї Нового Палацу, вбраної з надзвичайною пишністю. Король сидів на троні, й діамантів на його костюмі було на чотирнадцять мільйонів ліврів. Проте турки зовсім не […]...
- Для кого написані закони? Від народження до смерті людину охороняє закон. Вступив ти до університету або одружився, купив автомобіль або вийшов на пенсію – ти виконуєш дію, в якій присутній закон. Той самий закон застосовують до тих, хто робить дії, несумісні із загальнолюдськими правилами. Деякі люди вважають, що дуже обтяжливо знати стільки законів, – адже їх так багато. Нехай, мовляв, їх вивчають юристи, судді та прокурори. Людина думає, що якщо вона не вчиняє погано, […]...
- Для кого в світі живемо? Україна… Моя батьківщина, той найрідніший у світі куточок, де я народилася, де стоїть наш будинок, де могили рідних мені людей, де моя школа, учителі, кохані, діти. Навколо усе таке звичне, дороге, але справжню ціну усьому цьому відчуваєш лише тоді, коли втратиш. Якщо людина не байдужа, не живе життям рослини, їй важко покинути свій край. Згадайте лишень, з яким душевним надривом покидали свій злиденний край герої “Камінного хреста” В. Стефаника. Їм […]...
- Про тих, кого ми приручили Значне місце в нашому житті посідають тварини – “брати наші менші”. І ми мусимо піклуватись про тих, кого ми приручили. У сучасному суспільстві відносини між людиною та твариною стають дедалі гострішими. Мисливці, які вбивають рідкісного звіра заради хутра чи м’яса, не замислюються над тим, що вони, може, знищують останнього представника цього виду, що більше ніхто не зможе милуватися цією чарівною істотою. Діти, які знущаються з маленьких кошенят, не замислюються над […]...
- Над чим сміється Д. Свіфт у своїй книзі “Мандри Лемюеля Гуллівера”? Джонатан Свіфт – великий англійський письменник-сатирик. Своє життя і талант Свіфт присвятив боротьбі за справедливість. Він був захисником прав простих ірландців, сприяв установленню миру між Англією і Францією, “ревно боровся за справу мужньої свободи”, – як написав сам Свіфт про себе. Обурення несправедливістю сучасного йому суспільства спонукало письменника до створення безсмертних “Мандрів Гуллівера”. Перша частина книги присвячена подорожі до Ліліпутії – країни чоловічків, що “досягли великої досконалості в механіці”, були […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XІX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав про мешканців галицького села, але він першим звернув увагу на новий клас, народжений після скасування […]...
- Зміст назви оповідання А. Чехова “Хамелеон” Видатний російський письменник А. Чехов починав свій творчий шлях як автор невеликих гумористичних оповідань. Проте маленькі за обсягом твори були наповнені глибиною змісту, широтою узагальнень. Серед ранніх творів письменника одним із найпопулярніших було оповідання “Хамелеон”. Прочитавши назву твору, читач може припустити, що мова в ньому піде про природу, вивчення тваринного світу. Та про представників класу плазунів в оповіданні немає жодного слова. Натомість воно розповідає про людей, їхню поведінку, моральні якості. […]...
- Кого можна вважати героєм? Звичайно прийнято вважати, що герой – це той, хто врятував людину, яка тонула, або виніс з палаючого будинку дитину, – таких людей навіть нагороджують медалями. Але, на мій погляд, герой – не обов’язково той, хто здійснює такі значні, а часом навіть відчайдушні вчинки. Героєм можна вважати і того, хто здатний здобути перемогу над самим собою. От, наприклад, така історія. Для мого друга Артема уроки фізкультури – справжня мука. Ну ніяк […]...
- Ти назавжди у відповіді за ті, кого приручив Твір по казці Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”. Антуан де Сент-Екзюпері не писав спеціально для дітей. І взагалі, за професією він був не письменником, а чудовим льотчиком. Однак його прекрасні добутки, такі як “Нічний політ”, “Планета людей”, “Військовий льотчик”, і, звичайно ж, “Маленький принц”, поза всяким сумнівом, належать до кращого, що було написано у Франції в XX столітті. В “Маленькому принці” Сент-Екзюпері звертається рівною мірою до усім – маленьким і […]...
- Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі “Назар Стодоля”? Тарас Шевченко Ї визначний письменник Украіни. Він умів правдиво, історично достовірно відтворити життя й побут різних соціальних верств украінського суспільства. У п’єсі “Назар Стодоля” автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у реалістично-викривальному плані. Основна мета його життя Ї багатство. Щоб досягти цього, він готовий на все, не цурається жодних заходів. Брехню, коли вона вигідна, […]...
- Ми відповідальні за тих, кого приручили Без чого не можна жити людині, щоб бути справді щасливою? Звичайно, це дім і сім’я. Родина – це ті, хто піклуються і переживають за тебе, уболівають і співчувають. Іноді трапляється так, що людина залишається самотньою. Щоб уникнути самотності, щоб знати, коли ти повертаєшся додому, що на тебе там чекають, люди заводять тварин. Це прекрасні істоти, які дарують радість спілкування, відчуття, що ти не один, що ти комусь потрібний. І Не […]...
- Про кого розповідає Екзюпері Це дуже гарно – йти над морем хмар, це дуже красиво, але пам’ятайте: під тим морем хмар – вічність… Ми часто попадали в скруту. Начальники аеропортів по тривозі викликали наших товаришів. І поступово всі вони збиралися круг нас, мов коло ліжка хворого. Співчуття. Марні поради. Але скільки в них ніжності! Ми боялися втрачати товаришів. Ніхто ніколи не замінить втраченого товариша. Нема скарбу, дорожчого, аніж спогади, пережиті разом тяжкі години, сварки, […]...
- Чому і від кого треба охороняти природу? У школі нас вчать, що природні ресурси – це народне багатство, що природу треба охороняти. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, що він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, що таке природа, чим вона є для нас? Маля скаже: “Природа – це все, що нас оточує”. А мені здається так: природа – це цілісна система Всесвіту, […]...
- “Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив” “Шлях до щастя – робити щасливими інших”. Роберт Інгерсолл Казка Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”… Для кого вона? Для дітей? Для дорослих? А можливо, для нас – для тих, хто вже не хоче вважати себе дітьми, але ще не став дорослим. Тут, як у чарівній казці, є Принц і чудеса. Тільки от кінець сумний: Принц від укусу змії гине. Втішає лише одне: Маленький принц не вмер, а, як у казці, […]...
- Для чого нам потрібні загадки? У давнину уміння відгадувати загадки було свідченням мудрості й розуму. Через це, мабуть, вони стали таким поширеним і популярним видом усної народної творчості. Загадки бувають різні: про людей, природу і природні явища, про рослини, про тварин тощо. Найбільш поширеними є загадки про людей і природу, бо людина та її місце в природі цікавили наших пращурів з давніх-давен. Загадки творяться навколо метафор і порівнянь, а також за допомогою одухотворення неживих предметів. […]...
- Для чого людина приходить у цей світ Людина – найзагадковіша у світі істота, яку Бог наділив душею і розумом. І в своїх діях вона керується саме цими чинниками, що роблять людину вищою за тваринний світ. Але людина – частка природи і цього тваринного світу, і може статися так, що звірячі інстинкти переважать її людське єство. І тоді це вже н$. людина, а ходяча істота, запрограмована на виконання певних дій, і її не турбує питання, для чого вона […]...
- Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, бо навчали чужою мовою. За бажання вчити рідну мову ще й на коліна ставили. … Та за мову мужицьку не раз на коліна Довелося […]...
- З чого починається батьнівщина День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів восьмикласників вже давно ніхто до школи […]...
- Чого навчає нас Біблія? Згідно з розповіддю Старого Заповіту після виходу з Єгипту ізраїльтяни під проводом Мойсея дісталися до Сінайської пустелі. Бог, зустрівшись із Мойсеєм на горі Сінай, дав йому низку настанов, серед яких були й десять знаменитих заповідей, що стали не тільки основою іудейської і християнської релігій, а й назавжди визначили вселюдські норми поведінки. Провідним мотивом перших чотирьох заповідей може вважатися наказ “Не сотвори собі кумира”, який означав вимогу єдиної віри. Оскільки біблійські […]...
- Проблема закріпачення козацтва в оповіданні “Козачка”
- Роздум про зміст прислів’я “Вересень рум’янець року”
Categories: Твори з літератури