Лісова казка
У лісовому господарстві отримали колоду, на якій були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійшла вказівка з тресту. Коли прочитали, зясувалося, що просять вислати сто колод у трест і тисячу в главк, бо нема на чому писати.
Скликали загальні збори, намітили рубежі, взяли зобов’язання, відправили колоди.
Незабаром прийшло ще десять колод з інструкцією, як інвентаризувати ліс. Після інвентаризації відіслали в трест звіт із п’ятдесяти колод, другий примірник – в об’єднання, третій – у міністерство. З міністерства надійшла брошура зі ста п’ятдесяти колод, як оберігати ліс від паразитів. З главку прислали буклет з п’ятдесяти колод, як правильно розуміти брошуру з міністерства.
З тресту додали тридцять колод інструкції, як розшифрувати буклет із главку.
У лісгоспі склали звіт про те, як зрозуміли інструкції і що думають робити, відіслали його на двохстах колодах. Заодно послали п’ять тисяч колод у трест, десять тисяч – у главк, двадцять тисяч – у міністерство, як і вимагалось.
У наступних керівних матеріалах ішлося про те, як берегти ліс від буреломів, від пожеж та іншого. На все було написано звіти, доповідалося, як зрозуміли і що з цього приводу роблять.
Одного разу в кабінеті Ведмедя пролунав телефонний дзвінок керуючого трестом, який дорікав, що лісгосп прислав річний звіт на трухлявій палиці з ліщини. А наступного дня на виламаній із стільця ніжці прийшов наказ про те, що лісове господарство ліквідується. Ведмідь заспокоював працівників: нічого, мовляв, мобілізуємося, розкорчуємо пеньки й візьмемося за землеробство.





Related posts:
- Слон і муха Євген Дудар Слон і муха Зібрався симпозіум учених мух, щоб розглянути походження приказки “Неробіть з Мухи Слона”. Муха – доповідач переконувала, що приказка неправильна. Адже тоді виходить, що первинним був Слон, а Муха – вторинною, тоді як усе навпаки. На її думку, вислів має звучати “Не робіть із Слона Муху”. Муха – співдоповідач додала, що Слон взагалі не вартий жодної уваги, адже він не вміє ні літати, ні дзуміти. Цю думку підтримала […]...
- Євген Дудар Червона Шапочка Червона Шапочка Жила собі в одному селі гарненька дівчина Червона Шапочка. Носила вичовгані джинси й розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові була червона шапочка – подарунок бабусі на шістнадцятиріччя. Тому так її і звали. Якось мама дала Червоній Шапочці пиріг, вина й звеліла віднести бабусі. Відійшла дівчина подалі, сіла під кущ, випила вино, з’їла пиріг, дістала з потайної кишені цигарку і запалила… Смалить собі та й наспівує: Ах, эта красная […]...
- Є. Дудар “Червона шапочка”: стара казка на новий лад Кожен з нас, напевно, читав у дитинстві казку про Червону Шапочку – гарну, слухняну дівчинку, яка допомагала мамі й старенькій бабусі. Зовсім по-іншому подає цей образ Є. Дудар у однойменній гуморесці. Його Червона Шапочка нагадує багатьох сучасних підлітків, для яких, духовність, чесність, ввічливість, повага до старших – лише порожні слова. Ця 16-річна дівчина п’є, палить, розмовляє молодіжним жаргоном і живе виключно споживацькими інтересами. Навіть страшного здоровенного Вовка загнала і мисливця […]...
- Лісова пісня Лесі Українки – прекрасна казка про любов і зраду Леся Українка майстерно володіла і віршованою, і прозовою мовою. Геніальній поетесі скорялися всі три роди літератури: лірика, епос, драма. Та все ж таки драма посідала у її творчості провідне місце. Сюжети її драматичних творів охоплюють історію всього людства, а змістом стає боротьба ідей, розкол світоглядів, розвінчання войовничого індивідуалізму, краса високих людських почуттів, прагнень і духовна свобода. У “Лісовій пісні” Леся Українка поєднала фантазію з дійсністю, буденне життя із світлими поетичними […]...
- Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 р. в Ново-архангельську, тепер Кіровоградщина, в сім’ї просвітянського діяча, хоча коріння його було чумацьке. Мати походила з сербського роду. У 1914 р. закінчив Єлисаветградську реальну гімназію і подався до Петрограда, де навчався в політехнічному інституті. Але воєнна завірюха покликала його до Київської військової школи, звідти він і потрапив на фронт. Невдовзі старшина російської армії став вояком української армії, брав активну участь у визвольних […]...
- Істотне Маланюк Євген Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку про первісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух […]...
- Під чужим небом Маланюк Євген Під чужим небом 1 Чужі: й земля, і небо тут, і люди, І місяця золото-срібний ріг. Життя давно, як божевільне, блудить По манівцях заплутаних доріг. Десь кревний край кона в останній муці, Дикун над ним заносить ятаган, А він скажений біль терпить, як Муцій, І крапле кров росою з чорних ран. Чому ж я тут? Куди ж іще заблудить Безглузда путь і хто остереже? Чужа земля, чужі похмурі люди – […]...
- Сторінками улюблених поезій – Євген Маланюк Скількох учнів проймає жах від одного лише нього прізвища. Як же можна говорити про улюблені поезії! Але ж… треба. І, взявши в руки збірку поета, я заглибилась у його поезії. Через дві години напруженої розумової праці мені спало на думку, що поезії Є. Маланюка все ж таки можуть бути улюбленими. Спробую пояснити, чому. Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною […]...
- Земна мадонна Маланюк Євген Земна мадонна Автор вживає старослов’янізми, за допомогою яких створюється ефект урочистості: Як іонійська колона, Рожевіє дівочий сніг, Ховаючи опуклість лона В лілеях рук, в лілеях ніг. Зверніть увагу на конфесійну лексику, вжиту в поезії: Єдина! Не ображу зором Двійник Мадонни на землі. Ось пурпуром Цітери – сором І на щоках, на чолі. І б’ється кров в блакитних венах, Як прах під віром весняним. В яких готичних кантиленах Навіки виспівати гімн? […]...
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного пророка, поета національної ідеї. Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це лиш рупор […]...
- Гребінка Євген Павлович – Байкар, белетрист, видавець, громадський діяч 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру “В чужие сани не садись”. 1829 року почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна “Полтава”. Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів М. Гоголя, Н. Кукольника, М. Прокоповича, Г. Гребінки. 1831 року закінчив гімназію. Того року на сторінках “Украинского альманаха” в Харкові побачив світ перший друкований твір Гребінки – вірш “Рогдаев пир”. У вересні 1831 року повітове […]...
- Лісова ідилія Максима Рильського У післявоєнній поезії Максима Рильського значне місце займають вірші на естетичні теми. Поета хвилюють животрепетні проблеми соціалістичного реалізму – ідейність і народність, типовість і художня майстерність творів, роль різних видів мистецтва в епоху будівництва комунізму. Одним із кращих творів на тему ролі митця і мистецтва в суспільстві є вірш “Художник” , присвячений Миколі Бажану. Аналіз цього вірша рекомендуємо провести за таким планом: 1. Створення високохудожніх реалістичних картин. 2. Відображення типових […]...
- Образ Лукаша в драмі “Лісова пісня” Ми знаємо тепер, хто був той “людський хлопець”, що зачарував своєю грою, а далі й закохав у себе дочку лісу, ніжну красуню Мавку. То – Лукаш, син простої селянки-вдови, небіж доброго і мудрого дядька Лева. У драмі не подано передісторії життя Лукаша, бо в цьому не було потреби. Початок його життя в творі збігається з першими кроками від дитинства до юності. Він з’являється біля лісового озера одного святкового дня на […]...
- Що таке казка? Що таке казка? На погляд може видатися, що питання це цілком пустопорожнє, що це кожному відомо. Такі погляди висловлювалися навіть у науці. Фінський учений X. Хонти пише: “Одностороннє визначення всім відомого поняття є, власне, зайвим: кожному відомо, що таке казка, і може чуттям відмежувати його від про родинних жанрів – народного перекази, легенди і анекдотів”. Без визначення поняття та сутність казки обходилися деякі автори капітальних загальних посібників по фольклору. Можна […]...
- Казка – “Легенда” Від казки необхідно відокремити також легенду. Народ немає позначення при цьому жанру. Слово “легенда” – не народне, а церковно-латинское. Латинське legenda є множину причастя середнього роду, згодом неправильно сприйняте як слово однини жіночого роду. Як быличка, і легенда мають своїм змістом вірування, але быличка – живі залишки народної дохристиянської релігії, легенда – християнської. Персонажами легенди є особи Старого й Нового завіту – Адам і Єва, Ілл-пророк, Соломон, Христос та її […]...
- “Казка” – “Сказання” Сказання, віддана. По встановленому вище ознакою до казці може бути прилічений іще одна жанр, часто із нею пов’язувалося, жанр, який найправильніше було б назвати преданьем чи сказанням. Сюди ми віднесли оповідання, що видаються за історичну істину, котрий іноді справді її відбивають чи містять. Якщо легенда споріднена з духовним віршам, то переказ певною мірою родинно історичним пісням. Сказання – це розповіді, які стосуються історичних місцях чи історичним особистостям і подій. Перші […]...
- Казка про яян Е. Андрієвська Казка про яян Колись пастушок, переплигуючи зі скелі на скелю за козою, що відбилася від решти, посковзнувся й упав у глибочезне провалля. Коли він розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого міста, яке складається з вузьких довгих веж, що їх кожен будує на свій лад, бо ці вежі весь час завалюються. Пастушок підійшов до найближчого чоловіка, який порпався з кельмою серед купи каміння, й запитав, що це за […]...
- Казка з “Сну Обломова” Одним з видатних добутків літератури XІX століття є роман І. А. Гончарова “Обломів”. Добуток з’явився своєрідним дзеркалом своєї епохи. “Обломів” став для російського суспільства “книгою підсумків”. Саме тому Добролюбов привітав добуток Гончарова. Роман розкрив страшну силу традиції, показав таке існування, при якому “норма життя була готова й преподана… родителями, а ті прийняли неї, теж готові, від дідуся, а дідусь від прадіда…”. Утвір Гончарова переконувало читачів, що для живого життя мало […]...
- Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” У драмі Лесі Українки “Лісова пісня” поетеса підіймає декілька проблем. Серед них – проблема сприйняття фантастичного, конфлікт між буденністю та прекрасним. Я вважаю, що слова Мавки показують нам, що цей конфлікт відбувається не лише на перетині світу реальності та світу фантастичного, а й у серці юнака. Дійсно, далеко не кожна людина може існувати одночасно у двох середовищах – у буденному та прекрасному. Одним із небагатьох став дядько Лев. Але Лукаш, […]...
- Слово “Казка” У українській мові разом із словом “байка” є слово “казка”. Обидва позначають як розповідь, але вигадка, недостойний довіри. Як статися, що слово одержало протилежний йому сенс, важко. Очевидно, ті “казки”, ті показання, які відбиралися при судопроизводсгвах чи угодах тощо. Буд., були, зазвичай, настільки недостовірні, настільки наповнені брехнею, що слово “казка”, спочатку яка означала “достовірний документ”, стало синонімом поняття брехні, вигадки, чогось цілком недостовірного. Я вже сказав, лише у російському й […]...
- Мудра казка Прочитав я нещодавно казку про сина, який врятував батька від передчасної смерті. А трапилося це так. Колись старих людей, які вже нічого робити не могли, спускали на лубках у провалля, щоб дарма хліб не їли. А один чоловік дуже любив свого батька і, не виконавши жорстокого закону, заховав його в хліві. Невдовзі у тих краях трапився недорід. Батько порадив синові пересіяти поле, взявши снопи зі стріхи. Довго дивувалися люди багатому […]...
- Пушкін і казка У історії російської художньої культури Пушкін був людиною, що від простий селянки став записувати казки, з повним розумінням всієї краси народної казки. На погляд, ці записи уявити не можуть нічого особливого. З погляду сучасних вимог, те, що ми сьогодні називаємо конспективної записом. Збережено стрижень сюжету і пояснюються деякі висловлювання. І, тим щонайменше записи Пушкіна знаменують перелом у ставленні до усним народним творчості. Прийнято думати, й дуже зазвичай пишуть, що Пушкін […]...
- “Казка” – “Анекдот” Анекдот. Але не зовсім ясним з першого погляду представляється ставлення казки до анекдоту. Сутність анекдоту зводиться до несподіваного дотепному кінцю стислого розповіді. Структура анекдотів зовсім на суперечить жанровим ознаками казки. Аарне включив анекдоти у своїй покажчику казок в особливу рубрику, й у разі принципово він мав рацію. Він виділяє такі рубрики, як анекдоти про пошехонцах, про жінок, про жінках і дівчат, про хитрецах, про попах тощо. буд. Тоді як Аарне […]...
- Шкільна казка Я розповім вам казку про друзів, які спершу були запеклими ворогами. Жили-були вони в одному невеличкому будиночку, що звався пенал. Окрім них, там ще мешкали пані Лінійка, пані Стру-жилка та пані Ручка. А звалися наші герої малюк Ластик та малюк Олівець. Якщо інші мешканці пенала жили мирно, кожен трудився в міру своїх можливостей, то малюки весь час сварилися. Що намалює Олівчик, то тут же його роботу знищить Ластик. Олівець спершу […]...
- “Казка” – “Байка” Байка, билина, бувальщина. Розповіді релігійного змісту зверталися до недавньому минулому у народі, причому досить велику кількість і фруктів різного типу. У Західної Європи вони по сьогодні. Чи такі розповіді міфами? Можливо, їх слід вважати казками? З того критерію, який дали вище, казками обчислювати не можна, оскільки вони видаються за дійсність, й у дійсності бувають переконані цілком твердо. Їх вважати й міфами, оскільки не про божествах, шанування яких споруджено на культ […]...
- Казка як жанр Жанр казки дуже близький до оповідання, проте має свої специфічні риси, які відрізняють його від оповідали За змістом і формою казки не однотипні. Вони умовно поділяються на три групи: 1. Казки про тварин, в яких центральними дійовими особами виступають звірі або птах і “Рукавичка” , “Лисичка й Журавель” , “лисиця та Вовк” , “Колосок” , “Біда кавчить ; 2} Чарівні в яких провідними героями виступають могутні воїни-виз велителі чи Інші […]...
- Казка Г. К. Андерсена “Соловей” Палац китайського імператора. Розмова імператора з камергером про солов’я. Соловей та імператор. Паперовий соловей. Гнів імператора. Пташка зламалася. Імператор і Смерть. Повернення солов’я. Розмова солов’я з імператором....
- Казка і сучасна культура Є, проте, інша область, у якій вплив казки плідно по сьогодні. Це драматичні-драматичну-драматична-драматичний-музично-драматичне, балетне і оперне мистецтво, і навіть симфонічна музика. Тут впливає як словесний, а й музичний фольклор. “Руслан і Людмила” М. І. Глінки пронизана казковим і помітною музичною фольклором. Кожен, звісно, згадає також “Казку про царя Салтана” і “Кощія Безсмертного” М. А. Римського-Корсакова, “Любов до трьох апельсинів” З. З. Прокоф’єва. Менш відомі опери “Морозка”, “Гуси-лебеді” Ю. Л. Вейсберга, […]...
- “Казка” у визначенні Никифорова Визначення, дане Никифоровым, говорить: “Казки – це усні розповіді, існуючі у народі із єдиною метою розваги, мають змістом незвичні у побутовій сенсі події і відмінні спеціальним композиционно-стилистическим побудовою”. Цю ухвалу не втратила свого наукового значення досі. Воно й має лягти основою нашого розуміння казки і допомогти нам відмежувати його від інших, родинних їй утворень. Цю ухвалу є результатом наукового розуміння казки, виражений в найкоротшою формулі. Тут дано всі це основна […]...
- Казка про калинову сопілку ЗАБУЖКО ОКСАНА народилася у Києві. Закінчила філософський факультет Київського державного університету ім. Т, Г, Шевченка. Письменниця, перекладач. Почала друкуватися, будучи ще школяркою. Автор поетичних збірок: “Травневий іній” , “Диригент останньої свічки” , “Автостоп” , “Новий закон Архімеда. Вибрані нірші 1980- 1998” , прози: “Інопланетянка” , “Казка про калинову сопілку” , “Репортаж із 2000-го року” , “Польові дослідження з українського сексу” , досліджень та есе: “Двікультури” , “Філософія української ідеї та […]...
- Казка: щоправда чи вигадка? Є, проте, один ознака, хоч і намічений, але часто недосить розкритий Никифоровым і котра перебувала тому, що у дійсність розказаного вірить. Що сам народ розуміє казку як вигадка, видно з етимології слова, але й приказки “Казка – складка, пісня – бувальщина”. У дійсність излагаемых казкою подій вірить, і це – одна з основних і вирішальних ознак казки. Його зазначив ще У. Р. Бєлінський, який, порівнюючи билину і казку, писав: “У […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. 25 липня 1911 року в Кутаїсі була дописана остання сторінка цієї драми, твору, який по праву вважається одним з найвищих мистецьких досягнень поетеси. Центральним образом “Лісової пісні” є образ Мавки. Народжена багатою фантазією українського народу, виношена в думках і серці протягом багатьох років геніальною українською поетесою, лісова красуня Мавка здобула безсмертя. Адже […]...
- Як я розумію образ Мавки з драми-фесрії “Лісова пісня” Л. Українки Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, талановитий прозаїк, перекладач, літературний критик, історик, музикознавець. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. В п’єсі оспівується духовне багатство рідного народу, стверджується перемога добра і краси в людському житті… Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми. Вона постає перед читачем юною лісовою красунею з багатою душею і чутливим серцем, сповненим любові […]...
- “Казка” – “народна книга” Народна книга. Тісно пов’язана з казкою, проте зовсім інший жанр є народна книга. Термін “народна книга” потребує пояснення. У Західної Європи під цим маються на увазі друковані повісті фольклорного походження, оброблені у вигляді романів. У Німеччині вони з’являлися починаючи з XVІ століття. До них належать такі твори, як “Фауст”, “Фортунат”, “Роберт-дьявол”, “Прекрасна Мелюзина” тощо. п. Спеціальну статтю про ці книгах написав молодий Ф. Народна книга виникла як продукт міської культури […]...
- Казка як міф. Символічна школа Науковий інтерес до казці ми визначається до 40-50 років ХІХ століття. Це час виступи Ф. І. Буслаєва, від якого і можна розпочати історію нашої дисципліни. Але це наука створювалася ні відразу, вона не має свій донаучный період, період наукових здогадів та фантазій. Казка цікавила як як така, як як сучасності, яку треба узяти під облік, зібрати, описати. Вона цікавила із боку своєї історії, свого минулого. Перші віяння надходять із Німеччини) […]...
- Лісова пісня Лесі Українки – казковий світ рідного Полісся Леся Українка, виступивши в літературі спершу як лірик, сповнювала ліризмом і поеми, які почала писати дуже рано, і драми, до яких звернулася на порозі нового, двадцятого століття. Відтоді драматургія стала для неї визначальною у творчому доробкові. Найвидатнішим драматичним твором Лесі Українки, справжнім шедевром української і світової літератури стала драма-феєрія “Лісова пісня”. У цій високо поетичній драмі, написаній 1911 року в Кутаїсі, втілилася давня мрія поетеси написати драматичний твір, у якому […]...
- Леся Українка. “Contra spem spero!”, “Лісова пісня” Леся Українка – українська письменниця, яка пи-сала у найрізноманітніших жанрах: ліриці, поезії, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала у фольклористиці і брала активну участь в українському національному русі. Збагатила українську літературу новими темами, сюжетами, образами, жанрами. Життя Лесі Українки – великий подвиг в ім’я народу. Поетеса чітко усвідомлювала свою творчість, як служіння своєму знедоленому народові. Творчість Лесі Українки багато в чому визначає розвиток модерністських тенденцій у літературі XX ст. Її […]...
- Казка поняття узагальнююче Наявність певних жанрових ознак дозволяє віднести той або інший прозаїчний добуток до казок. Життя казки – це безперервний творчий процес. У кожну епоху відбувається часткове або повне відновлення казкового сюжету. І на прикладі казки П. П. Єршова “Ковзанів-горбунок” ми простежимо прояв народних традицій у літературній казці. П. П. Єршов ще будучи гімназистом захоплювався фольклором. “Серед старих він уважно прислухався до оповідань про повір’я, звичаї, життя російського народу”. В 1834 році […]...
- Казка і суміжні жанри Казка і лиир. Щоб відмежувати казку від родинних їй жанрів, треба мати який-небудь ознака, яким це отграничение виробляється. Як такого ознаки ми обираємо той, який був уловлений вже в початку наукового розгляду казки, саме її “нездійсненність”, а тому й невіру респондентів у дійсність які розповідаються у ній подій. Не зовнішній, не випадковий, а глибоко внутрішній, органічний ознака її. Відповідно вся область народної прози можна розділити великих розділу: розповіді, у яких […]...
- “Лісова пісня” Лесі Українки – прекрасна казна про любов і зраду І. “Лісова пісня” Лесі Українки – шедевр української драматургії. ІІ. Казковий світ Полісся у “Лісовій пісні” Лесі Українки. 1. Жанр твору. 2. Основна проблема “Лісової пісні”. 3. Сюжет і композиція “Лісової пісні”. 4. Соціальний конфлікт драми-феєрії. 5. Образи Лукаша і Мавки – уявлення Лесі Українки про людину. ІІІ. Джерела драми-феєрії....
Categories: Твори з літератури