ХХ століття – час великих змін не лише у суспільстві, але й у самій свідомості людей. І нова література, безсумнівно, стала виразником цих зрушень. Якщо в епоху модернізму можна було говорити про невідповідність сфер життя і мистецтва і про існування ієрархій усередині цих сфер, то в постмодернізмі співвідношення дійсності і вигадки, реального і художнього постає по-іншому.
Художник-постмодерніст завжди перебуває у двох іпостасях, Тут і Там, тобто одночасно виступає і автором тексту, і його героєм, і читачем-критиком. При цьому у художньому творі зникає межа між реальністю і вигадкою, сном і дійсністю, зеленим і потойбічним.
Література постмодернізму – це постійний обмін прямими і переносними значеннями слів, провокація письменником читача і навпаки. Цей обмін веде до того, що межа між “своїм” і “чужим” художнім словом стирається, тому текст одного автора перетікає у текст іншого так само, як взаємо перетворюються персонажі мультфільму “Пластилінова ворона”. Із єдиного матеріалу можна створити усе, що автор побажає: етикетку, ліричний вірш чи напис на паркані.
Література перетворюється на гру, в якій беруть участь усі, хто пише і читає. Постмодерністські художники полюбляють використовувати ролі і маски; вони не “витають” над текстом, як всюдисущі божества, і не вважають написаний ними твір лише своєю власністю, тому що усвідомлюють, що хистка будова твору складається з тисячі піщинок: зумисних і несвідомих цитувань, алюзій, “чужих” метафор і образів. Така “демократизація” літератури взаємодіє з любов’ю постмодерністів до міфології – адже світ належить усім, і водночас кожний може створювати власну міфологію.
Якщо скористатися термінологією К. Маркса, можна сказати, що література є принципово не відчужуваним продуктом виробництва: зробивши свій твір набутком усіх, автор не втрачає його.
Зникає і розподіл літературних жанрів на “високі” і “низькі”. Таке розмежування існувало ще від часів Аристотеля. Але в епоху постмодернізму жанри і стилі письмового мовлення, що вважалися “низькими” чи недостатньо “літературними” стали рівноправними з такими “заслуженими” жанрами, як роман чи поема.
Художнім твором може вважатися навіть табличка на дверях або відправлений електронною поштою лист.
Оскільки письменник стає уважним читачем і критиком своїх творів, в епоху постмодернізму виникає велика кількість “мистецтва про мистецтво”. Створюються “романи про роман”, де вигадка і реальність настільки взаємопроникні, що читач може остаточно заплутатися. Але виявляється, що джерело цієї плутанини – не лише художній текст, але й сама дійсність. Історичні події змінюють одна одну з шаленою швидкістю, теле-, радіо – і віртуальний ефір заповнений неосяжною кількістю інформації, тому сучасній людині важко зрозуміти, де закінчується її істинна дійсність і де починається штучна, нав’язана їй ззовні.
Постмодернізм – це не просто літературний напрям, а новий стан світу і людини у ньому. Реагуючи на еволюцію людської свідомості у ХХ столітті, література змінює свою внутрішню природу. Життя і мистецтво, письменник і читач, високе і низьке, реальне та ірреальне – усі ці колишні опозиції тепер взаємодоповнюють одна одну, єднаються у цілісному культурно-історичному просторі.





Related posts:
- Питання з відповідями до теми “Література постмодернізму” Що таке постмодернізм? Постмодернізм – загальна назва сукупності новітніх тенденцій у літературі, філософії, мистецтві, що виникли після модернізму та авангардизму. Тяжіють до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, постійно перетрушують “багаж” культури. Філософські засади постмодернізму розвивались у працях філософів Ж. Дер-ріда, Г. Делеза, Ж. Ф. Ліотара. Вирізняють дві хвилі постмодернізму: 50-71-ті роки XX ст. , 80-91-ті роки XX ст. . Як характеризують філософи постмодерністи людську свідомість? Свідомість, за постмодерністською філософією, характеризується антидогматичністю, […]...
- Світ у творах постмодернізму Постмодернізм відображає загальний абсурд життя, розрив соціальних і духовних зв’язків, втрату моральних орієнтирів у світі. Дисгармонія і деструкція – такі основні ознаки постмодерного художнього світу. Тут немає нічого певного, сталого. Цей світ жахливий і химерний. Він відлякує своєю заплутаністю й невизначеністю, глибиною кризи й безвиході. Тому не випадково у постмодерних творах стали знаковими такі просторові координати, як лабіринт, яма, прірва, глухий кут, стіна тощо. Художній світ у постмодернізмі не має […]...
- Утілення в оповіданні “Дамаскин” рис постмодернізму Милорад Павич має багато схвальних відгуків світової літературної критики. Його твори розцінюють як фантасмагоричне диво, а самого автора вважають “ватажком європейського постмодернізму”. І дійсно, аналізуючи творчість Павича, можна знайти всі основні риси сучасного напрямку літератури – постмодернізму. Головна ознака – гра з текстом та читачем. Павич вважав себе “людиною, яка грає”. Показовим є Оповідання “Дамаскин”. Письменник вдається до віртуального історизму – переосмислення історичних фактів. В творі присутня алюзія до часів […]...
- Втілення рис постмодернізму у новелі М. Павича “Дамаснін” Новела “Дамаскін” входить до збірки оповідань “Скляний равлик”, виданої 1998 року. Вона має цікаву помітку щодо призначення: новела для комп’ютера та теслярського циркуля. Для постмодерністського твору характерним є незбіг або принаймні неповний збіг назви й головної думки твору. Для новели “Дамаскін” це також характерно. З людиною, яку звали Дамаскін, читач зустрічається лише у другому розділі “Обід”. Однак і перша частина “Зодчі” пов’язана з цією розповіддю. Щоправда, цей зв’язок не тільки […]...
- Людина у творах постмодернізму Особистість у постмодерністських творах певною мірою маргінальна істота. Вона перебуває неначе на перехресті різних просторів, епох; не знає куди йти, у що вірити, де знайти притулок. Вона – продукт кризи буття, і ця кризовість позначається на її внутрішньому стані, моральному здоров’ї. Як правило, герої творів постмодерну – люди з хворобливою психікою. Емоційно вразливі, вони надзвичайно гостро відчувають усе, що відбувається довкола. їхня хвороба особлива. Вони хворі на свій час, на […]...
- Конфлікт буденного життя і мистецтва в п’єсі А. П. Чехова “Чайка” П’єса А. Чехова “Чайка” виділяється з-поміж інших драматичних творів незвичністю побудови. Сюжет як такий у ній відсутній, проте й наше трагікомічне життя, як правило, не має чіткого й логічного розвитку подій. Кожен наш крок, кожна дія і думка, здається, не мають глибинного сенсу, але доля визначена. Удалий початок зумовлює успіх, але успіх не завжди супроводжує людину. Оригінальність викладу матеріалу в п’єсі дозволяє А. Чехову розглянути проблему невідповідності життя й мистецтва […]...
- Повість Стронгина “Гри із сатириком в епоху застою” Повість “Гри із сатириком в епоху застою” входить у нову книгу письменника Варлена Стронгина “Двійник Сталіна”. Всі добутки автора, включені в збірник, – будь те оповідання про репресивний табір “Двійник Сталіна” або сюжети більше близького нам часу, названого епохою застою, – поєднує одна головна тема: та внутрішня рабська несвобода, у якій довгі роки жило все наше суспільство і яку так болісно намагається воно “видавлювати по краплі” у наші дні. Книга […]...
- Проблеми співвідношення краси й зла, влади митця та мистецтва над натовпом Роман П. Зюскінда “Запахи”, використовуючи нові засоби зображення, притаманні постмодернізму, розкриває одну з найважливіших проблем сучасності. Адже сьогодні, в епоху високого розвитку телебачення, яке показує масову культуру різного характеру, важливого значення набуває саме проблема влади митця над натовпом, проблема співвідношення краси й зла. Герой роману Жан-Батіст Гренуй – відверта потвора, яку автор порівнює з кліщем: “…він був такий живучий, як витривала бактерія, і невибагливий, як кчіщ, що сидить на дереві, […]...
- Нелінійне письмо як атрибут літератури постмодернізму “Перший письменник третього тисячоліття”, “Шахерезада XXІ ст.” – такими епітетами характеризують літературні критики творчість сербського письменника Милорада Павича. Твори цього митця чи не найяскравіше втілюють риси постмодернізму. їм притаманні критичне ставлення до раціональних засад буття, розуміння неоднозначності та суперечливості світобудови, деструкція єдності, множинність як головна основа існування. У своїх творах М. Павич відмовляється від лінійного письма, при якому тексти зазвичай незмінні: вони охороняться, ніби музейні експонати, в них не можна […]...
- Формування нової людини в епоху громадянської війни Тема роману “Розгром” – зображення громадянської війни на Далекому Сході, показ важкої боротьби червоних партизанів проти білогвардійців і японців. Ідею добутку дуже вдало сформулював сам Фадєєв у статті “Мій літературний досвід – починаючому авторові” : “Які основні думки роману? Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все нездатне до теперішньої революційної боротьби відсівається, все сьогодення загартовується, росте, розвивається в цій боротьбі. Відбувається […]...
- Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття Мистецтво завжди шукає. Теми, образи, алегорії, символи, загалом форму подання того, чим переймається митець. Загальні тенденції зазвичай розвиваються паралельно у декількох видах мистецтв, що залежить і від загального стану культури, і від проблем, що хвилюють художників у широкому значенні цього слова. Перше зумовлює форму. Друге – теми. Розвиток науки у ХІХ сторіччі та віра в те, що усьому можна знайти раціональне пояснення […]...
- Поринь в епоху “срібного століття” Тема цього твору просто-таки розбурхує мою поетичну уяву. Межа XІX й XX століття – це така яскрава, активна сторінка літератури, що навіть жалкуєш, що не довелося жити в ті часи. А може, й довелося, бо щось таке я в собі відчуваю… Бурхливість того часу постає настільки явно, ніби бачиш усі ті літературні диспути, виступи, суперечки… Спробую представити на ваш суд таку собі літературну вечірку в кав’ярні “Бродячий цуцик” , У […]...
- Охарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху Просвітництвом в Європі називається ідейна течія освіченої частини населення Європи у другій половині XVІІ – XVІІІ ст. Головними ідеями Просвітництва були: – ідея гуманізму, природного права кожної людини на визнання цінності її особистості, на щастя, незалежно від її походження, народності, раси. – осуд соціальної нерівності людей, експлуатації людини людиною. Антифеодальні настрої. – ідея перебудування суспільства на засадах розуму та науки. Розум для просвітників – це активне знаряддя перетворення, а не […]...
- Піднесення культури, літератури, науки в епоху ренессансу й барокко Період Ренесансу – Відродження – охоплює XІV-XVІ століття. Поняття ренесансу виникло в процесі розвитку світової цивілізації, який поділяв історію на 3 доби: античність, середньовіччя та ренесанс – повернення до античності. Тогочасні гуманісти намагалися звільнити культуру від середньовічної стереотипності, наблизити її до античних ідеалів прекрасного. Для цього перш за все потрібно було знання стародавніх мов, адже тільки так можна було знайомитися із античними зразками писемності. Отже, велика увага приділялася гуманітарній освіті, […]...
- У чому сила художньої літератури як виду мистецтва У нашому житті література відіграє визначну роль. З дитинства до похилого віку людина живе нібито у взаємодії двох світів – повсякчасної дійсності та художньої літератури. У літературних образах і подіях ми намагаємося виявити повсякденне, звичне, а от реальні стосунки ми часто будуємо на прикладах ідеальних героїв і величних почуттів з прочитаних творів. З них ми пізнаємо життя, вчимося споконвічним духовним цінностям, знаходимо відповіді на свої численні питання. Далеко не кожний […]...
- Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця – це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення? Творчість поета-демократа у великій мірі вирішила подальший розвиток української літератури, бо не було жодного відомого письменника другої половини XІX – початку XX ст., який би не відчув впливу […]...
- Порозуміння та єднання людей в екстремальній ситуації Зумій примусити серце, нерви, тіло собі служити. Р. Кіплінг Джеймс Олдрідж в оповіді “Останній дюйм” зображує події, які вражають своєю гостротою й проникливістю, показує силу волі й силу духу людини в екстремальних обставинах на – межі можливого. Професіональний пілот Бен – самодостатня особистість. Досвідченого професіонала, льотчика малої авіації з двадцятирічним стажем ніби цілком влаштовує його життя, та неспокій і сумніви заповнюють душу. Через специфіку роботи пілота дружина та син майже […]...
- НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІМН НАШОЇ ДЕРЖАВИ СТВОРЮВАВСЯ З ІДЕЄЮ ДУХОВНОГО ЄДНАННЯ СЛОВ’ЯН Якщо пісня – це душа народу, то національний гімн – душа країни. На роль гімну Італії часів відродження її державності в середині ХІХ століття претендувала геніальна музика Джузеппе Верді з опери “Навуходоносор” – знаменитий “Хор ізраїльтян”, які у вавілонському полоні мріють про волю. Державним гімном новонароджених Сполучених Штатів Америки мало не став найвідоміший духовний гімн американських переселенців “Свята благодать”. Традиційна форма гімну в монархіях містила рефрен – “Боже, бережи короля”. […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах…” Через увесь твір проходить образ Десни, сприйнятої “зачарованими” очима малого Сашка. Поезію дитинства […]...
- Вільні теми: Формування сценічного мистецтва Розміщено від Tvіr в Суббота 22 мая Драматургія – особливий рід мистецтва. Він виник “на злитті” літератури і театру, тобто в ньому закони літератури і театру проявляються у своїй взаємодії. Історія сучасної російської літератури починає свій відлік із другої половини XVІІІ століття, з появи “Древньої російської бібіиофіки”, що ознаменувала принципово нове відношення читача до вітчизняної літератури до самої себе як до самостійного і самодостатнього явища. Такий висновок зробив Д. С. […]...
- Ораторські мистецтва Греції План 1. Зародження красномовства. 2. Художня майстерність Лісея. 3. Ісократ – вчитель риторики. 4. Демосфен – один із самих видатних ораторів давнини. 3. 1. Зародження красномовства. Ще в ранню епоху розвитку громадського життя в Греції ораторське мистецтво займало важливе місце. Одісей, Нестор, Фенікс у Гомера були ораторами героїчного століття і вимовляли переконливі промови, що робили сильний вплив на слухачів. З розвитком державності, особливо після греко-перських війн, коли в в вв […]...
- О. Довженко “творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського” Олександр Довженко залишився у пам’яті близьких йому людей людиною надзвичайної енергії, волі до життя, твердого духу та гострого почуття справедливості. Коли я думаю про митців епохи Розстріляного Відродження, насамперед мене захоплює мистецький геній цих людей, здатність створювати вічні шедеври літератури, кіно, малярства, твори загальнолюдського масштабу, глибокого значення. Але не менш гідним захоплення є твердість і незламність цих, без перебільшення, велетнів духу, їхня здатність не ламатися і не зраджувати свій народ […]...
- Філософські роздуми Лесі Українки над роль мистецтва Філософські роздуми Лесі Українки над роль мистецтва, літератури були викликані теорією і практикою боротьби народних мас проти соціального і національного гноблення. Мистецтво, література повинні втілити в образній формі революційну енергію народу – єдиного творця матеріальних і духовних цінностей, творця історії. Мистецтво може бути великим лише тоді, коли воно відтворює народні діяння, прагнення до вільного і красивого життя. Цій філософії мистецтва Леся Українка присвятила багато натхненних сторінок своїх творів, і з […]...
- Сонети В. Шекспіра в контексті англійського мистецтва кінця XVІ – початку XVІІ століття Темою роботи є дослідження процесу синтезу образотворчих мистецтв та літератури часів англійського Відродження з акцентуванням на участі у ньому В. Шекспіра, зокрема його сонетів як своєрідних мініатюрних портретів у віршованій формі. Робота є актуальною тому, що майже неможливо знайти таке дослідження, яке б показувало, як Шекспір, одночасно з представниками живопису та архітектури, сприяв утвердженню гуманістичних ідей Ренесансу і боровся проти закостенілих принципів релігійності, притаманних епосі Середньовіччя. Оскільки драматичні твори письменника […]...
- Квіти незнайомого мистецтва Учнівський твір З китайської і японської поезії. Ви кидали в нас квітами Незнайомого мистецтва, Незрозумілими словами почуття. Н. Гумілев Дзвін змовк удалечині, Але ароматом вечірніх квітів Відзвук його пливе. М. Басі Відкриваючи томик стародавніх віршів, ми щораз зустрічаємося із чудом. Давним-давно стали порохом імперії, зотліли одягу, будинку, квіти, зник слід багатьох поколінь, а ми усе ще чуємо – через сотні років! – звуки давно, що чути голосів, стукіт сердець, наповнених […]...
- Світ мистецтва у п’єсі А. Чехова “Чайка” П’єса “Чайка” чи не вперше підняла завісу над таємничим світом театру, літератури. Чехов відверто говорить про проблеми сучасного театру і літератури, показуючи його вплив на формування характерів героїв, їхню долю. Такою показана актриса Аркадіна. Вона вже відома, услалена, здається благополучною. Але чомусь не дуже віриться у її ідеальний образ. Її син, Трепльов, говорить про неї: “Вона любить театр, їй здається, що вона служить людству, святому мистецтву, як на мене, сучасний […]...
- Єднання людини і природи в поезії Максима Рильського Ім’я Максима Рильського утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім’я ‘ поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. Справді, все плинне, але вічними є правда, любов і краса, що стали духовною основою творчості Максима Рильського. У віршах молодого поета – єднання людини і природи, захоплення чарівними картинами сільських пейзажів, любов до рідної землі, щастя молодості. Природа одухотворяє людину, додає любові […]...
- Єднання людини і природи ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА “Великі народні поети, – писав Максим Рильський, – промовляють за свій народ, говорять від його імені, але говорять своїм голосом, в усій неповторній красі свого обдарування, своєї культури”. Такою була Леся Українка, чиє поетичне слово хвилює нас і сьогодні. Талант письменниці багатогранний. Вона ввійшла в літературу як велика поетеса-лірик, геніальний драматург, талановитий прозаїк, Перекладач, блискучий літературний критик, невтомний збирач і дбайливий цінитель […]...
- Школа “чистого мистецтва” в російській поезії “Мистецтво для мистецтва” або “чисте мистецтво” – це назва певноі кількості естетичних концепцій, що стверджують самоцінність Xудожньої творчості, незалежність мистецтва від політики і суспільні вимоги. Існуючи з часів античності ідеї “чистого мистецтва” оформлються в теорію до середини XІX століття як реакція на позитивізм і прагматизм філософи Просвітництва і дріб’язковість, розрахунковість буржуазних суспільних відносин. Сприймаючи весь уклад життя і заперечення естетичних ідеалів, митці і теоретики мистецтва прагнули створити світ краси наперекір […]...
- Єднання людини і природи в поезії Рильського Ім’я Максима Рильського утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім’я поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. Справді, все плинне, але вічними є правда, любов і краса, що стали духовною основою творчості Максима Рильського. У віршах молодого поета – єднання людини і природи, захоплення чарівними картинами сільських пейзажів, любов до рідної землі, щастя молодості. Природа одухотворяє людину, додає любові й […]...
- Роль мистецтва ужитті людини Мистецтво існувало ще з давніх-давен. Воно супроводжувало людину протягом всього її існування. Першими проявами мистецтва були ще зовсім примітивні малюнки на стінах печер, зроблені первісними людьми. Ще тоді, коли кожну потрібно було боротися за своє життя, людина тягнулася до мистецтва, вже тоді проявлялася любов до прекрасного. У наш час існує багато різноманітних видів мистецтва. Це література, музичне та образотворче мистецтво тощо. Зараз природній талант людини поєднується з новітніми технологіями, створюючи […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко “Зачарована Десна” Твір Олександра Довженка “Зачарована Десна” – це гімн людській красі і красі природній, здатності людини до злиття з природою, опоетизації її, сприймання її як живої субстанції. Вже з перших сторінок повісті перед нами розгортається селянське життя, переповнене рослинами й плодами, з його піклуванням про город та сад. Та це й не звичайний город, а цілий різнобарвний світ, поданий через сприйняття дитини. Мальовнича старовинна низенька хата, мов біла печериця, стара повітка, […]...
- Заклик до єднання слов’янських народів у поемі “Єретик” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант До теми історичного минулого чеського народу звертається Т. Шевченко у поемі “Єретик”. Головний герой поеми – Ян Гус – конкретна історична постать. Він був професором університету, патріотом, вірно захищав чеський народ, був виразником людських думок. Ця людина стає проповідником у Вифлеємській каплиці, проголошуючи проповіді чеською мовою. Ян Гус не виступав проти релігії взагалі, а лише викривав пороки католицизму: папські булли, догмати… Через […]...
- Про Підготовку учнів до сприйняття мистецтва модернізму починати з 10 класу Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Про особливості методики такої підготовки. Твори письменників-модерністів, що пропонуються чинною програмою із зарубіжної літератури до вивчення вії класі, надзвичайно складні у філософському, психологічному та естетичному планах і потребують грунтовної підготовки до сприйняття, без якої учні не тільки не зрозуміють це мистецьке явище, а й взагалі втратять будь-який інтерес до нього. Тим часом, отримавши випереджальне завдання прочитати твори, що розглядатимуться протягом наступного року і […]...
- Шляхами Орфея: тема мистецтва й митця в поезії Р. М. Рільке Темою і метою будь-якого мистецпиш є примирення індивідууму із Всесвітом. Р. М. Рільке Р. М. Рільке – один із найвитонченіших поетів початку XX ст. Здібність сприймати культурні цінності різних епох і народів, духовна широта, гостроти світовідчуття, якими він був обдарований від природи і розвивав у собі протягом усього свого життя, дали змогу йому не лише продовжувати традиції великої європейської літератури, а й сказати в ній своє неповторне слово. Рільке прагнув […]...
- З історії музичного мистецтва в Україні Огляд історії народної музики в Україні можна почати з найдавніших часів історії людства. Народна музика – це весь скарб вокальних та інструментальних мелодій, який з найдавніших часів існування народу шляхом усної передачі переходив до наступних поколінь. Українська народна творчість є відправною точкою, із якої починається історія культури українського народу, а відповідно, й історія української музики. Найдавнішими в Україні вважаються мелодії обрядових пісень. Ці пісні пов’язані насамперед із календарними святами або […]...
- Вірші Мандельштама магічний кристал словесного мистецтва Мандельштам. Це ім’я в поезії для мене пов’язане з відчуттям таємничого, не пізнаваного до кінця миру. По спогадах сучасників писав він небагато, але складав безупинно, тільки й дихав що магією образів і музикою слова Сергій Маковский, головний редактор журналу “Аполлон”, у якому були надруковані перші вірші поета, писав: “Ніколи не зустрічав я віршотворця, для якого тембр слів, буквена їхня якість, мало б більше значення. Звідси захоплена любов Мандельштама до латині […]...
- “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним і таким, щоб одразу по промовлянні цієї ознаки у свідомості поставало певне відчуття, узагальнене враження […]...
- Розвиток української літератури і мистецтва Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформульовану в кабінетах чиновників від культури думку сприяла духовному розкріпаченню митців. Саме у цей час починається “новітнє українське” відродження. У літературу і мистецтво приходить блискуче, талановите покоління […]...
- Відповіді до теми мистецтва в Японії 1. Які самобутні види мистецтва поширені в Японії? Відповідь: Бонсай – вирощування карликових дерев; ікебана – мистецтво створення композиції з квітів, нецке тощо. 2. Що означає характерна риса японської культури – йод-зьо? Відповідь: Недомовленість, післявідчуття, “надмірне почуття”. 3. Що символізує п’ятнадцятий, невидимий камінь у філософському саду Рьоандзі, розташованому в м. Кіото на подвір’ї монастиря? Відповідь: Істину, котру шукає людина і не відразу знаходить. 4. Творчість яких китайських поетів стала прикладом […]...
Categories: Твори з літератури