Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської

Related posts:

1. Твір: Образ Софії Київської – символ духовного надбання народу Багато є чудес на землі, якими пишаються народи – адже це їх історія і культура. І на нашій українській землі є справжнє диво – Софія Київська. Розкинулася вона посеред Києва і дивиться на нашу країну своїми здивованими “очима”. Цей собор нагадує нам, що були на нашій землі таланти, здатні своїми руками та багатющою фантазією створити чудову споруду, що стоятиме століттями як пам’ять, як символ духовного надбання українського народу. Жив на […]...
2. Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”? “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і народ зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли споглядаєш її і очей не можеш відвести, народжується в тобі митець? Подумки ніби перегортаєш сторінки роману: “1965 рік. Провесінь. Надмор’я”. “Рік 992 Великий […]...
3. Твір Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, як його мудpість і сила, талант і слава, як символ духовного єднання нації, яквиквіт її душі. Величний обpаз […]...
4. Образ Сивоока в романі “Диво” З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин пущі. І хто тільки не хотів робити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта. Але […]...
5. Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали рим­ські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збуду­вав Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже тисячу літ. Пам’ятники історії, архітектури, мистецтва живуть віками, а їх безіменні автори відходять у вічність, […]...
6. Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво” Роман “Диво” Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії. Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я героя – Сивоок – було вигадано автором. Ті події, які відбуваються з героєм, є настільки […]...
7. Яскрава зірка творчості Василя Симоненка Його зірка життя зійшла на небі по Різдву, 8 січня. Осяяна на цим трепетним святом, вона двадцять вісім років на своєму промінні простягала і дарувала людям щиру свою любов і правду: …покликання сумне Любити все прекрасне і земне І говорити правду всім бульдогам. Постать Василя Симоненка можна порівняти з однією з найяскравіших зірок на літературному та суспільному небосхилі України. Його серце, як серце легендарного Данко, жило і горіло вогнем любові, […]...
8. Образ Будівничого Безпосереднім поштовхом до написання “Осінньої казки” стали січневі події 1905 року в Петербурзі. Але слід зважати й на те, що ця драма створена через два дні після відомої демонстрації тбіліського пролетаріату 23 січня 1905 року, організованої Кавказьким союзним комітетом РСДРП. Демонстранти йшли з червоними знаменами, розкидали листівки. Проти демонстрації випустили поліцаїв і двірників. У відповідь пролунало кілька пострілів. Як розповідали очевидці, одна з тих, що стріляла з револьвера, була жінка, […]...
9. Відповідальність митця перед майбутнім Олесь Гончар у романі “Собор” піднімає важливі питання збереження людських душ, пам’яток історії і культури, рідної землі. Він з душевним болем пише про зруйновані собори, про прогіркле від заводського диму повітря. Письменник поєднує, зіставляє між собою мить і вічність, піщинку і космос, людину і природу і тривожно питає: “Що буде з нами? З людьми, заводами, соборами?” Клапті сажі з-за металургійного заводу летять на робітничу Зачіплянку і степові Вовчуги, вкривають дахи, […]...
10. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі, показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що звеличують безіменних народних творців: Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Ці рядки – камертон […]...
11. Роль митця у суспільстві Питання ролі митця в суспільстві було актуальним завжди: і століття тому, і у вирі сьогочасної дійсності. Так чи інакше, митець являє собою взірець мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, наслідування споконвічних законів моралі. До його слова прислухаються, за ним йдуть. Тому на ньому лежить надзвичайна відповідальність і за свою позицію та вчинки, і загалом за долю свого народу. Розуміючи це, Леся Українка створює поему “Давня казка”, в якій з великою художньою […]...
12. Особистість засновника буддизму – Будди Первісне ім’я Будди – Сиддхарха, фамільне прізвисько – Гаутама. Він народився близько 563 р. до Р. X. біля Гімалаїв, на кордоні Непалу. Батько Сиддхархи, Шуддходана, був раджею напівзалежного князівства Мати – померла через кілька днів після його народження. Раджа, який пристрасно кохав свою дружину, переніс усю свою любов і тепло на сина. У міру того як дитина росла, батька почав тривожити характер сина: хлопчик любив віддаватися неясним мріям і фантазіям; […]...
13. Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі Його поезія значною мірою вплинула на творчість поетів різних народів, але на батьківщині, в Америці, його вірші довго не розуміли і не визнавали. Його прозові твори стали підгрунтям нових жанрів, детективного і науково-фантастичного, тому Ж. Верн і Г. Веллс вважали його своїм учителем. Його психологічні новели заклали підвалини психологічної прози. Його критичні праці сприяли формуванню американської національної літератури. Така різноманітність творчих досягнень Е. По стала можлива тому, що він особливу […]...
14. Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість Письменницький талант Панаса Мирного гідно поцінований у мистецькому світі. Художня проза цього видатного майстра, за словами Олеся Гончара, нагадує нам “повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів”. Правда про це народне життя йде до нас зі сторінок гостропроблемного соціально-психологічного роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаного Панасом Мирним у співавторстві з 1. Біликом, рідним братом письменника. Тяжіючи до глибокого психологічного аналізу […]...
15. Ідея служіння митця народові в творчості Лесі Українки Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! Леся Українка “Спочатку було Слово, а Слово те в Бога було, і Бог було Слово”, – так наставляє нас книга книг – Біблія. А наш національний геній і пророк Тарас Шевченко, продовжуючи цю геніальну думку, стверджує: Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх […]...
16. Софія Київська – символ незнищенності людського духу Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально – етичний досвід минулого. Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців; Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі й тягали каміння? Ці рядки […]...
17. Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і хоробрість богатирів, котрі самовіддано боронили рідну землю від ворогів. Твори усної народної творчості у всіх […]...
18. Згубний вплив процессу денаціоналізації на людську особистість Справжнє прізвище – Рудченко. Народився в м. Миргороді на Полтавщині. Навчався в повітових училищах Миргорода і Гадяча. Працював у канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 року ідо смерті жив у Полтаві, займаючи різні посади в губернському скарбництві. Прозаїк. Перші спроби пера припадають на 1869- 1870 рр. Писав оповідання, повісті, нариси, найвідоміші його твори – романи “Повія”, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Провідна тема прози Мирного – життя пореформеного села, […]...
19. СУСПІЛЬСТВО Й ОСОБИСТІСТЬ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КУЛІША 11 КЛАС СУСПІЛЬСТВО Й ОСОБИСТІСТЬ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КУЛІША ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРУ Варіант 1 I. Оригінальність творчих пошуків Миколи Куліша. II. Драми М. Куліша – величезна панорама життя: 1. Багатогранність образів. 2. Глибина проблематики. III. Значення творчості М. Куліша для розвитку української драматургії. Варіант 2 I. Драматургічний талант М. Куліша. II. Модерний характер драматургії М. Куліша: 1. Розширення тематичних меж. 2. Різноманітність проблематики. 3. Своєрідний часопростір драматичних творів. 4. Засоби […]...
20. РОЗДУМИ ПРО РОЛЬ МИТЦЯ В ЖИТТІ НАРОДУ В ПОЕМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ 8 КЛАС РОЗДУМИ ПРО РОЛЬ МИТЦЯ В ЖИТТІ НАРОДУ В ПОЕМІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ДАВНЯ КАЗКА” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Співець у жіночому тендітному тілі. 2. Роль поета в житті народу: А) цінності народного поета; Б) сила поетичного слова; В) боротьба духовності й бездуховності. 3. Поет належить своєму народові. Варіант 2 1. Поетична творчість Лесі Українки. 2. Образ народного співця очима поетки. 3. “Не співець, хто забуває…” ЕПІГРАФИ ДО […]...
21. КНИГИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Характерні особливості рукописної книги Київської Русі Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй особливості. Уже майстрів перших відомих нам книг характеризували високий рівень художньої культури, довершений смак. Перше, що варто зазначити, це різноманітні формати та обсяги книг залежно від змісту та призначення: або великий фоліант близько тисячі сторінок пергаменту чи паперу, або невеличка книжка кишенькового розміру. Вони виконані й скомпоновані гармонійно, а їх обсяг відповідає формату. Це свідчить […]...
22. Порівняння образів Софії й пушкінської Тетяни Любов Софії до Молчалину, як і пушкінської Тетяни до Онєгіна, – один із прикладів теперішнього почуття, високий зразок любові. Обидві героїні свято переконані, що саме Провидіння послало їм більшу любов. “Я не намагалася, Бог нас звів”, – з якимось навіть жертовним фаталізмом говорить Софія про свою любов. Їй вторить пушкінська Тетяна: Те у вищому призначено раді… Те воля неба: я твоя; Все життя моя була запорукою Свиданья вірного з тобою; […]...
23. Розвиток культури Київської Русі Суспільним ладом східних слов’ян був общинно-родовий лад, який уже в VІ-VIII століттях почав трансформуватися у феодальні відносини. У IX столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з Візантією і кочівниками вимагала формування сильної об’єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. У цих умовах у другій половині IX – на початку X століття з’являється велика давньоруська держава – Київська Русь. її територія простягалась від Карпат до Волги […]...
24. Я – неповторна особистість Для чого ми приходимо у цей світ? Життя – це випробування заради якогось іншого духовного існування чи неповторна мить, яку необхідно навчити цінувати. Скільки людей у світі намагалися знайти відповідь на це питання. Кожен по-своєму, помиляючись, утрачаючи віру в свій розум. Людина не може пізнати того, що їй пізнати не дано, проте гідно прожити на цьому світі вона здатна. Це відбувається лише в тому випадку, коли особистість усвідомлює свою унікальність, […]...
25. Станіслав Чернілевський: поет, кіносценарист, особистість Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Не відразу Станіславу пощастило з вибором “сродної” професії. Спочатку недовго працював учителем після закінчення Вінницького педагогічного інституту, але не вважав цю роботу справді “своєю”. З дитинства Чернілевський марив кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася. У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув фах […]...
26. Суспільство і особистість у творчості Миколи Куліша Двадцяті роки в житті нашої держави були найтрагічнішими, що наклало свій відбиток і на розвиток новітньої української літератури. І не дивний той факт, що лише сьогодні ми відкриваємо для себе нові імена українських літераторів, яких було викреслено з національного і культурного життя: або розстріляно, або репресовано. Серед них – Микола Гурович Куліш, чия творчість заслужила високої оцінки: “талант світового масштабу”. Микола Куліш.- “явище всесвітнього значення”, “геніальний митець”, який вивів українську […]...
27. Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво” Павло Загребельний в своїх історичних романах майстерно передавав дух тієї епохи, у котру відбуваються події у творі. Читаючи “Диво”, читачі нібито переносяться в давні часи Київської Русі. Саме тоді на зміну язичництва приходило християнство. Супроводжувались ці події частими конфліктами між старовірами та людьми, готовими до змін. Отже, Павло Загребельний піднімає проблему, яка довгий час існувала в давнину. Історичну основу роману “Диво” складає не тільки достовірний опис часів Київської Русі, але […]...
28. Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну, і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала великий вплив не тільки на східну культуру і країни православні, але й на західні культури. Вплив же Візантії на культуру Київської, а […]...
29. Передовсім особистість Творчість Ольги Кобилянської – окраса нашої літератури. У своїх творах письменниця звертає увагу не тільки на показ тогочасного життя, його проблем, а більше досліджує психологію людської душі, торкається проблем вічних і робить це у довершеній художній формі. Уже в повісті-дебюті “Людина” Ольга Кобилянська зуміла показати себе як тонкий знавець людської душі, через образ головної героїні Олени Ляуфер вивела свій жіночій ідеал. У повісті поставлено проблему емансипації жінки. Героїнею твору є […]...
30. Історія Київської Русі у прадавній літературі Небагато стародавніх книг залишилося в Україні, але коли бачиш фоліанти, що прийшли до нас із глибини віків, то на думку спадає, що котрийсь із них міг тримати в руках Володимир Мономах, воїн і політик, мисливець і художник, який одного разу сказав: “Що таке людина, як подумати про неї? Як небо уладнано, чи як сонце, чи як місяць, чи як зірка, і тьма, і світло?..” Давня історія Русі-України викладена у легендах, […]...
31. Краса – найвищий вияв людської сутності Як багато прекрасного залишили нам наші пращури! Це й славні походи, ве­личні архітектурні споруди, неповторні полотна, мудрі книги. І в той же час як багато загубилося, знищене часом, розвіяне серед битв, неуваги й недбальства. Тому й викликають захоплення в серцях людей тисячолітні святині, хоча ми не маємо ніякої уяви про те, хто їх творив. Які долі у великих майстрів, що спо­рудили найпрекрасніший архітектурний витвір мистецтва Київської Русі – Со­фійський собор? […]...
32. Ідея служіння митця народові в поезії Лесі Українки Ніхто не може вибирати час, у який живе, і народ, з якого веде свій рід. Лесі Українці судилося бути дочкою народу, що потерпав від чужого гніту, і творити в таких умовах, коли цей гніт перешкоджав соціальному і культурному розвитку рідного краю. Тож українські літератори вважали за обов’язок своєю творчістю прислужитися національному та духовному визволенню народу. Мотив ролі поета і поезії в суспільному житті Батьківщини часто трапляється у творчості багатьох попередників […]...
33. Твір на тему – Ідея служіння митця народові у творчості Лесі Українки Леся Українка понад тридцять років віддала творчості, на ці ж роки припадає безупинне замагання з туберкульозом. Безперечно, і тяжка хвороба, і тривалі болі, і хвилинні радощі впливали на її твори, але не були вони виявом вузько особистого. Героїзм, з яким поетеса боролася з недугою, непримиренність з компромісами ї кривдою робили її наймужнішою серед тогочасних поетів. Її поетичне слово служило визвольним ідеям народу й залишилося взірцем для поетичних поколінь, а сили […]...
34. Народ і особистість у романі Толстого “Війна і Мир” Великий письменник і філософ Лев Миколайович Толстой, справедливо полемізуючи із ученими, що створили культ великої особистості, історичного героя, з волі якого відбуваються світові події, затверджує, що хід світових подій визначений понад і вплив особистості на хід цих подій є тільки зовнішнє, фіктивне. Усе відбувається не з волі людей, а з волі провидіння. Це означає, що Толстой намагається опоетизувати стихійні закони життя. Він затверджує, що всі вирішують почуття, а не розум, […]...
35. Україна та особистість У чому полягають взаємини моєї вітчизни й пересічного її громадянина? У тому, цю країна потребує відданості й патріотизму своїх громадян для захисту й збільшення своїх досягнень. Ми ж чекаємо від неї забезпечення наших свобод і прав на достойне життя. Держава не може існувати без громадян – вона з них складається, а окремій особі вона може допомогти в житті, запропонувавши шляхи самореалізації, кар’єри, особистого соціального прогресу. Людство суттєво міняло своє ставлення […]...
36. Нора Хельмер – особистість чи “Лялька” Ще за життя драматурга п’єси Генріка Ібсена були визнані новаторськими, а їх автора називали творцем справжньої реалістичної драми, яка у своїй основі завжди трагічна. Ібсен, створюючи аналітичну драму, розкриває глибинну трагічність і жорстокість дійсності, приховану під зовнішнім благополуччям, а також здатність вольової людини протистояти обставинам. У драмах Ібсена перед читачем і глядачем постають не виняткові люди і події і не ті персонажі, які виступають “рупором ідеї автора”, а звичайні люди […]...
37. Образ жінки-митця у творчості Ліни Костенко Кого б із українських поетів ми не згадаємо, всі з них тоді чи тоді зверталися до теми творчості. Кожен з них піднімав проблеми стосунків митця із суспільством, про місце поета в суспільстві, про його призначення, долю, про значення слова поета у житті суспільства тощо. І не дивним є те, що наша сучасниця, велика українська поетеса, Ліна Костенко, теж зверталася до цієї теми. Григорій Дмитрович Клочек виділяє чотири тематичні епіцентри творчості […]...
38. Вирішення проблеми митця і мистецтва в новелі Т. Манна “Смерть у Венеції” ТОМАС МАНН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТОМАС МАНН Вирішення проблеми митця і мистецтва в новелі Т. Манна “Смерть у Венеції” На початку XX століття над Європою засяяла темна зоря нової філософії. Великий німецький філософ Фрідріх Ніцше відкрив еру сучасного бачення людини, продовжуючи вчення філософа-песиміста Артура Шопенгауера. Справжній переворот в ученні про культуру зробили труди геніального німецького культуролога і філософа Освальда Шпенглера. Нарешті культура і мистецтво звільнилися від загальноприйнятих штампів. Щиро […]...
39. Сповідь душі митця у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” У коленої людини, мабуть, настає така пора, коли виринають у пам’яті найпривабливіші образи дитинства, згадуються дорогі, але далекі тепер люди, і вона намагається “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. Для О. П. Довженка це кіноповість “Зачарована Десна” – щира лірична сповідь, каяття у своїх та людських зроблених і незроблених гріхах. Читаючи цей твір, ми глибше проникаємо в духовний світ митця, в його творчу лабораторію […]...
40. Вплив фольклору на словесне мистецтво Київської Русі Київська Русь – могутня слов’янська держава, глибинна історія якої оспівана в давньоруських билинах, літописних легендах, у творах вітчизняних і візантійських письменників. Найбільша держава середньовічної Європи займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги. Київська Русь часів свого розквіту представлена чудовими пам’ятками зодчества, живопису, прикладного мистецтва, історичними, публіцистичними, художніми творами. Головним мистецтвом на той час був фольклор, який став істотним чинником самобутнього розвитку вітчизняної літератури. […]...