Слово “творчість” одного кореня із словом “творити”, тобто вкладати свої здібності, можливості, хист у якусь справу. Я гадаю, що кожна людина приходить у світ з цією місією, адже в кожній закладено це велике призначення, інша справа, що не кожен здатен повністю реалізувати цей щедрий дарунок долі, обділяючи себе і навіть суспільство.
Я не знаю, що саме є тим важливим поштовхом, щоб талант людини запалав яскравою зіркою, прикрасивши життя. Але мені здається, що вона сама, відчувши в собі творчі здібності, захотіла б подарувати їх людям. Вона повинна зрозуміти, що їй надана виняткова властивість радувати світ творами своєї душі та хисту.
Такі люди стали окрасою історії: і геніальний Леонардо да Вінчі, живописець, скульптор, архітектор, вчений та інженер, і безсмертний Тарас Шевченко, неперевершений поет і художник, і всі члени сім’ї Алчевських – сузір’я талантів, де в кожній дитині сплелися творчі здібності до музики, літератури та живопису.
…Нещодавно я несподівано познайомилася з творчістю моєї землячки Марії Бурмаки, яка вже здобула звання заслуженої артистки України. Мабуть, вона і не сподівалася на такс визнання, коли у вісімдесяті роки закінчувала філфак Харківського національного університету.
Але природні здібності відкрилися в ній, як відкривається сонцю квітка, і тоді Марійка заспівала людям бентежні пісні, написані на власні вірші й музику, акомпануючи собі на простій гітарі. Згодом вона стає відомою телеведучою, та зворушлива магія н пісень і голосу продовжує зачаровувати слухачів.
Саме такою я уявляю творчу людину: вона, відчувши в собі талант, щедро дарує його людям, працює над удосконаленням своїх здібностей, примножує свій творчий здобуток новими перлинами. Це можуть бути не тільки естетичні твори, а й технічні відкриття, винаходи у природознавчих науках тощо. Головне – це воля до вдосконалення, власного й суспільного.
Це – бажання га вміння поділитися з іншими тим, чого у багатьох немає, але що може прикрасити і покращити буття.
Творчість, на мою думку, – це талані, помножений на щиру працю. А творча людина – наче гой колос, що, налившись силою землі й сонця, дарує людям хліб.





Related posts:
- Якою я уявляю школу майбутнього – I варіант I варіант Я дуже люблю свою школу, але все ж таки вважаю, що її не завадило б удосконалити. Мені подобається, як наші учителі викладають уроки, та я вніс би в навчальний процес, а також в організацію роботи школярів деякі зміни. Було б дуже добре, якби в майбутньому у кожного учня в школі був свій комп’ютер, на якому він міг би виконувати завдання вчителя, а вчитель за своїм комп”ютером перевіряв би […]...
- Якою я уявляю школу майбутнього – IІ варіант II варіант Школа майбутнього… Це повинна бути велика тла споруда. В ній буде не тільки спортивний зал, ще й басейн, різні тренажери. Кабінети, мабуть, теж Будуть мати не такий вигляд, як у сучасній школі. Може, не буде дошки, а замість неї буде екран. І парти не будуть стояти рядами, а півколом, або в шаховому порядку. І будуть це навіть не парти, а столи з комп’ютерами або з безліччю кнопок. А […]...
- Якою я уявляю свою родину Минають дні, тижні, місяці, роки… З кожною миттю ми стаємо дорослішими. Все далі й далі везе нас швидкий потяг у доросле життя. Яким воно буде? Можливо, яскравим, веселим, безтурботним, сповненим цікавих і незвичайних подій. Ось я закінчую школу, складаю іспити і вступаю до вишу. Нарешті, оволодіваю професією, про яку мріяла все життя. Далі – робота, пошуки, відкриття. А згодом – успіх і пошана. Як добре, як гарно… Проте в намальованій […]...
- Якою я бачу культурну людину Ом, статурою, серцем і душею. Усі ми різні, неповторні. Це саме про нас колись написав Василь Симоненко: Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Проте є речі й поняття, які об’єднують усіх, хто жив, живе й буде жити на цьому світі. Це ті одвічні цінності, що століттями створювали людину, наповнювали сенсом її життя. […]...
- Якою я уявляю школу майбутнього – ІIІ варіант III варіант Здається мені, що у недалекому майбутньому зміниться та звичайна школа, у якій ми навчаємось. Можливо, у школі не будуть вчитись цілих одинадцять років. Може, винайдуть машину, здатну зробити запам’ятовування прискореним і більш тривалим. Люди будуть здатні знати дванадцять і більше мов. А чим же вони займатимуться у вільний час? Самовдосконалюватись! А може, навчання у школі стане таким: діти сидять за комп’ютерами і відповідають на питання. Знання ж вони […]...
- Якою я уявляю школу майбутнього У майбутньому школа буде збудована з прозорого матеріалу. Школярі будуть учитися, сидячи на прозорих стільцях за прозорими партами. Від цього в класах буде дуже багато світла. А якщо батькам заманеться подивитися на нас, то треба буде лише пройти повз шкільний будинок. Шкільних предметів у школі майбутнього буде набагато більше, ніж сьогодні, але уроки продовжуватимуться не більш як чверть години. Учителів не буде. Замість них кожного з учнів буде навчати персональний […]...
- Що відрізняє творчу діяльність від будь-якого іншого виду діяльності? Здавна трудівники ділилися на майстрів та ремісників. Справжніх майстрів, тих, хто творив у своїй уяві, а потім втілював це у конкретній справі, менше. Проте необхідні й ремісники – сумлінні виконавці задумів інших. Думаю, що людиною творчої праці може бути не лише учений-книжник, дослідник якихось складник питань, а будь-яка людина, в якої є іскра Божого дару, талант, здатність до мислення, уяви, фантазії, мрії і її втілення. Такий, на мою думку, майстер […]...
- Згадка про творчу спадщину Саші Чорного На сільському цвинтарі Лаванду, що спав вічним сном на жовтозеленому пагорбі, біля могили з дерев’яним хрестом, схиливши голови, стояли одягнені в чорне вбрання жінки, серед яких вирізнялась уже не молода, але ще красива смуглявка з очима, схожими на очі лебідки, яка втратила свого супутника життя. Навколо жінок стояли понурі чоловіки, а ще зграйка дітлахів, сумних і розпачливих, як восени підранки. Жінки і чоловіки тихо перемовлялися французькою. Мовчала тільки смаглява жінка, […]...
- Аби створити щось красиве, треба мати красу в душі Краса людської душі… Як багато писав про неї Григорій Савич Сковорода, все життя своє присвятив розкриттю її глибин. Багато хто повторює: “Краса врятує світ”. Аби створити щось красиве, треба мати красу в душі. “Яка краса, – запитає хтось, – зовнішня чи внутрішня?” Кожна людина розуміє цей вислів по-своєму, і залежить це від того, у чому саме вона вбачає силу краси. То можуть бути безсмертні мистецькі шедеври, що налаштовують душу на […]...
- Не одяг прикрашає людину, а добра справа Роки йдуть, часи минають. Оглянімося навколо і подумаємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так? Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. 1 цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. Але… Існує одне “але” – речі ніколи не повинні посідати чільне місце в […]...
- Згубний вплив приватної власності на людину Усі твори І. С. Нечуя-Левицького дихають правдивістю зображення народного життя. Нечуй-Левицький у своїх творах відбив прагнення народу до кращого життя, його ненависть до гнобителів. Письменник уважно спостерігав усі риси життя народу. У своїх творах він показав не тільки чудові картини побуту українського села, прагнення трудових мас до нового життя, але й відобразив, як морально губить людину породження експлуататорського ладу. Цю тему він розкриває в повісті “Кайдашева сім’я”, яка вийшла друком […]...
- “Бережіть у собі людину!” Є у світі цінності, над якими не владний час: світ, що оточує нас, з його сонцем і небом, із шурхотінням листя в лісі, із шумом морського прибою, і світ, що в кожному з нас. Світ з його моральними цінностями, розумінням добра і зла, любові і ненависті, відваги і підлоти, безкористя і егоїзму. Ці моральні закони вироблено століттями, передано з покоління у покоління, їх зберігають у сім’ях та заповідають дітям, вони […]...
- Яким я уявляю собі майбутнє Елізи Дулітл П’єса Бернарда Шоу “Пігмаліон” була написана у 1913 році, невдовзі перед початком першої світової війни, за мотивами міфа про скульптора Пігмаліона, який, створивши статую прекрасної Галатеї, закохався в неї до нестями й силою свого кохання за допомогою богині Афродіти зумів вдихнути в неї життя. Закінчується цей давньогрецький міф щасливим союзом Пігмаліона та Галатеї. У версії, яка запропонована драматургом, у ролі Галатеї з’являється лондонська квіткарка Еліза Дулітл, а Пігмаліон, що оживив […]...
- Якою має бути сучасна мода? Моя подруга мріє стати модельєром. Сьогодні вона прийшла додому засмучена й сказала, що викладач у технікумі, де вона навчається, запропонувала їм створити концепцію сучасної моди. І от дівчина сидить розгублена і не знає, з чого почати. Я щиро хочу допомогти подрузі. І отже, роздумую тепер над цим складним завданням. Якою має бути сучасна мода? Причому мене питання цікавить ще й тому, що я намагаюся дотримуватися моди й не хочу при […]...
- Людина створила культуру, а культура – людину – ІІ варіант 9 клас II варіант З давніх-давен людина прагнула зробити своє життя і дійсність навколо себе кращими, шукала красу і гармонію, милувалася, якщо знаходила, і сумувала, коли втрачала. Вже перша людина мала відчуття прекрасного. Намагаючись прикрасити себе, вона розмальовувала тіло та обличчя, прихильно ставилася і до татуювання. Прикрашала людина і свою “домівку”, розмальовуючи стіни. Спливали віки. Усе більше вдосконалювалася людина, зростали її вимоги до себе і до свого оточення. Поширювалися її […]...
- Що в світ і людину відкрив мені роман М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита”? Михайло Булгаков – письменник з незвичайною долею: основна частина його творів стала відома світові лише через чверть століття після смерті художника. А головна праця всього його життя – роман “Майстер і Маргарита” – приніс письменнику світову славу. У романі “Майстер і Маргарита” Булгаков зачіпає багато проблем побуту та буття, нагадує про них людям. Важливе місце у романі займають так звані “Єрусалимського” голови. Це вільна інтерпретація Євангелія від Матвія. У цих […]...
- Якою має бути справжня людина Народна мудрість говорить: “Щоб справжньою людиною стати, треба добре працювати”. Отже, праця – це першооснова людського життя, яка створила людину. А тому, мені здається, без праці немає справжньої людини. Над великою силою праці я задумався ще в дитинстві. А допомогла мені в цьому казка “Дідова дочка і бабина дочка”. Дідова дочка виросла у праці. Праця зробила її лагідною, людяною. А бабина дочка – нероба, ледача, за що і була покарана. […]...
- Якою я побачив зиму вчора на прогулянці Якою я побачив зиму вчора на прогулянці Рання зима. Ще зовсім не холодно, і так хочеться вибігти погуляти! Зиму на прогулянці я побачив не тою зимою, яка стара, холодна та жорстока, яка вбиває пташок та звіряток, насилає хвороби на людей та не дає навіть носа висунути на вулицю. Це була лагідна біла дівчина, яка припорошує землю снігом. Ця зима була вдягнута в пухнасту білу ніжну шубку. Вона не прилетіла без […]...
- Якими я уявляю собі запорожців Багато творів художньої літератури та народних дум, переказів та легенд при – і гачено Запорозькій Січі й запорожцям. Спираючись на їхні образи, змальовані в літературі, кожен із нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі іапорожців? Спробую відповісти на це питання. Як відомо, запорожці жили в Січі. Окремих будинків вони не будували, а жили п куренях, їхній побут був дуже простим: у курені зберігали зброю, ставили прості аерев’яні […]...
- Яким я уявляю князя Ігоря Ліро-епічна поема “Слово о полку Ігоревім” – це дорогоцінна спадщина наших предків, перша літературна пам’ятка Київської Русі. Вивчаючи цей твір, я познайомилася з низкою образів, які оспівав далекий мій предок. Це й Ігор, це і Всеволод, це і Ярославна. Дуже схвилював мене автор тим, що майже в кожному рядку відчутне його вболівання за долю русичів, за рідний край. Одним із головних образів поеми с образ новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, до […]...
- Не одежа красить людину, а добрі справи Кожен із нас, де б не знаходився, може робити людям добро. Допомогти іншій людині перейти в небезпечному місці дорогу, пропустити в черзі жінку з дитиною чи інваліда, подати руку допомоги в скрутну хвилину, розділити чиєсь горе – не можна перелічити всіх випадків, коли одна людина може і повинна допомогти іншій. Головне – не пройти мимо, не відвернутись, не відводити очей вбік, коли поруч із тобою в транспорті людина похилого віку […]...
- Твір по літературі Яким я уявляю “Івана з Вишні” Твір за творчістю Івана Вишенського. Про життєвий шлях Івана Вишенського відомо дуже мало. Історики вважають, що він народився приблизно 1550 року на Львівщині у містечку Судова Вишня. Невідомо, ким були його батьки, де і яку освіту здобув письменник, які події вплинули на нього так сильно, що він назавжди відмовився від життя на рідній землі і добровільно наклав на себе важкий послух. Кажуть, що Вишенський довгі роки жив самітником на горі […]...
- Яку людину можна вважати культурною? Людина створила культуру, а культура – людину. Особистість реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура – це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений упродовж століть спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні людей до співвітчизників, до праці, до рідної мови. Я вважаю, що чим міцніші зв’язки людини з культурою свого народу, тим більше можна сподіватися від […]...
- Вулиця, якою ходиш щодня Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми очима”. Щодня мій шлях лежить вулицею Раднаркомівською, коротенькою вулицею в центрі Харкова. Довгі роки вона була для мене просто дорогою. […]...
- Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА 6 клас Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…” II варіант На уроці української літератури ми вивчали творчість нашого земляка – Володимира Сосюри. Він народився в Донбасі на станції Дебальцево. Завжди був закоханий у рідну землю з її мальовничими краєвидами: пірамідами териконів, гаями, вишневими садками. Вірш “Хто в рідному краї…” переповнений патріотичних почуттів. Ці почуття заволодівають і тобою, коли читаєш такі […]...
- Якою я бачу формулу українського Відродження Десять років минуло відтоді, як наша Україна з гідністю проголосила про свою незалежність. Мабуть, для держав із давно існуючим традиційним устроєм десять років – це мить, незначна частина їхнього минулого. Інша ж справа – десятиліття для нашої країни, декілька попередніх століть після Переяславської ради виснажили, розтрощили національний потенціал українців. Згадаймо заборону нашої історії, мови, культури, науки! Згадаймо, як святе право на власну державність було зведено до рівня кримінального злочину! Двічі […]...
- Яким я уявляю собі автора “Слова о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” настільки далеке від нас у часі, що здається легендою, переказаною якимсь бувалим, мудрим чоловіком. Власне, тому його образ завжди уявлявся мені таким казково-пісенним: загартований життям чоловік, сивіюче волосся, неквапливість у рухах та словах, блиск розумних очей. Хтозна. Існує багато здогадок про те, ким і яким був автор “Слова…”. Судячи з того, що він зі знанням справи розповідає про похід, це міг би бути один із воїнів, […]...
- Що робить людину людиною? (За повістю А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” Сент-Екзюпері написав “Маленького принца” незадовго до своєї трагічної загибелі. Як говорить поет А. Прасолов, “окремі людські душі завжди видають свій останній, лебедино-чистий, прощальний крик…” Ця філософська казка стала своєрідним заповітом письменника людям. Багато рядків її ввійшли в наше життя як заповіді: “Ми у відповіді за тих, кого приручили”, “Найголовнішого очима не побачиш. Зірке одне тільки серце”. Кожний афоризм Екзюпері спонукає до роздуму. Чому саме головне бачиш тільки серцем? І що […]...
- Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час війни став солдатом-сагіером, звільнив свій край та пів-Європи від фашизму і повернувся в рідний’Донбас. Хоч повоєнна земля була, як рана, скрізь голод і холод, […]...
- Підтримайте або спростуйте твердження: “Щастя – це казкова жар-птиця, за якою женеться людина і яку ніколи не впіймає” Мабуть, скільки у світі є людей, стільки й можливих варіантів відповідей на запитання, що таке щастя, бо кожна людина розуміє його по-своєму. Розуміння людиною щастя залежить від її духовності. Починаючи з античності, поняття щастя належить до філософських категорій. Усі філософи сходяться на тому, що щастя є поняттям не матеріальним, а внутрішнім. Тобто людина щаслива, якщо вона внутрішньо на це здатна. Якщо звернутися до народної мудрості – афоризмів, прислів’їв та приказок, […]...
- “Тигролови”- роман про Людину Певна історична відстань дозволяє нам з більшою впевненістю судити про достоїнства й вади літературних творів. Усе пусте, зарозуміле, брехливе зникає, і перед читачами лишаються лише ті, хто дійсно вартий уваги. Додамо: і поваги. Іван Павлович Лозов’яга, який творив під псевдонімом “Іван Багряний”, заслуговує не просто на уважне читання, а на ретельне вивчення. Це найвизначніший представник української літератури в еміграції, людина майже легендарна. Роман “Тигролови” – один з найцікавіших творів Івана […]...
- Суперечки про людину в п’єсі М. Горького “На дні” П’єса М. Горького “На дні” створена більше вісімдесяти років тому. І всі ці роки вона не переставала викликати спори. Це можна пояснити безліччю проблем, поставлених автором, проблем, які на різних етапах історичного розвитку здобувають нову актуальність. Це пояснюється і складністю, суперечливістю авторської позиції. Вплинуло на долю добутку, на його сприйняття те, що складні, філософськи неоднозначні ідеї письменника були штучно спрощені, перетворені в гасла, узяті на озброєння офіційною пропагандою недавніх років. […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Ти можеш засудити людину до кінця її життя за єдину помилку, яку вона вчинила” Як на мене, думка про те, що хтось має право засудити людину й поставити на ній тавро “без права виправдання” лише за одну – єдину помилку, якої ця людина припустилася, хибна. Спробую довести виправданість моєї позиції. За вихідний пункт у своїх міркуваннях візьму положення про те, що всі люди мають право на хибний крок, помилку, оскільки помилятися властиво нам, живим істотам. Якщо розглядати це положення як істинне, то маю констатувати, […]...
- Яким я уявляю собі князя Ігоря? “Сміливий сокіл” – так називають князя Ігоря Всеволод і Святослав. Що ще додати до такої характеристики? Читаючи “Слово…”, я намагався й собі уявити князя Ігоря. З огляду на майстерність автора “Слова о полку Ігоревім” кожен образ, зображений у цьому шедеврі давньої літератури, постає перед нами так яскраво, видається нам таким живим, ніби ми не читаємо текст, а на власні очі бачимо князя, його військо, князів, які йшли воювати з Ігорем, […]...
- Яким я уявляю автора “Слова о полку Ігоревім” Існує багато здогадок про те, ким був автор “Слова…”. Він міг бути наближеним князя Ігоря, тому що сповнений співчуття до нього, або ченцем, адже у ті часи більшість освічених людей були ченцями. Автором “Слова…” міг бути воїном, тому що в його описі бою відчувається впевненість хороброї людини, що побувала у сутичках і знає, що таке війна. З ранку красного до вечора, З вечора до світу ясного Летять стріли гартовані, Гримлять […]...
- Новий погляд на “маленьку людину’ в оповіданнях А. П. Чехова І. Звернення до проблеми “маленької людини” російських письменників О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова. ІІ. Новий поворот старої теми. 1. Висміювання “маленької людини” ; висновок Чехова: Черв’яков – це холопська натура). 2. Перетворення героя оповідання “Людина в футлярі” Бєлікова на обмеженого міщанина. 3. Перетворення людини доктора Старцева на духовну потвору – Іонича. 4. Відкриття Чеховим в своїх героях зла, яке породжує нове зло ; […]...
- Про війну – Зберегти в собі людину Для написання цього твору я вибрала тему “Велика Вітчизняна війна в творах російських письменників XX століття”, тому що вона мене дуже цікавить. Велика Вітчизняна війна не обійшла стороною і мою сім’ю теж. Мій дідусь і прадідусь воювали на фронті. З оповідань бабусі я багато дізналася про той час. Наприклад, як вони голодували. І для того, щоб дістати буханець хліба, ходили за багато кілометрів, і, попри те, що моя сім’я жила […]...
- Народні Легенди – Скарбниця первісних уявлень українців про Всесвіт і людину Народні легенди – скарбниця первісних уявлень українців про Всесвіт і людину Чому одні дерева восени скидають листя, а інші лишаються зеленими протягом року? Чому сонце щоранку сходить в тому самому місці і щовечора ховається за тими самими пагорбами? Звідки береться вода у струмочку і куди вона потім тече? І чому? І що було спочатку, коли не було ще ані курки, ані яйця – нічого? Тисячі років тому на ці запитання […]...
- Вплив міщанського середовища на людину – одна з головних тем оповідань А. П. Чехова 1. Еволюція зображення теми. 2. Лейтмотив творчості Чехова і його відбиття в художній системі письменника. 3. Тема міщанства і її вплив на людину. 4. Острах змін – основа сучасного зла. Ціль моя – убити відразу двох зайців: правдиво намалювати життя й, до речі, показати, наскільки це життя ухиляється від норми. Норма мені невідома, як невідома нікому з нас. Всі ми знаємо, що таке безчесний учинок, але що таке честь – […]...
- Чи врятує людину кохання? Чи врятує людину кохання? Норвезький письменник Кнут Гамсун посідає одне з почесних місць як поет кохання, митець, що відкрив і зобразив нові відтінки цього почуття, показав його складний характер, суперечності між його життєдайною і руйнівною силами. Вчинки героїв у романі К. Гамсуна “Пан” визначає через кохання. Головний герой роману лейтенант Глан живе відлюдником у лісовій сторожці. Саме тут він почуває себе вільним і щасливим. Серед людей йому незатишно, навіть задушливо. […]...
- Александр Дюма и его роман “Учитель фехтования”
- Національне самовизначення у творі “І мертвим, і живим, і ненародженим…”
Categories: Твори з мови