Які думки і почуття виникли у мене під час читання “Кайдашевої сім’ї” І. Нечуя-Левицького?

Related posts:

1. Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – повість комічна. Діалог Карпа й Лавріна, в якому йшлося про сільських дівчат, надзвичайно, смішний. Хіба […]...
2. Мої думки під час читання вірша “Айстри” ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 8 клас Вперше я почула вірш “Айстри” на уроці української літератури. Коли вчителька закінчила його читати, у класі ще кілька хвилин панувала тиша – ми були вражені віршем. Вірш подібної сили могла створити лише людина, яка жила Україною, вболівала за український народ, але, побачивши, “що вколо – тюрма”, поступово втрачала надії. Олександр Олесь, поет-вигнанець, засмучений долею Вітчизни, написав цей вірш. Айстри розцвіли серед ночі. Були вони яскравими й пишними, сповненими […]...
3. Які думки та почуття викликає поема Т. Г. Шевченка “Кавказ”? …Живою душею в Украйні витай, Літай з козаками понад берегами, Розриті могили в степу назирай. Заплач з козаками дрібними сльозами І мене з неволі в степу виглядай… Уривок з поеми Колонізаторська політика Російської імперії була вкрай жорстокою по відношенню до інших народів. Народи, які були залежні від імперії, завжди були пригнічені та принижені. Та вони намагалися звільнитися, і через це відбувалися війни. Однією такою війною за незалежність була війна на […]...
4. Мої думки і почуття, викликані творами збірки. І. Франка “Зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя” — велике досягнення в скарбниці української літератури. І. Франко писав її більше десяти років, давши їй підзаголовок “Лірична драма”. Збірка вийшла в 1896 році. То були найтяжчі роки в житті поета. Він зазнав пекучих ударів з боку шляхти, урядових сил. До того ж І. Франко не мав і особистого щастя. Обставини розлучили його з коханою – Ольгою Рожкевич, до якої він серцем линув і прагнув поєднати з […]...
5. Зображення українського побуту та звичаїв у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” В творі Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” правдиво висвітлено український побут та звичаї. Завдяки автору ми й сьогодні можемо уявити, яким було життя селян після скасування кріпацтва – коли нарешті люди скинули з себе жахливе ярмо і стали працювати на самих себе. Важливим пріоритетом стає земля. Тому за кожен її клаптик люди боролися навіть з ріднею. Селяни стали вільні від кріпацтва, але багато хто потрапив у полон своїх егоїстичних поривань. Де […]...
6. Особливості творчості І. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів. Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських письменників і виводить українське письменство за межі побутовизму та етнографізму минулої, дошевченківської доби. У творах І. Нечуя-Левицького поєднується тенденція до […]...
7. Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” – вершина творчості І. С Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь про українське пореформене село з усіма його складностями і суперечностями. Письменник, як уже зазначалося вище, добре знав […]...
8. Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну працю селян, їхній одяг, оселі. Мова персонажів насичена прислів’ями та приказками. Автор змалював традиції та […]...
9. Проблема батьків та дітей у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Однією з вічних проблем, що постійно піднімається в художній літературі, є проблема взаємовідносин батьків та дітей. Звичайно, в різний час по-різному розглядається це питання. Проте є й багато спільного, адже почуття людей не піддаються плину часу. Сьогодні, як і тисячу років назад, люди люблять та ненавидять, поважають і зневажають…. Змінні лише соціальні умови життя. В повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про типову селянську родину часів переходу від кріпацтва до феодалізму. Тоді […]...
10. Літературна спадщина І. Нечуя-Левицького Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” , повістей: “Бурлачка” – про життя заробітчан, “Хмари” , “Над Чорним морем” – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” , “Старосвітські батюшки та матушки” , “Афонський пройдисвіт” . Нечуй-Левицький виступав і як драматург тощо, етнограф-фольклорист, “Українські гумористи й штукарі” та лінгвіст, “Граматика української мови” в 2-х ч. тощо). Погляд письменника неодноразово звертається до […]...
11. Історична проза І. Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький був тим українським письменником, який постеріг минуле України і змалював широку картину життя і національно-визвольної боротьби козацького народу в XVII ст. Роман “Єремія Вишневецький” – один з найкращих творів у вітчизняній літературі на історичну тему. В основу роману покладено переможний етап визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. У творі діють два ворожі табори – український народ і польська шляхта. Козаки є натхненниками і організаторами визвольної боротьби. Загони […]...
12. Історичні романи І. С. Нечуя-Левицького І. С. Нечуй-Левицький як художник і як мислитель цікавився не тільки сучасним життям і зазирав у майбутнє. Об’єктом його художнього дослідження була і складна, героїчна і трагічна минувшина нашого народу. Про неї розповідає письменник в історичних творах: романах “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський”, казці “Запорожці”, драмах “Маруся Богуславка”, “В диму та в полум’ї”. Події в романі “Князь Єремія Вишневецький” відбуваються в середині XVII ст. У центрі твору – нащадок […]...
13. Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже колоритні, по-своєму оригінальні, неповторні. Пригляньмося до Омелька Кайдаша. Вже немолодий, він більшу частину свого життя […]...
14. Аналіз повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1879 року. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим самостійним життям. Соціально-побутові повісті І. Нечуя-Левицького становлять певний етап в українській прозі і за змістом, і за формою. На широкому соціальному тлі постають нові типи сучасної письменнику епохи. У центрі уваги письменника – образи простих людей, селян, заробітчан, […]...
15. Характеристика образів повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького І. Нечуй-Левицький був переконаний, що ідеалом мрій земного життя українців була сім’я багатого господаря-хлібороба. Яскравим свідченням цього є класичні твори І. Нечуя-Левицького на теми життя українського села. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький досяг високої майстерності у створенні глибоко індивідуальних характерів. Омелько – працьовитий селянин, виснажений панщиною. У нього здорові, загорілі, жилаві руки, сухорляве і бліде обличчя. Ставши хазяїном, Кайдаш продовжує багато працювати. Набожність уживається в ньому з пияцтвом. Нерідко з […]...
16. ЗАСУДЖЕННЯ ЕГОЇЗМУ І БЕЗДУХОВНОСТІ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ЗАСУДЖЕННЯ ЕГОЇЗМУ І БЕЗДУХОВНОСТІ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Тема й проблематика соціально-побутової повісті І. Нечуя – Левицького “Кайдашева сім’я”. II. Особливості відтворення національного характеру в “Кайдашевій сім’ї”. III. Нерозкопаний горб у Семигорах як символ перепони на шляху до кращого життя. III. Егоїзм та байдужість до ближніх – причина незлагоди в українському суспільстві. Варіант 2 I. Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева […]...
17. Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більше ніж століття відділяє нас від часу написання І. Нечуєм-Левицьким повісті “Кайдашева сім’я”, але життя героїв, їхні вчинки і поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довго життя літературного твору? Мені здається, найперше, у художній майстерності автора. І. Нечуй-Левицький не бере предметом дослідження якихось визначних, незвичайних подій, не кидає своїх героїв у вир випробувань. Він показує буденне сімейне життя, день за днем, рік за роком. І відзначає, […]...
18. Жанрове розмаїття прози Нечуя-Левицького Літературна спадщина Нечуя-Левицького досить велика і жанрово різноманітна: романи, повісті, оповідання, нариси, новели, гуморески, драми, казки тощо. Спадкоємець Т. Шевченка і Марка Вовчка, І. Нечуй-Левицький збагатив реалізм, який під його пером перетворився на універсальний напрямок національної літератури. Перемогою реалізму Левицького було зображення героя соціально диференційованим. Реаліст-психолог, Нечуй-Левицький використовує глибокий аналіз, зображує особистість у соціальному типі і відтворює неповторне “я” героя. Найбільшого розквіту творчість Нечуя-Левицького досягає наприкінці 70-х – на початку […]...
19. ОБРАЗИ СЕЛЯН У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ОБРАЗИ СЕЛЯН У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Україна “в її щоденній суєті та проблемності” у творах І. Нечуя-Левицького. II. Система образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 1. Образи чоловіків: А) Омелько Кайдаш – майстер, якого згубила панщина; Б) Карпо – борець за щастя громади; В) поетична душа Лавріна не витримує випробувань долі. 2. Жіночі образи: А) лицемірство й егоїзм Марусі […]...
20. Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”: герої сьогодні “Хто винен?” – “Невістка!” – “Таж її в хаті нема!” – “Але ж он її спідниця на бильцях висить!” Тривкість цієї української приказки така ж очевидна, як і актуальність персонажів повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Хіба вони неможливі сьогодні? Цінність класики полягає саме в тому, що вона проектується на різні часи, у тому числі і на наш. Перевелися Кайдашихи? Не перевелися. Вони вже не відбирають у невісток мотовила чи горшків. […]...
21. Засоби комічного у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” включає в себе соціально-побутові та сатирично-гумористичні елементи. Іван Нечуй-Левицький майстерно відтворив у художній прозі життя селян другої половини XIX століття. Основна проблема твору – роз’єднання родини через марнославство та жадібність. Жага до збагачення, яка охопила багатьох колишніх кріпаків, руйнувала сім’ї. Для більшості селян головним пріоритетом стає земля-годувальниця, за яку вони готові були битися навіть з рідними. В родині Кайдашів стали звичними лайки та сварки. І молоді, і […]...
22. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче підкреслити і щось позитивне. […]...
23. “Князь Єремія Вишневецький” – історичний роман І. Нечуя-Левицького Роман “Князь Єремія Вишневецький” був написаний у 1897 р., але за життя письменника так і не опублікований, хоча, судячи з листування автора з редакціями журналів “Київська старовина”, “Діло” та інших, він неодноразово намагався це зробити. Редакції відмовлялися, посилаючись на “анахронізми та історичні недогляди. Роман було надруковано аж у 1932 р. в Харкові, а пізніше він увійшов у 10-томне зібрання творів письменника у 1968 р. Варто зазначити, що вихід роману від […]...
24. Родинна тема у “Кайдашевій сім’ї” Нечуя-Левицького У “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуй-Левицький показав особливості українського національного характеру, зобразивши життя однієї родини. Безперервні сварки, бійки, взаємні образи, на які витрачається часто наша енергія в родинному житті, спонукали письменника написати цей твір. Автор прагне знайти причини таких сімейних війн у національній вдачі українців. Розвиток дії в повісті складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини. Автор майстерно відтворив індивідуальні риси кожного з персонажів, розкриваючи їхні психологічні особливості. Старий […]...
25. Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків і дітей – це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би бідно чи багато не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Кайдашева сім’я” показав, як і чим жило молоде покоління в перші десятиліття після скасування кріпосного права. Важко було старшому […]...
26. “Гетьман Іван Виговський” – історичний роман І. Нечуя-Левицького Роман І. Нечуя-Левицького “Гетьман Іван Виговський” вийшов у 1898 р. у Львові. Його. доля була щасливішою, тому що він був опублікований одразу після написання. Композиційно роман “Гетьман Іван Виговський” складається з двох сюжетних ліній, які взаємно переплітаються і доповнюють одна одну: історія сім’ї Виговських та родини простого козака Демка Лютая. Саме через життєпис цих двох сімей письменник прагне показати ситуацію в Україні після Переяславської угоди та смерті Богдана Хмельницького, ставлення […]...
27. Характеристика жіночих образів у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” відзначають літературні критики і просто люблять мільйони читачів. Стиль автора легкий, часто іронічний, як кажуть – “з перцем”. В центрі подій родина Кайдашів. Спочатку ми бачимо старих Кайдашиху, Кайдаша та їх двох синів – Карпа та Лавріна. Потім родина зростає, коли хлопці приводять у дім своїх дружин – Мотрю та Мелашку. Отже, в повісті діють три головних жіночих образи – Марія Кайдашиха, Мотря та Мелашка. […]...
28. Образи українських інтелігентів у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари” Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося Іванові Семеновичу тривалий час вести подвійне життя: вдень він сумлінний викладач російської словесності, а ввечері і […]...
29. ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТУ МІЖ БАТЬКАМИ Й ДІТЬМИ В ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТУ МІЖ БАТЬКАМИ Й ДІТЬМИ В ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Майстерність І. Нечуя-Левицького у відтворенні життя українського пореформеного села. II. Соціально-психологічний конфлікт між батьками й дітьми у повісті “Кайдашева сім’я”: 1. Соціальні обставини, що вплинули на формування характерів Омелька й Марусі Кайдашихи. 2. Молоді Кайдаші: невідповідність між мріями та дійсністю. 3. Зіткнення інтересів молодого й старшого поколінння Кайдашів. […]...
30. Роздуми запорожців про долю України в творі І. Нечуя-Левицького “Запорожці” Тече вода в синє море. Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Народна пісня Героїчну сторінку в історії України вписали запорозькі козаки. Вони – славні сини нашої Батьківщини, які боронили її землі і народ від ворога. Про сміливість козаків складали легенди, перекази, пісні. В одній з давніх легенд розповідається, як оточені зусібіч ворогами гинули козаки. Жоден з них не здався без бою. Врешті залишився один-єдиний запорожець, який […]...
31. Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки – індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про грунт і власне господарство. Всі вони зображені письменником як морально убогі люди, що через свої безконечні сварки […]...
32. Роздуми про Нечуя-Левицького Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. От що таке доля. У такому разі сумно замислюєшся над долею письменника взагалі. Як ми […]...
33. “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Івана Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. З огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського селянина і селянки […]...
34. Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
35. Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” 3 великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на господарство, збудував простору хату, яка потонула в старому садку, виростив з дружиною двох синів. Вони живуть не бідно, в них не трапилося ніякого нещастя, вони всі здорові. Чому ж вони […]...
36. Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина проти батька, невісток проти свекрухи. Порушено віковічну традицію українського народу – ввічливе ставлення до старших. […]...
37. Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – один із найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано пореформене село з усіма його суперечностями. […]...
38. Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник не шкодує народно-пісенних епітетів, зворотів і метафор, він яскраво змальовував й одяг кожного героя. Він часто використовував багатства фольклору, яскравим […]...
39. Зображення народного життя, побуту і звичаїв та обрядів українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
40. Які почуття викликала в мене поезія “Писанка’ І. Калинця Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли я читала поезію І. Калинця “Писанка”, то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. Було таке відчуття, що […]...