Історична проза І. Нечуя-Левицького

Нечуй-Левицький був тим українським письменником, який постеріг минуле України і змалював широку картину життя і національно-визвольної боротьби козацького народу в XVII ст. Роман “Єремія Вишневецький” – один з найкращих творів у вітчизняній літературі на історичну тему. В основу роману покладено переможний етап визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. У творі діють два ворожі табори – український народ і польська шляхта. Козаки є натхненниками і організаторами визвольної боротьби. Загони селян ішли з усієї України, утікачі, що шукали волі, приставали до Богданового війська.

Пафос визвольної боротьби породжує сильних і мужніх героїв. Любов до України вища за власні бажання; за неї вони йдуть на муки, віддають життя – свідомо й героїчно, як дід Кандзьоба, котрий свідомо видає себе Вишневецькому як провідник повстання, рятуючи невинних від смерті: “Князю, не катуй людей, половину мене звари в казані, хоч повісь, хоч настроми на палю або роби і мене що хоч”, – сміливо говорив Кандзьоба. Він прийняв страшну мученицьку смерть: його прив’язали до двох бантин, підвісили головою вниз і розпиляли навпіл. Дід проявив неймовірну силу духу: чим страшніше його катували, тим гостріше він “жартував” і реготав щирим реготом.

“- Роздягайте та в’яжіть старого собаку до бантин! – крикнув несамовито Єремія, і його горло аж засичало від злості”. У суворій боротьбі з ворогами батьківщини героїв “Єремії Вишневецького” об’єднує почуття товариськості, невід’ємне від укладу Запорізької Січі. Творчість Нечуя-Левицького – це рідкісний зразок єдності ідеологічного, сюжетного, композиційного і стилістично-мовного компонентів літературного твору.

Орожче і найсвятіше у наших стосунках!





Історична проза І. Нечуя-Левицького

Categories: Шкільні твори