Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками…”.
Чи не тому, коли читаєш цю повість, весь час відчуваєш за молодим юристом Рафаловичем постать самого Франка з його прагненням до культурного, політичного і соціального звільнення народу? В його уста письменник часто вкладає власне розуміння багатьох речей: “Політика – то не балаканина на празниках та соборчинах! Вона вимагає не тільки вправного язика і міцних грудей, але також відважного серця, сильного характеру і завзяття і того духу незалежності, якого у нас цілими віками вбивали і притлумлювали різні чинники”.
Євгеній Рафалович, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом свого народу”, вважає, що інтелігенція повинна допомогти народові звільнитися від нужди, піднятися з колін. Таку ж ідею ми вже зустрічали у “Хмарах” І. С. Нечуя-Левицького, захоплюючись образами молодих українських інтелігентів.
В образі Рафаловича І. Франко змальовує нові, сповнені чистими прагненнями, скли України, яка почала новий етап суспільного розвитку. Ми бачимо, як молодий юрист, що мав національну гідність, веде всю документацію лише українською мовою, цією ж мовою свого народу він виступає у суді, і хоча багатьом це не подобається, він діє спокійно, впевнено, без зайвого галасу.
Хай не всього в поставленій меті Євгеній досягає, але принаймі йому вдається збурити мертві води суспільної рутини. Він сколихнув приспані в селянських масах сили, а найбільший його успіх – народне віче і той розголос, який воно мало в Галичині.
Не дивно, що самі селяни не одразу вірять у щирість Рафаловича: їх так часто обдурювали, що вони й тепер ладні запідозрити свого захисника в лукавстві чи шахрайстві. Це ускладнює його шлях до мети, він ображається, дорікає селянам за “нерозум” , але духом не занепадає. “Треба провести їх через школу життєвої освіти, збудити в них громадського духа”, – доходить він висновку і вирішує поїхати в Буркотин задля тієї ж “життєвої освіти”, яку не замінить “книжкова освіта”.
Так поступово вирішується центральний конфлікт твору – соціальний, що полягає у боротьбі двох сил: між темним, затурканим селянством, що не вміє себе захистити, і чиновниками, які постійно ошукують простий народ. Тому я вбачаю в образі Рафаловича певний символ – обов’язок, що мусить нести за для щастя свого народу український інтелігент попри всі розчарування і труднощі свого шляху.
…Перехресні стежки бувають різними: реальними, символічними. У житті перехрещуються долі, думки, інтереси. Буває так, що людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ, коли людина до останку віддає себе служінню народові.
На мою думку, повість “Перехресні стежки” є дуже актуальною для нашого часу, коли партійні лідери сучасної України красномовно говорять про любов до рідного народу і держави, яка під їхні урочисті промови і обіцянки непомітно стала однією з країн у світі з низьким рівнем життєзабезпечення.





Related posts:
- Олена Ляуфлер – жінка, котра відстоює своє право бути людиною Повість “Людина” О. Ю. Кобилянської – це твір, в якому письменниця розкриває становище жінки в тодішньому галицькому суспільстві, твір, який порушує проблему емансипації жінки у другій половині XIX століття. Олена Ляуфлер – головна героїня повісті “Людина”, дочка царсько-королівського лісового радника. Олена читає серйозні книги, відстоює рівноправність між чоловіком і жінкою. Така позиція дівчини лякала батьків, викликала осуд в суспільстві провінційного містечка. Кохання до Стефана Лієвича, студента-медика, свого однодумця, зробило її […]...
- “Я не можу бути там, де зневажають мій народ” Творчість Бориса Антоненка-Давидовича довгі роки замовчувалася, не видавалися його повісті, оповідання. Чудовий романіст і повістяр, новеліст і репортер знайшов свого читача, на жаль, тільки після своєї смерті. Мого оповідання щирі і людяні, автор торкається в них загальнолюдських проблем. Гортаємо сторінки повісті Антоненка-Давидовича “Слово матері”, і серце щемить від того, що є люди, які зневажають свій народ, його мову, свої духовні корені. Для сім’ї коваля Сметани було дуже важливо, щоб єдиний […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті. 3. Безправ’я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії. ІІІ. Герої повісті “Перехресні стежки”. 1. Головний герой повісті – адвокат Євгеній Рафалович. 2. Шнадельський – сільський пан. 3. Граф […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть Україну. Я довго міркувала над тим, з ким можна порівняти Василя Симоненка. І дійшла висновку, […]...
- Коли в людини є народ, тоді вона уже людина, або як писати твір по творчості Ліни Костенко Цей афоризм може послужити і темою для домашнього твору або підсумкового повідомлення, опертого на аналіз всієї сучасної української лірики в контексті доби. Постановкою цієї проблеми можна завершити вивчення лірики Ліни Костенко, не забуваючи при цьому постійно включати до розмови нові твори поетеси, які наша велика сучасниця подарує своїм читачам у прийдешності. Відтоді, коли “Маруся Чурай” вперше прийшла до читача, а це був рік І 979, роман зібрав численну аудиторію щирих […]...
- Про перехресні стежки інтелігенції Про перехресні стежки інтелігенції 1900 року І. Франко опублікував повість “Перехресні стежки”. Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети – служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором і став І. Франко в ідейному змісті твору. Він не ідеалізує сільське життя, а показує страждання, голод, нові форми експлуатації […]...
- Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. А тому все своє життя поет присвятив служінню ідеї національного та соціального визволення трудящих. Не […]...
- Загибель яскравої особистості у суспільній неволі У творчому доробку В. Дрозда чимало яскравих прозових творів: повість “Ирій”, романи “Катастрофа”, “Самотній вовк”, “Спектакль”, “Листя землі” та інші; оповідання “Пігмаліон”, притча “Сонце” тощо. У 1965 році з’явилося оповідання “Білий кінь Шептало”. Тогочасні критики дали несхвальний відгук на нього, бо у творі письменник зачіпав важливу вселюдську проблему особистості в суспільстві. Але, незважаючи на все ці “критичні зауваження”, В. Дрозд написав продовження – оповідання “Кінь Шептало на молочарні”, надруковане у […]...
- “Я народився вільним, як вітер…” Просвітництво кінця XVІІІ -” початку XІX століття називають літературною епохою, що сколихнула літературне життя. Це був початок виникнення сентименталізму як, напряму в літературі, з’явився новий жанр, що продовжує свій розвиток і донині, – це філософська повість. Серед засновників нового жанру був і Вольтер – відомий на той час письменник-гуманіст. Неперевершені за змістом і філософським осмисленням твори Вольтера й досі хвилюють читача, а висловлювання з них увійшли до світової скарбниці афоризмів. […]...
- ІВАН ФРАНКО 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН ФРАНКО Народився в с. Нагуєвичах, що на Львівщині, у родині коваля, помер у м. Львові. Письменник, літературознавець, перекладач. Найвідоміші твори: поетичні збірки “З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, поеми “Мойсей”, “Іван Вишенський”, повісті “Захар Беркут”, “Перехресні стежки”, драма “Украдене щастя”....
- Д. ПАВЛИЧКО. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?”, “КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ…”, “Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ…”, “КОЛИ ПОМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА”, “ДВА КОЛЬОРИ”, “ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ…”, ЦИКЛ “ВІРШІ З МОНГОЛІЇ” Тема. Д. ПАВЛИЧКО. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?”, “КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ…”, “Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ…”,”КОЛИ ПОМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА”, “ДВА КОЛЬОРИ”, “ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ…”, ЦИКЛ “ВІРШІ З МОНГОЛІЇ” Варіант 1 1. Д. Павличко – син простого хлібороба… А 3 Волині. Б Поділля. В Підкарпаття. Г Полісся. 2. Мати Д. Павличка прищепила сину любов… А До творчості російських поетів. Б Гуцульського […]...
- “Забудеш рідний край – тоді твій корінь всохне” Колись була чудова пісня. Називалась вона “З чого починається Вітчизна” і розповідала про ті прості речі, з яких складається це вагоме і дуже важливе для кожного слово – Батьківщина. Це і мамина пісня, і бабусині вишивані рушники, і наші друзі, з якими ми пережили немало хороших і гірких хвилин, це малюнок у нашому букварі і груша на бабусиному подвір’ї. Це тисячолітня культура нашого народу, що передається нам з молоком матері, […]...
- Поєдинок на “перехресних стежках” Наприкінці 90-х – у перших роках XX століття І. Франко написав повість “Перехресні стежки”, яка стала однією з перших ідеологічних творів в українській літературі і замикала собою лінію перехідного стану розвитку галицької суспільності між старими відносинами і новими гуманістичними ідеалами. Повість засвідчувала поворот нової інтелігенції до свідомої громадської діяльності, що розкривав народження нового конкретного, історично реального ідеалу. Франко знайомить нас з селянами – героями твору не в ідилічній сцені на […]...
- Коли Николенька говорить правду й коли він обманює? Поняття й речі й люди в Толстого втрачають свою однозначність і цілісність. В одному з російських журналів 30-х років писалися: “Психологічні завдання про людину всього більше залучають тепер нашу увагу… Анатомія душі є павука століття…”5′. – Це писалося більш ніж за 15 років до появи “Дитинства” Толстого. Але в них, у цих слонах, можна виявити своєрідне передбачення того напрямку й тієї манери, у яких “Дитинство” написано. Толстовська, “діалектика душі” невіддільна […]...
- Твій родовід Родовідна пам’ять – явище в українському побуті унікальне. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна. Пам’ять про своїх предків була природною потребою. Триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням, було обов’язком. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали людьми без роду-племені. “Якщо позабудеш стежину […]...
- Кожна людина має право на життя Головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, Родіон Раскольников у неспокійні та нещасливі роки молодості, коли заїли злидні, розчарування, побудував надзвичайно цікаву, але небезпечну теорію. Відповідно до цієї теорії кожна людина, яка відчуває у собі надзвичайну силу, скоріше за все розумову, та почуття справедливості, має право перетворювати дійсність, керуючись своїми переконаннями, а не загальноприйнятими законами моралі. Перетворення дійсності згідно ідеї Раскольникова полягало в тому, щоб убити стару лихварку та […]...
- Право називатися людиною “Людина” – таке знайоме слово. Як часто ми Чуємо: “Ось народилася ще одна людина”, “Він буде великою людиною”, “Оце так людина!” і не замислюємося, що ж насправді криється за цими виразами. Хтось сказав: “Новонароджений схожий на чистий аркуш паперу”. Він ніякий – ні гарний, ні поганий. Але ось питання: звідки ж беруться негідники, з кого виростають благородні люди? І чи всі мають право називатися людиною? Я вважаю, що людина сама […]...
- “Супроти вітру довго не пробіжиш…”: загибель яскравої особистості у суспільній неволі Відмовитися від волі – це означає відмовитися Від людської гідності, від прав людини, навіть від її обов’язків. Ж.-Ж. Руссо У творчому доробку В. Дрозда чимало яскравих прозових творів: повість “Ирій”, романи “Катастрофа”, “Самотній вовк”, “Спектакль”, “Листя землі” та інші; оповідання “Пігмаліон”, притча “Сонце” тощо. У 1965 році з’явилося оповідання “Білий кінь Шептало”. Тогочасні критики дали несхвальний відгук на нього, бо у творі письменник зачіпав важливу вселюдську проблему особистості в суспільстві. […]...
- Людська душа мас право на свої таємниці Інтимна лірнна Ліни Костенко. Любов… Про це найприродніше для людини і найзагадковіше почуття пишуть і роздумують усі: філософи, поети, прості люди. Але феномен цього почуття залишається нерозгаданим. Любов підносить нас над світом, робить сильними, мужніми, але вона може перетворити і на слухняного раба, у якого “світ зійшовся клином” тільки на почутті. У кожен момент свого життя людина має пам’ятати про своє призначення. Справжня любов – це не вериги, які тримають […]...
- Коли була війна? Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала вона нашому народові? Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які під час війни були дітьми і назавжди запам’ятали той жах. який вона несла. Іноді до школи завітають зовсім старенькі ветерани Великої Вітчизняної, але їх, на жаль, так мало вже лишилося живих. Нещодавно я прочитала оповідання […]...
- Народ і влада в романі “Війна і мир” Якщо довіритись вислову, що історію творять видатні особистості, то варто сказати, що все величне в світі вершиться саме ними. Це стосується і літератури, і мистецтва, і науки, і, певно, всіх інших галузей життя. Але видатні особистості не падають із неба, а виховуються тут, на Землі. А серед титанів XIX століття постать Льва Миколайовича Толстого виділяється особливо яскраво. Можливо тому, що сам Толстой усе життя прагнув бути корисним людству, його творчість […]...
- Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти Друзі – це скарб людини. Справжня дружба проходить усі випробування і триває роками. Між друзями можуть траплятися непорозуміння і суперечки, але друзі завжди знайдуть шляхи до примирення. Треба виховувати в собі уміння дружити. Дружба Неможлива без уміння зрозуміти друга, без уміння вибачити друга, без уміння прийти на допомогу. Чому ми обираємо собі в друзі цю людину, а не іншу? Мені здається, що друзями стають люди, які мають щось спільне. їх […]...
- Теорія Родіона Раскольникова: “тварини тремтячі” і “право що мають” Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Ф. М. Достоєвський – великий російський письменник, неперевершений художник-реаліст, анатом людської душі, жагучий поборник ідей гуманізму і справедливості. Говорячи про незаперечну геніальність Достоєвського, М. Горький порівнював його по силі зображальності і таланту із Шекспіром. Його романи відрізняються пильним інтересом до інтелектуального і психологічного життя героїв, розкриттям складної і суперечливої свідомості людини. Роман Ф. М. .Достоєвського “Злочин і покарання” – це добуток, […]...
- Бути здоровим – значить бути сучасним – IІІ варіант III варіант Більшість моїх однолітків сьогодні займаються спортом. Я вважаю, що це правильно. Коли людина з дитинства займається спортом, вона не тільки розвиває себе фізично, а й підтримує та розвиває своє здоров’я. Сьогодні дуже часто говорять, що у нашій країні багато людей хворіє. У цьому винна не тільки екологія, а й спосіб життя. Якщо кожна людина буде відмовлятися від шкідливих звичок, вона вже буде здоровішою. Лікарі стверджують, що необхідно правильно […]...
- Бути чи не бути? – головне питання трагедії В. Шекспіра Бути чи не бути? – головне питання трагедії В. Шекспіра “Бути чи не бути?” – питання, що за всіх часів стояло перед людьми: протистояти злу чи змиритися з ним? Намагатися змінити світ, у якому тріумфує несправедливість, чи спокійно жити в ньому? Але вперше так ясно та виразно він був сформульований великим Шекспіром у трагедії “Гамлет”. Вкладено це питання у вуста Гамлета, принца Дамського: Быть или не быть – таков вопрос; […]...
- Твір до ЗНО “Що відбувається з людиною, яка забуває свій народ” Варіант 1 На жаль, в останні роки з України виїхало багато її дочок та синів. Тепер вони живуть у інших країнах, можливо, не всі сюди вже повернуться. Хтось з них, залишивши Україну, знайшов кращі умови життя і тепер зневажає свою Батьківщину. Що ж відбувається з тим, хто забуває свій народ? Тобто своїх близьких, рідну мову, культуру, традиції? Я не засуджую таких людей, просто вважаю, що вони багато втрачають. Зв’язки з […]...
- Твір за повістю Івана Франка “Перехресні стежки” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками…”. Чи не тому, коли читаєш цю повість, весь час відчуваєш за молодим юристом […]...
- Монолог “Бути чи не бути?” – пік роздумів і сумнівів Гамлета Монолог “Бути чи не бути?” – пік роздумів і сумнівів Гамлета Що благородніше? Коритись долі І біль від гострих стріл її терпіти, Чи зіткнувшись в герці з морем лиха, Покласти край йому? Заснути, вмерти – І все… В. Шекспір Трагедія Шекспіра, і особливо образ Гамлета, завжди викликали суперечливі відгуки. Німецький поет В. Гете пояснював трагедію героя непосильністю завдань, що він поставив перед собою і не зміг їх вирішити. Російський критик […]...
- У чому бачить освічена людина Євгеній Рафалович служіння народові? Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка “Перехресні стежки”. Перехресні стежки бувають реальними, а бувають і уявними, символічними. Існують перехрестя думок, людських доль, інтересів. Іноді людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це йдеться в повісті “Перехресні стежки”. У центрі повісті – представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат з блискучими перспективами – Євгеній Рафалович. Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, […]...
- Хараткеристика образів повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Поряд з позитивними образами виведено цілу низку негативних персонажів, які повстали проти дій Рафаловича: зажерливий шляхтич, пан маршалок Брикольський, староста, суддя Страхотський, Шнадельский і ціла зграя інших людців, що жили за рахунок селянства. Щоб убити зародки громадського руху, староста заарештовує Рафаловича на очах у селян, які зібралися на багатолюдне віче. Повернувшись із в’язниці через два місяці, Рафалович знову прийшов до старости за дозволом скликати селянське віче. У роздумах Рафаловича автор […]...
- Скажи мені, хто твій друг Вузькою залізничною колією на невеликій швидкості рухається уздовж лісопарку невеликий потяг. Блакитні вагони злегка погойдуються на ходу. У вікнах – щасливі дитячі обличчя. Тепловоз час від часу подає сигнали: “Увага! Будьте обережні!” Це дитяча залізниця. Водять цей дивний потяг школярі під керівництвом досвідченого машиніста-інструктора. Я нерідкий пасажир цього потягу. І не тільки тому, що мені подобається кататися в ньому. Веде цей поїзд мій друг Олег. Він старший за мене. Олег […]...
- “Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне.” З чого починається Батьківщина? Над цим питанням, хоч раз у житті, замислювалась кожна людина. І кожна знаходила відповідь. Батьківщина – це щось велике, неосяжне. Для більшості людей це незабутні враження дитинства і юності: рідна хата, дерево коло неї, теплі і лагідні мамині руки, шкільні друзі, перше кохання. Нехай було важко, нехай були поразки і розчарування, але яке все дороге і близьке кожному з нас! А як було чудово майструвати щось […]...
- Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від Радянської імперії, вони змогли розповісти нам правду. Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола, які влаштувала радянська влада “своєму” народові. Уперше його заарештували в Харкові 1932 року, звинувативши в українському націоналізмі. Під […]...
- Ти і твій хліб Хліб… Чи замислювались ви коли-небудь, чому він відіграє таку важливу роль у нашому житті? Чому він користується такою величезною повагою серед людей: чине тому, що з самих перших етапів розвитку людства хліб був найбільшим з багатств: у кого був хліб, той жив добре. Ніщо так не турбувало людей, як його відсутність. Це можна побачити і в Біблії, і в єгипетських та вавилонських джерелах. Пам’ятаєте Йосифа, який врятував Єгипет від голоду […]...
- Чи має право одна людина, навіть батько, позбавляти свободи та вирішувати долю іншої? Де закон, причина де, Щоб людині, мов для страху, Відібрати перевагу З нею й пільгу ще таку, Що Всевишній дав струмку, Дав і рибі, й звіру, й птаху? Педро Кальдерон. “Життя – це сон” Педро Кальдерон, видатний іспанський поет і драматург, народився в Мадриді, у родині аристократів. Батько мріяв бачити сина священиком, тому ще восьмирічним хлопчиком віддав його на виховання єзуїтам. Та малий Педро був надто неспокійним і задерикуватим, що […]...
- Бути здоровим – значить бути сучасним – IІ варіант II варіант Кожна людина хотіла б завжди бути здоровою. Але дуже часто люди не замислюються над тим, від чого залежить здоров’я, як зберегти цей дорогоцінний дар природи. Поки здоров’я є, ми про нього не думаємо і не піклуємося. Навіть маючи міцне від природи здоров’я, ми не маємо гарантії від усіляких хвороб. Тому кожна людина повинна вести здоровий образ життя. Кожного дня потрібно робити зарядку, виходити на вечірні прогулянки, провітрювати приміщення. […]...
- Бути здоровим – значить бути сучасним – I варіант І варіант Весь світ зараз захоплюється різними дієтами, гімнастиками та іншими засобами так званого “здорового способу життя”. Чому так відбувається? Бо фахівці дійшли висновку, що сучасна людина, завдяки досягненням науки і техніки, стала фізично охлялою в порівнянні з нашими пращурами. Адже тепер не треба бігати цілий день по лісах за дичиною, ховатися від диких звірів, спати в холоді, їсти необроблену їжу. Так, сучасна людина живе довше, навчилася і лікувати багато […]...
- Образ Рафаловича у романі Івана Франка “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехресні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й. повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, з селянами й польською адміністрацією становить зовнішній план твору, який відбиває й персоніфікує ті випробовування, […]...
- Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті “Перехресні стежки” Іноді буває так, що людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це, як на мене, йдеться в повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. Ця повість є свідченням того, що Франко добре знав життя і настрої різних верств населення свого краю, з однаковим інтересом вивчав проблеми різних соціальних і національних груп населення Галичини. Як людину, яка до останку віддавала себе служінню народові, його завжди непокоїло: як і чим допомогти […]...
- Україна і народ у повісті “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує безмежний український степ, могутній Дніпро. Та мета його розповіді – описати Запорізьку Січ – колиску […]...
- Відповіді до теми: “Постмодернізм у літературі другої половини XX століття”
- Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського
Categories: Твори на різні теми