Творчість Бориса Антоненка-Давидовича довгі роки замовчувалася, не видавалися його повісті, оповідання. Чудовий романіст і повістяр, новеліст і репортер знайшов свого читача, на жаль, тільки після своєї смерті. Мого оповідання щирі і людяні, автор торкається в них загальнолюдських проблем.
Гортаємо сторінки повісті Антоненка-Давидовича “Слово матері”, і серце щемить від того, що є люди, які зневажають свій народ, його мову, свої духовні корені. Для сім’ї коваля Сметани було дуже важливо, щоб єдиний синочок Івасик був письменним,
Хоч як важко було батькові, однак він знайшов можливість оплатити навчання сина в місті. Перший раз приїхавши на канікули додому, Івась привітався з матір’ю зовсім незвично: “Бонжур, мамаша!” Бідна жінка образилася, що її син, спілкуючись із паненятами, почав забувати свої духовні витоки. “Мати скрушно похитала головою і з таким жалем подивилася, наче мене тяжко покалічили на все життя”.
Після смерті матері сім’я Сметани переїхала до міста. Час спливав швидко, і Івась забув материне застереження: “Горнись, дитино моя, до простих, до роботящих людей…” Аж ось одного разу наче полуда з очей хлоп ця впала, і він побачив справжнє обличчя панів.
Під час вистави популярної в народі трупи Саксаганського хлопець був у захваті, він відчув себе, “як і багато хто в залі та на гальорці, часткою цього скривдженого, знедоленого народу…” І саме в цю хвилину, коли Іван відчував душевне піднесення, йому плюнула в душу дівчина, яку він щиро покохав. Придивившись уважно, хлопець побачив, як щось хиже блиснуло на мить в зелених очах панночки. Тоді хлопець уперше за такий довгий час згадав слова матері, вони болем озвалися в його душі, наповнили її смутком.
Вдруге слова матері згадує Іван через кілька днів, коли завітав до Караваєвих. Тут він зрозумів, шкірою відчув, як пани ставляться до селян, до бідних людей. До Зіньки, селянської дівчини, приїхала мати.
Соромлячись її вбогого вбрання, покоївка “кинулась їй назустріч, немов хотіла перейняти стару”.
Іван зніяковів, йому стало боляче за нещасну Зіньчину матір, що стояла, як на позорищі, серед веранди, “з неї сміялися, кепкували, на неї гримали, і рідна донька відкинулась від неї і ладна була зо всіма ганити свою засмучену матір”. Цей випадок обурив Івана Сметану, і він не побоявся високого товариства, а різко та гнівно кинув їм в обличчя, що не може бути там, де зневажають його народ.
Коли я читала повість, то відчувала спочатку сором і сум за Івана. Але коли хлопець збагнув мудрість материних слів, я змінила своє ставлення до нього.
Related posts:
- “Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім” …поет сучасний – Він тим сучасний, що нещасний, Поет – значить: вродився хорим. Волить чужим і власним горем. І. Франко Герой і громада… Поет і суспільство… Література і життя… Думаю, що цей ряд слів синонімічний. Всі вони продиктовані життям. Роль митця і призначення мистецтва – проблеми віковічні. Передові мужі українського народу не відокремлювали мистецтво від суспільних проблем. Великий Кобзар свою Музу присвятив “отим малим рабам німим” і на сторожі коло […]...
- “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками…”. Чи не тому, коли читаєш цю повість, весь час відчуваєш за молодим юристом […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть Україну. Я довго міркувала над тим, з ким можна порівняти Василя Симоненка. І дійшла висновку, […]...
- Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко – великий поет, геній українського народу. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. А тому все своє життя поет присвятив служінню ідеї національного та соціального визволення трудящих. Не […]...
- Мій народ Мій народ Український народ має славну і водночас трагічну історію. Відстоюючи право на свободу, незалежність, вільний розвиток, він вів багатовікову боротьбу з половецькими, литовсько-польськими, турецькими загарбниками, свавіллям російського царату. Україна пишається справжніми синами й дочками, що своєю боротьбою, творчістю наближали час утворення самостійної держави. Назву лише деякі імена: Ярослав Мудрий, Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Про український народ можна говорити тільки з гордістю, бо він […]...
- Слово матері – святе Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він “мужицький син”, була неприємною, адже Іван часто бував тепер гостем в одній панській родині. “Я […]...
- Твір до ЗНО “Що відбувається з людиною, яка забуває свій народ” Варіант 1 На жаль, в останні роки з України виїхало багато її дочок та синів. Тепер вони живуть у інших країнах, можливо, не всі сюди вже повернуться. Хтось з них, залишивши Україну, знайшов кращі умови життя і тепер зневажає свою Батьківщину. Що ж відбувається з тим, хто забуває свій народ? Тобто своїх близьких, рідну мову, культуру, традиції? Я не засуджую таких людей, просто вважаю, що вони багато втрачають. Зв’язки з […]...
- Мої враження віл статті У. Самчука “Народ чи чернь?” Хто ми є? Народ чи чернь? Нація чи маса? Перед нами постають ці емоційно-схвильовані питання, в яких відчувається пристрасть письменника-патріота та непідробна щирість і схвильованість. У статті “Народ чи чернь?” Улас Самчук розкриває проблеми морального обов’язку, духовності, змальовує контрасти в людських душах і вчинках. Він, передусім, прагне пробудити волелюбний дух рідного народу. Прагне осмислити і донести до читачів суть таких понять, як національна свідомість і людська гідність. Гідність – це […]...
- Що я можу зробити власноруч Мені дуже подобається щось робити самій. Адже так добре, коли з твоїх рук з’являється щось гарне й оригінальне! Я дуже люблю бісероплетіння й часто роблю для себе та подружок браслети й намиста. А ще – маленьких звіряток. Я їх дарую друзям як сувеніри або залишаю в себе, прикрашаю ними кімнату. Іноді я можу щось пошити – щоправда, досить просте. Спідницю собі або вбрання для сестриччиної ляльки. Сестричці дуже подобаються сукні, […]...
- Розкриття проблеми “Вождь і народ” у поемі “Мойсей” Поема І. Франка “Мойсей” належить до найкращих творів поета. Одна з найголовніших тем поеми – взаємовідносини ватажка і народних мас. Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі – до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли за ним. Але пройшло надто багато часу, і народ зневірився. Усі перестали чекати дива і зайнялись звичайними, буденними справами. Один лише Мойсей, “дідусь слабосилий”, палає незгасимим вогнем. Наприкінці […]...
- Що я можу зробити для рідної мови? Не кожен мешканець України, либонь, беззастережно погодиться з таким формулюванням теми твору. Хтось буде заперечувати те, що українська є його рідною мовою, а решта критиків може піддати сумніву необхідність щось для цієї мови робити. ” Але людина не може жити “просто так”, без цінностей, ідеалів і самоозначень. І національне, історичне, культурне визначення себе є одним із головних вимірів індивіда. Незважаючи на те, що “на дворі” XXІ століття й доба глобалізації, […]...
- “Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” До кінця свого життя Ганс Крістіан Андерсен зберігав дві найцінніші речі – олов’яного солдатика й троянду. Це були подарунки від дітей, які від щирого серця подякували казкареві за його талант. Дитинство майбутнього літератора було нелегким, навіть злиденним, алі наполегливість, працьовитість зробили диво – згодом у Європі, а пізніше й у рідній Данії великого казкаря вітали цілі юрби його шанувальників, навіть сам король, єпископи й герцоги виявляли до нього свою прихильність. […]...
- Народ і влада в романі “Війна і мир” Якщо довіритись вислову, що історію творять видатні особистості, то варто сказати, що все величне в світі вершиться саме ними. Це стосується і літератури, і мистецтва, і науки, і, певно, всіх інших галузей життя. Але видатні особистості не падають із неба, а виховуються тут, на Землі. А серед титанів XIX століття постать Льва Миколайовича Толстого виділяється особливо яскраво. Можливо тому, що сам Толстой усе життя прагнув бути корисним людству, його творчість […]...
- Український народ Народе мій, скільки сліз і крові випало на твою долю. Виплеканий під яскравим і лагідним сонцем України, ти, мін народе, заслуговував на кращу долю. Мирний труд, добробут – ось основа твого життя. Та воювати, на жаль, доводилося. Як часто падав на рідну землю мирний ратай на полі, вражений стрілою половчанина чи татаро-монгола! Як багато сліз довелося пролити нашим українкам-красуням у чужинській неволі, навіть годі, коли ставали вони коханими жінками ханів […]...
- Проблема “митець і народ” у романі “Маруся Чурай” Найсильніше місце у творі займає інша проблема літератури – митець і народ, митець і суспільство. Головна героїня роману Маруся Чурай цілком справедливо показана Ліною Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найширшого розповсюдження і принесли всесвітню славу нашого народу, у часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні умови була ще слабко розвинутою. Проте народ мав своїх митців, які були його голосом, […]...
- Монолог “Бути чи не бути?” – пік роздумів і сумнівів Гамлета Монолог “Бути чи не бути?” – пік роздумів і сумнівів Гамлета Що благородніше? Коритись долі І біль від гострих стріл її терпіти, Чи зіткнувшись в герці з морем лиха, Покласти край йому? Заснути, вмерти – І все… В. Шекспір Трагедія Шекспіра, і особливо образ Гамлета, завжди викликали суперечливі відгуки. Німецький поет В. Гете пояснював трагедію героя непосильністю завдань, що він поставив перед собою і не зміг їх вирішити. Російський критик […]...
- Народ – основа української держави Я – невгасимий Огонь Прекрасний, Одвічний Дух. Вітай же нас Ти з сонцем, голубами. Я дужий народ! – з сонцем, голубами. П. Тичина Кожну державу формує народ, який живе на її теренах і творить національну культуру. Саме на підмурівку національної свідомості громадян будується країна, що посідає гідне місце серед інших країн і впливає на події у світі. Отже, держава – це передусім її народ, а свідомість народу є свідомістю його […]...
- Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народе мій, засмучений, розбитий, твоїм будущим душу я тривожу. І. Франко Однією з провідних тем у творчості І. Франка є тема народу, його минулого й майбутнього, його історичного призначення і місця серед інших народів. Особливо могутньо і яскраво прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”. Поема ця є окрасою й гордістю української літератури. Це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу на шляху боротьби за кращу долю. Цей твір був […]...
- Бути здоровим – значить бути сучасним – IІ варіант II варіант Кожна людина хотіла б завжди бути здоровою. Але дуже часто люди не замислюються над тим, від чого залежить здоров’я, як зберегти цей дорогоцінний дар природи. Поки здоров’я є, ми про нього не думаємо і не піклуємося. Навіть маючи міцне від природи здоров’я, ми не маємо гарантії від усіляких хвороб. Тому кожна людина повинна вести здоровий образ життя. Кожного дня потрібно робити зарядку, виходити на вечірні прогулянки, провітрювати приміщення. […]...
- Бути здоровим – значить бути сучасним – I варіант І варіант Весь світ зараз захоплюється різними дієтами, гімнастиками та іншими засобами так званого “здорового способу життя”. Чому так відбувається? Бо фахівці дійшли висновку, що сучасна людина, завдяки досягненням науки і техніки, стала фізично охлялою в порівнянні з нашими пращурами. Адже тепер не треба бігати цілий день по лісах за дичиною, ховатися від диких звірів, спати в холоді, їсти необроблену їжу. Так, сучасна людина живе довше, навчилася і лікувати багато […]...
- Бути здоровим – значить бути сучасним – IІІ варіант III варіант Більшість моїх однолітків сьогодні займаються спортом. Я вважаю, що це правильно. Коли людина з дитинства займається спортом, вона не тільки розвиває себе фізично, а й підтримує та розвиває своє здоров’я. Сьогодні дуже часто говорять, що у нашій країні багато людей хворіє. У цьому винна не тільки екологія, а й спосіб життя. Якщо кожна людина буде відмовлятися від шкідливих звичок, вона вже буде здоровішою. Лікарі стверджують, що необхідно правильно […]...
- Бути чи не бути? – головне питання трагедії В. Шекспіра Бути чи не бути? – головне питання трагедії В. Шекспіра “Бути чи не бути?” – питання, що за всіх часів стояло перед людьми: протистояти злу чи змиритися з ним? Намагатися змінити світ, у якому тріумфує несправедливість, чи спокійно жити в ньому? Але вперше так ясно та виразно він був сформульований великим Шекспіром у трагедії “Гамлет”. Вкладено це питання у вуста Гамлета, принца Дамського: Быть или не быть – таков вопрос; […]...
- “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть “загарбницькі душі” намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її […]...
- Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від Радянської імперії, вони змогли розповісти нам правду. Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола, які влаштувала радянська влада “своєму” народові. Уперше його заарештували в Харкові 1932 року, звинувативши в українському націоналізмі. Під […]...
- Повсталий народ – головний герой поеми “Гайдамаки” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Увагу Тараса Шевченка завжди привертала історія українського народу. В його героїчному минулому Великого Кобзаря приваблювала безмежна відвага, сміливість, готовність у будь-яку хвилину піти на самопожертву заради щастя України. Найкращі риси нашого народу доніс до нас митець у поемі “Гайдамаки”, історичною основою якої є одне з найбільших повстань в Україні, що дістало назву Коліївщина. Головним героєм поеми є повсталий народ, який у творі […]...
- Чим багатий мій народ? Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говорячи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори – жовтий і блакитний – стали кольорами державної символіки українців. Моя земля багата родючими грунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни ворог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. […]...
- Слово матері – святе – I варіант БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ 8 клас I варіант Повість “Слово матері” талановитого письменника Бориса Антоненка-Давидовича дає нам уявлення про те, як може скластися життя людей, які відцурались свого народу. Відірвавшись від своїх, вони не прибились до чужих і так і залишились назавжди “скаліченими на безвік”. Головний герой повісті – Іван Сметана, син простих селян. Наділений гарними розумовими здібностями, хлопець зумів добре скласти екзамени і стати гімназистом. Приїхавши додому на літні канікули, Іван вирішив продемонструвати […]...
- В. СТУС. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР. МОЛОДІ ТУМАНИ”, “НЕ ОДЛЮБИ СВОЮ ТРИВОГУ РАННЮ…”, “ОСТАННІЙ ЛИСТ ДОВЖЕНКА”, “НЕ МОЖУ Я БЕЗ ПОСМІШКИ ІВАНА…”, “О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ…”, “У ЦЬОМУ ПОЛІ, СИНЬОМУ, ЯК ЛЬОН…”, “ЗА ЛІТОПИСОМ САМОВИДЦЯ”, “НА КОЛИМІ ЗАПАХЛО ЧЕБРЕЦЕМ…”, “ЯРІЙ, ДУШЕ, ЯРІЙ, А НЕ РИДАЙ…”, “ВЕРНИ ДО МЕНЕ, ПАМ’ЯТЕ МОЯ…” Тема. В. СТУС. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР. МОЛОДІ ТУМАНИ”, “НЕ ОДЛЮБИ СВОЮ ТРИВОГУ РАННЮ…”, “ОСТАННІЙ ЛИСТ ДОВЖЕНКА”, “НЕ МОЖУ Я БЕЗ ПОСМІШКИ ІВАНА…”, “О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ…”, “У ЦЬОМУ ПОЛІ, СИНЬОМУ, ЯК ЛЬОН…”, “ЗА ЛІТОПИСОМ САМОВИДЦЯ”, “НА КОЛИМІ ЗАПАХЛО ЧЕБРЕЦЕМ…”, “ЯРІЙ, ДУШЕ, ЯРІЙ, А НЕ РИДАЙ…”, “ВЕРНИ ДО МЕНЕ, ПАМ’ЯТЕ МОЯ…” Варіант 1 1. З-поміж українських письменників XX ст. доля В. Стуса найбільш схожа на долю… А І. Франка. […]...
- Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу Василь Симоненко – великий син українського народу, геніальний поет. Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову я хочу присвятити свій твір. В оточенні дідуся і матері промайнуло дитинство майбутнього генія. Він ріс, мужнів, як молодий дубок. Любив матір, любив дідуся, який замінив йому батька і став найпершим і наймудрішим порадником у житті. Дідусь розповідав онукові не тільки казки, він наставляв його у житті: Ти знаєш, що ти – людина? […]...
- Ким бути, яким бути Одним із найважливіших питань, яке вирішують ті, хто стоїть на порозі самостійного життя, – ким бути і яким бути в цьому житті. Замислюючись над цим, я схиляюся до думки, що хочу оволодіти потрібною суспільству професією соціолога. З цією професією я можу оцінити ступінь розвитку суспільства, окремих його складових і висловити свою думку про шляхи його подальшого розвитку. Разом із цим мені хотілося б об’їздити весь світ, щоб на власні очі […]...
- Чи легко бути другом? Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Останнім часом батько Олега Радченко помітив, що його сину не телефонують друзі, ввечері до нього ніхто не приходить; і син не виходить з дому. Він днями сидить за комп’ютером, щось читає або тупо дивиться у телевізор. Те, що хлопець читає, добре, – відзначив батько. Комп’ютер і телевізор – речі потрібні. Але чому так раптово змінилася поведінка сина? Колись телефон не замовкав, Олег був […]...
- Розкриття проблеми “вождь і народ” у поемі І. Франка “Мойсей” Поема І. Франка “Мойсей” належить до найкращих творів поета. Одна з найголовніших тем поеми – взаємовідносини ватажка і народних мас. Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі – до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли за ним. Але пройшло надто багато часу, і народ зневірився. Усі перестали чекати дива і зайнялись звичайними, буденними справами. Один лише Мойсей, “дідусь слабосилий”, палає иезгасимим вогнем. Наприкінці […]...
- “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була…” Україні й українцям нелегка випала доля. Прекрасну землю, дану Богом, з тихими водами, ясними зорями, широкими степами та ланами доводилося захищати від різних ворогів. Бо приваблювали варварів і річки, і ліси, і поля – всі багатства нашої країни. Відстоювали люди свою землю з шаблею в руках від татарських, турецьких, литовських, польських та інших завойовників. Уявити важко, які знущання витримали українці, не бажаючи ставати на коліна, від кримських ханів, польської шляхти. […]...
- ШЕВЧЕНКО “ГАЙДАМАКИ”. СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ Тема. Т. ШЕВЧЕНКО “ГАЙДАМАКИ”. СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ Варіант 1 1. Стародавнє місто, яке згадує Т. Шевченко, розпочинаючи поему. А Єгипет. Б Стамбул. В Вавілон. Г Кафа. 2. Ліричний герой поеми буде “Білолицему”… А Розповідати цікаві пригоди з власного життя. Б Сповідувати власні гріхи. В Писати твори про героїчне минуле. Г Співати думу. 3. Звертаючись до гайдамаків, поет пропонує їм… А Вирушити на пошуки […]...
- Мій народ – його сучасне і минуле Життя мого народу – це доля моєї країни. Народ і земля, на якій він живе, – це єдиний могутній організм. Він дихає, зітхає, страждає, радіє. І все це в унісон. Варто занедужати одному з них – хвороба зразу ж передається й іншому. І навпаки, щасливий народ – щаслива й земля, на якій він живе. У далекому 1240 році монголо-татари, скориставшись князівськими усобицями, загарбали наш народ. Вони брали щорічно ясир: дівчатами, […]...
- Україна і народ у повісті “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує безмежний український степ, могутній Дніпро. Та мета його розповіді – описати Запорізьку Січ – колиску […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є добро, а що зло. У цьому зв’язку насамперед треба знати, вважав Володимир Мономах, свій рід […]...
- Поет, народ і Батьківщина Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні ознаки творчості Тичини цього періоду. Все це присутнє і у вірші “Я утверждаюсь”, написаному 1943 […]...
- Людина – рід – народ – людство Для Бориса Харчука література ніколи не була цінністю самодостатньою – виділяв лише ту, яка допомагає людині залишатися людиною, а народу – народом. Не визнавав ні детективної белетристики, ні поезії задля поезії – справжньою вважав лише літературу, яка виправдовує своє існування в контексті історичної долі народу, а що народ наш заслуговує долі кращої, то й література бачилася йому передовсім як сила історієтворна і націєтворна. Літературу, на його думку, творить народ. У […]...
- “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна…” Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко розумів Іван Семенович Нечуй-Левицький, бо сам усе життя трудився для рідної культури, був справжнім патріотом і подвижником. Він був переконаний, що, коли в Україні буде якнайбільше освічених, національно свідомих і працьо-витих людей, в серці кожного […]...
Categories: Твори на різні теми