Євген Маланюк… Знайоме і незнайоме ім’я. Знайоме – бо відкриваємо для себе його творчість, а незнайоме – бо півстоліття був забутий митець своєю Україною, її нащадками. Ми відкриваємо для себе поета, якого вважають поетом-борцем за українську державу, митця, який все своє життя роздумував над долею, історією й майбутнім України та українців, письменника, який жив і писав для України, хоча змушений був жити далеко від неї:
Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць просторих. Все сняться материні руки,
Стара солома рідних стріх.
Усе своє життя Є. Маланюк думав про Україну, а його вірші сповнені болем і смутком за рідним краєм. Поетичні пошуки відповіді на запитання, чому Україна не змогла утримати державність, чому так живуть українці – стали наскрізними для Є. Маланюка. Він добре знав загальну політичну й літературну ситуацію в Україні, знав, що митці слова шукали компромісів і з владою, і з власною совістю. Але Є. Маланюку в умовах еміграції важко було зрозуміти природу цих компромісів. І тому він закликав на весь голос боротися проти тоталітарної більшовицької ідеології.
З одного боку, з вуст поета звучать слова прокляття і зневаги на адресу своїх земляків, а з іншого – слова духовної мобілізації на захист державницьких ідеалів. Євген Маланюк – поет, що не тільки порушував у своїх творах історико-політичні теми, але й намагався розв’язувати великі історичні проблеми, бачив помилки минулого:
Не сперечатимусь: я син свого народу – Сліпця відвічного, каліки і раба…
Є. Маланюк переконаний, що його народ раб, бо він народжений рабом. А якщо в країні немає вождя, який би повів народ до волі, до побудови незалежної держави, то він, поет, стане таким вождем і своїми творами будитиме свідомість свого народу:
Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люде, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру – й на руїнах Отарою мандрує люд,
Що мав зродити Україну…
Поет розумів, що “перевдягання” самодержавного імперіалізму в комуністичні шати – це сутність неоімперіалістичної політики, а тому і вступив у політичну боротьбу, бо не хотів бачити Україну провінцією чи колонією будь-якої країни. Боліло серце митця за долю свого народу і України:
Заспокоїти серце? Так чим же? Так як же? Научи мене співу Твоїх молитов!
Не поможе ніхто. І не буде інакше. І з сльозами моїми змішаю питво. Що мені телефони – версалі – експреси? Нащо грім Аргентини, чудеса Ніагар?.. Сниться синя Синюха і верби над плесом,
Вільний вітер Херсонщини, вітер-дударь.
Євген Маланюк все своє життя закликав до духовного відродження української нації – нації з героїчним історичним минулим, великою і самобутньою культурою, до відродження державності і духовної повноцінності:
Під небом чужої країни, В туманах осіннього сну, На вимріяну Україну Молю я післати весну…
…………………………
Покрий омофором, Маріє, Звели запалати весні.
Євген Маланюк твердо вірив у дієвість поетичного слова:
Талан – ліричне джерело. То ж – не поет, хто лиш невпинно Дзюркоче про добро і зло. Поет – мотор!
Поет – турбіна!
Поет – механік людських мас, Динамомайстер, будівничий. Повстань, майбутнього сурмач,
Що конструює День над Ніччю.





Related posts:
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він схиляв свою голову і в знак глибокої пошани написав декілька творів-присвят. Одним з небагатьох українських […]...
- Поети “Празької школи” Поети “Празької школи” Поети “Празької школи ” – це наші співвітчизники, які або були безпосередніми учасниками боротьби за УНР, або дітьми її діячів. Ці поети несли з собою ідею української державності, тому їх творчість перегукується з творчістю представників стрілецької поезії в Галичині. Поети-емігранти друкували свої твори в галицькій періодиці, видаючи свої збірки у Львові. Тому дослідники вважають українською еміграційною літературою тільки ту, яка з’явилася після Другої світової війни, зокрема в […]...
- ПЛАНИ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ ПЛАНИ Які духовні ідеали утверджували у своїх творах українські поети-романтики? І. Доба романтизму в українській літературі. II. Провідні мотиви поезії поетів-романтиків. 1.Євген Гребінка – типовий представник романтизму. 2.”Романтичний мрійник” М. Костомаров. 3.Глибокий психологізм творчості В. Забіли. 4.”Дивлюсь я на небо” – шедевр лірики М. Петренка. ІІІ. Значення творчості поетів-романтиків....
- Козацькому роду Нема переводу. Народна мудрість П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства та простого люду, їх взаємини між собою. Реальні герої й герої вигадані діють тут згідно […]...
- “Я була тоді з моїм народом…” Три сторінки у “Роман-газеті”. Чверть століття – за датами, що стоять за віршованими рядками. Ще понад чверть століття мовчанки про цей твір. Така трагічна, моцартівська, назва – “Реквієм”. Я завжди уявляла собі цю жінку витонченою, дещо погордливою. Вишуканістю, літературним снобізмом віяло від її перших ліричних збірок – ще б пак, освіта, виховання, належність до інтелектуальної еліти, початок століття, любов Гумільова… Хоч усе це: освіта, виховання, належність до інтелектуальної еліти початку […]...
- Українські поети-романтики Література кінця XVIII – початку XIX століття характеризувалася бурлескно-травестійним, бароковим та романтичним стилями. Хоч як не захоплювалися “Енеїдою” І. П. Котляревського, однак письменники цього періоду прагнули облагородити мову, піднести її до високої літератури. Творчість поетів-романтиків якраз і ставила перед собою таке завдання. Вперше про високі естетичні висоти народної мови заговорив Євген Гребінка, потім Григорій Квітка-Основ’яненко, Л. Боровиковський, А. Метлинський та інші, Що було властиве українським поетам-романтикам? Для стилю поетів-романтиків характерний […]...
- Актуальність образу Устини тоді і нині Марко Вовчок увійшла в українську літературу зі збіркою під назвою “Народні оповідання”. Уже сама назва говорить про себе: народне життя само підказало їй тему, створило образи, характери. Найчастіше її перо торкалося болючої проблеми селян – їхньої неволі, кріпосної залежності від поміщиків. Шляхетна натура письменниці, яка була вихована в повазі до людської особистості, не мирилася з тим, що одна людина – зі своїми почуттями, думками, мріями, зі своїм бажанням жити і […]...
- Поети “срібного століття” “Срібне століття” у російській літературі – це період творчості основних представників модернізму, період появи безлічі талановитих авторів. Умовно початком “срібного століття” вважають 1892 рік, фактичний же його кінець прийшов з Жовтневою революцією. Поети-модерністи заперечували соціальні цінності й намагалися створити поезію, покликану сприяти духовному розвитку людини. Одним з найбільш відомих напрямків у модерністській літературі був акмеїзм. Акмеїсти проголосили звільнення поезії від символістських поривів до “ідеального” і покликали повернутися від багатозначності образів […]...
- Коли в людини є народ, тоді вона уже людина, або як писати твір по творчості Ліни Костенко Цей афоризм може послужити і темою для домашнього твору або підсумкового повідомлення, опертого на аналіз всієї сучасної української лірики в контексті доби. Постановкою цієї проблеми можна завершити вивчення лірики Ліни Костенко, не забуваючи при цьому постійно включати до розмови нові твори поетеси, які наша велика сучасниця подарує своїм читачам у прийдешності. Відтоді, коли “Маруся Чурай” вперше прийшла до читача, а це був рік І 979, роман зібрав численну аудиторію щирих […]...
- Поети-романтики Наприкінці XVІІІ – початку XІX століття в європейських літературах, на зміну Просвітництву приходить новий мистецький напрям – романтизм. Раціоналізм, що був основою Просвітництва, заперечував інтуїтивне пізнання, рівність заперечувала існування індивідуальності. Натомість у романтичних творах утверджується ідея про те, що кожна людина – це неповторний самостійний світ. Романтичний герой – особистість, що принципово відрізняється від маси, постійно конфліктує з оточенням, шукає свій ідеал у сфері мрії. Але розбіжність між мрією та […]...
- “Все не те, коли нема любові…” Тема любові є насправді вічною темою, що ніколи не покине ні літератури, ні мистецтва взагалі. Чому так? Бо люди закохуються, і це почуття перевертає їхні душі, оновлює їх, очищує, окриляє. Звісно, поети, люди творчі, чуйні та відкриті, не можуть оминути цієї такої високої і такої земної теми… Інтимна лірика Дмитра Павличка надзвичайно схвилювала мене: від його віршів розходяться чисті гарячі промені справжнього почуття, вони ніби проникають у душі читачів. Декілька […]...
- Козацькому роду нема переводу Гомоніла Україна, довго гомоніла, Довго, довго кров степами текла-червоніла… Кари ляхам, кари! Т. Г. Шевченко Миколу Васильовича Гоголя вважають як українським, так і російським письменником. Він народився в Україні, писав про Україну, та частину життя прожив у Росії, а також майже десять років за кордоном, у Німеччині, Швейцарії, Італії. Використовуючи народні перекази, пісні, думи, усі свої твори автор засновував на глибинному відчутті України. З великою пошаною й любов’ю він змальовує […]...
- Неоднозначність образу України у творчості Маланка Головна тема поезій Євгена Маланюка – Батьківщина. Україна, проблема її державності в минулому, сучасному й майбутньому. Для поета, який народився і виріс серед безмежжя херсонських степів, образ рідної Вітчизни постає як символ степової Еллади. Змальовуючи його, Євген Маланюк виражає широку гаму почуттів: від захвату й болю за втраченим раєм рідної домівки, рідної землі до обурення і навіть гіркої зневіри. У них рядках – синівські почуття справжнього патріота, який вболіває за […]...
- Відповіді до теми: творчість Євгена Маланюка Яку роль у житті Євгена Маланюка відіграло Єлисаветградське училище, де чіп навчався? На початку XX століття у місті Єлисаветграді було близько 80 тисяч жителів Та невелике містечко мало таке училище, якому могли б позаздрити і значно біль ші міста. У різні роки його закінчили письменники: А. Тарновський, Я. Івашке вич, Дон-Амінадо, М. Станіславський; художники: П. Покар жевський, О. Фойницький, О. Осмьоркін; композитор К. Шимаковський, піанісі Г. Нейгауз, актор Г. Юра, […]...
- Проблема вождя і народу в поемі “Мойсей” Лебединою піснею великого Івана Франка, пройнятою високою патетикою почуттів, сповненою складних і глибоких роздумів поета про долю свого народу, про роль пророка і вождя, про своє життя і слово, посіяне в душах людей, стала поема “Мойсей”. Народе мій, засмучений, розбитий, Мов паралітик той на роздоріжжі, Людським презирством, ніби струпом вкритий. Це ж про нас, про пані народ і Україну віщує великий пророк. Він ставить перед нами болючі правдиві запитання: Невже […]...
- Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі “Євшан-зілля” Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну. У поемі “Євшан-зілля” М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. Використавши легенду про […]...
- Утвердження незнищенності Києва як символу української нації в поемі Максима Рильського “Неопалима купина” Поема Максима Рильського “Неопалима купина”, написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва, ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ 1944 року. Це був час, коли народ піднявся в єдиному пориві, був охоплений однією метою – відстояти рідну землю, не дати ворогові поневолити Батьківщину. Поема “Неопалима купина”, як і всі поеми М. Рильського воєнного часу, була пройнята патріотичним духом, закликала до боротьби з фашистською навалою. Всенародне піднесення пробудило й […]...
- Проблема вождя і народу в поемі Івана Франка “Мойсей” Лебединою піснею великого Івана Франка, пройнятою високою патетикою почуттів, сповненою складних і глибоких роздумів поета про долю свого народу, про роль пророка і вождя, про своє життя і слово, посіяне в душах людей, стала поема “Мойсей”. Народе мій, засмучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом вкритий. Це ж про нас, про наш народ і Україну віщує великий пророк. Він ставить перед нами болючі правдиві запитання: Невже […]...
- “Без родини нема щастя для людини” Кожен, хто народжується, претендує на щасливу долю. Але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? Що таке щастя? Як його знайти? “Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими” . Поглядів на це багато, та врешті кожен це з’ясовує сам для себе. Кажуть: “Щасливими не народжуються, ними стають”. І вирішальну роль у цьому відіграє сім’я. Народна мудрість стверджує: “З родини йде життя людини”, “Без сім’ї нема щастя […]...
- Показ “страшної трагедії Мазепи’ як трагедії всієї нації Постать Мазепи цікавила багатьох письменників різних часів. їх перелік можна починати ще від Байрона і Пушкіна. Ставлення до цього гетьмана різне. Відомо, що в Радянському Союзі його сприймали як зрадника. Для українських патріотів він навпаки був мучеником за Батьківщину. Своєрідне розуміння вчинків Мазепи подає В. Сосюра у своїй поемі. Мазепа представлений у творі з двох боків: як любитель жінок і як палкий патріот. Коли Мазепа був пажом при польському королі, […]...
- “І нема кращої землі, ніж наша земля…” Павло Архипович Загребельний – наш сучасник. Видатний український письменник, автор двадцяти дев’яти романів, ніколи не страждав на зіркову хворобу. Все життя він писав з любові до України, до її історії, до рідного народу. Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 року у невеликому селі Солошиино на Полтавщині в селянській родині. У селі книга була великою рідкістю, а тому Павло читав усе, що міг дістати. Любов до книги залишилася в нього на […]...
- Нема нічого вищого на світі, як мудра єдність неподібних душ Твір на тему кохання. Протягом усього часу існування людства взаємини між людьми відігравали визначальне значення у житті особистості. Людина не могла відчувати себе по-справжньому щасливою, якщо не складалися її стосунки з друзями, у родині, в особистому житті. Тож дружба, любов, кохання супроводжували наших пращурів так само, як супроводжують і сучасну людину. Скільки літературних, шедеврів, пісень, витворів скульптури та живопису було присвячено вічній темі – темі кохання! Митці та звичайні люди […]...
- “Поети це біографи народу, а в нього біографія тяжка” Кожен народ має нагальну потребу у власній історії. Тобто не в тому, щоб ця історія була, а в тому, щоб історія була осмислена, була відома кожному громадянину та вшанована ним, щоб вона була, зрештою, описана десь, як кажуть, “без купюр”… Глибоке розуміння цієї потреби описала Ліна Костенко, поетично сформулювавши його у романі в віршах “Маруся Чурай”: Усе чомусь щось пишуть на догоду Та чечевиці хочуть, як Ісав. А хто напише […]...
- Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Тож нам не було запасного обходу, Єдине вело нас під кулі й ножі: Чи впасти під небом достойно народу. Чи гідність зарити в приватній межі. Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину визволення Батьківщини, а й стали до лав борців і життям заплатили за вірність визвольним ідеям. […]...
- Твір Проблема взаємозв’язку вождя і народу в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Проблема взаємозв’язку вождя і народу в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Роль вождя, провідника в народному поступі – одна з, так званих, вічних тем у світовій літературі. П. Куліш, видатний український письменник і культурний діяч, також звернувся до цієї проблеми у своїй “Чорній раді” – першому українському історичному романі. Ця спроба – одна з перших у новій українській літературі. Пізніше тема буде по-своєму розроблена І. Франком, Л. Українкою та ін. […]...
- Картини народного руху й образ його вождя у романі Капітанська дочка Хлопуша Божевільна, скажена кривава каламуть! Що ти? Смерть? Иль исцеленье калікам? Проведіть, проведіть мене до нього, Я хочу бачити цього людини Я три дні й три ночі шукав ваш умет, Хмари з півночі сипалися кам’яною купою. Слава йому! Нехай він навіть не Петро! Чернь його любить за буйство й молодецтво. З. А. Єсенін Сюжет роману “Капітанська дочка” будується на історії любові двох головних героїв. Композиція добутку симетрична, тобто Пушкін повторює […]...
- Геноцид української нації у романі І. Багряного “Тигролови” З великого болю Івана Багряного за Україну, за її знищуваний, тероризований народ народився у 1943 році роман “Тигролови”. Перебуваючи у БАМЛАГу, а потім утікаючи з концтабору, письменник виношував задум твору, який би найбільш максимально відтворив блукання по світу українського народу. В “Тигроловах” письменник створює образ Григорія Многогрішного, який є майже двійником Івана Багряного, носієм думок і почуттів автора. Одна з найголовніших рис Григорія Многогрішного – його щира любов до Батьківщини […]...
- Без верби і калини нема України І. Микола Вороний – творець поетичних шедеврів. ІІ. Святі почуття людини, оспівані у поемі “Євшан-зілля”. 1. Наскрізна ідея твору. 2. Образ ханського сина. ІІІ. Актуальність поеми....
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного пророка, поета національної ідеї. Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це лиш рупор […]...
- Страдницька доля України в поезії Маланюка Протягом Першої світової війни Євген Маланюк був старшиною царського війська. А в 1917 році, як і більшість юнаків того часу, став вояком УНР. Хотів зі зброєю в руках захищати рідний край. Проте не так сталося, як гадалося. Армія УНР зазнала поразки, і Маланюк разом з Симоном Петлюрою змушений був тікати. Відтоді Україну вже не бачив ніколи. Еміграція… Для Євгена Маланюка вона стала трагедією всього життя. Нерідко ностальгія, почуття самотності просто-таки […]...
- Історична доля української нації в творчості Олександра Довженка Олександра Довженка порівнюють із митцями Відродження. Пристрасність і всебічність обдаровання, яскрава національна самобутність і якась вселенська глибина – ось визначальні риси його таланту. Митець мав не лише свій неповторний стиль, а й власну філософію, власну концепцію історичного розвитку людства загалом і рідного народу зокрема. Тож природно, що проблема історичної долі українців була провідною в його творчості. Аналізуючи історіософські ідеї Олександра Довженка, варто пам’ятати, за яких обставин йому доводилося жити й […]...
- Без верби та калини нема України Без верби та калини нема України Ліс та його скарби нерозривно пов’язані з життям людини. Ліс дає притулок, їжу, деревину, яку використовують у виробництві та будівництві, у народних промислах і мистецтві та ще багато де. Але існують ще й рослини, що зараз сприймаються як певні символи. Скажімо, улюблена рослина-символ у росіян – береза, у канадців – клен, а в українців символами є верба і калина. Недарма кажуть: без верби та […]...
- Без мови в світі нас нема 11 клас Без мови в світі нас нема Ми живемо в той час, коли Україна нарешті спромоглася позбутися ненависного ярма неволі, з рабської країни перетворилася на вільну, незалежну. І на підтвердження цього по усіх усюдах задзвенів її голос – українська мова. Не та мова, якою розмовляли обмежені невігласи, хизуючись своїм псевдознанням, а чиста, щира – справжня. Саме нею розповідав усьому світові про знущання над матінкою Україною Тарас Шевченко. Ще й […]...
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії всієї української нації І. Історія написання твору У. Самчука. ІІ. Глибокий сум У. Самчука за долю України. 1. Символіка роману. 2. Життя однієї родини та її трагедія за часів тоталітарної радянської системи. 3. Трагедія колективізації українського села. 4. Доля членів родини Марії. ІІІ. У. Самчук – український Гомер XX століття....
- “Забудеш рідний край – тоді твій корінь всохне” Колись була чудова пісня. Називалась вона “З чого починається Вітчизна” і розповідала про ті прості речі, з яких складається це вагоме і дуже важливе для кожного слово – Батьківщина. Це і мамина пісня, і бабусині вишивані рушники, і наші друзі, з якими ми пережили немало хороших і гірких хвилин, це малюнок у нашому букварі і груша на бабусиному подвір’ї. Це тисячолітня культура нашого народу, що передається нам з молоком матері, […]...
- Проблема вождя і народу в поемі “Мойсей” ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Біблійна основа поеми Франка дала можливість поетові прив’язати питання конкретного історичного часу й особисті думки та сумніви до вічних образів. Святе Письмо є основою творів багатьох митців, і це один з величезних парадоксів: книга історій та легенд невеличкого народу містить ніби пуп’янки розвитку всієї людської історії, конфліктів та питань, які постають перед народом та окремою людиною. У 1905 році Іван Франко, оглядаючи життєвий шлях, […]...
- Утвердження незахищеності Києва як символу української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, що його поеми “Слово про рідну матір”, “Жага”, “Неопалима купина” та збірники “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” сприймаються як поетове зізнання у ніжній синовній любові до […]...
- ЄВГЕН МАЛАНЮК – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ЄВГЕН МАЛАНЮК Народився в с. Архангороді на Херсонщині, у родині українських інтелігентів, помер у м. Нью-Йорку. Поет, представник еміграційної літератури, належить до Празької поетичної школи. Найвідоміші твори: збірки поезій “Стилет і стилос”, “Земля й залізо”, “Перстень Полікрата”, вірші “Сучасники”, “Шевченко”....
- Роль і місце художньої літератури в духовному житті нації Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення. Художня література – вид мистецтва, що є одним із наймогутніших засобів пізнання […]...
- Я була тоді з моїм народом АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА “Я була тоді з моїм народом…” Роки сталінізму озвалися диким болем і нелюдськими стражданнями у долях людей. Багатьох духовно скалічили, винищили, зламали. Вплив сталінізму – цього жахливого монстра – перенесла Анна Ахматова. Сина Ахматової, Льва Гумильова, декілька разів заарештовували. Під впливом цих подій народився чудовий твір – поема “Реквієм”. Читання цієї поеми вражає розум і душу, дає урок мужності і душевної стійкості. […]...
Categories: Твори з літератури