На околиці села стояла одинока сосна. Товстий, у три обхвати стовбур тримав на дужому тілі велетенське розкрилля дебелих гілляк, які, здається, ніколи не замовкали у своєму улюбленому мелодійному шумовинні. У будень і у свята тут завше юрбилася дітлашня.
Однієї весняної неділі ми зібралися біля сосни, щоб на висохлому пагорбі згуляти в гилку. Хтось, присівши обіч сосни, вигукнув: “Хлопці, йдіть но сюди, побачите, як сосна плаче!” Ми наввипередки кинулися до крислатого велета. Свіжа рана на стовбурі, – якийсь із водіїв, проїжджаючи повз сосну, зачепив її кузовом, – лисніла глибокою ум’ятиною.
На живиж слідах, немовби покрапини сліз, блищали прозорі бульбашечки. Спробували торкнутися однієї, і липка рідина простяглася видовженою ниткою. Забувши про гилку, ми горіли бажанням допомогти дереву “залатати” рану, але не знали як.
Під ту пору, женучи череду, до гурту підійшов дядько Олександр. Уважно вислухавши наше горювання, одразу заспокоїв: “Не хвилюйтеся, сосна сама себе вилікує, оцими, як ви кажете, сльозами й затягує дерево рани. Тому, очевидно, люди й назвали сосновий сік таким гарним словом – живиця, тобто живити, заживляти…”
Сосновий сік – живиця, смола, липучка – із давніх-давен використовувався людиною. Згадаємо відомі зі шкільних посібників історичні факти, коли наші предки вели виснажливі війни з різними напасниками, у тому числі й ординськими завойовниками та турецькими’ яничарами. Одним з найдійовіших засобів була смола. При фортечних укріпленнях працював спеціальний прошарок людей, в обов’язки яких уходило забезпечувати замки смолою. Відбиваючи наступи чужинців, русичі користувалися досить ефективним засобом – розтоплену в казанах живицю виливали на непроханих гостей.
Використовували смолу й при будівництві оборонних споруд.
Дерев’яні палі, які закопувалися в землю, також обмащували розтопленою живицею, і це значно продовжувало їх вік. Цим методом, як відомо, користуються й донині – укладаючи шпали чи протягуючи телефонно-телеграфні лінії, дерев’яні стовпи обов’язково просочують смолою, нею змащують також зовнішні стінки човнів. Наявність живиці в сосновому стовбурі визначає його будівельну цінність як матеріалу. Дерево зі значною кількістю смоли може служити значно довше, ніж усі інші породи.
Кілька років тому, прокладаючи підземну лінію, метробудівці натрапили в районі Подолу, у місті Києві, на давньоруське помешкання київських ремісників. Коли будівельники виймали плахи, від них запахло… свіжою живицею – деревина, що пролежала на глибині дванадцять метрів, повністю збереглася. З розвитком хімічної та інших видів промисловості значення цього продукту непомірно зросло.
Щороку завод побутової хімії переробляє на каніфоль та скипидар понад сім тисяч тонн живиці. Ця продукція забезпечує необхідними компонентами лакофарбову промисловість, у тому числі й поліграфічні друкарні. З неї виготовляють різноманітні мастила, розчинники, барвники, взуттєві креми, продукти органічного синтезу, одержують каучук тощо.
Каніфоль широко використовується в радіотехніці та музикуванні, без соснової сировини не можуть обійтися й шинні заводи.





Related posts:
- Сосна – символ дитинства Висока сосна на околиці села завжди манила відчайдушних хлопчаків. А після того, як Павлусь Крупин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой твору Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І ось одного разу, коли хлопців не було поблизу, хлопчик вирішив забратися на самісіньку вершину. Важко було добратися до перших гілок, страшно стало, коли треба було перебратися з […]...
- Опис: Сосна – символ дитинства Висока сосна на окраїні села завжди вабила відчайдушних хлопчиків. А після того, як Павлусь Крапин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой добутку Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І от один раз, коли хлопців не було поблизу, хлопчик вирішив забратися на саму вершину. Важко було добратися до перших галузей, страшно стало, коли треба було перебратися з […]...
- Що значить прислів’я “Дівчата шиють та співають, а мати поре та плаче”? Це прислів’я – улюблене в моєї бабусі. Вона часто вживає його, завжди доречно і ніколи просто для того, щоб абищо сказати. 1 справді, прислухайтесь, придивіться до всього, що відбувається. Наприклад, дочка вирішила допомогти матусі прибрати кімнату. Весело, швидко впоралася дівчинка і, задоволена своєю роботою, побігла купувати морозиво. Мати спочатку побачила, що речі не на місцях: чогось ножиці з полиці перемістилися до виделок, рушник лежить у куточку дивана, засохли квіти. Звичайно, […]...
- “Се любов моя плаче так гірко” Іван Франко – одне з найбільших імен в історії української літератури. Його творчість багатозмістовна і високохудожня, йому були підвладні, мабуть, усі літературні жанри. До якого б твору Франка ми не звернулись, у кожному підняті важливі проблеми, кожний примушує задуматись, викликає хвилювання. Найсильніший вплив справляє, звичайно, лірика, бо цей жанр покликаний діяти передусім на душу людини, її почуття. Особливо зворушливою є інтимна лірика Франка, зокрема його вірші про кохання. Більшість творів […]...
- “Ніхто не баче, як сирота плаче” ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО “Ніхто не баче, як сирота плаче” Щаслива дитина, у якої є родина – батько, мати, дідусь, бабуся, брати, сестри. Адже сім’ї належить виховати свою кровиночку, навчити її поваги до батьків та старших, як цього вимагає народна етика і педагогіка, показати приклад, як долати життєві труднощі і негаразди, стати для дитини опорою і захистом, дати можливість відчути себе членом […]...
- Обеліск-комин у Брацаловичах Високий рівний чотири-кантовий стовп, усередині порожній. А боки з пробоями, як у справжньому комині після пожежі. Тільки пробої ці утворюють візерунок – стилізовану віть лавра. Це вам, мученики, трудівники землі-матері, від тих, кому судилося вціліти й продовжити життя рідного села, рідної землі. Крізь прорізи-листки видно порожнє нутро обеліска, воно відсвічує білим – це незвичайне жерло комина. Вночі там спалахує електричне світло, і лаврове листя світиться, горить на зоряному тлі нічного […]...
- Осика Осика – дерево з колоноподібним стовбуром, зеленою або зелено-сіруватою корою, округлим листям на довгих сплюснутих черешках. Тичинкові квітки зібрані у темно-сірі колоски. У маточних суцвіттях зав’язується дрібне, жовтувато-біле чи сірувате насіння, яке за один-три місяці втрачає схожість. Дерево іноді сягає 35 метрів заввишки. Віковічний шелест осики Кожне дерево має свої, властиві тільки йому ознаки. Дуб вважається кремезним, могутнім, міцним; берізка – білокорою красунею; верба – золотокосим символом України; клен – […]...
- Перемогла справедливість? Твір-розповідь з елементами переказу. Мій дядько дуже розумний! Коли він приходить до нас в гості, часто роз: повідає різні історії. Вчора знову так і було. Як тільки дорослі поїли і вийшли в сад, ми з братом примчалися до дядька і попросили відповісти на питання: “Чи завжди добро перемагає зло?” Дядько відповів: – У дитячих казках добро перемагає зло. Але життя не казка. Трапляється всяке, Я розповім вам притчу. Пішов мисливець […]...
- У фольклорному садку Мені було дуже цікаво вивчати перший розділ нашого підручника. Разом із Сашком, Софійкою та Мудрим Папугою ми мандрували по чарівному Саду Зарубіжної Літератури. Спочатку ми потрапили в куточок “Перлини народної мудрості”. Чого тут тільки не було! І прислів’я, і приказки, і забавки, і дражнилки. Мудрий Папуга пояснював, що фольклор у перекладі з англійської означає “народна мудрість”. Ми із Софійкою думали, що всі люди зібралися колись разом і склали пісню, казку, […]...
- Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця” М. М. Пришвін – один зі головних письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М. Пришвіна “Комора сонця”. “В одному селі, біля Будова болота, у районі міста Переділ авльзалесського, осиротіли двоє дітей”, – так починається […]...
- Жива ватра Василь Герасимюк Жива ватра Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не […]...
- Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити в мирі з іншими. У казці дерево велике, могутнє, високе, сильне. Воно має охоронця, якого […]...
- Як ми саджали дерево Як ми саджали дерево Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити дерево, побудувати будинок і виростити дитину. Про будинки й дітей мені ще, мабуть, ранувато думати. А ось про дерева… Я не розумію, як можуть деякі хлопці обламувати на деревах живі гілки, калічити кущі. Ще коли я був зовсім маленький, мама, гуляючи зі мною, звертала мою увагу на красу природи. І могутній дуб-велетень, і кучерявий клен з п’ятипалим листям, […]...
- Моє родовідне дерево Це прекрасна традиція – вести родовідне дерево. Це історія, яка живе у твоїй сім’ї, а не застигла в підручниках чи монографіях. До того ж цю традицію не обов’язково дотримувати в класичному стилі із зображенням живописних портретів предків, цій традиції можна надати іншого вигляду, але, на мою думку, таке дерево має бути в кожній родині. Можна, наприклад, зробити схематичне дерево на одному аркуші, а на наступних розмістити, крім розповідей про славних […]...
- Риси реалістичної повісті у творі Бальзака “Гобсек” Ідея написання “Гобсека”. Риси реалістичної повісті у творі Бальзака “Гобсек”. 1. Реалістичне зображення суспільства. 2. Змалювання образів. 3. Художні прийоми реалістичної прози. 4. Риси романтичного. – також романтичні риси в образі Гобсека. Проте реалістичне у повісті значно переважає над романтичним.) Значення повісті “Гобсек”....
- Ліричні почуття поетів Великий німецький поет Генріх Гейне змушений був тривалий час жити на чужині. Розлука з рідними і батьківщиною краяла серце поета, він сумував. Своє почуття туги поет, тонкий і проникливий лірик, виразив не через розповідь від першої особи, як це часто буває у ліричних віршах, а обрав для цього опосередковану форму, через образи самотнього кедра на далекій півночі і такої ж самотньої пальми, яка росте у південному краю До тих самих […]...
- Особливості перекладів Лєрмонтова віршів Гете та Гайне Мова йтиме про два всім відомі вірші. “Нічна пісня мандрівника” Гете та “Сосна і пальма” Гайне. Точніше, про ставлення Лєрмонтова до вибору творів для перекладу і ставлення поета до цієї роботи. Скажемо відразу: переклади Лєрмонтова особливі. Вони ніколи не були просто передачею змісту, копіюванням образів, перенесенням у російський текст ритму німецького оригіналу. На мою думку, переклади Лєрмонтова краще й точніше назвати переспівами або віршами, створеними за мотивами віршів німецьких поетів. […]...
- Як би мені хотілося провести канікули Якби мені хотілося провести канікули Канікули… Це прекрасна пора відпочинку після напруженого року навчання. Звичайно, хочеться провести канікули цікаво. Із самого дитинства я ходжу з батьками в походи. Де ми тільки за ці роки не були: Крим, Кавказ… Я мрію, щоб і на цих канікулах разом з друзями, батьками ми пішли в гори. От якби на Урал! Як тільки це уявлю, так серце аж болить і коле. Я на вершечку […]...
- Криничко, дай водички! Криничко, дай водички! Загубили зірки свої очі в криниці. Залишили в безодні палаючий зір, Ніби просять безсилі чистої водиці, Ніби з неба землі посилають докір. Вода – це не забаганка, а перша життєва необхідність. Але як подивишся на ту криницю з брудною водою, то стає страшно. Куди ми йдемо? Людство, мабуть, думає, що природа вічна і вода нікуди не подінеться. Але ж це зовсім не так. На сьогоднішній день вчені […]...
- Перемогла справедливість? – Твір-розповідь з елементами переказу Мій дядько дуже розумний! Коли він приходить до нас в гості, часто розповідає різні історії. Вчора знову так і було. Як тільки дорослі поїли і вийшли в сад, ми з братом примчалися до дядька і попросили відповісти на питання: “Чи завжди добро перемагає зло?” Дядько відповів: – У дитячих казках добро перемагає зло. Але життя не казка. Трапляється всяке. Я розповім вам притчу. “Йшов мисливець по лісу, раптом бачить: дерево […]...
- Багатство рідного краю 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Багатство рідного краю Україна багата на родючі поля, квітучі сади, привітні гори, теплі моря, різноманітні корисні копалини. Та я хочу розповісти про ліси, що оточують наші міста й села. Найбільше в Україні мішаних лісів, де поряд ростуть білокорі берези, гіллясті дуби, стрункі сосни, таємничі ялини. Берізки в наших лісах ростуть завжди компактно, не змішуючись з іншими деревами. Березняк наповнений сонячними променями, які пробігають по […]...
- Ставлення до матері Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки спрацьовані, чорні, як та смола, Потріскані, наче підгорілі коржики. Син зовсім інший: … як чорний, […]...
- Розповідь про дятла Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому. І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього самі відчинилася старі та незмащені дер’евяні двері. Але у садку навколо мене ніяких дверей, звісно, […]...
- Дивак Г. Тютюнник На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна бором, друга – річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Мати забороняє ходити в школу по льоду через річку. Олесь смирно стоїть біля порога, слухає. Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ. Олесь […]...
- Переклади російською та українською мовами вірш Г. Гайне “На севере диком…” Що таке взагалі переклад? Якщо десь на вулиці, у крамниці, то, звичайно, просто передача змісту, спосіб зрозуміти одне одного. Якщо десь у політиці, юриспруденції, то це мистецтво, бо треба зважити кожне слово, інтонацію. А якщо мова йде саме про мистецтво слова, тобто про літературу, поезію? Я не знаю, чим краще виміряти точність перекладу віршів: змістом, образністю, передачею особливостей ритму чи рими? І як бути з душею, що живе, як домовичок […]...
- Осінній ліс – IV варіант І V Варіант Кожне дерево в лісі живе своїм життям, по-своєму розвивається, по-своєму шумить. І восени всі дерева різні. З дуба, наприклад, листя не осипається восени, а тільки побуріє. І довго, часто аж до весни, серед білого снігу темніє його цупке листя. Він вклоняється вітру, як лозина, не тріщить, не тремтить як осика, не стогне, як сосна. Якщо вітер сильний зашумить дуб і шумить довго і завзято. Його низький голос […]...
- Квітуча лила Хто живе в звичайних будинках, що густо стоять уздовж нудних або занадто гучних вулиць, хто рідко буває в парках або в лісі, у кого немає родичів за містом, той просто не знає, яке це диво – квітуча липа! А я живу в будинку, у вікна якого заглядає бузок, а просто біля порога росте стара, але струнка з пишною кроною липа. Це дерево поруч зі мною з тих пір, як я […]...
- Наші зелені друзі Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів, що цвіли. А яку насолоду я відчувала, вдихаючи рано-вранці […]...
- Абрикос під війнами Наш старий п’ятиповерховий будинок пишається своїми палісадниками. В одному – квіти і кущі аргусу, в іншому – дві подружки вишні. Щороку вони змагаються, котра з них більше плодів дасть. А в нашому палісаднику царює абрикоса. Ніхто зі старих мешканців не пригадає, коли її було посаджено. Дерево вже досягло третього поверха. Своїми гілями воно торкається балконів, вікон. З вікна можна простягти руку і доторкнутися до гілочки. Сонячного дня у кімнати заглядають […]...
- Світове дерево Цілісним образом, який синтезує всі відношення між богами, є у слов’ян світове дерево. У слов’янських фольклорних текстах зазвичай у цій ролі виступають Вирій, райське дерево, береза, явір, дуб, сосна, яблуня. Три основні частини світового дерева пов’язані з різними тваринами: гілки та вершина – з птахами, а також із сонцем і місяцем; стовбур пов’язаний із бджолами; корені – зі хтонічними тваринами. За допомогою світового дерева моделюється потрійна вертикальна структура світу – […]...
- Пригостила яблучком сорока. Твір-оповідання про випадок з життя Кажуть, колись наша школа мала розкішний фруктовий сад. У ньому росли і вишні, і абрикоси, але переважали яблуні. Поступово сад дичавів, за ним припинили доглядати, деякі дерева повирубували. Якимось дивом уціліла стара яблуня – високе розложисте дерево, з розкішною густою кроною. Повесні вона пишно цвіте біло-рожевим кольором, розливаючи ніжний аромат, приваблюючи бджілок. Коли опадають пелюстки, земля під яблунею наче вкрита снігом. Поступово білий колір змінюється на зелений колір яблуневого листя. […]...
- “ДО БОРУ, ДРУЖЕЧКИ, ДО БОРУ”, “А БРАТ СЕСТРИЦЮ ТА Й РОЗПЛІТАЄ”, “РОЗВИЙ, СОСНО, СІМСОТ КВІТОК”, “ЛЕТЯТЬ ГАЛОЧКИ У ТРИ РЯДОЧКИ”, “ОЙ МАТІНКО, ТА НЕ ГАЙ МЕНЕ” – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Тема. “ДО БОРУ, ДРУЖЕЧКИ, ДО БОРУ”, “А БРАТ СЕСТРИЦЮ ТА Й РОЗПЛІТАЄ”, “РОЗВИЙ, СОСНО, СІМСОТ КВІТОК”, “ЛЕТЯТЬ ГАЛОЧКИ У ТРИ РЯДОЧКИ”, “ОЙ МАТІНКО, ТА НЕ ГАЙ МЕНЕ” – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Варіант 1 1. Щоб збудувати нову оселю, потрібно… А Посвятити місце, де вона буде зводитися. Б Чітко виміряти територію її майбутнього розташування. В Вирубати велику деревину. Г Мати на це дозвіл Ради. 2. Дерево, яке пропонується використати для “заміту”. А […]...
- Птахи кричать Влітку я з батьками відпочивав на базі відпочинку в лісі біля річки. Наш будиночок знаходився серед сосен, їх “лапи” заглядали в каші вікна, і це було весело. Виглянувши рано вранці у вікно, я іноді бачив рудих білок, що перескакують з сосни на сосну. Якщо вони були голодні, то опускалися на землю, тому що люди підгодовували їх. Час від часу ми з батьками відправлялися до лісу на пошуки грибів і ягід, […]...
- З чого починається батьківщина? Твір на патріотичну тему Мій шлях до школи лежить через невеликий парк. Я йду стежкою вздовж парку. Колись тут був басейн, били фонтани. Зараз, крім кам’яних ям, що позаростали травою, нічого не нагадує про минуле життя басейну. Ось я проходжу повз велетнів-дубів. Трохи далі від них варто берізка. Вона ніби чужа в суспільстві цих дерев, і мені її чогось шкода. Ось низка кленів; ніби один в один вишикувалися: клени-молодці. Цієї самої стежкою я повертаюся […]...
- Опис саду Сонячний світ пронизував зелені дерева, що позбиралися на схилі гори, неначе створюючи велику різнобарвяну сім’ю. Батько гуляв поміж дерев та перед кожним зупинявся, наче зустрів знайому людину. У цьому саду було посаджено найрізноманітніші дерева різного віку: груші, вишні, яблуні, сливи, дуби, липи, горіхи. Росла навіть висока тополя, своїм листячком до неї розмовляла молода, гнучка. “Кожен хазяїн,- розповідав товариш,- біля своєї хати траву косить для худоби, а наш батько все своє […]...
- Осінній ліс Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим […]...
- “Катерина” Т. Г. Шевченка Геній Т. Г. Шевченка втілився не тільки у поезії, але і в живописі. Шевченківські картини заслуговують на увагу не менше, ніж його вірші. Мені подобається, як Шевченко намалював свою улюблену героїню – Катерину. Катерина – звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця. Її голову прикрашає червона стрічка з квітами. Йде дорогою вродлива українка Ступає повільно босими ногами. Нахилила голову, опустила очі. Руками взялася за край фартуха. Здається, […]...
- Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” – IІ варіант – МИКОЛА МАГЕРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Казка М. Магери “Хоробрі з Найхоробріших” розповідає про боротьбу українського народу за волю. Жив собі “народ волелюбний у мирі і злагоді, не хотів ні з ким воювати. Плекав своє “невмируще чудо-дерево Мову”. Охороняв це дерево Сивобородий – втілення мудрої старості. І коли напали на нашу землю загарбники, кращі сини – Хоробрі з Найхоробріших – вирішили боронити свою землю, свій народ. Пішли вони до Сивобородого, […]...
- Значення прозивних імен для розкриття характерів дійових осіб у казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Казка Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” незвичайна. Кожне ім’я в ній яскраво розкриває характер дійової особи. Цікаво спостерігати за вчинками героїв у казці. Кращі захисники волелюбного і працьовитого народу – Хоробрі з найхоробріших. Вони вирішили помститися ворогам, які постійно нападали на вільний народ, убивали немовлят і старих людей та забирали в рабство молодих. Зібралися вони на священній горі, де росло невмируще чудо-дерево Мови. Дерево було символом щасливого життя народу і […]...
- Шарль Бодлер попередник символізму Ми переходимо до останнього етапу роботи – створюємо “квітку символізму”, яка виросла на “стеблі квітки модернізму”. . Учитель. Бодлер одним із перших почав перетворювати символ із звичайного художнього засобу на центр нової поетичної техніки. Він став попередником символізму – модерністського напрямку у європейському мистецтві 1870-х рр. – початку XX ст. Символісти прагнули прорватись крізь видиму реальність до “прихованих” реальностей, до ідеальної сутності світу, його нетлінної краси. За думкою Бодлера, поет, […]...
Categories: Твори з літератури