Одного разу по радіо я почув пісню на слова Віктора Баранова. Вона вразила мене до глибини душі, і це спонукало мене до пошуків тексту. Слова тексту вразили мене, мабуть, тому, що торкалися якихось струн моєї душі і були співзвучними моїм думкам.
Так хотілось, аби ця пісня звучала частіше, щоб до кожного дійшов її зміст, щоб українці стали себе поважати за те,
І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот, І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється, І що ми на Вкраїні – таки український народ, А не просто юрба, що у звітах населенням
Риторичні питання, до яких вдається автор, ще більше підкреслюють важливість у момент великих перетворень знайти себе в цьому світі: “Запитаймо у себе, відколи, з якої пори, почали українці себе у собі забувати?”, “То вкраїнці ми з вами – чи як?”,.”Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?” Ці питання звернені до нас усіх і спрямовані на наше самоусвідомлення. Нам треба хоча б самому собі дати відповіді на ці питання. Бо як тоді жити далі: І хіба не зотліє на тлін українство між нами, Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?
А мені хочеться до поетових рядків додати: поважаймо себе! Хто ж з інших народів поважатиме нас, коли ми самі себе не поважаємо та час від часу демонструємо свою неповагу до себе : то наші журналісти запопадливо переходять на російську у розмові з нашим-таки “землячком”, то починаємо репетувати: “Геть москалів!”
Поважаймо себе настільки, щоб добре вчити в школі українське слово, бо всі ми – діти України. Ввічливим, милозвучним словом вшановуймо поважних і знаних людей, не дбаючи при цьому про те, якою. мовою вони скажуть у відповідь слово подяки. Ось так я розумію високе духовне покликання українського слова в устах українців.
Related posts:
- Які риси характеру я хочу в собі виховати Які риси характеру я хочу в собі виховати Мабуть, це питання слід пов’язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт “Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?” або “Ким мрієш бути?”. У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія – бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився […]...
- “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його вірші ще багато років символізуватимуть Україну. Я довго міркувала над тим, з ким можна порівняти Василя Симоненка. І дійшла висновку, […]...
- Українська еміграційна література Ще зовсім недавно слово “діаспора” було мало не лайливим. Офіційна пропаганда насаджувала думку, шо за кордоном здебільшого живуть ті українці, які зрадили рідну землю. Та час довів, що це – люди складної долі, наші співвітчизники, яким так само, як і нам, дорога Україна. Різні обставини, події змусили їх покинути свої рідні землі, але вони ніколи не забували їх і завжди бажали своїй батьківщині кращої долі. Жили і живуть далеко від […]...
- Іншомовні слова Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. Кожний народ використовує те, що придумали інші. Якшо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо щодня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походження. Я спеціально знайшов “Словник іншомовних слів” і перегорнув його. 1 що ви гадаєте? Просто […]...
- Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від тебе нікуди відірватися, бо ти сильна. Більшої сили в світі не існує. А головне – […]...
- Спершу слово зваж, а потім скаж – IІ варіант 6 клас II варіант Слово має велике значення для людства. Слово – це те, що відрізняє людину від тваринного світу. В цьому заключається великий вплив слова на людину, на її психіку та вчинки. Слово може нести у собі як добро, так і зло. Народна мудрість говорить: оце сказав, як ножем обрізав; скаже, як з воза ляпне; скаже, як з дуба зірве. Кожне слово несе у собі якийсь сенс. Тому людина […]...
- “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть “загарбницькі душі” намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її […]...
- Природа та її роль у “Слові о полку Ігоревім” І. Автор “Слова о полку Ігоревім” – уважний спостерігач природи. ІІ. Руська природа в “Слові…” як дійова особа. 1. Глибоке знання автором “Слова…” степової природи. 2. Наділення природи людськими якостями. 3. Стирання межі між природою і людиною. 4. Введення в дію “Слова…” величезних географічних просторів. 5. Злиття природи з діями людей, дійова активність природи. ІІІ. Жива картина давнього половецького степу у змісті “Слова…” – яскраве свідчення того, що “Слово…” написане […]...
- Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово пробуджує нас до добра, до звершення добрих вчинків, до творчості й майбутнього розвитку. Рідна мова […]...
- Чого гідні в житті слова? Твір-міркування Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють із ним. Звертаються до дитини з ніжними, ласкавими словами. Утішають, коли дитина плаче. Намагаються зрозуміти, що маля хоче “сказати” цими звуками. Радість приходить у сім’ю, коли маля вимовляє перші слова: “мама”, “батько”. Адже це значить, що дитина починає говорити. На нашій планеті чудо спілкування через слова подаровано тільки людині. Ми можемо розповісти один одному про різні життєві пригоди, які з нами […]...
- Рідна мова – найбільше багатство Багато скарбів залишили нам предки. Згадаємо лише найважливіші з них: Велесова книга, “Слово о полку Ігоревім”, Київ, Львів. А ще пісні, а ще найродючіші у світі чорноземи. “Кароокі люди й співуча мова”, – так сказав великий український поет Богдан-Ігор Антонич. Коли згадують про Україну, завжди говорять про мову. Епітетів для неї можна підібрати кількасот, але хіба один з них може охопити сутність української мови? Ми добре знаємо, що кілька століть […]...
- Краса в імені твоїм Людина не отримує ім’я від батьків випадково. Щось у цьому звичаї вибору імені для дитини є загадкове, таємниче й красиве. Чи то це йде від вибору за церковними святцями, коли ім’я прив’язується до дня якогось святого і ним нарікають дитину, а далі цей святий стає ангелом – охоронцем; чи то від довгого обговорення в колі рідних і спільного рішення назвати дитину тим чи іншим іменем, особливо в пам’ять славетних предків. […]...
- Твір “Сила слова” або “Слово – це зброя” На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: “слово – вершина людського”. Я з нею цілком згодний. Слово – одне з найвищих досягнень людей. Особливо велике значення для людини має рідне слово. Його дитина чує ще в колисці від мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у […]...
- Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати з творами інших митців. Знайомлячись із творами П. Тичини, я помітив, що особливе значення в […]...
- Гріх і чеснота людська. Вільна тема Не скажу, що я вірю в Бога. Мабуть, я навіть не вірю в нього. Це приходить згодом. Я хочу вірити, тому що віруючі люди – самі щасливі люди на землі. Вони знають, що таке істина, що таке любов, що таке гріх і чеснота людська. Я хочу стати щасливої, але не можу. Що для мене Бог? Ні, Бог для мене – не порожнє слово, Бог – це початок – Я хочу, […]...
- Заповіт українського пророка Наша історія – це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. Коли ворог вибивав із наших рук шаблю, тоді на зміну їй приходило слово. Іноді таке могутнє і гаряче, що було дужче за легіони військ. Із Божого веління це слово приходило в час найбільшої скрути. Тоді, коли здавалося, що втрачено все. Така чорна смута огорнула Вкраїну, після ліквідації гетьманщини і знищення Січі. Націю спіткав цілковитий моральний занепад. […]...
- Значення п’єси “Мина Мазайло’ М. Куліша в наші дні Значення п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша в наші дні Я запитую в себе, питаю у вас, у людей; Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці. Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми українці?.. В. Баранов Вже більше як сімдесят років минуло з часу написання п’єси “Мина Мазайло”, неодноразово мінялись наші орієнтації, смаки, з’явилися нові конфлікти, нові рівні мислення, та […]...
- Образ України у творчості М. Гоголя І. Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. ІІ. Україна й українці у творах М. Гоголя. 1. Український світ у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” . 2. Відображення історії українського народу у повісті “Тарас Бульба” . ІІІ. Україна – самобутня країна із самобутнім народом....
- Чи потрібні нам давні звичаї? Нерідко від ровесників доводиться чути: “Як уже набридли оці постійні згадки про традиції! Кому вони потрібні зараз?” Ці слова змусили мене замислитись: а чи справді сьогодні потрібно дотримуватись звичаїв наших предків? Читаючи твори українських класиків, слухаючи розповіді старих людей, я зрозумів, що народні обряди та традиції формували моральність народу. З раннього дитинства в родині виховували працьовитість, слухняність, осуд лінощів. Споконвіку українці славилися своєю поштивістю й привітністю. Ці звички передавалися дітям […]...
- Право називатися людиною “Людина” – таке знайоме слово. Як часто ми Чуємо: “Ось народилася ще одна людина”, “Він буде великою людиною”, “Оце так людина!” і не замислюємося, що ж насправді криється за цими виразами. Хтось сказав: “Новонароджений схожий на чистий аркуш паперу”. Він ніякий – ні гарний, ні поганий. Але ось питання: звідки ж беруться негідники, з кого виростають благородні люди? І чи всі мають право називатися людиною? Я вважаю, що людина сама […]...
- Коли слово стає зброєю Про Шевченка писати важко. З багатьох причин. Шевченко ще за життя був приречений бути поетом. Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Її творчість – не просто поетичні творчість, а філософія, і мудрість, і заклик. Мені приємно усвідомлювати, що в мене є власний Шевченко, такий, яким я його бачу. Тарас Григорович – для мене не “Кобзар”, все набагато складніше. Але й тим складніше писати […]...
- “Нам треба голосу Тараса” Ні у кого зараз не викликає сумніву те, що українці є повноцінною нацією з давньою історією, з оригінальною мовою, літературою і культурою. Але, на жаль, самі українці почувають себе людьми другого сорту, навіть у порівнянні з росіянами, і, тим паче, європейськими народами. Це відчуття переслідує нас, мабуть ще з XVІІІ століття, коли Україною остаточно заволоділа Російська імперія і згасли останні спалахи волі разом із козацтвом. Українці тоді стали холопами, які […]...
- Кохання Ярославни – дружини князя Ігоря І. “Слово о полку Ігоревім” – найдорожче художнє надбання східнослов’янських народів. ІІ. Система образів “Слова о полку Ігоревім”. 1. Образи мужніх захисників Руської землі. 2. Роль жіночих образів у поемі “Слово о полку Ігоревім”. 3. Ярославна – дружина новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. 4. Художня цінність образу Ярославни. 5. Громадське і патріотичне значення образу Ярославни. ІІІ. Значення образу Ярославни....
- Україна – ненька Я вибрав саме таку назву свого твору, бо для мене це дуже важливо. Наша родина складається переважно із росіян, живемо ми в Україні і вважаємо себе українцями. Це правильно – вважати себе українцем як громадянином. Рідна моя мова – російська. Хочу розповісти, що мене вражає. Я часто чув вираз: Україна – ненька. Спробував хоча б уявити, наприклад, таке: Росія – мати, Франція – ненька, Англія – мати. І все якось […]...
- Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
- Добре слово Добре слово У селі, куди я приїхав до дідуся на літні канікули, мене здивувало, що незнайомі люди вітаються: “Доброго дня”, “Добридень”, “Доброго здоров’я!”. Тобто бажають мені добра. І я замислився, як часто в рідній мові вживається це слово? Нерідко можна почути звернення “добродію” або “добродійко”. Гарних, щирих людей називають доброзичливими. День зустрічають “добрим ранком”, а проводжають “добрим вечором”. Я думаю, що якщо б люди частіше вживали такі слова, то стали […]...
- “Ой, яка чудова українська мова!” – IІІ варіант 6 клас III варіант “Мова є сповіддю народу…” Ці слова поета П. А. Вяземського, сказані ним колись про російську мову, однаково стосуються кожної мови. Рідне слово – то невичерпне, животворче і невмируще джерело, з якого людина черпає уявлення про навколишній світ. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. “Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені”. […]...
- Сучасникам Олена Теліга Сучасникам “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем. Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Вітрами й сонцем Бог мій […]...
- Символічність поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” З Шарля Бодлера почався французький символізм. Він з’явився як відповідь на загальну кризу гуманітарної культури, зокрема тогочасного реалізму. Сам же символізм став “спадкоємцем” французьких романтиків на практиці, а його теорія пов’язана з філософією Шопенгауера, Гартмана, Ніцше. З цієї короткої довідки ми почнемо аналіз вірша “Альбатрос”. По-перше, отих моряків, яких охоплює туга чи хандра, не треба розуміти безпосередньо. Тобто перед нами не реалістична замальовка, а створення символу людства, яке пливе на […]...
- Хліб. Твір-роздум за прочитаними творами Які слова кожна дитина промовляє першими? Мати, хліб, батьківщина. Кожен пам’ятає з дитинства, як чудово пахне щойно випечена паляниця з рум’яною скоринкою. Протягом століть українці винайшли немало різновидів виробів із борошна. Це перепічки, плетеники, бублики, пампушки й, звичайно ж, хліб. Без хліба не буває ні святкового обіду, ні простої вечері. А коли в Україну приїздять дорогі гості з цілого світу, їх традиційно зустрічають хлібом-сіллю: це символ гостинності. Поет Дмитро Білоус […]...
- Скарби рідної мови Скарби рідної мови Народ, держава, мова – це поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови. Наша рідна українська мова – це мова Тараса Шевченка й Івана Франка, Лесі Українки й Михайла Коцюбинського, Олеся Гончара і Ліни Костенко… Наша гордість і наша краса – материнська мова, яка тихо лунає над нашою колискою з перших днів життя. Увесь, світ визнає милозвучність, високі зображувальні можливості, багатющу лексику […]...
- “Життя з думками про Україну…” Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, – Шлях у край свій повороту?! М. Вороний Журавлями розліталися по всьому світові українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Страшно навіть через століття ступати болючими стежками тих страшних трагедій, що спіткали наш народ на благословенній землі квітучого українського краю. Кінець […]...
- “Слово о полку Ігоревім” найвидатніша пам’ятка давньої української літератури І. “Слово о полку Ігоревім” – художньо довершена та глибоко патріотична поема. ІІ. Основні образи “Слова…” 1. Образ Руської землі. 2. Образи князів. 3. Ярославна. , містять фольклорні й міфологічні мотиви. “Плач Ярославни” був предметом пізніших літературних переспівів.) 4. Образ автора. ІІІ. Значення “Слова о полку Ігоревім”....
- Тиха елегія Володимир Підпалий Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” – я знов мовчу, бо від них себе не відокремлю до смерті. Коли мене питають: […]...
- Пам’ятай, що слово – бумеранг Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… Т. Шевченко Слово багатолице. Воно може бути нагородою або покаранням, стимулом або перешкодою, гарантом або забороною, зброєю або засобом захисту. Слово має магічну силу: воно може присипляти і будити, заспокоювати і хвилювати, зближувати і роз’єднувати, увічнювати й обезличувати. На мою думку, найголовніше, про що потрібно постійно пам’ятати, – це те, що слово є бумерангом. Хоча ні, подібність є неповною. […]...
- Чи важко бути гарним другом? Дотепер мені здавалося: що ж отут важкого? Якщо друг тобі – друг, то це прекрасно, є з ким поділитися, а це так полегшує життя! І радості, і турботи – навпіл. Але одного разу стався випадок, який змусив мене задуматися: чи так вже легко бути гарним другом? Одного разу мій друг Вітька сказав мені, що поділиться зі мною “страшною” таємницею. Я пообіцяв йому, що збережу його таємницю від усіх. І отут […]...
- Мовні права й обов’язки громадян України Ти весь у слові, як у сповиткові, З колиски до калини при торбі… І вже коли ти помиливсь у слові, Вважай, що помилився у собі. Б. Олійник Чому ми знову й знову звертаємося до проблеми мовної ситуації в Україні? Бо ця проблема склалася історично, а розв’язувати її доведеться саме нам. І поставитися до цього завдання слід украй серйозно. У наш час якось стало дуже популярно й престижно кричати з усіх […]...
- “І мертвим, і живим, і ненародженим…” – послання Кобзаря нащадкам Доля України по-справжньому боліла Кобзареві. Велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу, усієї держави. Часто поет поєднує епічну розповідь із роздумами. У творі “І мертвим, і живим, і ненародженим…” епічної розповіді зовсім немає тільки напружене ліричне почуття і думки. За інтенсивністю емоцій та роздумів цей твір не поступається усім епічним драмам та трагедіям, бо осмислення становища України часів Кобзаря і було справжньою трагедією. Тарас Шевченко обирає жанр […]...
- Слово “Казка” У українській мові разом із словом “байка” є слово “казка”. Обидва позначають як розповідь, але вигадка, недостойний довіри. Як статися, що слово одержало протилежний йому сенс, важко. Очевидно, ті “казки”, ті показання, які відбиралися при судопроизводсгвах чи угодах тощо. Буд., були, зазвичай, настільки недостовірні, настільки наповнені брехнею, що слово “казка”, спочатку яка означала “достовірний документ”, стало синонімом поняття брехні, вигадки, чогось цілком недостовірного. Я вже сказав, лише у російському й […]...
- Ким я хочу стати в майбутньому – І варіант І варіант Недалеко вже той час, коли я повинна буду обрати свій шлях у житті. Уже зараз я замислююсь над цим і вибір свій уже зробила. Я хочу стати вчителем. Я тільки не вирішила ще – бути вчителем молодших класів чи навчати дітей рідній мові і бути учителем української мови і літератури. Учитель молодших класів – це перший учитель для кожної дитини. Цю людину пам’ятають усе життя. Бо це вона […]...
Categories: Твори з літератури