“Хуха-Моховинка” Василя Королів-Старого

Related posts:

1. Скорочено Хуха-Моховинка В. Королів-Старий …Вона була останньою. Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, “мізинчиком”. Її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща. А граючись з іншими малими хухами, радо приставала на всяку забавку, до якої її кликали. І ніколи […]...
2. ПОТЕРЧАТА, ДОМОВИК, ХУХА-МОХОВИНКА У КАЗКАХ КОРОЛЕВА-СТАРОГО Указках “Потерчата” та “Хуха-Моховинка” головними героями виступають міфічні істоти. Згідно з повір’ями наших предків, потерчата – душі дітей, які померли нехрещеними й стали болотяними вогниками, Домовик – охоронець домашнього вогнища та родинних святинь, а Хуха – міфічна істота, пухка, як мох, інколи з’являлась перед очима людей, коли, добре натомившись, вони казали: “Хух!”. Всі названі герої наділені автором найкращими людськими рисами вдачі: Домовик і потерчата рятують п’яненького дяка Оверка від загибелі, […]...
3. Світ добра у творах Василя Короліва-Старого Чорток, Чорток, Не ламай кісток. Ти з води, а яв воду! Народна дитяча примовка “Потерчата”, “Хуха-Моховинка” – неповторні казки українського письменника Василя Короліва-Старого. Їх персонажі ніби і відомі нам, але не зовсім такі, як у народних переказах. Адже вони – представники нечистої сили. За народними уявленнями вона частіше шкодить людям, ніж допомагає. Навіть у дитячих примовках, забавлянках звертаються до різних проявів нечистої сили, щоб не зашкодила, щоб відвернути її злі […]...
4. Душевна краса та моральні якості нечистої сили Прочитавши казку Василя Корольова-Старого “Хуха-Моховинка”, ми розу­міємо, що нам, людям, можна навчитися багатьох речей у нечистої сили. Адже в казці добро несуть саме фантастичні істоти, а зло – людина. Добрі Хухи та Хо, а злий – дід, який жорстоко поводився з маленькими лісовими істотами. Він так повівся з Хухою-Моховинкою, зруйнувавши її житло та вигнавши з рідного лісу на чужину до людей. Але оскільки Хуха добра та весела, то вона знахо­дить […]...
5. СВІТ ФАНТАСТИКИ У ТВОРАХ В. КОРОЛІВА-СТАРОГО 5 КЛАС СВІТ ФАНТАСТИКИ У ТВОРАХ В. КОРОЛІВА-СТАРОГО ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Творчість В. Короліва-Старого для дітей. 2. Міфологічні істоти як утілення добрих сил. 3. Значення казок письменника в дитячому вихованні. Варіант 2 1. Міфологічні вірування наших предків і їх утілення в казкових творах. 2. Потерчата та Хуха Моховинка – природні сили добра. 3. Людина й природа у творах В. Короліва-Старого. 4. Дбайливе ставлення до всього на землі […]...
6. Скорочено Потерчата В. Королів-Старий Дячиха Євпраксія поралася біля печі і гнівалася, що дяка Оверка нема. Чекав господаря й Домовик5. Він любив старого господаря за те, що той завжди був веселий та говіркий. Дяк Оверко вийшов з дому ще удосвіта до сусіднього села на храм. Вже давно споночіло, а його не було. Домовик вирішив, що за господарство йому нема чого турбуватись, бо в хаті була статечна господиня, а в оборі – Бровко, й пішов шукати […]...
7. Духовний світ старого Сантьяго Шкільний твір за повістю Ернеста Хемінгуея “Старий і море”. Автор твору “Старий і море” – відомий американський письменник Ернест Хемінгуей. Він є одним із найпопуляр-ніших і найулюбленіших письменників XX століття. Прозаїк і журналіст, кореспондент на п’яти війнах, людина-легенда. Літературну “зірку” Хемінгуея знали навіть ті, хто ніколи не читав його творів. За твір “Старий і море” Ернесту Хемінгуею була присуджена в 1953 році Нобелівська премія. Ця книга мала світовий резонанс. Історія-притча […]...
8. Моральний кодекс старого Сант-Яго Повість Е. Гемінгвея, за яку його нагороджено Нобелівською премією, невелика за обсягом. Та й сюжет її не має великої кількості пригодницьких поворотів. Але повістю “Старий і море” захоплюються вже півстоліття в усьому світі. Чому? Цей твір сповнений алегорій і глибоких роздумів про закони людського життя й вічності. І найбільш приваблює образ головного героя – рибалки Сантьяго. Може тому, що, на перший погляд, він один із багатьох. Старий невдаха потерпає і […]...
9. Нові грані вічно старого міфу про Прометея Нехай підніме руку той, хто не знає міф про Прометея. Ті, хто знають – вільні, ті, хто не чув – залишайтесь і послухайте. Отже, тепер, отримавши повну тишу й самотність, можна вільно віддатись потоку думок у руслі античності та стародавніх переказів, іноді відволікаючись на софістику й демагогію. Прометей, великий титан, син Япета, хитромудрий, Той-Хто – Роздумує-Заздалегідь. Ми звикли сприймати його як захисника людей, нашого помічника, рятівника, просвітника. Адже саме він […]...
10. Образи фантастичних істот у казці В. Короліва-Старого “Потерчата” Василь Королів-Старий написав для дітей багато творів, У збірці “Нечиста сила” він зобразив домовиків і мавок, русалок і потерчат. І змалював їх не як злих сил, а як дружніх людині. Вони не шкодять, не заважають людям, а навпаки – допомагають їм, визволяють у скрутний час. У казці “Потерчата” зустрічаємося з домовиком. Це фантастична істота, яка захищає добробут людей, допомагає в побуті. Домовик приходить на допомогу І дядьку Оверку, витягує його […]...
11. “Моральний кодекс” старого за повістю Е. Хемінгуєя Хемінгуей в повісті “Старий і море” створює реальний образ старого рибалки, що протягом трьох діб веде двобій з величезною рибою-мечем. Ця боротьба закінчується трагічно: знесилений рибалка змушений повернутися до берега лише зі скелетом здобичі, яку з’їли акули. І хоча це був, здається, останній шанс, бо вже багато днів у Сантьяго не було доброго улову, а останні події забрали багато сил старого, він все ж не здається і не впадає у […]...
12. Які почуття викликають у нас портрети Миколи, старого Джері та осавули? “Другого дня”, цебто зразу після Миколиного весілля, вся сім’я кріпака Джері рановранці вийшла на панщину. Учні читають перший уривок від початку розділу до абзаца: “Старий Джеря и Микола ледве встигли змолотити…” Учитель звертає увагу на пейзаж бабиного літа, на розмову сина з батьком, на жарти кріпаків, які прагнуть будьчим підняти свій настрій і тим полегшити тяжку працю. Далі письменник стисло змальовує життя кріпацької сім’ї взимку і показує цим, що селяникріпаки […]...
13. Тема трагічного зіткнення старого й нового мирів у поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Авторська оцінка поеми “Дванадцять”. 2. Критичні відкликання сучасників Блоку. 3. Основна ідея поеми… Так ідуть державним кроком, За – голодний пес, Спереду – із кривавим прапором, И за хуртовиною не бачимо, И від кулі непошкоджений, Ніжною ходою надхуртовинним, Сніжним розсипом перлової, У білому віночку із троянд – Спереду – Ісус Христос. “Сьогодні я – геній”, – вимовив видатний російський поет А. А. Блок, закінчивши роботу над своєю великою поемою […]...
14. Не питай старого, а бувалого Буває так, що, коли необхідно зробити щось, виникають труднощі й сам не знаєш, як із ними впоратись. Тоді треба просити когось про допомогу. Але справді допомогти може тільки той, хто знає, як побороти саме таку проблему. Маленькими ми часто питаємо поради в батьків, дідуся чи бабусі. Вони завжди знають, що саме треба зробити, коли розв’язався шнурок, відірвався гудзик або зламалася іграшкова машинка. І знають вони не тому, що старші за […]...
15. Мотиви лірики Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, – у поезії як роді літератури. Василь Стус – поет ліричного складу, в нього майже немає сюжетних творів. Характерна для Стуса метафоричність образного мислення є дещо незвичною […]...
16. Інтимна лірика Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів. XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозречено боролася за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, за національну гідність і самосвідомість народу. Тому він більше відомий читацькому загалу як поет-борець. Але його перу належать і самобутні, сильні поезії інтимної лірики, більшість із яких були написані у в’язницях і таборах. Інтимна лірика Василя Стуса включає в себе твори, присвячені мамі, жінці, […]...
17. Поетична творчість Василя Голобородька У поезіях Василя Голобородька ожив прадавній світ української казки, пісні, обрядів, у них використовуються елементи фольклору. А ще поет пробує осмислити наше непросте життя, побачити в ньому себе і своїх сучасників, передати відчуття і переживання. “Кожен народ відображає дійсність через мову і культуру, тому дійсність… відображена в українській мові, є унікальною…” – писав В. Голобородько. У поезії “Ми йдемо” автор показав українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею: Ми йдемо […]...
18. Оригінальний погляд на світ у віршах Василя Голобородька Не так часто літературні твори викликають жваве обговорення серед моїх од­нолітків. А поезія Василя Голобородька викликала, якщо можна так сказати, справжній фурор. Перше, що спадає на думку, якщо виникає потреба схаракте­ризувати якось його творчість, – слово “дивно”. Він пише дивні й неочікувані тексти: До того ж усе в його творах є дивним і неочікуваним. Дивує форма, вона близька до вільного, білого вірша – в ній простежується темп, але часто нема […]...
19. Роман-епопея Василя Гроссмана “Життя і доля” Про Велику Вітчизняну війну написано дуже багато. Перші добутки про війну почали з’являтися вже в середині сорокових років, і з тих пор романи, оповідання, вірші видавалися суцільним потоком. І багато серед них були, на жаль, зовсім бездарні. Сьогодні, перебуваючи на більш ніж піввікової дистанції війни, читач може підбити своєрідний підсумок розвитку “військової” літератури. Серед добутків радянських письменників, що висвітлюють період Великої Вітчизняної війни, особняком стоїть роман Василя Гроссмана “Життя і […]...
20. Відповіді до теми: творчість Василя Стефаника 1. Як називали сучасники В. Стефаника? Співцем селянської душі і володарем дум селянських, поетом мужицької роз­пуки і мужицьким Бетховеном. 2. Охарактеризуйте епоху, в яку жив і діяв В. Стефаник. Кінець XІX – початок XX століття – це період розвитку капіталістичних від носин у місті й селі. До краю загострилися класові суперечності, посилилось со ціальне й національне гноблення трудящих. Стефаник жив і працював у задушли вій атмосфері колишньої Галичини, що перебувала […]...
21. Казка Василя Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон” Серед численних книжок, які я любила читати, мені надзвичайно подобалася весела, дотепна казка “Цар Плаксій та Лоскотон”. У ній автор показує нам два світи: Добра і Зла. Спочатку Василь Симоненко знайомить нас із країною Сльозолій, царем якої був Плаксій. Автор так описує царя: Голова його – мов бочка, Очі – ніби кавуни. Він мав трьох плаксивих доньок і трьох синів. Імена доньок – Нудота, Вай-Вай, Плакота. Здавалися вони мені потворними. […]...
22. Дивосвіт Василя Скуратівського Не можу не написати про чарівну книжку “Святвечір”, якою користуюсь досить часто. Це моя помічниця. Автор двотомника – відомий український письменник, етнограф Василь Скуратівський. До книжки увійшло понад сто грунтовних описів свят та обрядів. Оповіді автора написані образною мовою, пересипані піснями, прислів’ями, приказками. Навіть оформлена книга досить вдало: вся обкладинка обрамлена українським орнаментом, а в центрі обкладинки, наче у вікні під Різдво, – три свічечки і рушники, й колосся житнє… […]...
23. “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, з аспірантури виключений, твори його не друкувалися. А потім мордовські табори і вироки, які приголомшують […]...
24. Основні мотиви творчості Василя Симоненка Василь Симоненко у своїй поезії звертається до усіх тих тем, які споконвіку хвилювали митців і складали основу будь-якої поетичної творчості, серед них любов до Батьківщини та рідної природи, віра у духовну силу свого народу, філософські роздуми над призначенням людини на землі, оспівування глибокого і пристрасного кохання. До якої б теми не звертався Василь Симоненко, він вносив до неї власний авторський стиль, свій світогляд, оригінальну та яскраву образність. Василь Симоненко багато […]...
25. Своєрідність і сила мистецьного таланту Василя Стуса Благодатна пора 60-х років народила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, М. Вінграновського, В. Симоненка, В. Стуса. Вона ж багато в чому визначила і шлях їхніх естетичних пошуків, і тематику. Проте мистецьку спадщину В. Стуса не переплутати з будь-чиєю іншою, така вона оригінальна, потужна, самобутня. Так тісно злились у ній емоційне навантаження ліричних творів з потужнім художнім світоглядом поета. У В. Стуса ліричний герой – […]...
26. Образ України у творчості Василя Симоненка “Я – українець. Оце і вся моя автобіографія”, – сказав В. Симоненко. У його поетичній спадщині чимало віршів адресовано Україні. Діалог з Україною, з українським народом, поставленим у підневільні і злиденні умови життя, звернення до славного минулого українців – то міцна основа майже всієї його громадянської лірики. Поетична пристрасть Симоненка спрямована насамперед на пекучі проблеми сучасності. Поезія “Задивляюсь у твої зіниці…” написана у формі монологу ліричного героя, зверненого до матері […]...
27. Слово Василя Мисика Наш рідний край уславили імена чудових літературних світочів: Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка, Б. Грінченка, М. Хвильового, О. Довженка та багатьох інших майстрів пера. Але не можна байдуже пройти повз постать Василя Олександровича Мисика, поета, прозаїка, перекладача. Сімнадцятирічного хлопця з Дніпропетровщини прийняла гостинна харківська земля – тодішня столиця України. Одним з учителів письменника-початківця став П. Тичина, який багато розповідав Василю про країни Сходу, пробуджуючи бажання вивчати мови народів Азії, […]...
28. Стислий переказ з творчості Василя Симоненко Є люди, яким судилося бути більшими за самих себе. Такий Василь Симоненко. На двадцять восьмому літі урвався його життєвий шлях, а поетичний, духовний – триває. Василь Симоненко іде до людських сердець, іде до нових поколінь, ітиме – сподіваємося-до наших нащадків. Чи до всіх? І що несе він? Що говорить нам сьогодні, що скаже людям завтрашнього дня? Що взагалі може поет сказати цьому розвированому, трагічному, до краю напруженому, перенасиченому словами, вірами, […]...
29. “Знак лиха” Василя Бикова Тема Великої Вітчизняної війни стала на довгі роки однією з головних тем літератури XX століття. Причин тому багато. Це й неминуще усвідомлення тих втрат, які принесла війна, і гострота моральних колізій, які можливі лише в екстремальній ситуації, і те, що з радянської літератури надовго було вигнано всяке правдиве слово про сучасність, – тема війни залишалася часом єдиним острівцем дійсності в потоці надуманої, фальшивої прози, де всі конфлікти, відповідно до вказівок […]...
30. Подвиг Василя Стуса Стус народився 6 січня 1938 р. на Вінниччині с. Рахнівка Гайсинсь кого району. Дитинство і юність на Донбасі. Після закінчення філологічного факультету Донецького педінституту вчителював, відбув армію, працював у газеті. 1959 р. в “Літературній газеті” було надруковано добірку його поезій з напутнім словом Андрія Малишка. 1963 р. вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР у Києві. З’являються перші журнальні публікації віршів, критичні нариси про творчість молодих поетів […]...
31. “Внутрішня еміграція” творчої душі Василя Голобородька Любов до свого народу, батьківщини проявляється у поетів по-різному. Вира­жається вона не тільки у схилянні перед героїчним минулим та чеснотами Укра­їни. Часто поети гострим словом таврували недоліки свого краю, байдужість на­родних мас. Здавалося б. що закладена в нашій літературі традиція “будити народ” матиме своє продовження і в нових поколіннях письменників. Той, хто насмілювався думати і писати про інше, критикувати, давати поради, виключався не тільки з літературного процесу, але й з […]...
32. Твір по повісті Андрєєва “Життя Василя Фивейского” Л. Андрєєв писав не стільки зі знанням предмета, скільки переслідуючи суб’єктивну мету. Зовнішні події цікавили його остільки, оскільки вони давали привід для проповіді певної ідеї, пов’язаної із проблемою людської душі. Для нього були важливі не факти, не зовнішня вірогідність деталей, а “образ душі”, або, як він говорив, “шматочок психобиографии” людини. От чому в його добутках немає характерів, а є лише одна властивість характеру, одна ідея: у Райко в “Іноземці” тільки […]...
33. Інтимна лірика Василя Симоненка Споконвіку лірика вабила різних людей і вміло могла посортувати їх, безжально скидаючи одних зі сторінок історії, а інших вітаючи лаврами. Так вийшло й із Василем Симоненком. Його ліра лунала з сивої давнини. Джерело поезії дзюркотіло десь біля вишневого садка, коло Шевченкової хати, потім починало дзвеніти на Лесиному Поділлі, і було чути в тому дзвоні акорди “Лісової пісні”, голоси народних купальських пісень. Ніжна душа поета жадібно припала до невичерпного джерела фольклору. […]...
34. Твір за мотивами новели Василя Симоненка “Кривда” Безбатченко… Гірке слово, яке не дає спокою малечі. Чому доля так несправедлива саме до нього? Чи настане той омріяний час, коли батькова рука триматиме маленьку синову, щоб повести до зоопарку чи в кіно, цирк? Це інші, у кого є батьки, не цінують дорогоцінних хвилин спілкування з рідною людиною. Івась, звичайний собі хлопчисько, герой новели В. Симоненка “Кривда”, був згоден на все заради того, щоб мати батька: Ну, нехай би смикнув […]...
35. Образний ряд голодомору в “Жовтому князі’ Василя Барки Образний ряд голодомору в “Жовтому князі” Василя Барки Центром художнього зображення явища тоталітаризму в Барчиній прозі діаспорний дослідник Леонід Плющ уважає міф про Ящера. Він глибоко проаналізував цей мотив у романі “Жовтий князь”, отже, ми додамо тільки деякі деталі. Зі змієм порівняно росіянина Отроходіна: “кружить змієм і мучить; ну, ящір і єсть! Йому “вгорі” нададуть велико-риб’ячу луску: ордени, “путьовки””; зі змієм асоціюються гріхи людські, а також спецпотяг на Колиму. У […]...
36. Основні мотиви лірики Василя Симоненка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий у життя і поезію. Він залишив нам неоціненний духовний скарб: збірки “Тиша і грім”, “Земне […]...
37. Своєрідність героїв сільської прози Василя Шукшина Сільська проза займає одне із провідних місць у російській літературі. Основні теми, які зачіпаються в романах такого жанру, можна назвати вічними. Це питання моральності, любові до природи, доброго відношення до людей і інші проблеми, актуальні в будь-який час. Провідне місце серед письменників другої половини XX століття займають Віктор Петрович Астаф’єв, Валентин Григорович Распутін, Василь Макарович Шукшин та інші. Особливе місце в цьому ряді займає творчість майстра народного слова, щирого співака […]...
38. Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями простих людей, любов’ю до рідного краю. Враження дитинства, повоєнні труднощі навіяли поезії “Ніч”, “Баба Онися”, “Жорна”. У вірші “Жорна” автор […]...
39. Засудження жахів війни в творчості Василя Билова та Генріха Белля Друга світова війна була найжорстокішою, найстрашнішою в історії людства. У пам’яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди закарбувалося воєнне лихоліття. Застерігаючи наступні покоління від повторення катастрофи, вони розповідають про жахи війни у мемуарах, кінофільмах, книгах. Білоруський письменник В. Биков брав участь у тій війні, був лейтенантом Радянської Армії, у тяжких боях за Кіровоград “загинув” – на монументі на честь полеглих було викарбоване і його ім’я, а рідним надійшла “похоронка”. […]...
40. Краса і щирість почуттів в ліриці Василя Симоненка Справжнього поета народжують гнів і любов. Гнів і любов народили Василя Симоненка. Великий, праведний гнів проти приниження людини, знищення її людської гідності. Тому, можливо, центральною в творчості поета вважається патріотична тема – любові до України, її безталанного народу, віра у світле майбутнє, де будуть вічно жити радість і кохання. Ліричне слово Василя Симоненка – справжнє коштовне надбання, воно сяє всіма мальовничими гранями. Поет не думав про літературну славу – вона […]...