Хто винен у смерті Грегора Замзи

Related posts:

1. Характеристика Грегора Замзи “Перевтілення” Грегор Замза – герой оповідання Ф. Кафки “Перетворення” . Одного ранку, прокинувшись після неспокійного сну, Грегор Замза виявляє, що він перетворився на страшну комаху. Раніше він був комівояжером, своїм заробітком намагався допомогти батькам, загрузлим в боргах, і сестрі. Вічно він квапився з поїзда на поїзд в гонитві за вигідними замовленнями. Однак шеф підозрював його в недостатній сумлінності, оскільки мав тверде переконання, що всі люди ледачі. Перетворення виявляється лише повним втіленням […]...
2. Характеристика образу Грегора Замзи в новелі Ф. Кафки “Перевтілення” В образі Грегора Замзи вгадується сам автор Франц Кафка – самотній і таємничий геній XX століття. Щоб зрозуміти головного героя новели “Перевтілення”, треба поглянути на світ очима Кафки. А світ йому здавався ворожим і сповненим зла. Тут людина може перетворитися на жука і не дістати і краплі співчуття та розуміння. Саме так сталося з Грегором Замзою. В кращих традиціях жанру новели Кафка розпочинає свій твір з шокуючої інформації: герой прокинувся […]...
3. Образ Грегора Замзи як гротескний літературний “автопортрет” Франца Кафки Новаторство Франца Кафки у царині художньої прози. ІІ. Новела “Перевтілення” – це спроба письменника розкрити перед світом своє бачення природи людини. Підсвідомий пошук нещастя й певна схильність до саморуйнування у ха­рактері Франца Кафки. Грегор Замза – літературний портрет Франца Кафки. Перетворення людини на комаху – єдино можливий результат того житт я яке вів герой....
4. Людське і тваринне в образі Григора Замзи Символічність оповідання Кафки “Перевтілення”. Найбільший трагізм і песимізм світогляду австрійського письменника Франца Кафки полягає у його відчутті ворожості світу та життя імодини, у відчутті непереборного відчуження між людьми. Новела Кафки “Перевтілення” – є символом цього трагічного відчуття світу автором, символом самотності людини, незахищеності її перед всевладним злом, що таїться в звичайному, буденному, символом відчуження між людьми, нездатними на справжню любов, на справжнє милосердя. Вдаючись до такого художнього засобу як метафоризація, […]...
5. Хто винен у смерті Акакія Акакійовича? Почнемо не зі смерті, а з народження, що припало на 23 березня. Рік значення не мав, тому що не він, а саме число визначає вибір імені при хрещенні. З цього все і почалося. Скільки не гортали календар – поблизу жодного нормального імені не виявилося. Доля обділила Башмачкіна з дня появи на світ, не подарувавши нічого, що б особисто йому належало. Ім’я – батька. Прізвище – батька. Нікому не дано було […]...
6. Перетворення характеристика образу Замза Грегора Замза Грегор – головний герой новели. Прокинувшись після неспокійного сну, молодий комівояжер виявляє, що перетворився на комаху. “Лежачи на панцирно-твердій спині, він бачив… свій коричневий, опуклий, розділений дугоподібними лусочками живіт.”. Г. намагається не дивуватися з того, що стався. Перетворення він вважає результатом втоми і погіршення здоров’я. Вирішивши спершу піднятися з ліжка, одягнутися, поснідати, а вже потім осмислити те, що відбувається, він стикається з великими труднощами: “потрібні були руки, щоб піднятися; […]...
7. Життя Грегора-людини Герой новели Грегор Замза за постійними турботами про матеріальний добро бут сім’ї не помітив, як перетворився на комаху. Безпорадний у своєму теперіш ньому стані, він згадує минулі успіхи. Колись Грегор Замза виконував свій громадянський обов’язок перед суспіль­ством. Він був у армії, про що нагадує фотографія, де він “лейтенант, який, по­клавши руку на ефес шпаги, безтурботно усміхається і вселяє повагу своєю ви­правкою та мундиром”. Потім юнакові, щоб віддати борги батька, довелося […]...
8. Взаємозв’язок “жаги життя’ і “відчуття смерті’ у художньому світі і. Буніна Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна У кожного, мабуть, є свій час для того, щоб замислитися над сенсом життя і смерті. Світова філософія багато й мудро говорить про це. Але яскравіше й зрозуміліше про це завжди говорили письменники. Адже вони пізнали світ через людські долі. Таким є і І. Бунін. Багато з його оповідань закінчуються трагічно. Часом здається, що думка про конечність буття – провідна […]...
9. Міфотворчість як стильова основа новели Ф. Кафки “Перевтілення” І. Реальність і фантастика в старовинних міфах. ІІ. Міфічність дійсності в новелі Кафки “Перевтілення”. 1. Перевтілення Грегора Замзи в комаху. 2. Відповідальність Грегора за долю родини. 3. За що доля карає Грегора Замзу? . 4. “Протокольний стиль” Кафки. ІІІ. “Міф Кафки” ....
10. Відповіді до теми: твір Ф. Кафки “Перевтілення” 1. Чому Грегор Замза – герой повели “Перевтілення” – перетворився саме на комаху? Перевтілення людини – це здавна відомий літературний прийом. В усній на­родній творчості дівчина перетворюється на качечку, хлопчик – на лебедя, зла царівна – на жабу, юнак – на чудовисько. Перетворення людини на комаху – це алегорична передача самотності окремого члена суспільства. Поведінка тварини може бути зрозумілою для людини, а ось ко­махи – це закритий світ. Ані мімікою, […]...
11. Перетворення характеристика образа Замза Грегора Замза Грегор – головний герой новели. Прокинувшись після неспокійного сну, молодий комівояжер виявляє, що перетворився в комаха. “Лежачи на панцирно-твердій спині, він бачив… своїми коричневими, опуклими, розділеними дугоподібними лусочками живіт… ” Г. намагається не дивуватися случившемуся. Перетворення він уважає результатом утоми й нездужання. Вирішивши для початку піднятися з постелі, одягтися, поснідати, а вже потім осмислити що відбувається, він стикається з більшими труднощами: “потрібні були руки, щоб піднятися; а замість цього […]...
12. “І в смерті з рідним краєм поріднюсь…” Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів XX ст., який самозречено і відважно утверджував ідеали правди, добра, справедливості, захищав і відстоював національну гідність українців. На засланні, у таборах пройшли десять останніх років життя поета. І хоча влада знущалася із сина України, він все своє життя, свої страждання і надії пов’язував тільки з долею свого народу. Він, виколисаний маминою піснею, шевченковим словом, ніс у життя слово правди і […]...
13. Хто винен у трагедії Федорчуків? Повість Ольги Кобилянської “Земля” справляє сильне враження на сучасного читача. Незважаючи на те, що для нас проблеми українського села кінця XІX ст. втрачають свою актуальність, психологізм повісті та зображені події змушують замислитися над вічними питаннями життя та смерті, злочину й покарання, любові та ненависті. Марійка та Івоніка Федорчуки все своє життя присвятили землі. Доклавши всіх можливих зусиль, вони стали заможними господарями та виховали двох синів – Михайла й Саву. Склалося […]...
14. Хто винен у трагедії Акакія Акакійовича Башмачкіна? Так протікало мирне життя людини, що з чотирмастами платні вміла бути задоволеною своєю долею. М. В. Гоголь “Шинель” – остання з “петербурзьких повістей” Гоголя. Написана в 1839-1841 роках, у пору найвищого розквіту творчого генія письменника, “Шинель” продовжує тему “маленької людини”, що звучить у “Портреті”, “Невському проспекті”, “Записках божевільного”. Причому якщо Пушкін у “Станційному доглядачі” розповів про долю Виріна з позиції пана, нехай доброго і співчутливого, то Гоголь у своїх повістях […]...
15. Трагедія “маленької людини” в сучасному світі “Одного разу, прокинувшись від неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху” – так без будь-якої інтриги Ф. Кафка першими словами відкриває фабулу твору “Перевтілення”. Автор створює свій ворожий дивний світ, у якому нерідкістю є непереборне відчуження між людьми нездатними на справжню любов та на справжнє милосердя. Грегор Замза – головний герой твору, людина глибоко нещасна, і письменник ставиться до нього з жалем і співчуттям, бо зміст […]...
16. Хто винен у трагедії Жульєна Сореля? 1830 року вийшов у світ роман Стендаля “Червоне і чорне”. Твір має документальну основу: Стендаля вразила доля молодої людини, засудженої до страти,- Берте, що стріляв у матір дітей, гувернером яких він був. І Стен-даль вирішив розповісти про молоду людину, яка не змогла знайти свого місця в суспільстві XIX століття. Чому? Про це я скажу трохи згодом. Головний герой роману – юнак із провінції, наділений глибоким розумом і уявою, але бідний […]...
17. Аналіз новели Франца Кафки “Перевтілення” Не дуже багато письменників мають репутацію непередбачуваного та загадкового митця. Франц Кафка утримує першу позицію у цьому, якщо можна його так назвати, рейтингу. Складний життєвий шлях, неоднозначні суспільно-політичні умови і, звичайно, тонке та загострене світовідчуття зробили з Кафки майстра літературного слова. Найвизначнішим та найвідомішим його твором вважається новела “Перевтілення”, що написана у дусі такого художнього напряму, як література абсурду. Сюжет має фантастичний початок, коли звичайний клерк Грегор Замза одного ранку […]...
18. Як добре те, що смерті не боюсь я – ВАСИЛЬ СТУС – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СТУС Як добре те, що смерті не боюсь я Як добре те, що смерті не боюсь я І не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що перед вами, судді не клонюся В передчутті недовідомих верств. Що жив, любив і не набрався скверни, Ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, І в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, […]...
19. “У сильного бекилий винен завсігди…” Твір за байкою І. Крилова “Вовк і Ягня” Уявіть собі спекотний полудень. Біля струмка – Ягня. Тільки-но воно нахилилося, щоб водички напитися, як чує грізний голос. Озирнулося бідолашне – Вовк стоїть та й каже: “Як, нахабо, смієш ти мутити потік цей прохолодний мій, напій піском бруднити?..” Серденько у Ягняти затріпотіло. Подивився він довкола – нікого поблизу. Виходить, допомоги чекати нізвідки. А Вовк страшний. Ягня те, може, попереджали дорослі досвідчені знайомі, що зустрічі з Вовком небезпечні, але воно було […]...
20. “Як добре те, що смерті не боюсь я” – програмний та етапний вірш Василя Стуса І. Життєві принципи В. Стуса. І! Біблійні мотиви. ІІІ. Ліричний герой твору – борець! ІV. Призначення поета на землі. Слава – це народне визнання, вдячність людей за віддане їм життя, за напи­сані для них поезії.)...
21. “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, з аспірантури виключений, твори його не друкувалися. А потім мордовські табори і вироки, які приголомшують […]...
22. Символи Кохання і Смерті у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” Роман французького письменника Еміля Золя “Кар’єра Ругонів” – роман на – пралістичний, із психологічним дослідженням таємних рухів душі його героїв. Однак символи у ньому використані письменником для поглиблення ситуацій, її ія підсилення і виокремлення як головного, так і деталей. Емоційна піднесе­нь іь, романтика, патетика революції мають інші виміри, барви, символи, ніж то­нальність міщанського побуту, ницість буржуазного буття. Кохання і Смерть – дві великі рушійні сили, немов злилися у тексті роману […]...
23. Питання життя й смерті у творчості Шукшина Можна, імовірно, говорити про джерела, такого відношення до питань життя й смерті, так уже й сказано дуже багато. Шукшин цього завдання перед собою не ставить. Він просто малює картину, дивну але своїй проникливості й значущості, і ясно, що старий з ого відношенням до “вічного” проблемам – це втілення однієї з тих моральних безумовностей, з яких виходить письменник у дослідженні життєвих явищ Однак життя є життя. І Шукшин цілком усвідомлює тому, […]...
24. Аналіз “Як добре те, що смерті не боюсь я” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична і філософська. Провідний мотив: незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір: ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я…” Стус точно передбачає свою долю: незламність перед мучи-телями-суддями, концтабір, загибель у неволі на далекій чужині й славне повернення на Батьківщину по смерті. “Сувора простота проступає крізь ці мужні рядки… Зійшли з душі поета сумніви, давні образи, досади, […]...
25. Вираження трагедії голокосту в поезії “Фуга смерті” Криваві соціальні трагедії ХХ ст., жахливі події Другої світової війни сформували світогляд, який називають “апокаліпсичним”. Одна з головних тез Целанової творчості, яка розвивається у більшості його поетичних творів, – після Освенциму люди приречені жити у відрізку часу, коли останній акт історії вже завершився, а Страшний Суд відкладений на невизначений строк. Провідний принцип поетики Целана – асоціативна образність. Образи його поезії впливають скоріш емоційно, ніж спонукають до роздумів. Але целанівські вірші […]...
26. Самотність людини в світі абсурду Новела “Перевтілення” – це відлуння особистої трагедії Ф. Кафки, який свого часу зізнавався, що живе у своїй сім’ї “більш чужим, ніж найчужіший”. Але література знає чимало реалістичних творів про сімейні проблеми, так що схвилювати читача ще однією історією було б нелегко. Мабуть, тому Франц Кафка вдався до засобів модернізму. Головний прийом – фантастичне перетворення людини на комаху. Але це лише спосіб звернути увагу людей на те, як вони ставляться до […]...
27. Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся у життя Українська поезія тісно пов’язана з багатостраждальним життям нашого народу. Сьогодні повергаються імена тих, хто пройшов довгий час від забуття до безсмертя. Непересічний талант, трагічна доля, відчайдушна боротьба в тоталітарній державі “розвиненого соціалізму” за національну незалежність українського народу, відродження духовності. Це – Василь Стус. В атмосфері постійної тривоги жив він і формувався як поет. Мене вражає його незборима сила духу, цілісність, почуття патріотизму. Відірваність від рідної землі тільки посилила відчуття синівського […]...
28. “Виконання своєї роботи’ – гідний спосіб кинути виклик смерті Роман Альбера Камю “Чума” – це хроніка одного тяжкого року у звичайному місті Орані, французькій префектурі на алжирському узбережжі. У цьому місті, як і в інших містах світу, люди багато працюють, але в житті їх цікавить тільки комерція, гроші. Втіхи, розваги, кохання, спілкування з друзями вони відкладають на суботу і навіть не здогадуються, що десь є зовсім інше життя. Серед людського натовпу в Орані особистість почуває себе одинокою, хворий чи […]...
29. “І дальше смерті – рідна Україна” Вірш “Весь обшир мій – чотири на чотири” датований 1965 роком. Ще попереду арешти, тюрми, заслання, але Василь Стус ніби передчуває свою долю. І цьому були причини. Коли знайомишся із життєвим шляхом поета, на перший погляд здається, що все для нього складалося вдало. Закінчивши школу, вчився у педагогічному інституті; недовге вчителювання у середній школі перервав призов до лав Радянської Армії. Потім переїзд до Києва, навчання в аспірантурі Інституту літератури АН […]...
30. ” Учта, варта смерті”. Так Екзюпері називає війну Коли ви хочете переконати того, хто не зрікається війни, що війна жахлива й огидна, не вважайте його за варвара – перш ніж судити когось, постарайтесь його зрозуміти. Задля того, щоб скуштувати хліба серед товаришів, ми готові прийняти війну. Але, щоб мати це тепло, щоб пліч-о-пліч пориватись до тої самої мети, зовсім нема чого воювати. Ми ошукані. Війна й ненависть нічого не додають до радощів загального стрімкого руху. Ви маєте рацію, […]...
31. Життя на межі смерті – головна філософська проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг повертає деякою мірою творчість письменників діаспори. Василь Барка належить до тих митців, які жили і працювали в еміграції. Най-відоміший твір, що приніс йому славу, – роман “Жовтий князь”. У ньому автор понад усе прагнув показати світові болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка нищила все світле […]...
32. Концепція “смерті автора” Ролана Барта в літературознавстві Теорія літератури рясніє моментами дискусійними. Багато думок і концепцій вчених між собою рішуче розходяться, подеколи виявляючись несумісними. “Різнобій думок, позицій, точок зору учених закономірний і, мабуть, не може бути усунений в принципі, бо розуміння суті літературної творчості багато в чому залежить від тієї культурно-історичної ситуації, в якій воно виникло і отримало обгрунтування, і, звичайно ж, від світоглядної орієнтації літературознавців, яка буває найрізноманітнішою” – пише В. Халізев. За словами сучасного ученого […]...
33. Апокаліптичне бачення подій Другої Світової Війни у вірші “Фуга смерті” Одна з найтрагічніших подій ХХ століття – Друга світова війна – лишила глибокий слід у свідомості мільйонів людей, які живуть на різних континентах і говорять різними мовами. Масштаби цієї трагедії не мали аналогів у світовій історії. Як ніяка інша подія, ця війна набула різноманітного трактування у літературі. Видатного австрійського поета Пауля Целана події тих років торкнулися безпосередньо. Він народився у 1920 році у Чернівцях у родині небагато єврейського комерсанта. Після […]...
34. Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика честь. Все навкруги жило і прославляло життя, кожна зміна пори року нагадувала про швидкоплинність життя, […]...
35. Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика честь. Все навкруги жило і прославляло життя, кожна зміна пори року нагадувала про швидкоплинність життя, […]...
36. Грегор Замза людина чи комаха? Новела “Перевтілення” шокує нас своїм песимізмом. Весь час автор наголошує на тому, що людина, опинившись у безвихідному становищі, нікому не потрібна, її цураються, від неї одвертаються найближчі – батько, матір, сестра. Суспільство, яке відштовхує душевно хвору, безпомічну людину, не має шансу вижити, воно повинно загинути. Цікаво, що ніхто з численних песимістів до Кафки не зміг показати людину в такому жалюгідному становищі – перетворену на бридку потворну комахГрегор Замза – головний […]...
37. Жорстокість XX століття в новелі Кафки “Перевтілення” Австрієць Франц Кафка був свідком великих і трагічних змін, то відбувалися в Європі на початку XX століття. На власні очі він бачив руйнування романтично піднесеного старого світу і не бажав йому нічого, крім загибелі. Проте письменник відчував себе частинкою цього хворого світу, що відходив у минуле. Усвідомлення своєї беззахисності перед глобальною суспільною катастрофою він яскраво висвітлив у своїй творчості. Новела “Перевтілення” вражає нас своїм песимізмом. Автор наголошує на тому, що […]...
38. Конвульсії й загибель маленької людини в мережах відчужених сил “Перетворення” я прочитала вперше до того, як ми почали вивчати творчість Франца Кафки. Не сховаю, мене трохи вразив сюжет його добутку. Щось подібне я зустрічала, мені здається, тільки один раз, коли зштовхнулася із творчістю едгара По. І на мене зробило враження не стільки саме перетворення, скільки подробиці, з якими автор описав його. Йому вдалося настільки точно передати відчуття героя, його почуття, його поводження, що я змогла представити себе в ролі […]...
39. Жорстокість XX століття в новелі Франца Кафки “Перевтілення” Мине рік – і відійде в минуле друге тисячоліття, стане легендою, казкою. Що саме чекає на людство у наступному, третьому, з яким багажем знань, почуттів ми зможемо перетнути його межу? Ці проблеми хвилювали і хвилюють найвидатніші уми нашої епохи. Поети, прозаїки, художники у своїх працях намагалися висвітлити найважливіші проблеми, які турбують людство, прагнули віднайти шлях у суспільство гармонії та світла. Австрієць Франц Кафка був свідком великих і трагічних змін, що […]...
40. Мої враження від новелі Ф. Кафки “Перетворення” Тема твору Конвульсії й загибель “маленької людини” у мережах знеособлених, відчужених сил. “Перетворення” я прочитала вперше до того, як ми почали вивчати творчість Франса Кафки. Не сховаю, мене трохи вразив сюжет його добутку. Щось подібне я зустрічала, мені здається, тільки один раз, коли зштовхнулася із творчістю Едгара По. І на мене зробило враження не стільки саме перетворення, скільки подробиці, з якими автор описав його. Йому вдалося настільки точно передати відчуття […]...