Так написав великий англійський поет Джордж Байрон. Аристок рат за походженням, успадкував титул лорда. Закінчив аристократич ну школу, Кембриджський університет. Це був великий трудівник духу, знав безліч мов, залишив велику літературну спадщину. Цікаво, що батьківщиною поета була Шотландія, країна такої ж романтичної, героїчної історії, як і Україна. І дійсно, у XІX столітті, коли жив поет, ці країни – далека Шотландія і наша Україна дійсно були овіяні романтичною славою.
Не випадково і геній російської літератури О. С. Пушкін, і англієць Байрон звертаються до образу Мазепи – славетного україн-ського гетьмана.
Забезпечене і спокійне життя Байрон, який успадкував бунтівний дух своїх шотландських предків, проміняв на визвольну боротьбу грецького народу проти турецького поневолення. За легендою Байрон наказав своє серце поховати у Греції.
Такого ж бунтівного духу сповнена і його поезія – “Хотів би жити знов у горах…” Поет був романтиком, тож і вабили його “темні урвища і хребти”, “пустка дика й хмура”, “небо грозове”. Саме дика, незаймана природа, грізна і велична у своїй первозданності, вабить ліричного героя. Він ладен проміняти вищий світ, де людина не може лишатися собою, а вимушена лукавити, брехати, пристосовуватися, на життя наодинці з природою, де виявляються кращі риси людини, відбувається перевірка на міцність. Саме “грозове небо”, яке завжди є фоном бунтівних, неспокійних натур, вабить його. А його ідеалом є орел – він не боїться сонця й літає вище за всіх птахів.
Для поета – це висота духу, необтяженого земними клопотами і наділеного “незлобним серцем”.





Related posts:
- На горах Від гирла Оки до Саратова і далі вниз права сторона Волги “Горами” називається. Займаються тут хліборобством і відхожими промислами. Марко Данилич смолокурів в молодості збирався разом зі старшим братом в один день вінчатися, але Мокей перед тим у невідкладній справі в Астрахань поїхав. Було це навесні, і забрав його з іншими промисловиками на крижині у відкрите море. З того часу про нього ні слуху ні духу. Почекавши покладений термін, справив […]...
- Старий і Море – Спробую знов Він зібрав докупи весь свій біль, і останні рештки сили, й даній” забуту гордість і кинув їх проти страждань, яких зазнавала рибини,-і тоді рибина перевернулася на бік і отак, на боці, сумирно поплинла поруч, мало не торкаючись головою обшивки човна, і вже почала поминати човен – довжелезна, товстенна, сріблясто-сіра, оперезанії фіолетовими смугами й просто-таки неосяжна у воді. Старий упустив додолу снасть, наступив на неї ногою, заніс гарпун так високо, як […]...
- “Не вміли ми жити, як слідує” І. “Україна в огні” в життєвій і творчій біографії О. Довженка. ІІ. Проблема національної самосвідомості людини і народу. 1. Історичне безпам’ятство народу окупованої України. 2. “Маленькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя” душі “мінус-людбй”. 3. Невміння жити за законами добра. ІІІ. Оптимізм у творі “Україна в огні”....
- Ні! Я жива, я вічно буду жити Доля справжнього поета нелегка і терниста. Улюблені Лесини співці мали чарівні голоси, але їхнє особисте життя – то драми. Шіллер, Байрон, Шевченко, Міцкевич, Лєрмонтов… Жоден режисер не поставить такої драми, якою було їхнє життя. Звідки ж вона, слабка, хвора, обділена долею жінка, черпала свої сили? Як гартувався її характер? Усі свої надії вона покладала на міць свого слова. Така вже була її доля: мусила гукати до людей, “прорицати, аки одержима” […]...
- Ким я хотів би стати у майбутньому Хоча я п’ятикласник і попереду в мене багато років навчання у школі, інколи я вже замислююсь над цим питанням. Адже чим раніше я з цим визначусь, тим більше у мене буде часу для того, щоб вдосконалити свої знання з тих предметів, які мені особливо знадобляться у майбутньому. Мені найбільше подобаються математика та англійська мова. Взагалі, мені цікаво вивчати всі предмети, але математика подобається найбільше за всі. В майбутньому я хотів […]...
- “Бо жити спішити треба…” У мене ще й досі не вкладається в голові, чому на долю найталановитіших, найкращих людей випадають різні випробування, чому так часто їхнє життя уривається неочікувано і трагічно. Мені завжди подобались вірші Симоненка, але після того, як я уважно прочитав біографію поета, моє ставлення до нього й до його творчості остаточно сформувалось. Поетові довелося прожити дуже коротке, але дуже насичене життя. Передчасна смерть обірвала його. Мене дуже вразило все, що я […]...
- Я хотів би бути Кожна людина – мрійник. Як часто я прокидаюся з думкою, що буде, якби я перетворився на лева, на красивого оленя, на велетенського дуба. Мабуть, це неможливо, але якби це сталося, то я хотів би бути левом – царем звірів. Який же він красень! Сильний, могутній! Любить гарно поїсти, відпочити! Може захистити своє сімейство від будь-кого. Благородний і гордий! Ці всі якості приваблюють мене. Як би мені хотілося левом бігти саваною […]...
- Ким я хотів би стати у майбутньому – І варіант І варіант Хоча я п’ятикласник і попереду в мене багато років навчання у школі, інколи я вже замислююсь над цим питанням. Адже чим раніше я з цим визначусь, тим більше у мене буде часу для того, щоб вдосконалити свої знання з тих предметів, які мені особливо знадобляться у майбутньому. Мені найбільше подобаються математика та англійська мова. Взагалі, мені цікаво вивчати всі предмети, але математика подобається найбільше за всі. В майбутньому […]...
- “Неможливо жити душі без пісень” Музика і звук – те, що оточує кожну людину з дитинства. І очарування звуку не тільки в тому, що він втілює в собі життєву ситуацію, ніби всотує її в себе, але й у тому, що тривало зберігає її, оберігаючи від руйнування часом. У непідвладності звуків плину часу – високо оцінена Ахматовою надійність, надійність вірного свідка: Зачем же зовешь к ответу? Свидетелей знаю твоих: То Павловского вокзала Раскаленный музыкой купол И […]...
- Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу тендітну гілочку полину. Він висох, кришиться, вже немає того соковитого сивого блиску, а запах його зостався, тонко […]...
- Чи хотів би я мати такого друга як Толик? Чи хотів би я мати такого друга як Толик? Перш ніж відповісти на це питання, треба з’ясувати, що то за людина була Толик, і, можливо, спробувати його зрозуміти. Ось що каже Володимир Винниченко про нього: “А найбільше доставалося за Толю. Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Він завжди виходив надвір трошки боязко, жмурився від сонця й соромливо посміхався своїми невинними синіми […]...
- Я не хотів би зустрітися з фарбованим Лисом Здавна відомо, що в усіх казках Лисиця хитра й підступна. Це ж показує і Іван Франко в казці “Фарбований Лис”. Лис є уособленням хитрощів, лицемірства, нещирості. Але мене вражає довірливість усіх інших звірів, вони на віру сприймають усе, що скаже Лис. Казка є казкою, та в ній ми впізнаємо характерні риси людей. А вони, з такою вдачею, як у Лиса, не перевелися й донині. Тому доводиться бути уважним, щоб уникати […]...
- Міні-твір на тему: “Чи хотів би я бути Планетником?” У своєму відносно короткому житті кожна людина намагається зробити якомога більше для себе, для своїх близьких та для усіх оточуючих. Кожна людина ще з дитинства намагається само затвердитися, пізнати найбільш корисного, нового і цікавого, я ставши дорослою, передати усі свої знання майбутньому поколінню. Крім того, кожен з нас, ставши дорослим, обов’язково замислюється над сенсом свого життя, над тим, що він від нього хоче отримати. Кохання, здоров’я, багатство, владу над іншими […]...
- Хотів би я купити собі трошки щастя, якщо його десь продають Учнівський твір за повістю Ернеста Хемінгуея “Старий і море”. Що таке щастя? У чому сенс нашого буття? Кожна людина відповість по-різному на ці питання, бо кожна людина має свою, властиву лише їй, шкалу цінностей. По-своєму розумів щастя герой повісті американського письменника Ернеста Хемінгуея – старий кубинець Сантьяго. Він живе в особливому світі: не споглядає природу відсторонено, а сам є її частинкою. Все життя прожив він у єдності з нею, з […]...
- Жити і людей любити Усі ми в зворушливому пориві намагаємося осягнути феномен безсмертя славетного Кобзаря, таємницю його поезій, глибини волелюбної душі, прагнемо віднайти її чисті джерела. Синівську любов приніс великий геній рідній Україні, своєму народові. Прийшов до людей в образі старого Перебенді, “старого та химерного”, що сів із кобзою в широкому роздольному степу й заспівав журливу пісню. Полинула вона над Україною, зворушуючи, чаруючи, підтримуючи, возвеличуючи, надаючи життєвої снаги. Слава козацька пригадувалася старому, коли “гарцювала […]...
- Образ Матрени Тимофіївни в поемі “Кому на Русі жити добре” Частина, названа “Селянка”. Взагалі цей образ займає особливе місце у всій поезії Некрасова. Російська жінка завжди була для Некрасова головною носителькою життя, вираженням її повноти, як би символом національного існування. От чому Некрасов з такою увагою вдивлявся в її долю, художньо досліджував її в поемі онароде. Адже мова йшла про самий корінь життя, об неї, може бути, головному стані. Тому-Те поет приділив стільки уваги, як, напевно, жодному кандидатові в щасливі, […]...
- Авторська позиція в поемі “Кому на Русі жити добре” Над своїм добутком “Кому на Русі жити добре” Микола Олексійович Некрасов працював багато років, віддавши йому частина своєї душі. І протягом усього періоду створення цього добутку поета не залишали високі подання про доконане життя й доконану людину. Поема “Кому на Русі жити добре” – підсумок багаторічних роздумів автора про долі країни й народу. Отже, кому ж на Русі жити добре? Саме в такий спосіб порушує питання поет і намагається на […]...
- Епопея народного життя поема “Кому на Русі жити добре” Н. А. Некрасова по праву можна вважати народним поетом, адже не випадково настільки різноманітні, складні по своїй художній структурі мотиви його лірики об’єднані темою народу. Вірші розповідають про життя селян і міської бідноти, про важку жіночу частку, про природу й любов, про високий гражданственности й призначенні поета. Майстерність Некрасова полягало насамперед у реалізмі, у правдивому зображенні дійсності й у причетності самого поета до народного життя, прихильності й любові до росіянина […]...
- “Скількох людей ми пам’ятаємо й любимо за те, що їх угораздило жити неподалік від Пушкіна” 1. Особистий матеріал у поезії Пушкіна. 2. Тема дружби в лірику поета. 3. Вірність ліцейським рокам Як ніякий інший поет і письменник, О. С. Пушкін у своїй ліриці знайомить читачів не тільки зі своїми враженнями або якими-небудь подіями, але й реально існуючими в його час людьми, зі своїми сучасниками. Він начебто бажає, щоб увесь світ познайомився з його друзями І. І. Пущиним, П. Я. Чаадаєвим, В. К. Кюхельбекером. Варто тільки […]...
- “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані століттями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя Стуса, який я взяв за назву для свого твору, на перший погляд, є парадоксальним. Але згадаємо відомий вислів російського письменника […]...
- Задум поеми “Кому на Русі жити добре” На початку 60-х років приступає Некрасов і до роботи над добутком, що сам уважав справою свого життя, що, по власних словах автора, двадцять років збиралася по слівцю, – над поемою “Кому на Русі жити добре”. По суті ж, задум “Кому на Русі..”, одержав розвиток ще в одному напрямку. Ми маємо на увазі пошуки героя російського життя, що почасти реалізувалися в Грише Добросклонове. Це питання виявилося центральним і в історико-революційних поемах, […]...
- Образ Батьківщини, Росії в поемі “Кому на Русі жити добре” Але в них є внутрішній сюжет, генеральна ідея, усе до себе що зводить. Ця ідея, одна з головних ідей усього некрасовского творчості, є ідея материнства. У поезії Некрасова мати завжди була безумовним, абсолютним початком життя, втіленою нормою й ідеалом її. У цьому змісті мати є головний “позитивний” герой некрасовской поезії Сам образ Батьківщини, Росії в поета незмінно з’єднується з образом матері. Батьківщина-Мати, матінка^-русь – саме від Некрасова, через його поезію […]...
- Як розуміють щастя герої й автор поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре”? 1. Поняття щастя. 2. Основна ідея поеми “Кому на Русі жити добре?”. 3. Типи щастя 4. Авторське розуміння щастя – Гриша Добросклонов як народний заступник. Щастя – поняття сугубо індивідуальне. У кожної людини щастя своє, відмінне від інших. Для когось бути щасливим – значить перебувати в гармонії з навколишнім світом і людьми; для когось – бути зрозумілим і вірно сприйнятим близькими Для деяких поняття “щастя” є складним і багатогранним, що […]...
- Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” не однозначний. Адже питання: хто щасливий? – викликає й інші: що таке щастя? Хто гідний щастя? Де потрібно його шукати? І ці-те питання “Селянка” не стільки закриває, скільки відкриває їх, на них наводить. Без “Селянки” не все ясно ні в частині “Мізинок”, що писалася до “Селянки”, ні в частині “Бенкет на увесь світ”, що писалася після її. В “Селянці” поет піднімав глибокі шари […]...
- Російська жінка в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Частка ти! – російська доленька жіноча! Навряд чи сутужніше знайти. Н. А. Некрасов З раннього років я полюбила поезію Н. А. Некрасова. Він все своє життя служив “великим цілям століття”. Його муза – рідна сестра знедолених. Особливо дороги мені вірші, присвячені безвихідності частки російської жінки-селянки. Мені здається, що це кращі вірші поета, що говорять про гірку, багатостраждальну долю жінки-трудівниці. Образ жінки-трудівниці, “страждальниці, створений поетом, назавжди западає в душу. Жінка-селянка випробовувала […]...
- На кого я хотів би бути схожим Протягом життя людина, розвиваючись і вдосконалюючись, споглядаючи навколишній світ, знаходить для себе в ньому щось особливе, близьке безпосередньо їй одній. І залежно від того, який світ вимальовує в своїй уяві, вона прагне бути схожою на певних видатних особистостей. У кожного вони свої. Так сталося, що я, здобуваючи знання з хімії, захопився вивченням життєвого і наукового шляху видатного українського вченого Володимира Івановича Вернадського. Яка велика людина відкрилася переді мною! Прикро, що […]...
- Ким я хотів би стати у майбутньому – ІІІ варіант III варіант Я мрію стати лікарем. Мені ця професія подобається з раннього дитинства. Я пам’ятаю, як лікувала своїх ляльок, як із подругами гралася у “лікарню”. А зараз, коли я подорослішала, то напевно знаю, що кращої професії немає. Адже головне в житті людини – це здоров’я, а лікар повертає хворому втрачене здоров’я. Люди у білих халатах викликають довіру. Лікарі приходять на допомогу не тільки на своєму робочому місці, але й там, […]...
- Жити й творити для Вітчизни З думою та піснею про Вітчизну пройшов Володимир Сосюра свою життєву дорогу, її сухе груддя й вибоїни, круті спуски та натхненні підйоми. У вірші “Хто в рідному краї…” поет-патріот замислювався над долею людей праці, які, не шкодуючи сил, намагалися зробити Україну багатшою, щасливішою у поступі до майбуття. Перед нами – металурги й хлібороби, вчителі й військові. Це вони “люблять Вітчизну свою” й називають її лагідною й турботливою матір’ю. Поет закликав […]...
- Жити спішити треба! “Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні?” – чітким відлунням б’є у серце ритм слів, написаних Василем Симоненком в минулому столітті, яке позначилося на долі нашої країни тоталітарним режимом. Але минає час, і епохи змінюються. Формуються нові моральні засади співжиття в суспільстві. Та для кожного, хто приходить в цей світ, незмінним залишається пошук власного місця у житті, проблема вибору між честю і безчестям, між муками […]...
- Ні, я жива! Я буду вічно жити! Однією з найкрасивіших мов у світі є українська. Існує думка, що за своєю мелодійністю, милозвучністю вона поступається лише італійській. Можливо, з цим доречно було б посперечатися, та річ не в тому. Особисто я щиро пишаюся життєздатністю нашої рідної мови, що пройшла через віки крізь численні випробування, але збереглася у всій своїй красі та багатогранності. Протягом багатьох сторіч існування української нації чимало ворогів намагалися позбавити народ не тільки волі, але й […]...
- Російське селянство в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” створювалася протягом більше десяти років, Основна проблема, що цікавила поета, – положение російського селянина при крепостном праві й після “звільнення”. Про сущности царський маніфест Н. А. Некрасов говорить словами народу: “Добра ти, царська грамота, так не про нас ти писана”. Картвані народного життя написані з епичесякий широтою, і це надає право назвати поему енциклопедією російського життя того часу. Малюючи численні образи […]...
- Образи правдошукачів у поемі H. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” 1. Семеро мандрівників, що шукають щасливої людини. 2. Єрмил Гирин. 3. “Кріпосна жінка” Матрена Тимофіївна. 4. ГриГорей Добросклонов. Тема пошуку щасливої частки й ” правди-матінки” займає значне місце у фольклорній традиції, на якій опирався Н. А. Некрасов, створюючи поему “Кому на Русі жити добре”. Мандрівництво відігравало особливу роль у культурі народу: подорожуючи до святих місць, мандрівники найчастіше ставали збирачами переказів, спостерігали за повсякденним життям представників всіляких шарів суспільства, а потім […]...
- Ідейний задум поеми позначений “Кому на Русі жити добре” Зображення народу в поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” “Кому на Русі жити добре” – поема-епопея. У центрі її – зображення післяреформеної Росії. Некрасов писав поему протягом двадцяти років, збираючи матеріал для неї “по слівцю”. Поема надзвичайно широко охоплює народне життя. Некрасов хотів зобразити в ній всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, на жаль, поема так і не була закінчена – перешкодила смерть поета. Головна проблема, головне […]...
- Чи варто жити заради грошей? Гротескні образи Гофмана, як правило, виражають нерозумність законів існуючого світу. У казці зображена потвора, яка, володіючи чарівним даром привласнювати заслуги тих, які її оточують, користується загальною повагою, викликає захоплення. А її пороків ніхто не помічає. І це все рог бить золото, ті самі три волосини, внаслідок дій яких відбувається осліплення людей. Мій висновок є таким: великі гроші руйнують душу людини, треба мати неабияку силу волі, щоб жага збагачення не опанувала […]...
- “Я воскрес, щоб із вами жити…” У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Так уже склалося для України, що найкращим її дітям судилося несправедливо коротке життя: 47 років – Т. Шевченку, Б. Грінченку, В. Стусу, 42 – Лесі Українці, 38 – П. Грабовському і зовсім мало – 28 – […]...
- Сюжет, герої, тематика поеми Некрасова “Кому на Русі жити добре” Зображення післяреформеної Росії. Некрасов писав поему протягом двадцяти років, збираючи матеріал для неї “по слівцю”. Поема надзвичайно широко охоплює народне життя. Некрасов хотів зобразити в ній всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, на жаль, поема так і не була закінчена – перешкодила смерть поета. Головна проблема, головне питання добутку вже ясно видний у заголовку “Кому на Русі жити добре” – це проблема щастя Поема Некрасова “Кому на Русі […]...
- Куди б я хотів поїхати влітку Улітку, коли настають шкільні канікули, я завжди кудись їду: чи в село до родичів, чи з батьками на море, одного разу їздив до Москви на цілих три тижні. Завжди повертаюся в чудовому настрої, завжди вражень і спогадів так багато, що я півроку ділюся ними з друзями. Але в мене є мрія: я часто бачу уві сні, що я в Італії. Навіть не в Італії, а у Венеції. Я подивився кілька […]...
- “Лиш боротись значить жити…” Громадянська поезія митця – це застигла стихія, буря, вир життя того часу. Читаючи збірки “З вершин і низин”, “Мій Ізмарагд”, “З днів журби”, ми відчуваємо, як поступово ця стихія оживає, підхоплює і заносить нас у саме вогнище подій позаминулого століття. Ліричний герой цих збірок мас активну, життєствердну позицію, він оптиміст: Я буду жити, бо я хочу жити! Не щадячи ні трудів, ані поту… Це народний герой, його коріння з казок […]...
- Селянська тема в поемі “Кому на Русі жити добре” Поема Кому на Русі жити добре вершина творчості Н. А. Некрасова. Він сам називав її своїм улюбленим дітищем. Своїй поемі Некрасов віддав довгі роки безустанної праці, вклавши в неї всі відомості про російський народ, накопичені, як говорив поет, по слівцю протягом двадцяти років. У жодному добутку російської літератури не проявлялися з такою силою й правдою характери, звички, погляди, надії російського народу, як у цій поемі Сюжет поеми дуже близький до […]...
- Пейзаж у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Аналізуючи поему Некрасова “Кому на Русі жити добре”, ми відзначимо насамперед її сюжетно-композиційну своєрідність. Складається із чотирьох щодо самостійних частин, поема позбавлена єдиного “структурного” сюжету, сюжету в нашім звичному поданні про нього. Як зауважує Ю. В. Лебедєв, нам важливий тут не зовнішній, а внутрішній сюжет – все більше прояснення у свідомості селян самого поняття “щастя”. Відповідно, особливу значимість у поемі здобувають і пейзажі Поема відкривається казковим прологом, де відразу ж […]...
- Чи хотів би я, щоб моїм другом став Дік Сенд із роману “П’ятнадцятирічний капітан”?
- Пісня про віщого Олега
Categories: Твори з літератури