Хом’ячок Семен Семенович

Related posts:

1. Маркіян Семенович Шашкевич Народився він у с. Підлисся Золочівського повіту на Львівщині в сім’ї священика. Освіту здобув у Золочівській німецькій школі, Львівській та Бережанській гімназіях, а в 1829-1838 рр. – у Львівській семінарії. Відвідував лекції з філософії у Львівському університеті. З 1838 р. до кінця життя був сільським священником. Літературна діяльність Шашкевича припадає на 1833-1843 рр. Творчий і науковий доробок письменника складається з понад тридцяти віршів, незавершеної поеми “Перекинчик бісурманський”, “казки” “Олена”, переспівів […]...
2. Маркіян Семенович Шашкевич – видатний письменник 30-40-х років ХІХ століття Маркіян Семенович Шашкевич – видатний письменник 30-40-х років ХІХ століття, літературна творчість та прогресивна діяльність якого стала важливим суспільним фактором, що визначив дальшу демократичну тенденцію культурного розвитку на західноукраїнських землях. Протягом століть Галичина та Буковина перебували в складі Австрійської імперії, а Закарпаття – у складі Угорщини. В Австрії та Угорщині жорстоко придушувались: всяка жива думка, волелюбні прагнення, культивувались старі, віджилі традиції та звичаї. Прагнучи увічнити панування на західноукраїнських землях, австрійський […]...
3. Близнець Віктор Семенович Віктор Семенович Близнець народився в с. Володимирівка на Кіровоградщині. Дата його народження приблизна. Війна знищила документи, а мати багатодітної родини не запам’ятовувала точних дат народження синів і дочок. Вона згадала лише, що четверта її дитина народилася в голодний 1933 рік десь перед Великоднем. Мати Віктора була українкою, батько – білорусом, але в паспорті його записали росіянином. Пізніше письменник згадував, що в родині панував український дух, усі “добре знали: ми – […]...
4. Новела “Сини” – Василь Семенович Стефаник Василь Семенович Стефаник Новела “Сини” У низці новел Василь Стефаник змалював пробудження в українців Галичини національної самосвідомості, наростання протесту проти національного й соціального поневолення. Пафос національно-визвольної боротьби, масове піднесення патріотичних почуттів, викликані подіями 1918 року на Східній Галичині, знайшли художнє втілення в новелах Марка Черемшини “Туга” і Василя Стефаника “Сини” . Сам Стефаник стверджував, що “Сини” написані для наших жовнірів, які повернулись з визвольної боротьби. Але є ще одна тема, […]...
5. Стефаник Василь Семенович Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871 р. в селі Русів Снятинського повіту на Станіславщині у заможній селянській родині. Батько був суворий господар, не давав спуску наймитам, займа­тися дітьми він не мав часу. Виховувала дітей мати, жінка лагідна, добра. Початкову освіту В. Стефаник здобув у рідному селі, потім вчився у Снятинській школі. Після її закінчення батько відвіз Василя у Коломийську гімназію. Тут юнак познайомив­ся і подружився з Лесем Мартовичем, майбутнім […]...
6. Камінний хрест – Василь Семенович Стефаник Василь Семенович Стефаник “Камінний хрест” Перш ніж почати оповідання про еміграцію, Василь Стефаник довго спостерігав за емігрантами, спілкувався з ними, знайомився з публікаціями періодичної преси. У Стефаника в “Камінному хресті” еміграція – один із виходів для селян з нестерпного становища, пошуки кращої долі. Безземелля, занепад селянських господарств, голод штовхали селян до еміграції. Упродовж 1890-1910 pp. тільки з Галичини виїхало за кордон 300 тисяч українців. Прототипом головного персонажа оповідання “Камінний хрест” […]...
7. Біографія – Василь Семенович Стефаник Василь Семенович Стефаник Біографія Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871 р. в с Русові в сім’ї заможного селянина. Проте хлопець змалку знається на селянській праці, допомагає батькам, пасе вівці. Хлопець зростає в атмосфері народної творчості: знав від селян багато казок, переказів, пісень. Від матері та сестри Марії навчився співати. Три роки хлопець відвідував школу у рідному селі, а потім ще три роки навчався у сусідньому селі Синтині у народній […]...
8. Кайдашева сім’я – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1879 р. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим самостійним життям. Соціально-побутові повісті І. Нечуя-Левицького становлять певний етап в українській прозі і за змістом, і за формою. На широкому соціальному тлі постають нові типи сучасної письменнику епохи. У центрі уваги письменника – […]...
9. ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ СТЕФАНИК Народився Василь Семенович Стефаник 4 травня 1871 р. в с. Русові в сім’ї заможного селянина. Проте хлопець змалку знається на селянській пра­ці, допомагає батькам, пасе вівці. Хлопець зростає в атмосфері Народної творчості: знав від селян багато казок, переказів, пісень. Від і матері та сестри Марії навчився співати. Три роки хлопець відвідував школу у рідному селі, а потім ще три роки навчався у сусідньому селі Снятині у народній школі, де вперше […]...
10. Творчість – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Творчість Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” , повістей: “Бурлачка” – про життя заробітчан, “Хмари” , “Над Чорним морем” – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” , “Старосвітські батюшки та матушки” , “Афонський пройдисвіт” . Нечуй-Левицький виступав і як драматург тощо, етнограф-фольклорист, “Українські гумористи й штукарі” та лінгвіст, “Граматика української мови” в 2-х ч. тощо). Погляд […]...
11. Нечуй-Левицький Іван Семенович Іван Семенович Нечуй-Левицький народився 25 листопада 1838 р. у містечку Стеблів, тепер Чер­каської області в родині сільського священика. Змалку знав багато народних легенд, пісень, захоплено читав. Початкову школу закінчив вдома, а потім вчився у духовному училищі при Богуславському монастирі. Роки навчання в училищі описав письменник у своїх спогадах. Був це важкий час: постійне знущання вчителів, биття, сухе викладання та нікому не потрібне зубріння. У 1852 р. І. Левицький закінчив училище, […]...
12. Шашкевич Маркіян Семенович Народився Маркіян Семенович Шашкевич 6 листопада 1811 р. в селі Підліссі Золочівського повіту на Львівщині у багатодітній ро­дині священика. По закінченні початкової школи вчився у Львівській і Берещанській гімназіях. З 1829 р. слухав філософський курс у Львівському універ­ситеті, водночас навчаючись на курсі теології у Львівській духовній семінарії. Уже в лютому 1830 р. М. Шашкевича було виключено за фор­мальним звинуваченням у порушенні казарменої дисципліни. На­справді покарано його було за вільнодумство. Батько-священик […]...
13. Значення творчості В. Стефаника – Василь Семенович Стефаник Василь Семенович Стефаник Значення творчості В. Стефаника Василь Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. “Джерелом духовних цінностей” назвав Стефаника Володимир Винниченко. Його твори слід розглядати під “соціальним” кутом. Василь Стефаник починав як романтик, хоча в його новелістиці легко знайти і впливи імпресіоністичної поетики, і навіть сюрреалізму. Проза Стефаника визначається глибоким психологізмом, ритмікою і дуже сильним ліричним струменем. Уривчасті фрази наближають його творчість до експресіонізму. Його новели відзначаються складністю конфліктів, трагізмом […]...
14. Життєвий і творчий шлях – Василь Семенович Стус Василь Семенович Стус Життєвий і творчий шлях Василь Стус – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, якого називали Шевченком XX століття. Один із найактивніших представників українського культурного руху 1960-х. За переконання в необхідності української культурної автономії був заборонений радянською владою і на половину життя – 23 роки – позбавлений волі. Роль, яку відігравала постать Василя Стуса у розвитку української літератури XX століття, відновленні української державності та національної ідеї, важко переоцінити. […]...
15. Історичні романи – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Історичні романи “Князь Єремія Вишневецький” і “Гетьман Іван Виговський” Чималий інтерес становить історична проза Нечуя-Левицького. Письменник вважав, що саме художні твори на теми з історичного минулого здатні викликати живий, непідробний інтерес ширших верств до свого минулого. Природа історичного роману зумовлена наявністю відповідних джерел. Основою історичних творів І. Нечуя-Левицького є козацькі літописи, наукові монографії М. Костомарова “Історія України в життєписах визначніших її діячів”, “Богдан Хмельницький”, “Іван Виговський” та […]...
16. ІBAH СЕМЕНОВИЧ НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових опові­дань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини XIX століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І, Нечуй-Левицький увів в Українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими художніми засобами. Іван Левицький народився 25 листопада 1838 р. в м. Стеблеві […]...
17. Новела “Новина” – Василь Семенович Стефаник Василь Семенович Стефаник Новела “Новина” Великого душевного болю завдало Стефаникові жахливе становище дітей у бідняцьких родинах. Навіть надриваючись на чужій роботі, батьки не могли забезпечити своїм дітям ні належного харчування, ні тепла в оселі. Новела “Новина” належить до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника. Поштовхом до написання твору послужила подія, що сталася в жовтні 1898 року в селі Трійці, на Покутті. Після смерті жінки бідняк Михайло лишився з двома […]...
18. Біографія – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Біографія Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини XIX століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І. Нечуй-Левицький увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими художніми засобами. Іван Левицький народився 25 листопада 1838 […]...
19. Прапор моєї країни У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на них виростає пшениця. Жовтий і чистий пісок на пляжі. І взагалі все яскраве, мені здається, […]...
20. Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Особливість творчості І. С. Нечуя-Левицького Своєрідність стилю Нечуя-Левицького полягає в тонкому поєднанні реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, праці, особливостей мови та поведінки персонажів із живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів: Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських письменників і виводить українське письменство за межі побутовизму та етнографізму минулої, дошевченківської […]...
21. Кошенятко Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало […]...
22. Моя улюблена пісня Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко уявити своє життя без них. Я довго думала, яку ж із пісень назвати найулюбленішою? І прийшла до висновку, що то “Колискова” Моцарта. Так, саме цей твір я люблю понад усе. Ця пісня знайома мені дуже давно, бо ще тоді, коли я була в колисочці, її ніжно співала матуся. І потім, коли я вже почала підростати і […]...
23. Білка на міській вулиці. Твір на основі побаченого Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть з темними плямами на спині й голові, пухнастим хвостом і великими міцними лапами. Морда у Байкала добра і перехожі, які вперше бачили собаку, відчували, що він їм не заподіє лиха. До парку залишалось із сотню метрів, […]...
24. Мій батько Я дуже люблю свого батька. Зовні він здається звичайним. Батько високий на зріст, у нього сині очі, темне волосся, прямий ніс. У дитинстві та юнацтві батько займався легкою атлетикою, тому у нього красива спортивна статура, він сильний, дужий, витривалий, спритний. Я люблю, коли ми разом із ним влаштовуємо різні спортивні змагання. У цей час мені здається, що поруч зі мною не батько, а мій старший товариш. У синіх очах батька […]...
25. Моя улюблена пісня. Твір-міркування в художньому стилі Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко представити своє життя без них. Я довго думала, яку ж з пісень назвати самої улюбленої? І дійшла висновку, що це “Колискова” Моцарта. Так, саме цей добуток я люблю найбільше. Ця пісня знайома мені дуже давно, так ще коли я була в колибельке, її ніжно співала мама. І потім, коли я вже початку підростати й пішла в […]...
26. Мій вихідний день. Несподівана зустріч Я люблю у вихідний гуляти лісом. Там так затишно, чудово. А скільки несподіванок трапляється на кожному кроці! Одного разу між гілками дерев я помітила руденьку красуню білочку. Це була моя мрія – побачити білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, тому що боялася людини. Спостерігаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром, кінчики якого були значно світліші. Пухнастий хвостик був темнішого кольору, а кінчик був білий, наче хто вмочив його у […]...
27. Твір “Калина”, опис калини Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець. Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з’являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного […]...
28. Моя кімната 2 Узагалі моя кімната не зовсім особисто моя, тому що в ній стоїть телевізор. А телепередачі дивляться й батьки. Але у всьому іншому хазяїн тут я. Тут знаходяться мій письмовий стіл, книжкова шафа і книжкові полиці, диван, на якому я сплю, невеликий столик-тумбочка, де зберігаються мої ігри. Поруч – велике крісло, забравшись у яке з ногами, я люблю читати. А головне – в моїй кімнаті є куточок, де стоїть магнітофон і […]...
29. Шпак Був теплий осінній день. Мені подобалося спостерігати за сонячним промінчиком. Ось він ковзнув по дереву і гайда бавитися – стрибати зверху-донизу, знизу-догори. Аж раптом під ще зеленим листячком деревця я помітив яскраву плямочку, яка на сонечку переливалася всіма кольорами веселки. Придивившись уважніше, я зрозумів, що то на гілочці сидить шпак. Весь чорного кольору, але пір’я в нього було блискучим. Птах ніби оперезаний строкатою стрічкою. Міцний дзьоб надавав йому дуже поважного […]...
30. Дощовий день Здавалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? У мене небагато однодумців, тому що більшість любить яскраві, сонячні дні. А я люблю дощ завжди, у будь-який час року, ну хіба що взимку він мені не до вподоби. Але навесні, влітку й восени в мене навіть настрій піднімається, коли йде дощ. Тепло або холодно – мені все рівно. У теплу дощову погоду я люблю просто бродити вулицями, натягнувши на себе […]...
31. Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
32. Прогулянка рідним містом Я дуже люблю своє місто. А особливо люблю блукати старими вулицями центру. Окраїнні місця схожі між собою і з районами інших міст. А на стареньких вуличках, у старовинних будинках – краса і неповторність рідного міста. Тут забувається метушливість, плин часу і незгоди, а відчуваєш лише спокій, рівновагу, мир і радість у душі. Милуєшся найстарішим у Харкові величним Покровським собором або Успенською дзвіницею, що й понині відлічує години мелодійним дзвоном, старими […]...
33. Моя улюблена казка Чарівний світ казки відкрила для мене моя бабуся. Коли я був маленький, бабуся часто читала і розповідала мені казки. Я захоплювався мужніми героями цих творів, незвичайними фантастичними подіями, а особливо мені подобався щасливий кінець казок. Я дуже люблю казку “Рукавичка”. У мене є ця казка з красивими кольоровими ілюстраціями до неї. Казка мені подобається за те, що в ній іде мова про дружбу тварин. А я дуже люблю тваринок. Від […]...
34. Твір “Справжній друг пізнається в біді” Мій твір буде буде про те, що друг справді “пізнається в біді”. Я розповім, як у скрутну хвилину мені допоміг мій справжній друг Максим. Якось улітку ми разом з Максимом каталися на велосипедах та заїхали на чужу вулицю. Раптом із-за рогу вискочила зграя собак. Вони всі голосно загавкали. А одна невелика “моська” навіть напала на мене, намагаючись вкусити велосипеда за колесо. Ми з другом довго не чекали, багато не розмовляли, […]...
35. МІФ ПРО ВОГОНЬ Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: “Мені добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною – коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре”. Другий каже: “Мені дуже зле, бо господар дає погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу […]...
36. Чи легко навчатися? Взагалі-то я люблю школу. Але іноді мені доводиться переживати жахливі миті. Здається, що все, кінець. Немає теперішнього, втрачена віра у майбутнє. Сутінки змінюються темрявою. Таких людей, як я, називають песимістами. Понад усе мені не подобається початок уроку. Я терпіти не можу ці страхітливі слова: “Іди відповідай!” Мені більше подобається відповідати з місця. Так зручніше, вільніше. Я полюбляю розмірковувати вголос. Але тільки починаю це робити, як мене перебивають. Я розумію, що […]...
37. Опадає листя Мені дуже подобається спостерігати, як восени з дерев опадає листя. Я помітила, що з різних дерев воно опадає у різний час. Найперше листя опадає з кленів і берізок, а найпізніше – з дуба. Мені здається, що завдяки цьому тривалість листопаду збільшується, і ми маємо змогу довше милуватися красою природи. Ще я помітила, що у різних дерев. осіннє листя буває різного кольору: жовте з усіма можливими відтінками, червоно-коричневе, багряне. Бабуся пояснила […]...
38. Найкращий друг Мишко Мишко – мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя – ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. […]...
39. У бабусиному квітнику Моє захоплення виявилося несподіваним чином. Одного разу ми поїхали до бабусі на дачу, і я побачила її квітник. У мене було таке враження, що я потрапила на виставку квітів. Тут були й троянди, і гладіолуси, і жоржини, і нарциси, і ромашки. Але особливо до душі мені припали наші рідні українські мальви, які в народі ще називають рожами. Мальви ніби викидають свої коштовні скіпетри та аж вбирають погляд. Я довго милувалася […]...
40. Про занепад нашого світу Верховний бог та Праматір-богиня посварилися. Верховний бог наслав страшну моровицю на народ, який був під захистом Праматерібогині, натомість вона проклтпа один з головних островів Верховного бога, де проводилися урочисті учти на його честь. Вона сказала: “Хто ступить на цей острів, того спалить небесний вогонь, і народиться найстрашніше, що лишень може бути на світі”. Верховний бог лише посміявся з цього, а його народ вирішив улаштувати найбучніший бенкет на честь свого покровителя […]...