Багато дослідників життя і діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного часто зверталися до історичних документів, де Згадується ім’я славного гетьмана України. Напевне, немає історика, який би не використовував спогади польського письменника Я. Собеського. Він не тільки добре знав Сагайдачного, але й бував разом з гетьманом у походах.
Будучи очевидцем і учасником Хотинської битви, Я. Собеський написав книгу “Історія Хотинської війни”, в якій згадує: “Скільки очолював Сагайдачний запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів на суходолі й на морі і мав незмінне щастя. Кілька разів погромив татар у степах перекопських і навів страх на Крим. Не менше уславили його морські походи – зруйнував кілька великих турецьких міст у Європі та й Азії, лопалив околиці Константинополя.
Взагалі був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві проворний, діяльний, в таборі сторожкий, мало спав і не пиячив, на нарадах був обережний і у всяких розмовах неговіркий”.
Сагайдачний, як згадує той же автор, – проти козацького свавілля бував дуже суворим і за великі провини карав навіть смертю. Поляки визнавали, що саме українському гетьману вдячні за врятування Польщі від турецької армії, “під небеса вихваляли заслугу козаків і Сагайдачного, їх мужність, витривалість, порядок, обізнаність з війною”. Перед смертю, що настала в квітні 1622 року від отруйної стріли під час Хотинської битви, П. Сагайдачний заповів своє майно на освітні, наукові та благодійні цілі, а 1500 злотих подарував Київській і Львівській братським школам.
На похороні братчики читали похвальні вірші, видані потім окремою книжечкою. Прославляли мужність гетьмана, його любов до свого народу, до освіти й церкви та ставили, його у приклад козацтву. Книжка ця була також похвалою всьому Війську Запорозькому та заохоченням, щоб ішли козаки слідами Сагайдачного та боронили далі народні справи.
Ректор Київської братської школи Касіян Сакович написав красномовний панегірик, в якому назвав Сагайдачного мудрим ватажком і відданим покровителем православ’я, пов’язав його діяльність із традиціями київських князів.
Визволення України, яке розпочав Петро Конашевич-Сагайдачний і продовжив Б. Хмельницький, відстоював також Іван Мазепа. Він мріяв про звільнення України з-під влади всіх сусідів. Але мусив поступати дуже обережно, бо тоді при владі у Росії був Петро І, лютий тиран і ворог нашого народу. Доба Мазепи – це час відродження України, епоха політичного, економічного і культурного поступу. Шкода, що його мріям до кінця не судилося здійснитися.
Те, про що мріяли славні гетьмани України, стало реальністю тепер. Ми живемо у незалежній державі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Образи Петра Сагайдачного та Марка Жмайла В оповіданні “В Острозькій школі”, уривку з роману “Сагайдачний”. Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки і щиру дружбу Петра Сагайдачного та Марка Жмайла. Трирічною дитиною Петро залишився сиротою, якого прихистила родина Жмайлів, де був хлопчик такого ж віку – Марко. Коли хлопцям виповнилося по шістнадцять років, батьки Марка вирішили, щоб хлопці продовжували освіту в Острозі. Саме там вони добре склали свої перші іспити при вступі, що свідчило про їхню працелюбність […]...
- Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман “Сагайдачний”. У першій частині цього роману – “Побратими” – йдеться про юнацькі роки майбутнього гетьмана, навчання його у вищий Острозькій […]...
- Образи Сагайдачного та Жмайла за уривком “В Острозькій школі’ з роману “Сагайдачний’ А. Чайковського З дитинства Андрій Чайковський виніс немало переказів про турецько-татарську навалу, про звитяжних оборонців рідної землі, серед яких височить постать славетного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. В уривку з роману “Сагайдачний” Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки та щиру дружбу Петра Сагайдачного ти Марка Жмайла. Петро Сагайдачний із трьох років залишився сиротою, його взяла до себе родина Жмайлів, де був ровесник Петра – Марко. Разом хлопці бавилися, училися та оволодівали бойовим мистецтвом. Коли […]...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. Навіть весілля сина Миколи довелося справляти на позичені гроші. Треба було ще сплатити подушне, і […]...
- Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи І. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури, у якому реалістично змальовано життя народу, його побут, мрії і прагнення. “Наталка Полтавка” – це драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Серед позитивних персонажів п’єси – образи Петра й Миколи. Петро – коханий Наталки, сирота без роду, покохав Наталку […]...
- Характеристика Петра Джері – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Характеристика Петра Джері У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. Навіть весілля сина Миколи довелося справляти на позичені гроші. Треба […]...
- Характеристика Петра Джері У своїй повісті І. С. Нечуй-Левицький змальовує портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – високий і виснажений тяжкою працею кріпак. Потріскані руки, обличчя, вкрите павутинням зморщок, покручені пальці на руках свідчили про те, що пан Бжозовський витягав останні краплі сил із своїх підневільних. Достатки у старого Джері були такі, що весілля Миколі на позичені гроші справляв. А щоб заплатити подушне, то довелося продати єдиного кабана й самим […]...
- Полтава характеристика образу Петра Петро – російський імператор. “Петрівська” тема природно виникає в поемі. Романтичний сюжет про “беззаконну любов” гетьмана Мазепи і Марії Кочубей розгортається на тлі епохи, коли “Росія молода / Мужніла з генієм Петра”. Та і сама сюжетна колізія неможлива без “непрямої” участі росіянина царя, без його жорстокої помилки. І все-таки тема одно, а персонаж – інше. Поки сам П. залишається в сюжетній тіні, розстановка сил в поемі відповідає неписаним правилам лорда […]...
- Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Лужина Петра Петровича Лужин Петро Петрович – тип ділка і “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з обережною і буркотливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись з нікчемності, високо цінує свій розум і здібності, звик милуватися собою. Проте найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я науки і економічної правди”. Він проповідує з чужих слів, яких наслухався від свого приятеля Лебезят-никова, з молодих прогресистів: “Наука ж […]...
- Петро Сагайдачний Петро Сагайдачний Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 році за сміливість, освіченість, розум козаки обрали його кошовим Січі й гетьманом. Прославився […]...
- Образ Петра в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Петро – бурлака-сирота, заробітчанин: Відповідаючи на питання Миколи, він про себе каже: “бурлака на світі; тиняюсь од села до села”, “нема у мене ні родичів, ні знайомих. Які будуть знайомі або родичі усироти?”. Він “в дальніх сторонах трудився чотири годи”, щоб заробити грошей і потім “багатому Терпилові показатись годним його дочки”. Петро з’являється у другій дії, проте з уст інших героїв глядач дізнається про його долю. Петро – працьовитий, як […]...
- Тяжкий гріх Петра Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а він сам, працьовитий, не міг ніде найнятися на роботу. Не давала йому спокою думка, що […]...
- Твір Тяжкий гріх Петра Тяжкий гріх Петра Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а він сам, працьовитий, не міг ніде найнятися на роботу. Не давала йому […]...
- Острозька колегія – перша вища школа в Україні – І варіант – АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ 6 клас АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ Острозька колегія – перша вища Школа в Україні І варіант З дитинства Андрій Чайковський виніс немало переказів про турецько-татарську навалу, про звитяжних оборонців рідної землі, серед яких височить постать славетного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. В уривку з роману “Сагайдачний” Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки та щиру дружбу Петра Сагайдачного і Марка Жмайла. Петро Сагайдачний в три роки залишився сиротою, його взяла до себе родина Жмайлів, де […]...
- Образ Петра І у романі О. М. Толстого “Петро Перший” Образ Петра І вражає своєю силою. Вона відчувається, у всьому: у росту, у фізичній моці, у розмаху почуттів, у роботі і розгулі. Петро мало схожий на європейського государя: він своїми руками катує і страчує, б’є наближених, непомірно п’є, влаштовує дикі забави. Але він зумів зробити Росію передовою державою, зумів прищепити країні європейську культуру. Письменник майже не дає розгорнутих описів зовнішності царя, малюючи його як би штрихами. От Петро – юнак: […]...
- Російська природа у творчості в Петра Ілліча Чайковського Чайковський прокинувся рано, але встав не відразу. Він прислухався до співу лісових жайворонків. Десь за вікном куковала зозуля. Композитор устав, підійшов до вікна й побачив ліс, що йде вдалину. Десь там унизу на березі озера в нього було улюблене місце – Рудий Яр. Дорога до Рудого Яру йшла спочатку по просіці, потім березняками, потім через поламаний міст і, нарешті, нагору в сосновий бор. Він уявляв собі цей шлях і розумів, […]...
- Образ Петра Першого у романі “Петро Перший” Толстого А. Н Як було сказано вище, “Петро Перший” – історичний роман. Тема його – зображення Росії епохи Петра. Ідея роману – позитивна оцінка характеру і діяльності царя-реформатора. Отже, Петро є головним героєм роману. Сюжет твору побудований на описі життя головного героя з ран його дитинства до перших перемог російської армії в Прибалтиці на початку Північної війни. Толстой планував створити роман в трьох книгах. У першій він детально малює дитинство і ранню молодість […]...
- Образ Заробітчанина Петра у творі “Земля” Серед персонажів, що в силу різних причин відірвалися від землі і стали сільськими напівпролетарями, бачимо Петра, Анну, Домніку, Онуфрія Лопату, Григорія Чункача та інших. Заробітчанина Петра письменниця наділяє позитивними рисами: він розумний, кмітливий, розважний, інтелігентний, у нього добре і ніжне серце. Замолоду Петро не спромігся звити своє сімейне гніздо, згодом уже про нього не дуже думав, бо “своєї хати не мав, а в винаймле-ній не хотів сидіти. Гонор не позволяв” […]...
- Образ Петра Першого в поемі Мідний вершник Пушкіна А. С Але північне місто – як примара мрячний, Ми, люди, проходимо, як тіні в сні. Лише ти крізь століття, незмінний, вінчаний, З рукою простягненої летиш на коні. В. Я. Брюсов До поеми “Мідний вершник” Пушкін кілька разів звертався до образа пануючи-реформатора: у поемі “Полтава” , у незакінченому романі “Арап Петра Великого” , у матеріалах до “Історії Петра Великого”. Протягом усього творчості поет по-різному оцінював діяльність Петра. Спочатку Петро представлявся Пушкіну винятковою […]...
- Образ Петра І у поемі О. С. Пушкіна “Мідний вершник” 1. Роль історичної особи в художньому просторі. 2. Контрастна картина життя міста й людини. 3. Монументальність і величчя кумира. Потрібно знайти зміст і в нісенітниці: у цьому неприємний обов’язок історика. В. О. Ключевский Історичні події й різні великі особистості не раз з’являлися на сторінках добутків О. С. Пушкіна. І кожного з них письменник поміщав в особливе художнє полотно, показуючи тим самим відтінки людей неоднозначних, але в той же час граючу […]...
- Чому О. С. Пушкін так докладно описує дитинство й виховання своїх героїв – Євгенія Онєгіна й Петра Гринева? Розум, коли він тільки що розум, сама дрібниця. Пряму ціну йому дає доброзвичайність. Д. І. Фонвізін Євгеній Онєгін і Петро Гринев – головні герої романів “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка”. Обоє добутки написані для того, щоб розкрити суспільні і моральні проблеми, пов’язані із цими героями “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка” – реалістичні добутки. У творчості Пушкіна реалістичний період прийнятий уважати із часу виходу у світло першого розділу “Євгенія Онєгіна” . […]...
- Джерела конфлікту Олени й Петра Суркова Очевидно, джерела конфлікту Олени й Петра Суркова варто шукати в першій бурхливій сварці героїв і в роздумах Олени про те, як міняє людину влада над людьми, народжуючи навмисну брутальність як стиль поводження “Точно Вам хотілося здатися переді мною й вашими товаришами більше монументальними, чим ви є насправді”,- кидає вона в особу Петру. . Багатозначні й подальші роздуми Олени про те, що покинувши сім’ю Гиммеров і повернувшись у рідний будинок, вона […]...
- Історичний добуток з епохи Петра I “Полтава” Нарешті, зовсім незадовго до пушкінської “Полтави” з’явився ще один добуток про Мазепу повість другорядного літератора Е. Аладьина “Кочубей” 1827. Пушкіна добре знав всі ці добутки, дечим скористався чи ледве не з кожного з них. У той же час як у трактуванні образа Мазепи, так і відносно жанру своєї поеми він пішов зовсім новим і особливим у порівнянні зі своїми попередниками путем. У передмові до першого видання “Полтави” і в наступних […]...
- Зв’язок образу Петра Харлана з давніми демонічними віруваннями у романі “Самотній вовк” В. Дрозда Міфологічну основу сюжету роману “Самотній вовк” становить відоме з давніх часів явище лікантропія – усвідомлення себе вовком, здатність людини перекидатися на вовка. Вовкулака – людина, здатна обертатися вовком або зачаклована в цього звіра. Подібні вірування наявні в більшості народів світу й походять від давніх тотемних уявлень. Слово “вовкулака” вчені тлумачать по-різному: як “вовча шерсть”, “вовче кодло, рід”, навіть “вовковедмідь”. Те, що хлопець-перевертень мав безпосередній стосунок до обряду посвяти в дорослі […]...
- Повесті Белкіна характеристика образів Адриян Прохоров Адриян Прохоров – головний і практично єдиний самостійний герой повісті, московський трунар. Історію про Адрияне Белкину розповів прикажчик Б. В.; але не лише голос прикажчика – голос самого Белкина насилу пробивається крізь авторську інтонацію Пушкіна. Він вказує на те, що світова література досі знала образ веселого трунаря : у романі В. Скотта “Ламмер-мурская наречена” і в трагедії Шекспіра “Гамлет”. Белкин-ский трунар – похмурий; серце його не радіє, хоча тільки що […]...
- Звеличення національних героїв в українському героїчному епосі І. Український героїчний епос. ІІ. Натхненне звеличення народом своїх героїв. 1. Почесний захисник України Богдан Хмельницький. 2. Історичні постаті – Дорошенко та Сагайдачний. 3. Керівник Коліївщини – Залізняк. 4. Великий цикл народних дум, присвячений визволенню українців із турецької неволі. 5. Багатожанровість українського героїчного епосу: ; балади, казки. ІІІ. Український героїчний епос не лише джерело інформації про історичні події, а один із найважливіших джерел історичної та національної самосвідомості народу....
- Злочин і покарання характеристика образу Мармеладовой Сонечки Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до категорії “лагідних”. “…Малого зростання, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, з чудовими блакитними очима”. Уперше читач дізнається про неї із сповіді Мармеладова Раскольникову, в якій він розповідає, як С. в критичний для сім’ї момент вперше пішла на панель, а повернувшись, віддала гроші мачусі Катерині Іванівні і лягла лицем до стіни, “тільки плічки та тіло усі здригаються”. Катерина ж Іванівна увесь вечір […]...
- Атала характеристика образа Атали АталаУважається дочкою вождя плем’я мускогульгов, але теперішній батько її – іспанець-християнин Пилип Лопес. Християнкою була й мати А., що хрестила дочка й виховала її в християнській вірі. При народженні А. мати її дала обітницю, що дівчина збереже цнотливість і присвятить все своє життя цариці небесної. Перед смертю матері А. на її прохання заприсягла їй, що не порушить обітниці. Меж тим А. зустріла Шактаса й полюбила його так сильно, що, щоб […]...
- Характеристика героїв роману Гончарова “Звичайна історія” Дія роману Гончарова “Звичайна історія” відбувається наприкінці першої половини XІX століття, під час правління Миколи І, коли були сильні реакційні настрої в суспільстві, коли досяг неймовірних розмірів разросшийся бюрократичний апарат. І коли, незважаючи на недавно відгримілу Вітчизняну війну 1812 року, людиною століття, навіть у Росії, визнавали Наполеона. Він був ідеалом для дворянської молоді. У Росії було багато людей, що вважали себе росіянами наполеонами, людьми, породженими на світло, щоб змінити долю […]...
- Федра характеристика образа Федри Федра – дружина Тесея, дочка Миноса й Пасифаи, мачуха Іполита. Ф. палає пристрастю до свого пасинка й відкривається йому, але коли вертається додому її чоловік Тесей, якого вона вважала загиблої, рятуючи себе й своїх дітей від ганьби, допускає, щоб годувальниця енона оббрехала Іполита в зазіханні на її честь раніше, ніж відкриється правда. Проклятий батьком, Іполит гине, а Ф., повна каяття, отруюється, перед смертю визнаючись Тесею у своїй провині й невинності […]...
- Характеристика твору “Дорогою ціною”. Цитатна характеристика героїв – Остапа, Соломії та Івана Котигорошка Важке життя українського селянства не раз було відтворено на сторінках видатних письменників, адже ця тема продовжувала хвилювати усіх небайдужих до страждань України. Михайло Коцюбинський у своєму творі “Дорогою ціною” детально зобразив той відчай та поневіряння селян у своїх спробах знайти кращої долі, втікаючи з рідної землі, де панували жорстокі та агресивні експлуататори-самодури. Центральні образи повісті – Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали […]...
- Пан з Сан-Франциско характеристика образу Пана Пан з Сан-Франциско – на самому початку розповіді відсутність імені у героя мотивується тим, що його “ніхто не запам’ятав”. Г. “їхав в Старий Світ на цілих два роки, з дружиною і дочкою, єдино заради розваги. Він був твердо упевнений, що має повне право на відпочинок, задоволення, на подорож в усіх відношеннях відмінне. Для такої упевненості у нього був той аргумент, що, по-перше, він був багатий, а по-друге, тільки що приступив […]...
- Пантелеймон Куліш. “Чорна рада”. Короткий виклад та художня характеристика твору Пантелеймон Куліш Пантелеймон Куліш – український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, літературний критик, редактор, видавець, культурно-історичний, діяч, мовознавець, фундатор української орфографії. “Куліш – перворядна звізда в нашому письменстві, великий знавець народної мови, а притім добрий знавець язиків та літератур європейських народів” . П. Куліш сповідував ідею державності України, намагався об’єднати українську інтелігенцію Східної та Західної України навколо спільних ідей національно-культур-ного відродження; входив до Кирило-Мефодіївського братства. Розробив упоряджену в наступний період […]...
- Капітанська дочка характеристика образа Гринев Петро Андрійович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Гринев Петро Андрійович – головний герой останнього великого твору Пушкіна, провінційний російський дворянин, від чийого ім’я ведеться оповідання. В історичній повісті “Капітанська дочка” зійшлися всі теми пушкінської творчості 1830-х рр. Місце “звичайного” людини у великих історичних подіях, воля вибору в жорстоких соціальних обставинах, закон і милосердя, “думка сімейна” – все це в повісті присутня й пов’язане з образом головного героя-оповідача. Спочатку Пушкін, як те було в незавершеній повісті […]...
- Будденброки характеристика образа Християна Християн – брат Томаса й Тоні, син консула, народився в 1828 р., продовжує жити до кінця роману. На противагу братові має велику внутрішню незалежність і не вважає для себе необхідним піклуватися про престиж сім’ї й фірми. Після довгого перебування в Лондоні, а потім у Вальпараїсо X. вертається додому й намагається працювати в конторі разом з Томасом, але дуже незабаром він втрачає всякий інтерес до комерції. X. , з дитинства обладающий […]...
- Характеристика образів борців за вільну Україну в поемі “Бояриня” Лесі Українки 1665 року гетьманом Правобережної України став Петро Дорошенко. Це була талановита й розумна людина. Сам гетьман не визнавав штучного поділу України на Лівобережну і Правобережну, він закликав лівобережних козаків пристати до нього. 1667 року було підписано Андрусівське перемир’я. Гетьман із турками звільнив правобережну територію України. Польща визнала Україну незалежною українською державою. У цей час проти Дорошенка виступив Іван Сірко, який вважав турок і татар найзаклятішими ворогами України. Але пізніше Сірко […]...
- Порівняльна характеристика Гриньова й Швабріна Білогірська міцність перебувала вдалечині від тодішніх культурних і політичних центрів, однак і до її докотилася хвиля пугачевского бунту. Невеликий гарнізон прийняв нерівний бій. Міцність упала. Омелян Пугачов учиняє свій “імператорський” суд, тобто безжалісно розправляється з беззбройними людьми. Саме цей момент у повісті є ключовим для порівняльної характеристики двох героїв “Капітанської дочки” – Гриньова й Швабрина. Гринев одержав виховання в сім’ї відставного військового сам став офіцером, Петруша – м’який і совісний […]...
- Будинок про сім фронтонів характеристика образа Полковника Пинчена Полковник Пинчен – старий пуританин, засновник роду Пинченов, що прибув у Нову Англію разом з першими поселенцями. Померлий більш ніж за сто років до часу, коли розгортається дія роману, вона даний Готорном не як безпосередньо діюча особа, а через вплив його вчинків на героїв-сучасників автора, розкриваючи в такий спосіб центральну проблему роману – проблему зв’язку минулого й сьогодення, проблему присутності давно, здавалося, що минули в дні сьогоднішньому. Символом такого зв’язку, […]...
- Гроза характеристика образу Кабановой Марфи Гнатівни Кабанова Марфа Гнатівна – центральна героїня п’єси, матір Тихона і Варвари, свекруха Катерини. У переліку дійових осіб про неї сказано: багата купчиха, вдова. У системі персонажів п’єси – антагоніст головної героїні, Катерини, контрастне зіставлення з якою має визначальне значення для розуміння сенсу п’єси. Схожість героїнь можна угледіти як в приналежності їх до світу патріархальних представлень і цінностей, так і в масштабі і силі характерів. Обоє вони – максималісти, ніколи не […]...
Categories: Твори з літератури