Емігранти, які виїжджали до різних країн Європи, мали намір на тимчасовий побут поза Батьківщиною, а ті, хто від’їздив до Північної Америки – на сталий побут. Вибір останніх був добровільним, хоча він і був спричинений політичними обмеженнями в освіті і праці для українців в Україні, що була толі під чужою владою.
Десятиліттями вони продовжували жити Україною та її проблемами; чи то в Канаді чи Америці вони гуртувалися, організовували свої невеличкі громади, де ділилися турботами про рідну землю і так творили свій мікросвіт. Цю ідею легко можна віднайти у більшості п’єс, які не завжди мали літературну вартість, але були висловом свого часу.
У перших десятиліттях цього століття багато українців із західних частин України оселилися в Канаді й Америці, де почали створювати свої аматорські театральні гуртки. Цей звичай емігранти взяли з собою з дому, адже аматорський театр існував майже в кожному містечку і селі Західної України – завдяки зусиллям товариства “Просвіта” чи іншим організаціям та ініціативам.
Емігранти привезли з собою українську театральну літературу, яку часто перевидавали; але її не було достатньо, щоб забезпечити всі аматорські театри п’єсами на кожен місяць чи тиждень. Це спонукало багатьох письменників писати п’єси. Всі постановки мали освітню, виховну чи повчальну мету.
Спочатку ставили п’єси у приватних будинках; перша відома вистава відбулася 1904. Уже 1913 р. у всіх місцях зосередження українців були постійні аматорські драматичні групи, а в більших – й декілька. Театральні постановки були центром суспільного життя нових поселенців, які майже щотижня бажали бачити якусь п’єсу.
Тому в тих перших десятиліттях у Канаді українські емігранти створили понад сто театральних текстів-п’єс.
Серед перших українських драматургів у Північній Америці були театральні активісти, актори, режисери, які розуміли потребу ширшого репертуару. Авторами п’єс часто були і священики.
Першою друкованою українською п’єсою в Канаді була п’єса “Убійники” о. Івана Бодруга. Пізніше автором багатьох п’єс був Семен Ковбель, починаючи з “Дівочих мрій” . Згадані вище автори писали зі свого громадського обов’язку ; не раз навіть на виданих п’єсах не було зазначено прізвища автора. Самі автори також не дуже серйозно ставилися до своєї творчості, і навіть не завжди збирали свої опубліковані п’єси.
Теми театральної творчості українських емігрантів того періоду можна погрупувати так:
А) сентиментальні версії життя в Україні, яке емігранти покинули; Б) історичні події України ; В) переживання й проблеми нових імігрантів на нових землях; Г) моралізаторські.
До побутово-сентиментальної категорії можна віднести такі п’єси: “Українське весілля” Л. Цегельського, “Сироти” Романа Сурмача, “Еей на Івана, гей на Купала” Петра Федисева, “Веселі Полтавці” Антона Нагорнянського.
До п’єс про історичні події в Україні, особливо про боротьбу за незалежність належать: “Страйк” о. Миколі Струтинського, “Терновий вінок, або Жертви царизму” Володимира Сиротенка. “Між бурхливими хвилями” В. Бабієнка.
Про переживання й проблеми емігрантів на нових землях розповідають такі п’єси, як “Жертви темноти” , “Клуб суфражисток” , “Кроваві перли” ” “Манівцями” , “На хвилях любові” Дмитра Гунькевича, “За рідний край” Михайла Петрівського, “Тихі герої” Пилипа Пилипенка.
Моралізаторськими можна вважати такі, як “Дівочі мрії” Семена Ковбеля, “Така її доля” Віктора Лисенка, “Безбатченко” Олександра Лугового тощо.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Характеристика драматургії української еміграції повоєнного періоду Друга світова війна спричинила великі переміщення українців по світу. У 1930-х роках у Радянському Союзі було знищено сотні українських письменників. Після Другої світової війни багато емігрантів виїхали на Захід. Серед них було чимало письменників. З концентраційних таборів багато з них потрапило до таборів “переміщених осіб” у Німеччині чи Австрії, а тоді на американський континент. Як і письменники другої хвилі еміграції, які осіли у Західній Європі, емігранти третьої хвилі десятиліттями мріяли […]...
- Характеристика драматургії політичної еміграції міжвоєнного періоду Дещо відмінною групою були ті українці, які емігрували з України після визвольних змагань і проживали у Центральній Європі чи в Західній Європі. Це були високоосвічені люди, вважали себе тимчасовими емігрантами і чекали повернення в Україну. Серед них були й драматурги: Єлисей Карпенко, Володимир Винниченко, Олександр Олесь, Юрій Липа, Леонід Мосендз, Фотій Мелешко, Спиридон Черкасенко. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ виїхав з України з дипломатичною місією УНР; спочатку жив у Будапешті, Відні, а від […]...
- Наше життя стає дедалі стрімкішим і розмаїтішим. Деякі люди з різних міркувань залишають свою країну й виїжджають за кордон. Ставлення до еміграції в нашому суспільстві не є одностайним. Одні вважають її зрадою своєї Батьківщини, інші ж – виправданим кроком На мою думку, еміграційні процеси є невід’ємною частиною сучасного життя. Та, зважаючи на різноманітні причини, що спонукають людей до виїзду за кордон, не можна вважати емігрантів зрадниками Батьківщини. По-перше, багато людей вимушені робити цей нелегкий крок аби прогодувати свою сім’ю та надбати собі хоча б невеликий статок. По-друге, у багатьох країнах світу з великою діаспорою українців діють спільноти, що підтримують та сприяють розвитку української культури. Тема еміграції майстерно висвітлюється у […]...
- ПСИХОЛОГІЧНЕ РОЗКРИТТЯ ТЕМИ ЕМІГРАЦІЇ В НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА “КАМІННИЙ ХРЕСТ” 10 КЛАС ПСИХОЛОГІЧНЕ РОЗКРИТТЯ ТЕМИ ЕМІГРАЦІЇ В НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА “КАМІННИЙ ХРЕСТ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 І. Історична основа твору – еміграція українців наприкінці XIX ст. II. Психологічне розкриття теми еміграції в новелі В. Стефаника “Камінний хрест”: 1. Психологізм образу І. Дідуха. 2. Психологічні деталі, що відтворюють душевний стан героїв новели. 3. Символізм образу камінного хреста. III. Актуальність проблеми еміграції в наш час. Варіант 2 I. Особливості індивідуальної манери […]...
- Трагічне явище української еміграції в новелах В. Стефаника Землі триматися треба, бо як відірвемося від неї, то буде і їй зле без нас, і нам недобре без неї. Б. Лепкий Рідна земля перетворилася на мачуху, бо не були її працьовиті сини господарями на ній. В. Стефаник Серед творів В. Стефаника на особливу увагу заслуговують ті, де порушується проблема пролетаризації українського села. Майже кожна новела збірок “Синя книжечка”, “Камінний хрест”, “Дорога”, “Моє слово” – то гостра соціальна драма, трагедія […]...
- Специфіка драматургії української діаспори Коли робимо огляд літератури і додаємо географічні визначення, то тим самим визнаємо, що вона якось особливо відмінна від основного масиву літератури певної країни. Драма в літературі української діаспори, можливо, більше, ніж будь-який інший жанр, несе на собі відбиток її незвичної долі, адже ці твори написано поза материком. До того ж у багатьох літературах не всі драматурги пишуть для сцени, а тим паче ті автори, які творять поза межами своєї батьківщини […]...
- Тема еміграції та її художнє втілення у творчості Стефаника Стефаник гостро реагував на еміграцію селян, яких гнали за океан безземелля, злидні, безнадія. Це спостерігав Стефаник у своєму Русові. Еміграція поставала перед письменником як трагедія народу. Стефаник намагався якось полегшити переїзд емігрантів. Під впливом цих подій у “Громадському голосі” з’являється гостра критична стаття “Для дітей”. Вслід за статтею в “Літературно-науковому віснику” з’явилась новела “Камінний хрест”. Це був єдиний твір письменника, присвячений темі еміграції. В основу новели покладено справжній факт з […]...
- Тема еміграції в творчості В. Стефаника Чую їх біль, всі ті нитки, що Рвуться між їх серцем і селом, і Мені рвуться, чую їх жаль і муку. В. Стефаник. “Камінний хрест” – єдиний твір Стефаника, присвячений темі еміграції. У багатьох своїх новелах В. Стефаник використовує не вигадані, а справжні події. Не стала винятком і новела “Камінний хрест”. Односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. В. Стефаник розуміє, що надії селян марні, знає, […]...
- Особливості ранньої прози В. Винниченка Володимир Винниченко – один із найталановитіших українських прозаїків і драматургів. Але його людська і творча доля складалася дуже важко. Свого часу за відверті виступи був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, агентом імперіалістичних держав, інтервентом. І як наслідок – сидів у тюрмах, жив нелегально, емігрував і знову, ризикуючи, переходив кордон. “Метри” ж критичного цеху, побачивши в доробку письменника образи хворобливо-безвольні, хисткі у переконаннях і навіть аморальні у поведінці, називали його проповідником індивідуалізму […]...
- Тема еміграції у творчості В. Стефаника ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Чую їх біль, всі ті нитки, що Рвуться між їх серцем і селом, І мені рвуться, чую їх жаль і муку. В. Стефаник Камінний хрест” – твір Стефаника, присвячений темі еміграції. Як і в багатьох своїх новелах, письменник спирається в цьому творі на справжні життєві події. Селянин, від’їжджаючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. В. Стефаник розуміє, що надії селян марні, знає, […]...
- Мартин Боруля – Мій улюблений драматичний твір української драматургії другої половини XIX століття Театр… В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Назар Стодоля” Т. Шевченка – це вершини драматургії першої половини XIX століття. Друга половина XIX століття була більш плідна на театральні вистави і драматургів, бо вже існували не лише аматорські гуртки, а з’явились і професійні театри. М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий – корифеї […]...
- Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезій – “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, їх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” – це чудові, художньо довершені твори. Причинна і Тополя. Дві трагічні дівочі долі. Дівчину-сироту розлучили чужі люди з коханим, і вона стала причинною. У страшну буряну […]...
- Неоромантизм ранньої новелістики Гончара Героїка днів війни продовжувала хвилювати О. Гончара після завершення ним роману “Прапороносці”. У кінці 40-х і на початку 50-х років він пише цілу низку новел: “Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка”, “Гори співають” та ін., які багато в чому були співголосні з “Прапороносцями”. Гончар проявив себе блискучим новелістом, який поєднував у своїх новелах глибокий психологізм Коцюбинського, стислість та емоційність Стефаника і Чехова, ліризм Васильченка та афористичність Короленка. Героїка і трагізм, […]...
- Г. Ібсен – зачинатель “нової” європейської драматургії Тоді, коли в історії світової літератури повною мірою заявила про себе “нова драма” Ібсена, XIX сторіччя тихо конало… На зміну йому приходили нові відносини, що не передбачали спокійного життя. Людина на зламі епох опинилася у вирі соціальних драм і трагедій. Що ж могло допомогти їй витримати? І чи був у неї якийсь захист від ударів жорстокої долі? Ці та інші питання надзвичайно цікавили Генріка Ібсена, якому судилося стати творцем “нової […]...
- Мотиви ранньої лірики П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Мотиви ранньої лірики П. Тичини Говорячи про особливість поетичної творчості Тичини, Максим Рильський відзначав, що найкраща характеристика її у виразі – “музична ріка”, що “Тичина і пісня – брат і сестра”, що коли багатьох поетів називаємо за трафаретом “співцями”, то для Павла Григоровича слово “співець” – найприродніший епітет. Підтвердити цю думку можна хоча б прикладами з ранніх віршів поета, які ввійшли до […]...
- Соціально-побутові поеми з ранньої творчості Т. Г. Шевченка До соціально-побутових поем першого періоду належать три твори Т. Г. Шевченка: поема “Катерина”, присвячена В. А. Жуковському на честь викупу з кріпацтва, не надрукована за життя Кобзаря поема “Слепая” та незавершена поема “Мар’яна-черниця”. Цими творами Т. Г. Шевченко відкриває власну галерею неповторних жіночих образів. Жіноча недоля у творчості митця стала згустком болю, бо кріпацтво передчасно осиротило хлопця, рано залишивши без матері; сестер, у яких “неволя добілила коси”, він так і […]...
- Трагічне явище української еміграції у новелах Стефаника Найвизначнішим майстром короткої реалістичної соціально-психологічної новели в українській демократичній літературі кінця XІX – початку XX ст. був Василь Стефаник. Письменник створив вражаючу за силою впливу на читачів картину з життя сільської бідноти та наймитів, розкривши конфлікти епохи і складні душевні переживання свого сучасника. Наскрізною темою творчості Стефаника було важке життя західноукраїнської сільської бідноти. Коли Стефаник прийшов у літературу, в поневоленій цісарською Австро-Угорщиною Галичині відбувалося швидке проникнення капіталістичних відносин на село, […]...
- Нетрадиційність і новаторство ранньої поезії Драча Поезія молодого Івана Драча зацікавлює і вражає своєю нетрадиційністю, ризикованістю сміливих умовних образів, нестримним, майже стихійним буянням барв. Вірші поета мають часто несподівану, асоціативну образність. Нас і сьогодні дивує і чорний лев, який вийшов з радіо і сповістив про смерть сивого засмаглого лева з “симфонічним дитячим серцем” , і описи того, як летять “українські коні над Парижем” . Оновлення форм, усієї образної системи вірша, розкутість творчого мислення, звеличення мистецтва як […]...
- “Хазяїн” X. К. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття І. Карпенко-Карий – корифей української драматургії, його ідеї не вмерли, “вони живуть поміж людьми і, намагаючись втілитись у живі форми, прибрати реального змісту, нагадують їм про того, хто їх витворив, кому вони завдячують своєю появою на світ…” . І. Я. Франко назвав І. Карпенка-Карого першим майстром на ниві української драматичної літератури. Межі об’єктів творчості драматурга – українське село, бідне, обшарпане, з тисячами злиднів, що визирають з кожної хати. Чорні духи […]...
- Поетичні мотиви ранньої лірики Ліни Костенко Ліна Костенко і як ніжний лірик, і як глибокий філософ привернула увагу своїх сучасників ще у п’ятдесятих роках. У книзі “Першовірш”, що вийшла 1984 року, поети різних поколінь розповідали про початок своєї творчості і представляли на суд читачів свій перший вірш. Ліна Костенко у цій книзі говорить про свою поезію “Мій перший вірш, написаний в окопі”: Мій перший вірш, написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило […]...
- “Хазяїн” І. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття Іван Карпенко-Карий – видатний діяч українського відродження кінця XIX – початку XX століття, один із засновників українського національного театру. Завдяки тематиці й новаторству художньої форми його п’єси стали найвищим здобутком тогочасної драматургії. Іван Франко не бачив рівного йому драматурга в українській літературі, у творах якого яскраво втілився патріотизм письменника і народницькі ідеали. Драматична спадщина Карпенка-Карого складається з вісімнадцяти п’єс. Однією з кращих є п’єса “Хазяїн”. Досить часто Карпенко-Карий у своїй […]...
- Творчість Гюго періоду еміграції. Збірка “Споглядання” До періоду еміграції належить завершення двох найбільших, підсумкових творів Гюго. Це збірка “Споглядання” в його ліричній поезії і роман “Знедолені” в прозі. Названа двотомна збірка, величезна за обсягом, увібрала поезії майже за чверть віку. “Двадцять п’ять років життя вміщують ці два томи, – писав Гюго в передмові до збірки, говорячи про себе в третій особі. – Саме життя вклало її в серце поета, куди по краплині збиралося все, що він […]...
- “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – зразок української драматургії XIX ст. – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – зразок української драматургії XIX ст. Наприкінці XIX ст. в Україні відбувалися великі зміни, починали свій розвиток капіталістичні відносини, які дуже впливали на життя селян, на зміну дрібним власникам приходили великі капіталісти-землевласники, які нещадно експлуатували селян заради своєї наживи. Ці нові явища привернули увагу І. Карпенка-Карого, бо він бачив їхню руйнівну дію, тому в багатьох своїх творах […]...
- Мотиви ранньої творчості Яновського Янонський будував свою творчість на ідеалах культового німецького філософа XIX століття Фрідріха Ніцше. Головна теза учення мислителя – воля до влади, яка народжує надлюдину. Ціль життя – підняття над іншими. Світогляд Яновського відрізняє ідея вічного повернення, язичницької циклічності життя. Тому коло виступає емблемою всієї творчості митця. Кровна пам’ять предків, “кров землі”, цінності Матері-землі – ось пріоритети його літературних героїв. Досконала природна краса й жорстокість його персонажів ідуть від акцентування дитячого, […]...
- Трагедії вимушеної еміграції у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Читати новелу В. Стефаника “Камінний хрест” цікаво і корисно з двох причин: по-перше, вражає майстерність митця у зображенні простих людей у непростих обставинах, по-друге, викликає інтерес злободенність та актуальність поставленої у творі проблеми. Що може бути гіршим та печальнішим, коли люди, трудова або інтелектуальна еліта, у пошуках кращої долі від’їжджають за межі рідної країни. Вони змушені забути про вітчизну, покинуту землю, в якій залишилися батьки, землю, яка годувалася та розквітала […]...
- Микола Куліш – геній української драматургії Небагато часу відвела доля Миколі Кулішу для творчості: складне дитинство, участь у Першій світовій війні, історичні умови існування тогочасної української літератури… Життя митця трагічно обірвалося 1937 року – Миколу Куліша було розстріляно. Проте драматург увійшов у літературний процес не просто як талановитий письменник, а як геній мистецтва слова, нововідкривач у театральному мистецтві. Із творчого доробку Миколи Куліша чотири твори по праву вважаються шедеврами – це “Мина Мазайло”, “Маклена Граса”, “Народний […]...
- Особливості ранньої прози Винниченка Сюжети ранніх творів Вннниченка буквально вихоплені з живої дійсності: найчастіше вони відбивають соціальні струси початку нового століття. Винниченку судилося стати літописцем “смутного часу”. Смута ж завжди супроводжується хаосом, настроями розчарування й непевності, зневіри. Скажімо, в оповіданні “Суд” ідеться про наростання селянського невдоволення після “грабіжок на Полтавщині в 1902 році”. Ось-ось “закипить” і село, в якому верховодить Самоцвіт. Ніякого правового дійства в оповіданні немає, навпаки – Самоцвітів “суд” – це тріумф […]...
- Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії – Твір-відгук Можна жить, а можна існувати. Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна. А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. В. Симоненко Письменника, творчість якого спричинила розвиток нового напрямку в українській літературі, слава якого гриміла на рідній землі майже три десятиліття, було грубо, безжально викинуто зі скарбниці національної культури, його […]...
- Поява та розвиток віршованої літератури та драматургії Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова, виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Найдавнішими з таких творів вважають вірші Герасима Смотрицького, прикладені до “Острозької Біблії”. На розвиток віршування, безперечно, вплинули братські школи, одним […]...
- Мотиви ранньої творчості Юрія Яновського Мотиви ранньої творчості Юрія Яновського Яновський будував свою творчість на ідеалах культового німецького філософа XІX століття Фрідріха Ніцше. Головна воля до влади, яка народжує надлюдину. теза учення мислителя Ціль життя – підняття над іншими. Світогляд Яновського відрізняє ідея вічного повернення, язичницької циклічності життя. Тому коло виступає емблемою всієї творчості митця. Кровна пам’ять предків, “кров землі”, цінності матері-землі – ось пріоритети його літературних героїв. Досконала природна краса й жорстокість його персонажів […]...
- “Хазяїн” І. К. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української літератури XIX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Проблему “стяжання для стяжання!” Карпенко-Карий розробляє на основі глибокого вивчення тих соціальних процесів, що відбувалися на Україні в часи бурхливого розвитку капіталізму. Карпенко-Карий використав могутню силу сміху не для того, […]...
- П’єса “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Іван Карпенко-Карий-одна з визначних постатей в українській дожовтневій літературі, українській драматургії. Продовжуючи традиції Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського, Т. Шевченка, він з великою викривальною силою показує типові явища доби розвитку капіталізму в Україні, викриває хижацьку суть сільської буржуазії. В основу п’єси “Хазяїн” покладені реальні факти капіталістичної дійсності. І. Карпенко-Карий показав хижацьке обличчя українського капіталіста-землевласника, його нестримну жадобу до наживи, що робить з людини […]...
- Ліричний герой ранньої лірики Маяковського Минулий XX століття було століттям колосальних суспільних протиріч і потрясінь. Кожне століття має потребу у власному поеті, що зробив би “біль часів своею собственною болем”. Таким поетом свого часу був Маяковський; з його потужної, що владно ввійшла в нашу свідомість і літературу поезією зв’язана дуже багато чого. Він перший, використовуючи свій незвичайний ритм, з’єднав політику й лірику. Вся його любов до людини вилилася в потужний струмінь нового мистецтва. У поемі […]...
- Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського І. Рання лірика Рильського – це поетичне відтворення дум, мрій, сподівань молодого поета. ІІ. “Краса і думка – дві сестри-близнята” . 1. Гуманізм ранньої лірики поета. 2. “Не жрець, не вождь, а робітник – поета справжнього імення” . 3. “Є ланцюги, що їх не можна рвать, немов у тілі вен або артерій” . ІІІ. “Поете! Будь собі суддею…” ....
- Мотиви ранньої лірики П. Тичини Ранні твори Павла Григоровича Тичини були народжені на Чернігівщині у чарівному куточку України, де поет народився, де минуло його дитинство і юність. Перша збірка творів “Сонячні кларнети” вийшла 1918 року й одразу стала визначною подією в українській літературі. Вона засвідчила прихід великого таланту, ніжного лірика зі своїм неповторним поетичним голосом. Тичина з ніжністю пише про природу рідного краю, схвильовано і щиро співає про неповторну красу і силу першого кохання. Він […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття Чим визначається цінність літературного твору? Мабуть, тими загальнолюдськими цінностями, які автор у досконалій художній формі показує читачеві і примушує його замислитися. А ще тим естетичним задоволенням, що одержує людина при спілкуванні зі Словом митця. Такий справжній витвір мистецтва подарував нам І. Карпепко-Карий. Хоч його “Хазяїн” – сатирична комедія, чітко видно прагнення драматурга підвести читача до певних позитивних моральних висновків. Нещадно висміюючи все потворне і нице в житті, письменник-сатирик мріє, що […]...
- Новаторство драматургії Ібсена Кінець ХІХ – початок ХХ століття характеризується цікавими творчими пошуками у світовій літературі. Ці пошуки обумовили виникнення нових жанрів і форм творів. Драматургія не була винятком. Норвезький драматург Генрік Ібсен не тільки посідав одне з перших місць у літературі нашого століття. І справа не тільки в тому, що він поставив питання, які хвилювали його сучасників. Талант і новаторство Ібсена-драматурга полягали в тому, що глядач змушений був шукати відповіді на ці […]...
- Романтичний характер ранньої творчості Шевченка Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезії – “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, їх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” – це чудові, художньо довершені твори. Причинна і Тополя. Дві трагічні дівочі долі. Дівчину-сироту розлучили чужі люди з коханим, і вона стала причинною. В страшну буряну […]...
- Мотиви ранньої лірики Тичини Для ранньої лірики Павла Тичини характерні музикальність, ліризм, емоційність. У віршах поета звучать частіше запитання, ніж відповіді: Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани. Коли гай зелений цілують-милують? Автор проймається задумою зірок, трави, дерев, струмочку, бо для нього вони неначе живі істоти. І в кожної є своя душа. Вражають і порівняння, які використовує поет. Він знаходить такі слова, які […]...
- Мотиви ранньої лірики Павла Тичини Творчий шлях П. Тичини позначений болісними роздумами, тривожними передчуттями, художніми вершинами і невдачами. Однак в історії української літератури постать співця “Сонячних кларнетів” не має собі рівних – за глибиною осягнення гармонії світу і його дисонансів, за емоційністю, символічною наповненістю подій та оригінальністю віршованих інтонацій. Перша збірка П. Тичини написана ніби на одному подиху, стільки в ній енергії, бадьорості, життєдайної снаги і захоплення світом, його гармонією. Передусім це характерно для пейзажних […]...
- Мрія Шевченка про вільну Україну
- Трагічні картини минулого українського народу у творі Л. Костенко “Маруся Чурай”
Categories: Шкільні твори