Ті, хто повернулися з Великої Вітчизняної війни, пам’ятають про неї завжди. У їхній пам’яті поруч і ті, хто вижив в цій страшній війні, і ті, хто поліг на полі бою Вірш О. Твардовського “Я убитий під Ржевом” написано від імені солдата, що загинув під містом Ржев. Я убит подо Ржевом, В безымянном болоте, В пятой роте, на левом,
При жестоком налете. Від його фізичного тіла не залишилось нічого: И во всем етом мире, До конца его дней,
Ни петлички, личики С гимнастерки моей.
Та душа солдата, що відійшов у вічність, жива, вона розмовляє з тими, хто-залишився на землі, щоб завершити цю війну перемогою. Ліричного героя бентежить доля Батьківщини, він хоче знати, чи удалося відстояти Ржев:
Я убит и не знаю, Наш ли Ржев наконец? Удержались ли наши Там, на Среднем Дону?..
Полеглий солдат не хоче вірити в те, що ворог дійшов до Дону і Волги.
Нет, неправда. Задачи Той не выиграл враг! Нет же, нет!
А иначе Даже мертвому – как?
Він упевнений, що його загибель, як і смерть багатьох його товаришів, не була марною, що вона хоч трішечки наблизила велику перемогу:
И у мертвих, безгласних, Есть отрада одна: Мы за Родину пали,
Но она – спасена.
Ліричний герой на землі відчував себе маленькою часткою великого народу, який боронить свою країну, і в тому, що його життя обірвалося, немає нічиєї вини:
Братья, в тон войне Мы различья не знали: Те, что жывы, что пали, – Были ми наравне. И никто перед нами
Из живых не в долгу, Кто из рук наших знамя, Подхватил на бегу.
Полеглий солдат виконав свою місію на землі, зробивши свій кровний внесок в щастя перемоги: В нем, в том счастье, бесспорная наша кровная часть… І тепер з висота вічності лине його голос до живих:
Я вам жить завешаю, – Что я больше могу?
Убитий під Ржевом солдат, чиє тіло зникло у спалаху снаряда, що вибухнув, залишився на безсмертній землі хмаринкою над житнім полем, росою на вранішній траві, корінням дерев, що тягнуться до сонця: Я – где крик петушиный На заре по росе, Я – где ваши машины Воздух рвут по шоссе;
Где травинку к травинке Речка травы прядет..,
А ще – у вічній пам’яті вдячних людей за щастя жити.





Related posts:
- І сповідь, і заповіт живим у вірші “Я був вбитий під Ржевом” Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту – себе, близьких, рідної землі. У 1941 році вони, учорашні хлопчики, які тільки уявляли собі бої, побачили справжню війну. Від імені одного з них написаний вірш О. Твардовського “Я був вбитий під Ржевом…”. Рядки вірша – це наче голос тих, хто загинув в перших боях із фашистами, тих […]...
- Про вірш О. Твардовського “Я убитий піді Ржевом” Тогда считать мы стали раны, Товарищей считать – Так писав М. Ю. Лєрмонтов про завершення Бородінського бою. Напевно, так узагалі кінчаються війни. У Великій Вітчизняній війні, відповідно до статистики, загинуло три чверті ровесників Олександра Трифоновича Твардовського. Поет відчуває провину перед ними, хоча розуміє, що “в том нет его вины”: “И не о том уж речь, что я их мог, но не сумел сберечь, речь не о том, но все же, […]...
- “Я був вбитий під Ржевом…” – звертання до нащадків Под Ржевом и ночью и днем не смолкали сраженья, А враг был одет и обут и силен и жесток, Под Ржевом сжималось, сжималось кольцо круженья, И наши от пуль и от голода падали с ног. М. Ножкін Безперечно, вірш “Я був вбитий під Ржевом…” належить до правдивих пронизливих поетичних творів про Вітчизняну війну. Ця поезія посідає особливе місце у творчості поета не тільки тому, що вона сприймається як реквієм за […]...
- Ідея вічності у вірші Г. Аполлінера “Міст Мірабо” Г. Аполлінер – поет-новатор. Г. Аполлінер – французький поет, Один з найяскравіших представників світового авангарду. У своїх віршах прагнув досягти синтезу різних проявів духовного і повсякденного буття, об’єднання панорами зовнішнього світу і сповіді ліричного “я”. Об’єднання в одній площині швидкоплинність людського життя і вічності буття у вірші “Міст Мірабо”. Води Сени “прагнуть” під мостом Мірабо – місцем зустрічі закоханих. Не одне покоління на ньому зізнавалися любові. У вірші поет порівнює […]...
- Твір Кольоровий світ неординарної особистості у вірші Ліни Костенко “Кольорові миші” Кольоровий світ неординарної особистості у вірші Ліни Костенко “Кольорові миші” Кажуть, що кожна дитина талановита. Чому ж тоді в історії України немає нікого подібного до природознавця Вернадського чи кардіохірурга Миколи Амосова, співака-філософа Бориса Гмирі чи художниці від народу Катерини Білокур? Чому ніхто не досяг генія Тараса Шевченка? Зрозуміти природу людини, перевтілення дитячого яскравого світу на сірий, буденний і нецікавий змогла поетеса Ліна Костенко. Вона зберегла у своєму серці незаплямовану душу […]...
- Взаємини між батьками і дітьми у п’єсі “Дикий Ангел’ Олексія Коломійця П’єса “Дикий Ангел” пронизана ідеєю утвердження високих моральних принципів, створення життєстійкої сім’ї як найголовнішої підвалини нашої держави. “Диким Ангелом” назвав драматург головного героя п’єси. І справді, старий робітник Платон Ангел за деякими мірками – людина дивна. Своїх дорослих уже дітей тримає під суворим батьківським контролем. Коли ж молодший син – студент Павло – несподівано привів до хати молоденьку дружину, не одержавши батьківського благословення на одруження, Платон мовчки склав його чемодан […]...
- Взаємини головного героя роману й суспільства у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Загальний задум роману. 2. Образ Євгенія Онєгіна 3. Образ Тетяни Ларіній 4. Порівняльна характеристика героїв. 5. Авторське відношення до вищого суспільства. Роман “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкіна – перший віршований добуток, що відповідає реалістичної спрямованості У ньому автор добутку, блискучий поет і прозаїк світової популярності представив широку панораму громадського життя вищого суспільства Москви й Петербурга першої чверті XІX століття. Критик В. Г. Бєлінський не випадково назвав роман “енциклопедією російського […]...
- Що я думаю про взаємини між людьми? Життя таке коротке! Поспішайте робити добро! О. Довженко Вільям Сідні Портер, знайомий нам під псевдонімом О. Генрі, уславився як майстер жанру “короткої розповіді” – новели. Герої його творів – звичайні люди, які живуть звичайним життям. Здавалося б, нічого цікавого в їхньому житті не відбувається. У новелах О. Генрі не зустрінеш героїчних подвигів, буремних подій, гострої боротьби. Але це – на перший погляд. Насправді письменник показує нам, що стосунки, життя цих […]...
- Заперечення деградації особистості в оповіданнях Серафімовича Шкільний твір на прикладах оповідань “Любов” і “Дочка”. Фабула добутку “Дочка” гранично проста, і в цьому ховається глибокий зміст: дуже вуж просто й безглуздо гине людина, що вірить тільки грошам. Мати героїні оповідання жертвує собою заради дочки: застрахувавши своє життя, воно кидається під поїзд. Дочка одержує страхову суму, виходить заміж. З якою гіркою іронією звучать слова автора: “Вона була щаслива щастям, купленим їй матір’ю!” А за щастя заплачено страшною ціною! […]...
- Трагедія особистості Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній назві “Хіба ревуть воли. як ясла повні?” звучала головна ідея: воли – символічний образ уярмленого селянства – не ревли б, якби було що їсти й пити. Трагедію […]...
- Чим подобаються мені вірші М. Рильського? Максим Рильський – один з найвідоміших українських поетів XX століття. Його життєвий і творчий шлях співпав з важкими для нашої країни роками, коли письменники не могли вільно висловлюватися. Коли за необачне слово можна було покластися свободою чи життям, коли поети продавали свій талант за можливість залишитися на волі, за ленінські чи сталінські премії. Та справжній митець завжди знайде спосіб висловити свою думку, нехай у прихованій формі, за допомогою незрозумілої партійним […]...
- Трагедія особистості у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли…” Кожна дитина приходить у світ безгрішною, чистою. Вона не може комусь заподіяти зло або відплатити за образу. Як би добре було, щоб і дорослі мали теж неушкоджену дитячу душу. Та, на жаль, що більше років проживає людина, то більше гріхів вона має. Скоєні гріхи людини переходять у трагедію особистості. Так і сталося із Чіпкою – головним героєм роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Зі сторінок роману перед нами пропливає […]...
- Еволюція Квазімодо: від раба до особистості Твір за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Першу після Великодня неділю католики називають “Квазімодо”, що у пекладі з латини означає “ніби”, “майже”. Саме цього дня після обідні в Соборі Паризької Богоматері на дерев’яному настилі на лівому боці паперті, куди зазвичай клали підкидьків, було знайдено живу істоту, яку важко було назвати димніше. Незвичний підкидьок був такий потворний, що його хотіли спалити на вогнищі або втопити. Проте Клод Фролло, молодий священик, […]...
- Я читаю вірші Ф. Тютчева про весну Ф. Тютчева називають співцем природи. її краса з дитинства ввійшла в серце поета з полів і лісів, що оточували його рідний Овстуг, із чудових придеснянських луків і березняків, неосяжного синього неба Брянщини. Один із найкращих віршів відомого поета “Весняна гроза” присвячений природі. Незважаючи на те що поет написав його в Німеччині, мені здається, думками і душею він линув на Батьківщину і оспівував красу її природи: Люблю грозу в начале мая, […]...
- Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Якщо говорити про українську лірику XX століття, то в першу чергу треба згадати трьох наших славних земляків, поетів світового масштабу – Павла Тичину, Максима Рильського, Володимира Сосюру. їхню творчість не можна поєднувати чи зіставляти, адже вони абсолютно оригінальні, не схожі між собою. Та їх об’єднує велика любов до народу, до рідної землі, трепетне й уважне ставлення до слова і уміння кохати. Це найсильніше, найромантичніше людське почуття виливалося в прекрасні вірші, […]...
- Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний лірик, як шукач істини і найвищого сенсу буття, як поет-гуманіст. Суть Симоненкової формули гуманізму – в пафосі однієї з найвідоміших […]...
- Проблема особистості і тоталітарної держави у добутках А. Платонова Тему людини і тоталітарної держави, що придушує у неї особистість, можна назвати центральної у творчості Андрія Платонова. Письменник виступав проти об’єднання окремих людей, індивідуальностей у безликі “маси”, покірні режиму. Цей протест звучить у багатьох добутках Платонова, яскравих символістикою образів і своєрідністю авторської мови. Ця тема побічно порушена в оповіданні “Що сумнівається Макар”, написаному Платоновим у 1929 році. У ньому автор показує зародження бюрократизму – машини, що стоїть над людиною і […]...
- Історичні особистості у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Значення роману. 2. Сприйняття автора й князя Андрія Болконского. 3. Кутузов і Наполеон. 4. Олександр і Франц-Йосип. 5. Мак, Багратіон, Сперанский. Роман Л. Н. Толстого має величезне значення не тільки в рамках росіянці й закордонній літературі Він немаловажний і для розуміння багатьох історичних, соціальних і філософських катеГорей. Основним завданням автора було створення такого добутку, де особистість розкривалося б не психологічно на відміну від добутків Ф. М. Достоєвського, а, так […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я “ Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я “, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, що бачить матеріал для своєї картини. І вже наперед легко вгадати, що предметом зображення М. […]...
- Трагедія особистості в повісті О. Кобилянської “Людина” Кожна людина прагне бути особистістю, прагне реалізувати свою людську сутність, розвинути всі здібності, закладені в ній природою, бути щасливою, знайшовши своє місце в житті. Однак далеко не кожній людині, на жаль, вдається це зробити. Саме до цих проблем звертається у своїй повісті “Людина” О. Кобилянська – письменниця, яку перш за все турбувала доля української жінки, її право бути особистістю, реалізуватися в суспільстві. Бути особистістю – те ж саме, що гордо […]...
- Духовне становлення особистості Російська література за часів Пушкіна вміла розкривати психологію людини, її таємні думки і почуття. Лев Миколайович Толстой вніс у психологізм російської літератури своє відкриття, назване Чернишевським умінням передавати “діалектику душі”. “Люди, як ріки…”, – говорив Толстой, підкреслюючи цим порівнянням багатогранність і складність людської особистості, мінливість і безупинне прямування, розвиток, “плинність” внутрішнього життя людей. За Толстим, усяий результат людського життя ненавмисний, стихійний. У події завжди бере участь багато різнонаправлених прагнень і […]...
- Народження особистості в п’єсі “Пігмаліон” Бернарда Шоу Мрія – це друге життя. Народна мудрість Бернард Шоу – відомий англо – ірландський драматург, який написав свою п’єсу майже століття тому. Але твір настільки легко сприймається, що не відчуваєш цієї Часової відстані. Ні герої, ні їхні проблеми, ні їхня мова не здаються старомодними чи незрозумілими. Навпаки, усе, що відбувається з героями, досить сучасно й актуально. Бернард Шоу знайшов тему, яка, напевне, є вічною: як людина стає людиною. По суті, […]...
- Ніжна любов і тривога у вірші В. Сосюри “Любіть Україну” Поет, що поєднав у собі чутливість струн душі скрипки та гучну мужність барабана, протяжний заклик сурми, – Володимир Сосюра. Людина з великої літери, що в 1944 році писав не про СРСР чи Сталіна, а про Україну як духовну сутність, яка живе у всьому, що нас оточує: у зірках, у вербах, у дівочих очах, як про основну цінність і неповторність – “для нас вона в світі єдина, одна”. Письменник знав, що […]...
- Утвердження в поезії В. Симоненка неповторності людської особистості У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів. Василь Симоненко прожив недовге життя – лише 28 років, але його життя продовжується в його поезії, бо вона близька своїми мотивами […]...
- Я пишу вірші Я пишу вірші. Один з них я показала нашій учительці з літератури. Він їй дуже сподобався. Ось цей вірш: Все вкрито інеєм давно. Це перший з подихів зими. Моє зачинене вікно – Це другий з подихів зими. Усі дерева сплять неначе Та кришталеві бачать сни. І дощ у небі більш не плаче – Останній з подихів зими… Я пишу вірші. І поки що ще не розумію, чому це роблю. Просто […]...
- Фігурні вірші Барокова поезія другої половини XVІІ століття стимулювалася засвоєнням теоретико-літературних знань і розвивалася у найтіснішому контакті з викладанням поезії в школі. На той час писання поезії не було таїнством. Для епохи бароко створення віршів є обов’язком. У школах викладалася теорія поезії – поетика. Велика увага приділялася концептуальній насиченості, парадоксальності вірша. Характерною ознакою барокової поезії, на думку дослідників, є надзвичайно гіпертрофований. розвиток словесно-декоративного орнаменту: в художньому творі на перше місце висувається форма, […]...
- Доля поета з народу у вірші Н. А. Некрасова “На смерть Шевченко” Виріс Н. А. Некрасов серед селянських дітей. Ніякі заборони батьків не могли удержати його від спілкування із сільськими дітлахами. Згодом проста мова, богатый і співучий, заворожливий нас своєю музикою, що був засвоєний сином поміщика в ярославському селі, став основним інструментом поета. Його поеми й вірші написані народним мовленням так красиво й точно, що створюється враження, начебто з мережив сплітаються образи й картини нелегкого побуту селян. Досвід дитинства, знання життя селян […]...
- Вірші Твардовского про Сибір Неозорі простори Сибіру. “Сибір! І ліг і встав – і знову – уздовж полотна шляху Сибір”. Так уже історично зложилося, що споконвіків ця сторона Росії до образливого мало знала людей, “кому б була землею рідної!” І в слагавшихся століттями “сибірських” піснях народ співав про тім же: И в старих піснях не утомився Волати з тугою невблаганної Твій Александровский централ И твій бурлака Ссахалина. Так, гордовита душа Звучить і в піснях, […]...
- Проблема формування особистості людини в оповіданнях Чехова У російській літературі існувало чимало письменників, які досліджували у своїх добутках проблему формування особистості людини. Вона завжди становила особливий інтерес для російських письменників. Одним з таких письменників, що присвятили проблемі особистості людини більшість своїх створінь, був Антон Павлович Чехов. Ця неабияка людина завжди хотіла бачити людей простими, щирими, добрими; все життя. Чехів уважав своїми ворогами вульгарність, лицемірство, користь. У людях він завжди засуджував бездуховність, дріб’язковість. Сучасники Антона Павловича відзначали в […]...
- Трагедія і драматизм особистості в оповіданні “Жага до життя” Ні дерев, ні кущів, ні трави – нічого, Окрім безмежної і страшної пустелі. Джек Лондон Болівар не витримає двох. О. Генрі Читаючи твори Джека Лондона, не можна не ототожнювати життя його героїв з особистою долею видатного письменника, який прожив усього сорок років. Закон рівних можливостей американського суспільства ніби повністю спрацював на прикладі творчих успіхів Дж. Лондона. Розглянувши його творчість і ознайомившись з біографією письменника, можна зробити висновок, що за успіх […]...
- Трагедія особистості в байдужому суспільстві Холодний, уважний погляд кинь на життя – побачиш безглуздий жарт. М. Лєрмонтов. “І нудно і сумно…” Роман “Герой нашого часу” складається з п’яти повістей, головним героєм яких є Печорін, російський офіцер, висланий властями на Кавказ. У своєму романі М. Лєрмонтов звернувся до теми моральних проблем особистості в суспільстві. Через внутрішній світ свого героя, повний болісних шукань і протиріч, письменник намагається привернути увагу читача до трагедії молодого покоління, яке, на думку […]...
- Перші вірші й замітки Твардовского З’являтися в пресі замітки почали з 1925 року. Авторитет юнака зріс. “Це робило мене, – згадує він в автобіографії, – рядового сільського комсомольця, в очах моїх однолітків і взагалі околишніх жителів особою значним”. До молодого сількора стали звертатися із проханнями написати про неполадки, приходили зі скаргами на несправедливість начальства. А незабаром з’явився й перший вірш – “Нова хата”. Надруковано воно було в недільному номері газети “Смоленське село” 19 липня 1925 […]...
- Лірика Ліни Костенко – це утвердження неповторності особистості Твір на прикладі творів про нитців. Ліні Костенко судилося стати в українській літературі 60-80 років “цитаделлю духу”. Безкомпромісність – ось головна риса її поезії. У часи, коли ідеологічний контроль за словом і думкою людини після короткої хрущовської “відлиги” знову став тотальним, від Ліни Костенко вимагалося бути такою, як усі. Але ж недарма вона вже в першій своїй збірці Проміння землі розповіла нам про художника Верне, який звелів друзям прив’язати його […]...
- За що я люблю вірші С. Єсеніна А хто може відповісти на питання, за що любиш? Хіба я знаю? Просто він мені близький, може, то гени моїх пращурів даються взнаки. Як і він, я не знаю сільської праці. Тобто він знає, але не пише про це, а я просто не знаю. І наше село – то просто місце, де людина може залишитися наодинці з небом, із річкою, з полем, на якому золотавиться пшениця. Клен ты мой опавший, […]...
- Проблема особистості й держави в поемі О. С. Пушкіна “Мідний вершник” Одним з основних питань творчості О. С. Пушкіна було питання відносини особистості й держави, а також, що випливає звідси проблема, “маленької людини”. Відомо, що саме Пушкін серйозно розробив цю проблему, що згодом “підхопив” і М. В. Гоголь, і Ф. М. Достоєвський Поема Пушкіна “Мідний вершник” виявляє вічний конфлікт – протиріччя між інтересами особистості й держави. Пушкіна вважав, що цей конфлікт неминучий, принаймні, у Росії. Неможливо керувати державою й ураховувати інтереси […]...
- Перше ліричні вірші Лєрмонтова Перший ліричний вірш “Елегія” починає собою тему розчарування, що виражається в ряді Віршів і досягає своєї кульмінації у вірші “Монолог”. Цьому добутку приділена особлива увага. Воно займає всю сторінку, від верху до низу, і закінчується віньєткою. Видно, що Лєрмонтов надає йому велике значення. У вірші “Монолог” розчарованість виходить із особистого плану й здобуває суспільне звучання, як крик покоління, приреченого на бездіяльність: До чого глибокі познанья, спрага слави, Талант і палка […]...
- Ліричні вірші Володимира Висоцького Володимир Висоцький – феномен сімдесятих років, його творчість самобутньо й багатогранно. Він написав більше 600 віршів і пісень, зіграв більше 20 ролей у спектаклях і більше 20 ролей у кінокартинах і телефільмах. Але соціальна й моральна позиція Висоцького знайшла найбільш яскраве вираження в “авторській пісні” . У своїх віршах-піснях поет відгукувався “на злість дня” і звертався до історичного минулого нашої батьківщини; писав і співав про людські переживання й одушевляв природу; […]...
- Концепція особистості в ранній творчості Лондона Письменник виходить на дорогу великого мистецтва як автор оповідань про Аляску. У цих оповіданнях виразно намітилася тяга до героїчної теми, властива письменникові взагалі. На даному етапі подвиг представлявся Лондону насамперед вираженням незламної фізичної й духовної сили, природно властивої могутньої особистості, що затверджує себе в завзятій боротьбі й із силами природи, і з людьми. Однак пафос північних оповідань Лондона, що вражають своїми величними пейзажами, цільними характерами, відкритими ситуаціями, не в боротьбі […]...
- Моральне збідніння особистості у творчості А. П. Чехова 1. Болото вульгарності. 2. Побутова рутина. 3. Божевільна ідея. Усяка потреба вщухає, а всякий порок збільшується від задоволення А. Ф. Амьель У своїй творчості А. П. Чехов піднімає чимало проблем И кожної з них він приділяє особливу увагу, дозволяючи нам не з авторських ремарок і пояснень, а із самого тексту зрозуміти позицію письменника. Він не призиває якось виправити свої недоліки, він вибирає інший шлях: через образи і їхній опис ми […]...
- Дитячі вірші Твардовского Часто говорилося про простоту й доступність поезії Твардовского будь-якому віку, не крім тих, кому “від двох до п’яти”. Багато рядків Твардовского вже давно входять у коло дитячого читання. Але Твардовский все-таки залишається поетом “дорослим”, зверненим до читача, що має за плечима чималий життєвий досвід. У свій час “дитяча” тема по-своєму займала й залучала Твардовского. Більше того, в 30-х роках він написав для дітей два більших вірші “Молочний колгосп” і “На […]...
Categories: Твори з літератури