Я пишу вірші

Я пишу вірші. Один з них я показала нашій учительці з літератури. Він їй дуже сподобався. Ось цей вірш: Все вкрито інеєм давно.

Це перший з подихів зими. Моє зачинене вікно – Це другий з подихів зими. Усі дерева сплять неначе Та кришталеві бачать сни. І дощ у небі більш не плаче – Останній з подихів зими… Я пишу вірші. І поки що ще не розумію, чому це роблю.

Просто це красиво. Стає легко і сумно, коли рядки лягають на аркуш. Учителька сказала, що писати вірші – це велике мистецтво.

Значить, його треба навчатися. Або, як кажуть дорослі, його треба опанувати. Ще наша вчителька сказала, що для цього потрібен талант.

А що таке талант? Це те, що дано людині від Бога. Вміння відчувати та можливість висловити свої почуття.

Мені здається, у мене це є. Звісно, багато хто пише вірші, але не всі стають поетами. Мене це мало хвилює, просто я пишу вірші…





Я пишу вірші

Categories: Твори з літератури